Піретрум: вирощування з насіння, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 22 листопада 2023 Опубліковано: 10 лютого 2019 Перша редакція: 10 лютого 2018 🕒 11 хвилин 👀 16372 рази 💬 0 коментарів

• Посадка й догляд за піретрумом
• Квітка піретрум – опис
• Посадка піретруму у відкритий ґрунт
  • Вирощування піретруму з насіння
  • Як посадити піретрум у саду
  • Як виростити піретрум
  • Шкідники і хвороби піретруму
  • Піретрум після цвітіння
  • Піретрум красивий (Pyrethrum pulchrum = Tanacetum pulchrum)
  • Піретрум великолистий (Pyrethrum macrophyllum = Tanacetum macrophyllum = Chrysanthemum macrophyllum)
  • Піретрум щиткоподібний (Pyrethrum corymbosum = Chrysanthemum corymbosum = Tanacetum corymbosum)
  • Піретрум цінерарієлистий (Pyrethrum cinerariifolium)
  • Піретрум червоний (Pyrethrum coccineum = Chrysanthemum coccineum)
  • Піретрум рожевий (Pyrethrum roseum)
  • Піретрум дівочий (Pyrethrum parthenium = Chrysanthemum parthenium = Tanacetum parthenium)
  • Корисні властивості піретруму
  • Піретрум – протипокази
  • Коментарі

  Піретрум (лат. Pyrethrum) – рід трав’янистих багаторічників родини Складноцвіті, або Айстрові, що налічує близько 100 видів, спільною ознакою яких є рожеве або біле забарвлення язичкових квіток. Походять піретруми з Азії, Європи й Північної Америки.

  Наукову назву рід отримав через корисні властивості деяких видів знижувати температуру тіла («pyretos» перекладається як «лихоманка», «жар»). У народі піретруми називають пижмом, дикою горобинкою, приворотнем, криворотом тощо.

  Посадка й догляд за піретрумом

  • Цвітіння: у травні-червні, у кінці літа може зацвісти повторно.
  • Посадка: посів насіння на розсаду – на початку березня, висадка сіянців у відкритий ґрунт – у кінці травня. Посів насіння у відкритий ґрунт – щойно зійде сніг або на початку вересня.
  • Освітлення: зранку – яскраве сонячне світло, після полудня – притінок.
  • Ґрунт: родючий, повітро- і водопроникний, пухкий. Не підходять рослині ні піщані, ні бідні, ні сухі ґрунти. Піретрум погано росте в низинних місцях.
  • Полив: регулярний і достатній.
  • Підживлення: по черзі мінеральними й органічними добривами, проте з літа вміст азоту слід скоротити. Добре сприймає піретрум перепрілий гній.
  • Підв’язування: слабкі стебла високорослих сортів вимагають опори.
  • Обрізування: якщо після весняного цвітіння зрізати всі квітконоси, рослина може ще раз зацвісти в кінці літа.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: слимаки, трипси та попелиця.
  • Хвороби: сіра гниль, фузаріоз.

  Квітка піретрум – опис

  Піретруми здебільшого рослини багаторічні, хоча є в роду й однорічні види. Стебла у піретрумів висхідні або прямостоячі, ребристі, розгалужені й опушені, сягають у висоту від 60 до 100 см. У представників роду потужна коренева система, яка проникає вглиб на 3 метри. Розташування сіро-зелених зверху й попелясто-сірих зі споду розсічених на більш-менш вузькі сегменти листків піретруму чергове. Прикореневе листя має жолобчасті черешки, вдвічі довші за листову пластину, черешки ж стеблового листя поступово коротшають до верхівки стебла. Поодинокі кошики піретруму діаметром 5-6 см, зібрані в верхівкові щиткоподібні суцвіття, складаються з дрібних серединних двостатевих трубчастих і безплідних язичкових крайових квіток, білих, червоних або забарвлених у різні відтінки рожевого кольору. Цвіте рослина піретрум у травні-червні. Її плід є світло-коричневою сім’янкою з 5-10 ребрами й лопатевою або зубчастою коронкою. Насіння піретруму не втрачає прорісності 2-3 роки.

  Посадка піретруму у відкритий ґрунт

  Вирощування піретруму з насіння

  Зібране у власному саду насіння піретруму відтворює ознак материнських рослин, тому, якщо ви хочете виростити піретрум якогось певного сорту або кольору, придбайте насіння в крамниці або садовому павільйоні.

  Дрібне насіння піретруму перед посівом на розсаду краще змішати з піском. Висівають його на початку березня, заглиблюючи приблизно на 3-5 мм, але зручніше розподілити його по поверхні, а потім присипати зверху субстратом, після чого зволожити поверхню з дрібнодисперсного розпилювача. Посіви накривають склом або плівкою й утримують у світлому місці при температурі 18-20 ºC. Щойно з’являться сходи, покриття з посівів знімають. На стадії розвитку у сіянців двох справжніх листків їх пікірують по окремих скляночках або горщиках. На постійне місце розсаду висаджують після двотижневого загартовування.

  У південних районах квітку піретрум вирощують безрозсадним способом, тобто посівом насіння безпосередньо у відкритий ґрунт на початку вересня.

  Як посадити піретрум у саду

  У дикій природі піретруми ростуть на досить родючих ґрунтах, тому і в саду їм виділяють ділянки з живильним, проникним і пухким ґрунтом. Не підходять піретруму ні сухі, ні піщані, ні мізерні ґрунти, погано росте він на низинних, затоплюваних водою місцях, оскільки не зносить тривалого перезволоження, особливо в холодну пору року. Що стосується освітлення, то найкраще піретрум зростає на ділянках, освітлюваних сонцем лише частину дня, а решту часу перебувають у притінку.

  Висаджують сіянці піретруму на відстані 25-30 см. Після посадки ділянку рясно поливають і на перші 10 днів організовують сіянцям захист від сонця. Зацвітають багаторічні піретруми на другий рік.

  Догляд за піретрумом у саду

  Як виростити піретрум

  Посадка піретруму та догляд за ним не вирізняються складністю. Ця багаторічна рослина – справжня знахідка для тих, у кого немає часу, можливості чи бажання доглядати за квітником. Щойно піретрум зміцніє, він легко пригнічує будь-які бур’яни, що з’являються на ділянці, тому прополювання йому потрібні тільки на самому початку вегетації, і на цьому етапі вам може допомогти мульчування ділянки органічними матеріалами. Єдиною обов’язковою умовою для нормального розвитку піретруму й підтримки його декоративних якостей на належному рівні є регулярний і достатній полив, після якого бажано розпушити навколо кущів ґрунт, щоб на його поверхні не утворилася кірка.

  Підживлюють піретрум як мінеральними, так і органічними добривами, проте азотні підживлення потрібно вносити обережно, інакше піретрум нарощуватиме зелену масу на шкоду цвітінню. Дуже гарно відгукується рослина на перепрілий гній.

