Інтенсивна технологія вирощування пшениці ярої

Біологічні особливості (табл. 27). Порівняно із іншими ярими культурами, пшениця яра добре переносить весняне пониження температурних показників, тоді як ячмінь ярий може відчувати пригнічення і на ньому спостерігається таке явище, як “застуженість” рослин.

Технологія вирощування

Сучасні сорти. У виробництві вирощують наступні сорти пшениці ярої: твердої – Букурія, Дарина, Ізольда, Кучумувка, Спадщина, Чадо, Харківська 23, Харківська 27, Харківська 39, Харківська 41; м’якої – Ажурна, Аранка, Венера, Етюд, Краса Полісся, Печерянка, Елегія Миронівська, Ясна, Харківська 26, Харківська 28, Харківська 30, Колективна 3, Недра, Сюїта та ін.

Біологічні особливості пшениці ярої

Абіотичні фактори і біологічні особливості

• – мінімальна температура проростання насіння, °С
• – оптимальна температура проростання насіння, °С
• – мінімальна температура з’явлення сходів

• – температура, що спричиняє пошкодження сходів, °С
• – оптимальна температура росту і розвитку, °С
• – сума активних температур за вегетаційний період (вище +5 °С), °С

• – оптимальна вологість грунту, %
• – кількість вологи у орному шарі грунту для отримання дружніх сходів, мм
• – потрібно для набухання і проростання насіння, %
• – транспіраційний коефіцієнт
• – критичний період за вологістю

• 65-75
• 20-30 50-62 400-450 кущіння-вихід у трубку

Винос елементів живлення, кг/ц основної та побічної продукції:

Вимоги до реакції ґрунтового розчину

Відношення до світла (довжина дня)

Оптимальна щільність ґрунту, г/см3

Оптимальна площа листкової поверхні на 1 га, тис. м2

Заглиблення коренів у грунт, м Горизонтальне розростання кореневої системи, м

1,0-1,5 (задовільне) 3,0-4,0 (добре)

Тривалість вегетаційного періоду, днів

Місце культури в сівозміні. Пшениця яра – це культура, яка досить чутлива до попередників. Кращими попередниками для ярої пшениці є багаторічні й однорічні бобові трави, горох, кукурудза, картопля, широкорядні посіви гречки і проса. Не слід її розміщувати після культур, які сильно висушують грунт – соняшнику, суданської трави, сорго, ячменю, цукрових буряків та у повторних посівах.

Обробіток грунту. Кращим при вирощуванні пшениці є напівпаровий обробіток грунту. Після збирання попередника проводять лущення поля дисковими знаряддями (ЛДГ-10; 15) у двох напрямках на глибину 6-8 см. Через 2-3 тижні після першого відростання бур’янів проводять друге лущення БДТ-7 на глибину 8- 10 см.

Після відростання бур’янів і внесення добрив проводять оранку на зяб. Глибина оранки після просапних культур 20-22 см, а інших попередників – 25-27 см. Можна застосувати як полицеву оранку плугами (ПЛН-5-35 та ін.), так і безполицевий обробіток плоскорізами або чизелями, оскільки значної різниці в урожайності зерна не спостерігається. Восени поверхню поля вирівнюють, а після полицевої оранки розробляють борозни і гребені.

Після збирання кукурудзи проводять дискування в два сліди, а зяблеву оранку – на глибину 22-25 см без розриву в часі між дискуванням і оранкою. Після картоплі і буряків орють без попереднього лущення, або обробляють поле лише плоскорізними знаряддями.

У Степу на грунтах середнього і легкого механічного складу, восени основний обробіток грунту проводять на глибину 10-14 см культиваторами-плоскорізами КПШ-5, КПШ-9, ОПТ-2-5, КТС-10-02, КТС-10-01 або іншими, а на важких солонцюватих – до 27 см. Потім поле обробляють на глибину 4-6 см голчастими знаряддями БІГ-3, БМШ-15, БМШ-20.

