Чи шкідливо їсти ГМО-продукти

Генетично модифіковані організми (ГМО) та продукти, отримані з використанням цих організмів, стали однією з найбільш обговорюваних тем в сучасному світі. Що таке ГМО? Які продукти можуть містити ГМО? Як вони впливають на наше здоров’я та навколишнє середовище? Ця стаття присвячена розгляду всіх цих питань і спробі визначити, наскільки обґрунтованими є побоювання та міфи, пов’язані з ГМО.

Що таке ГМО і як вони створюються

Перед тим як розглядати питання про вплив ГМО на наше здоров’я та довкілля, варто розібратися, що ж таке генетично модифіковані організми.

ГМО – це організми, у яких генетичний матеріал (ДНК) був змінений або модифікований з метою надання їм певних корисних властивостей або функцій.

Ця модифікація може бути здійснена за допомогою різних методів, таких як введення генів з інших організмів, використання радіаційного опромінення або хімічних речовин.

• Перший крок – вибір конкретного гена або генів, які мають бути введені в організм. Цей ген зазвичай має кодувати корисну властивість, наприклад, стійкість до шкідників або врожайність.
• Ген виокремлюється з ДНК джерела. Це може бути інший вид рослин.
• Одержаний ген вставляється в генетичний матеріал цільового організму. Цей процес вимагає високої точності та спеціальних інструментів.
• Отриманий ГМО розмножується та перевіряється на наявність бажаних властивостей. Якщо результати задовільні, то такий ГМО може бути використаний для виробництва продуктів.

Застосування ГМО

Генетично модифіковані організми застосовуються у різних галузях:

• Сільське господарство. Багато сільськогосподарських культур були модифіковані для стійкості до хвороб, шкідників та гербіцидів. Наприклад, бавовна та соя ГМО можуть бути більш стійкими до деяких шкідників.
• Медицина. ГМО використовуються для виробництва інсуліну та інших медичних препаратів.
• Наука. Вивчення ГМО допомагає науковцям розуміти біологічні процеси та функції генів.

Міфи та реальність щодо ГМО

Протягом останніх десятиліть виникло багато спекуляцій та міфів стосовно ГМО. Давайте розглянемо деякі з них та спробуємо розібратися, наскільки вони обгрунтовані.

Міф №1: ГМО є небезпечними для здоров’я

Одним з найпоширеніших міфів є твердження, що ГМО продукти можуть викликати шкоду для здоров’я людини. Однак багато наукових досліджень, проведених організаціями, такими як Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та Національна академія наук США, не підтвердили це твердження.

ГМО продукти, які надходять на ринок, проходять строгий процес оцінки безпеки перед дозволом на продаж.

Міф №2: ГМО шкідливі для навколишнього середовища

Інший міф стосується впливу ГМО на навколишнє середовище. Деякі люди вважають, що ГМО можуть призвести до вирубки лісів, знищення біорізноманіття та забруднення генетичного матеріалу інших організмів.

Проте, багато ГМО, які використовуються в сільському господарстві, мають на меті зменшити використання хімічних пестицидів і гербіцидів, що може сприяти зменшенню забруднення довкілля.

Вплив ГМО на здоров’я людини

Однією з ключових областей обговорення є можливий вплив ГМО на здоров’я людини. Давайте розглянемо деякі з наукових досліджень, що стосуються цього питання.

ГМО та алергенність

Один з основних побоювань стосовно ГМО це їх можливість викликати алергічну реакцію. Деякі ГМО можуть містити білки, які відсутні у природних версіях рослин. Такі білки можуть бути потенційно алергенними для людей.

Науковці ведуть дослідження та тестування для визначення потенційної алергенності ГМО продуктів перед їхнім введенням на ринок. Цей процес допомагає виявити можливі ризики і при необхідності змінити ГМО так, щоб вони були безпечними для споживачів.

