Скільки коштуватиме платна швидка допомога

Для осіб з порушеннями слуху та мови: надіслати смс-повідомлення на номер 100-03 (для абонентів Київстар) або 096-561-39-77 (для всіх інших операторів) чи електронний лист на адресу [email protected] , зазначивши причини виклику, вік особи, якій необхідна допомога, та адресу.

1503 – довідкова служба екстреної медичної допомоги, де зокрема можна отримати інформацію про місцеперебування пацієнтів, яким була надана медична допомога.

1583 – довідково-інформаційна служба «Здоров’я», що надає консультації щодо екстреної допомоги.

Як визначити, чи потрібна екстрена медична допомога?

Згідно з Правилами виклику бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, підставою для виклику або звернення до підрозділу екстреної (швидкої) медичної допомоги можуть бути такі скарги/симптоми пацієнта:

• непритомність або порушень притомності;
• судоми;
• раптові розлади дихання, відсутність дихання, неефективність дихання;
• раптовий біль в грудній клітці;
• раптовий головний біль, що супроводжується запамороченням і/або нудотою;
• раптове порушення зору;
• порушення мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово;
• гіпо- та гіперглікемічна кома;
• гострий біль у черевній порожнині чи/та поперековому відділі;
• значна зовнішня кровотеча, блювання кров’ю, кровохаркання;
• ознаки внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо);
• порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше);
• анафілактична реакція, спричинена різними чинниками;
• укуси змій та павуків;
• травми, які загрожують життю;
• нещасні випадки будь-якого характеру;
• тепловий удар і переохолодження, які загрожують життю;
• асфіксії всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, удушення);
• надзвичайна ситуація будь-якого характеру;
• гострі психічні розлади (з поведінкою, небезпечною для життя пацієнта та/або людей поруч);
• інші стани, які загрожують життю та здоров’ю людини.

Також бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги потрібна у випадках, коли необхідна госпіталізація за викликом лікаря (транспортування пацієнтів з інфекційними захворюваннями за показаннями, необхідність у носилковому транспорті тощо). У випадку, коли виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги не потрібен, диспетчер надасть потрібну інформацію та порадить, куди варто звернутись. У разі виникнення одного чи ряду порушень самопочуття, пацієнт може самостійно дістатися відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги та/або зателефонувати за номером «103» та порадитись та/або залишити виклик, залежно від обставин.

Хто може скористатися екстреною медичною допомогою?

Медична допомога бригадами екстреної медичної допомоги Київської станції надає допомогу дорослому та дитячому населенню, без обмежень відповідно до місця реєстрації та проживання, безоплатно та цілодобово, згідно з Правилами виклику бригад екстреної медичної допомоги. Таким чином, незалежно від того, чи здійснює виклик киянин, людина без реєстрації чи іноземець – екстрена медична допомога повинна надати повний обсяг необхідної допомоги, згідно з чинними нормативами. Для звернення за екстреною допомогою не обов’язково бути прописаним або так чи інакше зареєстрованим у місті, а для іноземців передбачене з’єднання з диспетчером, що володіє англійською мовою.

Чи можлива відмова у наданні допомоги бригадою екстреної допомоги?

Якщо диспетчер згідно наданої інформації вивляє невідповідність підстав для виклику екстреної медичної допомоги, має право відмовити в прийомі виклику та надасть рекомендації щодо звернення у відповідні заклади. Згідно з Правилами виклику бригад екстреної медичної допомоги, Станція допомоги не направляє бригаду, але реєструє звернення та може надати інформацію щодо подальших дій у таких випадках:

• зняття абстинентного синдрому;
• видача довідок та рецептів;
• видалення кліщів;
• надання стоматологічної допомоги;
• виконання планових призначень;
• зняття больового синдрому;
• транспортування трупів тощо.

Також важливим аспектом є фактична можливість надання допомоги. Так, наприклад:

• у випадках агресивної поведінки пацієнта чи інших осіб, що заважають надавати медичну допомогу, бригада екстреної медичної допомоги буде працювати лише в присутності правоохоронних органів;
• у випадках, якщо пацієнт недоступний для надання допомоги (в разі, коли людина знаходиться в озері, на будівельному майданчику чи в іншому місці без прямого доступу), спочатку повинна бути проведена робота аварійно-рятувальними службами чи працівниками правоохоронних органів;
• Станція не несе відповідальності в разі неспроможності надати допомогу у зв’язку з неможливістю потрапити до потерпілого (невірна адреса, відсутній показчик на домі, несправний домофон тощо).

