Самшит: вирощування в саду, розмноження і види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 09 лютого 2019 Перша редакція: 09 листопада 2015 🕒 12 хвилин 👀 108256 разів 💬 4 коментарі

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за самшитом
• Рослина самшит – опис
• Посадка самшиту
  • Коли саджати самшит
  • Як посадити самшит
  • Як виростити самшит
  • Пересадка самшиту
  • Стрижка самшиту
  • Шкідники і хвороби самшиту
  • Самшит у Москві і Підмосков’ї
  • Як розмножити самшит
  • Вирощування самшиту з насіння
  • Розмноження самшиту живцями
  • Розмноження самшиту відсадками
  • Самшит восени
  • Укриття самшиту на зиму
  • Самшит вічнозелений (Buxus sempervirens)
  • Самшит дрібнолистий (Buxus microphylla)
  • Самшит колхідський, або кавказький (Buxus colchica)
  • Самшит балеарський (Buxus balearica)
  • Коментарі

  Рослина самшит (лат. Buxus) – рід вічнозелених повільно зростаючих дерев і чагарників родини Самшитові, яких у природі за останніми даними налічується близько 100 видів. Вони ростуть у Вест-Індії, Східній Азії і у країнах Середземномор’я. Назва рослини «буксус» запозичена давніми греками з невідомої мови. У природі існує три великих ареали самшиту – африканський, центральноамериканський і євро-азійський.

  У культурі дерево самшит, одну з найдавніших декоративних рослин, вирощують як горщикову і садову культуру. У теплих районах чагарник самшит використовується не тільки в якості живої огорожі і бордюрів – мальовничо сформовані кущі самшиту прикрашають сади і газони.

  Самшит у домашніх умовах – популярна культура для бонсай, оскільки може рости в невеликій посудині, добре кущиться, має дрібне листя і чудово зносить обрізання.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за самшитом

  • Посадка: з середини вересня до початку жовтня, але за потреби можна навесні й навіть улітку.
  • Цвітіння: рослина вирощується як декоративно-листяна.
  • Освітлення: затінок або притінок.
  • Ґрунт: будь-який, але краще вапняний, пухкий і гарно удобрений.
  • Мульчування: на початку травня шаром органіки завтовшки 5-8 см.
  • Полив: після посадки перше поливання – через тиждень. Надалі – регулярний полив при витраті 1 відра води на кущ метрової висоти. У посуху полив здійснюють за тією ж схемою, але витрату збільшують удвічі.
  • Підживлення: після посадки добрива вносять не раніше, ніж через місяць. Надалі в період активного росту в ґрунт уносять органіку й повні мінеральні добрива, а восени – тільки калійно-фосфорний комплекс.
  • Обрізування: у квітні або на початку травня.
  • Розмноження: найчастіше живцюванням, але можна й насіннєвим способом.
  • Шкідники: самшитові галиці, листоблішки, вогнівки, щитівки, несправжньощитівки, борошнисті червці, войлочники, павутинні та галові кліщі.
  • Хвороби: коренева гниль, іржа, некроз пагонів, рак.

  Рослина самшит – опис

  Листя у самшиту супротивне, цілокрає, шкірясте, еліптичне або майже кругле. Квітки ароматні, дрібні, одностатеві, зібрані в пазушні суцвіття. Плід – тригніздова коробочка, при дозріванні розтріскується і розкидає блискуче насіння чорного кольору. Самшит – медонос, проте самшитовий мед вживати не можна, оскільки всі частини рослини отруйні. Ландшафтні дизайнери цінують самшит за красу крони, блискуче листя і здатність добре зносити обрізування. Садівники, крім усього іншого, цінують самшит декоративний за його невибагливість і тіньовитривалість.

  Посадка самшиту

  Коли саджати самшит

  Якщо дотримуватися народної мудрості, яка говорить, що рослини, що цвітуть навесні, краще саджати восени, і навпаки, то саджати самшит краще в осінній час, із середини вересня до початку жовтня, надавши йому до настання холодів місяць для вкорінення. Хоча деякі садівники успішно саджають самшит напровесні і навіть улітку. Висаджувати рослину найкраще в напівтінистому або тінистому місці, в глинистий, вологий і водопроникний ґрунт, що містить вапно. На яскравому сонці у самшиту швидко пошкоджується листя.