Напровесні при дозріванні ґрунту проводять боронування, а безпосередньо перед сівбою – культивацію на глибину заробки насіння (5-6 см). Після безполицевого обробітку можна застосовувати дискові борони або лущильники.

Удобрення. Під яру пшеницю залежно від агрохімічного складу грунту і попередників, вносять повне мінеральне добриво під основний обробіток ґрунту, з розрахунку 40-60 кг д. р. NPK на гектар і при сівбі -10-15 або 15-20 кг/га.

За інтенсивної технології вирощування пшениці ярої після непарових попередників (кукурудзи на зерно та інших) потрібно вносити повне мінеральне добриво (NPK) в нормі 60-90 кг/га д. р.

Для ярої пшениці дуже ефективне застосування прикореневих підживлень азотом у фазі кущіння з розрахунку по 30-40 кг/га д. р.

В цілому застосування азотних добрив на ярій пшениці подібне до внесення під озиму пшеницю. Однак підживлення її азотом має бути гнучким і адаптивним. На норму і строк внесення впливають ті ж закономірності, що й стосуються озимої пшениці.

Підготовка насіння до сівби. Сівба (строки і норми). Підготовка насіння до ярої пшениці така ж, як і озимої. Перед сівбою насіння протруюють Вітаваксом 200 ФФ, 34 % в. с.-к. – 2,5 л/т; Вінцитом, 5 % к. е. – 2 л/т; Дивіденд стар, 36 % т. к. с. – 1,0 л/т; Раксилом, 6 % т.к.с. – 0,4 л/т. Витрата води при протруюванні становить 8-10 л/т.

Для сівби використовують високоякісне насіння, із чистотою не нижче 98, схожістю не нижче 92 %. Сівбу проводять у ранні строки. Висівають пшеницю першою серед ранніх ярих хлібів, на початку польових робіт. Запізнення з сівбою навіть на 10 днів може призвести до зниження врожайності на 20-25 %, внаслідок зниження продуктивної кущистості, пошкодження рослин мухами, фузаріозом. Для кращого кущіння глибина заробки насіння має складати 3–5 см, але якщо верхній шар грунту пересох, то насіння слід загортати на глибину 6-8 см.

Найвищий урожай у сортів м’якої пшениці формується при густоті 450-500 стебел на 1 м2, а твердої – 500-550. Густота такого стеблостою забезпечується при сівбі 4,5-5,0 млн. шт. схожих насінин на га після кращих попередників, а після гірших – 5,0-5,5 млн. шт. на га. Для твердої пшениці оптимальною нормою висіву після кращих попередників є 5,0–5,5 млн. шт./га, а після гірших – 5,5-6,0 млн. шт./га схожих насінин. Середні норми висіву в Поліссі 5,5-6,0 млн., в Лісостепу – 5,0-5,5, в Степу – 4,5–5,0 млн. схожих насінин на 1 га. Підвищені норми висіву пов’язані з тим, що яра пшениця має низький коефіцієнт кущіння.

Догляд за посівами. Після сівби поле боронують легкими або середніми боронами, а за недостатнього зволоження коткують кільчасто-шпоровими котками і боронують. Якщо після сівби випадають інтенсивні дощі і з’являється щільна грунтова кірка, то її потрібно зруйнувати боронуванням впоперек сівби легкими боронами або ротаційними знаряддями. Якщо проростки пшениці вже на глибині 2-3 см від поверхні ґрунту, а глибина сівби не перевищує 4 см. то боронувати слід ротаційними мотиками. Якщо ж кірка утворюється після з’явлення сходів, то з метою її руйнування та боротьби з бур’янами, боронування проводять після сходів під час кущіння.

Захист посівів від бур’янів, шкідників і хвороб. Основними засмічувачами посівів ярої пшениці є дводольні багаторічні (насамперед коренепаросткові) та однорічні бур’яни. Для їх знищення у фазі кущіння використовують такі гербіциди: Гранстар, 75 % в.г. – 0,020-0,025 г/га; Естерон 85 % к.е. – 0,6-1,0 л/га, Пріма, к.е. – 0,4-0,6 л/га, Гроділ ультра 17,5 % в.р. – 0,15-0,20 кг/га.

Велику шкоду пшениці ярій завдають хвороби і шкідники. Проти смугастої хлібної блішки (ЕПШ – 6-8 екз./м2), стеблових хлібних блішок (ЕПШ – 3-4 екз./м2), гессенської і шведської мух (при заселенні 15-20% рослин) у фазі 2-3 листків сходи обприскують Арріво, 25 % к.е. – 0,2 л/га, Карате, 5 % к.е. – 0,2 л/га; Фастак, 10 % к.е. -0,1 л/га, Децис, 2,5 % к.е. – 0,25 л/га. Проти жуків п’явиці звичайної (10-15 екзУм2) у фазі кущіння посіви обприскують Карате, 5 % к.е. – 0,15 л/га або Фастаком, 10 % к.е. – 0,1 л/га. Проти борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу та інших захворювань на початку колосіння посіви обробляють Імпактом, 25 % к.е. – 0,5 л/га; Альто Супером 33, % – 0,4 – 0,5 л/га; Абакусом, 12,5 % м.к.с. -1,25-1,75 л/га.

При наявності в посівах личинок кпопа-черепашки (2–4 екз./м2), личинок трипса (20-30 екз./м2), попелиць (20-25 екз./м2), хлібних жуків (3-5 екзУм2) у фазі молочного стану зерна посіви обробляють Карате, 5 % к.е. – 0,15 л/га; Волатоном, 50 % к.е. – 1,6-2,0 л/га або Фастаком, 10 % к.е. – 0,1 л/га та ін.

Збирання врожаю. При застосуванні інтенсивної технології основним способом збирання пшениці ярої є пряме комбайнування. Збирання проводиться комбайнами СК-5 “Нива”, Дон-1500, “Джон Дір”, “Бізон”, ”Лан” та ін. При інших технологічних схемах та значному забур’янені полів або нерівномірному достиганні застосовують роздільне збирання. Скошування посівів у валки проводиться жниварками ЖХМ-6; ЖВР-10А; ЖБВ-4,2; ЖВА-6 та іншими.

Технологія вирощування пшениці ярої

Із зернових культур яра пшениця найбільш вимоглива до грунтів і попередникам. Для вирощування ярої пшениці в умовах республіки найбільш придатні дерново-карбонатні, дерново-підзолисті легко- і середньосуглинисті, связносупесчание на морені грунту, а також торф’яно-болотні ґрунти низинного типу. Рекомендовані параметри агрохімічних показників грунтової родючості мінеральних грунтів: pHKCl – не менше 5,8, вміст гумусу – не менше 1,8%, рухомих сполук фосфору і калію – не менше 145 мг / кг ґрунту. Не рекомендується висівати на легких супіщаних, осушених глееватих і глейовими полугідроморфние і торфяноболотних грунтах верхових і перехідних боліт.

попередники

Кращими попередниками для ярої пшениці є зернобобові і просапні культури (картопля, коренеплоди та ін.), Під які внесено не менше 40 т / га органічних добрив, хрестоцвіті, льон. Повторні посіви пшениці або посів після зернових культур призводять до значного недобору врожаю і зниження якості зерна.

Обробка грунту

Яра пшениця дуже вимоглива до якості підготовки грунту. Способи основної та передпосівної обробки грунту під яру пшеницю залежать від попередників і типу грунту.

Основний обробіток грунту після збирання стерньового попередника складається з лущення стерні дисковими лущильниками: – на мінеральних грунтах – на глибину 10-12 см; – на торфовищах – 8-10 см.

Після просапних культур проводять культивації на глибину 10-12 см.

Через 2-3 тижні після культивації або лущення проводять оранку плугом з передплужником і катком на глибину орного шару. У міру появи бур’янів зяб культивують. На чистих від бур’янів грунтах проводять тільки чизелевание в два сліди: перший – на глибину 10-12 см; другий – на глибину орного шару. Швидкість руху агрегату – до 12 км / год.

