Зміст:
Найкращі скоромовки для дітей: Розвиваємо мовлення
Скоромовки – це чудовий спосіб розвивати мовлення у дітей та проводити час з веселою атмосферою. Ці гри з дітячими скоромовками не лише веселою розвагою, але й корисним заняттям, яке сприяє розвитку дитячої мовленнєвої вправності. В цій статті ми поглянемо на деякі найкращі дитячі скоромовки, які можуть зробити процес навчання цікавим і ефективним.
Що таке скоромовка?
Скоромовка – це речення або фраза, яка містить багато подібних звуків або складів і призначена для вимовляння швидко та чітко. Особливість скоромовки для дітей полягає в тому, що звучить вона досить смішно і заплутано, коли намагаються її вимовити занадто швидко. Важливо, щоб дитина вимовляла скоромовку якомога чіткіше і швидше, тому що саме така вправа розвиває дрібну моторику губ і мовленнєві м’язи.
Ось декілька найкращих дитячих скоромовок, які варто використовувати:
- Хитру сороку
спіймати морока,
а на сорок сорок –
сорок морок. - Синиці сіно сушили, сороки солому носили.
- Качечка кряче – каченят не баче.
Кличе качечка курчат:
– Чи не бачили качат? - Ходять зубри бородаті, волохаті і рогаті.
А між ними зубренятко – дуже схоже на телятко. - Сидів горобець на сосні,
Заснув – і упав уві сні.
Якби не упав уві сні,
Сидів би він ще на сосні. - Дзьобнув хлібця горобець, –
Дзьоб обтер об стовбурець.
Барабольки подзьобав,
По бруківці пострибав. - Ходить квочка коло кілочка.
Водить діточок коло квіточок. - Галасливі ґави й ґалки в гусенят взяли скакалки.
Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть. - Вовк-вовцюг вівцю волік.
Вова вовку – вила в бік.
Як завив же вовк-вовцюг,
Миттю випустив вівцю. - Заболіли зуби в зебри
Йти до зубра, зебро, треба.
Як не хочеш буть без зуба –
лікуватись йти до зубра! - Бурі бобри брід перебрели.
Забули бобри забрати торби. - Котилася торба з високого горба.
В торбі паляниця, ведмідь і лисиця.
Лисиця пищить, ведмідь верещить,
А торба тріщить! - Крокодил до крокодила
Припливав просити мила,
Бо набридло крокодилу
Умиватися без мила! - Жовтий жук купив желет,
Джемпер, джинси і жакет. - Як місили тісто в місті
Усе місто стало в тісті. - Ґава ґаву запитала:
– Ти на ґанок не літала?
– Не літала я на ґанок,
Та й проґавила сніданок. - У долині жив удав,
Удавав, що він все знав,
Увадав, що все умів
Лиш в траві хвостом вертів. - Життєрадісні жирафи
Узяли журнал із шафи.
Його жужмили і м’яли
Все одно не прочитали. - Був собі коточок
Украв собі клубочок,
Та й сховався в куточок. - Збирала Маргарита маргаритки на горі,
Розгубила Маргарита маргаритки у дворі. - Кит кота по хвилям катав –
кит у воді, кіт на киті. - Алла липку не вгляділа:
Липка листя загубила. - Горох у городі виріс небувалий,
Горобці город пограбували. - Ми до школи швидко йшли,
Кущ шипшиновий знайшли. - На дворі трава, на траві дрова.
Не рубай дрова на траві двора. - На городі в нас картопля, кавуни і кабачки.
Є калина, є капуста, є червоні бурячки. - Пилип посіяв просо – просо поспісло.
Пташки прилетіли, просо поїли. - У зливу жахливу під кущем
Дуже змокли жук з джмелем. - У діброві – дуби, під дубами – гриби,
Трава – між грибами, хмари – над дубами.
Як зробити процес вивчення скоромовок для дітей цікавим?
