10. Деякі додаткові відомості, необхідні для виконання та читання креслень
Виразність креслення забезпечується не тільки вдалим вибором необхідних зображень, а й скороченням їх графічного складу. Це досягається застосуванням різних умовностей та спрощень на кресленнях. Розглянемо найбільш уживані з них.
Якщо предмет симетричний, то його зображення дозволяється викреслювати не повністю. Межею зображення у цьому разі має бути вісь симетрії (рис. 187, а) або лінія обриву (рис. 187, б). Останню проводять так, щоб показати трохи більше половини вигляду.
Рис. 187. Зображення симетричних предметів
Рис. 188. Умовний розрив на зображенні предмета
Щоб зробити коротшим зображення довгого предмета, застосовують умовний розрив, як це показано на рисунку 188. Розрив застосовують для предметів з однаковим (рис. 188, а) або рівномірно змінним (рис. 188, б) поперечним перерізом. Місце обриву показують тонкою хвилястою лінією.
Якщо предмет має кілька однакових рівномірно розміщених на його поверхні елементів, то на кресленні допускається показувати один-два з них із зазначенням їх кількості. Розміщення інших елементів показують умовно (рис. 189). Іноді, щоб показати розміщення кількох однакових елементів на поверхні предмета, вдаються до заміни повного зображення схематичним (рис. 190).
Замість повних зображень окремих елементів поверхонь предметів (отворів, прорізів) допускається зображувати тільки їх контури (рис. 191).
Рис. 189. Зображення елементів предмета однакової форми
Рис. 190. Заміна повного зображення схематичним
Рис. 191. Заміна повного зображення контурним
10.2. Додаткові та місцеві вигляди
Додаткові вигляди. Деякі елементи предметів проеціюються на основні площини проекцій із спотворенням. Щоб уникнути цього, користуються проеціюванням частини предмета на додаткову площину проекцій.
Приклад, що пояснює утворення додаткового вигляду, наведено на рисунку 192. Додаткову площину проекцій розміщують паралельно тій частині предмета, яка на основних площинах проекцій зображується із спотворенням. Одержане на додатковій площині зображення суміщують з основною площиною проекцій. Це і є додатковий вигляд. Він дає повне уявлення про форму і розміри похилої частини предмета, показаного на рисунку 192, а.
Рис. 192. Утворення додаткового вигляду: а — на площинах проекцій; б — без проекційного зв’язку; в — у проекційному зв’язку; г — повернутого
Напрям проеціювання, за яким одержують додатковий вигляд, вказують стрілкою з великою літерою українського алфавіту над нею. Зображення додаткового вигляду позначають цією ж літерою (рис. 192, б). Літера завжди повинна бути вертикальною. Коли додатковий вигляд розміщено в проекційному зв’язку, як це зроблено на рисунку 192, в, то немає потреби вказувати стрілкою напрям проеціювання і виконувати будь-які написи.
Додатковий вигляд можна повертати (рис. 192, г). При цьому його позначення доповнюють умовним знаком повороту ⟳.
Місцеві вигляди. Зображення окремого, обмеженого місця поверхні предмета називають місцевим виглядом. Застосування місцевого вигляду дає змогу показати на кресленні форму і розміри тільки окремих елементів предмета. За рахунок цього уникають зайвих, часом громіздких зображень на кресленнях.
Рис. 193. Місцевий вигляд
Місцевий вигляд найчастіше розміщують у проекційному зв’язку з іншими зображеннями на кресленні (рис. 193). Зображення місцевого вигляду може бути обмежене лінією обриву.
- 1. Для чого виконують додаткові вигляди?
- 2. У якому разі додатковий вигляд не позначають?
- 3. Чим відрізняється місцевий вигляд від повного?
10.3. Компоновка зображень на кресленні
Всі зображення слід раціонально розміщувати на полі креслення (усередині рамки). Завдяки цьому креслення буде зручним для читання, а його площа якнайповніше і рівномірно використана.
Розміщення зображень на полі креслення називають компоновкою креслення. До компоновки креслення приступають після того, як визначено, які зображення необхідно креслити, скільки їх буде та які габаритні розміри вони матимуть.
Для раціонального розміщення зображень на полі креслення необхідно правильно визначити проміжки між зображеннями і рамкою креслення та між самими зображеннями. Проміжки мають бути рівномірними і достатніми для нанесення розмірів та необхідних умовних позначень на кресленні.
Рис. 194. Раціональне розміщення на кресленні одного зображення
На рисунку 194, а показано предмет, креслення якого потребує одного зображення — це буде його головний вигляд з умовним позначенням товщини предмета. Габаритні розміри предмета: ширина 100, висота 80 мм. Щоб правильно розмістити зображення на полі креслення, визначимо, якими повинні бути проміжки між ним та рамкою креслення (рис. 194, б). Обмежимо контур головного вигляду умовним прямокутником з розмірами, що дорівнюють габаритним розмірам предмета: а=100 мм; h=80 мм. Вільне поле креслення формату А4 з урахуванням розмірів рамки і висоти основного напису має розміри в міліметрах: А=210—(20+5)=185; Н=297—(5+5+22)=265. Необхідні проміжки в міліметрах: по ширині формату l1=(А—а)/2=(185—100)/2=42; по висоті формату 12=(Н—h)/2=(265—80)/2=82 мм.
Одержавши числові значення проміжків, розмічають на полі креслення габаритний прямокутник. Далі розмічають осі симетрії і виконують побудову контура зображення предмета.
Предмет, показаний на рисунку 195, а, потребує виконання на кресленні двох зображень — головного вигляду і вигляду зверху. Габаритні розміри предмета: ширина 85, висота 50 і товщина 35 мм. Наявність на кресленні двох зображень потребує визначення по висоті формату трьох проміжків, по ширині — двох.
Рис. 195. Раціональне розміщення на кресленні двох зображень
Обмежимо предмет умовним паралелепіпедом з розмірами в міліметрах: а=85; h=50; b=35. Зображення предмета мають бути обмежені умовними габаритними прямокутниками з відповідними розмірами (рис. 195, б): головне зображення — 85×50 мм; вигляд зверху — 85×35 мм. Розміри вільного поля креслення такі ж, які і в попередньому прикладі: А=185 мм; H=265 мм. Виходячи з цього, визначаємо необхідні проміжки в міліметрах: по ширині формату l1=(А—а)/2=(185—85)=50; по висоті формату:
Одержані числові значення проміжків дають змогу розмітити на полі креслення габаритні прямокутники зображень і побудувати усередині них головне зображення і вигляд зверху предмета.
- 1. Що називають компоновкою креслення?
- 2. Як раціонально розмістити зображення на полі креслення?
І. На рисунку 196 наведено кілька компоновок одного і того ж креслення. Визначте, на якому з прикладів найбільш вдало сплановано поле креслення? Які недоліки мають інші варіанти компоновок?
Рис. 196. Завдання для вправи
Рис. 197. Завдання для вправи
II. Прочитайте креслення предметів, давши відповіді на запитання.
До креслення на рисунку 197:
- 1. Які вигляди виконано на кресленні?
- 2. Який розріз виконано на кресленні?
- 3. Чому не позначено розріз на кресленні?
- 4. Що виявляють місцеві вигляди на кресленні? Чому один з них має позначення, а другий — ні?
- 5. Поєднанням яких геометричних тіл утворена форма предмета?
- 6. Чому дорівнюють габаритні розміри предмета?
- 7. Які розміри на кресленні є координуючими?
До креслення на рисунку 198:
- 1. Як називають зображення, яке на кресленні є головним?
- 2. Скільки розрізів виконано на кресленні?
- 3. Яку назву має розріз А—А?
- 4. Для чого на кресленні виконано місцевий розріз?
- 5. Чому дорівнюють габаритні розміри предмета?
- 6. Що визначає розмір 48 мм на головному зображенні?
- 7. Які розміри визначають положення центрів отворів діаметром 16 мм?
До креслення на рисунку 199:
Рис. 198. Завдання для вправи
Рис. 199. Завдання для вправи
- 3. Що виявляє місцевий вигляд?
- 4. Скільки розрізів виконано на кресленні? Чому вони не позначені?
- 5. Для чого на кресленні виконано переріз А—А? Який це переріз?
- 6. Чому на профільному розрізі частину зображення не заштриховано?
- 7. Який розмір визначає положення осі отвору діаметром 20 мм?
- 8. Що означає розмір 30 мм на місцевому вигляді?
Розміри приміщень – це
Розміри – 7.6 Розміри 7.6.1 Розміри повинні задовольняти вимогам малюнка В.1. Дана вимога перевіряють калібрами, наведеними на малюнку 2 і В.2 У міліметрах Позначення розміру Не менше Не більше А 12,5 12,9 B 21,5 D 4,7 5,0 Е . Словник-довідник термінів нормативно-технічної документації
Висоти приміщень – 4.93. Висоти приміщень слід приймати не менше: живописно декораційного майстерні 5,6 м; на висоті 3,6 м від підлоги слід влаштовувати оглядові містки; столярної, слюсарної, розпису тканин, бутафорської 3,6 м; скульптурного ділянки бутафорської . . Словник-довідник термінів нормативно-технічної документації
Клас і розміри зони – 417. Клас і розміри зони в значній мірі залежать від наявності та відсутності вентиляції, її ефективності і надійності. Так, при ефективному дії вентиляції, розміри зони можуть бути значно зменшені, аж до того, що або ними можна . . Словник-довідник термінів нормативно-технічної документації
ГОСТ Р 50777-95: Системи тривожної сигналізації. Частина 2. Вимоги до систем охоронної сигналізації. Розділ 6. Пасивні оптико-електронні інфрачервоні сповіщувачі для закритих приміщень і відкритих майданчиків – Термінологія ГОСТ Р 50777 95: Системи тривожної сигналізації. Частина 2. Вимоги до систем охоронної сигналізації. Розділ 6. Пасивні оптико електронні інфрачервоні сповіщувачі для закритих приміщень і відкритих майданчиків оригінал документа: 3.6 . . Словник-довідник термінів нормативно-технічної документації
Пристосування надземних приміщень будівель і споруд для захисту населення – в надзвичайних ситуаціях діяльність, пов’язана з використанням для укриття персоналу аварійних об’єктів і населення, прилеглих до цих об’єктів районів, внутрішніх приміщень житлових, громадських і промислових будівель. Найбільший ефект може . . Словник надзвичайних ситуацій
Субсидії і компенсація витрат на оплату житлових приміщень і комунальних послуг – Згідно зі статтею 159 ЖК РФ, субсидії на оплату житлового приміщення та комунальних послуг надаються громадянам у разі, якщо їхні витрати на оплату житлового приміщення та комунальних послуг, розраховані виходячи з розміру регіонального стандарту . . Житлова енциклопедія
габаритні розміри – Рис. 1. Габаритні розміри літака. габаритні розміри літака, вертольота # 151; граничні значення довжини і висоти, повного розмаху крила (у літака), діаметра несучого гвинта (у вертольота) і т. п. (див. рис. 1, 2). Г. р. літального апарату . . Енциклопедія «Авіація»
габаритні розміри – Рис. 1. Габаритні розміри літака. габаритні розміри літака, вертольота # 151; граничні значення довжини і висоти, повного розмаху крила (у літака), діаметра несучого гвинта (у вертольота) і т. п. (див. рис. 1, 2). Г. р. літального апарату . . Енциклопедія «Авіація»
Габаритні розміри – літака, вертольота граничні значення довжини і висоти, повного розмаху крила (у літака), діаметра несучого гвинта (у вертольота) і т. П. Г. р. літального апарату визначають необхідні розміри виробничих приміщень, ангарів, майданчиків . . Енциклопедія техніки