ДОСЛІДЖУЄМО ІСТОРІЮ І СУСПІЛЬСТВО, 5 клас

(цифровий додаток до підручника до підручника О. Пометун, Т. Ремех, Ю. Малієнко)

Вступ. ЛЮДИНА. СУСПІЛЬСТВО. ІСТОРІЯ

Розділ 1. ІСТОРИЧНИЙ ЧАС І ПРОСТІР

Розділ 2. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ. ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА

До § 7. Судження і факти. Достовірність інформації, отриманої з різних джерел
Авторські права: Анастасія Олександрівна

§ 9. Христина Швець – археолог як професія (сюжет до програми ТЕМА: Археологія)
Авторські права: РОЖЕВІ ОКУЛЯРИ official

Розділ 3. МАНДРІВКИ У МИНУЛЕ УКРАЇНИ

§ 17. Голодний Дух – День пам’яті жертв Голодомору — Авторські права: Miistry of Culture and Information Policya

Розділ 4. ІСТОРІЯ НАВКОЛО НАС

До § 22. Наука та освіта. Школи й університети на українських теренах
Авторські права: Пізнаємо історію!

До § 23. Дозвілля. Як колись проводили вільний час. Турбота про здоров’я: колись і сьогодні
Авторські права: Пізнаємо історію!

§ 35 Урок узагальнення

4. Де на теренах сучасної України стародавні греки заснували міста?

5. У якому столітті відбулася Революція гідності?

Тема 2. Де відбувається історія

1. Що таке історична карта?

2. Де відбулася перша битва монголів з об’єднаним військом руських князів?

3. Як називається книга Гійома де Боплана про Україну?

4. Коли було ухвалено Акт проголошення незалежності України?

5. Що таке безвізовий режим?

Тема 3. Джерела до вивчення історії

1. Що таке історичні джерела?

2. Як називається наука, що досліджує монети?

3. Де розміщують музейні експонати в певному порядку?

4. Коли тризуб уперше з’являється як герб Української держави?

5. Коли й де виникла абеткова писемність?

Тема 4. Історія України в пам’ятках

1. Що таке пам’ятка історії?

2. У чому відмінність скульптурної групи від статуї?

3. Найдавніший збірник законів на українських землях, укладений за Ярослава Мудрого, називався. (завершіть речення).

4. Чому у Відні встановлено кілька пам’ятників козакам?

5. У якому році розпочалася Українська революція?

Тема 5. Дослідники історії

1. Кого вважають «батьком історії»?

2. У якому році була завершена робота над текстом «Повість временних літ»?

3. Хто є автором наукової праці «Історія запорозьких козаків»?

4. Про важливі події історії козацької України оповідають. (завершіть речення).

5. Головою якого товариства був Михайло Грушевський у Львові протягом 1894—1914 рр.?

1. Де можна було здобути освіту дітям на українських землях у XVI—XVII ст.?

2. Як називається форма господарювання, за якої займаються землеробством та скотарстом?

3. Що залишали на стінах Софійського собору священики та відвідувачі в XI—XVIII ст.?

4. Як називалися перші книги Івана Федорова, надруковані у Львові?

2. ІСТОРИЧНЕ ЛОТО «У СВІТІ ІСТОРІЇ»

Любі діти! На завершення навчального року пропонуємо пригадати найважливіші епізоди нашої історичної мандрівки й зіграти в гру-лото «У світі історії».

ігрові картки (розміщені на форзаці підручника);

картки-фішки для заповнення ігрових полів, на які нанесено відповіді на запитання (написи, малюнки — усього 96 шт.).

ведучий чи ведуча зачитує запропоновані авторами запитання;

учасники відшукують відповіді на них у клітинках ігрових полів (це можуть бути написи, малюнки, цифри);

якщо серед ваших карток-фішок ви знайшли відповіді на поставлене ведучим (ведучою) запитання, то маєте поставити свою фішку на відповідне поле в ігровій картці;

перемагає той, хто найшвидше закриє всю ігрову картку.

