ευχαριστία, «подяка»; лат. eucharistia), або Святе́ Прича́стя — у християнстві Тіло і Кров Ісуса Христа під видами дарів хліба і вина; також — прийняття (причащання) цих дарів. Визнається католицькою, православною та деякими протестантськими церквами як одне з головних таїнств, основа літургії.
ЛІТУРГІЙНИЙ ПІСТ: Перед причастям за древньою традицією Церкви необхідний так званий літургійний піст, або піст перед Причастям, який полягає в тому, що з опівночі напередодні перед Причастям нічого не їсти і не пити, через те, що прийнято приступати до Святої Чаші натщесерце.
Навіщо під час літургії чи молитви ставати на коліна? Ставати на коліна – це символіка упокорення і знак покути перед Богом. Саме тому під час сповіді людина стає на коліна. Однак під час причастя і потім цього робити не потрібно, адже після щирого каяття Господь духовно підносить людину, а на коліна її ставить гріх.
Причащаючись людина освячує, обожує власну природу, найтіснішим чином з'єднується з Богом, звідси і етимологія слова «Причастя» – тобто, мати частку (з Христом). Причащатися потрібно якомога частіше. Найкраще про це можна порадитися із духівником або отцем-настоятелем.
5. Після Причастя позіхати не можна – Святий Дух вилетить, а біси залетять. У цьому марновірстві відображено примітивне уявлення про Духа Святого. Крім того, якщо біси так легко опановують нещасним християнином після Причастя, тоді вже краще взагалі мовчати, не відкривати рот, не їсти й не пити.
Прийнявши Святі Тайни, не хрестячись, треба поцілувати край Святої Чаші та відразу підійти до столика з теплою водою, щоб запити і з’їсти часточку просфори. До закінчення Богослужіння з церкви не виходити, а обов’язково вислухати «Подячні молитви після Св. Причастя». У цей день …