Зміст:
У Генштабі розповіли, скільки людей росія залучила для війни в Україні
Для повномасштабного вторгнення в Україну росія залучила близько 330 тисяч осіб. Сюди входить чисельність угруповань на напрямках, повітряний та морський компонент, а також військові частини та підрозділи мобілізаційного резерву.
Про це сьогодні під час брифінгу повідомив заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу Олексій Громов.
У росії можуть оголосити мобілізацію, але путін виступає проти – Bloomberg Ймовірно, росія може зважитися на проведення масової мобілізації, щоб заповнити дефіцит особового складу в армії. Однак путін категорично проти такого варіанту 15 червня 2022, 02:26
«На сьогодні до широкомасштабної агресії проти України росія залучила близько 330 тисяч людей. Чисельність угруповань збройних сил рф на напрямах налічує до 150 тисяч військовослужбовців, які сформовані в батально-тактичні та інші формування. Якщо зважати на повітряний і морський компонент, угруповання війська агресора налічує до 220 тисяч військових», – сказав Громов.
Крім того, за його словами, залучено: військові частини та підрозділи мобілізаційного резерву – понад 80 тисяч осіб, бойові армійські системи – до 7 тисяч осіб, федеральна служба військ національної гвардії – до 18 тисяч осіб, а також приватні військові компанії – до 8 тисяч .
Нагадаємо, загальні втрати російської армії на війні наближаються до 33 тисяч людей.
Нардеп Давид Арахамія повідомив, що на Донбасі за останні два тижні зросла кількість втрат Збройних Сил України. Щодня гинуть або зазнають поранень до тисячі українських військових.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»
ВЛК і МСЕК. Як військові після поранення проходять дев’ять кіл бюрократичного пекла
“Поранені стоять у черзі по шість годин. Молоді передчасно постарілі люди сваряться, як пенсіонери в радянській поліклініці”.
“Після поранення я шість місяців лікувався у госпіталях і п’ять – збирав довідки”.
Це – розповіді деяких військових, які отримали поранення на фронті. Незалежно від складності отриманих травм після виписки з лікарні їм усім доводиться пройти багато кіл бюрократичного пекла.
Щоб отримати інвалідність чи статус непридатності до служби, щоб пройти військово лікарську комісію, МСЕК, поранені збирають десятки довідок, вистоюють довжелезні черги, іноді в приміщеннях без стільців, їздять в установи у різні кінці країни. І місяцями чекають на виплати.
Поранені кур’єри для державних установ – так з гіркою іронією називають себе військові.
За понад рік повномасштабної війни Україна виявилася не готовою до десятків тисяч поранених.
Чи може щось змінитися – з’ясовувала ВВС Україна.
Черга з людей на милицях
“На світанку на милицях я приїжджаю під ворота поліклініки. Темно. Падає сніг. Починають збиратися люди. І ось під поліклінікою нас стоїть уже ціла черга калік. Без п’яти вісім відкриваються ворота. Першими запускають тих, хто на милицях, потім – решту”, – говорить Ганна (ім’я змінено) про свій досвід проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) взимку.
Військова отримала вибухову травму на фронті, коли евакуйовувала поранених побратимів.
Висновок ВЛК – один з ключових документів для військових. Комісії ВЛК регулярно мають проходити усі військові – і поранені, і ні.
ВЛК ухвалює рішення про придатність до служби та встановлює зв’язок між пораненням та участю в бойових діях. Від цього залежить, чи будуть виплати, чи буде військовий проходити службу далі. Без висновку ВЛК поранений не може піти у відпустку.
Автор фото, Фото надане ВВС
Так виглядала одна з черг на ВЛК ще кілька місяців тому
У соцмережах можна побачити десятки фото з довжелезними чергами військових на ВЛК. Більшість поліклінік не пристосовані для людей на милицях: не вистачає стільців, немає ліфтів, лікарів мало, а ті, хто є, закінчують роботу о 15:00.
“Ми, військові, не можемо о 15:00 кинути автомат і піти додому. Якщо в недолугій організації процесу винна система, то хто тоді винен у відсутності людяності?”, – каже Ганна, обурюючись ставленням до поранених на ВЛК.
Система військової медицини в Україні побудована так, що для проходження ВЛК військові мають їхати саме у військові поліклініки та шпиталі. За українським законодавством, військово-лікарські комісії можуть працювати тільки при медзакладах Міністерства оборони України, СБУ та інших військових формуваннях.
Таких закладів небагато, а військових – десятки тисяч.
“Зміни за місяць-два”?
Коли Святослав прийшов на ВЛК у військовому госпіталі під Києвом, він був 280-м у черзі. Але навіть отримавши талончик, можеш не потрапити до лікаря, бо під кожним кабінетом спеціаліста чекає ще 50 людей.
Врешті військовослужбовець комісію пройшов. Після чотирьох операцій на хребті, з корсетом, який він змушений носити постійно, на ВЛК в Ірпінському госпіталі Святослава визнали повністю придатним до служби. Він повернувся на фронт, де воював на “нулі”. Але його спина не витримала і кількох днів навантаження. Зараз військовий продовжує лікування і має пройти нову комісію.
“Так, проблема з ВЛК є, але ми змінюємо процедуру, наскільки це можливо в умовах війни”, – заявили ВВС Україна у Командуванні медичних збройних сил.
На запитання, чому це роблять тільки зараз, через рік після вторгнення, почули дещо обурену відповідь, що на все потрібен час і “це залежить не тільки від нас”.
“Якщо закон вимагає такий перелік довідок, то ми не можемо спростити цю процедуру”, – заявили у командуванні. Там запевняють, що у деяких регіонах у тестовому режимі вже працюють електронні черги ВЛК. За кілька місяців обіцяють ще більше електронних черг.
Військові, з якими спілкувалася ВВС Україна, електронних черг у військових поліклініках ще не бачили.
“Довідки мають ходити за військовим, а не навпаки”
Автор фото, Maria Kravchenko/Facebook
Так виглядає черга в реєстратуру в одній з поліклінік ВЛК
Військово-лікарські комісії зараз не цифровізовані взагалі: електронних черг немає, як немає медичних інформаційних систем, електронного документообігу, обміну документами між військовими частинами, військкоматами та лікарськими комісіями. Військовослужбовці вимушені самі передавати пакети документів між ВЛК та військовими частинами, розповіли ВВС Україна у Мінцифри.
Після хвиль обурення і суспільного тиску в уряді зібрали міжвідомчу робочу групу з представників МОЗ, Міноборони, Мінцифри, Медичного командування та правозахисників, щоб вирішити ситуацію з бюрократією для військових. Довідки мають “ходити” за військовими, а не навпаки, заявив на одному з засідань групи прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Увесь процес складний і забюрократизований. ВЛК просто необхідно реформувати. Головне завдання зараз – це спростити механізм проходження комісії, перш за все, для поранених. А також розширити можливості ВЛК шляхом залучення додаткового персоналу”, – поділились з ВВС планами у Мінцифри.
Верховна Рада вже проголосувала у першому читанні два законопроєкти, які мають спростити проходження комісії. Один з них полегшує оформлення довідки про обставини травми та спрощує пересилання медичних документів між частинами і закладами охорони здоров’я.
Другий пропонує створювати комісії і при державних та комунальних лікарнях. Це розвантажить ВЛК у госпіталях, які не справляються з чергами. На ці законопроєкти ще чекає друге читання.
Пластир на рану
Поки що ж військовим у чергах ВЛК допомагають волонтери – шукають стільці, ставлять ксерокс та приносять воду.
Але це все одно, що клеїти пластир на рану, каже координаторка волонтерів у одному з госпіталів Києва Марія Кравченко.
“Волонтери не можуть повністю розв’язати усі проблеми. Це має бути комплексний і масштабний підхід, система, яка б працювала у першу чергу на пацієнта”, – каже активістка.
Такої ситуації з чергами просто не мало б бути і виникла вона не вчора, обурюється волонтерка.
Скарги на нерозуміння роботи ВЛК від військових почали надходить ще з червня минулого року. У січні їхня кількість суттєво зросла, розповідають у громадській організації “Юридична сотня”. Там допомагають військовим розібратися у складній логістиці з документами і поїздками у військові частини, військкомати та лікарні. За рік повномасштабного вторгнення “Юридична сотня” отримала три тисячі звернень з проханням розібратися з ВЛК.
Місяці на МСЕК
Але ВЛК – це лише одна складова великої бюрократичної процедури, яку має пройти військовий після поранення.
Ще одним випробуванням для військових є МСЕК – медико-соціальна експертна комісія, в яку входять лікарі різних спеціалізацій. Саме МСЕК визначає відсоток втрати працездатності, встановлює групу інвалідності та визначає потребу у протезуванні.
За правилами, МСЕК має проводити огляд хворого протягом 5 робочих днів після отримання направлення. В реальності на засідання комісії поранені чекають по пів року, збираючи для цього десятки довідок.
Сергій отримав поранення у червні 2022 року. Пів року він лікувався у різних госпіталях і вже п’ятий місяць чекає на засіданні МСЕК, де йому мають присвоїти інвалідність.
З пораненим плечем, пробитою легенею, проблемами із зором і напіврухомою рукою він десятки разів їздив маршруткою зі свого міста в Черкаси, щоб зібрати всі необхідні довідки для МСЕК.
“Зараз квітень. Історія з МСЕК триває з грудня. Після кожного з госпіталів у мене була тека з усіма діагнозами та виписками. І тих самих лікарів я мав пройти ще раз в обласному центрі, а потім в районній лікарні по третьому колу. От навіщо? Черги там були величезні”, – говорить чоловік.
Сімейний лікар сказав Сергію, що МСЕК має ось-ось розглянути його справу.
“Вона сказала за тиждень. Пройшло вже три. Чекаємо”, – говорить Сергій.
І навіть після засідання МСЕК бюрократія для нього не закінчиться. Щоб отримати виплату, належну військовому при інвалідності, він має зібрати новий пакет документів.
Коли зникне МСЕК?
Автор фото, Фото надане ВВС
Так виглядала черга до однієї з ВЛК
Таке поняття, як “Медико-соціальна експертна комісія” зникне, обіцяє міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
За його словами, у МОЗ є амбітний план впродовж 2023 року реформувати МСЕК і вже з 2024 року запустити нову модель.
Замість МСЕК має бути мультидисциплінарна реабілітаційна команда, яка оцінюватиме стан пацієнта за міжнародним класифікатором.
“Все відбуватиметься в електронному режимі з автоматичною передачею даних до органів соціальної політики, які здійснюють виплати”, – каже міністр.
Це потрібно для того, щоб розвивати систему реабілітації і змінити підхід у встановлення інвалідності, говорить Ляшко. Він запевняє, що реформа допоможе зменшити корупцію у МСЕК, на яку є так багато скарг.
ВВС Україна знає про випадки, коли за 6 тисяч доларів і за участі посередників усі питання з МСЕК вирішувалося оперативно – і для тих, хто мав серйозні поранення і заслуговував інвалідність, і для тих, хто таким чином хотів уникнути армії.
Про хабарі у МСЕК Ляшко закликає повідомляти на гарячу лінію МОЗ 0 800 60 20 19.
“Шпаргалка” для військових
“Що перше хоче зробити боєць, коли виходить з лікарні після поранення? Побачити рідних, поїхати додому”, – розповів адвокат і військовослужбовець Масі Найєм в інтерв’ю lb.ua.
“Але спочатку боєць має поїхати у військову частину, узяти направлення на ВЛК, потім поїхати на ВЛК і пройти її. На комісії він має отримати документ, який підтверджує, що так, йому можна у відпустку. Потім поїхати у військову частину, написати рапорт, дати документ від ВЛК – і лише після того поїхати додому”, – пояснює він.
Разом з правозахисницею Любов’ю Галан Масі Найєм створив громадську організацію “Принцип”, щоб допомагати військовим захищати свої права.
До “Принципа” щодня звертаються десятки військових, які у відчаї шукають хоча б якусь інформацію про те, як їм бути, які документи збирати, куди з ними далі їхати.
Автор фото, Masi Nayem/Facebook
Масі Наєм разом з Любов’ю Галан створили громадську організацію “Принцип” для допомоги пораненим військовослужбовцям
Організація запустила “Правовий навігатор” – систему підказок, яка закриває базові питання і є своєрідною первинною юридичною допомогою. Там крок за кроком описано послідовність дій військових при пораненні, евакуації і для виїзду на лікування за кордон. Також є зразки довідок, документів та рапортів, які можна заповнити і подати самостійно.
Найбільше військовослужбовців хвилює питання виплат при пораненні, захисту прав всередині військової системи, розповідає Любов Галан.
“У військових зараз дуже багато проблем. В Україні немає стільки юристів, щоб допомогти їм всім. Але так не має бути. Це не нормально, щоб військові докладали стільки зусиль на свій захист”, – говорить Любов Галан у розмові з ВВС Україна.
Усі процедури для військових, починаючи від наказу 402 про ВЛК, виписані так, що навіть фахові юристи часто не можуть у них розібратися, настільки все заплутано, каже правозахисниця.
Різне трактування правил і саботаж
Але окрім ситуації, коли військові самі не знають правил, існує проблема різного трактування цих правил на місцях – у військових частинах чи бригадах, каже експертка.
“Ми стикнулися з тим, що тяжкопоранені військові не отримують всіх виплат, на які мають право. За законом, вони повинні отримувати 100 тис. грн за кожен місяць лікування. Ці гроші мають виплачуватися постійно незалежно від того, чи перебуває поранений у лікувальному закладі, чи у нього перерва у лікуванні”, – пояснює Любов Галан. При цьому, за її словами, є випадки, коли у військовій частині самовільно зупиняють виплати пораненим.
“Тобто це проблема з трактуванням правил, нерозумінням чи навіть саботажем”, – каже правозахисниця.
Сергій з Черкащини після тяжкого поранення шість місяців лікувався у різних госпіталях по всій Україні. 100 тисяч гривень за цей період він отримав один раз.
“Ми просили звернути увагу людей у військових частинах, що немає перерваності у лікуванні. Не можна на це посилатися і припиняти виплати пораненим. Тут треба привести дисципліну в порядок”, – вважає пані Галан і додає – у військових частинах мають правильно оформлювати документи, щоб поранені отримували свої виплати.
Робота на роки
У “Принципі” переконані, що електронна черга у ВЛК може запрацювати за місяці. Водночас інші рішення, які змінять ситуацію для військових, потребують довгострокового провадження.
“Питання електронного документообігу, зміна застарілих законів, принципів роботи ВЛК та визначення критеріїв непридатності – це робота на роки”, – каже Любов Галан.
Причиною настільки складної ситуації для військових зараз експертка вважає радянський спадок, якого ще не повністю позбулися в армії.
“Реформування армії почалося, але не всюди. Ще дуже багато всього треба зробити. Мабуть, це і відповідальність громадянського суспільства, яке до 2022 року не зовсім усвідомлювало усі проблеми ЗСУ”, – каже Галан і додає:
“Зараз військові є практично у кожній родині, тому ці проблеми стали нам усім близькі”.