Класицизм: характерні ознаки як художнього напряму

Класицизм — літературний напрям, що виник у XVII столітті у Франції й набув поширення в країнах Європи до початку XIX століття.

У багатьох країнах, і передусім у Франції, класицизм став першим офіційним художнім методом, який визнав уряд. Королі й царі наближали до себе письменників, а ті, у свою чергу, прославляли їх у творах, проголошували необхідність громадського служіння державним інтересам. Твори стали більш чіткими, врівноваженими, цілісними, підпорядкованими загальноприйнятим канонам класицизму. Кохання, дружба, родинні взаємини — усе це приносилося віднині в жертву патріотичному обов’язкові. Якщо головною ідеологічною опорою бароко була релігія, то пріоритетними для класицистів стали інтереси та потреби світської влади, зокрема монархічної держави.

У своїх пошуках розумних правил творчості класицизм звертався до античних теоретиків літератури — Арістотеля, Горація, брав за взірець їхні погляди на літературу. На базі «Поетики» Арістотеля та «Послання до Пізонів» Горація француз Ніколя Буало розробив естетичну програму класицизму, яку виклав у книзі «Мистецтво поетичне» (1674).

Церква Сен-Мадлен в Парижі, Франція

• Класицизм (англ. classicism, від лат. classicus — зразковий) — напрям у європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст.
• Найбільшого розквіту сягнуло у Франції (XVII ст.).
• Теоретичне підґрунтя класицизму — антична теорія поетики і насамперед «Поетика» Арістотеля.
• Ознаки класицистичного мистецтва: орієнтування на античне мистецтво, яке проголошувалося ідеальним, зразковим, класичним, гідним наслідування.

Естетична програма класицизму

Основні правила класицизму

• Зображення героїв позитивних (зразок для наслідування) або негативних (моральний урок читачам).
• Дотримання в драматургії правила трьох єдностей: єдність дії (чітка композиція), єдність часу (один день), єдність місця (в одному місці).
• Підкреслення в образах героїв однієї риси характеру (честі, обов’язку, хоробрості, лицемірства, жадібності тощо).
• Конфлікт пристрасті (серця) і обов’язку (розуму) — розум перемагає.
• Класицисти стверджували вічність ідеалу прекрасного, що спонукало їх наслідувати традиції античних майстрів. Вони вважали так: якщо одні епохи створюють зразки прекрасного, то завдання митців наступних часів полягає в тому, щоб наблизитися до них. Звідси — встановлення загальних правил, необхідних для художньої творчості.
• Мистецтво, на думку класицистів, має боронити суспільні інтереси, формувати уявлення людей про те, яким має бути цей світ, змальовувати гідні наслідування приклади громадської поведінки та суспільної моралі.
• У літературі простежувався чіткий розподіл на певні жанри (див. таблицю далі).

Гіацинт Ріґо. Портрет Ніколя Буало — французького поета, теоретика класицизму

Жанри класицизму

Високі (ода, епопея, трагедія, героїчна поема)

Середні (науковий твір, елегія, сатира)

Низькі (комедія, пісня, лист у прозі, епіграма)

Темами для творів високих жанрів були події загальнонаціонального та історичного значення, у них брали участь монархи, видатні діячі, придворні тощо. Високі жанри були написані піднесеною, урочистою мовою

Темами для середніх і низьких жанрів були наука, природа, людські вади, соціальні пороки. У них діяли представники середніх і нижчих класів, мова наближалася до розмовного стилю, утверджувались ідеї пізнання світу й людської природи, викривалися вади суспільства й характерів

Етапи розвитку класицизму

В історичному плані класицизм подолав два етапи. Перший етап пов’язаний із розквітом монархічних держав, коли абсолютизм сприяв розвитку всіх сфер суспільства (економіки, політики, науки, культури). Головним завданням класицистів на цьому етапі було прославлення монархії, національної єдності держави під владою короля.

