Що сталося з ВестфалікоюЩо сталося з Вестфалікою

0 Comment

Вестфальський мир — суть, умови угоди і значення

Знаменною подією в історії Європи, що сталася в 1648 році, стало закінчення війни, що тривала тридцять років. Сталося це завдяки двом мирним договорам, об’єднаним під назвою Вестфальський мир.

Також до Вестфальського миру історики відносять підписання взаємної угоди між Іспанією і провінціями Нідерландів, яке завершило Вісімдесятирічну війну.

Коротко про історію воєн

Тридцятирічна війна почалася в 1618 році внаслідок посилення німецькою нацією політичного впливу на сусідні держави. Бойові дії в боротьбі за віру відбувалися між католиками і протестантами в центрі Європи.

В результаті військових дій, голоду і епідемій були спустошені багато територій Німеччини, а на відновлення нормального життя в деяких регіонах Священної Римської імперії знадобилося більше 100 років.

Етапи військового конфлікту:

Загальноєвропейська війна закінчилася в 1648 році після переговорів і підписання мирної угоди між протилежними сторонами.

Вісімдесятирічна війна в Європі почалася через повстання 17 провінцій Нідерландів проти гніту Іспанської імперії.

В результаті вдало проведеної революції в Європі стався розкол, який призвів до утворення нових республік, частина з них збереглася до нашої епохи. Війни, які закінчилися на початку 1648 року після підписання мирної Мюнстерської угоди, також стали частиною Вестфальського миру.

Підготовка та укладення договору

У 1636 році почалися мирні переговори між Францією і монаршою династією Габсбургів, їх підтримували Священна Римська імперія і король Іспанії. Мирний діалог проходив у Кельні, але кардинал Рішельє його перервав, виступаючи за те, щоб у переговорах брали участь всі союзні держави.

В результаті Швеція припинила свою участь у переговорах і підписала мирну угоду з Францією. Після цих подій Швеція і Римська імперія оголосили переговори в Німеччині попередньою частиною міжнародних мирних договорів, які повинні бути підписані в містах Мюнстері і Оснабрюку, розташованих в герцогстві Вестфалія.

У цей період всі військові дії в районі переговорів були припинені. У місті Мюнстері проходили засідання між католицькими державами і Францією, а в Оснабрюку — між Римською імперією і протестантськими країнами.

Всього на конгресі були присутні 135 учасників від усіх воюючих держав, які повинні були прийняти і підписати документи про встановлення миру і врівноваження міжнародних і релігійних відносин. В результаті переговорів були прийняті три угоди:

  • Мюнстерський мир – між Нідерландами та Іспанією був укладений і пізніше ратифікований мирний договір.
  • Мюнстерська угода – Римська імперія і французька коаліція підписали договір про мир.
  • Оснабрюкський мир – документ був підписаний Римом і Швецією з союзними державами.

Підсумки переговорів

Підписані договори відіграли важливу роль у вирішенні як релігійних, так і політико-територіальних питань. Умови Вестфальського миру встановили в Європі політичний ландшафт на кілька років вперед.

Були порушені політичні системи багатьох держав, тому можна сказати, що це був дійсно загальноєвропейський мир.

Прийняті рішення більше ніколи не переглядалися, хоча розташування кордонів з тих часів сильно змінилося. Важливим рішенням було оголошення загальної амністії для учасників військових дій.

Цей документ був прийнятий без будь-яких винятків, він давав право забути все зроблене і сказане під час військових дій.

У текст прийнятих документів були внесені важливі поправки про Конституцію Священної Римської імперії, що протрималися до її падіння.

В результаті укладення мирних договорів були вирішені деякі конфліктні ситуації:

  • Офіційно була визнана незалежність Нідерландів і Швейцарії.
  • Було встановлено правову рівновагу між католиками і протестантами, легалізована конфіскація церковних земель, яка проводилася до 1624 року. Мирний договір скасував угоду між лютеранськими, католицькими суб’єктами Римської імперії і королем Фердинандом I, що дозволяло князям вибирати релігію для своїх земель. Замість цього був проголошений принцип віротерпимості, який згладив конфліктний характер релігійних відносин між державами.
  • Мирна угода завадила плану Габсбургів заволодіти територіями Західної Європи. Монархи суверенних держав стали рівними в правах з німецьким імператором, який раніше вважався головним серед правителів.
  • Вестфальський мир встановив правила, згідно з якими основна роль у міжнародних відносинах перейшла від монархів до незалежних держав.

