50% бюджету – на війну. За що житиме Україна у 2023 році?

Що уряд заклав у бюджет країни на наступний рік, які статті витрат урізали, звідки взяти трильйон на оборону і як планують наповнювати казну під час війни.

Початок осені в Україні традиційно асоціюється з активною роботою над державним бюджетом.

Відповідно до закону, уряд має подати текст головного кошторису на розгляд парламенту до 15 вересня. Цьогоріч навіть війна не завадила Кабміну дотриматися цих строків.

Презентований урядом проєкт бюджету на 2023 рік виглядає як щось дуже умовне та незрозуміле.

Навіть автори документа визнають: прогнозувати державні фінанси на такий тривалий термін в умовах великої війни – майже те саме, що гадати на кавовій гущі.

У ході складання кошторису держави уряд розглядав 14 сценаріїв розвитку економіки та військової агресії і зупинився на “умовно-песимістичному”.

Що буде з економікою України у 2023 році за прогнозом уряду?

Напередодні затвердження бюджету на наступний рік уряд схвалює макропрогноз. У ньому Міністерство економіки викладає своє бачення основних показників, на підставі яких розраховується кошторис країни.

Макропрогнозу уряду немає в публічному доступі, однак з виступу прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відомі такі деталі.

◊ Реальне зростання ВВП – 4,6%.

◊ Середня зарплата – 18,5 тис грн.

◊ Курс валют – близько 42 грн за дол.

Раніше ЕП повідомляла попередні дані макропрогнозу уряду. Загалом вони збігаються з тими, які оприлюднив прем’єр.

Незначні розбіжності стосуються лише валютного курсу. До кінця 2023 року він, за прогнозами уряду, може зрости до 50 грн за дол, хоча середнє значення за рік становитиме 42 грн.

А що там з доходами бюджету, звідки вони візьмуться?

Уряд закладає у фінплан менші доходи та більші видатки і більший дефіцит, ніж у бюджеті-2022.

Від платників податків та з інших джерел (прибутки держкомпаній та НБУ) уряд планує зібрати 1,279 трлн грн (у бюджеті-2022 – 1,395 трлн грн).

Загальні видатки бюджету становитимуть 2,514 трлн грн проти 2,206 трлн грн у плані на 2022 рік. Дефіцит бюджету буде майже таким, як доходи, – 1,279 трлн грн , різниця – близько пів мільярда гривень.

Відносно ВВП країни бюджетний дефіцит становитиме близько 20% . У довоєнні роки Україна намагалася не допускати, аби дефіцит перевищував 2,3% ВВП.

Граничний розмір держборгу сягне рекордних 6,406 трлн грн і навіть дещо перевищить ВВП країни – 100,1% ВВП.

Мінімальна зарплата становитиме 6 700 грн на місяць або 40,46 грн на год, п рожитковий мінімум для працездатних осіб – 2 684 грн на місяць .

То скільки грошей українці заплатять до бюджету?

Бюджет країни, що воює, громадяни та компанії зможуть наповнити лише наполовину. Загальний обсяг державних доходів у 2023 році становитиме 1,279 трлн грн, чого ледве вистачить для покриття видатків на оборону.

За розрахунками уряду, податкові надходження порівняно з планом на 2022 рік суттєво скоротяться . Не допоможе наповнити державну скарбницю навіть 30-відсоткова інфляція.

На державних доходах позначиться вимушена міграція мільйонів українців, внаслідок чого зменшиться обсяг споживання та, відповідно, непрямих податків.

Крім того, було знищено багато великих підприємств , через що знизяться надходження до бюджету від податку на прибуток.

Чи не єдина стаття доходів бюджету, яка у 2023 році суттєво виросте, – надходження від ренти на видобуток газу.

Її планують зібрати майже вдвічі більше, ніж закладено у плані на 2022 рік – понад 97 млрд грн. Усе через рекордні ринкові ціни на газ, від яких залежить розмір рентних платежів.

Звідки братимуть решту грошей?

Зібраних податкових та неподаткових надходжень державі вистачить, щоб покрити близько половини видатків. Іншу половину перекриватимуть за допомогою запозичень, обсяг яких у 2023 році наблизиться до 1,7 трлн грн.

Уряд планує суттєво збільшити зовнішні запозичення – до 1,6 трлн грн. З внутрішніх джерел хоче позичити лише близько 90 млрд грн. Як пояснив Шмигаль, Кабмін домовляється про фінансову підтримку із США, ЄС та МВФ.

За розрахунками Кабміну, у 2023 році ЄС та МВФ щомісяця переказуватимуть Україні по 1 млрд дол, а від Штатів державний бюджет розраховує отримувати по 1,5 млрд дол на місяць.

Якщо переговори з партнерами будуть успішними, то потреба у внутрішніх запозиченнях суттєво скоротиться.

Уряд вирішив не відмовлятися від звернень за фінансовою допомогою до Нацбанку. Обсяги таких запозичень не повинні перевищувати 30 млрд грн на місяць, аби країна не пішла шляхом гіперінфляції.

Наскільки зросте бюджет на оборону?

Презентуючи бюджет на 2023 рік, Шмигаль і Марченко назвали його “бюджетом воюючої країни”. Підтримка обороноздатності буде пріоритетом, а загальні видатки на оборону перевищать 1,1 трлн грн.

На цей сектор підуть майже всі зібрані державою податки та неподаткові доходи. На фінансування решти видатків Україна залучатиме кошти в партнерів.

Така ситуація спостерігається й зараз: усі зібрані податки уряд направляє на фінансування оборони, адже зовнішні партнери забороняють використовувати надані Україні кошти на потреби війни.

Видатки на Міноборони у 2023 році сягнуть небачених досі 850 млрд грн – удвічі більше, ніж у держбюджеті на 2022 рік до початку великої війни.

Більша частина цієї суми, 494,19 млрд грн, піде на забезпечення діяльності Збройних Сил, підготовку військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їх сімей .

Суттєво зростуть і видатки на купівлю, модернізацію та ремонт військової техніки – до 355,13 млрд грн. Менше пощастило Міністерству внутрішніх справ: видатки на нього уряд пропонує зменшити.

На розвідку та спецслужби уряд теж не шкодує грошей. Головному управлінню розвідки, яке прославилося гучними операціями в тилу противника, планують виділити 11,5 млрд грн – майже в півтора рази більше, ніж у 2022 році.

Більше перепаде і СБУ, а видатки на Службу зовнішньої розвідки несуттєво знизяться.

А як зміняться видатки на медицину та освіту?

Освіта та охорона здоров’я завжди були сферами, на які уряд не наважувався відкрито зменшувати видатки. Війна цю ситуацію змінила.

У 2022 році витрати на освіту зменшилися на 21 млрд грн або на 12%, скоротяться вони і у 2023 році – до 142,2 млрд грн.

Частково скорочення видатків можна пояснити тим, що у 2022 році держава виділила близько 4,7 млрд грн на компенсацію закладам освіти за те, що у їхніх спортзалах проживали тимчасові переселенці. Наступного року таких видатків не буде.

Частково менші видатки відображатимуть міграційні процеси, зокрема й серед студентів.

Водночас, у 2023 році уряд передбачив 1 млрд грн на закупівлю шкільних автобусів та 1,5 млрд грн на облаштування безпечних умов навчання у школах. Ймовірно, тут йдеться про облаштування сховищ).

Скоротяться у наступному році й видатки на охорону здоров’я – з майже 200 млрд грн цьогоріч до 176 млрд грн у 2023 році.

Уряд хоче зекономити шляхом зменшення видатків на 14,6 млрд грн на програму медичних гарантів . Інші медичні видатки скоротяться на 8,4 млрд грн.

Чи зміняться видатки на чиновницький апарат?

Інше джерело економії коштів – утримання держслужбовців та суддів. Утім, видатки на центральні органи влади – Верховну Раду, Кабмін та Офіс президента – у 2023 році зростуть.

Чи не найсуттєвіше зростання стосуватиметься уряду: із 7,1 млрд грн за уточненим планом 2022 року до 8,5 млрд грн у 2023 році.

Однак зради тут нема. Такий ріст став наслідком технічних змін у бюджеті: Кабміну підпорядкували Державну службу з питань безпечності харчових продуктів, видатки на яку у 2023 році зростуть на 1,5 млрд грн.

Видатки на Офіс президента і парламент майже не зміняться. Щоправда, суттєво зміниться перерозподіл коштів всередині цих відомств. Зокрема, на висвітлення роботи парламенту виділять 72 млн грн проти 407 млн грн у 2022 році.

Суттєво зекономити уряд хоче на суддях. На роботу місцевих, апеляційних, Верховного та Конституційного судів планують виділити 18,3 млрд грн проти 19,1 млрд грн в уточненому бюджеті на 2022 рік.

Ще більш відчутно можуть зекономити на антикорупційних органах. Уряд хоче скоротити фінансування НАЗК на 443 млн грн, дещо зменшаться видатки на НАБУ та Вищий антикорупційний суд.

Натомість зростуть видатки на Офіс генпрокурора та Державне бюро розслідувань: на 680 млн грн та 163 млн грн відповідно. Видатки на Бюро економічної безпеки майже не зміняться.

Загалом, за розрахунками Шмигаля, видатки на утримання чиновників мають скоротитися майже на 12 млрд грн.

“Головна стаття економії – зменшення видатків на органи державної влади. Ми зменшуємо кількість чиновників, урізаємо зарплати та премії, за винятком силових структур. Видатки на утримання органів державної влади будуть скорочені на 11,6 млрд грн”, – запевнив керівник уряду.

А програми на підтримку економіки та кредити для бізнесу?

У 2023 році уряд планує кардинально переглянути програми з підтримки економіки. Так, з бюджету планують прибрати видатки на програму “єПідтримка”, на яку у 2022 році планувалося витратити 32,15 млрд грн.

Натомість у бюджеті з’являться видатки на гранти для створення та розвитку бізнесу (1,37 млрд грн), на Фонд ліквідації наслідків збройної агресії (19,3 млрд грн), а також дотація деокупованим регіонам (майже 24 млрд грн).

Уряд планує розширити фінансування пільгових кредитів через Фонд розвитку підприємництва. В идатки на нього зростуть з 9,3 млрд грн до 16 млрд грн. Зокрема, коштом цього фонду фінансується програма “5-7-9%”.

А що там з “Великим будівництвом”?

Улюблена програма влади із стимулювання економіки – будівництво доріг – скоротиться на 39 млрд грн порівняно з планом на 2022 рік.

Загалом “Укравтодору” планують виділити 46,9 млрд грн, з яких 18,57 млрд грн – на обслуговування боргів відомства.

Що буде із соціальними видатками?

Соціальна підтримка населення – другий пріоритет бюджету. У 2023 році уряд планує змінити не лише обсяг видатків на цю сферу, а й порядок розподілу коштів.

У бюджеті також передбачені видатки на субсидії на житлово-комунальні послуги: 37,9 млрд грн проти 37,87 млрд грн у 2022 році.

У кошторисі з’явилися три великі програми: соціальний захист дітей та сім’ї ( 27,3 млрд грн), соціальний захист громадян, які потрапили в складні життєві обставини ( 66,64 млрд грн), та підтримка малозабезпечених сімей ( 72,9 млрд грн ).

Як працюватимуть ці програми, кому та на які цілі будуть виділятися кошти, невідомо.

Витрати бюджету на пенсії у 2023 році будуть такими ж, як у 2022 році. Якщо уряд захоче індексувати пенсії, додаткові видатки на це, очевидно, будуть фінансуватися власними доходами Пенсійного фонду.

Що буде з державним боргом, він же величезний?

Одним з найбільших викликів бюджету-2023 стане суттєве боргове навантаження. Обсяг держборгу у 2023 році очікується на рівні 100% від ВВП країни, що суттєво звузить можливості уряду у фінансуванні інших видатків.

Протягом 2022 року Україна суттєво наростила розмір боргу. Щомісяця дефіцит коштів у бюджеті сягав 5 млрд дол, які покривалися переважно запозиченнями.

Частину цих позик уряд взяв у Нацбанку, продавши йому ОВДП. У такий спосіб НБУ випустив в обіг “надруковані” кошти.

Ці борги повернуться до бюджету, коли Нацбанк буде платити свій прибуток. Проблема лише в тому, що це станеться через рік, коли Нацбанк підбиватиме підсумки 2023 року.

Саме тому у Мінфіні хотіли “обдурити систему” і намагалися через парламент узаконити автоматичний переказ Нацбанком купонів за ОВДП до бюджету.

Хоча цей крок знизив би боргове навантаження на уряд, проте порушив би ключові принципи операційної незалежності НБУ, що поставило б хрест на співпраці України з МВФ та русі до ЄС.

Уряд хоче, щоб НБУ друкував ще більше грошей та ще і щороку. Чим це загрожує?

Загалом у 2023 році державні видатки на обслуговування та погашення боргу перевищать 740 млрд грн, з яких майже половину – 326 млрд грн – доведеться виплатити у вигляді процентів.

Таким чином, видатки на обслуговування державного боргу у 2023 році зростуть удвічі.

Чим ще цей бюджет відрізняється від попередніх?

Відповідно до Конституції, чергові парламентські вибори відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради. Це означає, що наступні парламентські вибори мали би пройти в жовтні 2023 року.

Однак у законопроєкті про держбюджет не передбачені видатки на проведення виборів.

Водночас у прикінцевих положеннях до бюджету дається доручення уряду розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт, який має передбачити видатки на парламентські вибори, щойно в Україні завершиться воєнний стан.

Якщо воєнний стан триватиме до наступної осені, то парламентських виборів у 2023 році, очевидно, не буде – уряд не встигне підготувати зміни до бюджету, а ЦВК – підготуватися до проведення голосування.

Інший цікавий факт – уряд може викупити частину українських ВВП-варантів.

Хоча видатки на обслуговування державних деривативів у 2023 році не передбачені (у зв’язку з успішною реструктуризацією влітку), законопроєкт дозволяє Мінфіну провести операції з деривативами, включно з їх викупом.

Після перемоги України у війні економіка може показати високі темпи відновлення. Наслідок швидкого зростання ВВП – значні виплати за варантами, які можуть сягати кількох відсотків ВВП на рік. Операції з викупу цих інструментів дозволять Мінфіну мінімізувати цей ризик.

Бюджет-2024: чи вистачить грошей на армію, як зміняться зарплати та пенсії

Проєкт бюджету на 2024 рік вже у Парламенті. Попри те, що понад половину видатків надалі йтиме на оборону, урядовці запланували підвищення зарплат, пенсій та субсидій. Про соціальну складову головного кошториса країни на наступний рік і реалістичність озвучених планів розповість «Мінфін».

Головні цифри бюджету: доходи +23,3%, видатки —2,5%

Уряд прогнозує суттєве покращення економіки наступного року: макроекономічні показники, закладені в основу проєкту бюджету-2024, виглядають доволі оптимістично. Так, за очікуваннями Кабміну, номінальний ВВП складе 7,8 трлн грн, що майже на 23% вище, ніж очікуваний у 2023 році. Реальний ВВП зросте на 5%.

Позитивні очікування й щодо інфляції. У 2024 році, за прогнозами уряду, ціни зростуть на 10,8% (грудень 2023-го до грудня 2024-го), а в середньому річна інфляція стабілізується на рівні 13,8%.

Середня зарплата наступного року має збільшитися з цьогорічних 18,2 тис. грн до 21,85 тис. грн на місяць. Ці зміни, а також зниження безробіття до 13,4%, сприятимуть підвищенню купівельної спроможності домашніх господарств та стимулюватимуть споживчий попит.

В проєкті бюджету не зазначено, який обмінний курс закладався при його розробці. Проте, Мінфін повідомляв, що верстав бюджет, виходячи з курсу 41,40 грн/$.

Основні показники урядового макропрогнозу на 2023−2024 рік

Темпи реального зростання ВВП, %

Споживча інфляція (середнє за рік), %

Споживча інфляція (на кінець року), %

Середньомісячна зарплата, грн

Експорт товарів і послуг (зміна), %

Імпорт товарів і послуг (зміна), %

Офіційний обмінний курс (середнє за рік), грн/$

Виходячи із таких параметрів, до проєкту державного бюджету-2024 закладено:

• доходи — 1 746,3 млрд грн,
• видатки — 3 309 млрд грн,
• дефіцит бюджету — 1 593,6 млрд грн.

Дохідна частина, порівнюючи з цьогорічним бюджетом, збільшується на 23,3%, видатки скорочуються на 2,5%. У результаті, плановий бюджетний дефіцит має скоротитися на 416,8 млрд грн (-20,7%).

Армія — пріоритет № 1

Видатки на сектор оборони та безпеки залишаються пріоритетом. На нього в бюджеті виділено 1 697,9 млрд грн, або 21,7% ВВП. Із них 30 млрд грн — це державні гарантії, решта — бюджетні програми оборонних відомств.

