Аліменти: у яких випадках припиняється право на отримання виплати

«Слово і діло» детально розбиралося, як зростатимуть аліменти протягом 2021 року, який передбачено мінімальний та максимальний розмір виплат, у яких випадках боржник може сісти до в’язниці. Сьогодні пропонуємо дізнатися, за яких обставин припиняється право на аліменти на дитину.

Хто може припинити виплати аліментів

Згідно зі ст.190 Сімейного кодексу, якщо той із батьків, який виплачує аліменти, відпише дитині нерухомість чи земельну ділянку, він звільняється від обов’язку сплачувати виплати на дитину.

Для цього укладається договір у нотаріуса. Спочатку необхідно отримати дозвіл органу опіки та піклування.

Договір про припинення права на аліменти для дитини укладається між обома батьками у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.

Чи може дитина продати набуте майно

Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.

Однак майно може бути відчужене до досягнення дитиною повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.

У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов’язується самостійно утримувати її.

Щоправда, передача нерухомості не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов’язку брати участь у додаткових витратах на дитину: оплати навчання, лікування, особливих потреб дитини.

Важливо! На майно, одержане за договором відповідно до частини першої цієї статті, не може бути звернене будь-яке стягнення.

Чи можна розірвати договір про передачу майна

Так, договір можна розірвати, але тільки через суд і за умови виключення імені одного з батьків (того, хто відписав нерухомість) з актового запису про народження дитини.

У такому випадку слід звернутися до суду і той визнає договір про передачу майна недійсним.

Зростання прожиткового мінімуму: експерт пояснив, як це вплине на соціальні виплати Підвищення прожиткового мінімуму – мінімальне, однак забезпечити більші надбавки зараз неможливо, вважає експерт. 1 грудня 2020, 19:20

Тоді право власності на нерухоме майно відновлюється, але й повертається зобов’язання виплачувати аліменти.

Договір також може бути розірваний у суді, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, не виконує належно обов’язок із її утримання.

У яких випадках припиняється стягнення аліментів

Припинення стягнення аліментів можливе, якщо одержувач аліментів, наприклад мати, не витрачає отримані нею гроші на дитину.

У випадках, коли дитина проживає з батьком, який повністю її утримує, але за рішенням суду має сплачувати аліменти, також відбувається припинення стягнення виплати (ст. 273 Сімейного кодексу).

Участь батьків у додаткових витратах на дитину

Обидва батьки зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).(ст 185 Сімейного кодексу).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Якщо особа хворіє чи має скрутні життєві обставини, суд може врахувати їх та звільнити від виплат аліментів.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися разово, періодично або постійно.

У яких випадках батьки можуть не утримувати дитину

Батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби (ст.188 Сімейного кодексу).

Звільнити батьків від такого обов’язку може тільки суд.

Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, зацікавлена особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

У яких випадках звільняють від сплати заборгованості за аліментами

З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відтермінувати або розстрочити сплату заборгованості за аліментами (ст.197 Сімейного кодексу).

Для цього платнику аліментів треба звернутися з відповідним позовом до суду.

Повністю або частково звільнити від сплати заборгованості за аліментами можуть у разі, якщо борг виник через тяжку хворобу або іншу обставину, що має істотне значення.

Раніше «Слово і діло» розбиралося, чому аліменти не збільшилися з 1 січня 2021 року, як зростатимуть виплати протягом року, у яких випадках за несплату коштів на утримання неповнолітніх можна сісти до в’язниці і на який термін.

Ірина Рибінська, спеціально для «Слово і діло»

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

найважливіше від «Слово і діло»

У якому разі дитина має сплачувати аліменти батькові

Аліменти очима платника: про зменшення розміру, баланс інтересів та відповідальність розповіла адвокат Марина Сухая

Марина Сухая, адвокат, член команди Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ, провела у Вищій школі адвокатури вебінар на тему: «Аліменти очима платника».