На другому етапі історичного розвитку монархія виявила свої вади, що обумовило зміну спрямованості класицизму. Письменники вже не тільки прославляли монархів та часи їхнього правління, а й критикували соціальні пороки, викривали людські вади, хоча й не заперечували абсолютизм загалом. Якщо на першому етапі домінували ода, епопея, героїчна поема, а художні образи були величними й піднесеними, то на другому етапі характери героїв наблизилися до реальних людей, на перший план вийшли комедії, сатири, епіграми тощо.

Найвидатніші представники класицизму

Розвитку українського класицизму не сприяли ані політичні, ані загальнокультурні умови. Класицизм в Україні охопив обмежену кількість жанрів, переважно тих, які вважали у теорії класицизму низькими, а то й взагалі неприпустимими, зокрема бурлеск. Шедевром українського класицизму стала героїко-комічна поема І. Котляревського «Енеїда».

У Києві чудовим зразком наслідування класицизму є Червоний корпус Київського університету, збудований упродовж 18371843 рр. за проектом Вікентія Беретті.

Червоний корпус Київського університету з боку саду (арх. Вікентій Беретті)

• 1. Що сприяло виникненню класицизму?
• 2. Назвіть основні ознаки класицизму як літературного напряму.
• 3. Розкажіть про поділ літератури за законами класицизму на твори високих і низьких жанрів. Наведіть приклади творів різних жанрів.
• 4. Що таке правило трьох єдностей? Наведіть приклади.
• 5. Хто є головним теоретиком літератури французького класицизму?
• 6. Назвіть найвидатніших представників класицизму в різних видах мистецтва.

Тема 22-23. Класицизм: архітектура, скульптура, живопис

Коли майже у всіх країнах Європи панувало мистецтво бароко, у Франції формується новий стиль класицизм, який орієнтувався на високі зразки античної Греції та Риму, на ідеали Відродження. На зміну бурхливому й динамічному бароко він приніс урівноваженість і гармонію в усьому.

Яскраво цей стиль проявився в архітектурі. Художні засоби класицизму були підпорядковані строгій організованості, ясності образів, простим і чітким геометричним формам.

Головними законами архітектурної композиції були симетрія, підкреслення центру, загальна гармонія частин і цілого. Парадний вхід у будівлю розташовували в центрі і оформляли у вигляді портика.

Для архітектурних споруд класицизму властиві: геометрична правильність об’ємів; чіткий і спокійний ритм; врівноваженість, логічність планування; урочистість пропорцій; поєднання гладкої стіни з ордером і стриманим декором. Також характерно використання елементів античної архітектури: портиків, колонад, статуй і рельєфів на площинах стін. Основними засобами гармонізації форми стали ритмічні поєднання різних за величиною й насиченістю мас. Панувала симетрія — її математичній логіці підпорядковувався кожен елемент. Головною турботою зодчих був ордер, за допомогою якого виражали масштаб споруди, співвідношення її частин, їхній зміст і значення, нарешті, людяність художнього образу.

Коли й де були зведені перші тріумфальні арки, яке їх головне призначення?

У великих містах Європи зводили тріумфальні арки, що повторювали форми римських споруд.

Одним з яскравих зразків архітектури французького класицизму є собор Будинку інвалідів, зведений за проектом Жуля Ардуена-Мансара. Центральна частина фасаду виступає вперед, виділяючися двома ярусами колон: у першому — доричні, у другому — коринфські. На колонаду зверху поставлений блок, що в перетині повторює барабан, прикрашений парними колонами на першому поверсі і великими вікнами на другому, основним завданням яких є освітлення внутрішнього інтер’єру купола. Цю величну споруду вінчає купол, оздоблений позолоченим орнаментом, а над ним височіє граціозний купольний ліхтар зі шпилем. Висота собору сягає 107 метрів.

Арка Миру, м. Мілан, Італія

Собор Будинку інвалідів, м. Париж, Франція

Французи в той час надавали великого значення зведенню східного фасаду Лувра — головної королівської резиденції, а тому запросили найталановитіших зодчих і оголосили конкурс на кращий архітектурний проект. У цьому конкурсі брав участь і відомий майстер бароко Лоренцо Берніні, який запропонував проект з вигнутими фасадами, оздобленими великою кількістю декоративних елементів. Проте було надано перевагу класичному проекту Клода Перро з ритмічним розташуванням парних колон і пілястр на фасаді.