Будьте уважні! За задумом авторів окремі відповіді на ігрових полях повторюються.

Усі матеріали до гри розміщено також за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1My-1GHA3uusN-Mn1p1NP7nqTWzr1rb-2/view

ЗАПИТАННЯ ДО ЛОТО

1. Престижна наукова нагорода, якої був удостоєний Ілля Мечников.

2. Період історії України, за якого вперше з’являється знак тризуб.

3. Упорядкована в схему історія роду.

4. Легендарний український король.

5. Пам’ятник — скульптурна група.

6. Предмети та дані, з яких розпочинають дослідження історії.

7. Революція, яка засвідчила прагнення українців жити за європейськими стандартами.

8. Основний закон держави Україна.

9. Твори, які належать до усних історичних джерел.

10. День Соборності України 22 січня 1919 р. — символ.

11. Періоди, яким притаманні певні особливості розвитку суспільства.

12. Відомий український історик, лідер Української революції.

13. Споруда для вшанування пам’яті про видатних людей і події.

14. Особливості, що відрізняють художні описи історії від наукових.

15. Статус, що дає можливість українцям вільно мандрувати.

16. Система господарства, яка сформувалася з винайденням землеробства і скотарства.

17. Фахівці, які досліджують культурно-побутові особливості народів.

18. Точка відліку християнського літочислення.

19. Образ, що передає трагедію Голодомору 1932—1933 рр.

20. Система умовних позначень до карти.

21. Наука, яка рахує історичний час.

22. Найдавніша збірка законів на українських землях.

23. Давньогрецький «батько історії».

24. Від заснування Києво-Могилянської академії до 2018 р. минуло.

25. Наталія Полонська-Василенко — одна з перших жінок-дослідниць історії.

26. Найвідоміша археологічна культура на українських землях.

27. Основна одиниця адміністративного устрою України.

28. Перший космонавт незалежної України.

29. Зменшене узагальнене зображення історичних подій.

30. Автор найвідомішого дослідження історії козацтва.

31. Століття, до якого належить дата 1596 р.

32. Історична епоха, яка настала після первісної доби.

33. Одна із цілей народу в Українські революції 1917—1921 рр.

34. Те в історії, що колись відбулося й позначається датою.

35. На відзнаку героїзму цих українських історичних героїв у Відні встановлено пам’ятник.

36. Місцем пам’яті про цю трагедію є Бабин Яр у Києві.

37. Традиційне вбрання, яке називають кодом українського народу.

38. Заняття, від якого походять прізвища Бондар, Коваленко, Гончар.

39. Особистості — герої історичних досліджень.

40. Писемні історичні джерела

41. Черговість подій, етапів роботи в часі, порядок їхнього розташування в часі.

42. Регіон країни, що вирізняється особливостями природних умов, життя та побуту людей.

43. Головні риси наукових досліджень історії.

44. Рік початку Української революції.

45. Речі, місця, що допомагають зберігати історичну пам’ять.

46. Центр козацтва, осередок козацької демократії.

47. Античні міста на теренах України.

48. Місто — столиця козацької держави Богдана Хмельницького.

49. Наука, яка досліджує монети.

50. Головні заняття людини за часів привласнювального господарства.

51. Пристрій для підрахунку історичного часу.

52. Найвідоміший літописець Русі-України.

53. Установи, де люди можуть ознайомитися з пам’ятками історії.

54. Автор першої детальної карти України.

55. Переконання людини, символом якого є подвиг героїв Крут і воїнів УГА.

56. Скільки років минуло між відкриттям братської школи у Львові (1586 р.) та Харківського університету (1805 р.)?

57. Традиційна українська іграшка-жіночий образ, яку виготовляють із тканини вузликовим способом.

58. Період, у якому відлік років ведеться у зворотному порядку.

59. Історико-географічний регіон, назва якого пов’язана з діяльністю козаків.

60. Автор козацького літопису.

61. Лінія, на якій позначають послідовність історичних подій.

62. Перший президент Української академії наук.

63. Забавки дітей, які відтворюють діяльність дорослих.

