Скільки років навчатись на вищу освіту

Міністерство освіти і науки оприлюднило орієнтовні критерії запланованої модернізації мережі закладів вищої освіти. Відповідні дані були презентовані МОН під час засідання Спілки ректорів закладів вищої освіти, у якому взяло участь керівництво освітнього відомства. Зокрема, під час .

Huawei відкрив лабораторію Digital power lab в КПІ ім. Сікорського

Лабораторія з використання енергії сонячного випромінення працює на основі сучасного обладнання

Майбутнє нашої молоді залежить від того, чи вміємо ми приймати дорослі рішення. Виважені, продумані, не егоїстичні. Не завжди приємні, але дуже потрібні. Учора взяв участь у засіданні Спілки ректорів закладів вищої освіти України. Це було розширене, стратегічне засідання. Присутні були міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, заступник керівника Офісу Президента України Олексій Дніпров та багато і.

Якщо дівчата серйозно хочуть займатися наукою, їм, скоріш за все, це вдасться зробити лише за кордоном

При формуванні складу галузевих експертних рад принципи і цінності не менш важливі, ніж фаховість і навички

Грантові гроші мають вноситись у касу університету, а не перетворитись на грошовий подарунок з бюджету

Сайт «Вступ.ОСВІТА.UA» пропонує щорічний рейтинг закладів вищої освіти за результатами вступної кампанії, що відбулась у 2023 році. Основною метою публікації рейтингу є ознайомлення майбутніх абітурієнтів, їхніх батьків, освітян і всіх зацікавлених осіб з відкритими даними вступної кампанії до закладів вищої освіти України. Публікація рейтингу насамперед скерована на інформування молоді, яка планує вступати до закладів вищої освіти у 2024 році. Цей рейтинг допоможе майбутнім абітурієнтам зорієнтуватись у можливостях вступу до українських вишів, оцінити власні шанси та зробити свідомий вибір закладу для здобуття вищої освіти. Також пропонований рейтинг стане в пригоді адміністраціям закладів вищої освіти, управлінцям усіх ланок та освітнім експертам. Статистичні.

Рейтинг закладів вищої освіти України за балом національного мультитесту абітурієнтів, які вступили на контракт у 2023 році

Інформаційним освітнім ресурсом «Освіта.ua» складений консолідований рейтинг закладів вищої освіти України 2023 року. Для складання консолідованого рейтингу закладів вищої освіти України використано дані найбільш авторитетних серед експертів і засобів масової інформації національних рейтингів закладів освіти України: «Топ-200 Україна» , «Scopus» та «Бал НМТ на контракт» , кожен з яких використовує різні критерії оцінювання закладів вищої освіти. Отриманий узагальнений рейтинг підсумовує рейтингові місця освітніх закладів за версією «Топ-200 Україна», «Scopus» та «Бал НМТ на контракт». Матеріали рейтингу: Опубліковано консолідований рейтинг вишів України.

Стаття 5. Рівні та ступені вищої освіти

1. Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти:

початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

перший (бакалаврський) рівень;

другий (магістерський) рівень;

третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв’язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв’язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв’язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв’язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності.

Освітньо-науковий рівень вищої освіти передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Освітньо-творчий рівень вищої освіти передбачає оволодіння методологією мистецької та мистецько-педагогічної діяльності, здійснення самостійного творчого мистецького проекту, здобуття практичних навичок продукування нових ідей і розв’язання теоретичних та практичних проблем у творчій мистецькій сфері.

2. Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

4) доктор філософії/доктор мистецтва;

3. Молодший бакалавр – це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

4. Бакалавр – це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

5. Магістр – це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми – 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти або освітнього ступеня молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за відповідною спеціальністю і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми, обсяг якої у випадку, якщо ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти, становить 300-360 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Наукові установи Національної академії наук України та національних галузевих академій наук можуть здійснювати підготовку магістрів за власною освітньо-науковою програмою згідно з отриманою ліцензією на відповідну освітню діяльність. Наукові установи можуть також здійснювати підготовку магістрів за освітньо-науковою програмою, узгодженою з закладом вищої освіти. У такому разі наукова складова такої програми здійснюється у науковій установі, а освітня складова – у закладі вищої освіти.

6. Доктор філософії – це освітній і водночас науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується разовою спеціалізованою вченою радою закладу вищої освіти або наукової установи за результатами успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у разовій спеціалізованій вченій раді.

Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі (ад’юнктурі). Особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у разовій спеціалізованій вченій раді.

Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС.

Наукові установи можуть здійснювати підготовку докторів філософії за власною освітньо-науковою програмою згідно з отриманою ліцензією на відповідну освітню діяльність або за освітньо-науковою програмою, окремі елементи якої забезпечуються іншими науковими установами та/або закладами вищої освіти.

Доктор мистецтва – це освітньо-творчий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Особа має право здобувати ступінь доктора мистецтва у творчій аспірантурі. Першим етапом здобуття ступеня доктора мистецтва може бути асистентура-стажування, яка є формою підготовки мистецьких виконавських кадрів вищої кваліфікації. Порядок здобуття освітньо-творчого ступеня доктора мистецтва та навчання в асистентурі-стажуванні затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері культури за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Ступінь доктора мистецтва присуджується спеціалізованою радою з присудження ступеня доктора мистецтва закладу вищої освіти мистецького спрямування за результатом успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-творчої програми та публічного захисту творчого мистецького проекту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Нормативний строк підготовки доктора мистецтва у творчій аспірантурі становить три роки. Обсяг освітньої складової освітньо-творчої програми підготовки доктора мистецтва становить 30-60 кредитів ЄКТС.

• Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
• Стаття 2. Законодавство України про вищу освіту
• Стаття 3. Державна політика у сфері вищої освіти
• Стаття 4. Право на вищу освіту
• Стаття 5. Рівні та ступені вищої освіти
• Стаття 6. Атестація здобувачів вищої освіти
• Стаття 7. Документи про вищу освіту
• Стаття 8. Єдина державна електронна база з питань освіти
• Стаття 9. Ліцензійні умови, галузі знань та спеціальності
• Стаття 9-1. Освітні програми
• Стаття 10. Стандарти вищої освіти
• Стаття 11. Система вищої освіти
• Стаття 12. Управління у сфері вищої освіти
• Стаття 13. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, інших органів, до сфери управління яких належать заклади вищої освіти
• Стаття 14. Повноваження органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать заклади вищої освіти
• Стаття 15. Повноваження засновника (засновників) закладу вищої освіти
• Стаття 16. Система забезпечення якості вищої освіти
• Стаття 17. Статус Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
• Стаття 18. Повноваження Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
• Стаття 19. Склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
• Стаття 20. Діяльність Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
• Стаття 21. Галузеві експертні ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
• Стаття 22. Фінансування Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
• Стаття 23. Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти
• Стаття 24. Ліцензування освітньої діяльності
• Стаття 25. Акредитація освітньої програми
• Стаття 25-1. Інституційна акредитація закладу вищої освіти
• Стаття 26. Основні завдання закладу вищої освіти
• Стаття 27. Правовий статус закладу вищої освіти
• Стаття 28. Типи закладів вищої освіти
• Стаття 29. Національний заклад вищої освіти
• Стаття 30. Дослідницький університет
• Стаття 31. Утворення, реорганізація та ліквідація закладу вищої освіти
• Стаття 32. Принципи діяльності, основні права та обов’язки закладу вищої освіти
• Стаття 33. Структура закладу вищої освіти
• Стаття 34. Керівник закладу вищої освіти
• Стаття 35. Керівник факультету, навчально-наукового інституту, кафедри
• Стаття 36. Вчена рада
• Стаття 37. Наглядова рада
• Стаття 38. Робочі та дорадчі органи
• Стаття 39. Органи громадського самоврядування закладів вищої освіти
• Стаття 40. Студентське самоврядування
• Стаття 41. Наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених
• Стаття 42. Обрання, призначення та звільнення з посади керівника закладу вищої освіти
• Стаття 43. Призначення на посаду та звільнення з посади керівника факультету (навчально-наукового інституту) закладу вищої освіти
• Стаття 44. Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти
• Стаття 45. Зовнішнє незалежне оцінювання
• Стаття 46. Відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів вищої освіти
• Стаття 47. Освітній процес
• Стаття 48. Мова освітнього процесу в закладах вищої освіти
• Стаття 49. Форми здобуття освіти в закладах вищої освіти
• Стаття 50. Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
• Стаття 51. Практична підготовка осіб, які навчаються у закладах вищої освіти
• Стаття 52. Категорії учасників освітнього процесу
• Стаття 53. Науково-педагогічні, педагогічні та наукові працівники закладів вищої освіти
• Стаття 53-1. Працівники клінічних баз закладів вищої освіти, університетських клінік та університетських лікарень
• Стаття 54. Вчені звання наукових і науково-педагогічних працівників
• Стаття 55. Основні посади наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої освіти та порядок їх заміщення
• Стаття 56. Робочий час науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників
• Стаття 57. Права науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників
• Стаття 58. Обов’язки науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників
• Стаття 59. Гарантії науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам закладів вищої освіти
• Стаття 60. Післядипломна освіта, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників
• Стаття 61. Особи, які навчаються у закладах вищої освіти
• Стаття 62. Права осіб, які навчаються у закладах вищої освіти
• Стаття 63. Обов’язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти
• Стаття 64. Працевлаштування випускників закладів вищої освіти
• Стаття 65. Мета і завдання наукової, науково-технічної, мистецької та інноваційної діяльності у закладах вищої освіти
• Стаття 66. Інтеграція наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності закладів вищої освіти і наукових установ Національної академії наук України, національних галузевих академій наук
• Стаття 67. Організація наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності
• Стаття 68. Організаційні форми провадження наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності
• Стаття 69. Права інтелектуальної власності та їх захист
• Стаття 70. Матеріально-технічна база і правовий режим майна закладів вищої освіти
• Стаття 71. Фінансування закладів вищої освіти
• Стаття 72. Формування та розміщення державного замовлення
• Стаття 73. Платні послуги у сфері вищої освіти
• Стаття 74. Державна політика щодо міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти
• Стаття 75. Основні напрями міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти
• Стаття 76. Зовнішньоекономічна діяльність у сфері вищої освіти
• Стаття 77. Державний контроль у сфері вищої освіти
• Стаття 78. Громадський контроль у сфері вищої освіти
• Стаття 79. Відкритість прийняття рішень і провадження діяльності у сфері вищої освіти