ЗСУ – найпотужніші жартівники, – стендап-комік розповів про функції гумору під час війни

Найкращий індикатор – це наші військові, які є найбільш потужними жартівниками. Вони точно мають право жартувати. Воїни точно знають, чи потрібно це робити. Про це 24 каналу сказав стендап-комік Культурної оборони Вадим Дзюнько.

Це точно на часі. Коли, як не зараз, підіймати одне одному настрій? Я не знаю, коли ще може бути ліпша нагода,
– впевнений Дзюнько.

Головне – не зачепити почуття інших

Комік зауважує, що сьогодні ризик невдалих жартів дуже підвищений. В нашій країні люди готові говорити й слухати все, однак є речі, які можуть сильно зачепити когось.

“Були ситуації, коли коміки невдало пожартували й мусили просити вибачення за це, хоча нічого поганого не мали на думці”,

Чи на часі жартувати під час війни: дивіться відео

Як відзначає Дзюнько, категорично не можна жартувати про українських військових та наші втрати. Ці теми дуже болючі.

“Тому я жартую в загальному – про росіян, про ситуації, які близькі кожному, до прикладу, з повітряною тривогою та іншим. Такі речі, які болю не приносять, а навпаки – можуть принести тільки радість”, – підсумував с тендап-комік Культурної оборони Вадим Дзюнько.

Жарти під час війни: останні новини

• Лідер гурту “Антитіла” Тарас Тополя відреагував на черговий фейк російської пропаганди. Він потролив поранених окупантів, яким міноборони “вирощує” руки та ноги після поїздки в Україну
• Ексгастролерка Світлана Лобода анонсувала нову україномовну пісню – “Два незнайомця”. Щоправда, співачка осоромилася незнанням рідної мови. За таку неграмотність Лободу підколов Олександр Авраменко.
• Прийдешні свята українці вирішили креативно підлаштувати під нові обставини. Зокрема, колядки набули нового сенсу та звучання.

Щоб не плакать: чому ми жартуємо, коли навколо війна

Коли нам погрожують ядерною атакою – ми створюємо тисячі жартів про Щекавицю 1 . Чому ми жартуємо у складних ситуаціях? З’ясовуємо, як працюють жарти з точки зору психології та як нам допомагає сміх.

Почуття гумору 2 – це комплексна робота декількох відділів мозку, які активізуються в залежності від різних форм гумору, нашого досвіду та самопочуття. Але майже завжди працюють дві структури. Перша – медіальна префронтальна кора головного мозку. Це ділянка в передній частині мозку, що бере участь у формуванні асоціацій між місцями та подіями, а також відповідає за емоційні реакції. Це допомагає нам правильно реагувати в соціальних взаємодіях. Друга – скроневі частки, які допомагають в розпізнаванні та ідентифікації складних подразників.

За словами Пола Вонґа 3 , професора Трентського університету, гумор може слугувати тактикою виживання: засобом опору, формою соціально-політичного вираження та методом висміювання геополітичних наративів і особливо – ворогів. Гумор, зокрема чорний, може допомогти нам впоратися з негативними ситуаціями, а війна – це ситуація, коли страшні речі досягають кульмінації та стають настільки жахливими, що людина може плакати чи сміятися, щоб просто зберегти здоровий глузд. Війну можна розглядати як демонічну комедію, в якій жорстокі іронії множаться з шаленою швидкістю.

Психотерапевтка Богдана Валігура розповіла більше про сміх під час війни.

Ми захищаємо ментальне здоровʼя жартами

Якщо згадати плакати у європейських країнах у час Другої світової 4 , то можна помітити, що Гітлера часто зображали в карикатурній манері. Нашому мозку менш страшне те, що викликає сміх. Нам легше переживати важкі події, якщо ми знаходимо, з чого посміятись. Один з аспектів гумору, який провокує сміх – когнітивний дисонанс (коли ми бачимо несумісні речі поруч). Скажімо, когнітивний дисонанс з’являється, коли випускники одягають сукні, костюми і йдуть фотографуватись на руїнах в Чернігові 5 або танцюють вальс у знищеній 134-й школі Харкова 6 . Ми ні в якому контексті не могли ці події уявити одночасно, тому нашому мозку хочеться їм надати якесь значення. Сміх та сльози грають роль емоційного розвантаження у житті людини. Можна надати трагічне значення і плакати, а можна гумористичне – сміятися. Тобто жартувати та сміятися – це усувати надмірну напругу шляхом позитивного тлумачення когнітивного дисонансу.

Як же працює чорний гумор

Чорний гумор використовується 7 для вираження абсурду, парадоксу та жорстокості сучасного світу. Персонажі чи ситуації зазвичай перебільшені далеко за межі звичайної сатири чи іронії, що потенційно вимагає посилених когнітивних зусиль, щоб зрозуміти жарт.

Приклад такого гумору – вірш «Лежить в полі кусочок ножки від Сєрожки» 8 блогерки Каті Бльостки. Ми жартуємо зі смерті ворожих солдатів та втрат їхніх кінцівок. Саме у цьому випадку гумор грає роль декатастрофізації події. Коли ми дивимось, що сусідський режим побудований на «чмонях», то думаємо, що це не так страшно, і їх ми точно поборемо. А ще ми так відчуваємо свою перевагу, те, що ми кращі, сильніші, розумніші.

До чорного гумору також можна віднести жарт, який викликає дисонанс: «Коли хлопець без однієї руки мастить її залишки відновлювальним кремом і констатує: щось не допомагає». Ми б могли почуватись ніяково та співчувати, але нам смішно, що допомагає мозку розвантажитись і почуватися краще.

Буває, що ми не тільки сміємося з жарту, а не можемо зупинити істеричний сміх. Або використовуємо як кредо фразу «щоб не плакать, я сміялась»

Немає поганих чи хороших емоцій, всі емоції однаково корисні. Кожна емоція має свої функції. До прикладу, агресія показує, що порушують наші кордони, і нам важливо їх захистити. Скорбота показує важливість того, що ми втрачаємо.

Сльози та сміх – прояв вищої точки емоційної напруги. Істеричний сміх – це коли людина у випадку якоїсь халепи починає сміятися і не може зупинитися. Сміх у цьому випадку може бути емоційною розрядкою, яка притаманна конкретній людині згідно з її характером та схемами адаптації психіки. Це доволі індивідуальна річ – переживання емоційної напруги. Якщо людина не дистанціюється від реальності, а доходить поетапно до розв’язання своїх проблем та прийняття втрат, то нічого страшного у цьому сміху немає.

Сміх – як рятувальне коло, яке нас тримає на поверхні, але інколи потрібно пірнути на дно, щоб відвʼязати кайдани та пливти. Якщо ми певний час рятуємося колом, але пізніше навчаємось рефлексувати та звільнятися, це добре. Але якщо все життя рятуємося тільки цим колом, це велика проблема.

Варто розуміти, що жартувати з важких подій не завжди корисно. Так, це допомагає емоційній розрядці, але, до прикладу, переживання горя має певні функції. Якщо ми переживаємо горе, то нам варто відчувати весь спектр емоцій: усвідомлювати та оплакати втрату, прийняти життя без того, що ми втратили, а також зробити висновок («добре, що це у нашому житті було»). А якщо ми будемо захищатися сміхом і не проживемо втрату, то це може мати негативні наслідки для нашої психіки.

Деколи справді дуже корисно підтримати себе мемасиком, але важливо не втрачати контакт із собою та усвідомлювати, чого нам дійсно хочеться. Тобто не дистанціюватися від емоцій: якщо хочеться поплакати – то поплакати, а не захищатися сміхом. За нашими емоціями завжди ховається якась потреба, і варто її розпізнати та задовольнити.

Підписатися на Куншт

Гумор – важливий інструмент поділу на «свій/чужий»

Так ми визначаємо конкретну групу людей як чужинців і показуємо, що ми сильніші, кращі, радіємо нашим досягненням. Ми розрізняємо своїх за тим, що нам смішно з однакових жартів. У дослідженні 9 2009 року вивчали застосування гумору людьми, що тільки почали працювати у новому колективі. Науковці виявили, що люди, які жартували частіше, швидше інтегрувалися в колектив, але якщо стиль гумору відрізнявся від прийнятного в спільноті, це ускладнювало адаптацію порівняно з тими, хто не жартував зовсім.

Користь від жартів під час війни

Воєнні жарти зменшують рівень тривоги, бо нам стає не так страшно. Існує біологічне пояснення 10 того, як сміх допомагає під час стресу, тривоги та депресії. Сміх зменшує стрес, пригнічуючи біоактивність адреналіну, кортизолу та 3,4-дигідрофенілоцтової кислоти (основного катаболіту дофаміну). Також ми розвиваємо гнучкість мислення, мозок навчається дивитися на ситуацію під іншим кутом (тобто бачити не лише сумне, а й смішне). І звісно, ми за допомогою жартів фільтруємо наше оточення.

Але варто не забувати, що у нас є й інші емоції, які варто проживати, піклуватися про себе та розділяти власні переживання з іншими людьми. І памʼятаймо про доцільність жартів. Коли близька людина переживає втрату, то, найімовірніше, висміювання її емоцій не призведе до покращення стану людини, а зробить гірше. У такому випадку краще валідувати емоції інших, тобто приймати почуття і казати, що це нормально.

Ця публікація створена за підтримки Європейського фонду підтримки демократії (EED). Її зміст не обов’язково відображає офіційну думку EED. Відповідальність за інформацію та погляди, висловлені в цій публікації, повністю несе автор(и).

Посилання:

1. «Їдьте на Щекавицю»: українці будують інтимні плани на випадок застосування ядерної зброї.
2. Гумор у КПТ.
3. Гумор і сміх у воєнний час.
4. Плакат часів Другої світової війни.
5. Фотограф з Івано-Франківська відзняв випускників на руїнах Чернігова.
6. Вальс на руїнах: у знищеній 134-й школі Харкова виконали випускний танець.
7. Когнітивні та емоційні реурси для обробки чорного гумору: роль інтелекту, агресивності та настрою.
8. Вірш «Лежить в полі кусочок ножки від Сєрожки».
9. Гумор як показник соціалізації на робочому місці.
10. Терапія сміхом для зменшення стресу та тривоги.