  Високі слабкі стебла піретруму доводиться іноді підв’язувати. Якщо після першого цвітіння зрізати всі квітконоси, не дозволивши насінню дозріти, до кінця літа піретрум зацвіте повторно. На одному місці піретруми ростуть 4 роки, а потім їх бажано пересадити, оскільки вони сильно розростаються, а їхнє цвітіння стає не таким рясним. Під час пересадки кущі можна розділити.

  Шкідники і хвороби піретруму

  Піретруми мають гарні захисні властивості, і їх рідко вражають хвороби й комахи. Однак проблеми виникають і у цієї стійкої квіткової культури. Наприклад, піретруми можуть захворіти на сіру гниль або фузаріоз. Сіра гниль – грибкове захворювання, що вражає всі наземні органи, через що рослини вкриваються сірим пухнастим нальотом, деформуються і гинуть. Хворі екземпляри слід видаляти і спалювати, а ґрунт, у якому вони росли, проливати розчином фунгіциду. Фузаріоз – теж інфекційна грибкова хвороба, збудники якої проникають через коріння й уражають передусім судинну систему рослини. Загибель хворого екземпляра неминуча, тому його потрібно якнайшвидше прибрати з ділянки й спалити, щоб інфекція не перекинулася на сусідні кущі. Ґрунт і здорові піретруми потрібно знезаразити розчином мідьвмісного фунгіциду.

  Зі шкідників для піретруму становлять небезпеку слимаки, трипси та попелиця. Слимаків, які приповзають об’їдати листя піретруму, доведеться збирати вручну. Допомогти вам прибрати з ділянки черевоногих молюсків можуть їжаки та птиці, якщо ви будете їх підгодовувати на своїй ділянці. Дрібних трипсів, що часто зустрічаються на садових квітах, можна знищити тільки разом із рослинами, на яких вони оселилися, після чого здорові піретруми потрібно обробити системним інсектицидом. Що стосується попелиць, то легше позбутися ураженої ними рослини, ніж шкідників, але ви можете спробувати знищити цих комах Біотліном, Актарою, Актелліком або іншим інсектицидом подібної дії. Найімовірніше, однієї обробки не вистачить, і доведеться для повної перемоги над шкідниками провести ще 1-2 обприскування.

  Піретрум після цвітіння

  Після осіннього цвітіння наземну частину піретруму зрізають на рівні поверхні. На зиму ділянку мульчують шаром торфу або вкривають ялиновим гіллям: під таким утепленням коріння піретруму прекрасно зносить навіть сильні морози. Навесні ялинове гілля потрібно зняти, а торф відгребти, щоб молодим стеблам було легше пробитися крізь товщу землі.

  Види і сорти піретруму

  У культурі вирощують не так багато видів піретруму, однак у цієї рослини безліч садових форм і сортів.

  Піретрум красивий (Pyrethrum pulchrum = Tanacetum pulchrum)

  у дикій природі зустрічається в Середній Азії, Північному Китаї, Північній Монголії, Казахстані та Сибіру. Зростає він у тундрі, на кам’янистих схилах і розсипах близько льодовиків. Піретрум красивий є напіврозетковою кореневищною багаторічною рослиною заввишки до 50 см, опушеною звивистими волосинками. Його нечисленні прямостоячі стебла рідколисті. Зелене, довгочерешкове, голе або рідко опушене двічі перисторозсічене прикореневе листя сягає в довжину 15, а в ширину – 2 см. Стеблові листки сидячі. Зібрані в суцвіття по 2-3 штуки або поодинокі кошики складаються з білих язичкових і сірих трубчастих квіток.

  Піретрум великолистий (Pyrethrum macrophyllum = Tanacetum macrophyllum = Chrysanthemum macrophyllum)

  – багаторічна рослина родом із Кавказу. У рослин цього виду заввишки 100-150 см дрібні білі квіти зібрані в щиткоподібні суцвіття діаметром до 10 см. До кінця цвітіння кошики стають червонувато-коричневими. Піретрум великолистий добре виглядає у великих групах у поєднанні з ряболистим міскантусом, просом прутоподібним, куничником гостроквітковим й іншими декоративними злаками.

  Піретрум щиткоподібний (Pyrethrum corymbosum = Chrysanthemum corymbosum = Tanacetum corymbosum)

  походить із суходільних лугів Східної Європи, Кавказу та передгір’їв Алтаю. Це кореневищна багаторічна рослина з одним або декількома прямостоячими, розгалуженими на верхівці стеблами заввишки від 40 до 150 см. Її прикореневі, розташовані на довгих черешках листки сягають у довжину 30-40 см. Їхні пластини перисто розсічені. Стеблові листки схожі на прикореневі, але з коротшими пластинками, нижні – черешкові, а середні й верхні – сидячі. Кошики на довгих волосистих ніжках зібрані по 15-20 штук у пухкі щитки. Язичкові квітки білі, сім’янки сірі. Цвіте піретрум щиткоподібний у червні.

  Піретрум цінерарієлистий (Pyrethrum cinerariifolium)

  або далматська ромашка, є трав’янистою рослиною заввишки від 15 до 45 см із двічі або тричі перисто-розсіченим сріблясто-сірим листям. Крайові квітки в кошиках білі або жовтуваті, сім’янки сірі.

  Піретрум червоний (Pyrethrum coccineum = Chrysanthemum coccineum)

  або кавказька ромашка – рослина, яку часто плутають із піретрумом рожевим. Ця рослина, що виростає в природі на Кавказі, має безліч форм, у яких язичкові квітки забарвлені в кольори від білого до темно-вишневого, причому нерідкі серед них і рослини з махровими кошиками. Від перської ромашки (піретруму рожевого) кавказька відрізняється двічі перисто-розсіченим листям. Цей вид містить у наземних органах отруйні для комах, але нешкідливі для людини й теплокровних тварин речовини.

  Піретрум рожевий (Pyrethrum roseum)

  або перська ромашка, теж родом із Кавказу. Цей піретрум культивується вже понад два століття. У висоту його прямостоячі стебла сягають 60-70 см. Розеткове листя у цього виду світло-зелене, розсічене, черешкове. Стеблові листки дрібніші за прикореневі. Кошики діаметром до 5 см можуть бути поодинокими або в кількості 2-3 штук утворювати гроноподібні суцвіття. Язичкові квітки у перської ромашки рожевого кольору, а трубчасті – жовтого. Назва піретруму гібридного застосовується до численних садових сортів і форм цього виду. Серед них є рослини з махровими кошиками темно-червоного, білого й рожевого кольору. Найбільшого поширення набула група гібридів Робінсонз мікс – піретрум заввишки до 80 см із великими червоними й рожевими кошиками, діаметр яких сягає 12 см. Найчастіше вирощують такі сорти піретруму гібридного:

  • Атросангвінеа – кущі заввишки до 60 см із суцвіттями діаметром до 6 см. Язичкові квітки темно-червоного кольору, трубчасті – жовтого;
  • Бренда – сорт із язичковими квітками густо-рожевого кольору;
  • Джеймс Келвей – рослини заввишки до 60 см із кошиками діаметром до 6 см. Крайові квітки шарлахово-червоні;
  • І. М. Робінсон – сорт із блідо-рожевими крайовими квітками;
  • Келвей Глоріес – рослина з червоними язичковими квітками й жовтими трубчастими;
  • Лорд Роузбері – сорт із густомахровими кошиками;
  • Ванесса – рослина з махровими кошиками і жовтою опуклою серединкою.

