У березні на небі з'являються купчасті хмари — гарні білосніжні нагромадження куполоподібних мас. У кінці березня — на початку квітня повністю сходить із землі сніг і струмки, що утворюються під час його танення, збігають до водойм, допомагаючи їм скресати.
Звідки з'явилися українські назви місяців Лютий – сніжень чи лютий (період, коли панують люті морози). Весняні місяці. Березень – березол, березозорь (в найсухішу пору березовий ліс підсихав, його спалювали для отримання золи, яку далі використовували як добриво).
Навесні дні стають довшими, а ночі — коротшими. Сонце піднімається вище, його промені падають пряміше на земну поверхню і краще її нагрівають. Температура повітря поступово підвищується і починає танути сніг. Настає відлига й на відкритих підвищених місцях утворюються таловини.
Танення снігу, скресання криги на водоймах, льодохід, повінь — це весняні явища в житті неживої природи. Коли сонячні промені нагрівають дах, сніг тане. Краплини води стікають на його край і замерзають, тому що температура нижча за 0°.
Купчасті хмари — конвекційні хмари у вигляді куполів, бугрів, башт, що розвиваються у вертикальному напрямку. Вони мають вид ізольованих хмарних мас, вертикальні розміри яких порівнянні з горизонтальними. Ці хмари опадів не дають. Виникають переважно влітку вдень на висоті 500–1000 м і розвиваються до висоти 2-3 км.
Середня місячна кількість опадів зростає порівняно з березневою та становить 25—62 мм, у Карпатах і більшості районів Закарпаття — до 84 мм, на високогір’ї — до 117 мм.