Зміст:
Якість електроенергії, скільки вольт повинно бути у розетці, норма, стандарт
У цій статті ми разом з Вами розберемося якої якості електроенергію Вам зобов`язаний надавати постачальник електроенергії і що Ви повинні вимагати при не якісній напрузі,а не витрачати ваші гроші на всілякі стабілізатори напруги та інше обладнання.
Яка стандартна напруга має бути в звичайній розетці 220В чи 230В?
Яка мінімальна і максимальна напруга може бути?
Для того щоб отримати відповіді на ці запитання, потрібно знати хто і як встановлює правила та норми для якісної електроенергії.
І спочатку давайте розберемося,що таке «Якість електричної енергії» – це сукупність властивостей електричної енергії відповідно до встановлених стандартів, які визначають ступінь її придатності для використання.
Що змінилося з 2014 року? Сьогодні взаємовідносини, які виникають у процесі продажу і купівлі електроенергії між постачальниками електроенергії та споживачами, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі – ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( НКРЕКП) які затверджені 14 березня 2018 року.
Відповідно до пункту 5.1.2 цих правил,(дослівно) оператор системи розподілу зобов’язаний дотримуватись показників якості електропостачання, які характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, а також якості показників електричної енергії, перелік та величини яких затверджено Національною комісієює
Що це означає звичайною мовою?
А цей пункт,говорить про те що енергопостачальна компанія з якою у Вас у будь-якому випадку існує договір зобов`язана (підкреслюю зобов`язана) постачати Вам електроенергію згідно стандарту який затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
Ідемо далі,що це стандарт,які його норми?
Відповідно до положень пункту 11.4.6 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП параметри якості електроенергії в точках приєднання споживачів в нормальних умовах експлуатації мають відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2014 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» (далі – ДСТУ EN 50160:2014).
У назві стандарту ДСТУ EN 50160:2014- ДСТУ- абревиатура державний стандарт України,а літери EN та цифри,що це гармонізований європейський стандарт.
Тобто в Україні діють європейські вимоги та норми до якості електроенергії з 2014 року.
Які ці норми? Скільки вольт має бути у розетці квартири або будинку?
Стандарт говорить,що номінальна напруга для мереж низької напруги загальної призначеності має значення на рівні 230 В між фазним і нульовим проводом.
Також в цьому стандарті є національна примітка,що стандартна номінальна напруга для мереж низької напруги загальної призначеності в Україні тимчасово має значення 220В
У нормальних робочих умовах, за винятком періодів, під час котрих відбувались перериваннянапруги, змінення напруги не повинні перевищувати ± 10 %.
Тобто напруга від 198 В до 242 В у електромережі є допустимим відхиленням.
У разі, якщо у Вашому будинку фіксуються показники напруги поза допустимими (тобто напруга менше ніж 198В або більше 242В), необхідно з’ясувати, що призводить до неякісного електропостачання.
Важливо, що постачальник електроенергії відповідає тільки за якість енергії, яка подається до ввідного електрощита будинку.
Якщо причиною неякісного електропостачання є внутрішньобудинкові електричні мережі, то це питання має вирішувати керуюча компанія або ОСББ – у багатоквартирному будинку або власник житла – у приватному будинку.
Який порядок ваших дій,якщо напруга на вводі створює проблеми?
В першу чергу у разі неякісного електропостачання Вам (як споживачу електроенергії) необхідно звернутись до електротехнічної лабораторії з метою перевірки електромережі в будинку або квартирі і для заміру рівня напруги у ввідному електрощиті.
Якщо буде зафіксовано неякісне електропостачання саме на вводі у будинок – споживач подати подати у довільній формі письмову скаргу електрозподільчій компанії (наприклад Обленерго) щодо незадовільної якості електричної енергії (відповідно до вимог пункту 8.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії).
Скарга має бути розглянута протягом 15 днів, а у разі проведення вимірювань – протягом 30 днів.
Електрозподільча компанія повинна усунути причини незадовільної якості:
· у строк 30 днів у разі можливості їх усунення оперативними діями персоналу;
· у строк 180 днів – у разі необхідності проведення будівельних робіт або заміни елементів електричної мережі.