  Як посадити самшит

  За добу до висадки у відкритий ґрунт саджанці самшиту із закритою кореневою системою потрібно рясно полити, щоб було легше витягти кореневу систему із земляною грудкою з контейнера. Буде ще краще, якщо ви зумієте вийняти саджанець і занурити його коріння у воду на добу. Яма для самшиту повинна бути приблизно втричі глибшою і ширшою за земельну грудку з корінням саджанця. На дно ями поміщають дренажний шар із перліту завтовшки 2-3 см, вийняту з ями землю теж змішують із перлітом у рівних частинах. У саджанця розправляють коріння, поміщають його в яму і поступово засипають коріння сумішшю ґрунту з перлітом, намагаючись уникнути утворення повітряних порожнин. Після заповнення ями злегка ущільніть землю і полийте саджанець відстояною дощовою водою (при висоті саджанця 15-20 см вам знадобиться 3 л води). Коли після поливання земля в ямі просяде, досипте ще ґрунтосуміші, але вже не ущільнюйте її. Стовбурець самшиту повинен розташовуватися чітко вертикально. У 20-30 см від стовбура насипте по колу невисокий земляний вал, щоб при подальших поливаннях вода не розтікалася, а йшла вглиб, а пристовбурні кола всередині кола засипте шаром перліту завтовшки 1-2 см.

  Догляд за самшитом у саду

  Як виростити самшит

  Вирощування самшиту – справа зовсім неклопітка, і якщо ви не знаєте, як доглядати за самшитом, дотримуйтесь загальних правил садівництва і простої логіки. Після посадки, якщо не буде дощів, полийте самшит через тиждень. Витрата води при подальших поливаннях – приблизно одне відро на рослину метрової висоти. Воду необхідно лити всередину кола, яке ви позначили земляним валом. Поливати самшит слід уранці або ввечері, причому під час посухи або сухих гарячих вітрів поливати самшит потрібно не частіше, але рясніше. Після поливання обов’язково розпушують ґрунт, водночас видаляючи з ділянки бур’яни. На початку травня, коли земля вже достатньо прогріється, пристовбурні кола самшиту мульчують шаром торфу завтовшки 5-8 см, але таким чином, щоби мульча у жодному випадку не стикалася з пагонами і стовбуром самшиту.

  Догляд за самшитом передбачає регулярні підживлення рослини. Уперше самшит удобрюють лише через місяць після посадки, якщо ви висаджували його навесні, оскільки удобрювати можна тільки вкорінену рослину. Надалі в період активного росту в ґрунт вносяться комплексні мінеральні добрива або органіка, а восени під перекопування в ґрунт – тільки ті добрива, які містять калій і фосфор, оскільки азот восени і взимку рослині не потрібен.

  Пересадка самшиту

  Пересадку самшиту краще здійснювати навесні, щоб рослина встигла благополучно вкоренитись і підготуватися до зими. Дорослі рослини потрібно пересаджувати разом із грудкою землі. Пересадка самшиту проводиться за тим самим принципом, що й первинна посадка, і якщо ви все зробите правильно, рослина переживе процедуру безболісно.

  Стрижка самшиту

  Обрізування самшиту здійснюється в квітні або на початку травня. Формувати кущ самшиту можна у вигляді геометричної фігури – найчастіше це куби, конуси або кулі. Можна вирощувати самшит у вигляді штамбового дерева, залишивши на ньому тільки центральний, найсильніший пагін, і вирізавши під корінь усі інші. Молодим паросткам, що зростають у верхній частині центрального пагона штамба, зазвичай надають форми кулі. Одного разу сформувавши рослину, вам доведеться тільки злегка коректувати форму, оскільки самшит росте дуже повільно. При коригуванні зазвичай обрізають тільки молоді прирости, до обрізування старої деревини справа може дійти, тільки якщо кущ остаточно втратив необхідні обриси. Самшит зносить стрижку дуже легко, причому він тим густіший, чим частіше ви його стрижете. Фахівці рекомендують коригувати крону самшиту щомісяця. Однак майте на увазі: що частіше ви робите обрізування самшиту, то частіше вам доведеться його поливати і підживлювати, щоб він міг заповнити втрату поживних речовин, що доставлялися йому обрізаним листям.

  Шкідники і хвороби самшиту

  Головний ворог рослини – самшитова галиця, що відкладає свої яйця на початку літа в молоде листя на кінцях пагонів. Личинки в’їдаються у тканину листка і зимують там, а у травні з їхніх лялечок з’являються дорослі комахи. Якщо окупація самшиту галицею носить тотальний характер, його листя сохне й опадає. Боротьба із самшитовою галицею ведеться наступними препаратами: Актара, Карбофос, Фуфанон, Тагор. Якщо після однієї обробки ви поліпшень не помітили, повторіть обприскування через десять днів. Ці ж інсектициди допоможуть вам у разі появи на самшиті повстяника, життєдіяльність якого проявляється здуттями на листках і в’яненням пагонів. Павутинний кліщ, який з’являється на рослині в сильну посуху, також знищують перерахованими препаратами.

  Із хвороб страждає самшит на некроз пагонів, що супроводжується відмиранням кінців гілок і плямами на листі. Це захворювання лікують обробкою фунгіцидами, і, можливо, неодноразовою. Найгірше, якщо самшит уразить рак. Якщо це відбудеться, обріжте вражені ділянки рослини, захоплюючи здорову деревину, й обробіть рани фундазолом.

