Незвичайні гібриди овочів та фруктів

Результати роботи сучасних генетиків вражають. У наш час завдяки міжвидовому схрещуванню різних культур селекціонери створюють не просто дивні або незвичайні овочі та фрукти, а справжні витвори мистецтва, які справляють неабияке враження своім екзотичним виглядом, формою, кольором та смаком.

Капуста Романеско

Капуста Романеско з’явилась у продуктових магазинах Італії на початку 90-х років минулого сторіччя. Ця рослина є близьким родичем брокколі і цвітної капусти, тільки на відміну від них світло-зелені конусоподібні суцвіття Романеско розташовуються не радіально відносно циліндричного качана, а спірально, до того ж з математичною точністю. Це надає рослині фантастичного вигляду. Та й сам к ачан у цієї капусти виглядає настільки екзотично, що італійці жартують, ніби він ненароком випав з НЛО, а потім прижився й розмножився на родючій італійській землі.

Головки Романеско не мають специфічного «капустяного» запаху, який багатьом не до вподоби. Готують їх як звичайний овоч, тобто тушкують, варять, маринують, консервують, вживають свіжими чи додають у салати.

Капуста Романеско відзначається вкрай низькою калорійністю – лише 25 ккал у 100 г продукту. Вона містить чималу кількість вітаміну С, вітамін К, харчові волокна, макро- та мікроелементи, каротиноїди й інші біологічно активні речовини.

Фіолетова картопля

Авторами цього різновиду картоплі є американські вчені – генетики зі штату Колорадо, які довгий час в умовах високогір’я південної частини Кордильєрів намагалися виростити картоплю унікального фіолетового кольору. Такого привабливого й насиченого кольору фрукти й овочі здатні набувати завдяки високому вмісту антоціанів – барвних речовин (пігментів), які й зумовлюють червоне, фіолетове або синє забарвлення плодів. а також квіток, стебел і листя.

Утворення фіолетових пігментів пов’язане з певними умовами, а саме з дією на рослини сонячних променів певної довжини, що забезпечується лише на високогір’ях. А тепер, завдяки наполегливій праці селекціонерів, фіолетову картоплю можна вирощувати й у звичайних умовах.

Цікаво, що антиоксидантні властивості антоціанів, які містяться в такій картоплі, зберігаються навіть після теплової обробки. Оригінальне забарвлення страв з фіолетової картоплі виглядає дуже незвично, тому завжди привертає увагу. Втім, на смак такий різновид цього овоча нічим не відрізняється від традиційних та звичних для нас сортів картоплі.

Енергетична цінність продукту складає 72 ккал. Картопля фіолетового забарвлення містить вітаміни (групи В та С), а також значну кількість макро- та мікроелементів (магній, залізно, цинк, калій та інші).

Плуот є гібридом, утвореним внаслідок схрещування двох культур: сливи й абрикоси. А назва його утворилась внаслідок поєднання першого й останнього складів двох англійских слів: plum (слива) та apricot (абрикоса).

Зовні плоди можуть бути забарвлені в зелений, рожевий, бордовий або фіолетовий колір, а от їхня соковита м’якоть зазвичай має світлий відтінок.

Створили цей гібрид у плодовому розпліднику штату Каліфорнія. Спочатку співробітники вирощували саджанці дерев виключно з метою їхнього подальшого продажу. І лише через деякий час вони зацікавились розробкою та створенням власних гібридів, внаслідок чого у 1989 році з’явився плуот.

За своїми смаковими якостями плоди цього гібриду перевершують як сливи, так і абрикоси, оскільки набагато солодші, багатші на смак та соковитіші. Вони містять значну кількість вітаміну С та рослинної клітковини. Енергетична цінність продукту становить 57 ккал.

З цих фруктів отримують дуже смачний сік. Також плоди використовують для приготування чудових десертів, а деякі ентузіасти готують з них фруктове вино.

Детальніше про властивості, вирощування, догляд за рослиною можна дізнатись з цієї статті .

Кавунова редька

Плоди в кавунової редьки невеликі (не більше 8 см у діаметрі) і виглядають як редиска, тільки навиворіт: шкірка зеленувато-біла, ніби в кавуна, і яскраво-рожева середина. Проте за смаком овоч дещо відрізняється від редиски. Він менш соковитий і не такий хрумкий, оскільки його структура твердіша й щільніша, тому він більше нагадує редьку.