  Популярністю користуються також садові форми перської ромашки: рожева, червона, махрова рожева, низька й махрова біла.

  Піретрум дівочий (Pyrethrum parthenium = Chrysanthemum parthenium = Tanacetum parthenium)

  З однорічних представників роду найвідоміший піретрум дівочий, який походить із Південної Європи. Власне, у природі це така ж багаторічна рослина, як і описані раніше види, проте в аматорських садах його вирощують в однорічній культурі. Кущ у піретруму дівочого заввишки до 50 см, сильнопогілкований, але компактний. Листя глибоко розрізане або перисторозсічене, опушене, черешчасте, жовто- або світло-зелене. Кошики діаметром 1,5-3 см, прості або махрові, з білими або жовтими язичковими квітками, зібрані в верхівкові грона. З садових форм цього виду частіше вирощуються дископодібна (бордюрна рослина з жовтими крайовими квітками) й жовтолиста (з великолопатевим жовтуватим листям і білими крайовими квітками). Серед сортів піретруму дівочого приваблюють рослини з кулястими махровими суцвіттями:

  • Зільбеотеппіх – сорт із білими махровими кулястими кошиками;
  • Шнеебаль – кущ заввишки 20-25 см зі світло-зеленим листям і білими махровими суцвіттями діаметром до 2,5 см, що складаються тільки з трубчастих квіток;
  • Даль Уайт – сорт зі схожими на ґудзики білими суцвіттями;
  • Сноу Паффс, Сноу Болл і Уайт Старз – сорти з круглими суцвіттями й спідничкою з широких і коротких язичкових квіток;
  • Вірго – піретрум заввишки до 80 см із білими кулястими махровими кошиками діаметром близько півтора сантиметра;
  • Гольдбаль – сорт із жовтими махровими суцвіттями діаметром до 2,5 см, що складаються з трубчастих квіток.

  Властивості піретруму – шкода і користь

  Корисні властивості піретруму

  У Стародавньому світі піретрум використовували для зняття запалень, зниження температури й позбавлення від головного болю. Властивості піретруму нагадують дію аспірину. Офіційно про наявність у піретруму лікувальних властивостей заявили англійські науковці в XVII столітті. У той час його застосовували як засіб від головного болю. А у вісімдесяті роки минулого століття англійці відкрили унікальну властивість піретруму рятувати від мігрені. Мігренню страждає безліч людей. Цей стан здатний надовго вивести з ладу міцну молоду людину, але порошок із листя піретруму рятує від мігрені краще й швидше за будь-які медикаментозні препарати. Відбувається це за рахунок умісту в рослині партеноліда, який блокує вироблення шишкоподібною залозою серотоніну, а саме надлишок цієї речовини в судинах і клітинах мозку провокує напад мігрені.

  Препарати Лізуріт і Метисергід теж швидко справляються з мігренню, але їх уживання супроводжується небажаними побічними ефектами, в той час як піретрум просто не дозволяє організму виробляти речовину, що викликає головний біль. Окрім того, піретрум перешкоджає утворенню в судинах тромбів, блокує вироблення гістаміну, має протиалергічну та протимікробну властивості. Аплікації з листя піретруму застосовують при артриті й ревматизмі, менструальних болях і нападах астми, а в комплексі з медикаментозними препаратами піретрум використовується для лікування псоріазу, алергії та дерматитів.

  Піретрум – протипокази

  Протипоказаний піретрум вагітним, жінкам-годувальницям, дітям до двох років, особам, які вживають коагулянти, і тим, у кого виявлена індивідуальна незносність піретруму.

  Піретрум: вирощування з насіння, види і сорти

  Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 22 листопада 2023 Опубліковано: 10 лютого 2019 Перша редакція: 10 лютого 2018 🕒 11 хвилин 👀 16374 рази 💬 0 коментарів

  • Посадка й догляд за піретрумом
  • Квітка піретрум – опис
  • Посадка піретруму у відкритий ґрунт
    • Вирощування піретруму з насіння
    • Як посадити піретрум у саду
    • Як виростити піретрум
    • Шкідники і хвороби піретруму
    • Піретрум після цвітіння
    • Піретрум красивий (Pyrethrum pulchrum = Tanacetum pulchrum)
    • Піретрум великолистий (Pyrethrum macrophyllum = Tanacetum macrophyllum = Chrysanthemum macrophyllum)
    • Піретрум щиткоподібний (Pyrethrum corymbosum = Chrysanthemum corymbosum = Tanacetum corymbosum)
    • Піретрум цінерарієлистий (Pyrethrum cinerariifolium)
    • Піретрум червоний (Pyrethrum coccineum = Chrysanthemum coccineum)
    • Піретрум рожевий (Pyrethrum roseum)
    • Піретрум дівочий (Pyrethrum parthenium = Chrysanthemum parthenium = Tanacetum parthenium)
    • Корисні властивості піретруму
    • Піретрум – протипокази
    • Коментарі

    Піретрум (лат. Pyrethrum) – рід трав’янистих багаторічників родини Складноцвіті, або Айстрові, що налічує близько 100 видів, спільною ознакою яких є рожеве або біле забарвлення язичкових квіток. Походять піретруми з Азії, Європи й Північної Америки.

    Наукову назву рід отримав через корисні властивості деяких видів знижувати температуру тіла («pyretos» перекладається як «лихоманка», «жар»). У народі піретруми називають пижмом, дикою горобинкою, приворотнем, криворотом тощо.

    Посадка й догляд за піретрумом

    • Цвітіння: у травні-червні, у кінці літа може зацвісти повторно.
    • Посадка: посів насіння на розсаду – на початку березня, висадка сіянців у відкритий ґрунт – у кінці травня. Посів насіння у відкритий ґрунт – щойно зійде сніг або на початку вересня.
    • Освітлення: зранку – яскраве сонячне світло, після полудня – притінок.
    • Ґрунт: родючий, повітро- і водопроникний, пухкий. Не підходять рослині ні піщані, ні бідні, ні сухі ґрунти. Піретрум погано росте в низинних місцях.
    • Полив: регулярний і достатній.
    • Підживлення: по черзі мінеральними й органічними добривами, проте з літа вміст азоту слід скоротити. Добре сприймає піретрум перепрілий гній.
    • Підв’язування: слабкі стебла високорослих сортів вимагають опори.
    • Обрізування: якщо після весняного цвітіння зрізати всі квітконоси, рослина може ще раз зацвісти в кінці літа.
    • Розмноження: насіннєве.
    • Шкідники: слимаки, трипси та попелиця.
    • Хвороби: сіра гниль, фузаріоз.

    Квітка піретрум – опис

    Піретруми здебільшого рослини багаторічні, хоча є в роду й однорічні види. Стебла у піретрумів висхідні або прямостоячі, ребристі, розгалужені й опушені, сягають у висоту від 60 до 100 см. У представників роду потужна коренева система, яка проникає вглиб на 3 метри. Розташування сіро-зелених зверху й попелясто-сірих зі споду розсічених на більш-менш вузькі сегменти листків піретруму чергове. Прикореневе листя має жолобчасті черешки, вдвічі довші за листову пластину, черешки ж стеблового листя поступово коротшають до верхівки стебла. Поодинокі кошики піретруму діаметром 5-6 см, зібрані в верхівкові щиткоподібні суцвіття, складаються з дрібних серединних двостатевих трубчастих і безплідних язичкових крайових квіток, білих, червоних або забарвлених у різні відтінки рожевого кольору. Цвіте рослина піретрум у травні-червні. Її плід є світло-коричневою сім’янкою з 5-10 ребрами й лопатевою або зубчастою коронкою. Насіння піретруму не втрачає прорісності 2-3 роки.

    Посадка піретруму у відкритий ґрунт

    Вирощування піретруму з насіння

    Зібране у власному саду насіння піретруму відтворює ознак материнських рослин, тому, якщо ви хочете виростити піретрум якогось певного сорту або кольору, придбайте насіння в крамниці або садовому павільйоні.

    Дрібне насіння піретруму перед посівом на розсаду краще змішати з піском. Висівають його на початку березня, заглиблюючи приблизно на 3-5 мм, але зручніше розподілити його по поверхні, а потім присипати зверху субстратом, після чого зволожити поверхню з дрібнодисперсного розпилювача. Посіви накривають склом або плівкою й утримують у світлому місці при температурі 18-20 ºC. Щойно з’являться сходи, покриття з посівів знімають. На стадії розвитку у сіянців двох справжніх листків їх пікірують по окремих скляночках або горщиках. На постійне місце розсаду висаджують після двотижневого загартовування.

    У південних районах квітку піретрум вирощують безрозсадним способом, тобто посівом насіння безпосередньо у відкритий ґрунт на початку вересня.

    Як посадити піретрум у саду

    У дикій природі піретруми ростуть на досить родючих ґрунтах, тому і в саду їм виділяють ділянки з живильним, проникним і пухким ґрунтом. Не підходять піретруму ні сухі, ні піщані, ні мізерні ґрунти, погано росте він на низинних, затоплюваних водою місцях, оскільки не зносить тривалого перезволоження, особливо в холодну пору року. Що стосується освітлення, то найкраще піретрум зростає на ділянках, освітлюваних сонцем лише частину дня, а решту часу перебувають у притінку.

    Висаджують сіянці піретруму на відстані 25-30 см. Після посадки ділянку рясно поливають і на перші 10 днів організовують сіянцям захист від сонця. Зацвітають багаторічні піретруми на другий рік.

    Догляд за піретрумом у саду

    Як виростити піретрум

    Посадка піретруму та догляд за ним не вирізняються складністю. Ця багаторічна рослина – справжня знахідка для тих, у кого немає часу, можливості чи бажання доглядати за квітником. Щойно піретрум зміцніє, він легко пригнічує будь-які бур’яни, що з’являються на ділянці, тому прополювання йому потрібні тільки на самому початку вегетації, і на цьому етапі вам може допомогти мульчування ділянки органічними матеріалами. Єдиною обов’язковою умовою для нормального розвитку піретруму й підтримки його декоративних якостей на належному рівні є регулярний і достатній полив, після якого бажано розпушити навколо кущів ґрунт, щоб на його поверхні не утворилася кірка.

    Підживлюють піретрум як мінеральними, так і органічними добривами, проте азотні підживлення потрібно вносити обережно, інакше піретрум нарощуватиме зелену масу на шкоду цвітінню. Дуже гарно відгукується рослина на перепрілий гній.

    Високі слабкі стебла піретруму доводиться іноді підв’язувати. Якщо після першого цвітіння зрізати всі квітконоси, не дозволивши насінню дозріти, до кінця літа піретрум зацвіте повторно. На одному місці піретруми ростуть 4 роки, а потім їх бажано пересадити, оскільки вони сильно розростаються, а їхнє цвітіння стає не таким рясним. Під час пересадки кущі можна розділити.

    Шкідники і хвороби піретруму

    Піретруми мають гарні захисні властивості, і їх рідко вражають хвороби й комахи. Однак проблеми виникають і у цієї стійкої квіткової культури. Наприклад, піретруми можуть захворіти на сіру гниль або фузаріоз. Сіра гниль – грибкове захворювання, що вражає всі наземні органи, через що рослини вкриваються сірим пухнастим нальотом, деформуються і гинуть. Хворі екземпляри слід видаляти і спалювати, а ґрунт, у якому вони росли, проливати розчином фунгіциду. Фузаріоз – теж інфекційна грибкова хвороба, збудники якої проникають через коріння й уражають передусім судинну систему рослини. Загибель хворого екземпляра неминуча, тому його потрібно якнайшвидше прибрати з ділянки й спалити, щоб інфекція не перекинулася на сусідні кущі. Ґрунт і здорові піретруми потрібно знезаразити розчином мідьвмісного фунгіциду.

    Зі шкідників для піретруму становлять небезпеку слимаки, трипси та попелиця. Слимаків, які приповзають об’їдати листя піретруму, доведеться збирати вручну. Допомогти вам прибрати з ділянки черевоногих молюсків можуть їжаки та птиці, якщо ви будете їх підгодовувати на своїй ділянці. Дрібних трипсів, що часто зустрічаються на садових квітах, можна знищити тільки разом із рослинами, на яких вони оселилися, після чого здорові піретруми потрібно обробити системним інсектицидом. Що стосується попелиць, то легше позбутися ураженої ними рослини, ніж шкідників, але ви можете спробувати знищити цих комах Біотліном, Актарою, Актелліком або іншим інсектицидом подібної дії. Найімовірніше, однієї обробки не вистачить, і доведеться для повної перемоги над шкідниками провести ще 1-2 обприскування.

    Піретрум після цвітіння

    Після осіннього цвітіння наземну частину піретруму зрізають на рівні поверхні. На зиму ділянку мульчують шаром торфу або вкривають ялиновим гіллям: під таким утепленням коріння піретруму прекрасно зносить навіть сильні морози. Навесні ялинове гілля потрібно зняти, а торф відгребти, щоб молодим стеблам було легше пробитися крізь товщу землі.

    Види і сорти піретруму

    У культурі вирощують не так багато видів піретруму, однак у цієї рослини безліч садових форм і сортів.

    Піретрум красивий (Pyrethrum pulchrum = Tanacetum pulchrum)

    у дикій природі зустрічається в Середній Азії, Північному Китаї, Північній Монголії, Казахстані та Сибіру. Зростає він у тундрі, на кам’янистих схилах і розсипах близько льодовиків. Піретрум красивий є напіврозетковою кореневищною багаторічною рослиною заввишки до 50 см, опушеною звивистими волосинками. Його нечисленні прямостоячі стебла рідколисті. Зелене, довгочерешкове, голе або рідко опушене двічі перисторозсічене прикореневе листя сягає в довжину 15, а в ширину – 2 см. Стеблові листки сидячі. Зібрані в суцвіття по 2-3 штуки або поодинокі кошики складаються з білих язичкових і сірих трубчастих квіток.

    Піретрум великолистий (Pyrethrum macrophyllum = Tanacetum macrophyllum = Chrysanthemum macrophyllum)

    – багаторічна рослина родом із Кавказу. У рослин цього виду заввишки 100-150 см дрібні білі квіти зібрані в щиткоподібні суцвіття діаметром до 10 см. До кінця цвітіння кошики стають червонувато-коричневими. Піретрум великолистий добре виглядає у великих групах у поєднанні з ряболистим міскантусом, просом прутоподібним, куничником гостроквітковим й іншими декоративними злаками.

    Піретрум щиткоподібний (Pyrethrum corymbosum = Chrysanthemum corymbosum = Tanacetum corymbosum)

    походить із суходільних лугів Східної Європи, Кавказу та передгір’їв Алтаю. Це кореневищна багаторічна рослина з одним або декількома прямостоячими, розгалуженими на верхівці стеблами заввишки від 40 до 150 см. Її прикореневі, розташовані на довгих черешках листки сягають у довжину 30-40 см. Їхні пластини перисто розсічені. Стеблові листки схожі на прикореневі, але з коротшими пластинками, нижні – черешкові, а середні й верхні – сидячі. Кошики на довгих волосистих ніжках зібрані по 15-20 штук у пухкі щитки. Язичкові квітки білі, сім’янки сірі. Цвіте піретрум щиткоподібний у червні.

    Піретрум цінерарієлистий (Pyrethrum cinerariifolium)

    або далматська ромашка, є трав’янистою рослиною заввишки від 15 до 45 см із двічі або тричі перисто-розсіченим сріблясто-сірим листям. Крайові квітки в кошиках білі або жовтуваті, сім’янки сірі.

    Піретрум червоний (Pyrethrum coccineum = Chrysanthemum coccineum)

    або кавказька ромашка – рослина, яку часто плутають із піретрумом рожевим. Ця рослина, що виростає в природі на Кавказі, має безліч форм, у яких язичкові квітки забарвлені в кольори від білого до темно-вишневого, причому нерідкі серед них і рослини з махровими кошиками. Від перської ромашки (піретруму рожевого) кавказька відрізняється двічі перисто-розсіченим листям. Цей вид містить у наземних органах отруйні для комах, але нешкідливі для людини й теплокровних тварин речовини.

    Піретрум рожевий (Pyrethrum roseum)

    або перська ромашка, теж родом із Кавказу. Цей піретрум культивується вже понад два століття. У висоту його прямостоячі стебла сягають 60-70 см. Розеткове листя у цього виду світло-зелене, розсічене, черешкове. Стеблові листки дрібніші за прикореневі. Кошики діаметром до 5 см можуть бути поодинокими або в кількості 2-3 штук утворювати гроноподібні суцвіття. Язичкові квітки у перської ромашки рожевого кольору, а трубчасті – жовтого. Назва піретруму гібридного застосовується до численних садових сортів і форм цього виду. Серед них є рослини з махровими кошиками темно-червоного, білого й рожевого кольору. Найбільшого поширення набула група гібридів Робінсонз мікс – піретрум заввишки до 80 см із великими червоними й рожевими кошиками, діаметр яких сягає 12 см. Найчастіше вирощують такі сорти піретруму гібридного:

    • Атросангвінеа – кущі заввишки до 60 см із суцвіттями діаметром до 6 см. Язичкові квітки темно-червоного кольору, трубчасті – жовтого;
    • Бренда – сорт із язичковими квітками густо-рожевого кольору;
    • Джеймс Келвей – рослини заввишки до 60 см із кошиками діаметром до 6 см. Крайові квітки шарлахово-червоні;
    • І. М. Робінсон – сорт із блідо-рожевими крайовими квітками;
    • Келвей Глоріес – рослина з червоними язичковими квітками й жовтими трубчастими;
    • Лорд Роузбері – сорт із густомахровими кошиками;
    • Ванесса – рослина з махровими кошиками і жовтою опуклою серединкою.

    Популярністю користуються також садові форми перської ромашки: рожева, червона, махрова рожева, низька й махрова біла.

    Піретрум дівочий (Pyrethrum parthenium = Chrysanthemum parthenium = Tanacetum parthenium)

    З однорічних представників роду найвідоміший піретрум дівочий, який походить із Південної Європи. Власне, у природі це така ж багаторічна рослина, як і описані раніше види, проте в аматорських садах його вирощують в однорічній культурі. Кущ у піретруму дівочого заввишки до 50 см, сильнопогілкований, але компактний. Листя глибоко розрізане або перисторозсічене, опушене, черешчасте, жовто- або світло-зелене. Кошики діаметром 1,5-3 см, прості або махрові, з білими або жовтими язичковими квітками, зібрані в верхівкові грона. З садових форм цього виду частіше вирощуються дископодібна (бордюрна рослина з жовтими крайовими квітками) й жовтолиста (з великолопатевим жовтуватим листям і білими крайовими квітками). Серед сортів піретруму дівочого приваблюють рослини з кулястими махровими суцвіттями:

    • Зільбеотеппіх – сорт із білими махровими кулястими кошиками;
    • Шнеебаль – кущ заввишки 20-25 см зі світло-зеленим листям і білими махровими суцвіттями діаметром до 2,5 см, що складаються тільки з трубчастих квіток;
    • Даль Уайт – сорт зі схожими на ґудзики білими суцвіттями;
    • Сноу Паффс, Сноу Болл і Уайт Старз – сорти з круглими суцвіттями й спідничкою з широких і коротких язичкових квіток;
    • Вірго – піретрум заввишки до 80 см із білими кулястими махровими кошиками діаметром близько півтора сантиметра;
    • Гольдбаль – сорт із жовтими махровими суцвіттями діаметром до 2,5 см, що складаються з трубчастих квіток.