  Самшит у Москві і Підмосков’ї

  Посадка та догляд за самшитом вічнозеленим у Москві і Московській області мало відрізняється від агротехніки рослини в інших районах із помірним кліматом. Однак у місцях, де зимові морози бувають дуже сильними, не можна нехтувати заходами із підготовки самшиту до зими. Про те, як забезпечити рослині благополучну зимівлю, читайте у відповідному розділі.

  Розмноження самшиту

  Як розмножити самшит

  Самшит розмножують найчастіше вегетативно, але іноді використовують і насіннєвий спосіб розмноження. Проблема в тому, що насіння самшиту дуже швидко втрачає прорісність, але якщо ви хочете спробувати виростити кущ із насінини, скористайтеся нашими рекомендаціями.

  Вирощування самшиту з насіння

  Свіже, щойно дозріле насіння замочують на добу в теплій воді зі стимулятором росту – Епіном або Цирконом. Потім його розкладають між двома вологими (не мокрими) рушниками або серветками і чекають, поки з’являться білі паростки – зазвичай це трапляється за місяць, і весь цей час ви повинні підтримувати тканину, в якій лежить насіння, у вологому стані. Якщо паростки не з’являються протягом 2-3 тижнів, покладіть серветки з насінням на кілька днів до овочевого ящика холодильника, а потім знову перемістіть у теплу кімнату. Після появи білих паростків насіння сіють у суміш торфу з піском у рівних частинах, направивши паростки в ґрунт, і накривають посудину склом або плівкою. Контейнер утримують у теплому місці в притінку й очікують на сходи, які повинні з’явитися протягом двох-трьох тижнів. Як тільки проклюнуться зелені паростки, плівку або скло прибирають, контейнер переставляють у притінок. Догляд за сіянцями полягає у поливанні і підживленні молодих рослин добривами слабкої консистенції. Зміцнілі і підрослі сіянці висаджують у ґрунт після того, як минуть поворотні заморозки.

  Розмноження самшиту живцями

  Весняне живцювання самшиту – найпоширеніший спосіб розмноження цього чагарника. Для живців заготовляють молоді, міцні, але не здеревілі до кінця пагони завдовжки 10-15 см, які зрізують навскіс, і, видаливши з нижньої третини живця листя, замочують на добу в розчині коренеутворювача. Потім живці промивають і висаджують у відкритий ґрунт приблизно такого складу: старий, давно перепрілий компост або перегній, листова земля і пісок у рівних частинах. Склад може бути й іншим, головне, щоби ґрунт був легким і поживним. Заглиблюють живці в субстрат по самісіньке листя і накривають кожен пластиковою п’ятилітровою пляшкою з вирізаним дном. Для того щоб полити живець, вам потрібно буде відгвинтити кришку пляшки і побризкати всередину водою з розпилювача. Так само можна щодня провітрювати живці. Корінці починають утворюватися за місяць, а за два у самшиту вже сформується коренева система, і пляшку можна буде прибрати. Не забудьте в першу зиму укрити живці ялиновим гіллям, інакше вони загинуть.

  Розмножувати самшит живцями можна і восени, але саджати їх потрібно в горщики, оскільки до зими вони не встигнуть вкоренитися і зміцніти, тому напевно загинуть навіть під укриттям. Живці потрібно внести в приміщення з температурою 10 ºC, де вони перечекають зимові холоди, а навесні їх висаджують на постійне місце.

  Розмноження самшиту відсадками

  Це ще один надійний і перевірений спосіб вегетативного розмноження. Навесні пагони самшиту пригинають до землі і прикопують. Усе літо їх поливають і підживлюють разом із материнським кущем, а коли вони укорінятимуться і підуть у ріст, їх відокремлюють і висаджують на постійне місце.

  Самшит узимку

  Самшит восени

  Найважчим періодом у культивуванні самшиту є зима – вічнозелений чагарник дуже чутливий до холодної температури. Крім того, спляча коренева система не забезпечує пагони і листя самшиту, які пробуджуються до життя при першому ж промені сонця, вологою і живленням, від чого вони сохнуть. Ось чому важливо саджати самшит у затінку. І ось чому так важливо вжити всіх необхідних заходів для підготовки самшиту до зими.

  Безпосередньо перед настанням морозів, на початку листопада, потрібно провести рясне підзимове вологозарядкове поливання самшиту, яке наситить рослини вологою на довгі зимові місяці. Після цього потрібно замульчувати пристовбурні кола перепрілою хвоєю або торфом. Сухе листя для цього не годиться, тому що вологої зими воно може підіпріти і спричинити розвиток у самшиту грибкових хвороб.

  Укриття самшиту на зиму

  Коли температура повітря опуститься до -10 ºC, беруться до організації укриття самшиту. Перед тим, як укрити самшит на зиму, штамбові рослини потрібно підв’язати до опори, щоб рясний снігопад не зламав стовбурець самшиту. Після цього слід повністю обгорнути штамб нетканим матеріалом або обв’язати ялиновим гіллям. У дорослих штамбів можна побілити стовбур, тоді обв’язувати тканиною буде потрібно тільки крону рослини. Бордюр або живопліт із самшиту теж потребують укриття – їх повністю накривають двома-трьома шарами нетканого матеріалу або мішковини, які закріплюють, присипаючи краї землею. Але попередньо кущі самшиту потрібно зв’язати – великі маси мокрого снігу можуть поламати його гілки. Укорінені живці та молоді самшити обв’язують ялиновим гіллям, замульчувавши пристовбурні кола торфом або хвойними голками. Знімають укриття, як тільки настане весна, інакше в теплі самшит може випріти. Роблять це в похмурий день, причому хвойні лапи і шари тканини прибирають не всі – залиште один шар мішковини, лутрасилу або спанбонду і трохи ялинового гілля для притінення від занадто яскравого весняного сонця. Привчати самшит до весни потрібно поступово.

  Види і сорти самшиту

  У культурі вирощують не так уже й багато видів самшиту, проте у нього є дуже привабливі садові форми, з якими ми хочемо вас познайомити. Отже:

  Самшит вічнозелений (Buxus sempervirens)

  поширений у природі Середземномор’я і Кавказу, де краще рости у підлісках листяних і змішаних лісів навіть у густому затінку. Це дерево заввишки до 15 м, набагато рідше – чагарник. Пагони у цього виду прямі, чотиригранні, густооблистяні, зелені. Листя супротивне, майже без черешків, голе, блискуче, темно-зеленого кольору згори пластини і матового світло-зеленого, навіть жовтуватого, зі споду. Форма листя – витягнуто-еліптична, довжина від 1,5 до 3 см. Дрібні одностатеві зеленуваті квітки зібрані в компактні головчасті суцвіття. Плід – куляста коробочка невеликого розміру зі стулками, що розкриваються, коли дозріває насіння. Всі частини самшиту вічнозеленого отруйні! Найкращі сорти:

  • Суффрутікоза – вічнозелений чагарник, що повільно зростає суворо вертикально до 1 м заввишки. Листя яйцеподібне або обернено-яйцеподібне, супротивне, завдовжки до 2 см. Квітки дрібні. Рослина ідеальна для живоплотів і бордюрів;
  • Блауер Хайнц – присадкуватий повільно зростаючий чагарник із жорсткішими, ніж у Суффрутікози, пагонами і шкірястим блакитно-зеленим листям. Це відносно новий сорт, який використовується для створення килимових орнаментів не вище 20 см. Більш компактний і морозостійкий, ніж попередній сорт;
  • Елеганс – щільний чагарник із кулястою кроною заввишки до 1 м із прямими густооблистяними пагонами та довгастим строкатим листям із білою облямівкою. Посухостійкий.

  Самшит дрібнолистий (Buxus microphylla)

  На відміну від самшиту вічнозеленого, цей вид значно менш чутливий до зимових морозів. Це корейський або японський нащадок самшитів, що витримує взимку без укриття тридцятиградусні морози, проте потребує укриття від яскравого весняного сонця. Найзатребуваніші в культурі сорти:

  • Вінтер Джем – дуже морозостійкий сорт самшиту з щільною кроною, який чудово підходить для створення маленьких топіарних форм. Прекрасно зносить обрізування. Рідкісний для самшитів швидкозростаючий сорт, що досягає заввишки 1,5 м;
  • Фолкнер – компактний повільнозростаючий чагарник заввишки до 1,5 м, найчастіше його кущі обрізують у формі кулі, до чого схиляє природне зростання крони.

  Самшит колхідський, або кавказький (Buxus colchica)

  – повільнозростаючий релікт третинного періоду, що є найбільш дрібнолистим і зимостійким самшитом із європейських видів. Живе цей вид до 600 років, досягаючи у висоту 15-20 м, діаметр стовбура біля основи – 30 см.

  Самшит балеарський (Buxus balearica)

  – найзахідніший вид самшиту. Родом він із Балеарських островів, півдня Іспанії, Португалії та Атлаських гір на півночі Марокко. Це найбільш великолистий вид євро-азійського ареалу: лист самшиту Балеарского досягає довжини 4, а завширшки 3 см. Росте швидко, має надзвичайно високі декоративні якості, однак, на жаль, абсолютно не зимостійкий.

  Є ще кілька видів самшиту, які можна культивувати в умовах нашого клімату, однак поки що вони зустрічаються в наших садах дуже рідко.

  Самшит – посадка в ґрунт, догляд, опис з фото, сорти, розмноження, хвороби й шкідники

  В межах роду самшиту налічується близько 70-80 видів повільно зростаючих, довгоживучих чагарників та дерев, які в природі виростають в регіонах Південної Європи, Північної Африки, Малої Азії й Кавказу.

  Ці рослини мають довгу історію вирощування. Стародавні єгиптяни садили самшит у своїх садах та формували з нього живоплоти ще в 4000 році до нашої ери!