Лувр (східний фасад), м. Париж, Франція

Поряд з Лувром, у самому центрі Парижа, розташовано найдавніший у Франції парк Тюїльрі. У переплануванні якого брав участь Андре Ленотр — видатний ландшафтний архітектор, автор проектів багатьох парків і садів. Клумби, газони, оранжереї, басейни, фонтани, алеї, а також численні скульптури на античні сюжети репрезентують зразок французького регулярного парку в класичному стилі.

З історії шедевра

Шедевром архітектури, що поєднав класицизм і бароко, став палацово-парковий ансамбль у Версалі — резиденції французьких королів. Король Франції Людовік ХIV задумав створити справжнє чудо світу. На місці диких лісів з’явився палац і парк з численними алеями, скульптурами, каналами, альтанками і фонтанами. У створенні цього проекту брали участь зодчі Луї Лево, Жуль Ардуен-Мансар і декоратор садів та парків Андре Ленотр.

Справжньою прикрасою Великого палацу стала Дзеркальна галерея довжиною 73 метри. З одного боку цієї парадної зали знаходяться 17 високих вікон, а з протилежної — величезні дзеркала, у яких відображаються небо, озера, фонтани й скульптури парку. Палацові зали були прикрашені рельєфами і скульптурними ансамблями, що надавало їм особливої урочистості й пишності. Палац і парк у Версалі внесено до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Дзеркальна галерея у Версалі, Франція

Як в інтер’єрі створювали ілюзію простору, сповненого світла?

Найвище художнє втілення класицизму проявив у мистецтві скульптури Антоніо Канова, який у своїх героїчних та ідеалістичних творах наслідував традиції еллінізму, зокрема надихався статуями Праксителя.

Антоніо Канова. Амур і Психея

В Україні стиль класицизму яскраво виявився в архітектурі кінця XVIII — першої половини XIX ст. Цей час відзначено появою та зростанням міст. Їх облаштування зумовило розв’язання проблем містобудування. В той самий час з палацами й церквами зводять приватні й громадські споруди (лікарні, пошти, банки, театри, ринки, навчальні заклади тощо). Художня мова класицизму, на відміну від бароко, була універсальною.

Також в Україні будують розкішні палаци, поміщицькі маєтки з парками. В основі цих палацово-паркових ансамблів архітектурні риси класицизму, який поєднували з ознаками романтичного мистецтва у використанні декоративних паркових споруд — гротів, арок, альтанок, фонтанів.

Для гетьмана Кирила Розумовського побудовано палац в м. Батурині (архітектор Чарлз Камерон). Садибний комплекс збудовано в родовому маєтку Галаганів у селі Сокиринці на Чернігівщині. Фасади палацу прикрашені багатоколонними портиками. Величезний парк оформлено у класичному стилі (архітектор Павло Дубровський).

Палац гетьмана Розумовського, м. Батурин, Україна

Палац Потоцьких, м. Одеса, Україна (тепер Одеський художній музей)

В Одесі в стилі класицизму збудовано палац Потоцьких, у Києві — головний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київський інститут шляхетних дівчат та ін.

Головний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна

На вулицях і площах міст встановлювали пам’ятники, наприклад, Арману де Ришельє в Одесі видатного скульптора Івана Мартоса. Його творам властиві довершеність і благородство.

Іван Мартос. Пам’ятник герцогу де Рішельє, м. Одеса, Україна

Гармонійно вписується у ландшафт пам’ятник князю Володимиру в Києві (скульптори Василь Демут-Малиновський, Петро Клодт і архітектор Олександр Тон).

На творчість митців Львова значною мірою впливала віденська художня школа, у якій поєднувалися риси бароко та класицизму. Майстром меморіальної скульптури Гартманом Вітвером створено численні образи зажуреної жінки в античному хітоні. Вітверу належать чотири фонтани на площі Ринок у Львові з постатями Нептуна, Діани, Амфітрити й Адоніса.