- Гра змагання: Розділіть дітей на групи і дайте кожній команді список скоромовок. Перемагає та команда, яка найшвидше та найчіткіше промовить усі скоромовки із списку.
- Створення власних скоромовок: Нехай діти придумають власні фрази, які були б смішними та складними для вимовляння.
- Казковий виступ: Попросіть дітей представити своїх улюблених казкових персонажів із скоромовками.
- Застосування рухів: Пов’язуйте скоромовки із рухами. Наприклад, при вимові “Гарна грамота – горобцям горіх”, діти можуть підстрибувати під час вимови слова “горіх”.
Висновок
Скоромовки для дітей – чудовий спосіб поєднати корисне і приємне. Завдяки цим вправам, діти розвивають дикцію, дрібну моторику і навіть заряджаються позитивною енергією. Необхідно враховувати, що скоромовки повинні бути належним чином підібрані до вікових можливостей дітей та не надто складними. Але, якщо все зроблено правильно, ця гра стане улюбленим заняттям дітей, а вони з радістю будуть займатися нею знову й знову.
100 українських скоромовок для дітей різного віку: розвивайте мовлення весело і цікаво!
Скоромовки, які також називають швидкомовками або чистомовками — це особливий жанр фольклорного й літературного походження. Це завжди дотепна гра спеціально скомпонованих важковимовних слів та звуків, які створюють труднощі для швидкої й виразної вимови слів. Їх використовують, аби розвивати і тренувати мовлення та вимову слів. Це особливо важливо і для діток, які лише вчаться виразно говорити.
Сьогодні Хочу.ua разом із kozakorium пропонує вам ТОП-100 найкращих скоромовок для дітей українською мовою. Тут ви знайдете вправи для розвитку мовлення і дошкільнят, і школярів. А ще – почуєте, як звучить найдовша у світі скоромовка!
Скоромовки українською для дітей різного віку
Бабин біб розцвів у дощ —
Буде бабі біб у борщ.
Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
Боронила борона по боронованому полю.
Босий хлопець сіно косить,
Роса росить ноги босі.
Був бик тупогуб,
Тупогубенький бичок.
У бика була тупа губа.
Був господар, був господар,
Та й розгосподарився.
Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.
Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламарилися.
Був собі цебер, перецебрився,
Мав діти цебренята перецебренята.
Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув до чуба бука —
Буде букові наука.
В домі Дими дим.
Ой ходім туди, ходім.
Рятувати Димин дім.
В сіренької горлички туркотливе горлечко.
Варка варила вареника,
Василь взяв вареника.
Варка Василя варехою.
Василь Варку вареником.
Вередували вереднички,
Що не зварили вареничків.
Не вередуйте, вередниченьки,
Ось поваряться варениченьки.
Вовк-вовцюг вівцю волік.
Вова вовку — вила в бік.
Як завив же вовк-вовцюг,
Миттю випустив вівцю.
Водовоз віз воду з водопроводу.
Ворона проворонила вороненя.
Всім подобається це куце цуценя.
Дзижчить над житом жвавий жук, Бо жовтий він вдягнув кожух.
Жовтий жук купив жилет, Джемпер, джинси та жакет.
Ішов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп — кипить окріп,
як при Прокопі, так і при Прокопі і при Прокопенятах.
Ішов хлопець із ярмарку, по колоді через воду.
Тільки став він на колоду, бовть у воду.
Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду.
Та знов — бовть у воду.
Їхав Прокіп мимо кіп.
Лічив снопи по три копи:
Одна копа ковпаком,
Друга копа ковпаком,
Третя копа ковпаком.
Їхали крамарі, стали на горі
та й забалакались про Прокопа,
про Прокопиху і про маленькі Прокопенята.
Кіт котові каже: “Коте,
до комори кадуб вкотили.
В кадуб вкинеш капустину,
Кілька китичок калини”.
Ковпак на ковпаку, під ковпаком – ковпак.
Копа на копі,
Під копою копа,
А хто їх копнув?
Копоклад Хома.
Коса косить – бруса просить,
Косар Герасим погострив — клин окосив.
Курочка-златоперочка по двору ходить,
писклят водить, хохол надимає, півня утішає.
Кричав Архип, Архип охрип,
Не треба Архипу кричати до хрипу.
Король орел, орел король,
У Кіндрата куртка короткувата.
Летів горобець, сів на хлівець,
А як вийшов стрілець, то утік горобець.
Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.
Лежить п’ять п’ятаків.
На кожному п’ятаку
Ще по п’ятаку.
Летів горобець через безверхий хлівець.
Ніс четверик гороху, без червотоку,
Без червоточини, без почервоточини.
Лізе кусіня з-за cусіка, зуби зазубрила, очі заочила.
Мусію, Мусію.
Муку сію,
Печу паляниці,
кладу на полиці.
Мусій, муку сій,
печи паляниці,
клади на полиці.
На возі коза, під возом лоза.
На полиці в коробиці
Півкороваю і паляниця.
Наш садівник розсадівникувався.
На дворі трава, на траві дрова.
Напекли млинців, назвали кравців.
А кравець за млинці та й побіг у танець!
На річці Лука спіймав рака у рукав.
Наш Карпо з своїми карпиненятами полукалу-карпився.
Наша верба найкорчукуватіша.
Не клюй, курко, крупку, не кури, котику, люльку.
Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась.
Пилип прилип, прилип Пилип.
Пилип плаче.
Пилип посіяв просо,
Просо поспіло,
Пташки прилетіли,
Просо поїли.
Пік біля кіп картоплю Прокіп.
Прийшов Прокіп, налляв окріп.
Іде Гаврило — ще не зварилось,
Прийшов Денис — налляв сім мис.
Прийшов Тарас — з’їв все враз.
Побачив вовк козу,
Забув про грозу.
Семен сказав синам “Скосіть сіно”.
Сини скосили сіно.
Старий Семен сказав синам “Спасибі”.
Серед корчів корч найкорчакуватіший.
Сидів горобець на сосні, —
Заснув — і упав уві сні.
Якби не упав уві сні.
Сидів би він ще на сосні.
Сидить Прокоп — кипить окроп,
Пішов Прокоп — кипить окроп.
Як при Прокопові кипів окроп,
Так і без Прокопа кипить окроп.
Синку, принеси синьку.
Принеси синьку, Васильку.
Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:
“Ти не вмієш так, як я — так, як ти, не вмію я”.
Став на горіх — упав на поріг.
Стоїть піп на копі,
Копа під попом,
Піп під ковпаком.
Ти, малий, скажи малому
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.
У Кіндрата куртка короткувата.
У нас надворі погода розмокропогодилася.
У чотирьох черепашок четверо черепашенят.
У садочку барвінок,
На барвінку втінок,
Заберемо втінок,
Вирвімо барвінок.
Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок — сорок морок.
Ходить посмітюха по смітничку з своїми посмітюшенятами.
Ходить квочка коло кілочка,
Водить діток, дрібних квіток.
Ходить перепел між полукіпками зі своїми перепеленятками.
Ходить Прокіп — руками тіп.
Через грядку гріб тхір ямку.
Цей ковпак зроблений не по-ковпаківськи.
Треба його перековпакувати, щоб він був перековпакований.
Черепашці з черепашенятами
Важко змагатися із жабенятами.
Шишки на сосні, шашки на столі
Як при страхові не перестрашені,
Так при перестрахові не приперестрашені.
Я принесу рядно, а ти занеси рядно.
Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки.
Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.
Дрова рубали два дроворуби.
Біжать стежини поміж ожини.
Захар заліз
На перелаз.
— Захарку, злізь!
— Захарку, злазь!
Зумів залізти —
Знай, як злізти.
Ой, збирала Маргаритка маргаритки на горі. Розгубила маргаритки Маргаритка у дворі.
Не турбуйте курку — клює курка крупку.
На узліссі довелося наполохать Лесі лося. Лось — у ліс, а з лісу — лис.