ГМО та вплив на генетику

Ще однією темою обговорення є можливий вплив ГМО на генетику людини. Важливо зазначити, що ГМО продукти, які ми споживаємо, не містять живих генетичних матеріалів, тому вони не можуть впливати на генетичний склад людини. Генетичні зміни, які можуть бути спричинені ГМО, відбуваються на рівні організмів та не передаються наступним поколінням.

Переваги та недоліки ГМО продуктів

Щоб краще зрозуміти роль ГМО продуктів у сучасному світі, давайте розглянемо їх переваги та недоліки.

• ГМО рослини можуть бути стійкими до шкідників і хвороб, що дозволяє зменшити використання пестицидів та гербіцидів.
• Деякі ГМО культури, наприклад, ГМО соя та кукурудза, можуть мати вищу врожайність, що сприяє забезпеченню їжею більшої кількості людей.
• Можливість вирощувати культури в умовах зміни клімату. ГМО рослини можуть бути модифіковані для вирощування в умовах зменшення кількості води або інших складних умов.

Недоліки ГМО продуктів

Хоча ГМО можуть зменшити використання хімічних пестицидів, вони можуть мати вплив на навколишнє середовище через можливий розвиток стійкості до ГМО шкідників та невідомі наслідки на дикі види. Але це дуже теоретичні думки, які не підтверджуються на практиці.

Генетично модифіковані продукти залишаються предметом великої уваги та дискусій в сучасному світі. Хоча існують розмови та побоювання, пов’язані з ГМО, багато наукових досліджень не підтвердили їхню небезпеку для здоров’я людини чи навколишнього середовища.

Всіх лякають ГМО. 10 питань, які пояснять, чи можна їсти ГМО їжу

Навіщо людям потрібні ГМО продукти та чи безпечні вони. Все, що потрібно знати про генетично-модифіковані організми

Що таке ГМО

Генетично-модифіковані організми – це тварини, рослини чи бактерії, чий геном було змінено шляхом генетичної інженерії. Якщо простіше, в геном додали нові гени або ж якійсь ген змусили замовкнути.

Людство давно вивело нові породи і сорти. Чи потрібно ГМО, якщо селекція існує століттями

Селекція діє шляхом схрещування, відбору і подальшого розмноження нащадків, що відповідають вимогам людей. В ХХ сторіччі почали робити штучні мутації для збільшення різноманіття, а потім знову схрещували та відбирали найкращих.

Тому селекція – це така собі прискорена еволюція. На відміну від генетичної інженерії, коли зміни цілеспрямовані, керовані, і відбуваються в тому ж організмі, який знаходиться в руках дослідника.

Навіщо нам ГМО

Біотехнології можуть вирішити багато викликів сучасного людства: брак поживної їжі, земель, забруднення довкілля, зміни клімату та ризики неврожаїв.

Чим ГМО можуть бути кращі:

• вони стійкіші до хвороб та шкідників;
• стійкі до дії гербіцидів, а отже – бур’янів;
• більш поживні – містять більше вітамінів чи корисних олій;
• продуктивніші через стійкість до посухи чи морозів;
• здатні рости там, де звичайні рослини не виживуть. В Африці, наприклад;
• з них можна виробляти компоненти вакцин чи гормони;
• вони більш привабливі на вигляд і краще зберігаються, що зменшить втрати продуктів.
• містять значно менше пестицидів, ніж “природні” овочі та фрукти через те, що після генної модифікації можуть ефективніше опиратися шкідникам та хворобам.
• зменшують кількість вуглекислого газу в повітрі. Наприклад, науковці із Salk Institute (США) планують розробити ГМ рослини, що будуть ефективніше переробляти вуглекислий газ з повітря на інертну речовину суберин, і тим самим зменшувати парниковий ефект на планеті.

Яблука Арктік, що не темнішають – в них виключили ген ферменту, що окислює феноли, які і роблять надкус коричневим. Так, яблука коричневі не від заліза.

