Пігулка від тривоги: як правильно приймати антидепресанти

Ракурс Антидепресанти найефективніші при лікуванні симптомів помірної або важкої депресії. Практика їх застосування часто залежить від того, як у конкретній країні ставляться до депресивних розладів: наприклад, у США приблизно одна з десяти осіб, старших за 12 років, приймає ці препарати.

З 1999 року по 2014 рік споживання антидепресантів у світі збільшилося на 64%. В Україні їх виписують не так повсюдно, але лікарі дедалі частіше звертають свою увагу на такі препарати. Є кілька типів антидепресантів, і деякі з них працюють краще для людей з певними проблемами. Ось що варто знати про безпеку препаратів і про те, кому вони підходять.

Які антидепресанти існують?

Антидепресанти призначають для того, щоб лікувати і полегшити симптоми помірної або важкої депресії. Їх також прописують для лікування таких тривожних станів, як панічні, обсесивно-компульсивні розлади (ОКР) і хронічні болі.

Як працюють антидепресанти?

У це складно повірити, але вченим досі невідомо, як саме працюють антидепресанти. Вважається, що вони допомагають збалансувати нейротрансмітери мозку. Це хімічні речовини, які передають сигнали між нервовими клітинами мозку або нейронами і регулюють емоційне і фізичне здоров’я. Зокрема, такі нейротрансмітери, як серотонін і норадреналін, пов’язані з емоціями і настроєм. Серотонін поліпшує зв’язок між нейронами, впливає на відчуття щастя і благополуччя, а норадреналін — на енергійність і пильність. Деякі дослідження показують, що люди з депресією мають нижчі рівні цих нейротрансмітерів або можуть страждати від порушень у сигналах між нейронами. Антидепресанти запобігають реабсорбції цих нейротрансмітерів у нейрони мозку, і в результаті вони краще передають сигнали між нейронами. У свою чергу вищий рівень нейротрансмітерів може допомогти поліпшити зв’язок між нейронами, таким чином регулюючи настрій і полегшуючи симптоми депресії, тривоги або хронічного болю.

Типи антидепресантів

• целекса (циталопрам);
• лексапро (есциталопрам);
• паксил (пароксетин);
• прозак (флуоксетин);
• золофт (сертралін).

Інгібітори зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну (SNRIs) — це нові типи антидепресантів, які лікують депресію і тривожні розлади. Іноді їх призначають, якщо СІЗЗС не були ефективними. Вони працюють, блокуючи реабсорбцію серотоніну і норадреналіну в нейрони мозку.

• пристик (десвенлафаксин);
• фетзима (левомільнаципран);
• цимбалта (дулоксетин);
• ефексор XR (венлафаксин).

Трициклічні антидепресанти (ТСА) — ця група препаратів з’явилася на ринку дуже давно, ще в 1950-х роках. Вони використовуються з обережністю, оскільки можуть викликати більше побічних ефектів, ніж будь-які нові ліки. Зазвичай їх призначають тільки тоді, коли інші антидепресанти виявилися неефективними. TCA також працюють, зупиняючи серотонін і норадреналін від зв’язування з певними рецепторами нейронів.

До цієї групи препаратів належать:

• анафраніл (кломіпрамін);
• тофраніл (іміпрамін);
• елавіл (амітриптилін);
• памелор (нортриптилін);
• синекван (доксепін).

Чи працюють антидепресанти?

Дослідження показали, що від 40% до 60% дорослих пацієнтів, які приймають антидепресанти, помітили поліпшення — симптоми депресії відступали за 6‒8 тижнів лікування.

Водночас ті ж самі дослідження виявили, що близько 20‒40% дорослих, які приймали плацебо, також помітили поліпшення за той самий період часу. Це може бути пов’язано з тим, що ефективність антидепресантів у різних людей різна. Антидепресанти є найефективнішими для людей з помірною та важкою депресією.

З’ясувалося також, що певні типи антидепресантів є ефективнішими за інші. У дослідженні 2018 року, опублікованому в журналі The Lancet, медики проаналізували 21 тип антидепресантів, призначених більш як 116 тис. дорослих з важкою депресією, і виявили, що всі вони ефективніші за плацебо. Деякі антидепресанти, включно з симбалтою та елавілом, виявилися удвічі ефективнішими за плацебо, в той час як інші, такі як прозак і анафраніл, були приблизно утричі ефективнішими.

Невідомо чому, але деякі люди краще реагують на певні групи антидепресантів. «Навіть найкращі методи лікування не працюють однаково добре для всіх», — каже Даніель Струнк, доктор філософії, доцент кафедри психології в Університеті штату Огайо. Він додає, що підібрати правильний антидепресант можна тільки шляхом проб і помилок.

А чи потрібні таблетки?

Деякі люди з депресією не потребують антидепресантів. Наприклад, когнітивно-поведінкова терапія виявилася такою ж ефективною, як антидепресанти, навіть для людей з помірними або тяжкими депресивними симптомами. Якщо у вас депресивні симптоми від легкого до помірного ступеня тяжкості, спочатку розгляньте інші методи лікування — наприклад, психотерапію.

Побічні ефекти антидепресантів

Антидепресанти можна безпечно використовувати в багатьох випадках, але прийом цих препаратів пов’язаний з певним ризиком. Близько 63% людей, які приймають подібні ліки, мають щонайменше один побічний ефект, особливо протягом перших двох тижнів. СІЗЗС зазвичай мають менше побічних ефектів за інші види антидепресантів.

TCA мають найбільшу кількість побічних ефектів і частіше стають причиною передозування, оскільки в них вузький терапевтичний індекс — це означає, що рекомендована доза близька до небезпечної.

Найпоширеніші побічні ефекти трьох основних типів антидепресантів:

• головний біль;
• нудота і блювота;
• пронос;
• сонливість;
• безсоння;
• нервозність;
• запаморочення;
• зниження статевого потягу;
• посилення суїцидальних думок або поведінки, особливо серед молодих людей у віці до 25 років;
• закреп;
• затуманений зір;
• сухість у роті;
• запаморочення при вставанні через падіння артеріального тиску.

Як безпечно використовувати антидепресанти

Антидепресанти зазвичай приймаються щодня протягом щонайменше одного року. Щоб відчути позитивний ефект, може знадобитися два-три тижні. І навіть якщо ви починаєте почуватися краще, потрібно продовжувати приймати ліки і далі за схемою, запропонованою лікарем.

Хоча антидепресанти не викликають звикання, важливо припиняти їх прийом, поступово зменшуючи дозу. Раптова відмова від ліків може викликати синдром скасування з такими симптомами, як занепокоєння, нудота і запаморочення.

Крім того, щоби приймати антидепресанти безпечно, варто знати таке:

1. Антидепресанти можуть викликати маніакальні епізоди у людей з біполярним розладом.
2. Люди, старші за 65 років, можуть бути схильними до вищого ризику падінь, переломів і втрати кісткової маси.
3. Хоча ризик вроджених дефектів для більшості антидепресантів низький, їх зазвичай не рекомендують вагітним і жінкам, які годують, через невелику ймовірність розвитку вади серця у плода.

Для багатьох антидепресанти можуть бути важливою частиною ефективного плану лікування депресії, тривожних розладів і хронічного болю. Вибір відповідного препарату саме для вас залежить від низки факторів, включно із симптомами і фізичним здоров’ям. У будь-якому разі, призначати ці ліки повинен лікар.

Наскільки довго потрібно приймати антидепресанти: нове дослідження

При помірній та тяжкій формі депресії пацієнтам рекомендуються антидепресанти, але навіть найефективніший препарат не захищає від рецидиву. Нове дослідження показало, що з антидепресантами найкраще працює правило “чим довше, тим краще”.

Дослідження антидепресантів

Вчені з Університетського коледжу Лондона протягом року спостерігали за 478 пацієнтами, які протягом тривалого часу приймали різні антидепресанти.

Більшість з них (70%) лікувалися не менше 3 років, і всі учасники почували себе досить добре, щоб скасувати препарат. Пацієнти, які вирішили припинити прийом, отримували знижені дозування ліків не менше 2 місяців, після того тільки плацебо.

Це ліки, які впливають на рівень нейромедіаторів (серотоніну, норадреналіну, дофаміну). Використовуються для лікування депресії, а також тривожних розладів і фобій. Антидепресанти не можна призначити самостійно, це повинен робити тільки лікар, тому ліки відпускаються в аптеці виключно за рецептом.

Тривалість прийому антидепресантів

Протягом наступного року у 56% учасників, які скасували антидепресанти, був діагностований рецидив. У групі пацієнтів, які продовжили приймати препарат, симптоми депресії повернулися у 39%.

Однак є важливий нюанс: з тих, хто припинив приймати ліки й знову зіткнувся з депресією, лише половина вирішила повернутися до лікування. На думку вчених, це може вказувати на те, що після курсу лікування симптоми могли бути не настільки значними, щоб пацієнти вирішили боротися з ними за допомогою препаратів.

Наші результати підтверджують, що багатьом пацієнтам з депресією потрібне тривале лікування антидепресантами. Але ми також виявили, що більшість учасників змогли ефективно припинити прийом ліків, поступово скорочуючи дозування,
– зазначили вчені.

Нещодавно науковці встановили, що у людей з депресією, біполярним розладом, тривогою і шизофренією подібний склад мікробіома кишківника, який відрізняється від мікробіома здорових людей. У них підвищений вміст певних запальних бактерій.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Антидепресанти: призначення, особливості застосування, побічні ефекти

Антидепресанти – це специфічна група лікарських препаратів, які використовуються для лікування депресії та деяких інших психічних захворювань, таких як тривожність, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) і обсесивно-компульсивний розлад (ОКР).

У сучасному світі антидепресанти призначаються дуже і дуже часто. Антидепресанти створені для зміни хімічних речовин (нейротрансмітерів) у мозку, які впливають на настрій та емоції. Коли людина страждає від душевного болю та мук депресії, медикаментозне лікування може здатися простим і зручним методом полегшення стану пацієнта. Якщо ж депресія важка, антидепресанти можуть бути особливо корисними і навіть іноді рятувати життя.

Антидепресанти від депресії потребують часу, щоб накопичитися в організмі та почати діяти; важливо також зазначити, що вони можуть мати неприємні або навіть серйозні побічні ефекти. Іноді потрібен час і декілька спроб, щоб знайти препарат і дозування, які найкраще підходять конкретному пацієнту.

З цих причин антидепресанти часто є найефективнішими у поєднанні з іншими методами лікування депресії (фізичні вправи, стратегії самодопомоги) та змінами способу життя.

Класифікація антидепресантів

Наразі існує декілька підгруп препаратів з групи антидепресантів, які відрізняються за принципом дії та хімічним складом, а саме:

• селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС);
• інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІЗЗСН);
• трициклічні антидепресанти (TЦA);
• інгібітори моноаміноксидази (іМАО);
• атипові антидепресанти (АТ).

Існують і рослинні антидепресанти, наприклад, звіробій, шафран, але сучасна доказова медицина вважає такі препарати недостатньо ефективними в порівнянні з синтетичними сполуками антидепресантів і рекомендує тільки на легкі та помірної тяжкості стани депресії.

Як працюють антидепресанти

Показово, що й зараз до кінця не відомо, як саме діють антидепресанти, механізм дії цих препаратів.

Вважається, що вони працюють, збільшуючи рівень особливих хімічних речовин у мозку, які називаються нейромедіаторами, або нейротрансмітерами. Встановлено, що деякі нейротрансмітери, такі як серотонін і норадреналін, пов’язані з настроєм та емоціями.

Нейромедіатори також можуть впливати на сигнали болю, які посилають нерви, і це може пояснити, чому деякі антидепресанти полегшують тривалий біль.

Хоча антидепресанти можуть лікувати симптоми депресії, вони не завжди здатні усувати її причини. Ось чому вони зазвичай використовуються в поєднанні з психотерапією для лікування тяжкої депресії або інших психічних розладів.

Дослідження підтверджують, що антидепресанти можуть бути корисними для людей із помірною або тяжкою депресією. Як правило, їх не рекомендують при легкій депресії.

Дози та тривалість лікування

Антидепресанти приймають у формі таблеток або капсул. Коли їх призначають, людина починає лікування з найменшої можливої дози, яка вважатиметься необхідною для покращення симптомів.

Найчастіше антидепресанти потрібно приймати протягом 1 або 2 тижнів (не пропускаючи дози), перш ніж людина почне відчувати полегшення. Важливо не припиняти прийом, навіть якщо на ранній стадії виникли легкі побічні ефекти, оскільки такі ефекти, у більшості випадків, швидко зникають.

Якщо пацієнт приймає антидепресант протягом 4 тижнів і не відчуває полегшення, йому варто обговорити цю проблему зі своїм лікарем загальної практики або спеціалістом із психічного здоров’я. Фахівці можуть порекомендувати збільшити дозу або спробувати інший препарат.

Курс лікування зазвичай триває щонайменше 6 місяців після того, як людина відчуває покращення. Деяким людям із рецидивною депресією доводиться приймати антидепресанти протягом необмеженого часу, тобто іноді це означає приймати антидепресанти пожиттєво.

Побічна дія антидепресантів

Антидепресанти здатні спричинити низку побічних ефектів, про що обов’язково попередить лікар, який призначає такі препарати. Прояви побічної дії антидепресантів залежать також від того, до якої з підгруп належить препарат (СІЗЗС, СІЗЗСН тощо).

Побічні ефекти антидепресантів можуть спочатку зумовити проблеми, але з часом вони, як правило, зменшуються.

Важливо продовжувати лікування, навіть якщо є побічні ефекти, оскільки повинно пройти кілька тижнів, перш ніж людина почне відчувати користь від лікування. З часом переваги лікування переважують будь-які проблеми, пов’язані з побічними ефектами.

Протягом перших кількох місяців лікування людині зазвичай доводиться відвідувати свого лікаря принаймні раз на 2-4 тижні, щоб перевірити, наскільки добре діє лікування антидепресантами і чи мають призначені антидепресанти побічний ефект.

Побічні ефекти антидепресантів підгруп СІЗЗС і СІЗЗСН

Поширені побічні ефекти селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та інгібіторів зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну (СІЗЗСН) наступні:

• відчуття збудження, тремтіння або тривоги;
• загальне погіршення самопочуття і нездужання;
• розлад травлення та біль у животі;
• діарея або закреп;
• втрата апетиту;
• запаморочення;
• поганий сон (безсоння) або відчуття сильної сонливості;
• головний біль;
• погіршення лібідо (зниження статевого потягу);
• труднощі з досягненням оргазму;
• труднощі з отриманням або підтриманням ерекції (еректильна дисфункція у чоловіків).

Погіршення стану у разі прийому антидепресантів може бути минучим і має зменшитися протягом кількох тижнів, хоча іноді воно може зберігатися.

Побічні ефекти препаратів підгрупи трициклічних антидепресантів (ТЦА)

Поширені побічні ефекти ТЦА можуть включати наступне:

• сухість у роті;
• легке затуманення зору;
• запор;
• проблеми з сечовипусканням;
• сонливість;
• запаморочення;
• збільшення ваги;
• надмірне потовиділення (особливо вночі);
• порушення серцевого ритму (аритмія), помітне серцебиття або прискорене серцебиття (тахікардія).

Зазвичай спостерігається таке погіршення на початку прийому антидепресантів.

Про ризик розвитку цукрового діабету

Тривале застосування препаратів із підгруп СІЗЗС і ТЦА пов’язують із підвищеним ризиком розвитку діабету 2 типу, хоча наразі не зрозуміло, чи безпосередньо спричиняє застосування цих антидепресантів розвиток діабету. Існує думка вчених про те, що, можливо, збільшення ваги деяких людей, які вживають антидепресанти, і є причиною підвищення ризику розвитку діабету 2 типу.

Суїцидальні думки

У рідкісних випадках деякі люди, коли вони вперше починають приймати антидепресанти, відчувають суїцидальні думки та бажання завдати собі шкоди. Молоді люди у віці до 25 років є особливо схильними до такої небезпеки.

Людині з депресією, яка почала приймати антидепресанти, треба звернутися до свого лікаря загальної практики або негайно звернутися до лікарні швидкої допомоги, якщо під час прийому антидепресантів у неї стали виникати думки про самогубство чи самопошкодження.

Якщо людина почала приймати антидепресанти, було б корисно повідомити про це її родичу або близькій людині та попросити їх прочитати інструкцію, яка додається до ліків. Потім треба попросити їх відверто сказати, чи вважають вони, що симптоми хворого погіршуються, чи їх турбують зміни у його поведінці.

Взаємодія антидепресантів з іншими лікарськими препаратами та особливості застосування цих ліків у деяких вікових групах

Антидепресанти можуть непередбачувано взаємодіяти з іншими ліками, включаючи деякі безрецептурні ліки, зокрема ібупрофен. Дуже важливо завжди читати інструкцію до антидепресантів, щоб дізнатися, чи є якісь ліки, яких слід уникати під час курсу лікування ними.

Якщо є якісь сумніви, треба негайно звернутися за порадою до лікаря, який призначив антидепресанти. Лікар підкаже, як зрозуміти, що антидепресанти не підходять. Придбати антидепресант за рецептом можна практично у будь-якій аптеці.

Діти та юні пацієнти

Застосування антидепресантів зазвичай не рекомендується дітям і молодим людям віком до 18 років. Це пояснюється тим, що є деякі докази того, що в рідкісних випадках вони можуть спричиняти думки про самогубство та акти самоушкодження в цій віковій групі.

Антидепресанти не рекомендуються для початкового лікування легкої депресії у дітей та молодих людей.

Заспокійливі антидепресанти можуть використовуватися у цих вікових групах для лікування помірної та важкої депресії, якщо виконуються дві наступні умови:

• застосовується розмовна терапія в поєднанні з антидепресантами;
• лікування проводиться під наглядом дитячого чи підліткового психіатра (лікарі, які спеціалізуються на лікуванні психічних розладів у дітей, це ті фахівці, хто виписує антидепресанти для підлітків і дітей).

Керування транспортними засобами, робота з механізмами

Деякі антидепресанти можуть спричиняти запаморочення, сонливість і затуманення зору, особливо на початку курсу лікування.

Якщо виникають такі проблеми, не варто керувати автомобілем або користуватися складними інструментами та механізмами.

Групи додаткового ризику виникнення побічних ефектів

Відчувати побічні ефекти може будь-яка людина, яка приймає антидепресанти, проте деякі люди піддаються більшому ризику, зокрема:

Люди старше 65 років. Дослідження підтверджують, що деякі антидепресанти можуть підвищити ризик падінь, переломів і втрати кісткової маси в осіб похилого віку.

Вагітні жінки. Застосування деяких антидепресантів на пізніх термінах вагітності може призвести до виникнення короткочасних симптомів відміни у новонароджених після пологів. Типові симптоми включають тремор, неспокій, легкі проблеми з диханням і слабкий плач.

Люди, які мають біполярний розлад. Антидепресанти насправді можуть погіршити біполярний розлад або спричинити маніакальний епізод; існують інші методи лікування для пацієнтів з біполярним розладом.

Про припинення лікування антидепресантами

Завжди, перш ніж припинити прийом антидепресантів, треба обговорити це питання з лікарем. Дуже важливо не припиняти прийом антидепресантів раптово.

Коли людина буде готова припинити прийом антидепресантів, лікар, ймовірно, порекомендує поступово зменшувати дозу протягом кількох тижнів або навіть довше.

Це допоможе запобігти будь-яким симптомам відміни, які можуть виникнути як реакція на раптове припинення прийому ліків.

Висновки

Антидепресанти можуть допомогти полегшити симптоми таких серйозних захворювань як депресія та тривожні розлади. Дані препарати забезпечують терапевтичний ефект, коригуючи баланс нейромедіаторів у мозку.

Варто завжди пам’ятати про те, що може минути кілька тижнів, перш ніж антидепресанти почнуть діяти. Також ніколи не слід забувати про побічні ефекти. Як довго можна приймати антидепресанти, визначає лише лікар.

Альтернативи лікуванню антидепресантами включають терапію, дієту та фізичні вправи. Водночас не слід забувати про те, що депресія є серйозним захворюванням, яке може потребувати тривалого і досить складного медичного лікування. Кожен, хто відчуває симптоми депресії, повинен поговорити про це з лікарем.

Електронні джерела: