У похоронному ритуалі рушник — символ людського шляху не лише за земного життя, а й у потойбічному світі. За звичаєм рушники зав'язують на хрест, роздають людям, які несуть труну з покійним та кришку.
Разом із обрядом дарування промовляють: “Це тобі за “поману” – за Петра”. А отримувач відповідає: “Най Бог прийме”.
Крім того, висловити свої співчуття – це непохитне правило етикету, якого слід дотримуватися. У день жалоби кожен з присутніх на похороні повинен сказати родині померлого: «Мої співчуття». – Перш за все, потрібно висловити співчуття! І доречно буде сказати просто: «Співчуваю твоїй втраті…».
Зазвичай на поминальні дні, люди несуть до храму продукти. Померлі потребують у молитві та милостині за них. Саме такою милостинею і є ті продукти та гроші, які людина приносить на панахиду. Про це повідомив клірик Ігумен Саватій у Facebook.
Обов'язково потрібно принести їжу на цвинтар наступного дня після поховання (сніданок на цвинтарі). Можна покласти на могилу варені яйця, печиво, цукерки та бутерброди.
І на цвинтар заборонено ходити в певний період – він починається на Великдень, а завершується на Радоницю. Потім не ходять у гості до мертвих після свята Покрова Пресвятої Богородиці, оскільки померлим треба відпочити, і їхню натуральну "ковдру" – листя і сніг, не потрібно чіпати.
Церемонія підношення має язичницьке походження. Ідолопоклонники роздавали солодощі, щоб задобрити богів. Це забезпечувало покійному благополуччя в загробному світі. Подаяння після похорону є в різних релігіях. У мусульман – хаєр, який підносять за ритуальним обідом, після поховання …