Кардіомагніл (Cardiomagnyl ® ) Лікарські препарати

фармакодинаміка . Ацетилсаліцилова кислота є анальгетичним, протизапальним та жарознижувальним і антиагрегантним засобом. Антиагрегантні властивості збільшують час кровотечі.
Основний фармакологічний ефект — інгібування утворення простагландинів і тромбоксанів. Знеболювальний ефект є додатковим, він спричинений інгібуванням ферменту ЦОГ. Протизапальний ефект пов’язаний зі зменшенням кровотоку, викликаним інгібуванням синтезу PGE2.
Ацетилсаліцилова кислота необоротно інгібує синтез простагландинів G/H, її вплив на тромбоцити триває довше, ніж ацетилсаліцилова кислота знаходиться в організмі. Вплив ацетилсаліцилової кислоти на біосинтез тромбоксану у тромбоцитах та на час кровотечі продовжується тривалий час після припинення лікування. Дія припиняється тільки після появи нових тромбоцитів у плазмі крові.
Саліцилова кислота (активний метаболіт ацетилсаліцилової кислоти) має протизапальну дію, а також впливає на процеси дихання, стан кислотно-лужного балансу та слизову оболонку шлунка. Саліцилати стимулюють дихання, головним чином здійснюючи пряму дію на кістковий мозок. Саліцилати здійснюють непрямий вплив на слизову оболонку шлунка шляхом інгібування її вазодилататорних та цитопротекторних простагландинів та підвищують ризик виникнення виразок.
Фармакокінетика .
Абсорбція . Після прийому внутрішньо ацетилсаліцилова кислота швидко всмоктується із ШКТ. Після перорального застосування абсорбція неіонізованої форми ацетилсаліцилової кислоти відбувається у шлунку та кишечнику. Швидкість абсорбції знижується з прийомом їжі та у пацієнтів з нападами мігрені, підвищується — у пацієнтів з ахлоргідрією або у пацієнтів, які приймають полісорбати або антациди. C_max у плазмі крові досягається через 1–2 год.
Розподіл . Зв’язування ацетилсаліцилової кислоти з білками плазми крові становить 80–90%. V d для дорослих становить 170 мл/кг маси тіла. При підвищенні концентрації в плазмі крові відбувається насичення активних центрів білків, що призводить до збільшення V d . Саліцилати екстенсивно зв’язуються з білками плазми крові і швидко розповсюджуються по організму. Саліцилати проникають у грудне молоко та можуть проникати через плацентарний бар’єр.
Метаболізм . Ацетилсаліцилова кислота гідролізується до активного метаболіту — саліцилової кислоти в стінці шлунка. Після абсорбції ацетилсаліцилова кислота швидко перетворюється на саліцилову кислоту, але протягом перших 20 хв після перорального застосування є домінуючою у плазмі крові.
Виведення . Саліцилова кислота зазнає метаболізму переважно в печінці. Таким чином, C_ss саліцилової кислоти в плазмі крові підвищується непропорційно прийнятій внутрішньо дозі. У дозі 325 мг ацетилсаліцилової кислоти виведення відбувається за участю кінетики реакції першого порядку. Т_½ становить 2–3 год. При високій дозі ацетилсаліцилової кислоти Т_½ збільшується до 15–30 год. Саліцилова кислота також виводиться в незміненому вигляді з сечею. Виведений об’єм саліцилової кислоти залежить від дози та рН сечі. Приблизно 30% саліцилової кислоти дози виводиться із сечею, якщо реакція сечі лужна, тільки 2% — якщо кисла. Виведення через нирки відбувається завдяки процесам клубочкової фільтрації, активної секреції ниркових канальців та пасивної трубчастої реабсорбції.

Показання Кардіомагніл

– гостра та хронічна ІХС;
– профілактика повторного тромбоутворення;
– первинна профілактика тромбозів, серцево-судинних захворювань, таких як гострий коронарний синдром у пацієнтів віком від 50 років, у яких наявні фактори ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи: АГ, гіперхолестеринемія, цукровий діабет, ожиріння (індекс маси тіла >30), спадковий анамнез (інфаркт міокарда у пацієнтів віком до 55 років, принаймні у одного з батьків або брата чи сестри).

Застосування Кардіомагніл

препарат призначений для перорального застосування.
Гостра та хронічна ІХС .
Рекомендована початкова доза — 150 мг на добу. Підтримуюча доза — 75 мг на добу.
Гострий інфаркт міокарда. Нестабільна стенокардія .
Рекомендована доза становить 150–450 мг, застосовувати якомога швидше після появи симптомів.
Профілактика повторного тромбоутворення .
Рекомендована початкова доза – 150 мг на добу. Підтримуюча доза — 75 мг на добу.
Первинна профілактика тромбозів, серцево-судинних захворювань, таких як гострий коронарний синдром у пацієнтів віком від 50 років, у яких присутні фактори розвитку серцево-судинних захворювань .
Рекомендована профілактична доза — 75 мг на добу.
Таблетки ковтають цілими, за необхідності запивають водою. Для забезпечення швидкого всмоктування, таблетку можна розжувати або розчинити в воді.
Порушення функцій печінки . Препарат не застосовують пацієнтам із тяжкими порушеннями функцій печінки. Корекція дозування може бути необхідною пацієнтам із порушенням функцій печінки.
Порушення функцій нирок . Препарат не застосовувати для лікування хворих із тяжкою нирковою недостатністю (рівень клубочкової фільтрації Діти . За зазначеними показаннями (див. ЗАСТОСУВАННЯ) препарат Кардіомагніл не застосовують дітям.
Застосування ацетилсаліцилової кислоти дітям віком до 15 років може спричинити тяжкі побічні ефекти (у тому числі синдром Рея, одною з ознак якого є постійне блювання).
Детальну інформацію див. у розділі ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ.

Протипоказання

препарат Кардіомагніл протипоказаний при таких станах/захворюваннях:
– відома або підозрювана гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти, інших саліцилатів, НПЗП або до будь-якого компонента препарату.
– схильність до кровотеч (дефіцит вітаміну К, тромбоцитопенія, гемофілія).
– гострі пептичні виразки.
– ниркова недостатність тяжкого ступеня (рівень клубочкової фільтрації – печінкова недостатність тяжкого ступеня.
– серцева недостатність тяжкого ступеня.
– ІІІ триместр вагітності (див. Застосування у період вагітності або годування груддю ).

Побічна дія

найпоширенішими несприятливими подіями є розлади з боку ШКТ.
Несприятливі події зазвичай залежать від дози та тривалості лікування.
Наведена інформація про побічні реакції базується на спонтанних постмаркетингових повідомленнях про побічні реакції під час застосування всіх лікарських форм та дозувань ацетилсаліцилової кислоти (включаючи пероральне застосування упродовж короткого та тривалого курсу лікування).
Несприятливі події за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 і 1/1 000 і 1/10 000 і Дослідження .
Дуже часто: збільшення часу кровотечі.
Рідко: підвищення рівня показників трансамінази та лужної фосфатази.
З боку крові та лімфатичної системи .
Дуже часто: інгібування агрегації тромбоцитів.
Часто: подовження часу кровотечі.
Нечасто: окультні кровотечі.
Рідко: анемія з тривалим лікуванням, гемоліз при вродженому дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
Дуже рідко: гіпопротромбінемія (високі дози), тромбоцитопенія, нейтропенія, еозинофілія, агранулоцитоз, апластична анемія.
З боку нервової системи .
Часто: головний біль.
Нечасто: запаморочення, сонливість.
Рідко: внутрішньомозкові кровотечі.
З боку вуха та лабіринту .
Нечасто: шум у вухах.
Рідко: пов’язана з дозою оборотна втрата слуху та глухота (з більш низькими концентраціями саліцилатів в плазмі крові).
З боку респіраторної системи.
Часто: бронхоспазм у хворих на БА (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Нечасто: задишка, алергічні реакції (риніт, закладення носа).
З боку ШКТ .
Дуже часто: печія, кислотний рефлюкс, біль в епігастральній ділянці та абдомінальний біль.
Часто: ерозивно-запальні ураження верхнього відділу ШКТ, нудота, диспепсія, блювання і діарея.
Нечасто: виразкова хвороба та кровотеча верхнього відділу ШКТ, гематемезис і мелена.
Внаслідок антиагрегантної дії на тромбоцити ацетилсаліцилова кислота може асоціюватися з ризиком розвитку кровотеч, подовженням часу кровотечі. Спостерігались такі кровотечі, як періопераційні геморагії, гематоми, кровотечі з органів сечостатевої системи, носові кровотечі, кровотечі з ясен.
Рідко: серйозні кровотечі верхніх відділів ШКТ, такі як геморагії 1 ШКТ, церебральні геморагії (особливо у пацієнтів із неконтрольованою гіпертензією та/або при одночасному застосуванні антигемостатичних засобів), які в поодиноких випадках могли потенційно загрожувати життю, перфорація.
Дуже рідко: стоматит, езофагіт, токсичні ураження нижнього відділу ШКТ з виразками, стриктурами, колітом або загостренням запального захворювання кишечнику.
З боку нирок та сечовивідних шляхів .
Рідко: порушення функції нирок, розвиток гострої ниркової недостатності.
З боку шкіри та підшкірної клітковини .
Нечасто: алергічні реакції (кропив’янка, набряк, свербіж, ангіоневротичний набряк 2 ).
Дуже рідко: геморагічний висип, мультиформна еритема, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєла).
З боку ендокринної системи .
Рідко: гіпоглікемія
З боку судинної системи.
Рідко: геморагічний васкуліт.
З боку імунної системи .
Нечасто: анафілактичні реакції.
З боку гепатобіліарної системи .
Дуже рідко: пов’язаний з дозою легкий оборотний токсичний гепатит при деяких вірусних захворюваннях (грип А, В та вітряна віспа). Саліцилати можуть бути факторами розвитку синдрому Рея у дітей (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Повідомлялося про транзиторну печінкову недостатність із підвищенням рівня трансаміназ та лужної фосфатази сироватки крові.
Психічні розлади .
Часто: безсоння.
1 Геморагії можуть призвести до гострої і хронічної постгеморагічної анемії/ залізодефіцитної анемії (внаслідок так званої прихованої мікрокровотечі) з відповідними лабораторними проявами і клінічними симптомами, такими як астенія, блідість шкірного покриву, гіпоперфузія.
2 Ангіоневротичний набряк розвивається частіше у пацієнтів, схильних до алергії.

Особливості застосування

для запобігання ризику виникнення побічних реакцій не рекомендується тривале застосування препарату Кардіомагніл у комбінації з іншими НПЗП.
Не рекомендується тривале застосування препарату літніми пацієнтами для лікування болю, запалення, гарячки чи ревматичних захворювань через ризик шлунково-кишкових кровотеч. Зважаючи на ризик шлунково-кишкових кровотеч у літніх пацієнтів, слід з обережністю застосовувати низькі дози ацетилсаліцилової кислоти для лікування гострої або хронічної ІХС, інсульту, профілактики інсульту або ІХС.
Препарат Кардіомагніл застосовують з обережністю у таких ситуаціях:
– захворювання слизової оболонки ШКТ;
– схильність до диспепсії;
– одночасне лікування антикоагулянтами (антагоністи вітаміну К та гепарин (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
– гіперчутливість до аналгетичних, протизапальних, протиревматичних засобів, а також наявність алергії на інші речовини;
– виразки ШКТ, включаючи хронічні та рекурентні виразки ШКТ або шлунково-кишкові кровотечі в анамнезі;
– одночасне застосування антикоагулянтів;
– порушення функції нирок або порушення серцево-судинного кровообігу (наприклад, патологія судин нирки, застійна серцева недостатність, гіповолемія, обширні операції, сепсис або сильні кровотечі), оскільки ацетилсаліцилова кислота може також збільшити ризик порушення функції нирок та гострої ниркової недостатності;
– тяжка недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, оскільки ацетилсаліцилова кислота може викликати гемоліз або гемолітичну анемію;
– особливо за наявності факторів, які можуть збільшити ризик гемолізу (високі дози препарату, гарячка або гострий інфекційний процес);
– порушення функції печінки.
Ібупрофен може зменшити інгібіторний ефект ацетилсаліцилової кислоти щодо агрегації тромбоцитів. У разі застосування препарату Кардіомагніл перед початком прийому ібупрофену як знеболювального засобу пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем.
Ацетилсаліцилова кислота може обумовлювати розвиток бронхоспазму або нападу БА чи інші реакції підвищеної чутливості. Фактори ризику включають астму в анамнезі, сінну лихоманку, поліпоз носа або хронічне респіраторне захворювання, алергічні реакції (наприклад шкірні реакції, свербіж, кропив’янку) на інші речовини в анамнезі.
Через інгібіторний ефект ацетилсаліцилової кислоти щодо агрегації тромбоцитів, який зберігається упродовж кількох днів після прийому, застосування препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, може підвищити ймовірність посилення кровотечі при хірургічних операціях (включаючи незначні хірургічні втручання, наприклад видалення зуба).
При застосуванні малих доз ацетилсаліцилової кислоти може знижуватися виведення сечової кислоти. Це може призвести до нападу подагри у схильних до неї пацієнтів.
Не слід застосовувати препарати, які містять ацетилсаліцилову кислоту, дітям та підліткам із гострою респіраторною вірусною інфекцією (ГРВІ), яка супроводжується або не супроводжується підвищенням температури тіла, без консультації з лікарем. При деяких вірусних захворюваннях, особливо при грипі А, грипі В і вітряній віспі, існує ризик розвитку синдрому Рея, який є дуже рідкісною, але небезпечною для життя хворобою, що потребує невідкладного медичного втручання. Ризик може бути підвищеним, якщо ацетилсаліцилова кислота застосовується як супутній лікарський засіб, проте причинно-наслідковий зв’язок у цьому випадку не доведений. Якщо вказані стани супроводжуються постійним блюванням, це може бути проявом синдрому Рея.
Якщо ризик посилення кровотечі перевищує ризик ішемії, слід розглянути можливість тимчасового припинення лікування низькими дозами препарату Кардіомагніл за кілька днів до запланованої операції.
Фертильність . Застосування ацетилсаліцилової кислоти може знизити фертильність, тому не рекомендується застосовувати препарат жінкам, які бажають завагітніти. Припинення прийому ацетилсаліцилової кислоти слід розглядати для жінок, що не можуть завагітніти або обстежуються з причин безпліддя (див. Застосування у період вагітності або годування груддю ).
Застосування у період вагітності або годування груддю . Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або ембріональний/внутрішньоутробний розвиток. Наявні дані епідеміологічних досліджень вказують на ризик викидня та вад розвитку плода після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на початку вагітності. Ризик підвищується залежно від збільшення дози та тривалості терапії. Згідно з наявними даними зв’язок між прийомом ацетилсаліцилової кислоти і підвищеним ризиком викидня не підтверджено.
Наявні епідеміологічні дані щодо виникнення вад розвитку не є послідовними, проте підвищений ризик гастрошизису не може бути виключений при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти. Результати проспективного дослідження впливу на ранніх термінах вагітності (1–4-й місяць) за участю приблизно 14800 пар жінка-дитина не вказують на будь-який зв’язок із підвищеним ризиком розвитку мальформацій.
Дослідження на тваринах вказують на репродуктивну токсичність.
Під час І і ІІ триместру вагітності препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не слід призначати без чіткої клінічної необхідності. Для жінок, які можуть бути вагітними або у І і ІІ триместрах вагітності, доза препаратів, що містять ацетилсаліцилову кислоту, повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування – якомога коротшою.
Під час ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід таким чином:
– серцево-легенева токсичність (із передчасним закриттям артеріальної протоки і легеневою гіпертензією);
– порушення функцій нирок з можливим подальшим розвитком ниркової недостатності з олігогідрамніоном.
На жінку і дитину в кінці вагітності інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати таким чином:
– можливе подовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може виникнути навіть після дуже низьких доз;
– гальмування скорочень матки, що може призвести до затримки або подовження тривалості пологів.
Зважаючи на це, ацетилсаліцилова кислота протипоказана під час ІІІ триместру вагітності.
Саліцилати і їх метаболіти проникають у грудне молоко в невеликих кількостях.
Оскільки не було виявлено шкідливого впливу на дитину після прийому препарату жінкою у період лактації, переривати годування груддю, як правило, не потрібно. Однак у разі регулярного застосування або при застосуванні високих доз годування груддю необхідно припинити на ранніх етапах.
Фертильність . Ацетилсаліцилову кислоту не слід застосовувати жінкам, які бажають завагітніти, оскільки інгібітори синтезу простагландинів знижують фертильність.
Якщо є необхідність застосування ацетилсаліцилової кислоти, тривалість лікування повинна бути якомога коротшою, а доза повинна бути якомога нижчою. Вплив на фертильність є оборотним.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами . Кардіомагніл не впливає або незначно впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом та іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

протипоказання для одночасного застосування
Метотрексат . Застосування ацетилсаліцилової кислоти та метотрексату в дозах 15 мг/тиж і більше підвищує гематологічну токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами і витіснення саліцилатами метотрексату зі зв’язку з протеїнами плазми крові).
Інгібітори АПФ . Інгібітори АПФ у комбінації з високими дозами ацетилсаліцилової кислоти спричиняють зниження клубочкової фільтрації внаслідок інгібування вазодилататорного ефекту простагландинів та зниження антигіпертензивного ефекту.
Ацетазоламід . Можливе підвищення концентрації ацетазоламіду може призвести до проникнення саліцилатів з плазми крові в тканину та спричинити токсичність ацетазоламіду (втома, млявість, сонливість, сплутаність свідомості, гіперхлоремічний метаболічний ацидоз) і токсичність саліцилатів (блювання, тахікардія, гіперпное, сплутаність свідомості).
Пробенецид, сульфінпіразон . При застосуванні пробенециду і високих доз саліцилатів (>500 мг) пригнічується метаболізм обох препаратів та може знижуватися екскреція сечової кислоти.
Комбінації, які потрібно застосовувати з обережністю
Клопідогрел, тиклопідин . Комбіноване застосування клопідогрелу і ацетилсаліцилової кислоти має синергічний ефект. Таке комбіноване застосування проводять з обережністю, оскільки це підвищує ризик виникнення кровотечі.
Антикоагулянти (варфарин, фенпрокумон) . Можливе зменшення продукції тромбіну, в результаті чого здійснюється непрямий вплив на зниження активності тромбоцитів (антагоніст вітаміну К) та підвищується ризик виникнення кровотеч.
Абсиксимаб, тирофібан, ептифібатид . Можливе інгібування глікопротеїн IIb/IIIa-рецепторів на тромбоцитах, що призводить до підвищення ризику виникнення кровотеч.
Гепарин . Можливе зниження продукції тромбіну, у результаті чого здійснюється непрямий вплив на зниження активності тромбоцитів, що призводить до підвищення ризику виникнення кровотеч.
Якщо дві або більше з вищезазначених речовин застосовуються разом із ацетилсаліциловою кислотою, це може призвести до синергічного ефекту посилення інгібування активності тромбоцитів і, як результат, посилення геморагічного діатезу.
НПЗП та інгібітори ЦОГ-2 (целекоксиб) . Одночасне застосування підвищує ризик виникнення шлунково-кишкових розладів, що може призвести до шлунково-кишкових кровотеч.
Ібупрофен . Одночасне застосування ібупрофену інгібує незворотну агрегацію тромбоцитів, зумовлену дією ацетилсаліцилової кислоти. Лікування ібупрофеном у пацієнтів з підвищеним ризиком впливу на серцево-судинну систему може обмежувати кардіопротекторну дію ацетилсаліцилової кислоти.
Пацієнти, які приймають ацетилсаліцилову кислоту 1 раз на добу з метою профілактики серцево-судинних захворювань та час від часу застосовують ібупрофен, повинні приймати ацетилсаліцилову кислоту принаймні за 2 год до прийому ібупрофену.
Фуросемід . Можливе інгібування проксимальної канальцевої елімінації фуросеміду, що призводить до зниження сечогінного ефекту фуросеміду.
Хінідин . Можливий адитивний вплив на тромбоцити, що призводить до подовження тривалості кровотечі.
Спіронолактон . Можливий модифікований ефект реніну, що призводить до зниження ефективності спіронолактону.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну . Одночасне застосування підвищує ризик виникнення шлунково-кишкових розладів, що може призвести до шлунково-кишкових кровотеч.
Вальпроат . При одночасному застосуванні з вальпроатом ацетилсаліцилова кислота витісняє його зі зв’язку з протеїнами плазми крові, підвищуючи токсичність останньої (пригнічення ЦНС, розлади ШКТ).
Системні ГКС (виключаючи гідрокортизон, який застосовують для замісної терапії при хворобі Аддісона) знижують рівень саліцилатів у крові та підвищують ризик передозування після закінчення лікування.
Протидіабетичні препарати . Одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти та протидіабетичних препаратів підвищує ризик виникнення гіпоглікемії.
Антациди . Можливе збільшення ниркового кліренсу і зниження ниркової абсорбції (у зв’язку з підвищенням рН сечі), що призводить до зниження ефекту ацетилсаліцилової кислоти.
Вакцина проти вітряної віспи . Одночасне застосування підвищує ризик розвитку синдрому Рея.
Гінкго білоба . Одночасне застосування з гінкго білоба перешкоджає агрегації тромбоцитів, що призводить до підвищення ризику кровотеч.
Дигоксин . При одночасному застосуванні з дигоксином концентрація останнього в плазмі крові підвищується внаслідок зниження ниркової екскреції.
Алкоголь сприяє пошкодженню слизової оболонки ШКТ і пролонгує час кровотечі внаслідок синергізму ацетилсаліцилової кислоти і алкоголю.
Метамізол . Одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти та метамізолу може знизити клінічно значущий рівень агрегації тромбоцитів. Тому комбінацію препаратів які містять ацетилсаліцилову кислоту та метамізол, слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які приймають низькі дози аспірину для кардіопротекції.

Передозування

токсичність
Небезпечна доза . Дорослі: 300 мг/кг маси тіла. Діти: разова доза 150 мг/кг чи більша ніж 100 мг/кг на добу більше 2 днів.
Хронічне отруєння саліцилатами може мати прихований характер, оскільки ознаки і симптоми його неспецифічні. Помірна хронічна інтоксикація, спричинена саліцилатами, або саліцилізм відмічають, як правило, тільки після повторних прийомів високих доз.
Симптоми хронічного отруєння середнього ступеня (результат тривалого застосування високих доз препарату): запаморочення, вертиго, глухота, посилене потовиділення, гарячка, прискорене дихання, шум у вухах, респіраторний алкалоз, метаболічний ацидоз, млявість, помірне зневоднення, головний біль, сплутаність свідомості, нудота і блювання.
Про гостру інтоксикацію свідчить виражена зміна кислотно-лужного балансу, який може відрізнятися залежно від віку і тяжкості інтоксикації. Найчастішим його проявом у дітей є метаболічний ацидоз. Тяжкість стану не може бути оцінена лише на підставі концентрації саліцилатів у плазмі крові. Абсорбція ацетилсаліцилової кислоти може уповільнюватися у зв’язку із затримкою шлункового вивільнення, формуванням конкрементів у шлунку або в разі прийому препарату у формі таблеток, вкритих кишково-розчинною оболонкою.
Симптоми тяжкого та гострого отруєння (внаслідок передозування): гіпоглікемія (переважно у дітей), енцефалопатія, кома, артеріальна гіпотензія, набряк легенів, судоми, коагулопатія, набряк головного мозку, порушення серцевого ритму.
Гостре отруєння саліцилатами (більше 300 мг/кг) часто викликає гостру ниркову недостатність, а доза 500 мг/кг може бути летальною.
Більш виражений токсичний ефект спостерігається у пацієнтів із хронічним передозуванням або зловживанням лікарським препаратом, а також у пацієнтів літнього віку або дітей.
Лікування . У випадку гострого передозування необхідне промивання шлунка та прийом активованого вугілля. При підозрі вживання дози вищої ніж 120 мг/кг маси тіла застосовувати активоване вугілля повторно.
Рівень саліцилату в сироватці крові має вимірюватися принаймні кожні 2 год після прийому дози, поки рівень саліцилату буде незмінно знижений та відновлений кислотно-лужний баланс.
Протромбіновий час і/або міжнародне нормалізоване відношення повинні бути перевірені, зокрема якщо є підозра на кровотечу.
Необхідно відновити баланс рідини та електролітів. Ефективними методами видалення саліцилату з плазми крові є лужний діурез та гемодіаліз. Гемодіаліз слід застосовувати у випадку тяжкої інтоксикації, так як цей метод значно прискорює виведення саліцилату та відновлює кислотно-лужний та водно-сольовий баланси.
Через комплексні патофізіологічні ефекти отруєння саліцилатами прояви і симптоми/результати аналізів можуть включати:

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Кардіомагніл

Проблеми в роботі серцевого м’яза немислимо небезпечні, тому слід стежити за її функціонуванням, особливо це стосується людей похилого віку і пацієнтів з вродженими або набутими вадами серця. Для профілактики серцевих захворювань використовується багато лікарських засобів, але сьогодні виділимо лише одне з них – Кардіомагніл (Cardiomagnyl) від німецько-австрійського фармгігантів “Такеда”. Ви дізнаєтеся про те, для чого призначений, і як приймати цей препарат. А ще ознайомитеся з можливими несприятливими реакціями при передозуванні та з аналогами медикаменту.

Інструкція по застосуванню Кардіомагнілу показання і побічні ефекти

Слід знати, що як самостійний засіб для лікування захворювань серцево-судинної системи Cardiomagnyl використовувати не варто, тому що належний ефект не виникне. Аспіринові-магнієвs ліки можна застосувати лише в комплексі з іншими медикаментами цілеспрямованої дії та у якості профілактичних заходів щодо запобігання розвитку гострих серцевих станів.

Застосування Кардіомагнілу раціонально, якщо пацієнт знаходиться в групі ризику по можливості виникнення хвороб судин і серця. Вона включає людей, які страждають від зайвої ваги, цукровий діабет, артеріальну гіпертензію, пацієнтів старше середнього віку і людей, що палять.

Препарат слід пити при наявності ІХС хронічного характеру і в гострих стадіях.

Таблетки Кардіомагнілу призначаються для запобігання закупорювання серцевих судин, гострої недостатності серця, нестабільної стенокардії.

Крім цього показанням до прийняття Аспіринові-магнієвого препарату є профілактика розвитку тромбоемболії після проведення хірургічних операцій на судинах і запобігання повторенню інфаркту міокарда і тромбоутворення в кровоносних судинах головного мозку.

Метод застосування і дозування. Приймають внутрішньо, запиваючи великою кількістю чистої води. Якщо пацієнт (особливо літній) не може проковтнути цілу таблетку, її слід потовкти до порошкоподібного стану і прийняти в такому вигляді, рясно запиваючи водою, або пережувати.

На адсорбцію активних компонентів прийом їжі не впливає, але, щоб зменшити можливе подразнення слизової шлунка від аспіринового впливу, краще приймати Кардіо-магніт після їжі, бажано ввечері.

Тривалість використання в кожному індивідуальному випадку різна, визначити її повинен лікар.

Якщо існують ризик-фактори, для первинної профілактики хвороб серцево-судинної системи в початковий день лікування призначають 150 мг препарату одноразово (1 таблетка 150 мг або 2 таблетки по 75 мг), потім знижуючи дозу до 75 мг один раз на добу.

В якості профілактики вторинного інфаркту міокарда – по 150 мг або ж 75 мг один раз на 24 години (точне дозування призначається лікарем).

Після аортокоронарного шунтування (АКШ) та інших оперативних втручань на судинах серця, при нестабільній стенокардії максимальна добова норма препарату – 150 мг.

Побічних реакцій організму, які здатний викликати аспіриновмісткий медикамент, в цілому чимало, проте вони виявляються нечасто.

З боку системи травлення, часто може проявлятися диспепсія, печія, блювотні позиви, виразки й ерозивних верхніх ділянок ШКТ, розлад шлунку. Крім іншого препарат може спровокувати шлункове або шлунково-кишкова кровотеча, виразковий коліт, езофагіт і в рідкісних випадках – стоматит.

Пацієнт може відчути вушний дзвін або часткову втрату слуху, яка може бути оборотною після скасування Кардіомагнілу.

З боку ЦНС може спостерігатися безсоння в нічний час і сонливість в денний, головні болі, вертиго, рідко побічним ефектом може стати крововилив в мозок.

З боку кровоносної та ендокринної систем відзначається розвиток гіпоглікемії, тромбоцитопенія, нейтропенія, приховані кровотечі, кровоточивість ясен, кровотеча з носа, агранулоцитоз, еозинофілія, анемія і т.ін.

З боку системи дихання часте побічне явище – бронхоспазм.

З боку гапатобіліарної системи може розвинутися середньо тяжкості дозозалежний гепатит, оборотний після відміни препарату, а також зрідка підвищується рівень печінкових трансаміназ і фосфатази лужної.

Крім вище охарактеризованних реакцій Аспіриново-магнієвий препарат може стати причиною алергічних проявів у вигляді геморагічного васкуліту, ангіоедеми, кропив’янки. Рідше – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, анафілактичний шок і набряк Квінке.

До таблеток кардіомагніл є протипоказання. Перед стартом лікування слід з ними ознайомитися, щоб бути впевненими, що для вас приймання ліків безпечний.

При непереносимості складових аспірин-магній, в т.ч. при непереносимості саліцилатів та інших НПЗЗ, а також при серйозних алергічних реакціях на ненаркотичні анальгетики в анамнезі, Кардіомагніл строго заборонений.

Також протипоказано приймати засіб пацієнтам, що страждають на бронхіальну астму; тим, у кого порушене згортання крові і є схильність до частих кровотеч.

Якщо пацієнт страждає нирковими порушеннями або має печінкову недостатність, виразкову хворобу травного тракту, не слід приймати цей препарат.

Аспірин затримує виведення сечової кислоти (2,6,8-тріоксіпуріна), тому пацієнти, хворі на подагру, можуть приймати Cardiomagnyl, лише перебуваючи під пильним медичним контролем.

Заборонено використовувати його дітям і пацієнтам, які не досягли вісімнадцятиріччя.

Вагітні жінки, що знаходяться на першому або третьому триместрах, не можуть приймати препарат. Його можна призначати лише на другому триместрі вагітності, і тільки після співвідношення клінічної користі для майбутньої матері й ризиків для ще ненародженої дитини.

Лактація – не категоричне протипоказання до лікування Кардіомагнілом. У рідкісних випадках при гострій потребі лікарі призначають таке лікування, але його тривалість зазвичай не понад тиждень. Бажано на цей період відстрочити годування грудним молоком.

Легке передозування супроводжується шумом у вухах, пригніченням свідомісті, потерпілого може нудити та рвати. Терапія: промивання шлунка і приймання ентеро-сорбентів.

Важке передозування загрожує затрудненням дихання, серцево-судинною недостатністю, лихоманкою, в одиничних випадках викликає кому.

Якщо ви або хтось з оточення взяли занадто велику дозу ліків і були помічені вищеохарактеризовані симптоми (мінімум один), потрібно терміново викликати бригаду швидкої допомоги й негайно госпіталізувати постраждалого для термінових терапевтичних дій:

• встановити кислотно-лужний баланс;
• провести лаваж шлунка і форсований і лужний діурез;
• ввести ентеро-сорбент і розчини солей і т.д.

Слід уважно поставитися до свого стану, не ігноруйте симптоми при перевищенні дози ліків.

Кардіомагніл: склад і фармакологічні властивості

Препарат випускається у вигляді білих таблеток, вкритих плівковою оболонкою і нагадують за своєю формою стилізоване серце.

До складу однієї таблетки Кардіомагнілу входять основні компоненти: кислота ацетилсаліцилова (C9H8O4) – 75 мг / 150 мг і гідроксид магнію (Mg (OH) ₂) – 15,2 мг / 30,39 мг.

Також використовуються додаткові складові: кукурудзяний і картопляний крохмаль, стеарат магнію.

Оболонка складається з гіпромелози, тальку і Пропіленгліколу.

Фармакологічні властивості. Основний компонент – ацетилсаліцилова кислота надає не тільки жарознижуючу дію, її ефект порядком ширше. У складі Кардіомагнілу її основна місія – супрессірування ферменту циклооксигенази, що дає ефект знеболювання, і пригнічення появи тромбоксанів і протагландинів.

Вплив кислоти на тривалість кровотечі й на продукування в тромбоцитах тромбоксану триває довго і після закінчення терапії.

Ацетилсаліцилова кислота метаболізується в саліцилову (2-гідроксибензойної, C7H6O3), яка в свою чергу надає протизапальний ефект. Шляхом впливу на кістковий мозок вона стимулює дихальні процеси. При цьому виявляється негативний вплив на систему травлення, є ризик утворення виразки / гастричних поразок, особливо при довго часовому лікуванні.

Для захисту від таких наслідків після терапії, в Кардіомагнілі присутня ще одна важлива речовина – гідроксид магнію, що входить до групи антацидів, що знижують кислотність шлункового соку. На терапевтичний ефект ацетилсаліцилової кислоти другий активний компонент не впливає, проте захищає слизову шлунка від її шкідливого впливу.

Фармакокінетика. Всмоктування аспірину відбувається дуже швидко, у плазмі в найбільшій концентрації вона виявляється через півтори-дві години. Гідроксид магнію абсорбується в малих кількостях в тонкій кишці.

Ступінь зв’язку з білками плазми різна, в ацетилсаліцилової кислоти – 80-90%, у магнію – 20-30%, проте обидві речовини здатні легко проникати крізь гематоенцефалічний бар’єр і в материнське молоко.

Напіввиведення ацетилсаліцилової кислоти займає 15 хвилин, напіввиведення її метаболіту (2-гідроксибензойної кислоти) і гідроксиду магнію може досягати трьох годин.