64. Невід’ємний елемент української освіти, який супроводжує навчання.

65. Предмет, який володіє властивостями відвертати хвороби, приносити щастя.

66. Перші історичні оповіді, у яких сили природи виступають як живі істоти.

67. Система господарювання, що має на меті отримання прибутку шляхом продажу товару.

68. Українець, ректор найстарішого в Європі Болонського університету.

69. Дослідник історичних документів.

70. Упорядкований список днів року.

71. Найважливіші риси історика.

72. День проголошення незалежності України.

ДОРОГІ ДІТИ!

Ось і завершилася наша перша мандрівка світом історії України та світу. Протягом року ми ознайомлювалися з основами історичних знань. Разом міркували над призначенням історії, вимірювали історичний час, дізнавалися про витоки історичних знань і про те, як наш народ зберігає історичну пам’ять. Ми дізналися про славні й трагічні сторінки української історії, про українських героїв у минулому та в наші дні. Зробити наше знайомство зі світом історії допомагали яскраві ілюстрації, комікси, репродукції картин, звертання до мудрості предків і сучасних технологій. Сподіваємось, що запропоновані нами пізнавальні ігри, ребуси, головоломки, кросворди зробили шлях до здобуття й закріплення знань цікавим і захопливим.

У наступних класах ви продовжите вивчати історію й детальніше ознайомитеся з іншими цікавими подіями в житті людства.

Як зробити так, щоб здобуті під час вивчення курсу «Вступ до історії» в 5 класі знання й уміння надалі були вашими вірними помічниками в пізнанні історії? Пропонуємо кілька порад щодо цього:

читайте цікаві історичні книжки; для того щоб зробити правильний вибір, зверніться до вчителя історії, дорослих членів родини, однолітків, бібліотекаря;

намагайтеся якнайчастіше, але доречно, вживати вивчені в цьому навчальному році історичні терміни й поняття. Що більше слів у вашому словниковому запасі, то легше обґрунтувати свої думки, бути цікавим співрозмовником;

не бійтеся «мандрувати» мережею Інтернет, адже там можна знайти чимало цікавих ресурсів з історичними оповідями, фільмами, науково-популярними передачами;

зберігайте і в майбутньому переглядайте записи в зошиті, які ви робили протягом року;

не уникайте можливості подорожувати, відвідувати музеї, виставки, фестивалі, уважно слухайте екскурсоводів, намагайтеся зі знанням історії подивитися на побачені пам’ятки й пам’ятники — це все сприяє розширенню вашого кругозору та робить життя насиченим незабутніми враженнями й новими відкриттями!

ГРА-ЛОТО «У СВІТІ ІСТОРІЇ»

§ 14. Історичні факти, події, явища та процеси. Історичний образ

У повсякденному спілкуванні слова «факт», «подія», «явище» часто виступають синонімами. Проте в історичній науці вони розмежовуються.

Із точки зору історичної науки факт — це дійсна, невигадана подія; те, що сталося, відбулося насправді, об’єктивно існує. Це встановлене знання, що є матеріалом для певних висновків, доказів. Кожен історичний факт є неповторним, його не можна відтворити.

Узагальнення й систематизація фактів — це шлях до пізнання історії.

Ухвалення Верховною Радою УРСР Закону «Про мову». 1989 р.

2. Події, явища та процеси.

• Чим різняться між собою події, явища, процеси?

Історична наука виявила багато фактів, визначила час і місце їх здійснення, передумови, причини, наслідки та результати. Конкретні дрібні факти минулого систематизовано, згруповано в значні історичні події, явища й цілісні історичні процеси.

Історичний факт (слово «факт» походить від латинського «зроблене»; «те, що відбулося») — реальна, невигадана історична подія, що відбулася в певний час і в певному місці.

Історична подія — одинична, неповторна сукупність пов’язаних між собою дрібних фактів. Історичною подією може бути певна битва, укладення угоди, утворення організації, партії тощо.

Історичне явище — фрагмент історичної реальності, який притаманний певному періоду та має типові характерні ознаки. Прикладами історичного явища є виникнення українського козацтва, Українська революція тощо.

Історичний процес — послідовна тривала зміна явищ, що має закономірний характер. Наприклад: розселення людей територією України, формування української нації, національно-визвольна боротьба українців за незалежність держави тощо.

Тобто розрізняють елементарні, прості й складні факти. У цьому випадку процеси або явища розглядаються як сукупність (цілісність) взаємопов’язаних подій, кожну з яких, у свою чергу, можна розкласти на ще більш дрібні й самостійні складові. Наприклад, таке складне явище, як Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького, є сукупністю подій, серед яких були битви, переговори, угоди тощо. У свою чергу кожен із цих простих фактів складається з дрібніших.

Складні факти мають певну структуру і, як правило, будуються з типових, стійко повторюваних деталей, елементів:

• місця дії і навколишньої природи;
• матеріальних предметів (від звичайного ґудзика до складних технічних пристроїв, створених і використовуваних людьми у своїй діяльності);
• учасників досліджуваних подій і явищ: як відомих діячів, так і пересічних представників соціальних груп.

Таким чином, події, явища, процеси відрізняються між собою за тривалістю, кількістю учасників, впливом на життя суспільства. Їх можна проаналізувати за схемою.

Співвідношення між подіями, явищем та процесом

3. Головні та неголовні факти.

• Навіщо історик виділяє головні факти?

Завдяки науковій праці нам відомо багато історичних фактів. Однак як зрозуміти, які із цих фактів мають важливе значення (головні), а які є несуттєвими (неголовними)?

Головними вважаються факти, які: 1) впливають на розвиток суспільства, залишають слід в історичному розвитку; 2) передають основний зміст історичної епохи, періоду; 3) містять важливі теоретичні відомості для формування історичних понять, світоглядних ідей, власної думки про минуле; 4) відрізняються яскравістю, образністю, емоційністю й здатні викликати особисте співпереживання, міцно закріплюються в пам’яті.

Коронація Данила Романовича — короля Королівства Руського (Галицько-Волинської держави). 1253 р. Художник М. Горелік

Неголовні історичні факти не вирізняються ні оригінальністю, ні яскравістю, не надають важливої інформації. Проте вони необхідні для визначення місця головних фактів у просторі й часі, встановлення хронологічних зв’язків між основними подіями та їхнього тлумачення.

У той самий час слід пам’ятати, що поділ на головні й неголовні факти є умовним. За певних обставин неголовні факти можуть виявитися суттєвими.

Таким чином, історичні факти — це цеглинки, із яких вибудовується історія. Вони є матеріалом, який дає змогу історикам робити висновки, що те, що вони досліджують, є реальною дійсністю. Завдяки впорядкуванню фактів між ними можна встановити взаємозв’язки. Це дає змогу відповісти на головне питання історії: «Чому все так сталося?».

Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем у 1653 р. Художник М. Самокиш. Митець глибоко розкрив запеклу боротьбу українського народу під час Національно-визвольної війни середини XVII ст.

4. Історичний образ.

• Чим історичний образ відрізняється від літературного або художнього?

Підсумком роботи істориків є історичне дослідження. Описуючи на основі історичних джерел історичні факти, вони створюють історичні образи. Вчені визначають історичні явища та будують історичний процес. Виникає ланцюжок історичних образів, що дає розуміння історії на емоційному рівні.

Історичний образ — результат історичного опису якоїсь події, що мала вплив на суспільний розвиток. Історичним образом може бути довільний переказ певної події, художній твір на основі вивчення історичного джерела про цю подію.

Образність є невід’ємною ознакою історичного пізнання, яка іноді силою художнього зображення компенсує недостатність інформації. Історичний образ допомагають створити твори мистецтва, історичні реконструкції, історичні пам’ятки, кіно-, фото- та аудіодокументи.

Чи погоджуєтесь ви з тим, що.

• Факти історії є цінними не тільки самі по собі, вони необхідні для пізнання історії.