Значна частина платників аліментів потребує правової допомоги з метою роз’яснення своїх обов’язків стосовно забезпечення дитини матеріальним утриманням або ж захисту своїх прав. Адже у житті трапляються різні ситуації, та інколи один з подружжя не має можливості сплачувати аліменти в тому обсязі, у якому визначив суд, або який було визначено за домовленістю між батьками.

Найчастішим запитом від платника аліментів є саме звернення до адвоката із запитом про зменшення суми аліментів. Із таким запитом клієнт звертається у таких випадках:

• Зміна матеріального стану / здоров’я;

• Потреба матеріально забезпечувати інших осіб;

• Побоювання, що той з батьків, з ким проживає дитина, витрачає аліменти на себе;

• Значні борги зі сплати аліментів, через які до клієнта застосовано санкції.

При консультації потенційного платника аліментів адвокат має керуватися наступним чек-листом:

1. Визначити матеріальний стан клієнта (офіційне/неофіційне працевлаштування);

2. Перевірити, чи наявне у клієнта рухоме чи нерухоме майно;

3. З’ясувати стан здоров’я клієнта;

4. З’ясувати, чи має клієнт осіб, що перебувають на його утриманні;

5. Визначити необхідність виїзду/переїзду за кордон;

6. Перевірити наявність доказів (документи/показання свідків) щодо виконання обов’язку утримувати дитину.

Захист інтересів клієнта може здійснюватися двома шляхами:

1. Звернення до суду із позовом про зменшення розміру аліментів;

2. Застосування процедури медіації.

Важливо пам’ятати, що при визначенні розміру аліментів необхідно врівноважити пріоритет інтересів дитини та баланс інтересів батьків при сплаті аліментів. У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Марина Сухая окремо зупинилася на визначенні розміру аліментів на дитину. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум протягом року залишатиметься на рівні 1 грудня 2022 і відповідно для дітей становитиме:

• у віці до 6 років — 2272 грн.;

• віком від 6 до 18 років — 2833 грн.

Мінімальний гарантований розмір аліментів у 2023 році становить:

• для дітей віком до 6 років — 1136 грн. (2272 грн. х 50 %);

• для дітей віком від 6 до 18 років — 1416,50 грн. (2833 грн. х 50 %);

• для дітей віком від 18 до 23 років (у разі продовження навчання) — 1342 грн. (2684 грн. х 50 %).

Рекомендовані виплати у січні-грудні 2023 року на 100% підв’язані до прожиткового мінімуму. Їх зазвичай призначають, якщо один із батьків, який платить аліменти, має достатній дохід:

• для дітей віком до 6 років — 2272 грн.;

• для дітей віком від 6 до 18 років — 2833 грн.;

• для дітей віком від 18 до 23 років (у разі продовження навчання) — 2684 грн.

Позовні вимоги щодо зміни розміру аліментів можуть бути обґрунтовані наступними доказами:

• докази зміни матеріального стану (довідки про доходи батьків, кредитні договори, будь-які інші документи, які можуть бути підтвердженням зміни матеріального становища, його погіршення або покращення);

• докази погіршення або поліпшення здоров’я (медичні довідки, висновки лікарів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо необхідності лікування);

• докази, що підтверджують зміну сімейного стану (наприклад, народження дітей у платника аліментів).

Лектор запропонувала до розгляду практичні ситуації в огляді судової практики.

Ситуація № 1. За рішенням суду дитина має проживати з матір’ю. Рішенням суду встановлено порядок участі батька у вихованні дитини. Мати не виконує рішення суду та перешкоджає батьку у спілкуванні з дитиною. Після отримання рішення суду про усунення перешкод батько самовільно забрав дитину. Чи має батько сплачувати аліменти за час, поки дитина проживає з ним?

Постанова Апеляційного суду Запорізької області від 17.08.2018 р. у справі № 333/5921/17

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, – з огляду на те, що з квітня 2017 року дитина фактично проживає разом з батьком у квартирі, яка належить на праві спільної часткової власності і батькові, і матері малолітньої, і яка є зареєстрованим місцем їх постійного проживання, проте фактично остання там не проживає, оголошена у розшук, дитина знаходиться на утриманні батька, вказані обставини, мають істотне значення, які у відповідності до ч.2 ст.197, ст.181 СК України дають підстави для звільнення батька від сплати аліментів і для стягнення таких аліментів з матері дитини.

Ситуація № 2. Особа звернулась з заявою про видачу судового наказу. На момент звернення наявне чинне рішення суду про стягнення аліментів. Чи може платник аліментів переглянути за нововиявленими обставинами судовий наказ?

Постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 07.12.2022 р. у справі № 212/1739/22

При розгляді цієї справи, з метою належного виконання судом покладеного на нього цивільним процесуальним законодавством обов`язку щодо здійснення захисту порушеного права заявника, необхідним є врахування конкретних обставин цієї справи щодо неможливості одночасного існування двох судових наказів із тотожних підстав, застосування загальних засад цивільного права – принципу справедливості, добросовісності та розумності, а також застосування однієї з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Ситуація № 3. Аліменти на утримання дитини ¼ частки від заробітку. Укладено новий шлюб, в якому народилась дитина. Дружина перебуває в декреті та має зобов’язання за кредитом. Як зменшити розмір аліментів?

Постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 14.12.2022 р. у справі № 727/1599/22

Верховний Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, оскільки ним не доведено необхідність зменшення розміру аліментів на утримання дитини саме до розміру 1/8 частки від його доходів. Відтак, Касаційний суд, враховуючи інтереси обох дітей позивача, які мають право на належні умови для всебічного розвитку, освіти, виховання, на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, вважає, що вимоги ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини – ОСОБА_3, підлягають частковому задоволенню, а саме зменшенню з 1/4 частки всіх видів доходів ОСОБА_1 до 1/6 частки його доходів.

Ситуація № 4. 22 липня 2009 року між сторонами було укладено шлюб (12 березня 2010 року шлюб було розірвано). У червні 2009 року відповідач звернувся до органів РАЦС з заявою про встановлення його батьківства відносно дітей відповідачки. Рішенням від 27.05.2011 р. з відповідача стягнуто аліменти/рішення 25.07.2017 виключено відомості про відповідача, як про батька. За який період відповідач має сплачувати аліменти?

Постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 21.07.2021 р. у справі № 477/1165/20

У справі, яка переглядається, позивач посилався як на обставину, яка має істотне значення для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, на те, що судовим рішенням встановлено батьківство іншої особи та виключено з актових записів про народження дітей відомості про нього як батька дітей. Аліментний обов`язок позивача був заснований на факті батьківства, а виключення відомостей про батька з актових записів про народження дітей у зв`язку з тим, що позивач не є біологічним батьком дітей, підтверджує, що позивач не є (і, відповідно, ніколи не був) батьком дітей. Наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актових записів про народження дітей відомостей про позивача як батька дітей є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування спірних правовідносин обов`язку утримання дітей, адже за змістом положень статті 180 СК України обов`язок утримання дитини несуть лише її батьки. Отже, виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення у розумінні частини другої статті 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дітей.

За несплату аліментів передбачено настання юридичної відповідальності:

1. Цивільна відповідальність: неустойка за несплату аліментів (ст. 196 СК України);

2. Адміністративна відповідальність: суспільно корисні роботи, обмеження у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання (ст.ст. 183-1, 31-1, глава 31-А КУпАП, ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження»). Відмова та позбавлення права на субсидію згідно п.7 ч.14 постанови КМУ «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21 жовтня 1995 р. № 848;

3. Кримінальна відповідальність: покарання у вигляді громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин, арешт на строк до трьох місяців або обмеження волі на строк до двох років (стаття 164 КК України).