Ціна на Кардіомагніл, правила його зберігання та лікарська взаємодія

Якщо пацієнти вже використовують будь-які ліки, слід повідомити про це лікаря, щоб він визначив можливість їх комбінування з Кардіомагнілом. Так, наприклад, ризик кровотеч значно зростає, якщо крім Аспіриново-магнієвого засобу людина приймає антикоагулянти або ж тромболітики. Суворо заборонено одноразовий прийом з метатрексатом.

Якщо пацієнт приймає гіпоглікемічні лікарські засоби, то прийом Кардіомагнілу посилить їх дію.

При одночасному прийнятті з ібупрофеном ефект від Кардіомагнілу значно знижується.

Скільки коштує медикамент? Це можна дізнатися на порталах, що пропонують аптечні товари через мережу Internet. Він знаходиться у вільному продажі, для придбання не обов’язково мати при собі лікарський рецепт. Ціна препарату невелика, тому дозволити купити кардіомагніл може пацієнт з будь-яким достатком.

Правила зберігання прості – місце, де препарат знаходиться, має бути захищене від світла сонця. Крім цього доступ до препарату не повинні мати діти, а максимальна температура зберігання – 25 градусів.

Термін придатності – п’ять років з дня випуску.

Кардіомагніл і його аналоги – що краще?

З відомих аналогів Кардіомагнілу хотілося б виділити Аспірин-Кардіо (Aspirin-Cardio) від Байєр Биттерфельд. У ньому основною речовиною є та ж ацетилсаліцилова кислота, проте відсутній магній, тому травна слизова не захищена від дратівливого ефекту препарату.

Застосування Аспірину-Кардіо ефективно при порушенні кровообігу в головному мозку, при використанні гормональних контрацептивів для попередження тромбоемболії, артеріальної гіпертензії та інших порушень в системі “серце-судини”.

При вагітності препарат категорично заборонений.

Його вартість на 30-40% нижче, ніж у Кардіомагнілу.

Ще один дженерик вітчизняного виробництва – Ацекардол (Acecardol) від АКОМПІ “Синтез”. Ефективний після оперативних втручань на судинах, часто призначається при гіпертонії й пацієнтам з масою тіла вище норми для профілактики розвитку хвороб серця та судин.

Acecardol не рекомендується пацієнтам з поганим згортанням крові, тому що в його складі відсутній гідроксид магнію. Але терапевтичний ефект досить високий, а його ціна істотно нижче, ніж на Кардіомагніл.

Сильне противотромбозний засіб – Лопірел (Loripel) 75mg від Актавис. Головна активна речовина – клопідогрель. Лопірел заборонено приймати людям з нестерпністью лактози або її дефіцитом. Ціна Лопірела перевищує вартість Кардіомагнілу практично в три рази.

Магнікор – замінник Кардіомагнілу, вироблений українськими фармацевтичними компаніями (КВЗ). Один з найпопулярніших аналогів, його дія не відрізняється від дії описуваного препарату, тому що крім аспірину в дію вступає магнезія й захищає стінки шлунка. Ціна Магнікор трошки вище, ніж на основний медикамент.

Інші замінники: КардіАСК® (CardiASK), Тромбоасс (Trombo Ass), Прадакса (Pradaxa), Клопідогрел (Clopidogrel), Правікс (Pravix), Аспенорм (Aspenorm), Годасал (Godasal), Полокард (Polocard), Реокард, Екорин (Ecorine ), Акард (Acard), Анопірин (Anopyrin), Аспекард (Aspecard), Ацсбірін (Acsbirin), Терапін (Therapin), Агрело (Ogrel), Ареплекс (Areplex), Деплат (Deplatt), Зілт (Zilt), Клодія (Clodia ), Ділоксол (Diloxol), Медогрель (Medogrel), Плавикс (Plavix), Фламогрель (Flamogrel), Реомакс (Reomax).

Навіть з урахуванням того, що і Кардіомагніл та його аналоги – безрецептурні медикаменти, проконсультуватися у фахівця – ваша місія №1 перед початком лікування, щоб уникнути серйозних побічних ефектів.

Увага!

Використання Кардіомагніл без призначення лікаря або без дотримання його точних рекомендацій може призвести до різкого погіршення Вашого здоров’я. Прагніть вживати той чи інший препарат тільки після консультації з фахівцем. У разі виявлення побічних ефектів негайно припиніть прийом ліків і зверніться по кваліфіковану допомогу.

Кардіомагніл фото

Категорії

• Акушерство та гінекологія
  • Контрацептиви
  • Ліки від молочниці
    • Нормалізація мікрофлори
    • Протитуберкульозні
    • Здорове харчування
      • Замінник цукру
      • Вітаміни для вагітних і годуючих
      • Вітаміни для дітей
      • Вітаміни для шкіри, волосся, нігтів
      • Вітамінно-мінеральні комплекси
      • Загальнозміцнюючі вітаміни
      • Залізовмісні препарати
      • Кальцій Д3 (D3)
      • Полівітаміни
      • Риб’ячий жир
      • Тонізуючі засоби
      • Догляд за зубами і порожниною рота
        • Стоматологічні
        • Гормональні препарати
        • Захворювання щитоподібної залози (лікування)
        • Від болю в горлі
        • Вушні краплі
        • Жарознижуючі
        • Засоби від нежитю
        • Ліки від кашлю
          • Відхаркувальний засоби (препарати)
          • Дерматит, сухість шкіри, псоріаз, екзема
          • Ранозагоювальні засоби
          • Гіполіпідемічні препарати
          • Лікування ожиріння
          • Антианемічні засоби (препарати)
          • Гемостатичні засоби (препарати)
          • Препарати для розрідження крові
          • Анальгетики (Болезаспокійливі)
          • Анестезія та м’язові релаксанти
          • Вакцини (щеплення)
            • Пневмокок
            • Від нудоти і захитування
            • Плазмозамінники (розчини)
            • Протипаразитарні препарати
            • Очні краплі, мазі, гелі
            • Антидоти і ентеросорбенти
            • Лікування підшлункової залози
            • Препарати для шлунково-кишкового тракту
            • Пробіотики і пребіотики
            • Проносні засоби
            • Ферменти
            • Антидепресанти
            • Антиоксиданти
            • Заспокійливі засоби
            • Ліки для нервової системи
            • Нейролептики і нейропротектори
            • Ноотропи
            • Препарати для поліпшення мозкового кровообігу
            • Протиепілептичні препарати
            • Снодійні
            • Кісткова і хрящова тканина (відновлення)
            • Препарати для зовнішнього застосування
            • Протизапальні засоби
            • Гепатопротектори
            • Ангіопротектори і мікроциркуляція
            • Діуретики
            • Зниження холестерину
            • Серцево-судинні препарати
            • Лікування передміхурової залози
            • Препарати для сечостатевої системи і нирок
            • Гіпоглікемічні засоби
            • Препарати (засіб) для потенції
            • Лікування алкоголізму
            • Нікотинова залежність і тютюнопаління

            Інформація, зібрана на ресурсі, дозволяє максимально скоротити час на пошук інформації про конкретний лікарський засіб.

            Кардіомагніл або АСПІРИН КАРДІО: що краще і в чому різниця (відмінність складів, відгуки лікарів)

            Кардіомагніл застосовується в лікуванні захворювань серцево-судинної системи. Він має властивості нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Його діючі речовини – ацетилсаліцилова кислота і магнію гідроксид.

            Кардіомагніл застосовується в лікуванні захворювань серцево-судинної системи.

            Дія лікарського засобу заснована на властивостях ацетилсаліцилової кислоти блокувати синтез тромбоцитів. Це необхідно при лікуванні різних судинних захворювань. А оскільки до складу ліків входить ацетилсаліцилова кислота, то воно має властивості анальгетика, має протизапальну дію, хоча і не настільки сильне, як інші нестероїдні протизапальні засоби, може навіть знижувати температуру.

            Тому основна сфера його застосування – це профілактика порушень кровообігу в мозку і серцево-судинних захворювань. Препарат призначається після хірургічний операцій.

            Як діє препарат Берлітон 600 на організм – читайте в цій статті.

            Які торти для діабетиків можна приготувати?

            Кардіоактів Таурин: інструкція із застосування.

            Форма випуску – таблетки, вкриті стандартною для таких ліків оболонкою, без додаткового захисту. Причому засіб випускають в різній дозуванні – 75 мг і 150 мг ацетилсаліцилової кислоти і 15,2 мг і 30,39 мг гідроксиду магнію.