Передпосівна обробка на торфовищах складається з дискування, вирівнювання грунту і прикочування. Кількість проходів дискової борони визначається окультурених, засміченістю грунту бур’янами і наявністю дротяники. Весняна обробка суглинкових грунтів включає культивацію в два сліди. Застосування комбінованих агрегатів на супісках і при низькій вологості на суглинних грунтах дозволяє вирівняти і ущільнити грунт перед посівом. Для комплексної передпосівної обробки грунту застосовують комбіновані агрегати. Розрив між передпосівної обробкою і сівбою не допускається.

Дози і строки внесення добрив

Органічні добрива при вирощуванні ярої пшениці краще вносити під попередню культуру. Всю заплановану дозу фосфорних і калійних добрив вносять до посіву, за винятком припосівного внесення в рядок (Р20). При плануванні врожаїв зерна ярої пшениці на рівні 60-80 ц / га і середньому вмісті рухомих форм фосфору і калію в грунті в цілому під культуру треба внести не менше Р60-80 і К100 – 140. Що стосується азоту, Інститут ґрунтознавства та агрохімії НАН Білорусі рекомендує на ярої пшениці застосовувати його дрібно. Під передпосівну культивацію на мінеральних грунтах слід внести в середньому 80 кг / га д. В. у вигляді КАС, карбаміду (сечовини) або сульфату амонію.

Для отримання високого врожаю ярої пшениці дуже важливо правильно використовувати підгодівлі. У стадії 1-го вузла проводять підживлення в дозі 20-40 кг / га д. В., Для цього краще застосовувати повільно діючу сечовину (карбамід з гуматами). При внесенні КАС доза азоту не повинна перевищувати 30 кг / га д. В. при обов’язковому розведенні водою у співвідношенні 1: 4 через можливі опіків рослин. Обробки КАС слід проводити тільки в післяобідній або вечірній час.

Дози мінеральних добрив під яру пшеницю на дерново-підзолистих суглинних супіщаних грунтах підстилаються мореною:

У стадії 1-го або 2-го вузла ярої пшениці проводять позакореневе підживлення сульфатом міді (200 – 300 г / га) і сульфатом марганцю (220 – 330 г / га на грунтах з рН більше 6,0) в складі бакової суміші. Мікроелементи розчиняють в окремій ємності і тільки потім вливають в обприскувач. На високопродуктивних полях поряд з простими формами можна застосовувати комплексні мікродобрива. В цей же час посіви рекомендується також обробити стимуляторами росту.

На початку колосіння проводять пізню азотну підгодівлю 5-8% -ним розчином сечовини (15-20 кг / га азоту). У розчин можна додавати сульфат амонію (5-10 кг / га у фізичній вазі), який містить сірку, що сприяє збільшенню вмісту білка.

Підготовка насіння до сівби, посів

У захисті ярої пшениці велике значення має протруювання насіння. Препарати захищають рослини на початку їх вегетації не тільки від насіннєвої, але також і аерогенної інфекцій як, наприклад, від борошнистої роси, ознаки ураження якої можуть виявлятися вже на початку кущіння. Рекомендується додавати в робочий розчин протруйників росторегулюючі з’єднання, а також гумінові препарати та інші мікроелементи. Перед сівбою або завчасно насіння протруюють препаратами допущеними до застосування на території Білорусі в відповідно до Державного реєстру засобів захисту рослин. Для сівби використовують кондиційне насіння районованих і перспективних сортів. Оптимальний строк сівби: на мінеральних грунтах – при температурі грунту + 5-7 ̊С і вище, на торф’яно-болотних – за умови, коли грунт відтане на глибину 8-12 см. Спосіб сівби – суцільний рядовий. Норма висіву: на мінеральних грунтах – 5,0-5,5 млн. Схожих насінин на гектар, на торф’яно-болотних – 3,5-4,0 млн схожих насінин на гектар. Глибина загортання насіння: на дерново-підзолистих грунтах 3-4 см, на торф’яно-болотних – 4-5 см. Короткостебельние сорти різко негативно реагують на заглиблення насіння більше 4 см.