Якщо електрозподільча компанія відхиляє скаргу, то вона має надати документи, які підтверджують вину споживача, або результати вимірювання (протягом не менше 7 днів), що підтверджують дотримання параметрів показників якості електричної енергії. У разі незгоди з результатами розгляду скарги Ви можете звернутися до Національної комісії,яка призначить комісію для перевірки постачальника електроенергії.
Але,я думаю до цього не дійде,якщо ви будете письмово вести спілкування з Обленерго з посиланням на пункти Правил та стандартів.
Якщо у Вам потрібно провести такі електричні вимірювання як перевірка контуру заземлення, перевірка опору ізоляції, перевірку петлі фаза нуль, телефонуйте за номерами телефонів +38 096 262 98 48 +38 095 235 49 95
Ватт, Вольт, Ампер. Ви докладно дізнаєтеся про ці величини електрики
Практично кожна людина чув про параметри електрики як Вольт, Ампер і Примор’я. Але на питання: що вони означають і як виміряти більшість з нас не зможе правильно відповісти. Прочитайте цю статтю до кінця і Ви дізнаєтеся все по цій темі.
Визначення величин.
Напруга – це фізична величина, що характеризує величину відносини роботи електричного поля в процесі переносу заряду з однієї точки A в іншу точку B до величини цього самого заряду. Простіше кажучи це різниця потенціалів між двома точками. Вимірюється в Вольтах. Напруга схоже по суті з величиною тиску води в трубі, чим вона вища тим швидше вода тече з крана.
Величина стандартизована і однакова для всіх квартир, будинків та гаражів рівна 220 Вольт при однофазному електропостачанні. А для трифазного підключення (зрідка підключаються гаражі або окремі великі приватні будинки) – вона дорівнює 380 вольт між трьома різнойменними фазами, але між кожною окремою фазою і нулем вона знову буде дорівнює 220 вольт.
Враховуйте, що допускається згідно з ГОСТ 10 процентне відхилення для домашньої електромережі. Величина напруги повинна бути не менше 198 і не більше 242 Вольт.
Сила струму – це фізична величина, що дорівнює відношенню кількості заряду за певний проміжок часу протікає через провідник до величини цього самого проміжку часу. Вимірюється в Амперах.
Простіше кажучи, це кількісний показник споживаної електроенергії вашим кожним електроприладом окремо або всієї квартири в цілому! Силу струму приблизно можна порівняти з потоком води з крана, чим більше Ми його відкриваємо, тим більше води виливається за одиницю часу або навпаки.
Напруга (U), струм (I) і опір (R) ділянки ланцюга тісно взаємопов’язані і пропорційні між собою за законом ОМА: I = U / R. Він звучить наступним чином-Сила струму в ділянці кола обернено пропорційна опору ділянки кола і прямо пропорційна його напрузі на кінцях. Напруга завжди дорівнює 220 В в квартирі та будинку або 380 В у трифазній мережі. Змінними (змінюються) будуть дві величини Сила струму і опір, які тісно безпосередньо пов’язані між собою, у скільки разів зменшується опір ділянки ланцюги-у стільки разів збільшується струм в цій же ділянці ланцюга. Опір ділянки кола вимірюється в Омах і практично не застосовується для опису характеристик електромережі будинку. Замість нього використовується споживана потужність, яка залежить від підключеного навантаження або потужності споживачів електричної енергії.
Потужність обчислюється шляхом множення величини напруги на струм електроприладом. Іншими словами, її можна порівняти з кількістю води в літрах, яке виллється з крана. Вимірюється в Ватах. А Ватт (Кіловат = 1000 Ватт) / часах ведеться облік електроенергії. Так якщо в перебігу години працюватиме телевізор потужністю 50 Ватт, то його споживання складе 50 Ватт / год, а за 2 години відповідно-100 Ватт / год або 0.1 кВт \ год.
Приклад розрахунку споживаної потужності-пральна машина споживає з розетки 220 Вольт силу струму величиною 10 А, 10 А * 220 В = Потужність 2200 Вт або 2.2 кіловат, т. К. Один кіловат дорівнює 1000 Ват.