Як і в редьки звичайної (городньої), коренеплоди цього гібриду мають виразний гіркувато-гострий присмак, який ближче до серцевини стає все більш солодкуватим.

З редьки кавунової готують пюре, додають її до салатів та відварених овочів або запікають у духовці.

Енергетична цінність кавунової редьки невисока, лише 20 ккал, але вона містить чимало фолієвої кислоти та вітаміну.

Прагнення створити великоплідну й неколючу гібридну культуру шляхом схрещування двох ягідних чагарників смородини й аґрусу виникало в багатьох садівників-селекціонерів. Так, у 20-х роках минулого століття відомий біолог Мічурін В.І. вивів один з кращих сортів великоплідного аґрусу «Чорний негус», який здобув неабияку популярність у багатьох країнах світу. Проте ідеальний гібрид цих двох культур був створений лише в 1970 році німецьким селекціонером Рудольфом Бауером.

Нова рослина, отримана від схрещування аґрусу та смородини, отримала назву, що поєднала одразу два німецькі слова: Johannisbeere (смородина) та Stachelbeere (аґрус). Розлогий, потужний кущ утворює плоди розміром з чималу вишню, темного, майже чорного кольору, з терпким, кисло-солодким смаком, який трохи нагадує смородинe.

До нашого часу завдяки наполегливій праці генетиків створено чимало сортів цього гібриду з дуже широкою гамою забарвлення плодів, тому можна зустріти йошту з ягодами червоного, бордового, брунаного, фіолетового кольорів та близьких до них відтінків.

Один кущ йошти за сезон здатен забезпечити господарям до 10 кг соковитих спілих ягід, з яких можна приготувати найрізноманітніші десерти, напої, конфітюр, пастилу, желе, варення тощо.

Енергетична цінність продукту складає 40 ккал. Плоди йошти надзвичайно багаті на вітаміни (особливо С та Р) і мають високі антиоксидантні якості. Крім того ягоди цієї рослини сприяють виведенню з організму радіонуклідів, солей важких металів та токсинів.

Цей оригінальний різновид овочів родини капустяних створений внаслідок схрещування китайської листкової капусти (кай-лан) та звичайної броколі. Врешті отримали гібрид, схожий на спаржу, але на вершечку в якого знаходяться суцвіття броколі.

Броколіні не має притаманного капусті специфічного запаху. За смаком цей овоч схожий на спаржу й броколі водночас, але ще в ньому відчувається солодкуватий присмак.

Броколі належить до низькокалорійних продуктів (у 100 г міститься лише 43 ккал). Проте він надзвичайно корисний завдяки вмісту значної кількості корисних для організму людини речовин: вітамінів А та С, фолієвої кислоти, клітковини та цінних мікроелементів.

Нині броколіні здобув особливу популярність у Бразилії, Іспанії, Сполучених Штатах, країнах Азії, де його вживають переважно як гарнір. Їстівним в рослині є все: і листя, і стебло, і суцвіття.

Цей гібрид, отриманий внаслідок схрещування груші та яблуні, вже протягом багатьох років культивується в азійських країнах, де ці плоди називають водяною, кришталевою, пісочною, китайською, японською чи азійською грушею.

Зовні Наші виглядає як звичайне яблуко, але за смаком нагадує швидше соковиту (завдяки високому вмісту соку) і хрумку грушу, за структурою трохи твердішу від звичайної. Плоди гібриду набагато довше зберігають свій привабливий товарний вигляд і добре витримують транспортні перевезення навіть на значні відстані.

На сьогодні створено понад 100 сортів цього гібриду, які зараз активно вирощуються в Сполучених Штатах, Новій Зеландії, Австралії, на Кіпрі та в Європі (зокрема у Франції). Культивують наші також і в Україні. Рослина має високу морозо- та посухостійкість, дуже урожайна, а також добре протистоїть різним захворюванням і шкідникам.

Енергетична цінність продукту становить лише 46 ккал. Плоди містять значну кількість макро- та мікроелементів, вітаміни та клітковину.

ТОП-6 зимових сортів редьки. Як виростити відмінну редьку?

Усім і кожному, напевно, з дитячих років відомий такий зовні привабливий овоч, як редиска. Практично перший овоч, вирощений на грядках під парниковим укриттям або в міні теплицях, що з’являється на наших столах ранньою весною. Близьким родичем редиски червоної, можна назвати редьку. Це та ж редиска, схожа за зовнішніми ознаками і смаковими якостями, тільки плід редьки має інше забарвлення і набагато більші розміри.

Характеристика плоду «редьки»

Однорічна рослина, з білою, приємною м’якоттю. Види плода бувають округлої форми і довгастої. За колірною гамою є відмінності. Зустрічається редька білого кольору, чорного, а так же світло-фіолетового відтінку. Смакові якості відмінні. Плоди хрусткі, соковиті, помітна легка гіркота, яка зникає при обробці нашаткованого овочу, кухонною сіллю. Рослину вважають морозостійкою. Насінини в землі відмінно проростають при температурі повітря не менше 4 градусів тепла. Стиглий плід зимового сорту, прибирають вже після настання холодних днів. Редька добре витримує температуру до мінус 5 градусів. Редьку вважають неконфліктною рослиною, допускається сусідство на грядці з усіма овочами городу. Підходять грядки для висівання насіння після збирання картоплі, огірків, томатів. Не рекомендується висівати насіння на одному і тому ж місці, тобто на грядках, після збирання дозрілих плодів редьки, а так само після капустяних видів овочів. Добре редька зростає на родючих чорноземах, нейтральних або слабокислих ґрунтах.

Види редьки

Розрізняють два види редьки по термінах вирощування і зберігання коренеплодів.

Літня редька

Насіння цього виду коренеплоду висівають в травні, урожай збирають в липні. Такий вид редьки використовують в їжу в весняно-літній період. Вона характеризується поганою лежкістю і недовгим терміном зберігання, масою і обсягами плода. На смак, вона трохи м’якше і ніжніше зимової редьки. Її мякоть солодкувата, є легка гірчинка. Форма коренеплоду овальна або довгаста. Круглі сорти мають плід з діаметром до 6 сантиметрів, довгастий плід виростає до 10 сантиметрів в довжину. Зазвичай вирощують білі і рожево-фіолетові коренеплоди. Маса одного коренеплоду може бути від 100 грамів до 300 грам. Термін зберігання доспілих коренеплодів ранніх, літніх сортів редьки, невеликий. При зниженій температурі, в поліетиленовому пакеті, вона може зберігатися не більше одного місяця. При такому якісному зберіганні, коренеплід, все ж, втрачає свій товарний вигляд і властиві йому, корисні якості. Овоч в’яне, стає сухим і темним, непридатним для вживання в їжу.

Зимова редька

Насіння зимових коренеплодів висівають в червні, з огляду на вегетаційний період зростання коренеплоду, що триває близько 4 місяців. Редька повинна достигнути і вистояться до періоду настання перших заморозків. Якщо посіви зроблені раніше, а прибирання буде проведене перед морозами, то такий коренеплід можна вважати перезрілим. М’якоть у нього буде набагато грубшою і жилавою, соку в плоді набагато менше, коренеплід, швидше за все, викине квітконіс, на якому згодом утворюється насіння. Такий коренеплід не придатний для вживання в їжу. Якщо ж посіяти насіння в серпні, то коренеплід не встигне визріти до настання заморозків, що дуже позначиться на лежкости продукції. Коренеплід зимового сорту круглий або довгастий за формою. Діаметр круглого плода досягає до 15-20 сантиметрів, довжина довгастого плода може бути до 50 сантиметрів, в залежності від обраного для посівів сорту редьки. Маса одного коренеплоду може бути від 300 грамів до одного кілограма.

Корисні властивості редьки

В хімічному складі м’якоті коренеплоду редьки зібрані безліч корисних для організму речовин. Є тут і вітаміни різних груп, і мікро, і макроелементи. Редьку широко використовують в кулінарії і народній медицині. Особливо описана допомога коренеплоду чорного кольору, округлої форми при лікуванні простудних захворювань. Добре сік редьки допомагає при запорах, жовчнокам’яній хворобі, добре очищає і наповнює поживними властивостями кров. Соком редьки обробляють запалені суглоби і рани, він діє як знезаражувальна речовина і добре знімає больовий синдром. Редьку називають дієтичним продуктом. Дієтологи рекомендують вживати свіжі салати з редьки, заправлені оливковою олією або сметаною для поліпшення травлення. З побоюванням слід вживати в їжу свіжу редьку людям, що страждають на виразкову хворобу шлунка, гастритами, проблемами з кишечником і печінкою. Редьку приймають в їжу тільки в свіжому вигляді, до термічної або будь-якої іншої обробки вона не придатна. Тому не доцільно редьку маринувати і заморожувати на зиму, адже куди краще використовувати в їжу в холодну пору року свіжі, зимові сорти.

Догляд за рослиною і коренеплодом «редька»

Зростає редька на нейтральних і слабокислих ґрунтах, переважно відгукується на родючі ґрунти. Перед посівом насіння, землю на грядці перекопують, видаляють бур’яни, вносять в ґрунт мінеральні добрива у вигляді гранул суперфосфату, аміачної селітри, хлористого калію. Насіння редьки перебирають, знезаражують в розчині марганцевого калію і на 20 хвилин опускають в розчин стимулятора росту. Після чого їх висушують, і приступають до посіву, безпосередньо у відкритий ґрунт на грядці. Висівають насіння рядами, дотримуючись відстані між ними в 30-40 сантиметрів. Відстань між насінням літніх сортів має бути до 8 сантиметрів, зимових – до 15 сантиметрів. Насіння засипають землею, рясно зволожують грядку. Через 10 днів з’являються перші листочки. В цей час проводять першу підгодівлю суперфосфатом і аміачною селітрою. Другу підгодівлю мінеральними добривами роблять через місяць після першої. Удобрювати органічними добривами не рекомендують – внесення їх в ґрунт позначиться на лежкости коренеплодів. Протягом усього вегетаційного періоду розпушують ґрунт на міжряддях, поливають посіви, видаляють бур’яни, при потребі проріджують рядки. При зборі коренеплодів, землю навколо рослини акуратно підкопують, витягають коренеплід разом із земляною грудкою. Землю з коренів струшують, дрібні кореневі відростки видаляють. Гострим ножем зрізують верхні листки. Очищені коренеплоди складають в підготовлену, дерев’яну тару, по можливості пересипаючи піском. Так коренеплід зберігають тривалий період при температурі в 2-3 градуси тепла, в підвальному, темному приміщенні, використовуючи всю зиму свіжий, смачний і ароматний продукт для приготування салатів.

Різновиди сортів редьки

Сорт редьки «Пантер»

Зимовий сорт редьки, що відрізняється високою врожайністю і раннім дозріванням коренеплодів. Овоч готовий до збирання вже через 80 днів після висівання насіння на грядці. Плоди круглі, шкірка тонка і шорстка, чорного кольору. Коренеплід в діаметрі досягає 9 сантиметрів, вагою до 500 грамів. М’якоть овочу біла, апетитна, з легким ароматом свіжості. На смак дуже приємна, гіркота відсутня. Редьку сорти «Пантер» вирощують для вживання в свіжому вигляді холодною зимою. Термічній обробці коренеплоди не піддають Тоді як тепличні овочі, такі як огірок, перець, помідор не доступні за ціною, редьку завжди можна придбати до обіднього столу. Сорт добре зберігається в підвалах до нового врожаю, відмінно транспортується, продається в основному через мережі супермаркетів. Використовується в народній медицині як протизапальний засіб.

Сорт редьки «Чорна Кулата»

Представлений сорт відноситься до зимового виду редьки округлої форми, чорної за кольором. Вегетаційний період триває до 80 днів. Коренеплід з шорсткою шкірою і красивим бадиллям, вирощують для вживання в свіжому вигляді в салатних стравах. М’якоть коренеплоду соковита і тверда, присутня легка гірчинка. Плоди досить великого розміру, діаметр овочу близько 10 сантиметрів, вага може бути до половини кілограма. Сік редьки дуже корисний. В нашій країні ним лікують простудні захворювання, змішавши сік з медом. Овоч зберігається в підвальних приміщеннях всю зиму, доступний до покупки, завдяки невисокій ціні. Користується попитом у покупців, легко транспортується на досить тривалі відстані.

Сорт редьки «Яролім F1»

Зимовий, гібридний сорт редьки типу «Дайкон». Дозріває коренеплід через 90 діб після висівання насіння у відкритий ґрунт. Овоч має довгасту форму, на кінці маленький корінець. На основі присутні сліди від великої листової розетки, зрізані при збиранні овочу. Поверхня коренеплоду рівна, іноді зустрічаються гнізда бічних корінців. Довжина плоду може досягти 30 сантиметрів, в діаметрі до 6-8 сантиметрів. Вага коренеплоду зустрічається до 800 грамів. Редька дуже соковита, має легкий свіжий аромат. Вид овочу дуже привабливий, шкірка тоненька, ніжно-біла. Призначена редька для вживання в свіжому вигляді, в кулінарії, для приготування різних салатних страв. В народній медицині довгу, білу редьку не використовують. Сорт морозостійкий, збір врожаю проводять при перших заморозках. Овоч добре транспортується і довго зберігатися. Рекомендований для масової реалізації через торгові мережі.

Сорт редьки «Япана F1»

Середньоранній, голландський, зимовий гібрид редьки з вегетаційним періодом, який триває 60 днів. Сорт відноситься до типу «Дайкон», відрізняється прекрасними смаковими якостями. Дуже схожий на весняну редиску, так само смачний і ароматний. Коренеплід ніжно-білий, довгастої форми, гладкий, шорсткість відсутня. Шкірочка м’яка, м’якоть тверда і апетитна, з легким гіркуватим присмаком. Довжина овочу може бути близько 35 сантиметрів, вага продукту до 800 грамів. Коренеплід застосовують для приготування салатних страв. Овоч є холодостійким, добре зберігається досить довгий час в підвальних приміщеннях. Коренеплід легкий в транспортуванні, швидко продається в супермаркетах.

Сорт редьки «Алабастер F1»

Гібридний, зимовий, високоврожайний сорт редьки з досить потужним коренеплодом. Розмір овочу неймовірно великий. Неможливо уявити його, зростаючим на овочевий грядці. В довжину коренеплід може вирости до 60 сантиметрів, в діаметрі до 10 сантиметрів, вагою одного плоду більше кілограма. Коренеплід має довгасту, злегка вигнуту форму, на закругленому кінці присутній маленький білий корінець. Шкірочка на овочі тоненька і гладка, ніжно-біла, шорсткості немає. М’якоть плоду дуже соковита, приємна на смак, має легку гірчинку. Сорт відмінного товарного вигляду, добре продається в весняно-зимовий період. Досить довго зберігатися в підвальних приміщеннях, добре транспортується. Використовують сорт редьки «Алабастер F1» в кулінарії для приготування різних свіжих салатів, подають до м’ясних страв.

Сорт редьки «Астор»

Зимовий, із середнім терміном дозрівання, сорт редьки «Астор» призначений для використання в кулінарних цілях. З даного сорту готують ситні й ароматні, свіжі салатні страви, подають до м’ясних делікатесів. Коренеплід сорту досить великий, в довжину досягає 30 сантиметрів, діаметр плоду до 6 сантиметрів, маса одного коренеплоду може бути до 500-600 грамів. Форма овочу довгаста, з довгим завужені кінцем, який плавно переходить в основний корінь плода. М’якоть білого кольору, тверда і апетитна, шкірка на плоді тоненька, ніжно-білого кольору. Сорт не боїться низьких температур, добре зберігається в підвальних приміщеннях. Рекомендований до реалізації через торгові мережі супермаркетів. Легкий в транспортуванні.

Вивчивши досконало характеристики і особливості перерахованих сортів зимової редьки, можна виростити хороший урожай коренеплодів, і насолоджуватися смачним, свіжим овочем протягом зимового періоду.

10 незвичайних овочів, які можна виростити самостійно на городі

Кожен городник щорічно вирощує на своїй ділянці вже звичні для всіх огірки , моркву , редис , картоплю . Однак можна провести експеримент і висадити на свою грядку цікаві овочі, які не вимагають особливого догляду, але, напевно, привернуть увагу багатьох своїм незвичайним урожаєм.

Які незвичайні сорти овочів можна виростити на городі

Розглянемо 10 цікавих овочевих культур, які можна посадити на своїй ділянці, оскільки зима в самому розпалі, і ще є час знайти екзотичне насіння рослин.

Баклажан Ронде де Валенс

Унікальний сорт баклажанів , який відноситься до середньоранніх. Потужний та досить сильний кущ виростає до 1 метра. Стиглі плоди мають практично ідеально круглу форму, розміром середнього грейпфрута і вагою приблизно 250 гр. Баклажани покриті гладкою фіолетовою шкіркою, при цьому м’якоть плода дуже ніжна, абсолютно не гірчить. Насіння висівається на початку весни, після проростання пікірується. У відкритий ґрунт пересаджують розсаду з вже потужним корінням і розвиненими листочками, яких має бути до 6 штук. Підходить всім видів термічної обробки.

Кабачок Спагеті Равіоло

Цей сорт цікавий тим, що його серцевина при термічній обробці стає схожою на спагеті. Період від перших сходів до появи врожаю триває близько 90 днів. Плід має форму циліндра, досить гладкий. Довжина стиглого кабачка приблизно 30 см. У період технічної стиглості забарвлення плодів біле, зрілі кабачки мають соковите жовте забарвлення. Вага плода може перевищити кілограм, шкірка тверда, усередині соковита жовта м’якоть. Дуже смачний у будь-якому приготуванні.

Кавун Золотий вогник

Гібрид відноситься до супершвидкісних. Період дозрівання становить близько 30 днів з моменту цвітіння або приблизно 62 дні від висадки розсади рослини у відкритий ґрунт. Стигла ягода має жовту шкірку і важить до 5 кг. М’якуш соковитий, червоного кольору, є дрібне насіння. Кількість цукру до 12%. Смакові характеристики відмінні. Може рости в теплицях та відкритому ґрунті, успішно вирощується із застосуванням технології Термос.

Кавун Апельсин

Оригінальний сорт , який належить до ранньостиглих видів. Період дозрівання триває приблизно 85 днів. Потужний кущ, на якому дозріває до 3 ягід. Стиглі плоди досить великі, що досягають ваги 7 кг. Шкірка ягоди темно-зелена, перетинається світлими прожилками. М’якуш солодка, оранжевого кольору, дуже соковита. Сорт характеризується стійкістю до хвороб та різних комах.

Квасоля спаржева Пурпурова королева

Один із делікатесних видів квасолі. Кущ рослини потужний, стиглі боби мають фіолетовий колір і мають м’ясисті стулки. Зріле насіння має бежевий або глибокий жовтий відтінок та чудові смакові характеристики.

Молода квасоля дуже ніжна на смак, містить великий набір білків, вітамінів та корисних мікроелементів. Може використовуватися для додавання у вишукані страви, її тушкують і варять, заморожують та заготовляють на зиму.

Кукурудза Амеро

Сорт універсальний , може бути як декоративним, там і харчовим. Стебла рослини виростають до 2 метрів, листя строкате, вкрите смужками різних кольорів. Період цвітіння – кінець літа та початок осені. Сорт унікальний тим, що кількість забарвлених зерен накачані, можна порівняти з декоративними квітами. Саме тому може використовуватися як декор на будь-якій кухні. Має відмінний смак, дає багатий урожай. Насіння садять на розсаду у квітні чи у травні, або відразу у відкритий ґрунт в травні.

Морква Пурпуровий космос

Пізній сорт моркви . Коренеплоди мають незвичайний вигляд завдяки наявності природних оксидантів. Стигла морква має форму конуса, досягає ваги 170 гр, відмінно зберігається і переробляється. Період вегетації становить близько 135 днів.

Картопля насіннєва Солоха

Унікальний сорт виведений селекціонерами України . Бульби мають темну шкірку та незвичайну фіолетову м’якоть. Такий колір обумовлений природним пігментом – антоціаном, відмінним протираковим засобом. Має величезну кількість вітамінів, має неповторний смак з горіховим відтінком. Прекрасний у будь-якому вигляді, особливо у салатах.

Томат Смарагдова груша

Цікавий індетермінантний сорт , кущі виростають до 2 м. Стиглі томати мають форму груші, відрізняються своїм зеленим забарвленням із жовтуватим відтінком. Маса плодів може сягати 170 гр. Культура абсолютно невибаглива, можна вирощувати навіть удома. Має високу врожайність та абсолютно не має аналогів.

Квасоля Червона шапочка

Кущовий сорт , має розлогі гілки. Квасоля середньостигла, період дозрівання становить близько 100 днів. Стиглі боби середніх розмірів, відрізняються білим кольором і червоною плямою, розташованою біля вічка. Сорт приносить високий урожай, відрізняється стійкістю до антракнозу та бактеріозу. Використовується в консервуванні та будь-якому вигляді готування.

Асортимент незвичайних овочів величезний, тому виростити їх на ділянці під силу будь-якому городнику, оскільки особливих умов такі культури не вимагають, а люблять, як і традиційні рослини, грамотний догляд і постійну турботу.