Настоянка личинок воскової молі. Користь та дослідження

Дослідження настоянки личинок воскової молі. Воскова моль – Огнівка – Користь для людини

Настоянка личинок воскової молі. Користь та дослідження .Велика воскова міль, вогнівка, Galleria mellonella – під такими назвами відомий цей найлютіший ворог бджолярів. Цей маленький сірий метелик привернув увагу відомих вчених і лікарів усього світу. Точніше, не він сам, а його личинки. Виникає питання – чому? Звичайні білі гусениці, що жадібно поїдають все, що трапиться у вулику, шкідник, якого кожен поважаючий себе бджоляр прагне швидше знищити. Але є у цієї істоти одна особливість. Личинка воскової молі – єдина на Землі жива істота, здатна засвоювати віск. Саме вивчення цієї її особливості спричинило стільки важливих, цікавих, а часом навіть сенсаційних відкриттів.

Личинки воскової молі використовувалися у медичних цілях із найдавніших часів. Перші відомості про їхнє застосування в лікувальних та косметичних цілях знайдені в письменах Стародавнього Єгипту та Месопотамії. Дружини фараонів застосовували витяжку з личинок воскової молі задля збереження краси та молодості.

Перші письмові згадки про застосування личинок з лікувальною метою на Русі відносяться до 17 століття. За допомогою настоянки на личинках рекомендували лікувати сухоти, легеневі захворювання, чоловіче безсилля та жіноче безпліддя. Також настоянка використовувалася як засіб, що відсуває прихід старості.

Перші наукові дослідження лікувальних властивостей настоянки личинок воскової молі проведено російським ученим, Лауреатом Нобелівської Премії І.І. Мечніковим. У 1889 році працюючи в Паризькому інституті Пастера, засновник мікробілогії та фагоцитарної теорії імунітету проводив пошук засобів для лікування туберкульозу. Вчений припустив, що ферменти травлення (ліпаза та цераза) личинок воскової молі (які перетравлюють віск) можуть руйнувати воскоподібну оболонку мікобактерій туберкульозу, що надає їм стійкості проти ліків. У результаті проведених досліджень його припущення підтвердилися. Про це він написав у листі дружині: «… я отримав точний, безперечний результат, що старі личинки, готові до лялечки, не перетравлюють зовсім туберкульозних бактерій, тим часом, як молоді в період повного розвитку відмінно їх перетравлюють»

У Росії її дослідження були продовжені послідовниками Мечникова – професором С.І. Метальниковим та видатним мікробіологом І.С. Золотарьовим. Вони підтвердили наукову гіпотезу І.І. Мечнікова. У перетравній системі личинки воскової молі знайшли особливі ферменти ліпаза і церраза, які здатні не тільки перетравлювати віск, а й розчиняти воскоподібну капсулу туберкульозної палички, роблячи її беззахисної перед силами власного імунітету хворого.

Зі статті російського вченого, лікаря С. Метальникова «Проблема туберкульозу. Нові шляхи у вивченні туберкульозу»:

«Численні дослідження та спостереження, зроблені над туберкульозними бацилами, безперечно встановили, що туберкульозні бацили оточені особливою оболонкою, яка робить їх надзвичайно стійкими та витривалими. Ця оболонка складається з особливої ​​жирової речовини, схожої за своїми властивостями на віск. Ця ж оболонка є причиною такого страшного поширення туберкульозу в природі. Туберкульозні бацили при висиханні не гинуть, а розносяться разом з пилом усюди. Воскова ж оболонка є, ймовірно, причиною того, що туберкульозні бацили, що потрапили в організм людини, не можуть так легко перетравлюватися в соках і клітинах організму, як це буває з іншими мікробами, просто тому, що людський організм не здатний перетравлювати віск.