    Властивості піретруму – шкода і користь

    Корисні властивості піретруму

    У Стародавньому світі піретрум використовували для зняття запалень, зниження температури й позбавлення від головного болю. Властивості піретруму нагадують дію аспірину. Офіційно про наявність у піретруму лікувальних властивостей заявили англійські науковці в XVII столітті. У той час його застосовували як засіб від головного болю. А у вісімдесяті роки минулого століття англійці відкрили унікальну властивість піретруму рятувати від мігрені. Мігренню страждає безліч людей. Цей стан здатний надовго вивести з ладу міцну молоду людину, але порошок із листя піретруму рятує від мігрені краще й швидше за будь-які медикаментозні препарати. Відбувається це за рахунок умісту в рослині партеноліда, який блокує вироблення шишкоподібною залозою серотоніну, а саме надлишок цієї речовини в судинах і клітинах мозку провокує напад мігрені.

    Препарати Лізуріт і Метисергід теж швидко справляються з мігренню, але їх уживання супроводжується небажаними побічними ефектами, в той час як піретрум просто не дозволяє організму виробляти речовину, що викликає головний біль. Окрім того, піретрум перешкоджає утворенню в судинах тромбів, блокує вироблення гістаміну, має протиалергічну та протимікробну властивості. Аплікації з листя піретруму застосовують при артриті й ревматизмі, менструальних болях і нападах астми, а в комплексі з медикаментозними препаратами піретрум використовується для лікування псоріазу, алергії та дерматитів.

    Піретрум – протипокази

    Протипоказаний піретрум вагітним, жінкам-годувальницям, дітям до двох років, особам, які вживають коагулянти, і тим, у кого виявлена індивідуальна незносність піретруму.

    Піретрум

    Трав’яниста багаторічна рослина піретрум (Pyrethrum) є представником сімейства Айстрові, або Складноцвіті. Цей рід об’єднує близько 100 видів. У всіх цих видів є один загальний ознака ― колір язичкових квіток білий або рожевий. Родом така рослина з Європи, Азії та Північної Америки. Своє наукове таку назву рослина отримала завдяки тому, що у деяких видів є цілющі властивості, а точніше, вони здатні знижувати температуру тіла («pyretos» в перекладі означає «жар, лихоманка»). У народі в таких кольорів є й інші назви, наприклад: ромашник, поповник або ромашка.

    • 1 Особливості піретруму
    • 2 Посадка піретруму у відкритий грунт
      • 2.1 Вирощування піретруму з насіння
      • 2.2 Як посадити в саду
      • 3.1 Захворювання і шкідники
      • 3.2 Після цвітіння
      • 4.1 Піретрум красивий (Pyrethrum pulchrum = Tanacetum pulchrum)
      • 4.2 Піретрум крупнолистий (Pyrethrum macrophyllum = Tanacetum macrophyllum = Хризантеми macrophyllum)
      • 4.3 Піретрум щитковидный (Pyrethrum corymbosum = Хризантеми corymbosum = Tanacetum corymbosum)
      • 4.4 Піретрум цинерариелистный (Pyrethrum cinerariifolium), або далматская ромашка
      • 4.5 Піретрум червоний (Pyrethrum coccineum = Хризантеми coccineum), або кавказька ромашка
      • 4.6 Піретрум рожевий (Pyrethrum roseum), або персидська ромашка
      • 4.7 Піретрум дівочий (Pyrethrum parthenium = Хризантеми parthenium = Tanacetum parthenium)
      • 5.1 Корисні властивості піретруму
      • 5.2 Шкоди

      Особливості піретруму

      Більша кількість видів піретруму є багаторічниками. Серед безлічі видів є і однорічники. Ребристі розгалужені пагони можуть бути прямостоячими або висхідними, на їх поверхні є опушення. Висота стебел 0,6–1 м Такі рослини мають дуже потужною системою коріння, які можуть проникати вглиб ґрунту на 300 див. Очереднорасположенные листові пластини розсічені на вузькі сегменти різної ширини. Їх лицьова сторона зелено-сіра, а виворітна ― сіро-попелястий. У прикореневих листових пластин є жолобчасті черешки, вони довші самих листів у кілька разів. У стеблових листових пластин також є черешки, які у міру наближення до верхівки пагона стають все коротшими. Діаметр одиночних кошиків від 50 до 60 мм, вони входять до складу щитковидних верхівкових суцвіть. До складу кошиків входять язичкові, неплідні крайові і маленькі двостатеві серединні трубчасті квітки, які бувають забарвлені в білий, червоний колір і у всі відтінки рожевого. Цвітіння спостерігається в травні і червні. Плід ― це сім’янка блідо-коричневого забарвлення, що має від 5 до 10 ребер, коронка у них зубчаста або лопатева. Насіння залишаються всхожими протягом 2 або 3 років.

      Посадка піретруму у відкритий грунт

      Вирощування піретруму з насіння

      Якщо насіння з піретрумів зібрати самостійно, то вирощені з них квіти не збережуть сортових ознак батьківської рослини. У зв’язку з цим, якщо ви бажаєте, щоб вирощені вами квіти були певного сорту або кольору, то покупку насіння слід проводити в садовому павільйоні або в спеціальному магазині.

      Насіння у такого рослини дуже маленькі тому, щоб полегшити посів, їх рекомендується з’єднати з піском. Висів проводять в перші дні березня, при цьому насіння необхідно заглибити в грунт приблизно на 0,3–0,5 див. Існує й інший, більш простий спосіб посадки, для цього насіння розподіляють по поверхні грунтосумішей, після чого їх зверху засипають необхідною кількістю грунту. Посіви слід полити, скориставшись дрібнодисперсним пульверизатором. Ємність необхідно накрити плівкою або склом, а потім її прибирають в добре освітлене і тепле (від 18 до 20 градусів) місце. Після появи перших сіянців з ємності потрібно буде видалити укриття. Пікіровку за індивідуальними горщикам або стаканчики проводять після того, як у рослинок почне розвиватися друга справжня листова пластина. Перш ніж пересадити піретрум у відкритий ґрунт, його потрібно загартувати протягом 15 днів.

      Такий квітка можна вирощувати і безрозсадним способом, але тільки в південних регіонах. Висів насіння у відкритий ґрунт виробляють в перші дні вересня.

      Як посадити в саду

      Ростуть у природних умовах піретруми воліють грунт насичений поживними речовинами. У зв’язку з цим і при вирощуванні на садовій ділянці їм потрібен родючий, пухкий і проникний грунт. Вирощувати таку квітку на бідних піщаних або сухих ґрунтах не можна, також для його посадки не підходить і низинний ділянку, де спостерігається застій води, тому що ця рослина вкрай негативно реагує на тривале перезволоження тим більше, якщо на вулиці холодно. Найбільш підходящим ділянкою для посадки такого рослини стане той, який освітлений сонцем лише кілька годин на добу, а основну частину дня він повинен знаходитися в затіненні.

      При висадці між рослинками слід дотримуватися дистанції 25-30 сантиметрів. Висаджені піретруми потребують рясному поливі, при цьому перші 1,5 тижні після посадки їм знадобиться притінення від прямих променів сонця. Піретруми-багаторічники починають цвісти вже на наступний рік після висадки.

      Догляд за піретрум в саду

      Доглядати за піретрум дуже просто. Цей багаторічник відмінно підійде тим, у кого не завжди знаходиться час для догляду за садовими квітами. Після того, як після пересадки квіти зміцніють, їм будуть не страшні будь-які бур’яни, тому що вони зможуть подавляти їх ріст. У зв’язку з цим прополювати клумбу з пиретрумами потрібно лише на самому початку періоду вегетації при цьому, щоб скоротити кількість прополок, поверхня ґрунту можна засипати шаром мульчі (органікою). Щоб рослина добре росла і правильно розвивався, йому необхідний систематичний полив. Після того як квіти политі, поверхня ґрунту рекомендується розпушити, це допоможе уникнути утворення на ній щільної кірки.

      Для підгодівлі використовують і органіку, і мінеральні добрива. Перегодовувати піретрум азотом не можна, так як в цьому випадку він буде інтенсивно нарощувати зелену масу, а цвітіння стане мізерним. Квітка добре відгукується на перепрілий гній.

      Пагони біля кущиків високі, але не дуже міцні, тому їм може знадобитися підв’язка. Коли буде закінчуватися перше цвітіння, рекомендується видалити всі квітконоси, не чекаючи при цьому початку формування насіння. У цьому випадку в останні тижні літнього періоду у піретруму почнеться повторне цвітіння. Без пересадки на одному і тому ж місці такі квіти можна вирощувати не довше чотирьох років. За цей час вони сильно розростуться, з-за чого цвітіння стане мізерним. Тому кожні 4 роки такі квіти рекомендується пересаджувати на нове місце. Пересаджувані кущики при необхідності поділяють.

      Захворювання і шкідники

      Піретрум відрізняється досить високою стійкістю до різних хвороб і шкідників. Однак в окремих випадках він може захворіти. Приміром, ця квітка іноді хворіє фузаріозом або сірою гниллю. Така грибкова хвороба, як сіра гниль пошкоджує ті частини куща, які розташовуються над землею, в результаті на їх поверхні з’являється пухнастий наліт сірого забарвлення, відбувається їх деформація, в результаті кущик гине. Уражені рослини витягують з ґрунту і знищують, а ділянку, на якій вони вирощувалися, необхідно пролити розчином будь-якого фунгіциду. Також інфекційних грибковим захворюванням є і фузаріоз. Його збудники потрапляють у рослину через корінці, при цьому в першу чергу відбувається ураження судинної системи квітки. Заражений кущик вилікувати не можна, у зв’язку з цим його необхідно витягти з землі і знищити, що дозволить уникнути подальшого розповсюдження інфекції. Грунт, а також залишилися кущики, слід обробити фунгіцидом, у складі якого присутній мідь.

      Такій рослині можуть сильно нашкодити трипси, слимаки, а також попелиця. Слимаки дуже люблять поласувати листям піретруму, і їх вам доведеться збирати руками. Щоб швидше позбавитися від слимаків, можна залучити на свою ділянку птахів або їжаків. Нерідко на пиретрумах селяться трипси. Від них неможливо позбутися, тому населений такими шкідниками кущик рекомендується витягнути з грунту і знищити, а поверхня ділянки і рослини треба обприскати системним інсектицидом. Якщо на такому квітці оселилася попелиця, то від такого рослини також рекомендується позбутися, однак при бажанні можна спробувати його вилікувати, для цього кущик обробляють інсектицидом, наприклад: Актара, Биотлином, Актеліком або іншим засобом схожого дії. Як правило, з першого разу знищити всю тлю не вдається тому, щоб остаточно позбутися від таких шкідників, вам потрібно обробити рослина мінімум 2 або 3 рази.

      Після цвітіння

      Коли рослина в осінній час відцвіте, його частину, розташовану над землею, необхідно зрізати врівень з поверхнею ділянки. Перед зимівлею поверхню ділянки слід засипати шаром мульчі (торфом) або укрити ялиновим лапником. Якщо рослини на зиму укрити, то їм будуть нестрашні будь-які морози. Після настання весняного періоду лапник з ділянки прибирають, а мульчу відгрібають, це дозволить молоденьким втечам швидше пробитися крізь товщу грунту.

      Види і сорти піретруму з фото та описом

      Садівниками культивується не дуже велика кількість видів піретруму. Але при цьому потрібно враховувати, що у такої квітки є дуже велика кількість різноманітних сортів і садових форм.

      Піретрум красивий (Pyrethrum pulchrum = Tanacetum pulchrum)

      Даний вид в природних умовах можна зустріти в Північному Китаї, Казахстані, Середній Азії, Північній Монголії і Сибіру. Такий квітка краще росте в тундрі, на кам’янистих розсипах і схилах неподалік від льодовиків. Це багаторічна рослина є корневищным і полурозеточным, у висоту вона сягає близько півметра, на поверхні є опушення, що складається з звивистих волосків. Нечисленні слабооблиственные пагони є прямостоячими. Зелені прикореневі листові пластини мають довгими черешками, вони двічі перисто-розсічені, можуть бути голими або мати рідкісне опушення. Довжина таких листя близько 15 сантиметрів, а ширина ― 2 сантиметри. Стеблові листові пластини є сидячими. Кошики можуть бути поодинокими або входити до складу суцвіть по 2 або 3 штуки. До складу кошиків входять трубчасті квітки сірого забарвлення і язичкові ― білого.

      Піретрум крупнолистий (Pyrethrum macrophyllum = Tanacetum macrophyllum = Хризантеми macrophyllum)

      Батьківщиною цієї багаторічної рослини є Кавказ. Висота таких кольорів може варіюватися від 1 до 1,5 м. Діаметр щитковидних суцвіть близько 10 сантиметрів, вони складаються з маленьких квіток білого забарвлення. Коли рослина вже почне спадати, його кошики змінять колір на коричнево-червоний. Ця квітка відмінно виглядає у великих групах, при цьому його рекомендується поєднувати з просом прутьевидным, ряболисті міскантусом, вейником остроцветковым, а також іншим декоративними злаковими культурами.

      Піретрум щитковидный (Pyrethrum corymbosum = Хризантеми corymbosum = Tanacetum corymbosum)

      Родом такий вид з Кавказу, Східної Європи і передгір’їв Алтаю, при цьому він воліє рости на суходільних луках. Це багаторічна кореневищна рослина має кілька або всього один, розгалужений на верхівці, прямостояче втеча, висота якого може варіюватися від 0,4 до 1,5 м. Прикореневі довгочерешкові листові пластини мають довжину близько 0,3–0,4 м. Їх листя є перисто-розсічені. Стеблові листові пластини зовні схожі з прикореневими, проте вони мають не такі довгі пластинки, при цьому верхні і середні листки є сидячими, а нижні ― черешкові. Нещільні щитковидні суцвіття складаються з 15-20 кошиків, розташованих на досить довгих волосистих ніжках. Сім’янки пофарбовані в сірий колір, а язичкові квітки ― в білий. Цвітіння спостерігається в червні.