Як створюють ГМО

Нині використовують щонайменше три підходи, які мають дещо спільне із написанням текстів: копіювати/вставити, цензура та редагування:

Класичний. Він схожий на улюблений прийом багатьох – “скопіювати і вставити”. В разі ГМ (генетично-модифікованої) рослин це виглядає так: в іншого виду беруть потрібний науковцям ген, так званий ген інтересу, і вставляють в потрібну рослину.

Так, компанія Syngenta створила Золотий Рис (R), що містить ген про-вітаміну А кукурудзи. А компанія Monsanto знайшла гени стійкості до гербіциду RоundUp в бактеріях на території свого заводу, який виробляв цей гербіцид, і перенесла той ген в рослини.

Звичайний білий рис і Золотий рис, збагачений про-вітаміном А. International Rice Research Institute, via Wikimedia Commons.

Перенос роблять за допомогою вектору – конструкції, що здатна потрапити в рослину і вбудуватись в її геном. Найпоширенішим вектором є агробактерія Argobacterium tumefaciens, яка природньо вміє проникати в клітини і вставляти свою ДНК в хромосоми. Зайві гені бактерій завбачливо прибирають.

Змусити ген замовкнути. Можна не привносити генів інтересу, знайдених в дикорослих рослинах чи комахах. Достатньо спинити деякі власні гени рослин. Явище, яке допомагає це втілити, є природнім, і дозволяє нашим клітинам боротися із вірусами, наприклад.

Ця генетична цензура називається РНК-інтерференція, і полягає вона в блокуванні синтезу певного білка короткими послідовностями рібонуклеїнової кислоти.

Завдяки РНК-інтерференції створили декафеїнізовану каву, яку продає мережа Starbucks, неалергенний арахіс, цибулю, від якої не плачеш, тютюн зі зменшеним вмістом канцерогену та інші прекрасні речі.

Відредагувати ген системою CRISPR/cas 9.

Фермент cas9 знаходить і змінює невеличку послідовність ДНК в потрібному науковцям місці. Фактично, тут нема жодного вектору або чужинних генів, хоча зміни геному є.

Перша генетично-редагована кукурудза від DuPont має з’явитися на ринку США в 2020 році. CRISPR було вжито для створення олійних культур зі збільшеним вмістом омега-3 жирних кислот. А інший спосіб редагування генів – TALENs – застосували для розробки стійкого до деяких хвороб рису.

Ці новітні технології рослинництва не є ГМО, бо не мають вектору із набором генів, але проти них так само виступають прихильники дієти часів палеоліту.

Формально, в Україні заборонені ГМ рослини, а харчова продукція має бути перевірена на відсутність продуктів ГМО. Все насіння, що вирощують в нас чи завозять, проходить тест на наявність векторів – переносників генів інтересу.

В той же час, за чутками в сфері науки та сільського господарства, обсяг ГМО сої в Україні може сягати від кількох десятків до 80%, а цукровий буряк ледь не весь є генетично модифікованим. І триває це розведення ГМО з часів, коли жодних тестів не було. В той же час, біотехнології в сільському господарстві слід не забороняти чи тримати в тіні, а легалізувати, каже академік Ярослав Блюм. За підрахунками експертів, Україна втрачає до півмільярда доларів на рік через заборону ГМО.

Де у світі бояться ГМО

Маркування ГМ рослин запроваджено в Китаї, Автралії, Ізраїлі, Бразилії та деяких країнах Евросоюзу. В Канаді, США, Аргентині, ПАР маркування ГМ є добровільним.

Лідером біотехнологічного рослинництва в Європі є Іспанія

Які найпоширеніші ГМО рослини

Видання Бізнес Інсайдер наводить такий топ 10: зелені банани, ямс (коренеплід, популярний в Азії та Океанії), сорго, батат (солодка картопля), соя, кассава (коренеплід, що може вижити в Африці), картопля, рис, пшениця і кукурудза.