Тварин, які харчуються воском, дуже мало, але вони є. Це так звана бджолина моль (Galleria mellonilla), личинки якої живуть у бджолиному вулику та поїдають вощину. Першу ідею про бджолину моль висловив Мечников, але не встиг поставити дослідів. Захоплений цією ідеєю, я знайшов цю комаху, розвів велику кількість культур у своїй лабораторії та вивчив її анатомію та фізіологію. Бджолина міль — це невеликий сірий метелик, який кладе свої яєчка в щілини вулика. З яєчок виходять невеликі гусениці, які вповзають усередину вулика та починають харчуватися воском. Через 3-4 тижні вони досягають свого граничного зростання (2 1/2 її довжини) і в цей час найбільш придатні для дослідів..

Як показали досліди, віск складає необхідну складову частину їжі та замінює їм певною мірою воду. Без воску гусениці жити не можуть і вмирають навіть за наявності великої кількості хорошої їжі.

Вже перші досліди показали мені, що гусениці мають вражаючий імунітет щодо туберкульозних бацил. Я вводив гусеницям у порожнину тіла колосальні кількості туберкульозних бацил без жодної шкоди для їхнього життя. Заражені гусениці нормально жили, перетворювалися на лялечок і метеликів. Дослідження крові та внутрішніх органів заражених гусениць показало, що насамперед відбувається швидке заковтування туберкульозних бацил білими кров’яними тільцями або фагоцитами гусениці та перетравлення їх усередині фагоцитів. Великі маси туберкульозних бацил оточуються з усіх боків фагоцитами, які склеюються між собою і утворюють гігантську клітину. Усередині цієї клітини відбувається швидке перетравлення туберкульозних бацил і перетворення їх у чорно-бурий пігмент. Незабаром ця клітина оточується масою білих кров’яних тілець, які утворюють навколо оболонку чи капсулу. За допомогою цієї капсули внутрішня маса, що містить живих туберкульозних бацил, ізолюється та відокремлюється від нормальних незаражених тканин. Вже через 2-3 дні майже всі туберкульозні бацили виявляються зруйнованими і перевареними, а тварина – цілком одужавша»

Жовтнева революція завадила подальшому проведенню досліджень. Вони були продовжені лише у 30-х роках в радянському союзі ХХ століття кардіологом С.А. Мухіним (1905-1981). Він проводив дослідження екстракту воскової молі протягом майже 30 років, але їх результати, на жаль, стали відомі лише у 90-х роках ХХ ст.

Про цікаві результати роботи О.С. Мухіна пише у статті Ф.Д. Карнєєв. Сергій Олексійович Мухін виріс у сім’ї, зараженій сухотами. Від туберкульозу померла мати та двоє молодших дітей, не доживши навіть до року. Сам Мухін теж був хворий. Втомившись від безрезультатної боротьби з хворобою, батько віддає хлопчика народним цілителям, які знали про лікувальні властивості личинки воскової молі. Вони зуміли перемогти хворобу. Сам Мухін пов’язує своє одужання із застосуванням настоянки воскової молі. Трагедія сім’ї вплинула на подальший вибір діяльності, і після закінчення медичного факультету Московського університету Мухін зайнявся науковою роботою, проблемами народної медицини та гомеопатії, і зокрема вивченням екстракту личинок воскової молі. Він удосконалював його, додаючи до нього екстракти трав, і 1961 р. створив комплексний препарат «Віта»

Мухін з успіхом застосовував його для лікування серцево-судинних та легеневих захворювань. При таких захворюваннях, як стенокардія, хронічна коронарна недостатність, кардіосклероз, цей препарат припиняв напади стенокардії, зменшував задишку, покращував показники електрокардіограми. На 2-4 тиждень прийому пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, спостерігалося зникнення нападів стенокардії, зменшення ознак серцевої недостатності. При тривалому прийомі – протягом року, курсами по 2-3 місяці, Мухін домагався розсмоктування свіжих рубців на міокарді та заміщення їх скоротливою м’язовою тканиною, зникали порушення атріовентрикулярної провідності, аритмія, покращувалася внутрішньошлуночкова провідність

У 1981 р. дослідження екстракту воскової молі продовжились у лабораторії проф. М.М. Кондрашової (Інститут біологічної фізики AH CCCP). Підтвердилася здатність препарату відновлювати тканини після глибоких морфологічних ушкоджень, спричинених станом гіперреактивності. Екстракт мав здатність розсмоктувати свіжі рубці після перенесеного інфаркту міокарда, а також загоювати туберкульозні каверни в легенях, заміщаючи їх здоровою тканиною [6].

При дослідженні екстракту виявилося присутність біологічних речовин, що “стимулюють зростання і морфологічну диференціацію деяких типів клітин у культурі”, що в експерименті викликало “виражене посилення окисного обміну тканин аорти та серця”. Екстракт також «має адаптогенні та кардіопротекторні властивості, стимулює кровотворення і зменшує гемокоагуляцію»

Відновлення тканин після глибоких морфологічних ушкоджень підтверджується дослідженнями багатьох вчених: проф. Синіцин Н. П. (резекція ділянки серцевого м’яза собаки з подальшим її відновленням), Полежаєв Л. В. та Студитський A. H. (прискорення регенерації м’язової тканини при використанні різних стимуляторів), Богомолець А. А. (дослідження відновлювальних процесів у сполучній тканині), Ле Грос Кларк із співробітниками, а також Бетц, Годмен та ін. (відновлення м’язів після глибоких ішемічних ушкоджень, викликаних перев’язкою судин та ін причинами), Геллер (відновлення м’язових волокон після їх розпаду при дифтерійному міокардиті), Салтиков С. (освіта юних м’язових клітин з збережених), Анічков Н. Н., Гірке, Вартін та ін. Ці спостереження спонукають до перегляду колишніх уявлень про нібито нездатність серцевого м’яза до регенерації

З 1984 до 1991 р. на кафедрі фармакології Рязанського медичного інституту під керівництвом відомого фармаколога професора А.А. Нікуліна проводилися експериментальні роботи з вивчення фармакологічних властивостей екстракту воскової молі. У результаті було підтверджено багато положень народних цілителів, а також висновки А.С. Мухіна. Підтвердилася висока активність препарату, його мізерна токсичність, відсутність побічних ефектів, стабільність при зберіганні

Зав. кафедрою педіатрії Рязанського медичного інституту Н. В. Дмитрієва зі співробітниками у 1993 р. визначали у клініці вплив спиртового екстракту великої воскової молі на динаміку бронхолегеневого процесу у хворих дітей, на стан кровотворення та імунологічний статус. Діти одержували екстракт через рот у дозі 10 крапель на 60 кг маси. Препарат призначався натщесерце одноразово з невеликою кількістю води. У хворих дітей проводили спірометрію, визначали газовий склад крові, вміст Т- та В-лімфоцитів, імуноглобулінів за методом Манчіні, оцінювали стан периферичної крові з визначенням кількості ретикулоцитів, осмотичної резистентності еритроцитів, енергетичного статусу клітин (зміст пірувату, НАКТАНА) . Н. ОВП ЛАКТ / БАНК). У хворих вже в ранні терміни застосування препарату спостерігалося помітне поліпшення загального стану, зникнення бронхоспазму, хрипів, нормалізація периферичної крові (вмісту еритроцитів, гемоглобіну, ретикулоцитів), газового складу та кислотно-лужної рівноваги крові, вмісту Т-хелперів, підвищення осмотичної рез нормалізація спірометричних показників У жодного хворого не було побічних небажаних ефектів.

Хімічний склад екстракт настоянка личинок воскової молі досліджувався

у Національному технічному Університеті України на факультеті біотехнології та біотехніки, кафедра промислової біотехнології. Дослідження показали, що екстракт личинок містить ферменти (унікальний – цераза -травний фермент, за допомогою якого комаха перетравлює віск), вільні амінокислоти (20 з 28), моно-і дисахариди, ліпіди та жирні кислоти (у тому числі незамінні-лінолева та лінолева) ), нуклеїнові основи та їх похідні, макро та мікро елементи (особливо багато цинку та магнію). Виявлений універсальний комплекс біологічно активних речовин у складі екстракту дозволяє рекомендувати його для використання в медичній практиці для стабілізації та комплексного лікування низки запальних та дегенеративних процесів.

Вплив настоянки личинок на здоровий організм вивчали у Московському НДІ спорту в групі велосипедистів. Вчені дійшли висновку, що препарат має потужні анаболічні властивості. Швидше зростала маса, збільшувалася сила та витривалість м’язів спортсменів. Також було визначено, що екстракт має виражену антистресову здатність. Екстракт личинок вогнівки можна використовувати для пом’якшення побічного впливу стероїдів на ЦНС і статеву систему.

У туберкульозному диспансері м. Корольова під час проведення лікувальних досліджень препарат приймало 57 хворих на туберкульоз. Вперше було отримано дані про високу ефективність екстракту проти грибкових захворювань легень, що є результатом частих ускладнень хіміотерапевтичних курсів лікування туберкульозу. Одночасно спостерігалося, що у кількох жінок цієї групи хворих, які мали гінекологічні захворювання, відзначено нормалізацію за цими показниками.

Знають про лікувальні властивості личинок воскової молі та за кордоном. З метою створення антибіотиків нового покоління препарати з личинок вогнівки вивчаються мікробіологами Інституту фітопатології та прикладної зоології (м. Гіссен, Німеччина).

Таким чином, численні дослідження підтверджують на практиці високі цілющі властивості Настоянки Воскової молі та її безперечну користь для людини.

Екстракт воскової молі – лікувальні властивості

Воскова моль (вогневка бджолина) відома як нічний метелик сімейства вогневок. Вона харчується продуктами життєдіяльності бджіл і завдає серйозної шкоди розвитку бджільництва. Разом з тим, відомий екстракт личинок воскової молі, який застосовують в лікувальних цілях. Про цей препарат сьогодні знають далеко не всі, проте ще в стародавніх цивілізаціях були добре відомі лікувальні властивості личинки “золотого метелика”, але використовували їх тільки обрані.

Дослідження, проведені з препаратом воскової молі, виявили його протитуберкульозні властивості, які були використані при створенні вакцини від цього страшного захворювання.

Екстракт воскової молі має лікувальні властивості, що дозволяють застосовувати його при лікуванні різних захворювань, ґрунтуючись на його хімічному складі.

У складі екстракту виявлено цілу низку корисних для організму людини елементів. Серед них:

1. Жирні кислоти, необхідні для нашого організму.
2. Мікроелементи, що підвищують цілющі властивості екстракту.
3. Амінокислоти, замінені та незамінні.

1. Екстракт воскової молі знайшов застосування при лікуванні захворювань, пов ‘язаних з порушенням обміну речовин, у профілактиці серцево-судинних захворювань, зокрема, ішемії, а також при атеросклерозі і для зниження артеріального тиску.
2. Виявлено корисні властивості препарату при лікуванні аденоми простати.
3. Крім того, використання препарату дозволяє звільняти організм від шлаків і токсинів, а також важких металів.
4. Препарат можна приготувати і самостійно і використовувати для зміцнення імунітету, серця, при захворюваннях ЖКТ, а також як профілактичний засіб від респіраторно-вірусних захворювань.

Як правильно приготувати екстракт воскової молі?

Для цього личинки цієї комахи складають в темну банку або пляшку і заливають 70% спиртом. Витримують у теплому темному місці протягом десяти днів (співвідношення личинок і спирту 1:10). Процедити і вживати відповідно до рекомендацій.