Ізомерія. Ізомерія спиртів пов`язана як з розгалуженням вуглецевого ланцюга, так і з різним положенням гідроксильної групи.
Для спиртів характерна структурна ізомерія за розгалуженням карбонового ланцюга та положенням функціональної групи –ОН, а також міжкласова ізомерія.
Спирти мають набагато вищі температури кипіння, ніж відповідні алкани через водневі зв'язки, що виникають між гідроксильними групами. Температури кипіння вторинних та третинних спиртів нижча, ніж первинних, бо радикали заважають утворенню водневих зв'язків.
Спирти — похідні вуглеводнів, у молекулах яких один або декілька атомів Гідрогену заміщені на гідроксильну групу − OH . Назви спиртів утворюються від назв відповідних алканів з додаванням суфікса —ол або від назв радикалів: C H 3 OH — метанол (метиловий спирт), C 2 H 5 OH — етанол (етиловий спирт).
Для спиртів найбільш характерними є реакції за участю функціональної групи − OH .
Для алканів характерна структурна ізомерія, пов'язана з розгалуженням їх карбонового ланцюга. Структурні ізомери відрізняються між собою тільки порядком розміщення атомів Карбону в молекулі.
Ізомерія насичених одноатомних спиртів. Для спиртів характерна ізомерія: карбонового ланцюга; положення характеристичної групи; міжкласова ізомерія з етерами.