КИРКА, и, ж. Ручне знаряддя у вигляді загостреного з одного боку молотка або стрижня для подрібнення, розколювання твердих порід, льоду тощо.
Ки́рка, чока́н — ручне знаряддя у вигляді загостреного з одного кінця молотка або стрижня для подрібнення, розколювання твердих порід, льоду тощо. Слово «кирка» походить або від тур. kürek («лопата», «совок», «весло»), або від грец.
Ка́йло (можливо, від нім. Keil — «клин») — ручний інструмент, вигнутий і загострений з одного або обох кінців; металевий молоток на довгому дерев'яному держакові для відколювання шматків ламких порід від масиву.
ШЕРСТЬ, і, ж. 1. Волосяний покрив тварин.
Кі́рка (грец. Κίρκη), латинізоване ім'я Цирцея (лат. Circe) — чаклунка, дочка Геліоса й Перси (Персеїди), сестра Еета. Споріднена з Гекатою богиня місяця і, як Геката і Медея, представниця чародійства.
ХУТРО, а, с. 1. Волосяний покрив на тілі тварини; шерсть.
Бесплатный сервис Google позволяет мгновенно переводить слова, фразы и веб-страницы. Поддерживается более 100 языков.