      Піретрум цинерариелистный (Pyrethrum cinerariifolium), або далматская ромашка

      Висота такого трав’янистої рослини може варіюватися від 0,15 до 0,45 м. Сіро-сріблясті листові пластини можуть бути двічі або тричі перисто-розсічені. В кошиках сім’янки пофарбовані в сірий колір, а крайові квіточки ― в світло-жовтий або білий.

      Піретрум червоний (Pyrethrum coccineum = Хризантеми coccineum), або кавказька ромашка

      Даний квітка часто приймають за піретрум рожевий. У природних умовах такий вид можна зустріти на Кавказі. У нього є велика кількість різних форм з язичковими квітками, пофарбованими у різні колірні відтінки від темно-вишневого до білого. Досить часто серед них зустрічаються форми, що володіють махровими кошиками. На відміну від піретруму рожевого у піретруму червоного є двічі перисто-розсічені листкові пластини. У частинах такої рослини, розташованих над землею, є речовини, які є отруйними для шкідників і абсолютно нешкідливими для людини і теплокровних тварин.

      Піретрум рожевий (Pyrethrum roseum), або персидська ромашка

      Батьківщиною цього виду так само є Кавказ. Такий вид вирощується людиною вже більше 200 років. Пагони прямостоячі, їх висота може варіюватися від 0,6 до 0,7 м. Блідо-зелені розеткові листові пластини ростуть на черешках і є розсіченими. Стеблові листові пластини не такі великі, як прикореневі. Діаметр кошиків близько 50 мм, вони по 2 або 3 штуки зібрані в кисті, але бувають і поодинокими. Забарвлення трубчастих квіток жовтий, а язичкових ― рожевий. У даного виду є велика кількість різних сортів і форм, які найчастіше іменують піретрум гібридним. Серед цього розмаїття зустрічаються рослини з махровими кошиками, які забарвлені в білий, темно-червоний або рожевий колір. Група гібридів Робинсонз мікс відрізняється найбільшою поширеністю, такі рослини мають висоту близько 0,8 м, діаметр їх рожевих або червоних кошиків близько 12 сантиметрів. Найбільшою популярністю володіють наступні сорти піретруму гібридного:

      1. Атросангвинеа. Висота кущиків близько 0,6 м, при цьому суцвіття в діаметрі можуть досягати 60 мм. Забарвлення трубчастих квіток жовтий, а язичкових ― темно-червоний.
      2. Бренду. Язичкові квіти мають густо-рожевим забарвленням.
      3. Джеймс Келвей. Висота куща близько 0,6 м, діаметр кошиків близько 60 мм. Забарвлення крайових квіточок шарлахово-червоний.
      4. І. М. Робінсон. Крайові квітки забарвлені в рожевий колір.
      5. Келвей Глориэс. Трубчасті квітки у даної рослини жовті, а язичкові ― червоні.
      6. Лорд Роузбери. У даного сорту кошики густомахрові.
      7. Ванесса. Кошики махрові, серединка жовтого кольору є опуклою.

      Популярні садові форми піретруму рожевого: рожева, червона, махрова рожева, низька і махрова біла.

      Піретрум дівочий (Pyrethrum parthenium = Хризантеми parthenium = Tanacetum parthenium)

      З усіх піретрумів-однорічників даний вид користується найбільшою популярністю. Його батьківщиною є Південна Європа. У природних умовах така рослина є багаторічним, як і ті, чиє опис можна відшукати вище, однак садівниками воно культивується як однолетника. Висота компактного кущика близько півметра, він сільноветвістий. Зеленуваті або зелено-жовті черешчатий листові пластини можуть бути перисто-розсіченими або глибоко розрізаними, на їх поверхні є опушення. Верхівкові суцвіття складаються з невеликих кошиків, діаметр яких 15-30 мм, вони можуть бути махровими або простими. Язичкові квітки забарвлені в жовтий або білий колір. Найбільш популярними садовим форами є желтолистная (крупнолопастные листові пластини мають блідо-жовте забарвлення, крайові білі квіточки) і дисковидна (це бордюрна рослина має крайові квітки жовтого кольору). Великою популярністю користуються сорти з махровими суцвіттями кулястої форми, наприклад:

      1. Зильбеотеппих. Кулясті махрові кошики пофарбовані в білий колір.
      2. Шнеебаль. Висота кущика від 0,2 до 0,25 м, листові пластини блідо-зелені, діаметр махрових білих суцвіть близько 25 мм, до їх складу входять лише трубчасті квіточки.
      3. Даль Уайт. Суцвіття білого забарвлення зовні схожі з гудзичками.
      4. Сноу Паффс, Сноу Болл і Уайт Старз. Ці сорти мають суцвіття круглої форми, у яких є спіднички, що складаються з коротеньких широких язичкових квіток.
      5. Вірго. Висота кущика 0,8 м. Махрові кулясті кошики білого забарвлення мають діаметр 15 мм
      6. Гольдбаль. Діаметр махрових суцвіть жовтого забарвлення 25 мм, до їх складу входять лише трубчасті квітки.

      Властивості піретруму: шкода і користь

      Корисні властивості піретруму

      В далекі часи піретрум широко використовувався для зниження температури тіла, усунення запальних процесів і болі в області голови. Аспірин і піретрум володіють схожими властивостями. Вже в 17 столітті англійські вчені офіційно заявили, що ця рослина володіє цілющими властивостями. В ті часи його використовували як засіб від болю в області голови. У вісімдесятих роках двадцятого століття англійські вчені відкрили, що даний квітка може позбавити від мігрені, від якої страждає велика кількість людей. Порошок, приготований з листя даної рослини, допомагає позбутися від мігрені набагато швидше і ефективніше інших лікарських засобів. Справа в тому, що до складу піретруму входить партенолид, він сприяє блокуванню вироблення шишкоподібної залозою серотоніну. Відомо, що саме надлишок серотоніну в судинах і клітинах мозку є причиною розвитку нападу мігрені.

      Такі засоби як Лизурит і Метісергід теж добре допомагають при мігрені, але при їх прийомі спостерігається різні небажані побічні ефекти. Піретрум позбавлений такого недоліку. Крім цього ця рослина сприяє блокуванню вироблення гістаміну, не дає утворюватися тромбам в судинах, відрізняється антимікробну і протиалергічну дію. З листя робляться аплікації при ревматизмі та артриті, нападах астми і болях під час менструації. У комплексі з іншими медикаментами цю рослину використовують для лікування алергії, псоріазу та дерматиту.

      Шкоду

      Піретрум не можна приймати жінкам, виношує дитину і вскармливающим грунтах, дітям молодше двох років, людям, що приймають коагулянти і мають індивідуальну непереносимість.