ОСНОВИ ФІЗІОЛОГИ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ

Виробниче середовище та його вплив на організм людини

Фактори санітарно-гігієнічних умов праці

Виробниче середовище в умовах сучасних методів господарювання характеризуються посиленим негативним впливом шкідливих та небезпечних чинників на гігієнічні показники й санітарний стан умов праці, а відтак і на організм людини. Подолання цього явища веде до зниження рівня професійних захворювань, до зміцнення здоров’я працюючих, що забезпечується системою соціально-економічних заходів. У здійсненні цього завдання велику роль відіграє гігієна як профілактична наука та санітарія як і її практичне втілення.

Що таке гігієна праці?

Гігієною праці називається галузь науки, що вивчає трудову діяльність людини і виробниче середовище, в якому вона відбувається, їх вплив на організм і розробляє санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на створення сприятливих і здорових умов праці і підвищення її продуктивності. Предметом гігієни праці є:

• 1. Вивчення трудових процесів і викликаних ними в організмі людей певних змін.
• 2. Вивчення впливу на організм хімічних, фізичних, біологічних, психофізіологічних чинників виробничого середовища і розробка гігієнічних нормативів.
• 3. Вивчення стану здоров’я працівників з метою усунення несприятливого їх впливу на здоров’я працюючих.

Що таке виробнича санітарія?

Виробнича санітарія – це система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають дії шкідливих виробничих чинників на організм людини або зменшують її.

Система організаційних заходів передбачає правильну організацію праці на робочих місцях, дотримання режиму праці,організацію навчання та інструментів з охорони праці, організацію постійного контролю та нагляду за дотриманням санітарних норм і правил у виробничому процесі, при спорудженні будівель і споруд, а також в процесі їх реконструкції або експлуатації.

Система технічних засобів спрямована на розробку і застосування колективних та індивідуальних засобів захисту працюючих від шкідливих виробничих чинників. Це технічні засоби боротьби з шумом, вібрацією, з шкідливими випромінюваннями і т. ін.

Що таке санітарно-гігієнічні умови праці?

Санітарно-гігієнічні чинники умов праці чинять постійний вплив на функціонування організму або його окремих систем. Постійно або періодично впливають на здоров’я фізичні, хімічні, біологічні або психофізіологічні чинники. На людину безпосередньо впливає психогенний чинник через засоби масової інформації і т. ін.

Санітарно-гігієнічні особливості виробничих процесів можуть впливати на організм людини одномоментно, бути мало потужними або чинити негативну дію — аж до смертельних наслідків.

Що таке гігієнічні нормативи?

Гігієнічні нормативи – визначений діапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зору збереження нормальної життєдіяльності та здоров’я людини.

Шляхом гігієнічного нормування встановлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих хімічних домішок у повітрі, воді, ґрунтах ,продуктах харчування, гранично допустимі рівні і дози (ГДР, ГДЦ) шкідливо діючих на організм чинників, оптимальні і допустимі параметри мікроклімату, освітлення, опромінення і т. ін.

Граничнодопустимим нормативом (ГДК, ГДЦ, ГДР) вважається такий чинник, який при щоденній роботі протягом 8 годин або іншої тривалості, але не більше 40 годин на тиждень, упродовж усього робочого стажу не може спричинити змін у стані здоров’я працівника або його нащадків.

Абсолютно безпечним впливом виробничих чинників вважають такий, що не завдає жодної шкоди організму людини у генетичному розумінні.

Що є об’єктом гігієнічного нормування?

Об’єкти гігієнічного нормування умовно поділяються на дві групи.

До першої групи належать чинники антропогенного походження, здатні завдати шкоду людині (шум, пил, вібрація).

До другої групи належать чинники природного середовища, що у відповідних межах необхідні для життєдіяльності, – мікроклімат, освітлення, сонячна радіація, ультрафіолет і т. ін.

Для цих груп чинників шляхом гігієнічного нормування встановлюють допустимі рівні, дози, концентрації і узагальнюють їх у спеціальних документах, державного санітарного законодавства.

Робоче середовище: що це таке і як його покращити?

Робоче середовище є ключовим фактором успіху компанії. Позитивна атмосфера на робочому місці допомагає співробітникам краще виконувати свою роботу, що в свою чергу підвищує продуктивність бізнесу.

Що таке робоче середовище?

Робоче середовище – це середовище, у якому працівники виконують свої робочі обов’язки в компанії. На неї впливають як внутрішні чинники (характеристики співробітників), так і зовнішні (дії підприємства).

Поняття також стосується емоційного стану людей організації, безпосередньо впливає на результати бізнесу.

Робоче середовище є однією з нематеріальних цінностей, на які компанії мають приділяти найбільшу увагу. Однак це аспект, яким іноді можна знехтувати, часто тому, що компанії не знають, як його оцінити.

Різні дослідження підтвердили, що хороше робоче середовище впливає на продуктивність бізнесу та сприйняття компанії співробітниками.

Хороша атмосфера на робочому місці також впливає на конкретні фактори, такі як:

1. Пошуки роботи: більшість кандидатів вважають за краще шукати роботу в компаніях, що пропонують приємне робоче середовище.
2. Почуття приналежності: сильне почуття приналежності серед працівників може зміцнити бренд роботодавця.
3. Фінансовий баланс і баланс між роботою та особистим життям: два аспекти, найбільш цінні для працівників як частини відповідного робочого середовища, — це хороші фінансові винагороди та здатність збалансувати роботу з домашнім життям.
4. Продуктивність: гнучке робоче середовище, в якому співробітники відчувають, що компанія розуміє, дуже позитивно впливає на продуктивність.
5. Професійний та особистий розвиток: гарне робоче середовище сприяє зростанню та розвитку як у професійному, так і в особистому контексті, дозволяючи співробітникам максимально розкрити свій потенціал.

Важливість хорошого робочого середовища

Підтримка та виховання позитивного робочого середовища має багато переваг. Деякі основні моменти включають відносини між працівниками та керівниками, які допомагають встановити міцні та довірчі відносини. Це також створює відчуття приналежності до організації, оскільки люди можуть ідентифікувати себе з компанією, що створює стійкість у обох напрямках. Крім того, це зменшує ймовірність проблем на роботі, таких як прогули та плинність кадрів.

Хоча, з іншого боку, робота у приємній обстановці підвищує креативність, а робота на тлі конфліктів у некомфортній атмосфері створює розумові блоки та знижує продуктивність.

Цілі робочого середовища

Якщо компанії не задовольняють очікуванням співробітників, вони часто змінюють роботу або просто звільняються. Тому важливо досягти наступних цілей, щоб зберегти таланти та мотивувати працівників.

• Поліпшити почуття чи уявлення працівника про компанію.
• Сприяти спілкуванню між членами компанії через діалог, повагу та позитив.
• Підвищуйте довіру між робітниками, щоб вони відчували мотивацію.
• Підвищуйте задоволеність персоналу за допомогою взаємодії з компанією та визнання досягнень.
• Поліпшуйте професійний та особистий розвиток співробітників.
• Підвищити продуктивність роботи.

Основи охорони праці (2003)

1.1. Виробниче середовище: сутність і основні чинники

Праця — це доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних та особистих потреб людей. Зміст і характер праці залежать від рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.

Людина значну частину свого життя витрачає на працю, яка є основним видом діяльності, оскільки пов’язана з виробництвом суспільно корисних продуктів — матеріальних та ідеальних.

Праця як процес являє собою єдність трьох складників:

самої праці як доцільної діяльності;

предмета праці (того, на що спрямована праця);

знарядь праці (речі або комплексу речей, за допомогою яких людина діє на предмет праці).

Зміст праці зумовлюється технікою, технологією, організацією виробництва і виробничим середовищем, тобто рівним розвитку продуктивних сил суспільства.

Виробниче середовище — це середовище, де людина здійснює свою трудову діяльність (предмети праці, знаряддя праці, продукти праці, умови праці).

Під терміном «виробниче середовище», який надто активно використовується на Заході, мається на увазі більш широке поняття, ніж тільки умови праці. Ґрунтуючись на принципі системного підходу до виробництва, він включає й організацію виробництва з різними елементами управління, серед яких одним з провідних є вдосконалення охорони праці, у тому числі з використанням економічних стимулів.

Роботи відрізняються величиною і структурою навантажень, умовами виробничого середовища, що викликає певне трудове напруження організму працівника. Відмінності в напруженості певних фізіологічних систем зумовлені різними факторами та їх комбінаціями. При цьому виділяють чинники важкості праці — фактори трудового процесу і фактори умов праці.

Фактори важкості праці визначаються:

особливостями трудового процесу;

умовами виробничого середовища.

Чинники трудового процесу показують навантаження на м’язову і нервову системи; співвідношення між динамічними і статистичними навантаженнями; ритм і темп; кількість інформації, що надходить та переробляється; монотонність; робочу позу і змінність роботи.

Фактори умов праці включають певну сукупність санітарно-гігієнічних елементів виробничого середовища, які діють на працівника під час роботи.

Відповідно до рекомендацій МОП визначають такі основні чинники виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі виробництва:

фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні; зусилля, пов’язані з утриманням вантажів, натисканням на предмет праці або важіль управління механізмом протягом певного часу);

нервове напруження (складність розрахунків; особливості вимоги до якості продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям; небезпека для життя і здоров’я людей під час виконання робіт; особлива точність виконання);

робоча поза (положення тіла людини та її органів відповідно до засобів виробництва);

монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних операцій, дій, циклів);

температура, вологість, теплове випромінювання;

вібрація, обертання, поштовхи;

освітленість у робочій зоні.

Вказані чинники впливають на здоров’я і працездатність людини. Для оцінки працездатності застосовуються три групи показників — виробничі, фізіологічні і психологічні, які характеризують результати виробничої діяльності, фізіологічні зрушення і зміни у психічних функціях людини в процесі праці. Тому необхідна комплексна оцінка факторів виробничого середовища і характеру праці.