Біопсія шлунка: розшифровка результатів, показання, ускладнення

При скаргах пацієнта на біль у ділянці шлунка, лікар для виключення розвитку ракової освіти та для встановлення причин патології призначає ендоскопічне дослідження. Часто одночасно з оглядом слизової оболонки шлунка беруть біопсію для гістології.

Навіщо проводиться біопсія

Вивчення слизової тканини потрібно, коли інші апаратні чи лабораторні дослідження не дають необхідних даних. При проведенні гастроскопії або рентгенографії неможливо отримати вичерпну картину захворювання та встановити тип новоутворення.

При виразковій хворобі пацієнту завжди рекомендується біопсія шлунка, оскільки виразка здатна викликати мутації у клітинах та провокувати пухлину. Якщо виразка шлунка розвивається досить довго, то її клініка схожа на прояви характерні для злоякісної пухлини, а процедура допомагає лікареві дізнатися наскільки прогресувало захворювання і чи не трансформувалося воно в ракове.

Біопсія проводиться при гастриті. Це дозволяє точно визначити стадію захворювання, чи провокує воно формування виразки, як сильно постраждали тканини органу. Біопсія показує причину запалення шлунка, а саме вдається виявити бактерію Хелікобактер пілорі (hp).

Біопсія шлунка може проводитись і у разі механічного пошкодження внутрішнього шару органу.

Дослідження також допомагає визначити, як відбувається відновлення слизової оболонки тканини шлунка після видалення новоутворення або серйозного хірургічного втручання. Огляд необхідний, щоб встановити темпи регенерації та вчасно виявити можливі післяопераційні ускладнення.

Часто процедура проводиться, щоб дізнатися, чи є утворення злоякісним або це поліп, який не загрожує життю хворого.

Таким чином, під час проведення ендоскопії шлунка лікар може виявити такі патології:

• гастрит, ерозія;
• перфорацію слизової тканини;
• наявність хвороботворної бактерії;
• новоутворення у шлунку або на слизовій оболонці стравоходу;
• травму хімічного чи механічного походження;
• ускладнення після хірургічного втручання.

Якщо в результаті огляду під час біопсії шлунка буде виявлено поліп, його видалять.

Як проводиться процедура

Для дослідження аномальні клітини зі шлунка можна взяти двома способами: при смужній операції або ендоскопії. Так, якщо під час планової або екстреної операції лікар помітить новоутворення, то забирається матеріал для гістології. Інакше призначається процедура, покликана взяти матеріал та оглянути слизову оболонку.

Фіброгастродуоденоскопія (ФГДС) – це метод дослідження травного тракту за допомогою гнучкого апарату, обладнаного оптикою. Під час діагностичної ФГС можна провести паркан тканини для гістологічного дослідження, зробити мазок для цитологічного тесту, перевірити кислотність шлункового соку.

Гастроскопія шлунка здійснюється у медичному закладі та вимагає деякої попередньої підготовки. Важливо, щоб шлунок пацієнта був порожній, тому слід утриматися від їжі як мінімум протягом 10-15 годин до початку процедури, інакше результати можуть бути недостовірними через велику кількість блювотних мас і неможливість розглянути слизову оболонку.

Також пацієнта просять не чистити зуби, не жувати жуйку та не пити воду в день обстеження.

До ендоскопії призначається рентгенографія шлунка

Огляд слизової оболонки здійснюється за допомогою гнучкої трубки – гастроскопа. На кінці апарата знаходиться відеокамера, зображення з неї одразу ж передається на екран. Це дає можливість лікарю вивчити орган зсередини та поставити діагноз.

Обстежуваного укладають на лівий бік із прямою спиною. Якщо потрібно, то дають седативні препарати. Горло обробляється анестетиком (лідокоїном), потім прилад вводиться через стравохід. Щоб обстежуваний не перекусив трубку, до рота йому вставляється загубник. При введенні ендоскопу пацієнт повинен робити глибокі вдихи носом, що допоможе знизити дискомфортні відчуття.

До забору матеріалу проводиться візуальний огляд органу. Після цього робиться відщип шматочка тканини для дослідження. За відгуками пацієнтів, процес забору матеріалу не викликає болю, а місце, де беруть матеріал, надалі не болить.

При необхідності береться матеріал із різних місць. Це дозволяє виключити помилку під час встановлення діагнозу. Якщо, крім огляду слизової оболонки, під час процедури потрібно видалити поліп, то це можна зробити відразу.

Є два способи забору тканини для гістологічних та мікробіологічних досліджень:

• пошуковий або його ще називають сліпим. Процедура робиться спеціальним пошуковим зондом, причому немає візуального контролю;
• прицільний спосіб. Процедура проводиться за допомогою гастроскопа, на кінці якого камера та інструмент для забору клітин (ніж, щипці, петлі). Проба береться із конкретних підозрілих ділянок.

Тривалість дослідження залежить від хвороби та розміру новоутворення, але, як правило, ендоскопія продовжується не більше 15 хвилин. Ще до проведення дослідження лікар може знати, де саме знаходиться новоутворення, і фахівцю потрібно взяти зразок клітин, розташованих на межі здорової та ураженої тканини.

В цьому випадку процедуру буде проведено швидше. Якщо ж спеціалісту належить знайти поліпи, виразки або ущільнення, то дослідження триватиме довше.

Що слід робити після обстеження

Після того, як забір матеріалу буде здійснено і процедура завершиться, хворому рекомендується ще деякий час полежати. Не можна їсти протягом 2 годин після обстеження. Потім протягом дня їсти тільки прісну трохи теплу їжу, це допоможе зменшити подразнення слизової оболонки шлунка і стравоходу.

Через нетривалий час після обстеження у пацієнта повертається чутливість мови і нормалізується ковтальний рефлекс, оскільки місцевий анестетик, що використовується, застосовується в невеликому дозуванні.

Після процедури за обстежуваним поспостерігають протягом двох годин, щоб унеможливити ускладнення, які можуть виникнути після анестезії. Лікарі не рекомендують протягом 12 годин після прийому заспокійливих засобів керувати автомобілем, оскільки можливе зниження реакції та уваги.

Поки дія знеболювального не пройде, не дозволяється пити і їсти

Протягом 2-3 днів рекомендовано дотримуватися дієти, що виключає вживання їжі, що подразнює слизову оболонку шлунка та стимулює підвищену секрецію соляної кислоти.

Слід виключити копчені, солоні, гострі, гарячі або холодні страви, також не варто їсти горіхи, чіпси, оскільки вони здатні травмувати слизову оболонку. Категорично заборонено вживати алкоголь. Якщо нехтувати цією порадою, то ранка від біопсії буде довго гоїтися.

Після висічення поліпа виникає кровотеча, щоб попередити лікар пропише препарати, що прискорюють згортання крові. Після операції рекомендується постільний режим, а також дотримуватися дієти 2-3 дні.

Коли не можна робити біопсію

Біопсія, як і будь-яке хірургічне втручання, має абсолютні та відносні протипоказання. Процедура не призначається людям із захворюваннями психіки або серцево-судинної системи, якщо слизова оболонка шлунка отримала хімічний опік, а також при запаленні верхніх або нижніх повітроносних шляхів.

Біопсія не проводиться, якщо у пацієнта спостерігається звуження стравоходу, перфорація слизової оболонки кишечника різного походження або в даний момент протікає гостра інфекція.

Можливі ускладнення

Найчастіше після забору матеріалу не залишається слідів. Рідко з’являється невелика кровотеча, але вона проходить самостійно і не вимагає додаткової медичної допомоги.

Ускладнення після біопсії шлунка бувають менш ніж у 1% пацієнтів

Якщо після проведеної біопсії обстежуваний відчув нездужання, з’явилася нудота або блювота з кров’ю, треба їхати до лікарні. Хоч ймовірність і вкрай мала, але все ж таки можливі наступні ускладнення:

• пошкодження шлунка або стравоходу (через рухову активність обстежуваного під час процедури);
• розвиток септичного шоку;
• кровотеча, що виникла внаслідок розриву судини під час взяття біоптату;
• розвиток аспіраційної пневмонії Розвивається якщо блювотні маси потрапляють у повітроносні шляхи, що спричиняє зараження. Саме тому пацієнт повинен глибоко дихати носом та виконувати інструкції спеціаліста.

При попаданні інфекції у пацієнта виникає лихоманка та біль. Запалення супроводжується ексудацією. В результаті неякісних маніпуляцій на слизовій оболонці виникають садна, набряк.

Що показує аналіз

Розшифровка результатів біопсії шлунка має проводитися лікарем. Дослідження покаже тип новоутворення, його розмір та форму, місцезнаходження, а також структуру. Головна мета дослідження це визначити чи є новоутворення злоякісним чи ні, а також чи є у виразкових ураженнях кліти, що мутують.

Результати біопсії показують лікарю наступну інформацію:

• рельєф клітин та стінок;
• висота ворсинок;
• глибину крипт.

Якщо підтверджено наявність злоякісних клітин, то робиться висновок про те, настільки прогресувало захворювання. За взятим матеріалом можна судити і про причини розвитку раку.

Після вивчення отриманого біоптату фахівець лабораторії видає висновок про ступінь ушкодження органу, а лікар приймає рішення про доцільність проведення хірургічного лікування.

Аналіз визначає тип пухлини, її розмір, локалізацію та площу поширення

Дослідження може спростувати присутність ракової освіти, у разі позначається вид доброякісної пухлини. Терміни розшифровки біопсії залежить від завантаженості персоналу лабораторії. Як правило, на дослідження матеріалу потрібно три доби.

У висновку про дослідження біоптату можна побачити такі терміни:

• hp (позначає присутність бактерії, що спричиняє запалення шлунка, «0» бактерія не виявлена, «Х» присутня);
• аденомакарценома – медична назва раку шлунка;
• аденома – доброякісна освіта;
• активність – відображає ступінь запалення слизової оболонки (встановлюється за кількістю лейкоцитів, нейтрофілів, вираженості атрофії);
• атрофія – витончення стінок шлунка («0» атрофія відсутня, «ххх» повне витончення);
• поліп – доброякісний виріст;
• малінгізація – у доброякісній освіті присутні ракові клітини.

Точні результати дослідження можливі лише при повному дотриманні всіх вказівок фахівця під час проведення біопсії. Процедура ця не болюча, але неприємна (при дотику ендоскопа з коренем язика виникає природний блювотний рефлекс), тому буде не дуже добре, якщо доведеться повторно проводити дослідження через його неінформативність або якщо недостатньо взято матеріалу.

Саме результатів дослідження залежить подальша тактика терапії. Біопсія покаже тип освіти та її будову. Ці дані вважаються остаточними, і на них спирається лікар при складанні схеми лікування. Якщо потрібно, то призначається операція видалення.

Процедура дозволяє зрозуміти, на якій стадії захворювання та як постраждав орган на момент проведення обстеження, тому не потрібно відмовлятися від біопсії шлунка та шукати альтернативні методи. Біопсія шлунка дає стовідсотково вірні дані, тому варто зазнати тимчасового дискомфорту в обмін на своєчасне та адекватне лікування.

Що таке біопсія: кому та чому її роблять

Біопсія – це процедура, в ході якої лікар бере невеликий шматочок тканини або зразки клітин для аналізу під мікроскопом. Зразок можна взяти практично з будь-якої частини тіла, включаючи шкіру, кістки та різні органи.

Коли призначають біопсію

Біопсію часто проводять після того, як лікар за результатами іншого обстеження виявить підозрілі клітини або пухлину. За допомогою біопсії можна перевірити, чи є ці зміни доброякісними або злоякісними, тобто рак це чи ні. Інші обстеження дозволяють тільки запідозрити більшість видів раку, а за допомогою біопсії його можна підтвердити.

Крім раку, біопсія дозволяє діагностувати та інші стани:

• запалення, наприклад печінки (гепатит) або нирок (нефрит);
• інфекції, наприклад туберкульоз;
• захворювання шкіри, наприклад псоріаз.

Як проводиться біопсія

Залежно від тканини, яку потрібно взяти для аналізу, застосовують різні види біопсії.

• Тонкоголкова – за допомогою шприца з тонкою голкою забирають невелика кількість клітин.
• Кор-біопсія – за допомогою товстої голки беруть шматочок тканини.

Перед біопсією або під час процедури лікар проводить УЗД або комп’ютерну томографію, щоб бачити область, з якої потрібно взяти зразок.

Відкрита біопсія – це хірургічна операція, при якій на шкірі роблять надріз, щоб дістатися до потрібних тканин.
Ендоскопічна біопсія – щоб отримати тканину, використовують тонку гнучку трубку (ендоскоп). Наприклад, під час гастроскопії доктор проводить ендоскоп через рот, щоб оглянути стравохід або шлунок і взяти з них шматочок тканини.
Біопсія шкіри – різними способами забирають ділянку шкіри. Наприклад, лікар може за допомогою інструменту, схожого на бритву, видалити трохи верхнього шару шкіри або взяти для аналізу скальпелем (спеціальним ножем) глибші шари.