Чи може медична допомога надаватися без згоди пацієнта?

Екстрена медична допомога без згоди пацієнта дозволена тільки у випадках загрози його життю та здоров’ю у разі нездатності його адекватно оцінювати ситуацію.
Пацієнт, який страждає на психічний розлад, може бути госпіталізований у психіатричний заклад без його усвідомленої згоди (або без згоди його законного представника) у випадку, коли є показання для лікування в стаціонарних умовах або при встановленні важкого психічного розладу, внаслідок чого пацієнт:

• Вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що загрожують життю і здоров’ю самого пацієнта, оточуючих чи інших осіб;
• Неспроможний самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність;
• Може завдати значної шкоди своєму здоров’ю у зв’язку з погіршенням психічного стану в разі ненадання йому психіатричної допомоги.

Платна та безплатна швидка медична допомога в Києві: в чому різниця?

Сьогодні в Україні хворіти дорого, хоча трішки полегшує ситуацію державна програма медичних гарантій. А що робити, якщо поміч лікарів потрібна терміново? Розбираємося, чим відрізняється платна та безплатна швидка медична допомога в столиці.

Що пропонує державна швидка?

Згідно з правилами виклику бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, підставою для виклику можуть бути такі симптоми пацієнта:

• непритомність або порушення притомності;
• судоми;
• раптові розлади дихання, відсутність дихання, неефективність дихання;
• раптовий біль у грудній клітці;
• раптовий головний біль, що супроводжується запамороченням і/або нудотою;
• раптове порушення зору;
• порушення мовлення, слабкості у кінцівках, що виникла раптово;
• гіпо- та гіперглікемічна кома;
• гострий біль у черевній порожнині чи/та поперековому відділі;
• значна зовнішня кровотеча, блювання кров’ю, кровохаркання;
• ознаки внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри);
• порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше);
• анафілактична реакція, спричинена різними чинниками;
• укуси змій та павуків;
• травми, які загрожують життю;
• нещасні випадки будь-якого характеру;
• тепловий удар і переохолодження, які загрожують життю;
• асфіксії всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, удушення);
• надзвичайна ситуація будь-якого характеру;
• гострі психічні розлади (з поведінкою, небезпечною для життя пацієнта та/або людей поруч).

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 17 березня 2022 року № 496 “Деякі питання надання первинної медичної допомоги в умовах воєнного стану”, громадяни зі статусом внутрішньо переміщеної особи для отримання медичної допомоги можуть звертатися у будь-який заклад охорони здоров’я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.

На сьогодні питання приїзду швидкої допомоги регулюється постановою Кабміну №1271. З 2020 року виклики поділили на критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні. Тобто від того, до якого типи виклику твій випадок віднесуть, залежить швидкість, з якою приїде швидка (під час воєнного стану процес може корегуватися).

У Міністерстві охорони здоров’я роз’яснили докладніше, як розуміти ці типи викликів:

• критичні — супроводжуються відсутністю або неефективним диханням, ознаками масивної кровотечі чи крововтрати;
• екстрені — супроводжуються порушенням свідомості, ознаками кровотечі, ознаками гострого коронарного синдрому, ознаками гострого мозкового інсульту, розладами дихання;
• неекстрені — пацієнт потребує оцінки стану здоров’я, проте його стан не є невідкладним, а відстрочення надання медичної допомоги не призведе до погіршення його стану;
• непрофільні — стан пацієнта не є невідкладним та не потребує надання медичної допомоги на місці.

На критичний виклик бригади швидкої допомоги мають доїхати за 10 хвилин, на екстрений — за 20 хвилин.

На неекстрені або непрофільні виклики медики не виїжджають.

Але є одне “АЛЕ”. У разі неекстреного звернення можуть бути виключення, якщо є вільні бригади, а твій сімейний лікар недоступний. Якщо випадок непрофільний, але самопочуття пацієнта погане, його проконсультують телефоном.

