Розвиток жанру антиутопії у XX ст.: ознаки та представники

Поняття «антиутопія» та її зв’язок з утопією. Антиутопія — це літературний жанр, критичне зображення в художній літературі небезпечних тенденцій та наслідків соціальних експериментів, антигуманної сутності державної системи, яка за допомогою терміна «поліпшення» і принадних ідеалів використовує насильство, облудну ідеологію, придушення свободи й аморальність.

Задовго до появи антиутопії спочатку виникла утопія (з грецьк. u — немає, topos — місце, тобто місце, якого не існує; або eu — благо, topos — місце, тобто блаженна країна). У художній літературі утопія — це абстрактна модель ідеальної соціальної системи, що відповідає уявленням письменника про гармонію людини й суспільства. На противагу утопії, антиутопія — негативна (критична) модель соціальної системи, що суперечить уявленням про щасливе суспільство.

Витоки утопії сягають фольклору (народні казки про блаженну землю, щасливі острови й т. п.), міфів різних народів (про пошуки щасливого краю або чарівних предметів, які здатні перенести в країну мрій), Біблії (Царство Христове) тощо. Перший опис ідеальної країни в художній літературі представлений у філософських трактатах «Тимей» (бл. 360 р. до н. е.), «Держава» (бл. 360-370 рр. до н. е.) античного філософа Платона. Назва літературного жанру утопії походить від книжки Т. Мора «Утопія» (1516), яка сприяла появі творів про шляхи поліпшення суспільного ладу: «Місто Сонця» (1602) Т. Кампанелли, «Нова Атлантида» (1624) Ф. Бекона, «Океанія» (1656) Дж. Гаррінгтона та ін.

Антиутопія виникає й утверджується на основі утопічної традиції, а також у процесі розвитку націй та держав у різних регіонах світу. Елементи антиутопії виявилися в Біблії («Об’явлення Івана Богослова»), фольклорі та міфах народів світу (про підземне царство, помешкання страховиськ, небезпечні країни). Першими літературними антиутопіями вважають твори «Левіафан» (1651) Т. Гоббса, «Байка про бджіл» (1714) Б. Мандевіля, «Мандри Лемюеля Гуллівера» (1726-1727) Дж. Свіфта, «Расселас» (1759) С. Джонсона та ін.

Г. Гольбейн Молодший. Портрет Томаса Мора. 1527 р.

А. Гольбейн. Острів Утопія. Ілюстрація до третього видання «Утопії» Т. Мора. 1518 р.

Утопія та антиутопія активно розвивалися в добу Просвітництва у зв’язку з поширенням світоглядних концепцій перебудови суспільства на розумних засадах. Мрії про щасливе суспільство поєднувалися з гострою критикою існуючих соціальних порядків. У цей період елементи утопії та антиутопії були тісно пов’язані між собою (нерідко в межах одного твору, наприклад, у «Мандрах Лемюеля Гуллівера» Дж. Свіфта можна знайти як позитивні, так і негативні моделі суспільного ладу), проникали в реалістичну (Д. Дідро, Вольтер, Ж. Ж. Руссо та ін.) або містично-фантастичну оповідь (Й. В. Ґете).

Розвиток антиутопії у ХХ-ХХІ ст. Остаточне утвердження літературного жанру антиутопії та її відмежування від утопії відбувається в першій половині ХХ ст. внаслідок революційних процесів та активних соціальних експериментів у Росії та інших країнах Східної Європи, Першої та Другої світових війн, поширення в Західній Європі фашизму, а в СРСР — радянської ідеології, які викликали потужний духовний спротив насильству засобами художньої літератури.

Критика згубних наслідків соціалістичного експерименту та радянської ідеології втілена в антиутопіях «Ми» (1920) Є. Зам’ятіна; «R.U. R» (1920) К. Чапека; «Дияволіада», «Фатальні яйця», «Собаче серце» (1924-1925), «Майстер і Маргарита» (1928-1940) М. Булгакова; «Чевенгур» (1926-1929), «Котлован» (1929-1930) А. Платонова; «Який чудесний світ новий!» (1932) О. Гакслі; «Колгосп тварин» (1945) і «1984» (1949) Джорджа Орвелла; «451 градус за Фаренгейтом» (1953) Р. Бредбері; «Говорить Москва» (1962) Ю. Даніеля та ін. Переважна більшість цих творів була заборонена в СРСР (зокрема, в Україні) до кінця 1980-х — початку 1990-х років.

В останній третині ХХ ст. і на межі ХХ-ХХІ ст. розвиток жанру антиутопії обумовлений процесами розпаду СРСР, глобальними катаклізмами й трансформаціями держав: «Острів Крим» (1981) В. Аксьонова, «Москва 2042» (1986) В. Войновича, «Кролики та удави» (1982) Ф. Іскандера, «Нові Робінзони» (2000) Л. Петрушевської та ін.

На межі ХІХ-ХХ ст. і протягом усього ХХ ст. українські письменники створили яскраві зразки жанрів утопії та антиутопії. У романі «Сонячна машина» (1928) В. Винниченка, «Повісті про санаторійну зону» (1924) М. Хвильового, романі «Місто» (1927) В. Підмогильного, поемі «Гея» (1924) В. Самійленка та ін. взаємодіють елементи утопії та антиутопії, зумовлені соціалістичними експериментами 1920-1930-х років. Помітними явищами сучасної української антиутопії є повість «Птахи з невидимого острова» (2012) В. Шевчука, роман «Московіада» (1992) Ю. Андруховича, «Помирана» (2016) Т. Антиповича, «Маша, або постфашизм» (2016) Я. Мельника та ін. Твори авторів зарубіжних антиутопій переклали українською В. Морозов («Який чудесний світ новий!» О. Гакслі), Ю. Шевчук («Колгосп тварин» Джорджа Орвелла), В. Шовкун («1984» Джорджа Орвелла), Є. Крижевич («451 градус за Фаренгейтом» Р. Бредбері), У. Григораш («Голодні ігри» С. Коллінз) та ін.

На зміст сучасної антиутопії впливають глобалізація, екологічні й техногенні проблеми, негативні явища в молодіжному середовищі, процеси знедуховлення й відчуження в суспільстві: «Голодні ігри» (2008) С. Коллінз, «Той, хто біжить у лабіринті» (2009) Д. Дешнер, «Дивергент» (2011) В. Рот, «Деліріум» (2011) Л. Олівер та ін. У ХХ-ХХІ ст. антиутопія набула ознак метажанру, тобто універсального жанру, що охопив не тільки епічні форми (роман, повість, оповідання, казка), а й драму та ліро-епічні жанри (поема). Тож можна говорити про роман-антиутопію, повість-антиутопію, казку-антиутопію, поему-антиутопію, драму-антиутопію тощо.

Ознаки антиутопії. Антиутопія є жанром-супутником (антитезою) щодо утопії. Однак це різні жанри, хоча вони мають подібність у походженні й деякі спільні ознаки.

СПІЛЬНІ ОЗНАКИ УТОПІЇ ТА АНТИУТОПІЇ

• 1. Настанова на художнє моделювання (зображення у творі певної моделі суспільної системи, яка є об’єктом аналізу автора).
• 2. Дослідження й прогнозування соціальних явищ і тенденцій, їхня проекція на майбутнє.
• 3. Використання фантастики (соціальної або наукової) з метою художнього експериментування з реальністю.
• 4. Відображення уявлень про державний устрій (гуманний або антигуманний).
• 5. Прагматичний пафос — спрямованість на дійсність, яка має бути переосмислена, змінена, удосконалена.
• 6. Актуальні соціально-філософські проблеми, пов’язані з певною історичною добою, розвитком суспільства.

ОЗНАКИ АНТИУТОПІЇ ЯК САМОСТІЙНОГО ЖАНРУ

• 1. Тісний зв’язок з реальністю, яка викликає гостре несприйняття автора (утопія характеризується більшою абстрактністю й умовністю).
• 2. Критика насильницької держави на різних рівнях.
• 3. Конфлікт особистості з державою, яка придушує її волю.
• 4. Головна проблема — духовна деградація людини в умовах насильства й пошуки духовного спротиву насильству.
• 5. Широке використання засобів комічного (іронії, сатири, сарказму, гротеску та ін.) з метою розвінчання суспільного абсурду, антигуманної сутності державної системи, ідеологічного, адміністративного й інших видів соціального тиску.
• 6. Створення негативної моделі суспільної системи, що суперечить принципам гуманізму.
• 7. Викриття хибних міфів, міфологічної свідомості, на якій нерідко тримається система насильства.
• 8. Зображення суспільства «зсередини» — очима людини, яка переживає складний конфлікт із державою та собою, що нерідко перенесений у психологічну площину.

Антиутопія та фантастика. Антиутопія часто використовує елементи фантастики. Залежно від авторської свідомості вони можуть домінувати й визначати художній час і простір або бути «вмонтовані» у реалістичну оповідь. Фактично антиутопія є різновидом соціальної фантастики (інколи в поєднанні з елементами наукової фантастики), проте не всяка фантастика є антиутопією. Основною ознакою, яка відмежовує жанр антиутопії від інших фантастичних творів є зображення моделі суспільства, яка суперечить принципам гуманізму, конфлікт особистості з нею, настанова на прогнозування хибних тенденцій. Фантастика в антиутопії обумовлена не тільки авторською свідомістю, а й зв’язком з реальною дійсністю. Автори творів-антиутопій попереджають людство про негативні явища сучасності та їхні жахливі наслідки в майбутньому.

За змістом і поетикою виокремлюють різні види антиутопії: сатиричну, алегоричну, психологічну, політичну, детективну, молодіжну та ін. Інколи для означення антиутопії використовують такі терміни, як «дистопія», «какотопія», «практопія» та ін., хоча межа між ними не є чіткою.

Яким уявляли «новий світ» у Європі на початку ХХ ст.?

У романі англійського письменника О. Гакслі «Який чудесний світ новий!» (1932) створений образ абсурдної державної системи. Автор показує поширення насильства на всі сфери людського буття. У «чудовому світі» (звісно, це іронія) усі люди однакові, вони не мають права на свободу й особисте життя. Вони пишаються своєю однаковістю, підпорядкувавши свої думки й інтереси державі. Суспільство майбутнього в романі О. Гакслі постає досконалим у технічному й матеріальному аспектах, але духовно цей світ мертвий. Його мешканці забули про те, що таке справжні людські стосунки, кохання, співчуття та страждання. «Новому світові» у романі протиставлений «дикий світ» людей, відірваних від цивілізації. Вони живуть у жахливих умовах, не знають, що таке елементарні норми людського існування, однак найтісніше поєднані з природою, керуються у своїй поведінці власними почуттями й бажаннями. З дикої природи в технічно розвинене суспільство потрапляє головний герой — Дикун, якому показують блага цивілізації. Цей сюжет нагадує традиційні літературні утопії, але тут утопія перетворюється на антиутопію. Захоплення Дикуна дивами прогресу обертаються гірким розчаруванням і відчаєм. Він розуміє, що сексуальна свобода ще не означає свободи особистої, що людина в «чудовому світі» позбавлена індивідуальності, стає бездумним роботом, аморальною істотою, своєрідним механізмом, який приводить у дію величезна державна машина. О. Гакслі у своєму романі-антиутопії показав недоліки технічного прогресу, згубність насильства над особистістю, жахливий наслідок розриву людства з природою, вади, викликані знеособленням і знедуховленням суспільства. В епоху стрімкого розвитку техніки й технологій автор закликав не забувати про окрему людину.

КОМПЕТЕНТНОСТІ

Обізнаність. 1. Розкрийте особливості виникнення та розвитку жанру антиутопії. 2. Визначте спільне та відмінне в жанрах утопії та антиутопії. Читацька діяльність. 3. Які фантастичні твори Р. Бредбері, що ви читали, можна назвати антиутопіями? Доведіть. 4. Охарактеризуйте світ у творах митця (1 твір за вибором). 5. Пригадайте роман «Мандри Лемюеля Гуллівера» Дж. Свіфта. Які негативні моделі суспільства представлені в ньому? Опишіть. Людські цінності. 6. За що й проти чого борються автори антиутопій? Складіть у зошиті відповідну таблицю. Комунікація. 7. Висловте позицію «У якій державі я б хотів (хотіла) жити в майбутньому?». Ми — громадяни. 8. Як ви розумієте поняття «свобода», «демократія», «деспотизм», «тиранія», «радянщина», «фашизм»? Для кращого розуміння цих понять зверніться до тлумачного словника. Які з цих понять є близькими за змістом? Проілюстуйте прикладами з української та всесвітньої історії. Сучасні технології. 9. Подивіться фільм «Голодні ігри» (реж. Г. Росс, США, 2012 р.) за однойменним романом-антиутопією С. Коллінз. Як зображено державу майбутнього у фільмі? Які сучасні проблеми відображено у творі? Хто з юних героїв і героїнь протистоїть тиранії? Творче самовираження. 10. Складіть власний соціальний прогноз «Європа через 50 років». Лідери й партнери. 11. Робота в парах. «Калейдоскоп антиутопій» (презентація авторів і прочитаних творів-антиутопій). Довкілля та безпека. 12. Дискусія «Чим небезпечний для людини й людства тоталітаризм?». Навчаємося для життя. 13. Які сучасні явища й тенденції сучасності, на вашу думку, можуть стати темами для новітніх антиутопій? 14. Поясніть епіграф Р. Бредбері. Чи справді антиутопія — це своєрідне «дзеркало»?

Види тарганів – фото та опис кожного з них

Як правило, тарган – це небажаний гість. З собою він приносить масу проблем, так як є рознощиком інфекцій, а позбутися численних колоній досить проблематично. Але якщо ви буде знати, які існують види тарганів, то швидше знайдете найбільш підходящий засіб для боротьби з особинами, орудующими на вашій кухні. А, можливо, побажаєте завести екзотичного вихованця з того ж загону комах, який може стати переможцем на перегонах тарганів, послужить їжею для вашого домашнього тваринного або сам буде виконувати роль улюбленця всієї родини.

Тарган стає невід’ємною частиною людського житла, частіше, будучи шкідником, рідше – домашнім вихованцем

Чому ці комахи живуть в квартирах і будинках? Відповідь дуже проста – тому що в умовах російської зими під відкритим небом вони просто не здатні виживати, так і джерело прожитку в холодну погоду знайти досить проблематично. Саме тому вони і спрямовуються в теплі будівлі, де удосталь присутній їжа і створені максимально комфортні умови для їх проживання.

Основні ознаки квартирних тарганів

Всі представники тарганів, які мешкають у житлових приміщеннях, мають цілий ряд характерних особливостей:

• їхнє життя складається з трьох стадій розвитку: яйце, личинка, імаго;
• яйця самка виношує в спеціальній капсулі – оотеке;
• личинки і дорослі особини дуже схожі за зовнішніми ознаками;
• орієнтується домашній тарган за допомогою дотикових вусиків;
• комаха всеядно і має грызущий ротовий апарат, який здатний перемолоти будь-яку їжу.

Крім того, абсолютно всі домашні таргани здатні довгий час залишатися непоміченими, і часто господарі стикаються вже з цілими колоніями цих паразитів. А відбувається так тому, що вони мають плоску форму тіла, яка дозволяє їм переховуватися у вузьких щілинах. Ще одна характерна риса – це висока швидкість, з якою ці паразити здатні пересуватися по будь-яких поверхнях. І останнє – таргани ведуть переважно нічний спосіб життя, тому людина і комаха зустрічаються досить рідко.

Види домашніх шкідників

Незважаючи на різноманітність видів тарганів, в квартирі можна зустріти лише кілька представників цього загону. Давайте познайомимося з ними ближче, і, швидше за все, ви дізнаєтеся серед описаних особин саме ту, яка міцно влаштувалася у вашій оселі.

Рудий тарган

Найпоширеніші мешканці житлових будинків – це руді таргани або в простолюдді – прусаки. Від них дуже важко позбутися, а зустріти цих паразитів можна в будь-якому житловому приміщенні:

• на заміських дачах і вуличних спорудах;
• в закладах громадського харчування і лікарнях;
• у багатоповерхових будинках і приватному секторі.

Цей тарган має видовжене тіло і окрас, який може варіюватися від світло-рудого до темно-коричневого кольору

Представники цього виду живляться як свіжими, так і подпорченными продуктами. Проникають в кухонні меблі, холодильник, хлібниці, а іноді їх можна виявити навіть в закритих контейнерах з їжею. Розмножуються ці особини дуже швидко й інтенсивно, тому боротьба з ними дуже втомлює і долговременна.

Цікавий факт! Руді таргани дуже швидко адаптуються до різних умов. Вони живуть великими колоніями, в яких самостійно регулюють свою чисельність.