У деяких випадках біопсію проводять під місцевою або загальною анестезією, щоб пацієнт не відчував болю.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Що таке біопсія: види, для чого потрібна, як відбувається процедура?

“Біопсія ‒ це процедура взяття клітин або тканини для того, щоб вивчити їх під мікроскопом. Деякі види біопсії можна зробити просто під час візиту до лікаря, інші ж потребують спеціальної підготовки пацієнта та госпіталізації. Також деякі види біопсії проводять під загальною анестезією, водночас інші потребують лише місцевого знеболення чи седативного”, ‒ пояснюють на сайті Медичної школи Університету Джона Гопкінса.

Біопсію проводять для того, щоб діагностувати хворобу: зрозуміти чи є пухлина злоякісною, з’ясувати причину виникнення незрозумілого ураження, родимки, інфекції або запалення.

Біопсія є найдостовірнішимв методом, щоб встановити клітинний склад тканини. Взяття тканин і дослідження їх під мікроскопом дозволяє визначити точний клітинний склад досліджуваного матеріалу ‒ біоптату. Біопсія є необхідною процедурою, якщо є підозра на онкологічне захворювання. Також у разі онкологічного захворювання біопсія допомагає визначити обсяг оперативного втручання.

Як відбувається біопсія?

Біопсію проводять у різний спосіб. Це залежить від типу необхідного зразка. Зазвичай беруть невеликі зразки тканини, яка можливо має змінену структуру, наприклад, пухлина.

За даними Медичної школи Університету Джона Гопкінса, найчастіше проводять біопсію тканин мозку, молочних залоз, органів шлунково-кишковий тракт (шлунку та кишківника), печінки, легень, лімфатичних вузлів, шкіри, щитівки, а також клітин кісткового мозку.

Після біопсії зразок матеріалу потрапляє у лабораторію для дослідження та аналізу. Час, необхідний для повернення результатів, варіюється залежно від типу біопсії та необхідних аналізів для встановлення діагнозу.

Дослідження матеріалу може бути гістологічним (дослідження тканин) або цитологічним (дослідження клітин).

Види біопсії

Гістологічні біопсії (для вивчення тканин) бувають наступних типів:

• Щипкова біопсія ‒ матеріал беруть за допомогою біопсійних щипців (punch-biopsy).
• Трепан-біопсія ‒ беруть зразок щільної тканини за допомогою порожнистої трубки із загостреним краєм – трепана. Застосовується для біопсії кісток і щільних пухлин.
• Серцевинна (core-біопсія, кор-біопсія) ‒ матеріал з м’яких тканин беруть за допомогою спеціального пристрою. Зазвичай проводять під місцевою анестезією.
• Скарифікаційна (поверхнева) біопсія ‒ забір матеріалу шляхом зрізання з поверхні новоутворення тонкого шару тканини. Застосовується для біопсії патологічних утворень шкіри.
• Петльова біопсія ‒ забір матеріалу петлею за допомогою коагулятора (приладу для зупинки кровотечі) в режимі різання тканин або за допомогою радіочастотного хірургічного апарату. Застосовується в гінекології та при ендоскопічних дослідженнях.
• Інцизійна біопсія ‒ видалення частини патологічного утворення під час хірургічного втручання.
• Ексцизійна біопсія ‒ видалення цілого органу або патологічного утворення, здійснюване під час оперативного втручання.

До цитологічних біопсії надлежать:

• Пункційна ‒ забір матеріалу, шляхом проколу тканини спеціальною голкою.
• Аспіраційна біопсія ‒ відсмоктування вмісту органу або порожнини організму за допомогою шприца.
• Відбиток з патологічного утворення (ерозії, виразки) ‒ матеріал переноситься на предметне скло шляхом прикладанням його до ураженої поверхні.
• Мазок-відбиток з патологічного утворення ‒ матеріал зішкрябують з патологічного утворення шпателем, скальпелем чи спеціальною щіточкою.

Підписуйтесь на LIGA.Life в Facebook: тільки корисна інформація для український родин