Догляд за посівами

Для боротьби з бур’янистої рослинністю використовують хімічні препарати, дозволені для застосування на ярої пшениці і представлені в Державному реєстрі засобів захисту рослин (пестицидів) і добрив, дозволених до застосування на території Республіки Білорусь. Домогтися максимальної ефективності хімпрополкі можна тільки в тому випадку, коли вона проводиться з урахуванням видового складу бур’янів, їх чисельності, спектра дії використовуваних препаратів, погодних умов та інших факторів.

Проти однорічних дводольних бур’янів (талабан польовий, лобода біла, редька дика, грицики, суріпиця звичайна) можливе застосування гербіцидів групи 2,4-Д і МЦПА і їх аналогів в чистому вигляді. Для захисту посівів від дводольних бур’янів, стійких до цієї групи з’єднань, рекомендується вносити бакові суміші препаратів, а також гербіциди з класу похідних сульфонілсечовин. Проти багаторічних бур’янів (види осоту) доцільне застосування бакових сумішей гербіцидів з лонтрела-300.

При сильному засміченні багаторічними бур’янами на полях, призначених під посів ярої пшениці, як і інших сільськогосподарських культур, доцільно в післязбиральний період застосувати по вегетуючих бур’янах общеістребітельние гербіциди на основі гліфосату (торнадо і ін.).

Потенційний врожай ярої пшениці можуть значно знизити різні шкідники, серед них найбільш небезпечні злакові мухи, листові пильщика (імаго), пьявіца, велика злакова попелиця, злакові трипси, ложногусеніци листових пильщика, злаковий мінер і ін. Проти них на всіх стадіях розвитку культури, аж до колосіння – освіти зерна необхідно застосовувати інсектициди.

У Білорусі найбільш шкідливими хворобами ярої пшениці є септоріоз (листя і колоса) і фузаріоз колоса, слабкіше проявляються борошниста роса і бура іржа. Для їх придушення хлібороби своєму розпорядженні широкий набір ефективних фунгіцидів. Застосовувати їх необхідно по прапорцевого листка.

Пряме комбайнування слід починати при досягненні вологості зерна 17 – 20%.

Ярова пшениця: посів, вирощування, оброблення та врожайність

Важливою сільськогосподарською культурою, яка дає добрі врожаї, є яра пшениця. Її зерно має високі хлібопекарські та круп’яні якості, містить багато білка (14–18%) та клейковини (від 28 до 40%). З двадцяти видів ярої пшениці в сільському господарстві набули поширення лише дві: м’яка та тверда. М’яку яру пшеницю вирощують для борошномельної промисловості, а яру тверду – для виробництва макаронних виробів. У статті ми розкажемо про значення та особливості вирощування цієї культури в сільському господарстві.

Чим відрізняється яра пшениця від озимої

Ярі рослини відрізняються такими властивостями:

• здатністю до самозапилення;
• коротким вегетаційним періодом (100 днів);
• слабшою кореневою системою та пов’язаною з цим поганою засвоюваністю поживних речовин;
• непереносністю низьких температур повітря;
• схильністю до пригнічення бур’янів;
• високою вимогливістю до вологості ґрунту, яка має бути не нижчою за 65% від найменшої польової вологомісткості;
• погана посухостійкість.

Ця культура, на відміну від озимого різновиду, висівається навесні та вегетує протягом 4–5 місяців у різних ґрунтово-кліматичних зонах. В Україні врожайність ярої пшениці нижча (загалом на 10–15%) проти озимої – становить 30–50 ц/га. Її використовують як страховку в разі потреби пересіву загиблих озимих рослин. Райони вирощування ярої пшениці різних видів розрізняються: м’яку обробляють переважно на правобережжі лісостепу, а тверду – у степовій зоні півдня та сходу України.

Технологія вирощування ярої пшениці

Культура може оброблятися у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України. Нині наші аграрії широко застосовують сучасну інтенсивну технологію вирощування, яка передбачає дотримання сівозміни, термінів та якості посіву, догляду та проведення підживлення, своєчасного збирання культури.