            Характеристика Аспірину Кардіо

            Засіб належить до категорії антиагрегантних засобів і НПЗП. Його діюча речовина – ацетилсаліцилова кислота. Від Кардіомагнілу відрізняється дозуванням. Ліки теж випускають в таблетках, які містять 100 або 300 мг діючої речовини. Зверху таблетки захищені спеціальною оболонкою.

            Засіб належить до категорії антиагрегантних засобів і НПЗП.

            Ацетилсаліцилова кислота в дозуванні 100 мг надає антиагрегантну дію, служить для профілактики тромбозів. У більш високих дозах вона може надавати болезаспокійливу і жарознижуючу дію при застуді і грипі, запальних захворюваннях (ревматоїдний артрит або остеоартрит), болях в суглобах і м’язах.

            порівняння препаратів

            Порівняння слід почати з того, що склад препаратів близький за своєю структурою, у них спільне діюча речовина – ацетилсаліцилова кислота. Але це не означає, що Кардіомагніл і Аспірин Кардіо – це одне і те ж.

            Перш за все тому, що кислота міститься в них в різній дозуванні, через що сфера застосування обох засобів, протипоказання і побічну дію можуть дещо відрізнятися.

            подібність

            Обидва препаратів мають практично однакові показання до застосування. До їх числа відносяться:

            • первинна профілактика серцево-судинних захворювань, включаючи інфаркти (причому мова йде про ті категорії людей, у яких ймовірність подібних патологій велика – старше 50 років, що мають спадкову схильність до таких захворювань, які страждають на цукровий діабет і іншими ендокринними порушеннями, ожирінням і т.д. );
            • профілактика і лікування інсультів;
            • зниження ризику тромбоемболії після хірургічного втручання (якщо проводилося аортокоронарне шунтування або ангіопластика);
            • профілактика тромбозів глибоких вен;
            • лікування такого захворювання, як стабільна і нестабільна стенокардія;
            • зниження ризику розвитку судинних захворювань у пацієнтів з контрольованою схильністю до гіпертонії.

            Доведено, що застосування Аспірину зменшує ризик летального результату при гострих інфарктах.

            Протипоказання до застосування цих препаратів також будуть практично однаковими:

            • підвищена індивідуальна чутливість до кислоти або перерахованим вище допоміжних компонентів;
            • геморагічний діатез, при якому є схильність до кровотеч;
            • гострі ерозивно-виразкові захворювання шлунка або хронічні патології в стадії загострення;
            • наявність бронхіальної астми, викликаної прийомом саліцилатів;
            • ниркова і печінкова недостатність;
            • вагітність в першому і третьому триместрі, грудне вигодовування.

            Дані два препарати вживати при вагітності заборонено.

            Обидва препарати не можна приймати одночасно з метотрексатом. Кардіомагніл не призначають або використовують з обережністю при подагрі і в другому триместрі вагітності. Аспірин протипоказаний при захворюваннях щитовидної залози.

            Побічні ефекти в обох випадках будуть практично однаковими:

            • алергічні реакції, включаючи кропив’янку та набряк Квінке;
            • диспепсичні прояви – нудота, печія, блювання, біль у шлунку;
            • підвищення активності ферментів печінки;
            • синдром роздратованого кишечника;
            • підвищена кротовочівость, іноді діагностується анемія;
            • сонливість, запаморочення, головний біль, безсоння.

            При прийомі Аспірину Кардіо диспепсичні прояви зустрічаються частіше.

            В якості побічної дії може виникнути синдром роздратованого кишечника.

            В чому різниця?

            Суттєвою проблемою, яка пов’язана із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти, є пошкодження ШКТ, особливо стінок шлунка, за рахунок того, що ця речовина пригнічує активність ферментів, що захищають слизову від синтезу простагландинів. Останні прискорюють місцевий кровотік і призводять до проліферації клітин, а це поступово може вилитися в виразкові ушкодження шлунка.

            Несприятливий вплив кислоти на шлунково-кишкового тракту залежить від його дози. Тобто чим вище кількість речовини, тим більше ризик розвитку побічних ефектів. При цьому слід враховувати, що після всмоктування аспірин пригнічує активність згаданого ферменту в усіх органах і тканинах.

            Тому незважаючи на те, що захисна оболонка таблеток розчиняється тільки в кишечнику, ризик шлункової кровотечі залишається однаковим для будь-яких форм аспірину. Але в Кардіомагніле він нижче через дію входить до його складу антациду.

            Що дешевше?

            Ціна Кардомагніла в аптеках становить від 140 гривень за дозування 75 мг і від 300 гривень за дозування в 150 мг. Аспірин коштує дешевше, від 90 гривень за упаковку з мінімальною дозуванням до 270 гривень.

            Що краще кардіомагніл або Аспірин Кардіо?

            Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що Аспірин гірше впливає на слизову шлунка. У нього є спеціальна оболонка, передбачається, що вона повільно розчиняється в шлунку, і завершується процес вже в кишечнику. Але все-таки це недостатній захист.

            У той же час до складу Кардіомагнілу входить гідроксид магнію. Речовина є антацид, тобто з’єднання, що нейтралізує дію кислоти. В гастроентерології антациди застосовуються для лікування виразки та гастриту. Тому, якщо у пацієнта є відповідна хвороба шлунка, то кардіомагніл вважається найкращим вибором.

            Гідроокис магнію адсорбує соляну кислоту, знижує активність шлункового соку, обволікає слизову. Вона характеризується швидкістю настання ефекту, а також безпекою при тривалому прийомі. Цим вона вигідно відрізняється від алюминийсодержащих антацидів.

            Кардіомагніл не можна замінити поєднанням Аспірину Кардіо і антацидів, оскільки вони все одно дають менш виражений ефект. Все це робить кардіомагніл одним з найбільш ефективних препаратів для лікування судин.

            Але іноді лікарі змушені скасовувати Аспірин через те, що пацієнти при тривалому прийомі погано його переносять, оскільки з’являються такі побічні ефекти, як нудота, блювання, печія, біль або дискомфорт в епігастрії. І за статистикою такі ефекти зустрічаються в 40% випадків.

            Швидкодіючий антацид, що міститься в Кардіомагніле, дозволяє знизити ймовірність розвитку таких диспепсичних явищ до мінімуму – до 5% і навіть нижче. Пацієнти краще переносять цей препарат, рідше відмовляються від лікування.

            Кардіомагніл все частіше призначають при лікуванні тромбозу вен, нестабільної стенокардії та порушеннях кровообігу в мозку за ішемічним типом. Адже він і ефективніше, і безпечніше.

            Чи можна замінити Аспірин Кардіо на кардіомагніл?

            Теоретично заміна препаратів можлива. Але тільки в тому випадку, якщо пацієнту потрібна вища дозування кислоти. Рішення про таку заміну повинен приймати лікар, враховуючи всі можливі наслідки, в тому числі ризик ерозивно-виразкових уражень слизової шлунка.

            Аналогами описуваних препаратів з точки зору сфери застосування і цілей впливу є Тиклид, Трентал і Клопідогрел. Однак вони містять не кислоту, а інші діючі речовини і коштують дорожче.

            Кардіомагніл не можна замінити поєднанням Аспірину Кардіо і антацидів, оскільки вони все одно дають менш виражений ефект.

            Відгуки лікарів

            Віктор, кардіолог, Київ: “Призначаю пацієнтам Кардіомагніл, тому що у нього рідше виникають побічні ефекти, його краще сприймають при тривалому прийомі”.

            Олена, кардіолог, Кіров: “Призначаю Кардіомагніл. При цьому Аспірин коштує дешевше, але все-таки не раджу. Різниця за ціною не така велика, а ризик розвитку ускладнень вище “.

            Фарм.Действіе

            Полокард – лікарський препарат з вираженим антиагрегантну дію. До складу препарату входить ацетилсаліцилова кислота – нестероїдний протизапальний засіб, що володіє протизапальною, жарознижувальний, аналгетичну та антиагрегантну дію. Механізм дії препарату заснований на його здатності пригнічувати активність ферменту циклооксигенази, що в кінцевому підсумку призводить до зниження рівня простагландинів простациклинов ітромбоксану. У дозуванні 75-150мг ацетилсаліцилова кислота чинить максимальний антиагрегантну дію і незначне протизапальну, це пов’язано з тим, що низькі дози препарату мають виражену дію на синтез тромбоксану і практично не надають дії на синтез простагландинів.
            Після одноразового застосування препарату Полокард антиагрегантну дію триває протягом 2-3 днів.
            Після перорального застосування препарату Полокард абсорбція починається через 3-4 години, так як розчинення оболонки таблетки починається тільки в дванадцятипалій кишці. Пік плазмової концентрації ацетилсаліцилової кислоти відзначається через 6 годин після прийому. Для препарату характерна невисока ступінь зв’язку з білками плазми (близько 33%), ацетилсаліцилова кислота частково метаболізується. Виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів, незначна частина виводиться нирками в незмінному вигляді. Період напіввиведення становить близько 15-20 хвилин, повністю виводиться з організму протягом 24-72 годин.

