Вірші про травень – добірка гарних віршів про травень місяць
І в божому світі те ж буває, І в травні сніг йде часом, А все ж Весна не сумує І каже: «Через за мною! час літніх бур.
Жучка бігає за хмаркою. Хмарка бігає за Жучкою. Хмарка вправо, Жучка вліво І на хмарку гавкає сміливо. І на маму під парасолькою, І на дівчинку з бантом, І на кішку за рогом, І на перший травневий грім!
Короткі вірші та чотиривірші про травень для дітей
Фіалки, конвалії припас Веселий травень у тиші для нас. Але ми їх не обриватимемо, Нехай цвітуть на радість людям!
Настає місяць травень. Птахи радісно заспівали, повернувшись у милий край. Зацвіли, зазеленіли Всі дерева та кущі, Знов бджоли полетіли. За нектаром на квіти.
Народився конвалія травневого дня, І ліс його зберігає. Мені здається, його задень — І весь він задзвенить. І цей брязкіт почує луг, І птахи, і квіти, Давай послухаємо, а раптом Почуємо я і ти.
Черемха, черемха, ти що стоїш біла? Для весняного свята, для травня розцвіла. А ти, трава-мурашка, що стелишся м’яка? Для свята весняного, для травневого дня. А ви, берізки тонкі, що нині зелені? Для свята, для свята, для травня, для весни!
Травень розфарбував світ зеленим, білим, рожевим, веселим! Взяти крейду, бігти у двір, І розфарбувати там паркан. Малювати крейдою щастя, І дівчатам крикнути: «Здрастуйте!» Малювати, писати, грати! Травень прийшов — час мріяти…
Розпустився конвалія у травні У найсвятіше — першого дня. Май квітами проводжаючи, Розпускається бузок.
Розпускаються листочки, Сонцю радіють бруньки. Май прийшов, веселий травень – Пальтецо швидше знімай!
У травні світ виглядає новим: Небо у кольорі висильковому, Переповнились ставки, Заневестились сади. Зайці після зимової холоду Вербе хвостики віддали, Білий хвостик їм не потрібен — Зайці сіренькими стали! Все цвіте… і немає відповіді: Де весна, а де тут літо?
Місяць травень цвіте і гріє, Над полями вітер віє, Біла конвалія розквітає, Метелик над ним літає. Смугаста, весела Перший мед несе бджола, шелестять травою луки І круті береги. На деревах зріють бруньки, Пробиваються листочки. Вилуплюються пташенята, Літа спекотного гінці. Мати-й-мачуха жовтіє, Заєць жито на полі сіє. Глухо рикнув перший грім І розсипався дощем.
Жучка бігає за хмаркою. Хмарка бігає за Жучкою. Хмарка вправо, Жучка вліво І на хмарку гавкає сміливо. І на маму під парасолькою, І на дівчинку з бантом, І на кішку за рогом, І на перший травневий грім!
Зі сльозами на очах
Серед віршів про травень є такі, що неможливо читати без сліз. Це вірші про перемогу. Так сталося, що війна, що залишила глибокий шрам на нашій історії, закінчилася саме в травні. Читайте дітям про Велику Перемогу. Нехай вони знають, який дорогий світ, якою ціною він дістався. Нехай вони змалку вчаться ненавидіти жорстокість.
Підбірка віршів про 9 травня допоможе батькам вибрати твір для дошкільня чи молодшого школяра. Дитина легко запам’ятає та представить її на ранку в дитячому садку чи тематичному уроці у школі. Поезія пожвавлює історію. І зовсім невелика людина зможе відчути подяку до людей, які перемогли війну.
Красиві та зворушливі вірші про травень та весну
Травневим сонцем земля обігріта, А весна все сміливіша і сміливіша… Цієї ночі я чула: десь Пісню першу заспівав соловей… Ліс отямився від зимової дрімоти. Бачиш, конвалії зацвіли! Тут хтось розсипав перлини, І вони проросли із землі.
Листя блакитну красу Квітень передовірив травень, Весна вступила у свою зрілість, Розквіт природи приймаючи. І на деревах птахи заспівали, Красу таку розуміючи, — Іде похмура сірість.
Дзвінять у рідних гаях птаха, Весна зелена прийде – Їй всюди слава і шана, Забарвлення трав строкатіше ситця. Біля річки дуже радісно, Шикарно чистий намет небесний — Купатися нам велить весна, Її вода зело корисна!
Посмішка сонячної весни Мені каже, що скоро літо. Нас тягне в ліс, в листя одягнений, І на простір річкової хвилі. Квіти цвітуть, як самоцвіти, Є в них втішні прикмети!
Бледний вечір весни і задумливий і тихий, Зарум’янений вечірньою зорею, Сумно у вікна дивиться; і складається вірш, І тісниться мрія за мрією.
Щось сумно душі, щось серцю хворіє, Іль зажурилося мені про бувало? Це травень-баловник, це травень-чарівник Віє свіжим своїм опахалом.
Там, за задушливою рисою столичних громад, На степах світла природи, Дзвінко птахи співають, і пливе аромат, І дзюрчать солодкоструминні води.
І тремтить під росою запашних полів Бледний конвалія схиленим келихом, – Це травень-баловник, це травень-чарівник Віє свіжим своїм опахалом.
Дорога моя! Якби зустрітися нам У звучному святі юного травня — І бузком дихати, і слухати соловей, Світ кохання і пристрастей обіймаючи!
О, який щасливий став би я любов’ю твоєю, Скільки мрій у моєму серці втомлений Цей травень-баловник, цей травень-чарівник Розбудив би своїм опахалом!
Все темніше і кучерявіше березовий ліс зеленіє; Дзвіночки конвалій у частіше зеленій цвітуть; На світанку в долинах теплом і черемхою віє, Солов’ї до світанку співають.
Незабаром Троїцин день, скоро пісні, вінки та косовиці… Все цвіте і співає, молоді надії таячи… О весняні зорі та теплі травневі роси! О далека юність моя!
Май жорстокий з білими ночами! Вічний стукіт у ворота: виходь! Синій серпанок за плечима, Невідомість, загибель попереду! Жінки з шаленими очима, З вічно зім’ятою трояндою на грудях! – Прокинься! Пройди мене мечами, Від пристрастей моїх звільни!
Добре в лугу широким колом У полум’яному хороводі пройти, Пити вино, сміятися з милим другом І вінки візерункові плести, Роздарувати квіти чужим подругам, Пристрастю, смутком, щастям вийти,- Але гідніше за важким плугом У свіжих росах ранком йти!
Місяць весняний, чи це ти? Ти, провісник близький літа, Місяць пісень солов’я? Чи май, скаржачись крадькома, Ревматизмом, лихоманкою У лазареті зустрів я?
Нудно! Вечір темний триває – Немов зимовий! Пекти димиться, Великий дощ у вікно стукає; Всі поховалися від холоду, Тільки чути, як через калюжі Сонний ванька деренчить.
А в краю, де протікали Без турбот і без печалі Першої юності року, Погасає промінь заходу сонця І спалахнула в темряві багато Ночі мирна зірка.
Уздовж околиці миготить, Поселян густий натовп З поля тягнеться додому; Зеленіє пишно нива, І під липою сором’язливо Зріє конвалія молода.
Так ніжно небо зацвіло, А травневий день тихо тане, І тільки тьмяне скло Пожежею заходу сяє.
До нього притиснувши з напівтемряви, У хвилинному мліє поласки Той світ, яким були ми… Чи будемо, у вічному перетворенні?
І розлучити не можеш очей Ти з курно-зибкою позолотою, Але в гаму вечора влилася Вона сумною нотою
Над світом, що, золотим вогнем, Зараз помре, не розуміючи, Що щастя іскрилось не в ньому, А в золотому обмані травня,
Що безповоротно синьова, Його златила, поблякла… Що тільки заграва ледве Коротить рожеве скло.
Май на дворі… Почалися посіви, Орач співає за сохою… Знову прислухаюсь до вас, рідні наспіви, З тією ж глибокою тугою! Але не одне сумування тупе – Плід нескінченних скорбот, – Мені вже чується щось інше У піснях батьківщини моєї. Лють сміливі тужливі звуки, Повні сил молодих. Багато років пережиті муки Грізно скопилися в них… Так от і здається, з першим закликом Грянут вони з кайданів До вільних степів, до нескінченних нив, В глиб неосяжних лісів. Нехай тебе, Русь, здолали негаразди, Нехай ти — сумна країна… Ні, я не вірю, що пісня свободи Цим полям не дано!