***
На покоси впали роси.
Не бряжчать об жито коси.
Фірма ферму будувала.
Фірмі фарби було мало.
Хтось хитренький хитрував —
Нашу хвіртку поламав.
Каша в кишені кошлатого кошеняти з кошиком.
Перечепилася чапля через щаблину.
Чеберяє з цеберком щербатим чапля чубата.
Навколо колодязя колосся колоситься.
Близько блимнула блискавиця блакитна.
Стрімко стрибає по трасі стрункий страус в строкатій сорочці.
Лапатого лопуха наполохала лепеха.
Найдовша у світі скоромовка
Найдовша у світі скоромовка українською мовою – це 724 слова. У ній помістилося більш як 70 чистомовок. Авторка і виконавиця цього шедевру – Анастасія Смєхова.
Повний текст найдовшої у світі української скоромовки
У четвер четвертого числа о четвертій дня у центрі столиці садівник розсадівникувався. Та так розсадівникувався, що разом з садом троянд висадив ще й сад азалій, сад каприфолій та розарій у садочку навпроти, потім ще навпроти, та ще навпроти. Там, де росла липа біля Пилипа, який жив із Пилипицею та пилипеленятами. Якраз із пилипеленятами у цей час пиляв Пилип поліна з лип. Притупив пилку Пилип. А потім Пилип і Пилипко поливали липки. Виросли липки й у Пилипа, й у Пилипка.
А Пилипиця напекла пироги перепечені, перцем переперчені. Бо була засмучена, змучена та вимучена тим, що всю ніч миші в шафі шаруділи, шість шарфів шерстяних з`їли. І хотіла влізти в шафу кішка, там де шурхотить у шафі мишка. Але мишка раз прийшла до кішки, уклонилась кішці в ніжки, кішці – смішки, мишці – нітрішки. Та обидва потім так вимокли-перемокли під жахливою зливою під кущем, з жуком та джмелем, що здружилися. Тому був собі коточок, украв собі клубочок – та й сховався в куточок. А Пилипиха плакала-неплакала, їй плакати – нема коли. Та так з відчаю, що шарфи з’їли, голосила-переголосила, що заболіло горло в господині, бо багато говорила, переговорила, перенаговорювала на мишку, кішку, й сусідську кішку й мишку, та ще й шишки на сосні та шахи на столі. І побігла стежинами, поміж ожинами, туди, де у діброві – дуби, під дубами – гриби, трава – між грибами, хмарки – над дубами. Й млин стоїть, скоро не вистоїть. Прилетіли горобці – говорили про крупці; не про крупці, не про крупицю, а про круп’ячко.
От і набрала Пилипиця на млинІ борошна та крупячка жменями й торбинами. А на пагорбі одна торба впала та котилася з високого горбА, в торбі паляниця Пилипу й Пилипиці. Пилип знизу верещить, Пилипиця зверху пищить, торбина тріщить. Одначе котилася вона, не перекотилася, тріщала, та не тріснула. Як раз у цей час їхала Хима до Максима візком-тарадайкою; тарадайка торохкоче, сива кобила везти не хоче. Бо підкова клокоче. Наче лелека до лелеченят летіла й клекотіла. От біля тарадайки з її хазяйкою й спіймала Пилипиця торбицю. А поруч чорно-білий чорногуз у болото чорне вгруз і чапля сохла, чапля чахла, чапля здохла. Дорогою Пилипиця зупинилася біля броду, біля саду, там, де бабин виораний город. Де барабанять по городу бараболя та горох. А горох у городі виріс небувалий, одначе горобці город пограбували. Одне втішило, що бабин біб розцвів у дощ. Буде бабі біб у борщ. Набрала й бобів собі господиня, й гороху. А трохи далі в горішнику горішенька горішками обвішана. Обтрушують горішки Орішка та Тимішка. Попросила в малих малу жменю малих горіхів для милих своїх малих. Їхній батько Гриць ніс горіх через поріг. Став на горіх, упав на поріг. Тому що всю ніч пильно поле пильнував, перепелів полював.
