умовно поділяють на ендотоксини та екзотоксини. Ендотоксини зв'язані з бактеріальною клітиною й виходять з неї лише після її руйнування. Екзотоксини виділяються у зовнішнє середовище в процесі життєдіяльності бактерій. Виходячи із структурно-функціональних властивостей, токсини диференціюють на прості й складні.
Екзотоксини володіють високою антигенністю та імуногенністю і здатні індукувати синтез антитоксичних антитіл в організмі інфікованого. Під впливом формаліну екзотоксини перетворюються в послаблені токсини – анатоксини, які втрачають токсичність, але зберігають імуногенність.
Бактеріальні токсини — отруйні речовини, що виділяються бактеріями в навколишнє середовище (екзотоксини) або містяться у мікробних клітинах (ендотоксини).
Ендотоксини — токсичні речовини хвороботворних бактерій, які утворюються внаслідок загибелі та руйнуванні клітин мікроорганізмів в організмі хазяїна.
Віруле́нтність (від лат. virulentus — «отруйний») — ступінь хвороботворності (патогенності) даного інфекційного агента (вірусу, бактерії або іншого мікроорганізму). На протилежність цьому поняттю є авірулентність — нездатність окремих штамів патогенних видів мікроорганізмів спричинити хворобу.
Бактеріємі́я — це наявність життєздатних бактерій у крові, яке являє собою патологічний стан, особливе патофізіологічне явище у процесі взаємодії мікро- та макроорганізму.
Екзотоксини — токсичні речовини білкової природи, що виробляються патогенними мікроорганізмами та виділяються ними в довкілля. Дія екзотоксинів спостерігається через певний інкубаційний період. Дія цих речовин високоспецифічна, вони уражають певні тканини та органи, що обумовлює характерну клінічну картину відповідного захворювання, його патогенез та патоморфологію. Так токсин