Я народився в травні, в місяці весняному, Дзвінком і веселим, Шумним і запашним, І сказали троянди: «Ми тебе одягнемо Світлим ореолом – Як молитва, чистим».
Усміхнулося сонце, сонце засяяло, Ласкавим привітом Вшановуючи народження; Сонце спалахнуло, запалало ало І запалило поетом З іскрою натхнення!
Роздягнуться квітами з дитячої колиски, Я заспівав соловкою Радісно і дзвінко, Зображуючи світ, де всі тужили, Юною голівкою І душею дитини.
Час йшов, і сонце потьмяніло в хмарах, Ласкою не блищало, Злість пісня косила; Опадали троянди при вітрах летючих, Змарніло тіло, Притупилась сила.
Час минав… І радість днів моїх весняних Розтопилась у сльозах, Серцю не слухаючи; І тепер я плачу, плачу на колінах Про загиблі мрії, Про зраду травня!
Мимолітним ласкою травня Насолоджуйтесь, – розквітаючи, В’янучи, вмираючи, – Днів тугою не отруюючи, Все навколо себе люблячи, Забуваючи про себе. Пташиним звучним щебетанням, Молодим пахощами, І полуденним сяйвом, І північним мовчанням Насолоджуйтесь, — стислий термін. Вічний відпочинок не далекий.
Вірші про травень відомих українських та зарубіжних поетів
Люблю грозу на початку травня, Коли весняний, перший грім, ніби граючись і граючи, Грокоче в небі блакитному.
Гримлять гуркіт молоді, От дощ бризнув, пил летить, Повисли перли дощові, І сонце нитки золотить.
З гори біжить потік спритний, У лісі не мовкне пташиний гамір, І гамір лісовий і шум нагірний — Все веселить громам.
Ти скажеш: вітряна Геба, Корм Зевесова орла, Громокиплячий кубок з неба, Сміючись, на землю пролила.
Коли в останніх числах травня Дніпро залишає острови, З щебетом, ще сліпа, Вилуплюється листя,
Коли картава грачка Розгойдує дроти, Проходить дощ, свіжо і тихо, З Тарасовською біжить вода,
Коли все рухається, все живо, І синьова – безкрайній дзвін, – Тоді – в час весняного розливу, – Мені любий і тон, і напівтон,
І за вітром летяче волосся, І ці гулкі мости, І пошепки, і гучний голос, І весь всесвіт, і ти.
Силіть сонце травня На небо міцніше прилягти, Вгору здіймаючи Вогонь розпалених плечей. Уперлося сяйвом, Синню набрякло, Полахом Запихалося, захекалося важко. Ах, без вас і без вас втомиться! Каньте, хмари, геть! Так тягне, тягне Сонцю допомогти. Кров б’є хвилями в темряву, Спекотними дзвонами дзвенить. Зрушити б тягар У зеніт! Немов навантажений,— Сонце!— я у вогні. Чи не твій син розпалений – Кров схвильована в мені?! Блищать плечі під синім тягарем. Сонце! Сонце! Кріпи. Зрушимо. Зрушимо. Я встаю, встаю в синю височінь.
Я пройдусь лісами, Багато пташок є там Все пурхають, співають, Гнізда теплі в’ють. Побуваю в лісі, Там я бджіл знайду: І шумлять, і дзижчать, І поспішають працювати.
Я пройдуся луками. Метелички є там; Які гарні вони У ці травневі дні. 1 травня.
Повернувся травень! Вже журавлі Назад прилетіли, Луга квітами зацвіли, Ліси зазеленіли. За богатирським сном зими Настало пробудження, Як після ночі довгої темряви Денніці відродження. Земля наче чекала Весняного лобзання, І в мить природа ожила, І всюди тріумф. Весь світ співає, і ширь полів, І гаю тихий шелест, І в кожній пісні соловейка Весни чарівною красу. Часом весною щасливий Поет: він не дрімає І сили творчої приплив Душою чуйною слухає; Він ударяє по струнах, І, повно натхнення, Його вільно до небес Несеться спів.
Того місяця травень, того місяця мого в мені була така легкість, і, розстилаючись над землею, тягла мене погода літність.
Я така щедра була, щедра в щасливому передчутті співу, і з легковажністю щегла я занурювала в повітря пір’я.
Але, слава богу, став мій погляд і проникливішим, і суворішим, і кожен зітхання і кожен зліт обходиться мені все дорожче.
І я причетна до таємниць дня. Відкрито мені його явища. Навколо озираюсь я з усмішкою старого єврея.
Я бачу, як граки галдять, над чорним снігом нависаючи, як нудно жінки дивляться, схилившись над в’язанням.
І десь, у дудочку дудя, не дотримуючись клумб і грядок, чуже бігає дитя і порушує їхній порядок.
Немов юна богиня, Хоч для конкурсу знімай, До нас у салатовому бікіні Гордо вийшла леді Май. Під блакитною косинкою Сонцем волосся горить. Тонким весняним павутинням Зшитий красуні вбрання. Хай поки вона одягнена Тільки у легку білизну, Але до приходу сера Літо Буде плаття в неї. Травень листям замріє Пишний, новий туалет, Білим мереживом на грудях Пустить яблуневий колір. Не скуплячись, додасть у зелень Яскравих фарб хоровод, Ароматами бузку Щедро в повітрі цвіле. Дихає ніжністю природа, Серцю хочеться любити. Хіба Май чоловічого роду? Нісенітниця, не може бути!
Ніч нас обдарувала першою теплою зливою, Він забрав останній холод з зимовим мороком, Вся земля вкрилася строкатими килимами, Оксамитовою травою, яскравими квітами.
Біла береза розкрила нирки: Не стояти ж голою в травневі деночки! Босоніж помчали ми під вітром травня. Розтягнись на сонці, грейся, засмагаючи!
І в божому світі те ж буває, І в травні сніг йде часом, А все ж Весна не сумує І каже: «Через за мною! час літніх бур.
Синій травень. Загоряючи теплиню. Не бразне кільце біля хвіртки. Липким запахом віє полин. Спить черемха у білій накидці.
У дерев’яні крила вікна Разом з рамами в тонкі штори В’яже химерний місяць На підлозі мереживні візерунки.
Наша кімната хоч і мала, Але чиста. Я з собою на дозвіллі … У цей вечір все життя мені мила, Як приємна пам’ять про друга.
Сад почує, як пінний пожежа, І місяць, напружуючи всі сили, Хоче так, щоб кожен тремтів Від щемливого слова «милий».
Тільки я в цю цвіт, в цю гладь, Під тальянку веселого травня, Нічого не можу побажати, Все, як є, приймаючи без кінця.
Приймаю — прийди і прийди, Все з’явись, у чому є біль і відрада… Мир тобі, що відшуміла життя. Мир тобі, блакитна прохолода.
Поети, що оспівують травень
У цьому розділі зібрано вірші про травень, написані великими майстрами слова. Список імен захоплює: Пушкін, Єсенін, Тютчев, Маршак. Напередодні літа генії теж стають детьми.
Безліч милих, ніжних віршів про травень написані авторами, чиї імена не такі гучні. Але хіба річ у цьому? Їхні весняні образи допомагають любити рідний край, помічати прекрасне навколо себе та вірити в чудеса.
Прочитайте травневі вірші про природу разом із дітьми. Ви обов’язково отримаєте задоволення від читання. Можливо, якісь вірші вам сподобаються так сильно, що ви захочете вивчити їх напам’ять.
Вірші до Дня Перемоги (9 травня)
Коли на бій смертельний йшли ви, Вітчизни вірні сини, Про мирне життя і щасливе Мріялося вам серед війни.
Ви від фашизму світ урятували, Ви заслонили нас серцями. Поклон вам низький до землі, В боргу ми вічному перед вами.
Ви героїчно пройшли З боями всі чотири роки, Ви перемогти ворога змогли І заслужити на любов народу.
Дякую вам, батьки та діди, Дякую, брати та сини За ваш подарунок до Дня Перемоги, За головне свято всієї країни!
Ще тоді нас не було на світі, Коли гримів салют із краю до краю. Солдати, подарували ви планеті Великий Май, переможний Май! Ще тоді нас не було на світі, Коли у військовій вогневій бурі, Долю вирішуючи майбутніх століть, Ви бій вели, священний бій! Ще тоді нас не було на світі Коли з Перемогою ви додому прийшли. Солдати Майо, слава вам навіки Від усієї землі, від усієї землі! Дякуємо, солдати, вам За життя, за дитинство та весну, За тишу, за мирний дім, За мир, у якому ми живемо!