Раніше у нас був норматив прибуття у місті 10 хв, а за містом, у сільській місцевості — 20 хв. Тобто нова класифікація викликів — це універсальне покриття системи надання медичної допомоги, яка однакова як для села, так і для міста. У цій постанові зняли невідповідність трактування екстреної медичної допомоги для мешканців різних територій. Вона уніфікована для всіх. Це є добрий знак про те, що ми йдемо шляхом цивілізованих країн. Екстрена медична допомога починає працювати профільно у тій ситуації, де життя пацієнта під загрозою, — зазначив керівник Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Андрій Васько.

Допомога за гроші

Стратегія бригад швидкої допомоги багатьох приватних клінік полягає в тому, щоб надавати послуги рівнем вище, ніж той, що є в державних швидких та розширити їх спектр. Так вони конкурують.

Основні переваги приватних швидких такі:

• оперативність диспетчерської служби, диспетчери приймають дзвінок з перших секунд, швидко обробляють первинну інформацію та відправляють бригаду лікарів протягом 2-3 хвилин на адресу того, хто звернувся;
• на виклик виїжджають фахівці, які мають багатий успішний досвід роботи з тяжкими пацієнтами, які перебувають у критичному стані;
• сучасні комфортні реанімобілі — мають все необхідне обладнання для транспортування пацієнтів та надання якісної невідкладної чи реанімаційної допомоги.

Оперативну медичну допомогу приватники готові надавати, якщо з пацієнтом сталися:

• гостре харчове отруєння;
• інсульт;
• інфаркт міокарда;
• підвищення температури тіла;
• підвищення/зниження артеріального тиску;
• черепно-мозкові травми;
• судоми;
• порушення мови;
• сильний вушний чи головний біль;
• укуси тварин/комах;
• задишка/утруднене дихання;
• травми (сильні забиті місця, підозри на переломи, опіки тощо).

Також приватні швидкі допоможуть і в інших випадках, які не несуть прямої загрози здоров’ю та життю, на кшталт алкогольної інтоксикації, мігреней та ін. До повномасштабного вторгнення деякі приватні лікарні готові були надіслати на допомогу навіть медичні гелікоптери, укомплектовані за аналогією з реанімобілями, й надавати реанімацію у повітрі.

У середньому вартість послуг приватної швидкої допомоги така:

• виклик швидкої допомоги в м.Київ (1,5 год) — 5000 грн;
• доплата за виїзд за межі міста (30-кілометрова зона) — 600 грн;
• надання допомоги за абстинентного синдрому (1,5 год) — 5000 грн;
• надання допомоги амбулаторно (1 год) — 2500 грн;
• доплата за допомогу іноземним громадянам — 1000 грн;
• медичне транспортування в межах України (1 год) — 4000 грн;
• медичний супровід громадських заходів (1 год, без вживання алкоголю) — 1800 грн;
• медичний супровід громадських заходів (із вживанням алкоголю, 1 год) — 2000 грн;
• виїзд швидкої на злітно-посадкову смугу аеропорту — 3500 грн.

У чому різниця?

Перед тим, як викликати швидку, вам необхідно знати, що:

• швидка допомога (Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф) — це екстрена допомога при невідкладних станах, які загрожують життю людини
• невідкладна допомога — це коли, наприклад, сімейний лікар виїжджає додому або людину привозить до лікарні, але ця ситуація не загрожує життю.

Наприклад, якщо у дитини температура 40°, це не вважається невідкладним станом і не є приводом для виклику швидкої. Максимум, що можна зробити — викликати сімейного лікаря.

Також до категорії неекстрених належать:

• раптове підвищення температури тіла з кашлем, нежитем, болем у горлі;
• головний біль, запаморочення, слабкість;
• біль у попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз тощо);
• підвищення артеріального тиску;
• больовий синдром в онкологічних хворих;
• алкогольний, наркотичний, токсичний абстинентний синдром.

Виклик швидкої з цих приводів вважається адміністративним порушенням (стаття 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб карається штрафом від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У Києві 6 млн людей, на зміні чергує близько 185 бригад швидкої допомоги. Неважко порахувати, що один автомобіль розрахований на 32,5 тисячі жителів. Якщо сталася ДТП чи падіння з висоти, викликати треба тільки 103, приватні служби на таке не виїжджають. А з приводу температури, нежитю чи підвищеного тиску вони приїдуть протягом 15 хвилин, якщо фінанси клієнта дозволяють.

А яким був твій досвід користування послугами державних та приватних бригад швидкої допомоги? Пиши у коментарях нашого Телергам-каналу.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter