Переведення віку кота на людські роки: як насправді дорослішають коти

Коти, як і люди, мають кілька етапів дорослішання і старіння впродовж життя. Але просто множити вік домашньої тварини на 7, аби перевести його у людські роки, неправильно. Це поширений міф. Розбираємось, як насправді визначити, скільки років коту.

Як перевести вік кота у людський?

Якщо ви знаєте, скільки років вашому компаньйону і хочете порівняти його вік зі своїм, людським, не поспішайте множити його на сім. Котики мають певні етапи розвитку, з віком вони уповільнюються. Перевести котячий вік у людський можна за такою схемою:

• за перший рік життя кіт досягає віку 15 людських років – стає підлітком;
• два котячі роки дорівнюють 24 людським;
• кожен наступний рік життя тварини – це ще чотири людські роки;
• з 12-річного віку один котячий рік прирівнюється вже до трьох людських років.

Деякі коти можуть прожити до 20 років. Важливо, що це стосується тільки домашніх тварин, адже вигул на вулиці без нагляду суттєво скорочує тривалість їхнього життя – приблизно до 5-7 років.

Як визначити, скільки років коту?

Якщо тварина з притулку або з вулиці, опікун може не знати, скільки котику років насправді. Зазвичай, допомогти у цьому може ветеринар, який оцінить різні критерії та дасть приблизну оцінку віку кота. Для цього фахівець має оцінити:

• Зуби кота. Чим старший кіт, тим більше його зуби стерті. Також коти починають втрачати зуби у віці 7-10 років.
• Статева зрілість тварини. Якщо тварина стерилізована або кастрована, цей критерій не допоможе. Та якщо ні, це може бути підказкою. Самці досягають статевої зрілості приблизно у віці шести місяців. Самиці стають статевозрілими приблизно у 5-9 місяців.
• Котяча шерсть. З віком шерсть стає густішою і може змінювати колір. У старших котів шерсть може сивіти. Важливо, що чим старший кіт, тим важче йому самостійно вилизати себе (через зайву вагу, проблеми із зубами тощо). Це впливатиме на зовнішній вигляд шерсті тварини.
• Очі кота. У кошенят і дорослих молодих котів очі зазвичай чисті та яскраві, а от якщо тварині вже поза 10 років, може бути помітне деяке помутніння, також може з’явитись сльозотеча і закисання очей.

Скільки б років не було вашому котику, хай це будуть щасливі роки, проведені разом. Для цього важливо дбати про гігієну, харчування та фізичну активність улюбленця.

Коко Шанель: біографія та шлях до успіху в модній індустрії

Є люди, імена яких стали по-справжньому визначними. Як правило, їхнє життя оповите таємницями, які навіть через сторіччя дають привід для нових легенд і чуток. Але, погодьтеся, мало кому з відомих людей вдається так естетично, так граційно, так “зі смаком” завуалювати своє буття, як це зробила вона: жінка-легенда, жінка-епоха, ікона стилю 20 сторіччя – Коко Шанель…

Вона довела, що жінка – це не безпорадне створіння, яке не спроможне навіть одягнутися, не модний чоловічий аксесуар, а особистість, яка може заробляти кошти власним розумом та інтелектом. Саме Коко відповіла на вічне запитання жінок, що ж одягнути.

Біографія Коко Шанель

Дитинство Коко Шанель, справжнє ім’я якої Габріель Бонер Шанель, минуло у французькому місті Самюр. Вона народилася 19 серпня 1883 року, була другою дитиною Жанни Деволь та Альберта Шанель. Про своє дитинство Коко не бажала згадувати, бо згадати чогось хорошого не могла, а про погане, якого в її дитинстві було достатньо, намагалася забути.

Матір майбутньої зірки померла при тяжких пологах, а коли Габріель ледь виповнилося 12 років – її з чотирма рідними братами і сестрами залишив батько. Діти залишилися під опікою родичів і провели деякий час у притулку. У 18 років вона влаштувалася продавцем у магазин одягу, а у вільний від роботи час виступала в кабаре де виконувала, популярну на той час у Франції, пісню “Ko Ko Ri Ko”, завдяки якій і отримала цей псевдонім.

Під час одного з таких виступів Габріель помітив забезпечений відставний офіцер Етьєн Бальсан з яким вона переїхала жити в Париж. Знайомство з Етьєном стало для неї, без перебільшення, квитком у “вищий” світ: вишукані страви, верхова їзда, нескінченні раути в компанії заможних сформували її стиль життя.

Кар’єра Коко

У 1910 році Шанель відкрила в Парижі магазин капелюшків, який відразу став прибутковим. З появою власного бізнесу Коко дала волю фантазіям, а відсутність досвіду її не бентежило. Згодом вона стала дизайнером і підприємцем. Шанель була справжньою бунтаркою. Їй вистачило сміливості використовувати для пошиття костюмів, які згодом стали легендою, матеріал “джерсі”, який вважався винятково чоловічим.

З появою елегантного одягу від Шанель жінки нарешті відчули себе вільними. Вона одягнула жінок в брюки, які подарували їм свободу та швидкість пересування. Шанель належить авторство багатьох геніальних для світу моди речей: твідовій костюм – вузька спідниця і обшитий тасьмою жакет без коміра з золотистими ґудзиками і накладними кишенями, перлова біжутерія – елегантні прикраси поза часом, двоколірні туфлі.

“Шанель № 5”

“Жінки носять парфуми, які їм дарують чоловіки, а повинні носити власні”, – сказала колись Коко Шанель і створила легендарний аромат “Шанель № 5”, який став справжнім викликом для суспільства. У час, а на дворі був 1925 рік, коли існували лише монотонні аромати, “Шанель № 5” однозначно розвіював стереотип монотонності у парфумах.

За легендою, парфумер Ернест Бо помилився з концентрацією альдегідів і в результаті вийшов складний аромат із 8 інгредієнтів. Так закінчилася епоха монопарфумів, і сьогодні “Шанель № 5” входить до 10 найпопулярніших парфумів в світі.

Кожний ранок Коко Шанель, яка принципово ночувала в готелі “Ріц”, розпочинала з дзвінка в офіс і просила своїх робітниць, щоб весь Будинок моди пахнув “Шанель № 5”, бо “покупці прийдуть на запах”.

Маленька чорна сукня

Шанель зробила популярним маленьке чорне плаття, яке можна носити у будь – яку пору дня, залежно від прикрас, якими його доповнювати. Її маленьке чорне плаття і в наш час входить у базовий гардероб кожної жінки.

“2.55”

Коко втомлювалася носити сумки, і говорила, що комусь властиво губити рукавички й парослі, а вона постійно губить свої ридикюлі. Після цього з’явилася сумка на довгому ланцюгу “Шанель 2.55”, яка стала еталоном жіночої моди.

Вона завжди робила, що хотіла, а не те, що диктувала їй суспільство. Коко Шанель звільнила жінок з-під “корсетного рабства”, одягнула їх у штани й блейзери, змусила обрізати волосся і навіть популяризували засмагу.

Відпочиваючи в Каннах, Коко вдало засмагла і вирішила, що засмага їй пасує, а якщо пасує їй, то буде “до лиця” і решті жінок. І це в той час, коли у Франції цінувалася саме бліда шкіра обличчя, яка скидалася на колір фарфорової вази.

Особисте життя Коко Шанель

“У пошуках нових ідей, я часто копирсаюся в гардеробах своїх коханців”, – говорила Коко. І справді, кожний її витвір був ніби звітом про особисте життя, яке завжди була на устах у мільйонів людей. Вона була бажаною нареченою для багатьох чоловіків, проте заміжньою ніколи в житті не була.

На чергову пропозицію “руки та серця”, до речі, від одного з найбагатших чоловіків Англії герцога Вестмінстерського, Коко відповіла з іронією: “Герцогів і герцогинь може бути скільки завгодно, а Коко Шанель одна на всі часи”.

Сміливість Шанель проявилась і в романі з німецьким офіцером – красенем, який допоміг звільнити її племінника з фашистського полону. За своє кохання їй довелося заплатити ув’язненням та еміграцією у Швейцарію.

Повернення на Олімп світу моди

Довгих 14 років Коко була відірваною від індустрії моди. Однак всі ці роки вона марила тріумфальним поверненням у Францію, і таки повернулася – у віці 70 років. Проте слава колишніх часів з роками згасла так само швидко, як світло софітів на модних подіумах Парижа.

Колишню популярність та повагу вона змогла завоювати лише через три сезони. Знамениті жінки стали завсідницями її показів. Коко Шанель співпрацювала з різними голлівудськими студіями та одягала таких зірок, як Одрі Хепберн, Марлен Дітріх і Ліз Тейлор. Серед її клієнток була перша леді США Жаклін Кеннеді.

Зі знаменитостей Коко принципово не брала грошей. “Не можу я змусити платити жінок перед якими я стаю на коліна, щоб поправити спідницю”, – говорила вона.

Померла Коко Шанель у віці 88 років від серцевого нападу, 10 січня 1971 року в люксі готелю “Ріц”, навпроти легендарного Будинку моди Шанель. Поховали відому модельєрку на цвинтарі Буа-де-Во (Швейцарія, Лозанна).

Яна Довгалюк для Радіо МАКСИМУМ

Коко

Фільм розповідає про хлопчика. Його звуть Мігель. У нього був дідусь, який займався музикою і любив це всією душею. І сам герой теж любить грати на гітарі. Його улюблений співак Ернесто де ла Крус, який давно помер. Хлопчик дивиться виступи улюбленого співака по телевізору. І розмовляє його фразами. Тільки бабусі героя не подобається музика. Батьки малюка хочуть, щоб він став шевцем. А хлопчик знаходить фотографію свого кумира і починає думати що він його дідусь. Це ще більше штовхає малюка на те, щоб він став відомим музикантом. Мігель бере гітару співака і хоче виступити на площі. Несподівано повз проходять люди, які виявляються примарами. Хлопчик не може нічого зрозуміти. Виявляється що це його померлі родичі. Вони такі раді його бачити. Показують йому свій незвичайний світ примар, в якому різні звірі і люди існують разом. Малюк виступає на святі мертвих. Його пісня всім сподобається. Малюк намагається знайти свого відомого предка, який йому повинен дати благословення, щоб він назад повернувся в світ живих. А то в підсумку він сам може стати примарою.