Настає найбільш урочиста, найсвятіша хвилина вінчання! Священик говорить: «Господи, Боже наш, славою й честю вінчай їх!». При цих словах він, від імені Бога, благословляє їх. Це молитовне проголошення священик вимовляє тричі й тричі благословляє нареченого й наречену.
Вінча́ння — у християнстві — таїнство церковного шлюбу, благословення Церквою наречених за їхньою добровільною згодою на подружнє життя. Вважають, що через таїнство шлюбу подружжя отримують благодать Божу, Господь незримо з'єднує їх в одне ціле, де «обоє будуть одним тілом» (Мт. 19:5).
ВАЖЛИВО. Не можна вінчатися атеїстам і нехрещеним, кровним і духовним родичам (наприклад, хрещеному і хрещениці), а також які вступають до шлюбу четвертий раз. Обряд вінчання може проводитися тільки тричі. І то за умови, що людина овдовів або попередній вінчаний шлюб розірвано за церковними правилами.
В Церкві не існує якихось особливих вимог до осіб, які будуть свідками при вінчанні. Свідки безпосередньо не беруть участі у звершенні таїнства шлюбу. Їх призначення – засвідчити в разі необхідності факт вінчання. Свідками можуть бути будь-які особи, в тому числі старші, одружені, родичі.
Свічки з вінчання найкраще запалити і дати їм повністю згоріти, а віск, що залишився, віднести до церкви. Туди ж варто віднести й вінчальні ікони, якщо вам не комфортно їх лишати.
Що не можна робити чоловікові та дружині після вінчання. Вважається, що після вінчання не можна знімати обручки, адже це символ того, що подружжя пов’язане однією долею на все життя.