Вимірювання величин струму і напруги.
- Для того що б виміряти напругу необхідно мультиметр переключити в режим вимірювання змінної напруги, при це встановіть верхню межу якомога вище. Я ставлю 400 Вольт. А потім торкнутися вимірювальними щупами нуля і фази в розетці або клемниками і на екрані Ви побачите величину напруги. Рекомендую більш докладно прочитати в статті « Як виміряти або перевірити напругу «.
- Струм вимірювати важче, для його вимірювання необхідно переключити в режим вимірювання струму в Амперах і підключитися так, що б струм проходив через електровимірювальні прилади, як показано вище на малюнку мультиметр необхідно підключити послідовно з джерелом енергоспоживання. Або в більш дорогих моделях мультиметров є зверху два розвідних додаткових щупа, які необхідно натисканням клавіші розвести і пропустити всередину дріт, на якому необхідно виміряти величину струму. Тут два важливих моменти: заводити тільки один фазний провід і стежити за тим, що б щільно змикалися електровимірювальні щупи. Більш докладно про вимірювання струму Ви дізнаєтеся з цієї інструкції .
Рекомендую додатково прочитати нашу статью- Принципи роботи електричного струму .
Стандарти напруги та частот у різних країнах світу
У світі найбільш поширені два основні стандарти напруги та частоти. Це американський стандарт 100-127 вольт 60 герц та європейський стандарт 220-240 вольт 50 герц.
Більшість країн світу прийняли один із цих двох стандартів, хоча зустрічаються також перехідні та унікальні стандарти.
Американський стандарт
Американський стандарт пов’язаний з ім’ям винахідника та підприємця Томаса Едісона.
Томас Едісон
Саме йому перші електричні мережі США зобов’язані своєю напругою у 110 вольт. У 1880 році Едісон запропонував та запатентував трипровідну електричну мережу постійного струму, у якій було два дроти +110 і -110 В, а також заземлений нейтральний провід. Така мережа вільно живила лампу розжарювання з вугільною ниткою, для роботи якої потрібно було 100 В, а 10% Едісон заклав, враховуючи втрати при русі струму у дроті. Саме тому робоча напруга першої електростанції Едісона була 110 вольт.
У січні 1882 року Едісон запускає першу електростанцію в Лондоні, а кількома місяцями пізніше – на Мангеттені. До 1887 року у США існувало більше сотні електростанцій постійного струму, які працювали на трипровідній системі Едісона.
З того часу і почав працювати стандарт мереж 100-127 В, а у США закріпилася трипровідна мережа.
Джордж Вестінгауз
Система Едісона передбачала живлення від однієї теплової електростанції з генератором постійного струму та супроводжувалася великою втратою потужності у проводах. Так, 10 з 110 вольт просто зникали у процесі передачі, розсіюючись у проводах у формі тепла за законом Джоуля-Ленца. Виявивши це, компанія іншого американського вченого-інженера та успішного підприємця Джорджа Вестінгауза у 1886 році розробила альтернативну систему передачі електроенергії – систему змінного струму. Ця система передбачала використання високої напруги у системах змінного струму, застосовуючи для зниження напруги трансформатори і дозволила застосовувати змінний струм для побутових споживачів. З того моменту розпочалась низка подій, що увійшла в історію як «війна струмів», з якої, в результаті, переможцем вийшов змінний струм, а постійний струм Едісона програв.
Застосування високої напруги у системах змінного струму дозволило передавати енергію на сотні кілометрів високовольтними магістральними лініями від великих електростанцій і забезпечити електропостачання цілих міст та віддалених районів країни.
На сьогоднішній день у Північній Америці типовою системою живлення електроустановок будівель є трифазна система електропостачання, що працює від змінного струму із заземленням, яка, по суті, є еквівалентом оригінальної трипровідної системи постійного струму Едісона. Вона поширена для живлення житлових та невеликих комерційних приміщень.
У приміщення подаються дві лінії змінного струму 120 В, які не збігаються по фазі на 180 градусів одна з одною і нейтральний провід, що підключається до заземлення на центральному відводі понижуючого трансформатора. Таким чином до американських будинків підводяться три дроти – дві фази та нуль. Два дроти від різних «плечей» низьковольтної обмотки трансформатора, і один – від «заземленого» середнього відведення низьковольтної обмотки трансформатора. В результаті маємо два ланцюги, що працюють у протифазі, та дозволяють отримати 240 В і підключати прилади, розраховані як на 100-127, так і на 200-240 В.
У ланцюгах освітлення, для розеток невеликих електроприладів та інших малопотужних споживачів використовуються ланцюги 120 В – вони підключаються між однією з ліній та нейтраллю за допомогою однополюсного автоматичного вимикача. А для живлення кондиціонерів, варильних панелей, пральних машин, обігрівачів, бойлерів та інших потужних споживачів використовується живлення від ланцюгів 240 В змінного струму, що підключаються між двома лініями змінного струму на 120 В.
Слід зазначити, що при тій же споживаній потужності використання нижчої напруги призводить до споживання приладом більшого струму і збільшення втрат при передачі енергії. Саме тому в країнах, де номінальна напруга становить 100-127 В часто відмовляються від розподільних мереж низької напруги, а середня напруга (5-15 кВ) перетворюється на низьку максимально близько до споживача. З цієї причини в США для кожного будинку (висотного або приватного) встановлюється окрема компактна електрична підстанція (англ. pole pig), що складається з розподільних трансформаторів, які забезпечують остаточне перетворення напруги в розподільній електричній системі до рівня, що використовується споживачами.
На сьогоднішній день основна напруга мережі у Сполучених Штатах становить 120 В (від 114 до 126 В), а загальноприйнята частота змінного струму – 60 Гц.
Європейський стандарт
У Європі, на відміну від США, стандарт 220 вольт виник відразу, що було пов’язано з широким використанням мереж змінного струму.
Нікола Тесла
Масова електрифікація Європейського континенту розпочалася з винаходом Нікола Тесла у 1883 році асинхронного двигуна змінного струму та появою ламп розжарювання з металевою ниткою. Використання ламп з металевою ниткою замість вугільної вимагало подвоїти напругу. Спочатку 220 вольт отримували шляхом паралельного з’єднання двох ліній по 110 вольт. Однак це було нетехнологічно і економічно невигідно. Тож згодом почали використовувати тільки один кабель або дріт, який одразу підводив до споживачів необхідні 220 В.
Першим містом електрифікованим за «новою» схемою став Берлін. В результаті застосування стандарту 220 В втрати у потужності при передачі електроенергії скоротилися аж на 75%! Так і почали з’являтися мережі з напругою 220 вольт. Слід зазначити, що існувала думка спробувати ще більший вольтаж, проте від неї все ж відмовилися, оскільки загроза для людського життя зростала пропорційно напрузі.
У Радянському Союзі, як і в США, тривалий час застосовувалося напруга 100-127 В. Однак у середині 60-х років зі збільшенням кількості споживачів мережа почала не справлятися. Необхідно було або збільшувати переріз дротів, або підвищувати напругу в мережі до 220 В. Економічно вигіднішим було використання більш високої напруги. Це дозволило знизити витрати на матеріали дротів, оскільки сила струму при збільшенні напруги та збереженні тієї ж потужності зменшується, тож відповідно, площу перерізу дроту теж можна зменшити.
Перехід на 220 вольт у Радянському Союзі відбувався безсистемно. Трансформатори, що відслужили свій термін, на підстанціях замінювали на нові і відразу встановлювали з вихідною напругою 220 вольт замість 110-127 вольт.
Наступна глобальна електрифікація країни призвела до того, що стандарт 220 50 Гц став поширений у всіх країнах пострадянського простору.
На сьогоднішній день напруга в електричній мережі в Європі варіюється від 220 до 240 В. А у більшості країн Європи напруга мережі становить 230 В частотою 50 Гц.
В Україні, Росії, Латвії, Литві та Естонії стандартною напругою в мережі також є напруга 230 В. Зміна стандартної напруги 220 на 230 В була проведена з метою повної відповідності європейським стандартам якості електроенергії. При цьому електричне обладнання, що випускається у зазначених країнах, має нормально працювати при напрузі і 220, і 230 В.
Аналізуючи вищевикладене, може виникнути доцільне питання: якщо більш висока напруга в мережі знижує втрати при передачі електроенергії, дозволяє зменшити витрати на матеріали проводів, використовувати електроприлади з більшою потужністю і в цілому є економічно вигіднішою чому ж тоді США та інші країни не перейшли на «європейський стандарт»? Відповідь проста – перехід на іншу напругу в масштабах країни вимагає величезних фінансових витрат на переобладнання і переоснащення трансформаторних підстанцій та інших електроустановок, а також заміну розеток та вилок. При тому, що дорожнеча заходу є основною причиною відсутності єдиного стандарту напруги мережі у світі, потрібно також відзначити й інші фактори. Зокрема, мережа 110-127 В дозволяє обмежувати імпорт техніки і стимулювати використання пристроїв вітчизняного виробництва, а також є більш безпечною для людини адже ураження електричним струмом при 110 В набагато слабше, ніж при 220 В.
Інші стандарти
На сьогодні більшість країн світу прийняли європейський стандарт напруги в мережі. Американський стандарт закріпився в США, Канаді, Американському Самоа, Мексиці, на островах Мікронезії, у більшості країн Центральної Америки: Гватемалі, Гондурасі, Коста-Ріці, Нікарагуа, Панамі та Сальвадорі, островах Карибського моря та прилеглих островах: Арубі, Гаїті та Домініканській республіці, Кайманових островах, Кубі, Пуерто-Ріко, Тринідад і Тобаго, Ангільї, Бермудських, Віргінських та Багамських островах. А також у низці країн Південної Америки – Венесуелі, Колумбії, Суринам, Еквадорі.
При цьому у світі залишається чимало місць з різними варіаціями напруги та частоти, які не вкладаються у жодні рамки. Приміром, у Бразилії та Бейлізі просто немає єдиного стандарту і в різних регіонах країн напруга в мережі може бути 115, 127 або 220 В частотою 60 Гц. І навіть один і той самий населений пункт може бути підживлений відразу від декількох різних підстанцій, в результаті навіть у сусідніх будинках характеристики струму можуть цілком відрізнятися.
Карибський острів Бонайре та африканська Лівія використовують напругу мережі 127 В при частоті 50 Гц. Острів Барбадос – 115 В частотою 50 Гц, а острови Сент-Кітс та Невіс – 110 та 230 В частотою 60 Гц.
В африканській Ліберії одночасно використовується 120 і 240 В при частоті 50 Гц.
Поряд із напругою мережі 220 В використовують також напругу 127 В частотою 50 Гц у Марокко, Монако, на Мадагаскарі та Нідерландських Антильських островах, а з частотою 60 Гц – у Саудівській Аравії.
На островах Ямайці і Таїті параметри струму у побутових мережах можуть бути і 110, і 220 В при цьому частота на Ямайці – 50 Гц, а на Таїті зустрічається як 50, так і 60 Гц.
У Японії прийнято єдину напругу мережі 100 В при цьому у східних областях переважає частота 50 Гц, а у західних – 60 Гц. Крім того, у деяких регіонах, де мережі мають частоту 60 Гц, є великі міські райони з живленням 220 В, хоча загалом правила облаштування електроустановок близькі до північноамериканських.
У Південній Кореї, Перу та Філіппінах використовується напруга 220 В з частотою 60 Гц, на карибських островах Антигуа та Барбуда – 230 В 60 Гц, а в Гайані – 240 В 60 Гц.
Також сьогодні у багатьох країнах світу характеристики струму відрізняються для місцевих жителів та гостей. Готелі навмисне обладнують своїми окремими підстанціями з трансформаторами та розетками різних конфігурацій. Здебільшого системи адаптують під 220 В та розетки, які найчастіше експлуатуються у країнах з такою напругою.