Події, що відбулися в Мюнстері і Оснабрюку, зіграли важливу роль в історії дипломатичних відносин. Наслідки прийнятих компромісних рішень послужили прикладом для подальших міжнародних конгресів.

Територіальне та майнове врегулювання

Одним з важливих рішень мирного трактату, що поклали край двом тривалим війнам, був розподіл територій. По суті, прийняті рішення стали задоволенням регіональних вимог Швеції та Франції. Таблиця територіальних змін в Європі.

ДержаваОтримані території
ФранціяЄпископства Мец, Туль і Верден, які належали Лотаргінії. До Франції відійшли міста Ельзасу, крім Страсбурга і Мюльхаузена
ШвеціяЗахідна Померанія з портом Штеттін, місто Вісмар, Бременське і Верденське єпископства
БранденбургСхідна Померанія і кілька незначних єпископств
ПфальцРозділений на Верхній Пфальц (залишився за Баварією) і нижній Пфальц (переданий Карлу I Людвігу)
ПрусіяСхідна Померанія, Магдебурзьке, Хальберштадське, Каммінське і Мінденське єпископства

Деякі територіальні зміни мали не зовсім конкретні рішення. Так, не мало чіткого розуміння питання переходу Бремена в шведський Бременсько-Ферденський регіон, тому влада міста зажадали для нього статус імперського, і імператор задовольнив їх прохання.

Незадоволені шведи через 5 років почали шведсько-бременську війну. Неясно було, як ділити територію Померанії між Швецією і Бранденбургом. Цю проблему вдалося вирішити тільки в п’ятдесятих роках XVII століття.

Крім територіальних питань на конгресі були прийняті деякі майнові рішення. Так, уряд Швеції отримав 5 млн. талерів за розформування своєї армії. Учасники засідань відновили Карла I Людвіга в правах пфальцграфа Рейнського, йому у володіння дістався Нижній Пфальц.

Делегатами Конгресу були зняті всі обмеження в діяльності торгового класу, а на Рейні вводилося вільне судноплавство.

Всі речення в прийнятих документах були написані латинською мовою. Вони ніколи не переводилися на російську, хоча деякі питання стосувалися князя Московського.

Світове значення Вестфальського миру

Більшість експертів і політологів вважає, що значення Вестфальського світу просто неоціненне, оскільки він став поворотним моментом в історії міжнародного права і відносин. Створена в той період європейська модель існування суверенних і рівноправних держав протрималася практично до закінчення Другої світової війни.

Завдяки мирній угоді з’явилося саме поняття суверенної держави, хоча в самих документах намагалися всіляко уникати цього визначення.

Принципи мирного договору стали фундаментом, на якому утворилася організація Об’єднаних Націй (ООН). У другій половині XX століття суверенні держави стали схилятися в бік демократичного режиму.

Одним з доказів цієї ситуації стало те, що всього за два роки кількість країн в ООН зросла майже в чотири рази. Але деякі держави, які обрали незалежний шлях розвитку, були створені колишніми колоніальними структурами, тому вони фактично діяли на догоду цих країн.

Колонізатори, користуючись своєю владою, нав’язували колоніям свою релігію, культуру і різні традиції. Держави настільки хотіли стати незалежними, що процес деколонізації охопив практично весь світ.

Мирна угода стала першим поштовхом для створення територіальної цілісності, але не зупинила імперську експансію, тому у мирного договору знайшлося чимало супротивників, які виступали за глобальне управління і справедливий розподіл ресурсів Землі.

Так, одні країни всіляко перешкоджають спробам захоплення влади ззовні, називаючи це порушенням незалежності, а самі дозволяють собі порушувати суверенітет інших держав, здійснюючи зовнішнє управління.

На даний час в Європі створений Європейський Союз, до якого входять багато країн. Серед них є і противники Євросоюзу, які вважають, що ця організація створює реальну загрозу їх незалежності.

Авіатроща чи страта: світ з’ясовує, що насправді сталося з Пригожиним та верхівкою ПВК “Вагнера”

Літак, який належав керівнику приватної військової компанії Євгену Пригожину – днями розбився у Тверській області. За повідомленнями, на облавку був і сам Пригожин, і засновник компанії Дмитро Уткін. І, хоча експертиза ДНК ще не засвідчила особи загиблих, загибель ватажка “вагнерівців” фактично підтвердив особисто Путін.

Які версії катастрофи розглядають і яке послання вона може нести для російських еліт, розповіла кореспондентка ТСН Катерина Федорченко.

Літак, на облавку якого, згідно з документами, перебувала верхівка ПВК “Вагнера”, розвалився у повітрі. Експерти висувають дві імовірних версії того, що сталося: вибух на борту або збиття ракетою з землі.

Тіла загиблих – трьох членів екіпажу і сімох пасажирів – забирають на експертизу, особи встановлюватимуть за ДНК. У списках пасажирів, окрім рядових “вагнерівців”, імена одразу двох ватажків організації – Євгена Пригожина і засновника ПВК Дмитра Уткіна.

Попри те, що офіційного підтвердження, що вони загинули, ще немає, це фактично підтверджує диктатор Путін. Він про Пригожина, який ще два місяці тому вів своїх найманців на Москву, говорить лише у минулому часі: “Це була людина складної долі, і помилки в нього були серйозні в житті, домагався він результатів потрібних – і для себе, і тоді, коли я його просив про це”.

Євген Пригожин: хто він і звідки знав Путіна

“Кухар путіна”, як називали Пригожина, – ресторатор, який познайомився з майбутнім російським президентом ще в 90-х,і швидко розширив свій бізнес. Він отримав контракти на харчування від міністерства оборони РФ і державних шкіл. А 10 років тому заснував свою приватну армію, яка лишила кривавий слід у багатьох країнах, зокрема, й в Україні.

Бойовий підрозділ колишніх силовиків, часто з кримінальним минулим, навесні 2014-го починає діяти в Криму і на Донбасі. Збиття Іл-76 у Луганському аеропорту та бої за Дебальцеве – до цих операцій на першій стадії війни причетні якраз “вагнерівці”.

Згодом бойовиків ПВК перекидають до Сирії, де Росія вступила у війну. А от у березні 2022-го, коли взяти Київ за три дні не вдалося – Путін повертає “вагнерівців” на український фронт. Взяття Попасної, захоплення сусідніх Сєвєродонецька і Лисичанська виснажують компанію. “Вагнерівці” починають масово вербувати в’язнів у російських тюрмах, набирають близько 50-ти тисяч. Ледь не половина з них загине під час боїв за Солєдар та Бахмут.

Конфлікт Пригожина з Міноборони РФ

Наприкінці 2022-го Пригожин вступає у конфлікт з російським міністерством оборони, скаржиться на нестачу боєприпасів. У відповідь – назва “Вагнер” зникає з російських медіа, а Генштаб приписує собі успіхи “вагнерівців” на полі бою.

Взаємні звинувачення тривають ще кілька місяців, доки навесні “Вагнеру” офіційно забороняють вербувати ув’язнених. Міноборони РФ вимагає, щоби найманці підписали контракти з ним. Зрештою, замість втрачати залишки своєї армії, Пригожин власним рішенням виводить “вагнерівців” з Бахмута та продовжує публічно ганьбити командування російської армії. Головне, про що тоді заявив ватажок найманців — це те що 24 лютого у Росії не було жодних причин починати повномасштабний наступ на Україну.

Проти заколотників порушують кримінальну справу. Офіс “Вагнера” обшукують, але до Москви найманці таки не доходять – зупиняються за 200 кілометрів. Пригожина начебто переконав відступити Лукашенко, який протягом дня говорив і з власником “вагнерівців”, і з президентом Росії.

“Вагнер” у Білорусі

Бойовиків переміщують до Білорусі, справу проти Пригожина закривають – навіть вилучені під час обшуків 10 мільярдів рублів повертають. Два місяці панує відносна тиша – “вагнерівці” тренуються з білоруськими військовими, Пригожин активізує свою діяльяність за кордоном.

Авіатроща літака Пригожина

Авіатроща з літаком Пригожина відбувається рівно за два місяці після спроби бунту. Чимало західних експертів наголошують – замовником цієї страти є особисто Путін. І це могло бути його застереження, зокрема, й для російських еліт.

У Кремлі всі закиди звично відкидають – кажуть, що причину смертей встановить слідство. “Вагнерівці”, які лишилися без верхівки, проголошувати помсту поки що не поспішають. А Лукашенко, який ще два місяці тому заявляв, що зупинив бунт Пригожина, гарантуючи йому безпеку, поспіхом виправляється і запевняє, що ніяких гарантій не було.

Що буде з “Вагнером” далі

Поки подальша доля приватної армії Пригожина лишається невідомою. У деяких регіонах Росії вже зносять масові поховання бойовиків. А світові експерти наголошують — хай що сталося з ватажком терористичної організації і хай яке застосування для неї обере Кремль — схоже, що незалежною від Москви армія “вагнерівців” більше не буде.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: “Коли смерть – лише послання! Остання інформація про гучну “авіакатастрофу”

Читайте також: