Опорний пункт взводу – ділянка місцевості визначених розмірів, яка підготовлена до ведення оборонного бою, обладнана в інженерному відношенні і зайнята взводом для виконання бойового завдання. Взвод обороняє опорний пункт по фронту до 400 м і до 300 м у глибину.
Механізоване відділення обороняє позицію до 100 м по фронту, маючи на ній основні, запасні (тимчасові) позиції для вогневих засобів, які дозволяють спільно із сусідніми відділеннями знищувати противника вогнем перед фронтом і на флангах (рис. 2. та 3.).
Бойовий порядок механізованого взводу, що наступає на БМП (БТР), і танкового взводу складається з бойової лінії бойових машин з інтервалами між ними до 100 м та засобів посилення, які діють у бойовій лінії або поза нею.
Стабільну версію було перевірено 26 липня 2022. Оборо́на — спосіб ведення бою. Оборона має на меті відбити наступ більшої кількості (потужності) сил противника, нанести йому максимальні втрати, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і в такий спосіб створити сприятливі умови для переходу в наступ.
Бойовий порядок механізованого відділення, яке наступає в пішому порядку, складається з бойової лінії з інтервалом між солдатами 6-8 м (8-12 кроків), та БМП (БТР) (за наявності у командира відділення засобів зв'язку), яка діє за бойовою лінією відділення на віддаленні до 300 м, на її фланзі або безпосередньо в бойовій …
Побудова оборонного бою механізованого взводу включає: бойовий порядок взводу; бойові тактичні групи; опорний пункт взводу; систему вогню.