Вабить їх в житлові приміщення сприятливий клімат і постійне джерело живлення. Але навіть якщо прибрати зі столу всі продукти і помістити їх в недоступне для паразитів місце, то позбутися від них таким чином все одно не вдасться. Тарани заповзуть за плиту і знайдуть там просыпанный колись цукор або невелику жменю крупи, якої вистачить їм на довгий час. Крім того, вони можуть харчуватися декоративними рослинами, розташованими на вашому підвіконні, а в сильний голод не погребують навіть милом над раковиною. Але головною умовою для їх існування є наявність води. І якщо ваша сантехніка несправна, то таргани точно не залишать ваше житло, поки ви не зробите серйозні кроки для їх знищення.

Чорний тарган

Ще один яскравий представник загону тарганів, що мешкає в житло людини – чорний тарган. У квартири він приходить зі сміттєвих баків, підвалів і каналізаційних стоків і є справжнім лихом для людини.

Цікавий факт! Чорний тарган не піднімається вище п’ятого поверху, тому страждають від нього в основному мешканці перших поверхів.

Представники цього виду в теплу пору року можуть жити на вулиці, а з настанням холодів переміщатися в опалювальні будинку

Харчуються вони практично будь-якими продуктами, а при відсутності свіжої їжі заповзуть у відро для сміття і наситяться недоїдками. В залежності від умов проживання, дорослі особини можуть досягати трьох сантиметрів. Забарвлення їх хітинового покриву не обмежується тільки чорним кольором і може бути темно-сірим, коричневим або темно-рудим.

Чорні і руді таргани дуже схожі за способом життя, але відрізняють їх зовнішні характеристики і швидкість розмноження, яка в останніх значно вище. Крім того, чорні таргани виділяють характерний неприємний запах, за яким їх можна обчислити.

Знайти їх можна там, де поблизу є якась їжа:

• в сміттєвому баку;
• за плитою;
• під холодильником;
• під кухонним гарнітуром;
• в коморі.

Важливо! Наявність чорних тарганів говорить про те, що в приміщенні дуже погана санітарна обстановка.

Основна небезпека, що йде від особин цього виду, полягає в їх способі життя. Переміщаючись по брудних колекторам і сміттєвих контейнерів, вони на своїх лапках тягнуть до вас в будинок величезна кількість хвороботворних бактерій та інфекцій. Ситуація може бути наступною: тарган поснідав у сміттєвому відрі, потім перемістився в миску собаки, і ось вже через кілька хвилин він простує вашого обіднього столу, вибираючи, яке зі святкових страв покуштувати. І всі розуміють, що тут головне не те, скільки він з’їсть, а те, скільки зарази він залишить на тарілках і продуктах.

Увага! Вчені довели, що чорні таргани є одними з найбільш активних розповсюджувачів сотень шкідливих мікроорганізмів і можуть переносити такі захворювання, як кишкова паличка, виразка і холера.

Але домашніми комахами вони стають тільки в наших регіонах. У країнах з теплим кліматом ці паразити поселяються під відкритим небом, забираючись під каміння і тріщини будинків, і є вуличними тарганами.

Білі таргани

Багато хто вважає, що білі таргани – це представники окремої групи, але це не так. Комахи набувають світлий відтінок і практично прозору структуру тіла після линьки.

Тарган скидає свій хітиновий покрив близько 8-ми разів за весь життєвий цикл

У цей період їх досить важко помітити на відкритих територіях, так вони завжди ховаються в затишних місцях. Через деякий час паразити темніють і набувають характерний для виду забарвлення.

Цікавий факт! Існує теорія, що колір панцира стає білим, коли комаха живе в постійній темряві. Але це невірно, так як тарганів альбіносів у природі не існує.

Іноді шкідники можуть придбати біле забарвлення внаслідок дії реагентів, які людина використовує для їх знищення. І якщо комасі вдається залишитися в живих, він може втратити свій первісний колір.

Американський тарган

Його батьківщина – Африка, з якої він потрапив в Америку і країни Європи разом з продовольчими товарами, що перевозяться морським шляхом. Комахи забиралися в ящики з предметами торгівлі і швидко поширювалися по всьому світу.

Представники цього виду з завидною швидкістю звикають до різних життєвих умов

Незважаючи на те, що в Африці вони мешкали в умовах дикої природи і селилися в жарких тропічних лісах, в інших країнах вони швидко освоїлися і звикли до людської оселі з нескінченними запасами провіанту і прийнятним кліматом.

Американський тарган зміг адаптуватися навіть в наших кліматичних зонах і квартири російських жителів стали для нього цілком прийнятними для існування.

Цікавий факт! Відрізняє цей вид комах велика рухливість і, в деякій мірі, агресивність, від якої можуть страждати з тваринами і сплячі люди.

Але американський тарган абсолютно не переносить низьких температур і гине вже при позначці 0°C.

Туркменський і єгипетський тарган

Це більш рідкісні представники загону таракановых, які зустрічаються в основному в країнах Середньої Азії та південних регіонах Росії. Жити вони можуть як в житло людини, так і в будівлях, призначених для утримання домашньої худоби.

Туркменські (ліворуч) і єгипетські таргани (праворуч) часто використовуються в якості корму для змій і ящірок

Меблевий тарган

Перші меблеві таргани були виявлені близько 50-років тому в центральних областях Росії. Цей вид характеризується яскраво-рудим забарвленням хітинового покриву, має прозорі крила з коричневими смугами.

Меблевого таргана абсолютно не цікавлять продукти харчування

Найбільше особин цього виду приваблює їжа, що містить крохмаль. Саме їм багатий шпалерний клей і корінці старих книг. Тому найчастіше гнізда цих комах виявляють у бібліотеках, спальнях, архівах та інших місцях, де вони можуть знайти джерело насичення.

Середньоазіатський тарган

Які ще бувають таргани, мешкають у житлових приміщеннях? До останнього паразитуючому виду можна віднести середньоазіатського таргана, зустрічається в південних регіонах Росії. Його зовнішні ознаки – це дуже темне практично чорне черевце і голова жовтого кольору.

Ці комахи вміють стрибати і літати на невеликі відстані

Представники екзотичної фауни

Але далеко не всі різновиди тарганів є шкідниками. Представники деяких видів користуються величезною популярністю у оригіналів, які воліють мати в своєму будинку незвичайного екзотичного улюбленця. Сьогодні вже нікого не здивуєш ігуаною в акваріумі або небезпечним тарантулом в дитячій кімнаті. Так черга дійшла і до особин загону таракановых.

Пропонуємо розглянути види популярних екзотичних тарганів та їх фото.

• Тарган-автомобільчик виглядає більш ніж оригінально. Характерними особливостями його є короткі надкрила світлого відтінку та світла смуга по периметру тіла, а самці ще виділяються і яскравими цятками на переднеспинке.
  Цей тарган своїм зовнішнім виглядом нагадує крихітний автомобіль з запаленими фарами
• Шаховий тарган – це самий милий, якщо можна так про нього висловитись, представник свого загону. Він має яскраву чорно-білу забарвлення, що нагадує забарвлення хижої жужелиці, що допомагає йому не стати здобиччю деяких хижаків. Як і представники інших видів, шаховий тарган воліє вдень ховатися, а вночі виходити на пошуки провіанту.
  Батьківщиною цієї комахи є Індія
• Наступний вид отримав яскраву назву «Мертва голова», так як має на спинці малюнок, що нагадує страшну маску.
  При близькому розгляді видно всі деталі дивного візерунка
• Мадагаскарський шиплячий тарган – найбільший представник свого загону. Дорослі особини можуть досягати 10 см в довжину і дивують своєю поведінкою вони шиплять. Може здатися, що таким чином вони намагаються відлякати вас, але це не зовсім так. Безсумнівно, цей звук вони використовують для відлякування ворогів, але найчастіше видаване шипіння є всього лише різким видихом. Більш докладно про цей вид читайте у статті: Умови утримання мадагаскарських тарганів.
  Мадагаскарських тарганів заводять в квартирах найбільш часто
• Тарган-носоріг відрізняється своїм значним вагою – деякі особини можуть досягати маси в 37 р. Практично як звичайний горобець. Ці комахи є довгожителями – здатні прожити близько 10 років.
  Тарган-носоріг може вирити в землі тунель довжиною в 1 метр
• Megaloblatta longipennis – тарган родом з Латинської Америки, який вміє літати. Розмах його крил становить 20 см, і коли він їх розгортає, то стає дійсно величезним.
  Єдиний летючий тарган

І це далеко не всі представники загону таракановых. Адже щороку знаходяться нові особини, які раніше не були вивчені. Комахи адаптуються до отрут, звикають до нових умов навколишнього середовища і знову поселяються в наших будинках. Одні в якості екзотичних тварин, інші – шкідників.