            Фармакологічна дія

            Полокард – лікарський препарат з вираженим антиагрегантну дію. До складу ліків входить ацетилсаліцилова кислота – нестероїдний протизапальний засіб, що володіє протизапальною, жарознижувальний, аналгетичну та антиагрегантну дію. Механізм дії ліки заснований на його здатності пригнічувати активність ферменту циклооксигенази, що в кінцевому підсумку призводить до зниження рівня простагландинів простациклинов ітромбоксану. У дозуванні 75-150мг ацетилсаліцилова кислота чинить максимальний антиагрегантну дію і незначне протизапальну, це пов’язано з тим, що низькі дозування ліків надають виражений вплив на синтез тромбоксану і практично не надають дії на синтез простагландинів.
            Після одноразового застосування ліків Полокард антиагрегантну дію триває протягом 2-3 днів.
            Після перорального застосування ліків Полокард абсорбція починається через 3-4 години, так як розчинення оболонки таблетки починається тільки в дванадцятипалій кишці. Пік плазмової концентрації ацетилсаліцилової кислоти відзначається через 6 годин після прийому. Для ліки характерна невисока ступінь зв’язку з білками плазми (близько 33%), ацетилсаліцилова кислота частково метаболізується. Виводиться в основному нирками у вигляді метаболітів, незначна частина виводиться нирками в незмінному вигляді. Період напіввиведення становить близько 15-20 хвилин, повністю виводиться з організму протягом 24-72 годин.

            Показання до застосування

            Таблетки Полокард рекомендується застосовувати в наступних випадках:

            • з метою запобігання інфаркту міокарда на тлі певних чинників і захворювань, негативно впливають на стан серцево-судинної системи – похилий вік, цукровий діабет, контрольована гіпертонія, куріння, ожиріння та ін .;
            • для профілактики тромбозів і емболій у пацієнтів, які перенесли хірургічне втручання в області серцево-судинної системи, а також під час або після проведення таких процедур, як артеріовенозне і аортокоронарне шунтування, транслюмінарная або черезшкірна ангіопластика і ендартеректомія сонної артерії;
            • для запобігання розвитку таких захворювань, як емболія легенів і тромбоз глибоких вен – особливо, у тих пацієнтів, які перенесли хірургічні операції, після яких існує необхідність в тривалій іммобілізації.

            Крім цього, вживання таблеток Полокард сприяє зниженню ризиків летального результату при стенокардії, інфаркті міокарда або підозрі на нього, а також запобігає виникненню інсультів та транзиторних ішемічних атак.

            Серцева астма – це стан гострої недостатності лівого відділу серця, яке характеризується нападами задишки, ядухи. Читайте докладно про симптоми і лікування нижче:

            Кому препарат підходить

            Клінічні дослідження показують, що Кардіомагніл показує ефективність:

            • У разі хронічної або гострої ішемічної хвороби серця.
            • При інфаркті міокарда, ішемічних інсультах, тромбозах, мігрені і порушеннях мозкового кровообігу.
            • Для попередження повторного утворення тромбів, в тому числі після проведення аортокоронарного шунтування або коронарної ангіопластики.
            • З метою первинної профілактики хвороб серця і судин у людей старше 50 років при наявності у них цукрового діабету, артеріальної гіпертензії, ожиріння тощо.
            • Якщо у батьків, брата або сестри пацієнта був інфарктм міокарда у віці до 55 років.
            • Коли в крові присутні і циркулюють емболи-, які призводять до закупорки кровоносна судини.

            Інструкція по застосуванню препарату містить ряд протипоказань і обмежень. Зокрема його прийом протипоказаний:

            • При важкому ступені серцевої недостатності.
            • Якщо у хворого істотна печінкова або ниркова недостатність.
            • Тим, хто страждає геморагічним діатезом – підвищеної схильністю до кровоточивості, а також при геморагічному інсульті, гемофілії, гіпототромбінеміі, шлунково-кишкових кровотечах.
            • У разі високої чутливості до ацетилсаліцилової кислоти або її компонентів.
            • При бронхіальній астмі, пов’язаної із застосуванням саліцилатів або їм подібним речовин.
            • Якщо у пацієнта діагностовано виразки, що утворилися з боку слизової оболонки внутрішніх органів.
            • неповнолітнім хворим
            • У певних дозах при комбінації з метотрексатом

            Форма випуску

            Таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою, Полокард 75 по 25 штук в пластинці (блістері), по 2 пластинки, поміщені в картонну пачку.
            Таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою, Полокард 150 по 10 штук в пластиці (блістері), по 5 платівок, поміщених в картонну пачку.

            Як довго приймати Кардіомагніл

            Лікар встановлює індивідуально, як приймати Кардіомагніл. Курс лікування, його тривалість визначається на підставі оцінки складності захворювання і його симптоматики. При цьому він повинен враховувати особливості взаємодії ліки з іншими препаратами, особливо його застосування в конкретних випадках.

            До них, зокрема, відносяться час вагітності або вигодовування немовляти грудьми. Неприпустима передозування препарату. При дозі складової понад 150 мг на кілограм ваги дорослого хворого, висока ймовірність запаморочень, шуму у вухах, супроводжуваного зниженням гостроти слуху. Можуть з’явитися болі в животі, блювота, пітливість і почуття занепокоєння.

            Не можна ігнорувати можливість побічних реакцій. При прийомі препарату може з’явитися нудота, блювота, діарея. Можливі ознаки алергії, головний біль. Зустрічаються виразки і ерозії, кровотечі шлунка і кишкової системи.

            Не можна застосовувати Кардіомагніл для лікування дітей в підлітковому віці, що може призвести до тяжких побічних ефектів.

            Лікуючий лікар приймає рішення про припинення прийому Кардіомагнілу або призначає підтримуючу дозу. Також тільки лікар може прийняти рішення, чи можна приймати Кардіомагніл постійно. В кардіологічній практиці це допускається за призначенням лікаря у разі, якщо хворий переніс обширний інфаркт міокарда, страждає на ішемічну хворобу серця.

            Для зниження ризику повторного інфаркту або інсульту визначається необхідна дозування його постійного застосування. Такий захід надає стабілізуючу і профілактичну дію.

            Взаємодія з іншими лікарськими препаратами

            Неприпустимим є одночасний прийом Полокард з препаратом Метотрексат, якщо його тижнева доза становить від 15 мг і більше – це пов’язано зі значним підвищенням гематологічної токсичності.

            Вкрай небажано приймати таблетки Полокард одночасно з ібупрофеном , так як взаємодія цих препаратів провокує серйозну перешкоду для тромбоцитарного гноблення.

            Не рекомендується вживати ці таблетки спільно з нестероїдними протизапальними препаратами, оскільки в даному випадку значно підвищується небезпека виникнення кровотеч в області шлунково-кишкового тракту і навіть розвитку виразкових уражень.

            При одночасному прийомі Полокард з препаратами-антикоагулянтами також підвищується ризик кровотеч різного характеру.

            Не можна застосовувати препарат паралельно з вальпроєвоїкислоти, так як в даному випадку її токсичні властивості значно зростають.

            В результаті прийому таблеток Полокард разом з ліками, які належать до групи селективних інгібіторів зворотного захоплення, а також з глюкокортикоїдами можуть виникати кровотечі в області шлунково-кишкового тракту.

            Дози і спосіб застосування

            Полокард призначений для перорального застосування. Таблетки слід ковтати цілими, не слід розжовувати або подрібнювати таблетки. Тривалість курсу лікування і дози препарату Полокард визначає лікуючий лікар.
            Зазвичай рекомендується прийом 75-150мг ацетилсаліцилової кислоти на добу. Для зниження ризику розвитку побічних ефектів з боку травного тракту рекомендується приймати препарат Полокард після або під час прийому їжі.

            Умови зберігання

            Препарат придатний протягом 2 років за умови зберігання в сухих приміщеннях з температурою від 15 до 25 градусів Цельсія.

            аналоги

            На сьогоднішній день фармацевтичні компанії пропонують кілька ефективних аналогів польського препарату Полокард. Серед них слід виділити:

            • Кардіаск;
            • Едітромб;
            • Аспікор;
            • Ацетилсаліцилова кислота;
            • Плавикс;
            • Деплатт;
            • Вазотік;
            • Аспінат;
            • Ацекардол;
            • Коплавікс;
            • Аспірин Кардіо;
            • Курантил.

            Всі перераховані препарати мають в своєму складі один і той же головна діюча речовина – ацетилсаліцилову кислоту, а також характеризуються схожим впливом.

            При підборі оптимального аналогічного лікарського засобу рекомендується проконсультуватися з лікарем.

            Використання

            Препарат Полокард призначений для профілактики інфаркту міокарда, стабільної та нестабільної стенокардії, тромбозу, а також емболії кровоносних судин у пацієнтів групи ризику.

            Ціна

            Для придбання пігулок Полокард необхідний рецепт , виписаний лікарем. Середня вартість даного препарату в українських аптеках становить від 240 до 450 гривень.

            В аптеках на території України ці таблетки доступні за середньою ціною від 55 до 125 гривень.

            інші вказівки

            Вагітність: Протипоказано застосування препарату Полокард в третьому триместрі вагітності, в зв’язку з негативним впливом ацетилсаліцилової кислоти на розвиток плода в цей період, а також ризиком розвитку ускладнень під час пологів.
            У першому і другому триместрі вагітності прийом препарату можливий тільки за життєвими показаннями і під суворим контролем лікаря.
            При необхідності застосування препарату Полокард в період лактації слід перервати грудне вигодовування, попередньо проконсультувавшись з лікарем. Допускається тільки одноразове або нетривалий застосування ацетилсаліцилової кислоти в період лактації без переривання грудного вскармливания.Передозировка: При застосуванні завищених доз препарату у пацієнтів відзначається розвиток нудоти, блювання, головного болю, шуму у вухах, запаморочення, підвищення температури тіла, ацидозу, внутрішніх кровотеч, задишки , порушень функції серцево-судинної та дихальної системи, а також ниркової недостатності, шоку і коми.
            Специфічного антидоту немає. При передозуванні показано промивання шлунка і прийом ентеросорбентів. Крім того, проводять симптоматичну терапію та заходи, спрямовані на підтримку водно-сольового і кислотно-лужного балансу, а також функції дихальної системи.
            При розвитку гіпертермії протипоказано призначення нестероїдних протизапальних засобів, для зниження підвищеної температури тіла слід знизити температуру навколишнього середовища або використовувати холодні компреси.
            При розвитку ацидозу показано внутрішньовенне введення натрію бікарбонату.
            При важких формах інтоксикації ацетилсаліцилової кислоти показано проведення гемодіалізу або перитонеального діалізу.
            Для скорочення протромбінового часу призначають вітамін К.
            Протипоказано застосування лікарських препаратів, що пригнічують центральну нервову систему, при інтоксикації ацетилсаліцилової кислоти, так як ці препарати підвищують ризик розвитку коми.
            При задишці, в разі якщо немає можливості забезпечити доступ свіжого повітря, застосовують кисень. У випадках важкої інтоксикації може знадобитися проведення інтубації трахеї і штучної вентиляції легенів.

            Синоніми

            Побічні ефекти

            Під час прийому таблеток Полокард у деяких пацієнтів можуть виникати небажані реакції, що стосуються різних систем організму.

            Найбільший відсоток побічних дій припадає на органи травного тракту і печінки – можливий розвиток гастралгии, диспептичних явищ, анорексії, порушень нормального стільця, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, а також гостре пошкодження печінки, сильні болі і збільшення її розмірів.

            Можуть виникнути деякі порушення органів почуттів – шум у вухах, а також погіршення зору і слуху.

            З боку серцево-судинної системи і системи кровотворення можуть виникнути такі стани, як тромбоцитопенія, лейкопенія, набряк легенів екстракардіальні генезу, еозинопенія, агранулоцитоз, а також апластична анемія.

            Побічні ефекти, що зачіпають нирки, можуть проявлятися у вигляді ниркової недостатності, альбумінурії, нефропатії з папіллонекрозом, а також ерітроцітуріі.

            Іншими побічними явищами, викликаними прийомом таблеток Полокард, можуть бути алергічні реакції – зокрема, набряк Квінке, кропив’янка, висип і свербіж шкіри, алергічний риніт, бронхоспазм, анафілактичний шок, а також колліквационний токсичний епідермальний некроз.

            вагітність

            Протипоказано використання ліки Полокард в третьому триместрі вагітності, в зв’язку з негативним впливом ацетилсаліцилової кислоти на розвиток плода в цей період, а також ризиком розвитку ускладнень під час пологів.
            У першому і другому триместрі вагітності прийом ліків можливий тільки за життєвими показаннями і під суворим контролем лікаря.
            При необхідності застосування ліків Полокард в період лактації слід перервати грудне вигодовування, спочатку проконсультувавшись з лікарем. Дозволяється тільки одноразове або нетривале використання ацетилсаліцилової кислоти в період лактації без переривання грудного вигодовування.

            Взаємодія з іншими лікарськими засобами

            Ймовірно фармакокінетична взаємодія ацетилсаліцилової кислоти з лікарськими засобами, що мають високий ступінь зв’язку з білками плазми.
            При одночасному використанні препарат Полокард може потенціювати вплив гепарину, пероральних антитромботичних лікарських засобів, тромболітиків, гіпоглікемічних пероральних препаратів, метотрексату, вальпроєвоїкислоти, кортикостероїдних лікарських засобів, дигоксину і барбітуратів, а також інших нестероїдних протизапальних засобів і саліцилатів. При одночасному використанні даних препаратів може знадобитися корекція дозування.
            Ацетилсаліцилова кислота увелічівет плазмові концентрації літію.
            Препарат Полокард при одночасному використанні зменшує терапевтичний результат спиронолактона і препаратів, що стимулюють виведення сечової кислоти.
            При одночасному використанні ліків з інгібіторами карбоангідрази відзначається підвищення плазмових концентрацій останніх і підвищення токсичності ацетилсаліцилової кислоти.
            Одночасний прийом ліків і антацидних засобів призводить до зниження плазмових концентрацій ацетилсаліцилової кислоти.
            Етиловий спирт при одночасному використанні з ацетилсаліциловою кислотою увелічівет ризик розвитку внутрішніх кровотеч (в тому числі шлунково-кишкових кровотеч). Протипоказано одночасне використання етанолу і ліки Полокард.

            спосіб вживання

            Пацієнтам в дорослому віці, як правило, призначають добовий прийом по 1-2 таблетки (75 мг) або 1 таблетки (150 мг) під час або після прийняття їжі.

            Даний препарат необхідно ковтати в цілому вигляді, не розжовуючи і не розсмоктуючи, і обов’язково запивати невеликою кількістю води.

            Тим пацієнтам, які нещодавно перенесли гострий інфаркт міокарда, а також в разі підозри на інфаркт, потрібно більш висока добова доза.

            Їм необхідно один раз на добу приймати по 225-300 мг препарату – така доза забезпечить якнайшвидше пригнічення агрегації тромбоцитів.

            Як лікують кардіомагнілом

            Курс лікування препаратом визначається лікуючим лікарем на підставі поставленого діагнозу. Призначаються таблетки, в яких міститься 75 мг діючої речовини. У таблетках Кардіомагнілу-форте – 150 мг. Його тривалість залежить від результативності впливу препарату на стан хворого.

            Найбільшу рекомендовану дозу 150-450 мг на добу призначають при гострому інфаркті міокарда і нестабільної стенокардії. Якщо діагностовано гостру або хронічна ішемічна хвороба серця, а також для попередження повторного утворення тромбів рекомендується починати лікування з 150 мг на добу.

            Для забезпечення стабільного стану пацієнта, первинної профілактики деяких серцевих хвороб зазвичай рекомендують підтримуючу дозу 75 мг. Таблетки краще ковтати цілими, можна запивати водою. Щоб вони швидше засвоювалися, їх розжовують або розчиняють у воді.

            Лікуючий лікар визначає, коли приймати Кардіомагніл, вранці або ввечері. Переважно вживати його ввечері після їжі незадовго до сну. Це викликається тому, що збої у функціонуванні серця і судин з’являються переважно у вечірній час. Крім того, вдень не завжди доречна викликана прийомом ліків підвищена пітливість.

            Лікарська форма

            Таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою, Полокард 75 по 25 штук в пластинці (блістері), по 2 пластинки, поміщені в картонну пачку.
            Таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою, Полокард 150 по 10 штук в пластиці (блістері), по 5 платівок, поміщених в картонну пачку.

            Умови та термін зберігання

            Термін придатності таблеток Полокард становить два роки з моменту їх виробництва.

            Зберігати даний препарат слід в умовах температури не вище +25 градусів за Цельсієм, в сухому і затемненому, недоступному для дітей місці.

            Leave a Comment Отменить ответ

            Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.