Чи шкодять ГМО рослини людині

Наразі нема наукових доказів про шкоду ГМО культур. Численні “дослідження”, в тому числі українські, мають свідомі вади у плануванні експерименту та поясненні результатів.

ГМО рослини, що є на ринку Євросоюзу (European Food Safety Authority, EFSA) визнані безпечними і пройшли кілька етапів перевірок.

Разом із ГМ рослиною ми не їмо щось неприроднє і чужинне. ДНК та білки, що потрапляють в наше тіло, однаково розщеплюються ферментами на білки та нуклеотиди, чи то вони з “органічної” їжі, чи з ГМ рослин, що містять вектори і непритаманні рослині гени.

Більше того, ГМО рослини можуть містити значно менше пестицидів, ніж продукти традиційного рослинництва.

Так, понад 70% всіх пестицидів в Італії, Франції, Німеччини та Іспанії використовується лише на 8% сільгоспземель, а саме на виноградниках. ГМО виноград може бути “невидимим” для збудника борошнистої роси, і тому значно чистішим від пестицидів і кращим для людей.

ГМ бавовна не потребує пестицидів при вирощуванні, а отже є набагато безпечнішою для споживачів, ніж звичайна.

Для країн, де голод і брак вітамінів є нагальною бідою, ГМО рослини є найефективнішим порятунком.

Чи безпечні ГМО для природи. Пестициди, “втеча” генів, супершкідники

Мета-аналіз 10-річних досліджень впливу ГМ рослин на екосистеми не виявив достовірних доказів шкідливого впливу.

Біотехнологічні рослини дозволяють зменшити вжиток пестицидів і зробити екосистеми здоровішими. Так, наприклад, інсектициди вбивають не лише шкідників, а й решту комах та хробаків.

Вирощування ГМ бавовни в США з 1996 року дозволило скоротити розприскування інсектицидів на 250 мільйонів тон, і зберегло тим самим безліч корисних безхребетних.

ГМО часто закидають “втечу генів” у дику природу. Самозапильні рослини: пшениця, соя – не можуть перехресно запилити не ГМ рослини. Для перехресно запильних рослин є ризик схрещування із немодифікованими сортами чи дикими видами і “втеча” можлива.

Наприклад, на одній британській фермі вирощували ГМ траву польовицю, і згодом поодинокі модифіковані рослини знаходили на відстані 16 км. Тому поля із генетично-модифікованими рослинами ізолюють, а в країнах, де дозволено вирощувати ГМО, це роблять в певних регіонах.

Крім того, є технологія GURT, що робить друге покоління ГМ рослин стерильним, і не дає їм “втікти” з поля. Але цю технологію досі забороняють з огляду на інтереси фермерів – щоби ті не мусили щороку купувати нове насіння. Хоча от банани не мають насіння, і ніхто не збанкрутів через це.

Біотехнологіям закидають появу супербур’янів, яких не бере жоден гербіціид. Але стійкість до них розвивається однаково що на полях із звичайними рослинами, що на полях із ГМО – гербіциди використовують всюди.

Зменшення генетичного різноманіття є найсуттєвішою загрозою ГМО. Вирощування монокультури, одного сорту із одними генами стійкості збільшує імовірність того, що одного дня все загине від новітнього супершкідника.

Генетично модифіковані продукти (ГМО): аргументи за і проти

Суперечки щодо використання генетично змінених продуктів (ГМО) не вщухають як Європі, так і в Україні. Є країни, в яких генетично модифіковані продукти допущені до продажу. Наприклад, це кукурудза з іншою генетичною структурою, а також борошно з цього овоча і крохмаль. Крім того, в країнах ЄС на прилавках магазинів ви можете побачити модифіковану сою та її похідні, нерідко в рецепти салатів входять ці продукти. Місцеві мешканці купують соєву олію, використовують соєвий білок. Також у Європі допустиме рапсове масло, яке також складається з ГМО. Впровадження генно-модифікованих продуктів у виробництво та торгову мережу в країнах ЄС строго регламентовано (ec.europa.eu/food/plant/gmo/legislation/index_en.htm ). Українське законодавство спрямоване на європейський зразок легалізації ГМО.

В останні десятиліття на зміну традиційній селекції, інструментом досягнення бажаних властивостей рослинної культури стали генні технології. Вони полягають у штучному зміненні геному рослини (генній модифікації) шляхом введення тих генів з ДНК організму іншого, часто неспорідненого виду, які кодують бажану властивість чи ознаку (www.britannica.com/science/genetically-modified-organism). Науковці та технологи розробили ряд способів виокремлення потрібних генів з організму-«донора» ознаки та їх включення в ДНК потрібної рослини, такі як використання вірусів, «впорскування» гена ультра малим шприцем, «припайка» гена електроімпульсом чи «генним пістолетом».

Генетично-модифіковані (чи трансгенні) рослини (ГМР) займають вагому частину теперішнього сільського господарства. Посівні площі ГМО-культур в світі збільшилися в більш ніж 15 разів за останні 20 років. Впровадження генномодифікованого рослинництва дозволило покращити ситуацію з продовольством та якістю їжі в країнах, які страждають від голоду (www.goldenrice.org/Content3-Why/why1_vad.php).

Настільки стрімкий перехід генетично модифікованої продукції на комерційні рейки викликав різкий протест серед багатьох науковців, громадських діячів, екологічних груп у країнах Європи і США. Вони стверджують, що механізми впливу генних технологій на людський організм не вивчені, тому масове вживання ГМО-продуктів може мати непередбачувані наслідки в майбутньому. Вони вимагають, щоб застосування генної інженерії контролювалося наукою і законом, а не економікою і політикою. Їх хвилює проблема впливу трансгенних сільськогосподарських культур на природу і навколишнє середовище в цілому. Вони переконані, що гігантська ГМ-машина запущена передчасно, і наслідки цього можуть стати незворотними.

Цікаво, що в світі немає однозначної позиції щодо ГМО. У рекомбінатних сільськогосподарських тварин знайдені патології багатьох органів. Генно-модифіковані рослини, які синтезують пестициди чи мають вроджену стійкість до гербіцидів вважаються токсичними. Вживання їх з їжею пов’язують із розвитком акселерації, порушень імунітету та статевої сфери (responsibletechnology.org/gmo-education/health-risks/ ).

Проте, як зазначає ВООЗ, досліджень негативного впливу традиційно селекціонованих культур, що обробляються потенційно небезпечними добривами, пестицидами, гербіцидами, стимуляторами росту, є значно менше, аніж вивчень негативного впливу наслідків генної модифікації культур. ГМО-вмісні продукти перевіряються на алергенність, тоді як традиційно виведені культури ні. Передача генів, яку розглядають як головну загрозу ГМО, на думку експертів ВООЗ, є небезпечною лише при застосуванні генів стійкості до антибіотиків. Тому заохочуються технології без використання таких генів. Потенційно небезпечне змішування генних модифікацій фуражних культур із харчовими обмежують розмежовуючи посівні площі цих типів культур (www.who.int/foodsafety/areas_work/food-technology/faq-genetically-modified-food/en/)

Звісно, думки є різні. Наукові дослідження все ще в процесі, частина їх результатів подається вирвано з контексту. Але, споживаючи продукти, що є генно модифікованими чи містять такі складники, маємо розуміти, що як і всі компоненти їжі, новий генний матеріал та нові білки, які потрапляють в нашу травну систему хімічно розкладаються до елементарних одиниць (мономерів) – нуклеотидів та амінокислот, які є універсальними для всього живого. І лише в такому вигляді всмоктуються з кишківника в кров, яка перед проходженням через тіло, несе всі продукти травлення до печінки, де вони перетворюються в придатний для використання клітинами тіла стан або ж переводяться в нетоксичну форму і виводяться.