Із загального фінансування бюджетних програм Міноборони (1 164 млрд грн) 99% усіх коштів традиційно будуть розподілені між двома бюджетними програмами:

• 882,8 млрд грн — заробітні плати, медицина, допомога сім’ям військових ЗСУ;
• 265,4 млрд грн — закупівля та ремонт озброєння та військової техніки.

Однак, такого обсягу фінансування видатків на війну може виявитися недостатньо. За словами Юлії Маркуц, керівниці Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE, є ризик браку коштів у другій половині 2024 року.

«Заплановані за програмами Міністерства оборони видатки на рівні 1 164 млрд грн відповідають показникам за період із січня до серпня 2023 року. Тому при збереженні тенденцій 2023 року, продовженні активних військових дій до кінця 2024 року та за відсутності додаткового фінансування бюджет Міноборони знову потребуватиме перегляду восени 2024 року», — вважає експертка.

За словами Роксолани Підласої, голови парламентського Комітету з питань бюджету, наступного року кошти Дорожнього фонду в повному обсязі будуть спрямовані до загального фонду державного бюджету, а отже — на потреби оборони. «Ми матимемо ще близько 50 мільярдів гривень додатково на Міноборони та Нацгвардію, також до загального фонду будуть спрямовані кошти, які раніше виділялися на програми соціально-економічного розвитку», — пояснила вона.

За словами депутатки, якщо грошей не вистачатиме, доведеться скорочувати видатки на інші програми, наприклад, доступних кредитів «5−7−9», підтримку малого бізнесу тощо.

У найгіршому випадку доведеться знову перейти до емісійного покриття дефіциту, тобто, знову увімкнути друкарський верстат. Але — це крайній випадок. Адже таке рішення обернеться проблемами з МВФ, перед яким Україна взяла зобов’язання не «друкувати гривню» задля наповнення бюджету.

Підвищення зарплат та пенсій «розморозять»

Другий важливий пріоритет — видатки соціального характеру. Цього року через брак ресурсу у бюджеті підвищення мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму було поставлено на паузу. Але вже з 1 січня 2024 року передбачене підвищення соціальних соцстандартів.

Так, мінімальна зарплата зросте з нинішніх 6 700 грн до 7 100 грн із 1 січня, та до 8 000 грн із 1 липня (+19,4%). Прожитковий мінімум на одну особу підвищиться з нинішніх 2 589 гривень до 2 920 гривень із 1 січня (+12,8%).

Зростання цих показників вплине також і на розмір пенсій. Зокрема, через підвищення мінімальної зарплатні зросте мінімальний розмір пенсій за віком для непрацюючих пенсіонерів, яким виповнилося 65 років і які мають повний страховий стаж. Із 1 квітня 2024 року вона зросте з 2 680 грн до 3 200 грн (40% від мінімальної зарплатні).

Крім того, зарезервовано кошти на проведення щорічної індексації пенсіонерам, яка має відбутися 1 березня 2024 року. Ще однією новацією у пенсійному забезпеченні передбачено запровадження нової системи нарахування пенсій з коефіцієнтами та балами. За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, таким чином уряд намагається забезпечити справедливість між людьми, що виходять з однаковими параметрами на пенсію в різні роки. Нині ті, хто йде на пенсію пізніше, отримують значно вищі виплати, ніж ті, хто вийшов на пенсію декілька років тому.

Якщо все із запланованого вдасться реалізувати, то середня пенсія у 2024 році може сягнути 6 000 тис. грн проти нинішніх 5 500 грн.

Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович позитивно оцінила проєкт бюджету на 2024 рік у частині видатків на соціальну сферу. Вона наголосила, що на соціальний захист буде скеровано 468,8 млрд грн, що майже на 25 млрд грн більше, ніж у 2023 році. Ще на понад 100 млн грн очікується збільшення надходжень до Пенсійного фонду.

«Це величезна сума. Вона дозволяє планувати різні соціальні активності, збільшувати добробут наших громадян, ширше підтримувати тих, хто цього потребує», — наголосила Оксана Жолнович.

Вона припустила, що той план, який був доведений Мінфіном, про збільшення ЄСВ, буде виконано і цього буде достатньо для того, щоб забезпечити реалізацію запланованих реформ.

Сума субсидій стане більшою

Суттєво розширена у проєкті бюджету на наступний рік програма житлових субсидій. На цей напрям виділено практично 50 млрд грн.

«Це на 12 млрд грн більше, ніж передбачалось у бюджеті 2023-го року. Тому цих коштів має вистачити», — вважає міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.

Вона також повідомила, що уряд розробляє нові алгоритми забезпечення людей субсидіями. В їх основі — практично повна автоматизація через Пенсійний фонд і його інтерактивні системи. Люди подаватимуть декларацію, в якій вказуватимуть про потребу в отриманні субсидій, а все інше держава намагатиметься розрахувати сама на основі платіжок та інформації від надавачів послуг.

Звідки братимуть гроші на фінансування бюджету

Ключовими джерелами доходів і фінансування державного бюджету наступного року, так само, як і цього, стануть зовнішні запозичення і податкові надходження. За розрахунками уряду, у 2024 році потрібно залучити $42,8 млрд міжнародної допомоги. Отримати кошти планують від ключових партнерів: США, ЄС, МВФ та інших.

Згідно з проєктом бюджету, ці кошти дозволять профінансувати 47,4% усіх потреб і видатків у 2024 році.

«Загалом, власними силами — трансферти, податкові та неподаткові надходження — держава збирається профінансувати 52,6% видатків. Порівнюючи з 2023 роком, частка покриття видатків за рахунок власних доходів збільшилася на 7,5%», — зауважив Тарас Маршалок, аналітик Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE.

Структура надходжень до державного бюджету у 2023−2024 роках

Зростання внутрішніх надходжень, зокрема, зумовлено тим, що наступного року уряд планує забрати у місцевих бюджетів надходження від ПДФО з доходів військовослужбовців. Ці кошти спрямують до спеціального фонду бюджету, звідки половину витратять на придбання військової техніки, а іншу половину — на виробництво та закупівлю дронів. Розмір такого перерозподілу становитиме приблизно 96 млрд грн.

Крім того, у 2024 році уряд планує спрямовувати до загального фонду бюджету усі зібрані акцизи.

Загалом, податкова служба планує зібрати 940,2 млрд грн (53,8% усіх доходів бюджету-2024). Структура податкових надходжень не зазнала значних змін, порівнюючи з 2023 роком. Ключовими у доходах бюджету на 2024 рік є непрямі податки — понад 54%, із них: 43,1% надходжень до бюджету забезпечить ПДВ, 11,2% — акцизний податок. Серед прямих податків 17,9% надходжень забезпечить ПДФО та військовий збір, 9,9% — податок на прибуток підприємств.

Планові надходження податків до бюджету у 2023−2024 роках, млрд грн

Також, за рахунок митниці у 2024 році планується акумулювати 596,7 млрд грн, або 34,2% всіх доходів бюджету-2024.

Крім того, у 2024 році від НБУ держбюджет планує отримати 17,7 млрд грн нерозподіленого прибутку за 2023 рік. Не надто щедро, якщо врахувати, що ця сума на 53,3 млрд грн, або 75,1%, менше, ніж заплановано на 2023 рік.

«Проте, НБУ має право у 2024 році за пропозицією Мінфіну додатково перерахувати до держбюджету частину прибутку до розподілу, підтвердженого у річній фінансовій звітності за 2023 рік. Найімовірніше, так воно і буде, і від НБУ таки надійде значно більша сума», — вважає Тарас Маршалок.

Ще одна стаття доходів — гранти. На 2024 рік уряд розраховує отримати їх у розмірі 2,4 млрд грн. За словами експерта KSE, у 2023 році таких платежів було 800 млн грн, але вже протягом 8 місяців надійшло понад 316 млрд грн. Тому закладена сума також, найімовірніше, не є остаточною.

Наскільки реалістичним є бюджет

Ризиків, які можуть вплинути на невиконання бюджету у 2024 році, експерти виділяють чимало. Серед основних:

• продовження війни та невизначеність щодо подальшого її розвитку,
• пошкодження та руйнування об’єктів інфраструктури,
• недоотримання фінансової допомоги від міжнародних партнерів,
• неповернення українських біженців, яких на сьогодні, за даними ООН, у світі зафіксовано близько 6,2 млн,
• зниження обсягів зовнішньої торгівлі, зокрема, експорту,
• недостатньо швидке проведення реформ,
• поновлення зростання цін на світових енергетичних ринках.

Загалом, проєкт бюджету на 2024 рік аналітики KSE характеризують як реалістично-оптимістичний.

«При формуванні бюджету на наступний рік використано досить консервативний сценарій. При цьому закладаються досить оптимістичні макроекономічні показники, а тому його виконання залежить багато в чому від того, чи буде їх досягнуто», — вважає Юлія Маркуц.

Щодо виконання видатків — то тут великі надії на міжнародних партнерів. Якщо всі домовленості будуть дотримані, то ситуація виглядає доволі контрольовано.

Бюджет 2023: рекордні видатки на оборону, рекордний дефіцит і телемарафон

Це означає, що економіка зможе покрити лише 80% запланованих видатків. Решту – близько 38 млрд доларів – Київ розраховує отримати ззовні.

Нині дефіцит бюджету фінансуються за рахунок коштів від міжнародних партнерів приблизно на 60%.

Ще одним рекордом стала кількість депутатів, які підтримали бюджет, попри те, що за нього не голосували “Батьківщина” та “Європейська солідарність”, “за” були 295 депутатів.

“Це рекорд по найбільш завчасному прийняттю бюджету за історію України. Тепер сподіваємося, що міжнародні партнери оцінять нашу пунктуальність і повністю профінансують закладений, теж рекордний, дефіцит у розмірі 38 млрд доларів”, – написав у телеграмі заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк.

Що в новому бюджеті?

В остаточному варіанті бюджету на 2023 рік незмінними залишилися видатки на безпеку та оборону – це 1 трлн 141 млрд грн або 18,2% ВВП, і на них спрямують понад половину видатків.

Порівняно із тим варіантом бюджету, який уряд подав на розгляд парламенту у вересні, в остаточному варіанті дещо зменшили прогноз інфляції – із 30% до 28%.

Курс гривні до долара на кінець року має бути трохи іншим, ніж прогнозували раніше – 45,8 грн/дол. США проти 50 грн/дол. США, при цьому середньорічний курс залишився незмінним на рівні 42,2 грн/дол. США.

А от прогнози щодо динаміки ВВП навпаки погіршили – тепер очікується, що наступного року українська економіка має зрости на 3,2% замість раніше очікуваних 4,6%. Таке зростання має статися після цьогорічного падіння у 30%.

Крім того, за інформацією бюджетного комітету, в остаточному варіанті бюджету дещо збільшили і доходи, і видатки, а також бюджетний дефіцит.

Його збільшили на майже 17 млрд грн і планують покрити за рахунок міжнародної фінансової допомоги. А потрібні ці кошти на “вирішення питань соціального і економічного характеру”.

Доходи бюджету збільшили переважно за допомогою більших надходжень від Національного банку, а також стягнення більших сум ПДВ і акцизів з імпорту, а також більших надходжень від податку на доходи фізичних осіб.

При цьому мінімальну зарплату та прожитковий мінімум не збільшуватимуть.

Проте депутати доручили уряду подумати над цим після завершення війни – “опрацювати питання про збільшення видатків для підвищення розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати на 2023 рік після припинення воєнного стану, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та оцінювання обґрунтованості додаткової потреби”.

Серед напрямків видатків, які вирішили збільшити, – виплата пенсій, ліквідація наслідків російської агресії, фінансування державного дорожнього фонду, а також “заходи за деякими бюджетними програмами міністерства культури та інформаційної політики”.

Скандальний телемарафон

До другого читання збільшилось фінансування державного телебачення та потреб єдиного телемарафону.

У затвердженому бюджеті на 2023 рік виділи більше коштів на бюджетну програму “Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка, та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення”.

Як вказує “Детектор медіа”, якщо у попередньому варіанті бюджету фінансування складала 535 млн грн, то зрештою ця сума зросла до 1,94 млрд грн.

Як розказала у коментарі “Детектору медіа” депутатка від “Слуги народу” Євгенія Кравчук, кошти за цією бюджетною програмою виділені на різні типи фінансування. Це і канали іномовлення (FreeДом та “Дом”), і “Укрінформ”, який також є частиною іномовлення, і виробництво контенту для каналів, які беруть участь у національному телемарафоні.

До телемарафону не допустили низку нелояльних до влади телеканалів, а потім прибрали їх із загальнонаціонального мовлення. Це канали “Еспресо”, “Прямий” та “5 канал”.

Ви завжди можете отримувати головні новини в месенджер. Достатньо підписатися на наш Telegram або Viber.

Також на цю тему