Українська мова 5 клас (з навчанням російською мовою)

1. Скільки голосних і скільки приголосних звуків в українській мові?

2. Скільки букв в українському алфавіті?

3. Пригадайте, яке звукове значення мають букви я, ю, є, ї.

Звуки мовчання м письмі позначаються буквами. У більшості випадків один звук передасться однією буквою.

Наприклад, у слові клас звуки [к], [л], [а], [с] передаються на письмі відповідними буквами: к, л, а, с.

Проте є випадки, коми повної відповідності між звуками і буквами немає

1) буква ь (м’який знак) жодного звука не позначає. Її вживають на письмі, щоб в о казати м’якість попереднього приголосного звука заметіль, корінь;

2) буквою щ позначаються два приголосні звуки: щастя [шчас’т’а], дощ [дошч];

3) звуки [дж],[дз] джміль, дзеркало.

271. Запишіть слова у два стовпчики: а) ті, в яких однакова кількість букв і звуків; б) ті, в яких різна кількість букв і звуків.

Горлиця, зграя, злість, усмішка, пуща, дерево, клітка, охолоджений, радість, п’ять.

Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв слів прочитаєте продовження прислів’я: «Без півня …».

272. Запишіть слова у три стовпчики: а) ті, в яких однакова кількість букв і звуків; б) ті, в яких букв більше, ніж звуків; в) ті, в яких звуків більше, ніж букв.

Острів, здивованість, подзвонити, олія, стріха, щедрий, проводжати, хата, ягня, грім, якір, родзинка, щока, поведінка, оголосять, воджу, людина, тюль.

Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв слів прочитаєте початок прислів’я: «… ходити».

273. Прочитайте вірш Юрія Рибчинського. Випишіть слова, в яких звуків менше, ніж букв.

274.1. Прочитайте прислів’я і приказки. Випишіть слова, в яких є букви, що позначають два звуки.

1. Праця майстра величає. 2. Щоб рибу їсти, треба у воду лізти. 3. Ранні пташки росу п’ють, а пізні — сльози ллють.

4. Правда суду не боїться. 5. Згода дім будує, а незгода руйнує. 6. Щире слово краще від золота.

II. Виконайте синтаксичний розбір третього речення.

Сполучення букв д і ж, д і з не завжди передають один звук [дж], [дз]. Букви д і ж, д і з передають окремі звуки [д] і [ж],

275. Запишіть слова. Підкресліть ті з них, у яких д і ж, д і з позначають різні звуки.

Дзеркало, раджу, джерело, віджимати, відзначити, дзвінок, джура, ґедзь, ґринджолята, відзвук, джем, піджарювати.

Як робити звуковий запис слова

1. Візьміть слово у квадратні дужки.

2. Записуючи слово у квадратних дужках, букви, якими позначаєте звуки, між собою не з’єднуйте.

3. Поставте у слові наголос.

4. Біля м’яких приголосних ставте значок (‘), а біля пом’якшених (’).

5. Над звуками зверху ставте дужку.

6. Подвоєння букв позначте двокрапкою [:].

Виконуючи звуковий запис слова, записуйте звуки, а не букви: [молод’ба].

276. Прочитайте. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Зробіть звуковий запис слів першого речення.

На каникулах я всегда уезжаю в деревню к дедушке. Дедушка у меня лесник. Он много знает о жизни растений и животных. От де душки я научился разбираться в хитростях природы (3 журналу).

277. Спишіть вірш Ліни Костенко. Зробіть звуковий запис виділених слів, визначте в них кількість букв і звуків. Поділіть слова на склади.

Дощ полив, і день такий полив’яний.

Все блищить, і люди як нові.

Лиш дідок старесенький, кропив’яний

блискавки визбирує в траві.

У слові стільки складні, скільки в ньому є голосних звуків.

Наприклад: жи-то, пше-ни-ця, осінь, ба-га-то по-вер-хо-вий.

До складу може входити або тільки голосний: О-ля, або голосний з одним приголосним: пра-во-пис, або голосний з кількома приголосними: склад, банк.

За кількістю складів слова бувають односкладові: піч, стіл; двоскладові: баш-та, сті-лець; не-без-печ-но, до-по-ма-га-ти, слу-ха-ти.

278. Прочитайте поділені на склади слова і вкажіть, на який звук (голосний чи приголосний) закінчується кожен склад.

Лі-то-пис, твор-чість, го-ло-ва, ліс, гол-ка, лі-си, під-пи-ра- ти, твір.

Склад, що закінчується на голосний звук, називається відкритим: кни-га, мо-ре.

Склад, що закінчується на приголосний звук, ,називається закритим: мор-ський, вій-сько, май-стер.

279. Прочитайте. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Вертикальними рисками поділіть виділені слова на склади.

Кругом деревни поля еще голые. А одно поле — будто зеленой краской залито. Такое яркое, веселое, праздничное.

Мама сказала: «Это хлеб растет».

Зеленые ростки, как родные братья, кустиками торчат. Когда же они успели вырасти? Мама объяснила, что это озимый хлеб. Его сеяли прошлой осенью.

Потом его снегом укрыло. Над полем вьюги свистели. А хлеб терпел.

Но вытерпел хлеб, дождался весны. Ожил, начал расти. Какой же он красивый! (З журналу).

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: ха-та, хво-рий.

Односкладові слова не переносяться: хліб, сіль, гай.

Одна буква при переносі не залишається і не переноситься.

Слова з подвоєними приголосними, як гілля, знання,рілля, життя, волосся, можна при переносі розривати і так: гіл-ля, знан ня, ріл-ля, жит-тя, во-лос-ся, і так: гі-лля, зна-ння, рі-лля, жи-ття, воло-сся.

280. Спишіть слова, показавши можливий перенос рисочкою. Підкресліть слова, що не переносяться.

Сьогодні, фотокор, будівництво, срібний, стіл, очі, мати, їду, озеро, щасливий, надсилає, міськрада, Зоя, Юрій, шия, садочок, приїзд, вим’я, алея.

1) сполучення йо, звуки [дж], [дз]: ра-йон, си-джу, ґу-дзик, але: під-жарити, над-звичайний;

2) складноскорочені слова, прізвища з ініціалами, дати тощо: США, Т. Г. Шевченко, 2005 р.

Не можна переносити в наступний рядок м’який знак, апостроф, знак переносу, розділові знаки (крім тире): кіль-це, бур’-ян.

281. Спишіть слова, поділяючи їх для переносу. Підкресліть ті слова, які не можна переносити.

Стан, трава, розпитати, АН-70, пташка, гарний, навколо, промисловість, значний, переповідати, І. Франко, Мар’яна.

282. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Зробіть звуковий запис виділених слів.

1. Лісове джерельце має добре серце всім дає водиці звірятку і птиці дереву травині квітці і людині (М. Чепурна). 2. Рости барвінку мій хрещатий (М. Рильський). 3. Ти в моїх мріях ти в моїй пісні батьківська земле моя (Д. Луценко).

ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ-РОЗПОВІДІ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ТВАРИНИ

1. Назвіть відомі вам стилі мовлення.

3. Які типи мовлення використовуються в художньому творі?

У художніх творах три типи мовлення тісно пов’язані між собою. Розповідь може містити опис. Роздум створюється засобами розповіді й опису. А в описі переплітаються елементи розповіді та власне опису.

283.1. Прочитайте. Визначте, які типи мовлення поєднано в тексті Дайте відповіді на запитання і виконайте завдання.

Того ранку ти сидів у шелюзі над річкою. Вода сивіла молодесеньким дзеркалом, а на його поверхню наче хтось подихав: то хмари з високого неба видивлялись у дзеркалі на свою вроду.

Враз поплавець сіпнувся — і вже за хвилю ти, десятирічний, знімав із гачка своєї вудочки чималенького підлящика.

Поки дістав із сірникової коробки свіжого черв’яка, поки начепив його на гачок і закинув вудку, поки обернувся — й очам не повірив: із шелюги вийшло лисеня й тепер підкралося до риби. Ти спершу хотів закричати погрозливо, щоб наполохати хитрого злодюжку, та стримало щось. Напівобернувшись, стежив, як лисеня, витягнувши продовгасту мордочку, скрадливо переставляє лапками, як видовжило шию, а спину ледь-ледь опустило до землі.

Яке воно було, це лисенятко? Оченята поблискували круглими тривожними горішками, а тьмаво-каштановий писок його аж наче посвічувався, принюхуючись до повітря.

Лисеня вмить сподобалося, й тепер ти хотів побачити тільки одне: як підкрадеться до риби, як ухопить її в зуби, як тікатиме.

Голодний маленький пройдисвіт із випуклими оченятами й прищуреними вухами вже був зовсім близько, та вмить під ліктем у тебе тріснула галузка, й лисенятко відскочило назад (За Є. Гуцалом).

2. Чому розповідь ведеться від другої особи?

4. Який момент розповіді зображено на малюнку? Яким ви уявляли хлопчика, читаючи уривок з оповідання, і яким його показав художник?

5. Знайдіть у тексті слова з вивченими орфограмами.

II. Складіть план до тексту. Перекажіть його від третьої особи.

Стоять в негоду, в заметіль

1. Що ви знаєте про Збройні сили України?

2. Хто з ваших рідних, знайомих служить у Збройних силах України? Розкажіть про нелегку професію військового.

3. У яких військах несуть службу герої вірша? Як змінилися юнаки?

4. Зробіть звуковий запис виділених слів.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

Тема: Тверді та м’які приголосні звуки. Умовне позначення твердих і м’яких приголосних

Мета: учити розрізняти тверді й м’які приголосні, виділяти їх на початку і в кінці слова, моделювати слова, позначати звуки у схемах слів; розвивати артикуляційні вміння, фонематичний слух учнів; виховувати гуманні почуття.

Обладнання: зошити в клітинку для графічного зображення звукових схем слів і моделей речень; сюжетний малюнок, моделі речень; фішки для позначення звуків мовлення; демонстраційне й індивідуальні набірні полотна.

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми і мети уроку

– Сьогодні на уроці ми дізнаємось, на які дві групи поділяються приголосні звуки; будемо записувати слова за допомогою умовних знаків.

III. Вправляння у практичному застосуванні набутих знань

Учні складають речення до моделей, поданих на дошці або в Букварі. Приклади речень

Ліс. Звірі відпочивають. Орел сидить на горі.

Літо. Гарний день. Сова спить на дереві.

Повторюють: “Речення складається зі слів. Речення слугує для вираження думки. У кінці речення ставиться крапка”.

1) Учні називають у реченнях слова-назви предметів, дій, ознак.

2) Двоскладові слова ділять на склади, визначають наголошений склад.

Голосні звуки – це звуки [а], [о], [у], [и], [і], [е]. Вони вимовляються вільно, без перешкод. У звуковій схемі позначаємо їх кружечком.

Приголосні звуки – це звуки, які протяжно вимовити чи проспівати не можна, утворюються завдяки різним перешкодам за допомогою голосу й шуму або тільки шуму. У звуковій схемі позначаємо їх рискою.

Скільки у слові голосних, стільки в ньому і складів.

4) Запис на дошці і в зошитах звукових схем слів сова, орел, гора. Роботу учні виконують у такій послідовності:

а) називають слово, поділяють на склади, визначають наголошений склад;

б) вимовляють кожен звук по черзі, дають йому характеристику, позначають умовним знаком.

Фізкультхвилинка (під вірш Г. Чубач)

Ранки роси в трави трусять,

Вітер роси в травах сушить.

IV. Звукові спостереження

– Діти, назвіть звуки, які на схемах позначені рисками. (Учні називають тверді приголосні.)

– Так, це все – приголосні звуки. Пригадаємо, чим же приголосні відрізняються від голосних. Тепер вимовте за мною такі звуки: [л’], [д’], [т’], [н’], [с’]. (Учні вимовляють.) Які це звуки – голосні чи приголосні? Доведіть. (Учні називають перешкоди, що трапляються на шляху струменя видихуваного повітря під час вимови названих звуків.) Знову вимовте, будь ласка, звук [н’] і скажіть, на який інший приголосний звук він схожий. (На звук [н]) Вимовте звуки [н], [н’] і порівняйте, чи однаково вони утворюються, як створюється перешкода на їх шляху. (Учні з’ясовують, що під час вимови звука [н] кінчик язика притискується до верхніх зубів, а під час вимови звука [н’] до твердого піднебіння притискується середня частина язика. Причому, губи під час вимови звука [н’] більш напружені і розтягнуті в сторони.) Звук [н] – твердий, а [н’] – м’який. Ще раз вимовте [н] і [н’] і скажіть, у вимові якого звука перешкода сильніша. (Учні чітко артикулюють [н] і [н’] і роблять висновок, що за силою і за площею зімкнення перешкода сильніша під час вимови м’якого звука.)

– Перешкода ніби подвоюється, коли вимовляємо м’який приголосний після твердого, губи розходяться в сторони. Ось тому і будемо позначати м’який приголосний не однією рискою, як твердий приголосний, а двома.

– Таким умовним знаком будемо позначати м’які приголосні звуки [л’], [д’], [т’], [н’], [с’] тощо.

V. Закріплення в учнів одержаних знань про голосні, тверді та м’які приголосні звуки, формування вмінь розрізняти їх

1 Вимова голосних, твердих і м’яких приголосних

– Назвіть звуки, що позначаємо кружечком, ([а], [о], [у], [и], [і], [е]) Як називають ці звуки? Скільки їх в українській мові?

– Тепер назвіть звуки, які позначаємо однією рискою. (Учні називають тверді приголосні звуки.)

– Назвіть звуки, які будемо позначати двома рисками. (Учні називають м’які приголосні звуки.)

– Тільки той швидко і добре навчиться читати, без помилок писати, хто навчиться розрізняти тверді і м’які приголосні звуки.

2 Виділення звуків зі слів (на початку і в кінці слова): оси; Оля, Іра, акація, торт, льон, кінь, ліс

3 Утворення складів (злиття) із різних звуків: [л], [о]-ло; [с], [и] – си; [й], [у] – йуш, [ж], [а]-жа;[з], [е]-зе

4 Добирання злиття до виставлених на дошці моделей: твердий приголосний + голосний; м’який приголосний + голосний

5 Позначення на дошці і в зошитах злиття ля, на

Учні коментують: [л’] – м’який приголосний, позначаємо двома рисками; [а] – голосний звук, позначаємо кружечком тощо.

Чого нема у воді, а є в морі, річці, озері? (Звука [р’])

● Фізкультхвилинка під чистомовки

7 Упізнавання на слух м’яких приголосних звуків у словах: ліс – [л’]; день – [д’], [н’]; сіно – [с’]; чай – [й]; ходить – [т’]

8 Виділення зі слів складів із м’якими приголосними: літо (лі-); діти (ді-); вулиця (-ця); селяни (-ля-)

9 Добирання схожих складів із м’яким приголосним звуком до тих, що називає вчитель: та (тя); ло (л ьо); лу (л ю); до (дьо) тощо

Учні складають за сюжетним малюнком речення із двох, трьох слів, які відповідають моделям, що накреслені на дошці. Двоскладові слова ділять на склади, визначають наголошений склад.

– Які звуки є в українській мові?

– Які бувають приголосні звуки?

– Я називатиму тверді приголосні звуки, а ви у відповідь – парні м’які: [л’], [д’], [т’, [н’], [с’], [з’], [ц’].