От чего зависит урожайность пшеницы?

Озимая пшеница в Украине основополагающая зерновая культура, вопросы изучения факторов влияющих на количество и качество урожая, выведение новых сортов пшеницы, всегда были в приоритете во всех ведущих институтах селекции. На урожайность пшеницы в Украине влияет множество факторов, они имеют:

• Природный характер (плодородие почвы, климатические условия);
• Агротехнологический ( обработка почвы, выбор технологии и времени посева, стратегия защиты от сорняков и насекомых, выбор предшественника);
• Биологические факторы ( генетика семян, подготовка семян к посеву, протравливание фунгицидами, инсектицидами, стимуляторами роста);
• Внесение удобрений, микроэлементов.

Все эти факторы имеют огромное значение, каждый фермер должен выбрать оптимальное сочетание факторов которые можно изменить для получения максимального эффекта в своих условий выращивания. Несомненно этого можно добиться опытным методом, учитывая все факторы вместе взятые. Рассмотрим некоторые из них, их влияние на урожайность зерновых на вашем поле.

Факторы общего плодородия грунта, состав грунта

Для увеличения урожайности пшеницы с гектара необходимо учитывать наличие и содержание питательных веществ и микроэлементов в составе грунта необходимых для плодотворного созревания культуры. Необходимо знать и понимать какие элементы необходимы и в каком количестве, в какое время необходимы для зерновых культур, с учетом вашего анализа почвы. Сегодня анализ почвы необходимая процедура, она значительно сэкономит ваши средства на затраты по внесению минеральных и органических удобрений, сделает их внесение экономически целесообразным и выгодным.

Минеральные удобрения

Как показывает опыт, основным агротехническим приемом повышающим качество и урожайность озимой пшеницы, является применение удобрений, грамотное и правильное внесение минеральных удобрений может при определенных условиях удвоить урожай. Существует целый ряд рекомендаций по внесению тех или иных минеральных удобрений, микроэлементов на всех этапах созревания зерновых культур, которые значительно увеличат вашу эффективность работы на поле и снизят затраты на посев 1 га пшеницы.

Как рассчитать урожайность зерновых? Есть такое понятие запланированная урожайность, исходя из него вносится необходимое количество азотных удобрений и других микроэлементов, с учетом вашей агротехнологии и ожидаемых осадков. Самый большой эффект наблюдается при дробном, многократном внесении минеральных удобрений осенью и весной, а также в период колошения культуры. Большую роль играет влаго обеспечения и состава почвы.

Влияние сорта на выход пшеницы с гектара

Какой сорт пшеницы сеять? Пожалуй это самый распространенный вопрос среди начинающих аграриев. Действительно, очень сложно при всем разнообразии посевного материала подобрать нужный сорт пшеницы под свои агротехнические и климатические условия. Как показывает опыт наших клиентов, самый простой способ это присмотреться к своим соседям, которые не первый год занимаются земледелием.

При выборе нужного сорта пшеницы, необходимо учитывать следующие факторы:

1. Технологию выращивания культуры
2. Влагообеспеченность почвы
3. Географическое положение поля
4. Наличие снежного покрова и среднесуточные показатели температуры за время наблюдения
5. Сроки посева
6. Ожидаемое количество внесения удобрений

Все эти и множество других факторов значительно сузят ваш выбор и увеличат урожайность пшеницы с 1 га. Наши предприятия в последние годы в Днепропетровской области работают в условиях мало снежных зим, ранних посевов с ожиданием по месяцу дождей, слабой влагообеспеченностью во время колошения, заморозками во время начала весенней вегетации, высокими температурами уже в конце мая. Поэтому, чаще всго компании отдали предпочтение на выращивание отечественных сортов таких как Богдана, Новосмуглянка и европейскими сортами Эмерино, Каталина, Аурилиус. Не нужно ставить все на один сорт, нужно высевать как минимум три разных сорта, наиболее гибких к вашим условиям. Средняя урожайность пшеницы с гектара за 2020 год у нас составила 55 центнер с гектара.

Предшественники на поле для пшеницы

Пожалуй озимая пшеница одна из самых требовательных культур к предшественникам. Высокий урожай зависит от множества факторов, предшественник является одним из основополагающих. Именно он определяет во многом насколько хорошо получит развитие корневая система озимой культуры. Лучшие предшественники для озимых зерновых без учета пара (слишком большая роскошь в последнее время) являются зернобобовые, однолетние травы (кроме сорго и суданки), кукуруза на силос с ранним сроком уборки, ранние сорта картофеля.

Обработка почвы и удобрение поля пшеницы при прорастании.

Основные задачи на начальном этапе сева и обработки грунта до вхождения озимой культуры в зиму:

1. Получение равномерных всходов.
2. Развитие корневой растения.
3. Формирование узла кущения.

Прохождение растением процесса закалки необходимого для зимовки, с минимальным содержанием влаги в тканях и максимальным содержанием сахаров.

Грунт после предшественника должен иметь мелкую структуру, иметь достаточное увлажнение и содержать питательные вещества в усвояемой форме, такие как фосфор, калий, кальций, азот, магний и многие другие.

Наша компания при протравливании пшеницы, дополнительно применила препарат Дефенс С от компании Импторгсервис, результат был значительным. Пшеница не отреагировала прорастанием на провокационные дожди, быстрый стартовый рост и дружные всходы после хорошего дождя (грунт промочило на 6 см), обеспечение ростка нужными микроэлементами на старте. При посеве как правило используются сложные удобрения с невысоким содержанием азота, во избежании перерастания культуры.

Сроки посева озимой пшеницы

В технологии выращивания озимых культур нет незначительных факторов, каждый фактор важен в отдельности и эффективность последующего этапа развития культуры зависит от предыдущего. Срок посева не является исключением, это один из важнейших этапов, в зависимости от времени посева, озимая пшеница оказывается в разных агрономические и метеорологические условия, что имеет огромное влияние на начальную стадию развития культуры.

Обязательно нужно учитывать при выборе сорта озимой пшеницы на разные предпочтения по срокам высевания. Одни требуют раннего посева, а другие раскрывают свой потенциал при посеве в поздние сроки. Дата посева озимой пшеницы для каждой климатической зоны разные, существенные отклонения от них приведет к снижению урожайности озимой пшеницы с 1 га. Опасность при ранних посевах – растение перерастает, имеет развитую надземную массу непригодную для зимовки. При более поздних посевах – не успевает пройти этап кущения и развить корневую систему, как следствие входит в зимний период с малым количеством сахаров.

Существенное отклонение от оптимального времени сева приводит к значительному снижению урожайности, поэтому стоит придерживаться установленных сроков для данного вида засеваемой вами пшеницы. Для успешного формирования корневой системы пройти этап кущения и получить по три-четыре побега.

Оптимальные сроки следует определить с учетом ваших климатических погодных условий, наличия влаги в почве, выбором сорта озимой культуры. Наши хозяйства в 2020 году посев озимых производили в сухую землю, с 25 августа по 15 сентября, ожидаемая влага пришла 28-29 сентября, озимая успела сформировать три побега, получила развитую корневую и вошла в зимовку в отличном состоянии.

Влияние погоды на урожайность зерна

Трудно переоценить этот фактор влияющий на выход пшеницы с гектара, он важен на всех этапах роста и развития озимой пшеницы, вплоть до уборки ее с поля. Осадки в виде дождя имеют не только фактор количества но и то, в какой срок вегетации озимой культуры они имели место быть. Хорошо развитая корневая система пшеницы использует влагу с осенне-зимнего периода и наименее подвержена отсутствию осадков в весенний период, однако продуктивность озимых напрямую зависит от выпадения нужного количества осадков, в том числе и с осени.

Возможность усваивать удобрения и питательные элементы озимой культурой напрямую зависит от наличия влаги в почве. Пластичные сорта озимой пшеницы наиболее устойчивы к экстремальным условиям, в том числе и засухе. Но интенсивные сорта пшеницы при благоприятных погодных и температурных условиях, при наличии достаточного количества питательных веществ значительно превосходят по показателю урожайности пшеницы с одного гектара.

Температурный режим еще один важный природный фактор относящийся к погодным условиям. Затянувшаяся теплая осень приводит к перерастанию посевов озимой, что неблагоприятно скажется в случае холодной зимы, недостаток теплых дней в осенний период не позволит растению полноценно развить корневую систему и пройти этап кущения, что приведет к снижению урожайности и тяжелой зимовке самого растения. Недостаточный снежный покров или его полное отсутствие при морозах ниже 11 градусов длительное время, приводит к гибели озимых. Задавая себе вопрос от чего зависит урожайность пшеницы, нужно понимать что различные сорта пшеницы значительно отличаются в устойчивости к факторам погодных условий, и имеют предпочтения в выборе той или иной технологии на поле. Очень важно определится с правильным выбором нужного вам сорта озимой культуры с учетом всех ваших агротехнических и погодных условий.

Средняя урожайность пшеницы в Украине

С каждым годом цена на зерновые культуры растет. Затраты на посев 1 гектара пшеницы в Украине растут, получить максимальную прибыль можно используя передовые технологии и новые высокотехнологичные сорта озимых пшениц. По данным статистики и нашим наблюдениям, урожайность в Днепропетровской области в 2020 году составила в среднем 50-55 центнер с гектара. Cредняя урожайность по стране составила 38,3 центнера с гектара. Таким образом наша страна остается в десятке крупнейших экспортеров зерна в мире. Качество самого зерна в 2020 году несмотря на тяжелые погодные условия осталось на высоком уровне. Все больше предприятий уходят от использования пестицидов на поле, заменяя на органическую агротехнологию.

Какие факторы могут снизить урожай пшеницы

Любой из вышеперечисленных факторов значительно влияет не только на количественный показатель урожая но и на качественный. Неблагоприятное сочетание двух и более факторов может свести на нет все усилия аграриев, существенно снизив рентабельность культуры или привести к гибели посевы. Основным неблагоприятным фактором в наших восточных областях является отсутствие дождей в осенний период, слабое а иногда и полное отсутствие покрытия снегом участков озимой пшеницы, рост среднесуточной температуры в мае при незначительных осадках.

Как отличить качественный посевной материал от подделки

Біологічна урожайність пшениці: навіщо та як її рахувати?

Велика кількість агрономів нехтує процедурою обліку біологічної урожайності пшениці, оцінюючи розмір майбутнього урожаю на око та покладаючись у цьому питанні на власний досвід. Звісно, точного прогнозу урожайності такий облік не дає, саме тому його часто і не проводять. Та при цьому саме при підрахунку біологічної урожайності можна виявити певні аспекти, про які агроному буде корисно знати.

Перш за все наведемо найбільш просту та дієву формулу розрахунку біологічної врожайності зернових:

(Кількість колосків на метр у рядку * коефіцієнт (100/ширину міжряддя) * середня озерненість колоса, шт. Х маса 1000 зерен, г) /10000 = урожайність, ц/га

А тепер поговоримо про ті аспекти, які відкриваються у процесі обліку та аналізу структури врожаю на конкретному полі.

Озерненість колоса

Колос складається з колосків, як відомо, і саме колоски можуть мати цікаві особливості. Вони можуть бути порожніми, або ж містити лише 1-2 зернятка, інколи колосок містить 3, рідко 4 зернини. Проте задокументовано випадки, коли нараховували 5-6 зерен в кожному колоску.

При цьому цікаво, що у колоску закладається приблизно 8-11 зародків квіток, але за недостатнього удобрення, коли елементів живлення рослині вистачає лише на певну кількість квіток (зазвичай 2-4), інші перестають рости.

Якщо кілька років рахувати біологічну урожайність та аналізувати при цьому, які саме попередники були під пшеницю, можна побачити цікаву картину: по стерньових попередниках утворюється в середньому 2 зернини у колоску, по зябу — 2-3, по пару — 3, по стерньових попередниках з азотом — 3-4 зернини. Тобто при однаковому розмірі колоса у пшениці по стерньовому попереднику та по стерні з азотом різниці у видовій врожайності начебто немає, проте фактично різниця становитиме до 30%.

На озерненість колоса суттєво впливають мінеральне живлення (кількість, якість та терміни внесення добрив), агротехніка, густота стеблостою. Тож проводячи оцінку біологічної врожайності, агроном матиме змогу побачити, де саме є недопрацювання і наступного року відкоригувати технологію задля покращення озерненості колоса, а отже, і підвищення врожайності.

«Під основний обробіток ґрунту або під передпосівну культивацію необхідно внести фосфорно-калійні добрива. Можна частину їх внести і локально, одночасно з сівбою, але їх доза при цьому не повинна перевищувати 10-15 кг/га д.р., щоб попередити пригнічення проростків рослин. Перенесення недовнесених до сівби фосфорно-калійних добрив у підживлення має досить низьку ефективність. Азотні добрива, безумовно, краще вносити під озимі культури роздрібно. Перед сівбою слід внести їх у дозах 25-30 кг/га д.р. лише на малозабезпечених елементами живлення ґрунтах, а також після кукурудзи на силос та однорічних злакових трав, які інтенсивно використовують ґрунтові запаси азоту. Після зернобобових культур доцільне внесення фосфорних туків (Р20-30) на чорноземах, на ґрунтах дерново-підзолистого типу – повного мінерального удобрення у вигляді нітроамофоски 1-1,5 ц/га, краще локально. На початку кущення культури рекомендовано внесення рідких комплексних добрив, макро- та мікроелементів. За розміщення озимих після стерньових, кукурудзи і соняшнику, доцільно до передпосівного обробітку внесення азотних добрив (КАСів) 50-60 л/га в поєднанні з деструктором стерні»,— радить Микола Сучек,керівник відділу R&D компанії VITAGRO PARTNER.

Експерт додає, що оптимальна реакція (рН) ґрунтового розчину для росту і розвитку пшениці озимої знаходиться в межах 6,3-7,0, тому на кислих ґрунтах при її сівбі потрібно передбачити застосування вапна у невисоких дозах для нейтралізації підкислювальної дії мінеральних добрив, або розміщувати її на площах, які були провапновані заздалегідь. За рахунок цих заходів можна буде одержати зростання продуктивності полів на 0,7-1,0 т/га в зернових одиницях

Польова схожість і кількість продуктивних стебел

При обліку польової схожості також можна відзначити ряд цікавих фактів. По-перше, велике значення має вологозабезпеченість. По-друге – якість підготовки поля до сівби. Навіть за ідеальної підготовки ґрунту інколи забувають про ґрунтову кірку, що може утворитися вже після сівби, якщо до появи сходів пройшли опади. Якщо вчасно не зруйнувати таку кірку, польова схожість буде набагато нижчою, ніж могла б бути. Тому цей момент варто врахувати ще до сівби, а потім оцінити, наскільки він впливає на кінцевий результат.

Частина рослин, що нормально зійшли, пізніше випадають через посухи, шкідників, хвороби, нестачу мінерального живлення. Тому порівняння польової схожості та, у подальшому, кількості продуктивного колосся дасть достатньо інформації для проведення аналізу: наскільки правильно була захищена культура по вегетації, де можна буде скоригувати технологію та знизити втрати.

«Величина продуктивного стеблостою значною мірою залежить від показників загального стеблостою, тому норма висіву насіння повинна бути такою, щоб забезпечити густоту сходів у межах 380-450 шт./м2 та оптимальну густоту стебел перед входом у зиму 750-900 шт./м2. Також норма висіву багатьох сучасних сортів озимих культур, що характеризуються високою продуктивною кущистістю, становить 3,5 – 4,5 млн. штук схожих насінин на 1 га.При високій культурі землеробства, заробці насіння у вологий ґрунт на оптимальну глибину (3-4 см), в оптимальні строки норми висіву можна зменшити на 20-30%. І навпаки, надмірно глибока заробка насіння у невирівняний, неущільнений сухий ґрунт може призвести до того, що навіть за таких норм висіву формується зріджений стеблостій»,— каже Микола Сучек.

Щодо термінів сівби, фахівець зазначає: практичний досвід доводить, що за достатнього вологозабезпечення при формуванні рослинами озимих культур восени 5–6 пагонів необхідно, щоб від сівби до зниження середньодобової температури нижче 5°С, пройшло не менше 45–60 діб. А це можливо тоді, коли сівбу проводити у першій декаді вересня. При цьому показники середньодобової температури повітря значення не мають. Однак, як правило, строки сівби пшениці озимої збігаються із встановленням середньодобової температури повітря 17–14°С, за тривалості світлової доби 10–11 годин. Продуктивність рослин зменшується як при ранніх, так і при пізніх строках сівби. У першому випадку озима пшениця розвиває велику вегетативну масу, сильно кущиться. Внаслідок переростання рослини починають інтенсивно використовувати запасні речовини і стають менш стійкими до несприятливих умов, знижують зимостійкість.Рослини пізніх строків сівби довше сходять, не встигають восени розкущитись, розвинути достатню кореневу систему і надземну масу. Сорти іноземної селекції вимагають ранніх строків сівби, для повної реалізації генетичного потенціалу вони повинні пройти фазу кущення.

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Маса 1000 зерен

Керувати показником маси 1000 зерен насправді дуже складно, оскільки він залежить від сортових особливостей та температурних умов під час цвітіння і колосіння культури. Проте, хоч напряму впливати на масу 1000 зерен агроном не може, він може приділити увагу захисту пшениці від хвороб та шкідників. У першу чергу з урахуванням економічної ефективності внесення ЗЗР, звичайно. Головною метою захисних обробок має стати забезпечення зернині заповнення усього простору в квітковій лусочці.

Практики кажуть, що застосування дешевих однокомпонентних фунгіцидів в більшості випадків себе не виправдовує, тоді як генеричні інсектициди є цілком робочим варіантом. Тож щороку потрібно шукати той самий баланс між генериками та оригінаторами, який дасть змогу вирощувати пшеницю ефективно і економічно, і технологічно. Перераховувати схеми захисту, отже, потрібно щорічно, з урахуванням тих проблем та можливих помилок, що могли виникнути у попередньому році. А виявити деякі з цих помилок саме і допоможе оцінка біологічної урожайності.

«Для себе особисто агрономи постійно роблять моніторинг полів і стану рослин, особливо коли настав час збирати урожай. Тут я вважаю, що ми не збільшуємо показник врожайності, ми його зберігаємо, тобто агроном в господарстві створює оптимальні умови (за можливості) для отримання найкращих показників сорту чи гібриду. Як він може це зробити: перше — це підготовка насіння (обрати насіння з найкращими показниками по схожості), потім зберігаємо ці показники за рахунок якісного протруєння насіння і ґрунту до сівби. Під час висіву ми створюємо оптимальні умови для насінини по живленню. В подальшому за рахунок різних технологічних заходів ми продовжуємо створювати для рослини найліпші умови. В цей час слід приділяти особливу увагу фітосанітарному стану полів і своєчасному застосуванню пестицидів (в залежності від фази розвитку рослини, а також розвитку шкодочинного об’єкта). Всі наші дії при цьому спрямовані на створення оптимального продуктивного стеблестою, озерненості колосу, кількості зерен в колосі і маси 1000 насінин. Єдина річ, на яку ми не маємо впливу, це опади на богарних полях. Тому господарства повинні зрозуміти, коли обирають, що сіяти, де сіяти, що вносити і коли, — це фактори, які впливають на урожай, що потім впливає на економіку господарства. Таким чином, робимо висновок, що визначення біологічної врожайності насамперед вигідне господарству для визначення найкращих сортів, попередників, добрив і технологій захисту рослин для даних умов вирощування» — зауважив Олег Шевченко, агроном Південного регіону компанії «Агро Експерт».

Часто агрономи кажуть, що пшениця має гарні компенсаторні механізми, які дають змогу на усіх етапах росту і розвитку пустити можливості рослини на компенсацію втрат. Наприклад, низька польова схожість може бути компенсована гарним кущенням та утворенням великої кількості продуктивних пагонів, а мала кількість продуктивних пагонів, в свою чергу, може компенсуватися за рахунок утворення більшої кількості колосків у колосі.

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Проте важливо пам’ятати, що компенсаторні механізми культури працюють лише у випадку, коли відсутня конкуренція з боку бур’янів та є достатнє живлення рослин. Пшениці потрібно забезпечити достатню кількість фосфору на початку вегетації, рівномірне та достатнє живлення азотом протягом усього вегетаційного періоду, за необхідності підживити мікроелементами, а також подбати про гарну підготовку ґрунту перед сівбою, оптимізувати норми висіву відповідно до ґрунтово-кліматичних умов та сортових особливостей культури. Адже саме до початку вегетації та на її початкових періодах можливо максимально запустити компенсаторні механізми пшениці і дозволити їй самій «виправити» помилки агротехніки та негаразди погодних умов.

Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.

Як розрахувати врожайність

Успішність аграрного бізнесу безпосередньо пов’язана з показниками врожайності . Тому, важливу роль в ньому відіграють такі інструменти як планування і розрахунок прибутковості. За їх допомоги можна визначити сорт культури, її обсяги, тип обробки і посадки, а також скласти повний графік посівів. Однак, при цьому не варто забувати, що сільське господарство — це сфера підвладна зовнішнім факторам . Тому, погода і економічні чинники можуть внести свої корективи в показники врожаю.

Що таке врожайність і які чинники на неї впливають

В рослинництві є два ключових поняття — врожай і врожайність. Під першим розуміють загальну кількість продукції, отримане з однієї або з усіх однотипних культур (наприклад, зернових), з усією площі посадки. “Врожайність” термін більш вузький і позначає обсяг продукції з 1-го гектара.

Серед зовнішніх чинників, здатних вплинути на врожай, можна виділити 3 важливих моменти:

1. Природно-кліматичні чинники. Сюди входять як стан грунту та його склад, так і температурний режим, грунтові води і кількість опадів.
2. Економічні. Крім зовнішніх чинників, контролювати які ніяк не вийде (ціни на зерно, паливо і т.д.) є ще внутрішні, такі як якість посівного матеріалу, оснащення передовим технічним обладнанням і повноцінна боротьба з шкідниками.
3. Забезпечення господарства добривами. Для отримання хорошого врожаю бажано використовувати не тільки органічні, а й мінеральні добрива.

Як визначити врожайність на корені – 4 способи:

Для початку розберемося з самим методом визначення врожайності на корені. Полягає він у відборі проб врожаю з певної площі, незадовго до збирання. Після чого проводиться підрахунок за формулами, які ми розглянемо нижче. Отримані результати співвідносяться до загальної площі поля. Відбір зразків необхідно проводити в найбільш типових ділянках. Тобто в тих, де стан ґрунту такий, як і на левовій частці всього поля.

Для продуктивного застосування нижчезазначених методів знадобляться певні знання. Зазвичай, у великих аграрних фірмах цим займається головний агроном . Також, як і плануванням всього робочого сезону в цілому. Більш детально про це ви зможете дізнатися з нашої статті “У чому полягає професія агроном”.

Обчислення врожайності для непросапних культур

Для початку розглянемо формулу обчислення врожайності для непросапних культур. Відбір матеріалу проводиться з 3 точок (якщо площа поля до 300 га) або з 5 точок (якщо площа понад 300 га). Відстань між ними має бути не менше 5 метрів. Для більш точної оцінки позначається певна рамка (від 0,24 до 1 м2). В її межах і беруть стебла. Їх кількість залежить від кількості точок (10 при 3 точках або 6 при 5 точках), однак може бути зменшено або збільшено за потреби.

Після цього здійснюються безпосередньо підрахунки за формулою :

• Уб — врожайність на корені (ц / га). Втрати при збиранні та доробці не враховуються;
• 10 000 — це 1 гектар, зазначений в м2;
• S отб — площа рамки, в межах якої бралися зразки. Одиниця виміру – м2;
• R раст — середня кількість рослин (колосків);
• mп — вага відібраного врожаю (з урахуванням вологості);
• N раст — кількість рослин в ємності;
• 100 000 — коефіцієнт трансформації ваги врожаю з грамів у центнери або гектари.

Якщо в попередньому випадку відбір проводився за допомогою накладання рамки, то тут потрібно заміряти певну частину рядка, довжина якого повинна бути свідомо відома. Після кінцевих підрахунків результати накладаються на загальну площу поля.

Насамперед необхідно виміряти ширину міжряддя . Потім, з позначеної частини рядка збирається врожай, але не вибірково, а повністю. Таким чином потрібно обробити 3, найбільш типові точки ділянки. Головне, щоб вони знаходилися на віддалі від меж поля (не менше 10 метрів).

Далі проводяться розрахунки, за такою формулою :

• Уб — врожайність на корені (ц / га);
• 10 000 — це 1 гектар, зазначений в м2;
• W м — ширина міжряддя;
• Σ mn — сума ваги зібраного врожаю з кожної ділянки. Одиниця виміру – кг;
• Σ Ln — сумарна довжина всіх ділянок в метрах;
• 100 — коефіцієнт переведення з кілограмів у центнери.

Обчислення врожайності механізованим способом

Даний метод полягає в збиранні певної ділянки поля великою сільгосптехнікою. Площа обробки визначається шляхом множення ширини ходу машини на її довжину. Врожайність поля потім визначається за такою формулою :

• Уб — врожайність на корені (ц / га);
• S — площа збирання врожаю (га);
• M — маса зібраного зерна.

Обчислення врожайності багаторічних насаджень

Врожайність на корені, у випадку з багаторічними рослинами, можна визначити за кількістю плодів перед початком збирання. Для цього на типовому дереві виділяють кілька секторів з товстими, скелетними гілками. Після чого підраховують кількість плодів, як саме з цих гілок, так і загальну. Загальну кількість знаходять шляхом множення маси зібраних плодів на к-ть гілок насадження. Отримане число множать на загальну кількість дерев-одноліток на ділянці.

Підрахунки потрібно проводити окремо для кожного сорту, з огляду на вік і стан дерева. Проби необхідно брати як мінімум з 3 насаджень. Підсумковий розрахунок врожайності проводиться за такою формулою :

• Уб — врожайність на корені (ц / га);
• У — врожай (в центнерах);
• S — площа саду;