Достатньо одного піску для того, щоб виробляти скло, але температура потрібна для його плавлення, загалом, буде значно вищою. З цієї причини сода додається як добавка. Вапняк робить його міцнішим. Зазвичай це найкращий склад: приблизно 75% кремнезему, 10% вапна та 15% соди.
Скло виробляється шляхом охолодження розплавлених при температурі від +300 до +2500 °C компонентів, з достатньою швидкістю, щоб запобігти утворенню видимих кристалів.
Скляна́ промисло́вість (склоро́бство, виробництво скла, склярство, скловаріння, заст.
Вікна, посуд, вази, дзеркала, акваріуми, різна тара і побутові ємності, вітражі та предмети мистецтва – все це та багато іншого виготовляється зі скла. Є такі вироби, які можуть бути винятково скляними, є і такі, які можна виготовити з інших матеріалів.
Сировина для отримання скла поділяється на основну та допоміжну. Основою створення скла є кремнезем (кварцовий пісок 8іСЬ), вміст якого від 60 до 80% . Решту становлять у різних частках: сульфат натрію, сода, поташ, бура, крейда, свинцевий сурик, барит тощо. Як кислотний компонент у скло додають борний ангідрид.
Перший розквіт склоробства в Україні припадає на 11—13 сторіччя, коли виробництво скла, зокрема скляних прикрас (див. скло мистецьке) набрало масового характеру: скловиробні в Києві (будівля Десятинної церкви і в Печерському монастирі), в Чернігові, Любечі, Галичі та ін.