Таблиця символів Unicode

Таблиця символів Unicode із символами послідовностей та HTML-кодами.

Клацніть мишею на символі, щоб отримати код:

Спеціальні коди

Коди символів

Коди валют

Коди інтелектуальної власності

Коди грецького алфавіту

Дивіться також

Всім кодуванням кодування UTF-8: сучасно, розумно, зручно

Не існує найкращого браузера, найкращого текстового редактора, найкращої операційної системи. А найкраще кодування існує. Це Utf-8.

За технічними подробицями можна звернутися до RFC 3629 (STD 63) і стандарту Unicode (п. 3.9). А тут піде мова про практичну сторону використання UTF‑8.

Головна перевага

У кодуванні Utf-8 ви можете безпосередньо вводити в документ будь-які символи зі всього набору Unicode. Старовинні кодування (наприклад, Windows-1251 чи Koi8-r) надавали не більше 256 символів, а в Unicode є понад 100 000 символів. Серед них – друкарські знаки (тире, лапки, три крапки, апостроф, нерозривний пробіл, нерозривний дефіс та ін.), спеціальні символи (№, §, ©, ‰, та ін.), букви з діакритичними знаками та лігатури (é, è, Ü, Æ, ø, fi та ін.), символи майже всіх алфавітів, що існують в світі (α, Ω, א, ת, ѣ, 伲, 儻 та ін.), піктограми та значки (→, ■, ♥, ☺ та ін.) та безліч інших символів.

Подивіться «Таблицю символів» на своєму комп’ютері. У кодуванні Utf-8 ви можете взяти прямо з цієї таблиці будь-який символ і вставити його безпосередньо в свій документ. Якщо вам потрібен знак копірайта, градуса чи інтеграла – не потрібно шукати особливий шрифт, представляти цей знак в графічному форматі чи вигадувати ще якісь хитрощі. У кодуванні Utf-8 будь-який символ, будь то дріб чи китайський ієрогліф, можна використовувати в документі так само, як і латинську букву «A», російську «Ы» чи знак «+».

У старих кодуваннях можна було вставити в документ особливі символи за допомогою підстановок (references). Наприклад, довгому тире відповідала підстановка — (а також — або —), а грецькій букві «пі» – підстановка π (а також π чи π). Для більшості символів існували лише числові підстановки: наприклад, для дробу ⅓ – ⅓ чи ⅓, для музичного знаку «бемоль» – ♭ чи ♭, для нерозривного дефісу – ‑ чи ‑. Звичайно, це дуже незручно. По-перше, дуже довго: наприклад, замість одного символу «♭» доводиться вставляти сім: ♭. По-друге, документ з підстановками неприємно переглядати і редагувати. Набагато зручніше, коли ви бачите в документі безпосередньо ті символи, які там мають бути, а не коди, такі як — чи π.

Колись давно розробники веб-сторінок були вимушені користуватися такими громіздкими підстановками, тому що кодування Utf-8 ще не існувало. Але зараз можна забути як про підстановки, так і про старі кодування.

Міфи про недоліки

Обговоривши переваги Utf-8, варто було б поговорити і про недоліки цього кодування. А недоліків, уявіть собі, у нього немає. Є лише міфи та легенди, а також чутки та домисли, які поширюють старі консерватори та махрові ретрогради. Багато років тому деякі недоліки дійсно мали місце, але зараз їх немає.

Браузери погано підтримують Utf-8?

Кажуть, що у деяких користувачів все ще встановлені старі браузери, які не здатні відображувати сторінки в Utf-8. Це повна нісенітниця. Навіть Internet Explorer 4 і Netscape 4, якими вже давно ніхто не користується, чудово розуміють Utf-8. А сучасніші браузери – тим паче.

Utf-8 – зовсім не «новомодне» або «молоде» кодування, воно успішно застосовується більше десяти років. Якщо якийсь розробник дізнався про нього досить недавно чи не знає до цих пір – це недолік його кваліфікації, а не кодування.

З Utf-8 виникають проблеми на веб-сервері?

«Я розмістив на сервері сторінку в Utf-8, а вона відображується кракозябрами», – так інколи скаржаться розробники-початковці. Насправді, така проблема трапляється з самими різними кодуваннями і не пов’язана ні з якими специфічними особливостями Utf-8. Тут справа в тому, що сторінка зроблена в одному кодуванні, а сервер в заголовках HTTP повідомляє інше. Треба привести налаштування серверу у відповідність з дійсним кодуванням веб-сторінок. Ще раз скажу, що це треба зробити при будь-якому кодуванні.