• Історичні факти поділяють на події, явища, процеси. Вони відрізняються між собою обсягами впливу на подальший розвиток суспільства.

• У дослідженні завжди виділяють головні та неголовні факти.

• Історичні дослідження дають змогу створити історичні образи.

Джерела повідомляють

Із виступу американського історика та публіциста, професора Єльського університету Тімоті Снайдера

Історик — це шукач істини. Він не володіє істиною, він навіть не обов’язково її знайде, але він — шукач істини. Шукаючи істину, історик водночас створює зв’язки. Істина ніколи не існує сама по собі. Вона справжня тільки в поєднанні з іншими істинами.

Дрібні факти, скромні знання, які ми отримуємо, можуть перерости в досить вірогідні загальні твердження. Хоча частіше вони оформлюються в розповіді. Оскільки історик розуміє процеси, він володіє не лише фактами. Він бачить, як факти з плином часу починають взаємодіяти. Коли історик пише книжку, то не лише описує факти. Добра книжка з історії. відтворює і дає ймовірне пояснення, як люди і події взаємодіють між собою з плином часу.

Жодна історія не може забезпечити повного пояснення минулого. Однак історія, якщо вона добра, дає відчуття повноти та цілісності події, надає можливість побачити розвиток подій із різних боків. Саме ця повнота, таке поєднання фактів і є людською цілістю. Це не лише питання нагромадження знань, це питання накопичення досвіду та інформації про те, як люди минулого здобували знання. Історія. має бачити людей в усьому різноманітті їхньої індивідуальності, дивитися на світ їхніми очима.

• 1) Про що розповідає Т. Снайдер?
• 2) Хто такий історик, на думку автора?
• 3) Чого має прагнути досягти історик, здійснюючи дослідження?

Цікаво знати

Про вибори отамана на Січі

Із 31 грудня на 1 січня запорожці готувалися до виборів кошового отамана. Вибори були беззаперечно прозорими й чесними. Біля церкви робили коло з майданом, на який ставили кандидата. І коли, наприклад, лунало: «Хто за Петра?», то всі, хто підтримував цю кандидатуру, ставали по праву руку від свого ставленика, а ті, хто проти, розташовувалися ліворуч. Цікаво, що тих, хто утримувався, не було й бути не могло. Вважалося, що якщо ти не визначився, то тобі на Січі робити нічого.

Щоправда, траплялися випадки, коли голосів було порівну. Тоді обидві групи прихильників кандидатів вирішували питання голосом — хто кого перекричить. Так, поняття «віддати голос», «голосувати» походить із тих часів. Після того як кошового отамана було обрано, козаки діставали рушниці, пістолі, гармати й салютували. На другий-третій день обирали іншу козацьку старшину, насамперед суддю, писаря, кошового кухаря, а потім — курінних отаманів.

Вибори отамана на Січі. Гравюра XVIII ст.

• 1) Що зображено на малюнку?
• 2) Чи так ви уявляли цю подію, як зобразив її художник?
• 3) Чи допомагає малюнок XVIII ст. створити образ події, описаної в тексті?

Запитання і завдання

1. Що таке історичний факт? Якими є його основні ознаки?

2. За допомогою додаткових джерел наведіть декілька прикладів історичних складних, простих і дрібніших фактів.

3. Робота в парах. Обговоріть і визначте, на які запитання потрібно відповісти історику, щоб дослідити: 1) історичну подію; 2) явище; 3) процес.

4. Колективне обговорення. Яким є головний здобуток праці істориків? Поясніть свою відповідь.

5. Що таке історичний образ? За допомогою чого створюють історичні образи?

6. Робота в малих групах. Обговоріть і проаналізуйте зміст історичного тексту (на вибір). Виділіть у тексті головні й неголовні факти. Сформулюйте, які цілі ставив автор, пропонуючи для вивчення саме цей факт як головний. Аргументуйте свої думки і представте їх класу.

7. Робота в парах. Розподіліть ролі та відтворіть уявні діалоги про з’ясування справжнього ходу якоїсь події.