КВАНТОВИЙ, а, е, спец. Стос. до квантів, пов'язаний з ними. У тридцятих роках виникла квантова хімія, яка відповідає на корінні питання: чому атом сполучається з атомом, чим пояснюється забарвлення речовини, їх магнітні й термічні властивості, біологічна дія (Наука.., 5, 1969, 21); Квантова механіка.
Планк (Planck) Макс (1858-1947), німецький фізик-теоретик, автор гіпотези квантів, один з основоположників квантової теорії, іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1913) і почесний член АН СРСР (1926).
Квантова фізика — розділ теоретичної фізики, в якому вивчаються квантово-механічні та квантово-польові системи і закони їх руху. Основні закони квантової фізики вивчаються в рамках квантової механіки і квантової теорії поля і застосовуються в інших розділах фізики.
Ці кванти інакше називають фотонами. Відкриття фотонів та фотоефекту знайшли широке застосування в техніці. Квантові властивості світла.
Кванти — переносники взаємодії У класичній електродинаміці взаємодія між зарядами і струмами здійснюється через поле: заряд породжує поле і поле діє на інші заряди. У квантовій теорії взаємодія поля і заряду виглядає як випромінювання і поглинання зарядом квантів поля — фотонів.
Уявіть собі світ, у якому всі зашифровані й секретні файли раптом стали доступні для всіх – саме це і називають "квантовим апокаліпсисом". Простими словами, квантові комп’ютери працюють за іншими…