Файли в Utf-8 займають багато місця?

Кажуть, що документи в Utf-8 стають в два рази більше, ніж в старих кодуваннях. Це міф з розряду «чув дзвін, та не знаю, де він». Насправді – по-різному. Наприклад, якщо документ складається лише з символів ASCII (латинські букви, цифри, розділовий і т. д знаки.) – то в кодуванні Utf-8 він займатиме рівно стільки ж байтів, скільки і в будь-якому іншому. Якщо документ містить лише букви російського алфавіту і ніяких інших символів (що, погодьтеся, буває досить рідко) – то в Utf-8 він дійсно стане в два рази більше. А якщо в ньому, наприклад, порівну російських і арабських букв – в Utf-8 він буде в два рази менше, ніж, наприклад, в Windows-1251 чи Asmo-708.

Та сама сторінка, яку ви зараз читаєте, в кодуванні Utf-8 займає 35 кілобайт. А якщо перевести її, наприклад, в Windows-1251, вона займатиме 26 кілобайт. До речі, порівнюючи сторінки, подивіться, наскільки легше читається код в Utf-8.

Розмовляючи про «вагу» веб-сторінок, слід зазначити, що більшу частину цієї ваги зазвичай складає не код HTML, а зображення. (А також, можливо, інші об’єкти: ролики Flash, файли Javascript і т. д.) В результаті навіть в тих випадках, коли документ в Utf-8 збільшується – це практично непомітно в загальному об’ємі даних. Здається, «розбухання» коду на декілька відсотків – невисока ціна за головну перевагу Utf-8, з якої ми почали.

Тим, хто піклується про «вагу», слід було б насамперед викинути з коду застарілі атрибути HTML (такі як cellpadding чи valign) і підстановки для тих символів, яким вони не потрібні (наприклад — для довгого тире чи для нерозривного пробілу). Дійсно, інколи доходить до маразму – хтось впирається: «Не робитиму сторінки в Utf-8, тому що вони від цього збільшуються» – а сам при цьому ліпить код із страшними атрибутами та підстановками, який без них міг би бути в п’ять разів коротше.

Серверні мови програмування і бази даних погано підтримують Utf-8?

Хтось скаже: «Все це добре, поки ми маємо справу із статичними веб-сторінками. Але якщо ми користуємося PHP і MYSQL, про Utf-8 краще забути». Це також неправда. В давнину, дійсно, деякі мови програмування і системи управління базами даних не вміли працювати з Utf-8. Але зараз всі сучасні мови програмування і бази даних знаходяться в чудових стосунках з цим кодуванням. А несучасними мовами і базами користуватися не варто: чим старіші ваші системи, тим легше їх зламати.

На моєму персональному сайті можна побачити результати роботи програми на PHP 4, яка розставляє перенесення в словах. Вона отримує на вхід текст в Utf-8 і видає той самий текст в Utf-8, але з перенесеннями. Між іншим, початковий код самої програми також представлений в Utf-8.

Також можу продемонструвати аматорський сценарій на Perl, який рахує кількість вертикальних штрихів в буквах тексту. Запускаючи цей сценарій, йому як параметр треба передати текстовий файл в кодуванні Utf-8, наприклад: palki.pl file.txt. Знову ж таки, сам сценарій теж представлений в Utf-8.

Єдина складність із серверними програмами – в тому, що більшість з них за умовчанням налаштовані не на Utf-8, а на інші кодування. Ну так переналаштуйте; ми ж з вами немаленькі діти, щоб скрізь та всюди використовувати лише налаштування за умовчанням.

Пошукові системи погано працюють з Utf-8?

Ще доводиться чути, ніби пошукові системи не завжди можуть впоратися з Utf-8. Ці відомості, знову ж таки, застаріли років на вісім. Ось вам, наприклад, пошукова система «Яндекс»:

Переконаєтеся, що вона чудово знаходить все, що завгодно, на моєму персональному сайті, де, між іншим, її роботу «ускладнює» не лише Utf-8, але й перенесення в словах.

Таким чином, не існує ніяких протипоказань до широкого застосування Utf-8. Ті, хто вважає інакше, просто відстали від життя.

Коли Utf-8 не треба використовувати

Звичайно, бувають випадки, коли найкраще кодування Utf-8 все ж таки небажано використовувати. Хоча це зовсім не ті ситуації, якими лякають адепти вищезазначених міфів.

По-перше, інколи нам потрібно не створювати новий документ, а внести зміни у вже існуючий. Зазвичай в таких випадках немає сенсу перетворювати наявний документ в кодування Utf-8, тому доводиться редагувати його в тому кодуванні, в якому він представлений.

По-друге, інколи роботу сайту забезпечує програмне ядро (так званий «двигун»), яке не вміє працювати з Utf-8. У такій ситуації, звичайно, слід замислитися, чи немає можливості підправити «двигун» чи замінити його на іншій. Але це не завжди вдається. Деякі програмні ядра забезпечують функціональні переваги, заради яких можна змиритися із застарілим кодуванням.

Як працювати з Utf-8

Як «недоліки» Utf-8 згадують і той факт, що з ним складно працювати – мовляв, не всі текстові редактори його підтримують. Ну так користуйтеся гарним редактором, у якого немає проблем із сучасними кодуваннями. Кодування Utf-8 розуміють всі сучасні редактори – від стандартного «Блокноту» в Windows до Dreamweaver’а. (Сам я, до речі, користуюся EmEditor’ом, і цей сайт зроблений саме його засобами.)

Сподіваюся, що подальші рекомендації будуть вам корисні при роботі з Utf-8.

Вимикайте BOM

При збереженні файлу багато текстових редакторів пропонують прапорець «Include Unicode Signature (BOM)», «Add Byte Order Mark» тощо. Перш за все переконаєтеся, що у вашому редакторі це є. Якщо схожого налаштування не виявлено (як, наприклад, в «Блокноті») – користуватися таким редактором для серйозних завдань не варто. Знайшовши цей прапорець – вимкніть його.

Byte Order Mark (BOM) – це три службові байти, які автоматично записуються на початку документу і означають, що він збережений в кодуванні UTF. Подробиці можна прочитати в довіднику , а практична сторона полягає в тому, що ці службові байти в Utf-8 не є необхідними, та, навпаки, можуть ввести в оману деякі старі браузери та інші програми.

Налаштуйте прості поєднання клавіш для спеціальних символів

Якщо за кожною лапкою, тире чи нерозривним пробілом лізти в «Таблицю символів» – можна дуже довго провозитися з одним документом. Для найбільш поширених спеціальних символів рекомендується налаштувати поєднання клавіш, що забезпечить будь-який гарний редактор. Наприклад, я налагодив Emeditor так, що по натисненню Ctrl -↓ ↑↑ в документі з’являється довге тире, а при натисненні Ctrl↓ пробіл ↓ ↑↑ – нерозривний пробіл. Таких поєднань клавіш у мене близько 20, і вони дозволяють вводити найбільш корисні спеціальні символи так само просто, як звичайні букви та розділові знаки.

Звичайно, коли мені потрібен рідко використовуваний символ – буква «юс» чи ієрогліф, – я звертаюся до «Таблиці символів».

Вказуйте кодування скрізь, де потрібно

Переконаєтеся, що веб-сервер повідомляє правильне кодування сторінок. Якщо це не так – зверніться до адміністратора серверу чи прочитайте довідкові матеріали про те, як налаштувати кодування.

Зустрічаються служби розміщення сайтів (хостінги), які «прив’язані» до якогось одного кодування і не дозволяють господарям сайтів користуватися іншими кодуваннями. З такими хостінгамі не варто зв’язуватися. У якому кодуванні робити сторінки – повинен вирішувати розробник сайту, а не служба його розміщення.

У коді HTML часто має сенс використання елементу meta:

< meta http-equiv = " Content-Type " content = " text/html; charset=utf-8 " />
Існують різні думки з приводу використання meta для вказівки кодування. Колись я вважав, що цей елемент швидше шкідливий, ніж корисний. Проте ряд досліджень і власний досвід змусили мене переглянути свою точку зору. Застосовувати чи не застосовувати meta – слід вирішувати окремо для кожного конкретного сайту.

Не забувайте про шрифти

Яким би кодуванням ви не користувалися, треба пам’ятати, що браузери відображують лише ті символи, які є у встановлених на комп’ютері шрифтах. «Таблиця символів» відображає саме їх. Перелік стандартних шрифтів Windows розміщений в розділі «Довідники».

У Unicode можна знайти велику кількість інших символів – наприклад, руни, літери глаголиці, різноманітні значки та піктограми. Але вставити їх в документ не вийде: у переважної більшості користувачів немає шрифтів, в яких були б присутні ці знаки. Тут навіть Utf-8, при всіх його перевагах, не може допомогти. Доводиться розміщувати такі символи у вигляді растрових зображень (як зроблено тут) чи шукати інші обхідні шляхи.

На комп’ютерах користувачів зазичай є багато інших «екзотичних» символів, але браузеру доводиться допомагати знайти потрібний шрифт. Наприклад, щоб відобразити старослов’янські літери (Ѣ, Ѭ та ін..) чи математичні знаки (∉, ∀ та ін..) – я вказую в CSS шрифт «Lucida Sans Unicode».

Один з рідких міфів на користь Utf-8 каже, що це кодування примушує комп’ютер відображати такі символи, які недосяжні в жодному старому кодуванні. Проте чудес не буває: якщо у вас на комп’ютері немає шрифту, в якому присутній скрипковий ключ, – то ви не побачите цього символу в Utf-8 з таким же успіхом, як і в будь-якому іншому кодуванні.

Головна перевага Utf-8 – не в чарівному розширенні набору символів, а в простому способі їх включення до документу.

Дивіться в майбутнє

Якщо ви знайомі з Unicode, то, можливо, поцікавитеся, чому я раджу саме Utf-8, а не інші сучасні кодування – скажімо, Utf-16 чи Utf-32. Відповідаю: вони також забезпечують головну перевагу, що й Utf-8, але мають декілька недоліків. По-перше, вони, на відміну від Utf-8, дійсно помітно збільшують «вагу» файлів. По-друге, з ними в деяких браузерах, що використовуються нині, ще виникають проблеми.

Проте не забувайте про те, що світ постійно змінюється. Можливо, в майбутньому виникнуть причини, які змусять нас відмовитися від Utf-8 та перейти на якесь більш досконале кодування. Коли це трапиться, я обов’язково вам повідомлю.

Скільки символів є в Unicode?

Скільки символів є в Unicode? З: Скільки символів міститься в Unicode? Відповідь: Коротка відповідь полягає в тому, що з версії 13.0 стандарт Unicode містить 143 859 символів. Довга відповідь доволі складніша через різноманітність символів, які люди можуть зацікавити підрахунком.

Скільки символів є в Unicode в Java? Оскільки 16-бітове кодування підтримує 216 (65 536) символів, що недостатньо для визначення всіх символів, які використовуються в усьому світі, стандарт Unicode був розширений до 0x10FFFF, який підтримує понад мільйон символів.

Який найдовший символ в Unicode? У en-US adn Unicode всі символи відображаються, а відображення контролюється поточним набором символів, за винятком випадків, коли файл має Unicode. UTF-8 впливає лише на значення байтів більше 127, які він використовує для представлення вищих символів Unicode.

Що таке Unicode з прикладом? Unicode відображає кожен символ у певний код, який називається кодовою точкою. Кодова точка приймає форму U+, починаючи з U+0000 до U+10FFFF. Приклад кодової точки виглядає так: U+004F . Unicode визначає різні кодування символів, найбільш часто використовуваними є UTF-8, UTF-16 і UTF-32.

Який персонаж найдовший? Найдовший символ Unicode, який я знаю, — (U+2A6A5), вимовляється zhé, що означає балакучий або багатослівний, і складається з 4 традиційних китайських драконів 龍 (lóng), кожен із 16 штрихами.

Скільки символів є в Unicode? – Додаткові запитання

Який найширший символ ascii?

Прописна «М» умовно найширша.

Яке значення ASCII від 0 до 9?

Можна помітити, що значення ASCII цифр [0 – 9] коливається в межах [48 – 57]. Тому, щоб надрукувати значення ASCII будь-якої цифри, до цифри потрібно додати 48. Нижче наведено реалізація вищезгаданого підходу: C++

Чому UTF-8 замінив ASCII?

Чому UTF-8 замінив стандарт кодування символів ASCII? UTF-8 може зберігати символ більше ніж в один байт. UTF-8 замінив стандарт кодування символів ASCII, оскільки він може зберігати символ більше ніж в одному байте. Це дозволило нам представити набагато більше типів символів, як-от емодзі.

Як використовувати Unicode?

Щоб вставити символ Unicode, введіть код символу, натисніть ALT, а потім натисніть X. Наприклад, щоб ввести символ долара ($), введіть 0024, натисніть ALT, а потім натисніть X. Щоб отримати додаткові коди символів Unicode, див. Unicode діаграми коду символів за сценарієм.