Обробка ґрунту під яру пшеницю

Агротехнічні методи обробки ґрунту перед посівом забезпечують очищення полів від бур’янів зі збереженням водного балансу. Ґрунти з дрібною грудкуватою структурою повинні бути добре удобрені, очищені від бур’янів, зволожені. Застосування в сівозміні ярої пшениці таких попередників, як бобові та просапні культури, чиста пара, гречка, дозволяє покращити структуру ґрунту. Важливими елементами передпосівного оброблення є:

• осіннє очищення поля після попередника;
• оранка восени, що дозволяє очистити ґрунт від бур’янів, тим самим збільшити врожай культури;
• повторне осіннє глибоке оброблення ґрунту, яке забезпечує накопичення вологи, що дозволяє сіяти в оптимальні терміни;
• ранньовесняне боронування;
• передпосівне оброблення культиваторами.

Не варто допускати монокультурні посіви або сіяти культуру за іншими зерновими через накопичення в ґрунті хвороботворних агентів і шкідників, засмічення полів падалицею, що проростає.

Посів ярої пшениці

Коли сіють яру пшеницю? Посівну варто розпочинати, коли на глибині загортання насіння встановиться температура плюс 2–3 градуси. Посів проводять протягом першого тижня за умови фізичної стиглості ґрунту. Відмінними особливостями ярої пшениці є:

• слабке зростання рослин у перші два тижні після сходів;
• низька продуктивна кущистість;
• слаборозвинена коренева система;
• висока вимогливість до ґрунтової вологи.

Для отримання добрих урожаїв важливу роль має утворення вторинних корінців із вузлів кущіння. З цією метою культуру висівають якомога раніше (у стислі терміни).

Норма висіву ярої пшениці

Посівна норма розраховується на підставі:

• особливостей сорту;
• оптимальної густини продуктивних стебел;
• термінів посіву (якщо культура висівається пізно, варто збільшити норму висіву);
• вмісту ґрунтової вологи;
• кількості внесених добрив.

Посів проводиться якісним насіннєвим матеріалом, що відрізняється високою схожістю, енергією проростання, масою 1000 насінин.

Добрива для ярої пшениці

Спостерігається висока чуйність культури до ґрунтової родючості за умови своєчасного внесення в ґрунт поживних речовин. При цьому рослини формують добре розвинену кореневу систему, економно витрачають ґрунтову вологу. Органіку вносять при основній обробці ґрунту під попередню культуру, а мінеральні добрива – під час посівної та в підживлення. Норми внесення залежать від особливостей сорту, ґрунтового складу, клімату. Підживлення мікроелементами найбільш ефективне ранньою весною в період інтенсивного росту рослин.

Збирання ярої пшениці

Оскільки під час дощів зерно легко проростає в колосі, затягувати зі збиранням не варто. Його здійснюють методом роздільного чи прямого комбайнування в оптимальні терміни. Використання зерноочисного обладнання та віялок для зерна дозволить зберегти аграрну продукцію без втрат та зниження її якості.

Характеристика сортів ярої пшениці

Сучасні сорти за продуктивністю та хлібопекарськими властивостями можуть скласти конкуренцію навіть озимим культурам. За умови дотримання прогресивних технологій вирощування та при оптимальному внесенні азотних добрив повною мірою розкривається генетичний потенціал таких високопродуктивних сортів, як Харківська 26, Харківська 30, Героїня, Спадщина, Чадо, Нащадок та інші. Вони відрізняються такими господарсько-цінними ознаками:

• високою врожайністю;
• чуйністю до внесення в ґрунт макро- та мікроелементів у складі добрив;
• стійкістю до вилягання та осипання зерна;
• толерантністю до дії шкідників та хвороб зернових;
• високими посівними та хлібопекарськими якостями зерна.

Хороші адаптивні властивості сортів дають змогу вирощувати їх у різних кліматичних зонах України, зберігаючи при цьому високу врожайність зернової продукції.