День Перемоги 9 Травня – Свято світу в країні та весни. У цей день ми солдатів згадуємо, Які не повернулися до родин з війни.
У це свято ми вшановуємо дідів, Що Захистили рідну країну, Подарували народам Перемогу І повернули нам мир і весну!
Застигли ялинки в варті, Синь неба мирного ясна. Йдуть роки. У тривожному гулі Залишилася далеко війна.
Але тут, біля граней обеліска, У мовчанні голову схиливши, Ми чуємо гуркіт танків близько І розрив, що рве душу бомб.
Ми бачимо їх — солдатів України, Що в ту далеку грізну годину Своїм життям заплатили За щастя світле для нас…
Давно замовк останній постріл, Останній стогін сорокових. Поспішають роки швидкою ходою, І тане стрій солдатів живих. За наші життя вмирали Ті, хто сьогодні старий. З останнім видихом кричали: “Вперед!” – смертям усім усупереч. Від ворожих очей прикрившись гілкою, Він бити без промаху вмів. Лише око, припавши до гвинтівки влучною, Від напруги німіло. Один… інший… їх менше, менше, Загарбників землі моєї. І в травневий день часом весною Не стало їх. І світ світліший! Пройти довелося вам пів Європи, Щоб їх добити в норі своїй. Війною забризкані стежки Не замітає суховій. І час усім у наш День Перемоги Нагадати пам’ятне дієслово: Ворога, а це наше кредо, Бити там, звідки він прийшов! Земний уклін, солдат, від життя, Від усіх, кого ти заслонив. Ти врятував свободу, честь Вітчизни, У нащадках на пам’ять заслужив!
Тому, хто скаже так, не вірте: «Йшли, бо був наказ»… Стояли за два кроки від смерті З волі серця, і не раз! Не чекали Бога чи месію, А взяли рушниці та багнети І захистили ви Україну — Рідні наші старі! У день радісний, світлий – У День вашої Перемоги – Нехай підуть з життя Хвороби і біди!
Що таке День Перемоги? Це ранковий парад: їдуть танки та ракети, Марширує стрій солдатів.
Що таке День Перемоги? Це святковий салют: Феєрверк злітає в небо, розсипаючись там і тут.
Що таке День Перемоги? Це пісні за столом, Це промови та розмови, Це дідусь альбом.
Це фрукти та цукерки, Це запахи весни… Що таке День Перемоги – Це означає – немає війни.
9 травня! Захоплення та біль! З Днем Перемоги дозволь! Бузок, вишні, яблуні бризнули кольором. Всім, хто воював, Вдячні за це.
Щасливий ранок – Чудовий подарунок! Вони відбили на фронті удари. З землі, з моря, з неба Прогнали ворога. Всім пам’ять про предків Світла, дорога.
Нехай на хвилину Змовкнуть всі промови… І на згадку про них Свічки запалюються.
Бабуся одягла ордени І зараз гарна така! День Перемоги святкує вона, Про війну велику згадуючи. Сумне у бабусі обличчя. На столі солдатський трикутник. Дідусеве з фронту листко Їй читати й нині дуже боляче. Дивимось ми на дідусевий портрет І розводимо ручками з братиком: — Ну який, який же це дід? Адже він зовсім ще хлопчик!
Ми зустрічаємо день Перемоги, Він іде у квітах, прапорах. Усіх героїв ми сьогодні називаємо поіменно. Знаємо ми: зовсім не просто Він прийшов до нас – День Перемоги. У цей день наші папи, наші діди. І тому сьогодні Ордени вони одягли. Ми, йдучи на свято з ними, Пісню дзвінку заспівали. Цю пісню присвячуємо Нашим татам, нашим дідам. Нашій Батьківщині коханій Слава, слава у День Перемоги!
Вірші про квітучу яблуню в саду
Розпустилася яблунька У бабусі в саду. Вона така маленька, Вперше у кольорі. Тонкий, дуже ніжний, Весняний аромат, Потопає у рожевому, Яблуневий сад.
Під кронами яблунь квітучих
Під кронами яблунь квітучих, Під склепіннями пишних наметів Розноситься вітром, що співає Сніг білий з пелюсток.