Що таке повідомлення Unicode?

«Unicode SMS» відноситься до SMS-повідомлень, надісланих і отриманих, які містять символи, яких немає в наборі символів GSM-7. Таким чином, SMS-повідомлення Unicode обмежені 70 символами, а повідомлення, довші за це, будуть сегментовані. Докладніше про кодування символів UCS-2, яке використовується для SMS-повідомлень, які не закодовані в GSM-7.

Який найменший персонаж?

Йота /aɪˈoʊtə/ (велика Ι, мала ι; грец. ιώτα) — дев’ята літера грецького алфавіту. Воно походить від фінікійської літери Йодх.

Який найменший персонаж у світі?

Чандра була оголошена найнижчою дорослою людиною, коли-небудь задокументованою та перевіреною, її розмір 21,51 дюйма (54,64 см). Зріст підтверджено Книгою рекордів Гіннеса. Книга рекордів Гіннеса підтвердила зріст Мохаммеда 22 дюйми (57 см).

Хто є найдовшим телевізійним персонажем?

1 Вільям Роуч грав Кена Барлоу протягом 60 років

Відтоді шоу було визнано найтривалішою мильною оперою всіх часів.

Яке найдовше арабське слово?

Найдовше слово в арабській мові – «أفاستسقيناكموها». Це слово складається з 15 букв алфавіту, але якщо його написати з правильними діакритичними знаками, кількість становить 26 символів (букв і діакритичних знаків).

Яка буква найтовща?

«М» і «Ш» — найширші літери в алфавіті. «M» така ж широка (або трохи ширша), ніж висота, тоді як W трохи ширше.

Який персонаж займає найбільше спогадів?

﷽ — це, мабуть, символ, що займає найбільше місця.

Що означає B у двійковому?

Це спосіб позначити PHP, що це число є двійковим. Інакше він вважатиме, що це звичайне десяткове число. Те ж саме стосується вісімкової та шістнадцяткової системи. Числа покладаються на різні префікси, щоб позначити, що вони повинні розраховуватися як щось інше, ніж число з основою 10.

Який ASCII 10?

Код символу ASCII 10 іноді записується як n і іноді його називають Новим рядком або NL. Символ ASCII 10 також називається переведенням рядка або LF. В операційних системах на базі UNIX, таких як Linux або Mac, це все, що ви зазвичай використовуєте для розмежування рядка у файлі.

Що таке FF в ASCII?

Чи є Unicode краще, ніж ASCII?

Unicode використовує від 8 до 32 біт на символ, тому він може представляти символи з мов з усього світу. Він зазвичай використовується в Інтернеті. Оскільки він більший за ASCII, він може займати більше місця під час збереження документів.

Яка різниця між ASCII та Unicode?

Різниця між ASCII та Unicode полягає в тому, що ASCII представляє малі літери (a-z), великі літери (A-Z), цифри (0–9) та символи, такі як розділові знаки, тоді як Unicode представляє літери англійської, арабської, грецької тощо.

Що означає UTF-8?

UTF-8 — це кодування символів змінної ширини, яке використовується для електронного зв’язку. Визначене стандартом Unicode, назва походить від формату перетворення Unicode (або універсального набору кодованих символів) – 8-біт. Кодові точки з меншими числовими значеннями, які, як правило, зустрічаються частіше, кодуються з використанням меншої кількості байтів.

Яка мета Unicode?

Unicode — це універсальний стандарт кодування символів, який призначає код кожному символу та символу на кожній мові світу. Оскільки жоден інший стандарт кодування не підтримує всі мови, Unicode є єдиним стандартом кодування, який гарантує, що ви можете отримати або об’єднати дані за допомогою будь-якої комбінації мов.

Як надіслати текстове повідомлення Unicode?

Виберіть «Розширений перегляд» і введіть числове значення коду символу Unicode в поле під назвою «Перейти до Unicode». Потім двічі клацніть символ, виберіть «Копіювати» та вставте символ у текстове повідомлення.

Чи SMS є Unicode?

Хоча Unicode підтримується в SMS-повідомленнях, майте на увазі, що його використання впливає на довжину вашого повідомлення. Введення одного символу Unicode у вміст вашого повідомлення змінює кодування символів на Unicode (UCS-2) і негайно зменшує обмеження сегментних символів із 160 до 70 символів для одного повідомлення.