Фонтан Діана на площі Ринок, м. Львів, Україна

Окрім круглої скульптури, майстри застосовували горельєф і барельєф.

Художники, які творили в класичному стилі, широко використовували теми, образи і мотиви античного і ренесансного мистецтва.

«Французьким Рафаелем» назвали нащадки класика живопису Ніколя Пуссена. Він захоплювався природою, її величчю і гармонією, тому провідним жанром у його творчості став краєвид. Картини митця поетичні, витончені за колоритом.

Ніколя Пуссен. Танок під музику часу

Ніколя Пуссен. Пейзаж з Поліфемом

Які настрої навіює пейзаж? Схарактеризуйте його колорит. Поцікавтеся самостійно міфічною історією про Поліфема. Чому, на вашу думку, автор дав такі назви картинам?

У картинах французького художника Клода Лоррена міфологічні сюжети підпорядковані зображенню прекрасної і величної природи. Його пейзажам притаманні тонкий колорит, майстерно побудована перспектива, класична завершеність композицій.

Клод Лоррен. Асканій, що полює на оленя Сильвіни

Французький художник Жак-Луї Давид у картинах на історичну тематику втілював високі героїчні ідеали французів.

Жак-Луї Давид. Присяга Гораціїв (фрагмент)

Який різновид перспективи використано в пейзажі? У чому полягають особливості композиції і світлотіні на картинах?

Як стиль класицизму виявився в українському малярстві?

У першій половині ХІХ ст. розвиваються жанри станкового живопису: портретний, історичний, пейзажний. Особливо популярним став парадний портрет.

Прикладом картини на історичну тематику є «Володимир і Рогнеда» Антона Лосенка (1737-1773), присвячена подіям князівської доби. Уродженець м. Глухова, походженням з козацької родини, живописець закінчив Петербурзьку Академію мистецтв, яку згодом очолив. Він написав низку композицій на міфологічні й біблійні сюжети, став основоположником російського історичного живопису.

Антон Лосенко. Володимир і Рогнеда

Творчість двох видатних українських художників Володимира Боровиковського (1757-1825) та Дмитра Левицького (1735-1822), вихованців Петербурзької Академії мистецтв, була вирішальним фактором у становленні портретного живопису. До європейського рівня піднесли вони портретний жанр завдяки високій майстерності й глибині пізнання людини. Народжені в Україні, вони здобували свої перші фахові навички на українській землі, де сформувалися їхні естетичні уподобання. Батько Д. Левицького був відомим живописцем і гравером майстерні Києво-Печерської лаври, а В. Боровиковський — виходець із родини миргородських іконописців.

Володимир Боровиковський. Портрет графині Анни Іванівни Безбородько з доньками

В. Боровиковський уславився як майстер камерного і парадного портретів.

У численних портретах Д. Левицький досягає гармонійності й ефектності композицій, тональної єдності відтінків кольорів, виразності поз і жестів зображених людей.

Внутрішня шляхетність і дитячо-юнацька безпосередність притаманна жіночим образам із відомої серії портретів вихованок Смольного інституту шляхетних дівчат Санкт-Петербургу (так звані «смолянки»). Цю портретну галерею вирізняє вишукана декоративність колориту, гострота характерів струнких і кокетливих дівчат.

Дмитро Левицький. Портрет Катерини Нелідової

Талановитий український художник Лука Долинський (1745-1824) написав ряд парадних портретів видатних релігійних і культурних діячів, у яких прагнув до класичної ясності в композиції та виразових засобах. Він працював переважно у Львові й здійснив оздоблення Успенської церкви Почаївського монастиря.

Лука Долинський. Портрет митрополита Леона Шептицького

Якими засобами художники передають соціальну належність осіб, зображених на портретах? Визначте: портрети на ілюстраціях парадні чи камерні.

Таким чином, класицизм збагатив мистецтво живопису новими темами й образами, новим «прочитанням» традиційних жанрів.

Варіант 1. Придумай і намалюй вигляд класичного парку з висоти пташиного лету (кольорові олівці, фломастери). Роздивись фото архітектурно-паркового ансамблю Герренхімзеє (Німеччина).

Варіант 2. Намалюй архітектурний пейзаж із класичною будівлею (графітний олівець, гелева ручка, фломастери).

Мистецька скарбничка

Альтанка — невеликий павільйон з колонами або арками, що увінчує будинок. Призначений для оглядання краєвидів.

Барельєф (з фр. bas-relief — низький рельєф) — рельєф, де опукле зображення виступає над площиною фону не більш ніж на половину свого об’єму.

Горельєф (з фр. haut-relief — високий рельєф) — напівкругла скульптура, коли фігури виступають над площиною фону більш ніж на половину свого об’єму.

Грот (з італ. grotta — печера) — паркова споруда у вигляді невеликої і неглибокої печери, з широким входом і склепінчастим перекриттям.

Класицизм (з лат. «зразковий») — стиль мистецтва, який досяг найбільшого розквіту у Франції у XVII ст., орієнтувався на античні зразки.

Портик — галерея з відкритою колонадою, що завершується фронтоном.

• 1. Назвіть характерні ознаки архітектури класицизму.
• 2. Які теми й образи розкривали живописці — представники класицизму?
• 3. Наведіть приклади жанрів живопису, поширених в епоху класицизму.
• 4. Схарактеризуйте творчість українських художників-портретистів.
• 5. Проведіть дискусію на тему «Чи потрібна класична архітектура і скульптура нашим сучасникам?»

За бажанням віднайдіть елементи класицизму у спорудах вашого краю.

Класицизм

Напрям у європейській літературі та мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст., а найбільшого розквіту досяг у Франції у XVII ст. Для класицизму характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування.

Цей напрям певною мірою притаманний усім європейським літературам, а в деяких зберігав свої, позиції аж до першої чверті XIX СТ. Теоретичним; підґрунтям класицизму була антична теорія поетики і, в першу чергу, “Поетика” Аріcтотеля, теоретичні засади якого втілювала французька “Плеяда” (XVII ст.). У виробленні своїх загальнотеоретичних програм, особливо в галузі жанру і стилю, класицизм спирався і на філософію раціоналізму. Першою важливою спробою формування принципів класицизму була “Поетика” Ж. Шаплена (1638), але найпослідовнішим, найґрунтовнішим був теоретичний трактат Н. Буало “Мистецтво поетичне”,(1674).

Визначальні риси класицизму:

— раціоналізм (прагнення будувати художні твори на засадах розуму, ігнорування особистих почуттів);

— наслідування зразків античного мистецтва;

— нормативність, встановлення вічних та непорушних правил і законів (для драматургії — це закон “трьох єдностей” (дії, часу й місця);

— обов’язкове дотримання канонічних правил написання творів (зображення героя тільки при виконанні державного обов’язку, різкий поділ дійових осіб на позитивних та негативних, суворе дотримання пропорційності всіх частин твору, стрункість композиції тощо);

— у галузі мови класицизм ставив вимоги ясності та чистоти, ідеалом була мова афористична, понятійна, яка відповідала б засадам теорії трьох стилів;

— аристократизм, орієнтування на вимоги, смаки вищої-суспільної верстви;

— встановлення ієрархії жанрів, серед яких найважливішими вважалися античні; поділ жанрів на “серйозні”, “високі” (трагедія, епопея, роман, елегія, ідилія) та “низькі”, “розважальні” (травестійна поема, комедія, байка, епіграма).

Класицисти вважали, що призначення літератури —виховувати людину, але не шляхом читання моралей чи нотацій, а насолодою, яку-мусить давати мистецтво.

Розвиткові класицизму в Україні не сприяли ні політичні, ні загальнокультурні умови. Поширення набули переважно тільки “низькі” жанри — травестійна поема, комедія, байка. Але саме завдяки цій неповноті класицизму в українській літературі відбувається епохальний перехід від українізованої книжно-слов’янської до живої народної мови. Так започатковується нове відродження українського письменства, а згодом і нації в цілому. Представники українського класицизму — І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, П, Білецький-Носенко та ін.