Запашні краплі з шовку З гілок все летять і летять, У променях заходу сонця Усипана ними земля.
Пофарбовані травневим заходом сонця У бурштиновий і рожевий колір Красуні старого саду, Яким вже багато років …
Маленька яблунька У мене в саду. Біла-пребіла Вся стоїть у кольорі. Я одягла сукню З білою облямівкою. Маленька яблунька, Подружися зі мною.
Снігово-білі хуртовини Знову вкрили старий сад, З весняної колиски Льється ніжний аромат. У білому мереживному вбранні Яблунька прекрасніша за всіх, І в її лукавому погляді Чути весняний сміх…
Навесні зайдіть в яблуневий сад, І ви побачите красиві квіти, Вдихніть чудовий аромат, І стануть дійсністю заповітні мрії!
Вірші про травень
Травень — це місяць, коли природа прокидається від зимової сплячки. Він намагається відтворити красу світу навколо нас. Зацвіли сади повсюди, а комарі знову прокидаються від сну. Це час, коли сонце пробивається крізь хмари, а перші грози змивають пил з повітря. Травень — це майстерня для художника природи.
Травень — час, коли люди щиро радіють його приходу. Він дарує нам веселий настрій і надію на нове життя. Не запитує, чи можна малювати весну, він просто робить це. Він малює трави, сонце, комарів під вечірнім сонцем і перші зливи. Він малює кожну квітку і дерево, зробивши їх яскравими і квітучими.
Травень — це чудова пора для творчості. Багато поетів написали вірші про травень, висловивши своє захоплення цим місяцем. Тут ви знайдете вірші про травень на українській мові для дітей та дорослих. І навіть якщо ви не поет, вони все одно вас здивують своєю красою і глибиною. Нехай травень принесе вам радість і натхнення, як солов’їні співи в найяскравіші дні цього місяця.
Особливості віршів про травень
Травень — це час, коли все навколо стає кольоровим і яскравим. Українські вірші про травень описують красу природи цього місяця і втілюють почуття людей, які радіють приходу травня. Такі вірші можуть бути спрямовані як до дітей, так і до дорослих.
Травень — це місяць, коли природа надихає на творчість. Саме тому багато віршів про травень образно описують природу і викликають уявлення про квітучі сади та живописні пейзажі. Вірші про травень надають теплоти і радості, розкриваючи всю красу цього чудового місяця.
Травень — це час, коли люди відчувають особливе щастя і веселість. Українські вірші про травень передають ці почуття, викликаючи у читача радість і позитивні емоції. Вони описують сонячні дні, спів солов’я, цвітіння квітів і запах трави. Читачі зможуть насолодитися красою травня через слова поетів і відчути його особливу атмосферу.
Тож, запрошуємо вас насолодитися цією колекцією віршів про травень і поділитися враженнями з цього чудового місяця.
Символіка і тематика
Травень не запитує, він просто радіє, коли люди вітають його щиро. Цей місяць-художник любить малювати трави, надихаючись на їх красу. Вірші про травень на українській мові для дітей та дорослих зібрані в цій статті, адже травень завжди надихає на творчість і витвори мистецтва. За його малюнками відчуваєш весняну атмосферу, насолоджуєшся солов’їними співами та намагаєшся уникнути комарів, що пестять своїми укусами.
Творці віршів про травень
Один з найвідоміших українських поетів, Тарас Шевченко, також звертав увагу на красу травня у своїх віршах. Він писав про те, як природа все малює — він художник. Намалює озеро, квіти, і люди щиро радіють травню. Він навіть порівнює травень з художником, що любить малювати трави, сонце, вірші.
Українська література багата на вірші про травень. Ці вірші написані на українській мові і призначені як для дітей, так і для дорослих. Співи солов’їні, запах квітів, тепле сонце — все це знаходить відображення в поетичних рядках про травень.
Також відомо, що в травні появляються перші зелені листочки на деревах, які вкривають хати та подвір’я сяйвом свіжості. Тому не дивно, що поети не раз згадують дерева і хату у своїх віршах про травень. Цей місяць дає відчуття нового початку, відновлення життя і надії на краще майбутнє.
Тож вірші про травень — це не тільки поетична форма вираження почуттів, але й своєрідний портрет цього чудового місяця. Вони дарують нам радість, любов до природи і натхнення. Спробуйте прочитати вірш про травень і відчути усю його магію і красу!
Популярні вірші про травень
Травень-художник любить травень малювати
Трави, хату. Не запитує, чи можна
Все малює – він художник. Намалює озеро,
Перші грози. Перші зливи.
Зацвіли сади повсюди, щиро раді травню люди.
Комарів під сонце не бере,
Травень створює нам казку на землі,
І солов’їні співи, і сонце високе.
Травень – це час, коли зелено на землі.
І вірші про травень на українській мові
Для дітей та дорослих зібрані в цій статті.
Травень – місяць краси і свіжості.
Отзывы
Олена Петренко
Обожнюю травень за його чарівну красу! Цей місяць – справжній художник природи, який все навколо перетворює на шедевр. Він малює зелені трави, розквітлі сади та гармонійні пейзажі. І це просто чудово, як він втілює в реальність всі наші мрії про весну! Вірші про травень завжди дарують нам неймовірну енергію та позитивний настрій. Їхні рядки відтворюють наші перші зустрічі з теплом сонця, пісні солов’їв та аромат квітів. Тож дякую, травню, за твою неповторну красу та за те, що ти не запитуєш, чи можна творити таку магію! Твої картини надихають нас любити і цінувати природу, а вірші про травень розчаровують нас своєю прекрасною поезією.
Максим
Цікава стаття про вірші про травень! Травень — чарівний місяць, коли природа оживає і вкривається різнокольоровими квітами. Вірші про травень завжди привертають мою увагу, особливо ті, які написані на українській мові. Вони вміло передають почуття, які виникають під час перших теплих днів місяця. Насичена природа травня описана у віршах напередоднітеплих днів із загрозами грози та зливи. Це неймовірно романтично і мальовничо! А ще цей місяць повний квітів і співів солов’їв. Їх мелодійний спів заворожує і додає атмосфери весняного настрою. Ці вірші не лише призначені для дітей, але й для дорослих. Вони дарують нам радість і сонячний настрій. Іноді, коли читаю вірші про травень, здається, що сам стаю частиною цієї казкової природи. Відчуваю запах квітів і насолоджуюся красою цього світлого місяця. Дякую авторам за цю чудову підбірку віршів. Вони дійсно передають всю прекрасність травня. Читаючи їх, відчуваю, як моє серце наповнюється весняною енергією. Особливо відчуваю, що наступає тепло і затишок в хаті, а комарів вже немає. Як чудово, що є поети, які вміють передати всю прекрасність місяця травня у своїх віршах!
Олександр Коваль
Вірші про травень на українській мові для дітей та дорослих зібрані в цій статті. Цей місяць наповнений сонечними проміннями та солов’їними співами, що грають в усіх садах. Травень відкриває двері весни і красується яскравими квітами. Він не запитує, чи можна розмалювати хату, він просто робить це. Цей місяць приносить перші грози та зливи, але це не засмучує травень. Навпаки, він зближує людей, адже всі радіють його прихіду. Травень — це справжній художник, який малює трави, квіти і все навколо. Він намалює озеро, переповнене світлом і теплом. Так радіємо травню, цьому чудовому місяцю!
Читайте також:
- Вірші про квіти українською мовою
- Вірші про букви алфавіту
- Вірші про природу для дітей
- Вірші про соняшник
- Вірші про дружбу для дітей
- Вірші про річку для дітей
- Вірші про лютий
- Вірші про ліс
- Вірші про мир для дітей
- Вірші про Новий Рік для дітей 5-7 років
- Вірші про прапор України
- Вірші про маму для дітей
- Вірші про книги
- Вірші про весну для дітей 3-4 років
- Вірші про добро дітям
- Вірші про весну Шевченка
- Вірші про березень
- Вірші англійською про кохання
- Вірші про здоровий спосіб життя
- Вірші про калину
- Вірші Ліни Костенко про зиму
- Вірші про весну Ліни Костенко
- Вірші Лесі Українки про кохання
- Вірші про котика для дітей
- Вірші про дитинство
- Вірші про вишиванку
- Вірші і загадки про гарбуз
- Вірші про сім’ю для дітей
- Вірші Ліни Костенко про кохання
- Вірші про Новий рік для дітей 2-3 років