А Пилипиця згадала, як приснивсь сьогодні сон сусідці, що приніс їй сусіда сік з суниці. То вона вже за суницю не питала, лише горіхів повну жменю набрала. Й побігла знов Пилипиця поміж ожинами назад стежинами додому, щоб напекти для синів-молодців свіженьких млинців, пироги ж були – перепечені, перцем переперчені. А вона ж, мов та квочка, що ходить коло кілочка, водить діточок коло квіточок, над своїми синами носиться без устану. Тому за годину були у печі смачні та гарячі пшеничні калачі. Зі свіжою ожиною, бабиними бобами, горохом та сиром з горіхами з горішника, що збирали Тимошка й Оришка. І хвалили молодці ті млинці на молоці і гарячі калачі, що пеклися у печі. Коржі – з медом, коржі – з маком, і смаженя – з пастернаком, і галушкИ – з лютим перцем, господиню з добрим серцем, що ще й сусідам усім за спасибі дала ще й хрону, дала риби, мАківку – до мачини, перченятко – до перчини. А потім чорним вечором пригощала й синів, і гостей чаєм з печивом. А дідусь Опанас купив ананас. Кликав: “Приходьте до нас – почастуємо вас!”.
А Пилипиця стільки наготувала-переготувала, що не до ананасів їй було, і вона кликала-перекликала усіх сусідів та їхніх сусідів із сусідніх дворів до себе, та накликала усе місто. Їли-їли – не переїли, та ще й на завтра лишилося.
Тож хочеш їсти калачі – не лежи на печі! От такий вийшов бенкет на весь світ, а все через того садівника, що розсадівникувався своєю розсадою троянд.
Раніше ми розповідали, як підготувати дитину до школи . Експерти склали чекліст, який варто взяти до уваги усім батькам, аби дитина була готовою до початку навчального року!
Українські скоромовки на всі приголосні
Скоромовки допомагають розвитку техніки мовлення, чіткої вимови слів і фраз. Скоромовку треба виробляти через дуже повільну, перебільшено чітку мову. Після довгого та багаторазового повторення одних і тих же слів скоромовки мовний апарат стає настільки вправним, що привчається виконувати ту ж роботу в дуже швидкому темпі.
Важливо навчитися вимовляти скоромовку чітко, швидко, з різною інтонацією (інтонація подиву, роздуму, захоплення тощо), вимовляти пошепки, але з чіткою артикуляцією приголосних при сильному видиху на голосних і при розімкнутих зв’язках. Усі звуки в скоромовці артикулювати, а не вимовляти надривним звуком, який лише травмує горло. Необхідно подолати всі важкі звукосполучення. Важливо вимовляти складне слово в скоромовці по складах, нехай і в повільному темпі, але вимовляти без будь-яких ускладнень, осічок, застережень. Треба промовляти кожну скоромовку спочатку беззвучно, але артикулюючи, потім переходьте на шепіт і лише потім – вголос, спочатку в повільному темпі, а далі – в швидкому, пам’ятаючи про чіткість вимови скоромовки.
- (Б, щ) – Бабин біб розцвів у дощ – буде бабі біб у борщ.
- (Б, ц) – Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.
- (Б) – Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
- (Б, р) – Боронила борона по боронованому полю.
- (Б, ч) – Бук бундючивсь перед дубом, тряс над дубом бурим чубом. Дуб пригнув до чуба бука. Буде букові наука.
- (В, р, к) – Варка варила вареника, Василь взяв вареника. Варка Василя варехою. Василь Варку вареником.
- (В, ч, р) – Вередували вереднички, що не зварили вареничків. Не вередуйте, вередниченьки, ось поваряться варениченьки.
- (В) – Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду, та знов – бовть у воду.
- (В, р, н) – Ворона проворонила вороненя.
- (В, д ,н) – Наш садівник розсадівникувався.
- (В, ц, к) – Вовк-вовцюг вівцю волік. Вова вовку – вила в бік. Як завив же вовк-вовцюг, миттю випустив вівцю.
- (Г, к) – Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки. Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.
- (Д, р) – Дрова рубали два дроворуби.
- (Д, п) – У нас надворі погода розмокропогодилася.
- (Ж) – Дзижчить над житом жвавий жук, бо жовтий він вдягнув кожух.
- (Ж) -Біжать стежини поміж ожини.
- (З) – Захар заліз на перелаз. – Захарку, злізь! – Захарку, злазь! Зумів залізти – Знай, як злізти.
- (К, п, р) – Кинув кріп Прокіп в окріп. У окропі, окрім кропу кипить короп для Прокопа.
- (К, в) – Коваль кулю кував, кував і перековував.
- (К, д) -Ходить квочка коло кілочка, водить діток, дрібних квіток.
- (К, ш, п) – На кому шапка найковпакуватіша.
- (К, п) -Наш Карпо з своїми карпиненятами полукалу-карпився.
- (К, р) – Не турбуйте курку – клює курка крупку.
Скоромовки для дикції
- (К, в, ч) – Наша верба найкорчукуватіша.
- (К, ч, т) – Не турбуйте курку, курчаточок, кучерявих клубочаточок.
- (К) -Не клюй, курко, крупку, не кури, котику, люльку.
- (К, ч) – Ой був собі коточок, украв солі клубочок та й сховався в куточок.
- (К, т) – Кіт котові каже: “Коте, до комори кадуб вкотили. В кадуб вкинеш капустину, кілька китичок калини”.
- (М, р, т) – Ой, збирала Маргаритка маргаритки на горі. Розгубила маргаритки Маргаритка у дворі.
- (М, н) – Їла Марина малину.
- (П, т) – Лежить п’ять п’ятаків. На кожному п’ятаку ще по п’ятаку.
- (П, ш, к) – Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: – Ти не вмієш так, як я, так, як ти, не вмію я.
Скоромовки для дикторів
- (П, р) – Вашому Паламареві нашого Паламаря не перепаламарювати стати. Наш Паламар вашого Паламаря перепаламарить, перевипаламарить.
- (П, к) – Їхав Прокіп мимо кіп. Лічив снопи по три копи: одна копа ковпаком, друга копа ковпаком, третя копа ковпаком.
- (П, р, л) -Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламарилися.
- (П, р, х) – Кричав Архип, Архип охрип, не треба Архипу кричати до хрипу.
Скоромовки для розвитку мовлення
- (П, ц) – На полиці в коробиці Півкороваю і паляниця.
- (П, р) -Не йди попри Прокопові ворота, попри прокопишині.
- (П, ч, к) – Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась.
- (П, л, р) – Пилип прилип, прилип Пилип. Пилип плаче. Пилип посіяв просо, Просо поспіло, Пташки прилетіли, Просо поїли.
- (П) – Побіля Прокопа паляниці пекла.
- (П, л) – Пиляв Пилип поліна з лип, притупив пилку Пилип.
- (П, к, р) – Пік біля кіп картоплю Прокіп. Прийшов Прокіп, налляв окріп.
- (П) – Ходить перепел між полукіпками зі своїми перепеленятками.
Важкі скоромовки
- (П) – Поля поле поливає, поле й переполює.
- (Р, к, ч) – В сіренької горлички туркотливе горлечко.
- (Р, п, к) – Їхали крамарі, стали на горі та й забалакалися – про Прокопа, про Прокопиху і про маленькі Прокопенята.
- (С, з) – Семен сіно віз – не довіз: лишив сани – узяв віз.
- (С, н) – Сидів горобець на сосні,- заснув – і упав уві сні. Якби не упав уві сні. Сидів би він ще на сосні.
- (С, р, к) – Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок – сорок морок.
- (С, б, п, р) – Стриб-стриб-стриб – підстрибує по стерні рідня: перепілка, перепел, перепеленя.
- (С) – На покоси впали роси. Не бряжчать об жито коси.
- (Т, с) – Ходить посмітюха по смітничку з своїми посмітюшенятами.
- (Ть, с) – Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.
- (Ф, р, м) – Фірма ферму будувала. Фірмі фарби було мало.
- (Х, ц) – Летів горобець через верхній хлівець, ніс пуд гороху і нам дав потроху.
Складні скоромовки
- (Х, п, к) – У нашого діда капелюх не по-капелюхівськи.
- (Х, т) – Хтось хитренький хитрував – нашу хвіртку поламав.
- (Ц, н) – Напекли млинців, назвали кравців. А кравець за млинці та й побіг у танець!
- (Ч, т, р) – У чотирьох черепашок четверо черепашенят.
- (Ч, б, к) – Летів горобчик, сів на стовпчик, прибіг хлопчик – утік горобчик.
Скоромовки на вимову приголосних
На додаток 🙂
- – тридцять три кораблі лавірували, лавірували, та не вилавірували;
- – збирала Маргарита маргаритки на траві. Розгубила Маргарита маргаритки, та не все;
- – на дворі трава, на траві дрова: раз дрова, два дрова, три дрова. Дрова вшир двору, дрова вздовж двору. Чи не вмістить двір дров, треба видворити дрова на дров’яної двір назад;
- – королева Клара суворо карала Карла за крадіжку коралів.
- – малина манила Марину і Мілу, Марині і Мілі малина мила;
- – Їли йоржів у ялини, їх ледве-ледве у ялини доїли;
- – Полили чи лілію? Чи бачили Лідію? – Полили лілію. Бачили Лідію;
- – орел на горі, перо на орле, гора під орлом, орел під пером
- – Маланка-брехуха молоко базікала, базікала, та не вибовкав;
- – бик тупогуб, тупогубенькій бичок, у бика білого губа була тупа;
- – горять лампи на рампі;
- – командир говорив про підполковника, про подполковніцу, про підпоручика, про подпоручіцу, про підпрапорщика, а про подпрапорщіцу промовчав;
- – краб краба зробив граблі. Подав граблі крабові краб: «Сіно граблями, краб, грабуй».
- – цілюще сік квітки нарциса, він зцілює тіла м’язи. Цигани цінують цей засіб і лікують цим засобом з дитинства;
- – циган підійшов навшпиньках до курчаті і цикнув: «цить!»;
- – Чапля чахла, чапля сохла, чапля здохла нарешті;
- – курча чаплі чіпко чіплявся за ланцюг
Шиплячі звуки:
- – не той, товариші, товаришу товариш, хто при товариші товаришу товариш, а той, товариші, товаришу товариш, хто без товариша товаришеві товариш;
- – чижик, щука, три ляща чують риса, тремтячи;
- – в четвер четвертого числа в чотири з чвертю години чотири чорненьких, чумазенькіх чортеня креслили чорними чорнилами креслення. Надзвичайно чисто, надзвичайно чітко;
- – два цуценя щока до щоки гризли щітку в куточку;
- – у Фені фуфайка, у Фаї туфлі;
- – луска у щупаки, щетина у чушки;
- – задзижчала бджола, дожужжалась павука;
- – шістнадцять йшли мишей і шість знайшли грошей, а миші, що поплоше, шарудять і нишпорять гроші.
Скоромовки на поєднання декількох звуків:
- – Єгер Ємеля в ялиннику їв ожину;
- – на горі Арарат росте крупний виноград;
- – у оси не вуса, не вусища, а вусики;
- – Єлизавета, Катерина і Яків продавали на ярмарку яскраві майки;
- – була у Фрола, Фролу на Лавра набрехала, піду до Лавру, Лавру на Фрола набрешемо;
- – везе Сенька Саньку з Сонькою на санках. Санки скок, Сенька з ніг, Саньку в бік, Соньку в лоб, всіх в замет;
- – Майя і Тимофій сиділи на лавці біля під’їзду і слухали солов’я;
- – ось сироп, кисіль в склянці, це сирники в сметані, апельсини, персик, вершки, і сосиски є в підливі.
Промовляючи скоромовки для гарної дикції, існує кілька правил, дотримуючись яких, буде простіше і легше їх засвоїти:
- спочатку слова треба вимовляти повільно, по складах, чітко їх вимовляючи;
- вимовляти скоромовки перед дзеркалом беззвучно;
- вимовляти скоромовки пошепки, але звуки повинні бути зрозумілі і чути;
- пробувати вимовляти знайомий текст різними голосами: дитячим, жіночим, чоловічим, проспівати слова.
Золоте правило хорошої вимови: щоб говорити швидко – треба навчитися говорити повільно.
Хочу ще 😉
Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
Бабин біб розцвів у дощ –
Буде бабі біб у борщ.
Був господар, був господар,
Та й розгосподарився.
Був собі цебер та переполуцебрився на полуцебренята.
Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув до чуба бука —
Буде букові наука.
Бурі бобри брід перебрели,
Забули бобри забрати торби.
Вередували вереднички,
Що не зварили вареничків.
Не вередуйте, вередниченьки,
Ось поваряться варениченьки.
В нас надворі погода розмокропогодилася.
Водовіз віз воду з водопроводу.
Ворона проворонила вороненя.
Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки.
Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.
Гей, малий, скажи малому
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.
Ґава ґаву запитала:
– Ти на ґанок не літала?
– Не літала я на ґанок,
То й проґавила сніданок.
Заболіло горло в горили, бо горила багато говорила.
Жовтий жук купив жилет,
Джемпер, джинси та жакет.
Летів горобець, сів на хлівець.
А як вийшов стрілець, то утік горобець.
Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.
Ліз лис
Лисим лісом,
Ніс хвіст
Низом-низом.
Хвіст об терен
Обдер.
В лісі кажуть тепер:
«Ліз лис…»
Летів горобчик, сів на стовпчик.
Прибіг хлопчик, втік горобчик.
Наша верба найкорчукуватіша.
На возі коза, під возом лоза.
Надворі трава, на траві дрова.
Раз — дрова, два — дрова, три — дрова.
Не рубай дрова, бо трава здорова.
Не той, товариші, товаришу товариш,
хто при товаришах товаришу товариш.
А той, товариші, товаришу товариш,
хто без товаришів товаришу товариш.
Кричав Архип, Архип охрип,
Не треба Архипу кричати до хрипу.
Ішов Прокіп, кипів окріп,
прийшов Прокіп – кипить окріп,
як при Прокопі, так і при Прокопі і при Прокопенятах.
Ой, збирала Маргаритка маргаритки на горі.
Розгубила маргаритки Маргаритка у дворі.
Пироги перепечені
Перцем переперчені.
Розкажу вам про покупки, про покупки, про покупки, про покупочки мої.
Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:
“Ти не вмієш так, як я – так, як ти, не вмію я”.
Серед корчів корч найкорчакуватіший.
Стоїть піп на копі, копа під попом, піп під ковпаком.
Тридцять три кораблі лавірували-лавірували, та й не вилавірували.
У Кіндрата куртка короткувата.
Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок – сорок морок.
Цей ковпак зроблений не по-ковпаківськи.
Треба його перековпакувати, щоб він був перековпакований.
Чапля чахла, чапля сохла, чапля здохла в кувирку з перепідвипідвертом.
Шишки на сосні, шашки на столі.
У Соні шашки, у Сими – шишки.
Як місили тісто в місті, усе місто стало в тісті.
Якось Яків сіяв мак
Так-сяк, абияк.
Виріс ярий Яків мак,
Та щось коле, як їжак.
Два бобри брунатно-бурі бабрались в брудній баюрі.
Правда добре, брате бобре? Дуже добре, друже бобре!
– Культурно-історичний портал “Спадщина Предків”
Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах: