Баланс підприємства та аналіз його складових частин

Баланс підприємства – це віддзеркалення його фінансового стану на конкретний момент часу. Результати руху фінансових потоків фіксуються в структурі капіталу, розмірах цільових фондів і фінансових активів, нарахованій амортизації. Баланс становить найбільший інтерес для всіх користувачів фінансової інформації, оскільки саме він показує залежність підприємства від зовнішніх і позикових джерел фінансування, стан стосунків постачальниками і покупцями, напрямки інвестиційної діяльності підприємства та джерела його фінансування. Дані балансу свідчать про те, що має в своєму розпорядженні підприємство, скільки воно заборгувало постачальникам і кредиторам, яким є його власний капітал. Будь-яка господарська операція призводить до зміни балансу, і при нагоді його щоденного складання можна спостерігати залежність заходів, що проводяться, і фінансового стану. Балансом є зіставлення активів і пасивів підприємства, тобто грошових коштів і майна із зобов’язаннями підприємства щодо його власників і кредиторів.

В управлінні підприємством баланс є найважливішим інструментом вивчення і діагностики фінансової рівноваги, спостереження за потенційними факторами її порушення. За допомогою ліквідних засобів підприємство повинне гасити свої борги у встановлені терміни, а також підтримувати функціональну рівновагу між джерелами і зобов’ язаннями, забезпечуючи стабільність перших і цільовий напрям других. Цю вимогу обумовлює наявність двох різних підходів у фінансовому аналізі: аналіз ліквідності та функціональний аналіз. В першому випадку як базою є традиційний бухгалтерський баланс, що відображає майновий стан підприємства на певний момент. В другому – функціональний баланс, що показує джерела отримання грошових коштів підприємства і напрямки їх використання в основній діяльності (поточній, інвестиційній, фінансовій).

Фінансовий аналіз балансу передбачає проведення горизонтального і вертикального аналізу основних фінансових показників підприємства. Горизонтальний аналіз характеризує зміну показників за звітний період, вертикальний – питому вагу показників у загальному підсумку балансу. Динаміка показників на тимчасовому відрізку свідчить про зміни економічного потенціалу підприємства, його майнового і финансового становища.

Фінансова рівновага в балансі показує, чи зможе підприємство виконати свої зобов’язання в строк, реалізувавши свої активи. Якщо такої можливості немає, то це означає припинення платежів і загрозу банкрутства. Очевидно, що підтримка фінансової рівноваги і зменшення ризику неплатежів вимагають певного співвідношення між мірою ліквідності активів і спроможністю повернення кредиторської заборгованості.

Форми фінансової звітності підприємств і порядок їх заповнення встановлює Міністерство фінансів України. Методологія та форми складання фінансової звітності регулюються в Україні затвердженими Міністерством фінансів такими національними Положеннями (стандартами):

• 1. П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”;
• 2. П(С)БО 2 “Баланс”;
• 3. П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”;
• 4. П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”;
• 5. П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал”.

Діючий баланс підприємства має такі форму і структуру, див. табл.13.1.

Структура розділів балансу підприємства

Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань

Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що необмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи 12 місяців з дати балансу

Забезпечення наступних витрат і платежів – нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі (відпустки, гарантії), цільові надходження

Витрати майбутніх періодів – витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів

Довгострокові зобов’язання – всі зобов’язання, які не є поточними зобов’ язаннями

Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу або 12 місяців з дати балансу

Доходи майбутніх періодів – доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів

Як бачимо, актив балансу складається з трьох розділів, а пасив – з п’яти розділів, у яких згруповані економічно однорідні засоби і джерела так, щоб з найбільшою ясністю простежувався взаємозв’язок між складом господарських засобів в активі та джерелами їх формування в пасиві балансу. Це істотно підвищує пізнавальні якості балансу, полегшує контроль та забезпечує аналіз фінансового стану підприємства.

У І розділі активу балансу “Необоротні активи” об’єднані статті: нематеріальні активи, основні засоби за первісною та залишковою вартістю (остання належить до валюти балансу), довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи.

У II розділі активу балансу “Оборотні активи” подають дані про грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом 12 місяців з дати балансу. До цього розділу належать: виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари, векселі одержані, дебітори, грошові кошти і їх еквіваленти. До еквівалентів грошових коштів відносять короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості (грошові документи, депозитні сертифікати, чеки тощо).

У III розділі активу балансу “Витрати майбутніх періодів” подають інформацію про витрати майбутніх періодів. Це витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних періодів.

У І розділі пасиву балансу “Власний капітал” відображають власний капітал підприємства, що дорівнює частині активу підприємства, яка залишається після вирахування його зобов’язань. До власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток. Власний капітал є важливим джерелом активів підприємства.

У II розділі пасиву балансу “Забезпечення наступних витрат і платежів” подають інформацію про нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі, розмір яких на дату складання балансу можна визначити тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, отриманих з бюджету та інших джерел. До цього розділу належать забезпечення виплат відпусток, гарантійних зобов’ язань, додаткове пенсійне забезпечення, інші види фінансування.

У III розділі пасиву балансу “Довгострокові зобов’язання” подають інформацію про залучені кошти банків, шляхом випуску підприємством облігацій на довгостроковій основі з нарахуванням відсотків. Це зобов’ язання, які будуть погашені в строк більше одного року.

У IV розділі пасиву балансу “Поточні зобов’язання” відображають зобов’ язання, які будуть погашені протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу. Це зобов’ язання за одержаними кредитами банку, виданими підприємством векселями, кредиторською заборгованістю за товари, роботи і послуги, поточні зобов’ язання за розрахунками з бюджетом, зі страхування, оплати праці тощо.

У V розділі пасиву балансу “Доходи майбутніх періодів” відображаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів. До доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплату на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручку за вантажні перевезення, виручку від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентну плату за користування засобами зв’ язку тощо.

Отже, розглянута структура бухгалтерського балансу дає змогу дослідити підприємство, дати характеристику стану фінансово-господарських засобів і джерел їх формування на звітну дату в грошовому вимірнику. Тому не випадково баланс є основною формою звіту про фінансовий стан підприємства.

Баланс

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. У Балансі відображаються активи, зобов’язання і власний капітал підприємства, причому сума активів повинна дорівнювати сумі зобов’язань і власного капіталу, тобто підсумки активу і пасиву Балансу мають бути рівні.

Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року). У графі 3 відображаються дані на початок звітного року (на 1-е січня звітного 20(ХХ) р.), в графі 4 – на кінець звітного періоду (31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня звітного 20(ХХ) р.).

У Балансі активи діляться на оборотні і необоротні.

Оборотні активи – це грошові кошти і їх еквіваленти, які не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати балансу. При цьому операційний цикл – це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності і отриманням коштів від реалізації, виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Решта активів, термін утримання на балансі яких перевищує тривалість операційного циклу або 12 календарних місяців, відносяться до необоротних. Серед них основними є нематеріальні активи, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість та ін.

У Балансі відображаються кінцеві результати виконання господарських і фінансових завдань підприємства, а також кумулятивний ефект від прийняття управлінських рішень. Показники Балансу дають уявлення про те, чим володіє підприємство (актив), що воно винне іншим (зобов’язання), що залишається на частку власникам (капітал).

Відзначимо, що Баланс (форма № 1-м) суб’єкта малого підприємництва небагато чим відрізняється від форми Балансу (форма № 1), передбаченої для звичайних підприємств. Єдиною відмінністю від форми № 1 є укрупненість окремих статей Балансу.

Актив

У актив Балансу відповідно до вимог П(С)БО 25 входять тільки ті необоротні і оборотні активи і витрати майбутніх періодів, які можуть бути визнані такими. Наприклад, вартість нематеріальних активів, які не відповідають критеріям, обумовленим в п. 6 П(С)БО 8 (прикладом може служити застаріла бухгалтерська програма, яка зараз не може використовуватися на підприємстві унаслідок прискорення науково-технічного прогресу), може бути списана на витрати звітного періоду (згідно п. 8 П(С)БО 8) і відповідно в актив Балансу не потрапить; запаси, які не відповідають вимогам п. 5 П(С)БО 9 (наприклад, застаріли або зіпсувалися), відображаються за чистою вартістю реалізації, а різниця між первинною вартістю і чистою вартістю реалізації списується на витрати звітного періоду (згідно п. 27 П(С)БО 9). Таким чином, в актив Балансу потрапить тільки чиста вартість реалізації таких запасів (якщо ж чиста вартість реалізації дорівнює нулю, а таке цілком можливо, то в актив Балансу такі запаси не потраплять, а в бухгалтерському обліку враховуються в кількісному виразі). З рештою такі суми потраплять в рядок 350 “Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)” пасиву Балансу.

Пасив

Данні, що наводяться в пасиві Балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного і позикового капіталу, скільки залучено в оборот підприємства довгострокових і короткострокових коштів, тобто пасив показує, звідки узялися кошти, направлені на формування майна підприємства.

Необхідність у власному капіталі обумовлена вимогами самофінансування підприємств. Власний капітал – основа самостійності і незалежності підприємства.

Також відомо, наскільки оптимальне співвідношення власного (І і II розділи пасиву) і позикового капіталу (III і IV розділи пасиву), багато в чому залежить фінансове положення підприємства.

У складі забезпечення майбутніх витрат і цільового фінансування відображаються суми забезпечення для відшкодування майбутніх витрат і платежів (на оплату майбутніх відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань і т. ін.), а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень з бюджету і інших джерел. При цьому у зв’язку із змінами, внесеними в п. 13 П(С)БО 11 наказом № 989, в обов’язковому порядку повинні створюватися забезпечення для відшкодування майбутніх операційних витрат на:

• – виплату відпускних працівникам;
• – додаткове пенсійне забезпечення;
• – виконання гарантійних зобов’язань;
• – реструктуризацію;
• – виконання зобов’язань по обтяжливих контрактах і т. ін., які і підлягають відображенню в рядку 430 Балансу.

У вписуваному рядку 275 “IV. Необоротні активи та групи вибуття” відображається вартість необоротних активів та груп вибуття, які утримуються для продажу, що визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 “Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність”.

У вписуваному рядку 605 відображаються зобов’язання, пов’язані з необоротними активами та групами вибуття, які утримуються для продажу, що визначаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 “Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність”

З урахуванням вищевикладеного приведемо в таблиці 2.43 порядок заповнення рядків Балансу (форма № 1-м) з використанням залишків бухгалтерських рахунків за спрощеним Планом рахунків (графа 3) і загальним (графа 4).