  Зараз найпоширенішим в декоративному садівництві з усіх представників роду є самшит вічнозелений або звичайний (Buxus sempervirens), а саме його гібриди та сорти.

  Ця рослина цінується садівниками за компактну, щільну форму габітусу, невеликі вимоги в догляді й неймовірну толерантність до фігурної стрижки.

  Опис самшиту з фото та сорти

  Рослина являє собою сильно Вітвистий, густо облистнений чагарник, що має щільну кулясту форму габітусу й висоту до 1-2 м. Ідеально підходить для створення живоплотів і геометричних фігур.

  Листя дрібне, шкірясте, еліптичне, глянцеве зверху. Світло-зелені невиразні квітки, що зібрані в короткі медоносні суцвіття, з’являються на рубежі квітня-травня. Після відцвітання зав’язуються плоди-коробочки з дрібним насінням.

  Цікаві сорти самшиту вічнозеленого:

  • «Angustifolia» з довгастим листям, що відрізняється цікавою текстурою.
  • Сорти «Rotundifolia aurea» та «Latifolia Maculata» мають кремово-зелене листя.
  • «Aureovariegata» – молоді листочки пофарбовані в жовтий колір, у міру дозрівання стають жовто-зеленими.
  • Стовпчасті сорти «Handsworthiensis» та «Graham Blandy» з дуже вузьким габітусом.
  • Низькорослі ряболисті культивари з кремово-білою облямівкою на зеленому листі – «Elegans» й «Elegantissima».
  • «Petite Pillar» новий карликовий самшит природної стовпчастої форми. Ідеально підходить для створення живоплоту або акценту в обмеженому просторі, практично не вимагаючи обрізування для збереження акуратної форми, підходить для контейнерів.
  • Високодекоративний жовтолистий сорт «Notata» та «Suffruticosa» – невеликий чагарник з яскраво-зеленим глянцевим листям.

  Вибір місця та посадка самшиту

  Чагарник добре росте на сонці та в півтіні на родючих, помірно вологих, суглинних субстратах з нейтральним рівнем pH 7,0. Дуже корисним доповненням до такого ґрунту є внесення органічного компосту, що сприяє кращому розвитку куща.

  Рослина погано переносить зимові вітри, що викликають підмерзання пагонів, тому місце посадки має бути хоча б частково захищене від негативних погодних умов.

  Посадку саджанців в закритою кореневою системою можна проводити протягом усього сезону. З окритою – навесні або в кінці вересня, щоб кущ встиг вкоренитися до настання холодів.

  Яма для посадки повинна бути у 2,5 рази більше кореневої грудки. Перед процедурою рекомендується змішати землю з посадкової ями зі зрілим компостом, який збагатить її необхідними поживними речовинами.

  Після посадки землю округ саджанця акуратно утрамбовують по колу, щоб не залишилося повітряних кишень та рясно поливають. Пристовбурну область чагарнику рекомендується замульчувати корою або компостом для зменшення випаровування вологи й захисту коренів від зимових морозів.

  Для створення майбутнього живоплоту відстань між саджанцями має бути близько 20 см на один метр, найкраще висаджувати 5-7 кущиків в залежності від їх розміру.

  Як доглядати за самшитом у відкритому ґрунті

  Після посадки саджанці досить швидко вкорінюються, але щоб полегшити цей процес необхідний регулярний полив, особливо в жаркий період. Земля після посадки не повинна пересихати, але і заливати рослини небезпечно, оскільки надлишок вологи призводить до розвитку кореневої гнилі.

  Загалом, самшит є однією з найпростіших у вирощуванні рослин, оскільки він може адаптуватися до різних умов навколишнього середовища.

  Можливою проблемою є неповна морозостійкість чагарників, які в сильні морози нерідко підмерзають. З цієї причини молоді екземпляри варто утеплювати в холодні зими нетканим матеріалом.

  Чим підгодувати самшит? Ідеальне добриво забезпечує необхідну кількість поживних речовин у відповідних пропорціях кожного мінерального компонента.

  Навесні до початку вегетації вносять спеціальні рідкі або гранульовані мінеральні добрива для самшиту або інших вічнозелених насаджень, які заповнюють дефіцит поживних речовин, покращують опірність до хвороб й стійкість рослини до несприятливих умов.

  Рекомендується приблизно раз в 1-2 роки оновлювати шар мульчі, яка розкладаючись, сприяє живленню чагарнику. Позакореневе підживлення рідкими добривами також корисні, оскільки забезпечують здоровий ріст і яскравість листя.

  Обрізування самшиту

  Рослини прекрасно реагують на процедуру й тому ідеально підходять для формованих живоплотів, невисоких бордюрів й топіарних фігур.

  Крім того, обрізування не тільки допомагає сформувати акуратний й щільний кущик, але також підтримує його здоров’я, зменшуючи ризик розвитку захворювань та зараження шкідниками.

  У міру того як чагарник стає щільніше внаслідок потовщення пагонів, циркуляція повітря між нами та листям всередині зменшується, через що збільшується час, необхідний для висихання крони після дощу або зрошення.

  Оскільки більшість хвороботворних мікроорганізмів люблять вологі умови, то тривалий період вологості сприяє розвитку збудників.

  Процедуру стрижки слід проводити двічі на рік у кожному сезоні. Перший ранньою весною для видалення хворих, засохлих гілочок й зміцнення молодих пагонів.

  Потім в липні для формування необхідного габітусу, скорочуючи однорічні прирости на 1/3-1/4. Це той час, коли можна надавати насадженням топіарну форму. Пізніше серпня процедуру не проводять, оскільки рослина не встигне достатньо регенерувати до настання зими.

  Для формування живоплоту, обрізають саджанці відразу після посадки, скорочуючи пагони наполовину. Якщо стрижку провести недостатньо рано, то кущ буде слабо загущений біля основи.

  Розмноження самшиту живцями й відводками

  У нашому кліматі самшит зазвичай не зав’язує насіння, тому його розмножують вегетативно, за допомогою відводок й живців.

  Живцювання самшиту слід планувати на кінець літа – початок осені (серпень-вересень). Після взяття живців довжиною 10-15 см, листя в нижній частині видаляють. Живці висаджують не дуже глибоко й не щільно у вологу ґрунтосуміш з піску й універсального субстрату, взятих в рівних пропорціях.

  Потім поміщають горщик або розсадний ящик в прохолодний парник або неопалюване приміщення з розсіяним, яскравим світлом та періодично зволожують субстрат.

  Укорінення займає кілька місяців, тому на постійне місце вкорінені живці можна буде висадити тільки пізньою весною наступного року.

  Розмноження відводками – ще один спосіб розмноження самшиту – відводки. Щоб отримати таким способом молоді рослини, слід пізньої осені або ранньою весною прикрити основу кущів земляними горбками, під якими влітку пагони почнуть формувати коріння.

  Щоб ґрунт не пересихав, насадження слід регулярно поливати або прикривати горбки мульчею, наприклад, корою. Восени землю можна розгребти, взяти вкорінені живці та висадити на постійне місце.

  Хвороби самшиту з фото

  Рослина вважається стійкою до більшості захворювань, але в несприятливих умовах вирощування самшит стає вразливим до деяких грибкових інфекцій. Також не варто забувати про фізіологічні проблеми в догляді за самшитом.

  Біла плямистість листя. Грибкове захворювання, що викликане збудником Mycosphaerella patouillardi. По краях листяної пластини можна побачити зміни у вигляді дрібних білястих, сухих плям, які з часом зливаються та призводять до засихання й опадання листя.

  Лікування полягає у видаленні сильно заражених пагонів та обробці насаджень Топсином M 500 SC або Score 250 EC.

  Фітофтора. Одне з найнебезпечніших захворювань, що виникає в результаті зараження грибами Phytophthora cinnamomi й Phytophthora nicotianae. Викликано найчастіше загниванням коріння від надмірної вологи.

  У разі зараження коренева система пошкоджується, слабшає, загниває й відмирає. Початкові симптоми зазвичай вперше спостерігаються наприкінці весни або на початку літа, коли при уважному огляді листя можна виявити круглі, темні або світло-коричневі плями з темнішими краями і, можливо, жовтий ореол.

  Ці плями з часом збільшуються й зливаються, а потім стають коричневими, всі молоді пагони в’януть та поступово засихають. Заражені рослини слід викопувати та знищувати, а сусідні насадження обприскувати або поливати препаратом, таким як Aliette 80.

  Відмирання пагонів самшиту. Хвороба проявляється вже навесні на початку вегетації. Листя на верхівках куща стає спочатку світло-зеленими, з часом жовтіє й буріє.

  На пагонах з’являються коричневі плями, які з часом призводять до їх відмирання. Лікування самшиту полягає у видаленні заражених гілочок та застосуванні фунгіцидів, наприклад, Score 250 EC, Topsin M 500 SC. Обробку проводять 2 рази з перервою в 2 тижні.

  Борошниста роса. Грибкове захворювання проявляється білуватим нальотом на нижній стороні листя й викликано надмірною вологістю навколишнього середовища при відсутності циркуляції повітря.

  Для профілактики при поливі слід уникати намокання крони, а при перших симптомах провести обробку протигрибковим препаратом, наприклад, Score 250 EC, Nimrod 250 EC.

  Фізіологічні хвороби самшиту викликані стресом через посуху, пересадку або від зимового опіку. Остання проблема є найпоширенішою у вічнозелених рослин. На початку весни після танення снігу верхнє або крайнє листя та пагони чагарнику стають світло-коричневими.

  Вся справа у випаровуванні вологи з поверхні листяної пластини, яке не припиняється навіть взимку. Щоб заповнити дефіцит води, рослина повинна витягати її корінням з землі.

  Замерзла земля робить це неможливим, тому чагарник зневоднюється, а поривчастий холодний вітер в сонячну погоду призводить до швидкого висихання й пожовтіння самшиту.

  Ознаки того, що самшит постраждав саме від зимового опіку – пошкоджені частини знаходяться з того боку куща, звідки дме вітер (зазвичай з півдня або південного заходу)

  Шкідники самшиту

  На відміну від хвороб, набагато частіше чагарник страждає від шкідників.

  Самшитова листяна блішка (Psylla buxi) — це крихітна комаха (3-5 мм), яка зовні схожа на цикадку. Німфи дорослої комахи висмоктують сік з молодого листя на початку вегетації, тому воно жовтіє й деформується.

  На дотик листочки липкі й на них видно біле запушення, яке є виділенням німф. Інсектицидне мило та садові олії ефективні, якщо їх застосовувати ранньою весною. Також рекомендується зрізати кінчики молодих пагонів.

  Самшитова вогнівка (Cydalima perspectis) – метелик родом зі Східної Азії, який особливо небезпечний для чагарнику. В останні роки цей шкідник вважається жахом для садівників по всій Європі, оскільки викликає швидку загибель рослини.

  Ознаки ураження відразу не видно, оскільки метелик ховається в середині куща й коли починають відмирати зовнішні пагони, з’являється павутина та гусениці, то лікування стає проблематичним. Самшит жовтіє й сохне.

  Від початку ураження до зовнішніх ознак може пройти всього кілька днів, оскільки метелик швидко розмножується, а гусениці рясно харчуються як листям, так і корою пагонів.

  Гусениці та метелики зазвичай активні з кінця березня до кінця жовтня, з піковим сезоном з середини липня до кінця вересня, але в умовах м’якої зими їх можна зустріти раніше та пізніше.

  Чим обробити вогнівку на самшиті? Щоб уникнути зараження, рекомендується періодично оглядати насадження й проводити профілактичні обробки 2 рази на місяць відповідним інсектицидом.

  Якщо зараження було виявлено на стадії гусениць, то шкідників прибирають вручну, а потім проводять обробку препаратом. Ефективними засобами є: Прованто Профі, Блискавка, Актара, Актеллік та інші.

  Самшитовий кліщ – невидимий неозброєним оком шкідник, якого можна виявити ранньою весною. У цей час він атакує наймолодші пагони.

  Симптоми зараження можна побачити по деформації листочків, появі бурих й жовтих плям. Згодом листя повністю засихає. Обробку проводять акарицидними препаратами.

  Самшит у ландшафтному дизайні

  Самшит, безсумнівно, є найбільш універсальною рослиною в історії садівництва, оскільки має багато застосувань у саду та легко культивується як на сонці, так і в півтіні.

  Чагарник прекрасно вписується в натуралістичні композиції з декоративними злаками, невисокими хвойними, яскравими трав’янистими багатолітниками й літниками, карликовими ряболистяними чагарниками, наприклад, вейгелою, барбарисом Тунберга, спіреєю або леукотое.

  Особливо ефектні композиції з синьо-блакитною лавандою або каріоптерісом.

  Барвисто та ефектно виглядають мальовничі посадки троянд й весняних цибулинних, облямованих вічнозеленими як стриженими, так і неформальними невисокими самшитовими огорожами й бордюрами, які підкреслюють красу квітів.

  На напівтінистих ділянках саду створюють композиції з гортензіями, рододендронами та хостами.

  Але найчастіше садівники використовують самшит в дизайні саме для створення невисоких живих фігурних огорож та самої різної форми топіарій. Тут його застосування обмежується тільки фантазією садівника.

  Самшит: вирощування, догляд, обрізка

  Самшит (букшпан) користується величезним попитом серед любителів ландшафтного дизайну в якості оригінального рішення при облаштуванні живоплотів, а також самшит легко надається для формування зелених скульптур.

  Самшит (народна назва бушпан) відноситься до роду вічнозелених рослин. Він досить поширений в Україні і прекрасно приживається на садових ділянках. Цей декоративний кущ може вирости до 2 метрів у висоту і прекрасно виглядає в яскравій зелені цілий рік.

  Коли садити самшит

  Найкращим часом для висаджування самшиту є весна. Висаджений самшит весною встигне вкорінитися та зміцніти до початку зимових холодів .

  Як та де садити самшит

  Самшит невибаглива рослина, і може рости як на сонячних, пів-сонячних або зовсім затінених місцях. Самшит віддає перевагу глинистим грунтам з великим вмістом вапна. У разі посадки рослини в піщаний грунт доцільно використовувати зрілий компост .

  Для висаджування молодих саджанців самшиту, попередньо вирощених в контейнерах, необхідно:

  • підготувати яму за розмірами, відповідним обсягом грунту в контейнері з саджанцем;
  • акуратно витягнути кореневище з грудкою землі, злегка струсити грунт і розправити коріння, які дуже часто переплітаються один з одним;
  • помістити саджанець в ямку і засипати грунтом таким чином, щоб по колу від стовбура утворився невеликий рів, рясно полити і замульчувати.

  Пересадка дорослого самшиту

  Пересадка дорослих кущів самшиту, вік яких досяг 3 і більше років, виконується з початку першого весняного місяця і до кінця листопада. Для цього рослину потрібно обкопувати по колу і як в попередньому випадку, спільно із земляною грудкою перенести на нове місце. Щоб кущ безболісно переніс цю процедуру, його потрібно рясно поливати і обприскувати водою протягом 10-15 днів після переїзду на нове місце.

  Догляд за самшитом

  Самшит це рослина догляд за якою починається з початку весни і до самої осені (починаючи з квітня і до кінця вересня). Кущі повинні підстригатися, підживлятися, поливатися. Натомість садівник отримає пишну, зелену і густу крону рослини.

  На початку травня грунт навколо самшиту мульчують. При необхідності можна розсипати сухі добрива для рослини. Після цього навколо стовбура розподіляється 6-8 см шар мульчі, таким чином, щоб вона не доторкалася самої рослини. В іншому випадку молоде деревце може просто загинути. Шар мульчі навколо рослини оновлюється щовесни.

  Підживлення самшиту

  Навесні або восени, потрібно підживити кущі самшиту мінеральними добривами( доцільно використовувати комплексні з вмістом азоту з добавкою калію і фосфору, або придбати вже готову суміш для самшиту в магазині). Восени додавати азот в добриво для підгодівлі не рекомендується, краще використовувати суперфосфат і калійні солі. При цьому необхідно пам’ятати, що підгодівля добривами на мінеральній основі можлива тільки після повного вкорінення самшиту.

  Обрізка і стрижка самшиту

  Важливо! Важливо пам’ятати, що чим частіше проводиться обрізка самшиту, тим в більшому обсязі повинен проводитися полив і підгодівля рослини для відновлення його життєвої сили.

  Для обрізки доцільно використовувати садові ножиці з коротким лезом. Роботи проводяться в весняні місяці в залежності від погоди. Росте кущ повільними темпами, тому краще виконувати обрізку, яка формує майбутню форму крони.

  Починають підстригати молоді кущі тільки після досягнення 2-річного віку, коли рослина повністю вкорінилася. Винятком є бордюрні сорти самшиту, які формуються через 3 тижні після висаджування в грунт. Стригти самшит потрібно досить часто, так, як навіть незначна корекція крони в значній мірі впливає на швидкість росту і густоту листя. Процедура повторюється протягом усього періоду активного росту, не рідше одного разу на місяць, що дозволить надавати самшиту найрізноманітнішої форми.

  Стрижку самшиту краще робити у похмуру погоду, щоб сонячні промені необпекли зрізане листя самшиту. Ідеальним часом для стрижки самшиту є похмура погода або вечірній час доби. Після стрижки обов’язково потрібен рясний полив і душ. При поливі можна використовувати спеціальну підгодівлю для декоративних садових рослин, яка буде стимулювати зростання зеленої маси.

  Увага! самшит, як і садовий конвалія – рослина токсична. Максимальна концентрація отруйних речовин міститься в листі. Тому в процесі його вирощування, а особливо стрижки, не варто нехтувати мінімальними вимогами безпеки.

  Розмноження самшиту

  Найлегшим способом розмноження самшиту є живцювання, яке проводиться в період з червня по вересень включно. Але краще проводити живцювання в липні, щоб саджанці встигли зміцніти і вкоріниться до настання морозів. Живці самшиту ні в якому разі не можна пророщувати в воді. Також неприпустимим є пересихання на сонці. Живці самшиту зрізаються з молодого, але вже зміцнілого 1-2-річного куща гострими садовими ножицями або ножем і відразу ж висаджується в грунт. При цьому листя не потрібно видаляти. Грунт перед висаджуванням живців потрібно перекопати на глибину лопати і після посадки саджанця грунт рясно поливається водою. Надалі потрібно не допускати пересихання верхнього шару грунту. Живці висаджуються в тіньовий або напівтіньовій зоні на відстані 10 см і, між рядами 20 см, а грунт навколо рослини ущільнють. Після закінчення декількох місяців з’являться перші паростки, а ближче до осені почнуть формуватися невеликі кущі. До настання морозів грунт навколо рослини мульчують, а самі саджанці бажано вкрити. З настанням весни вже зміцнілі саджанці можна пересаджувати на постійне місце.

  Лаванда буває рожевою, фіолетовою, білою і навіть жовтою.

  Хвороби та шкідники самшиту

  Найбільше самшит схильний до нападу галліци. Самки цього шкідника з настанням перших літніх місяців відкладають свої яйця на молодих листках рослини. З’явилися з яєць личинки проникають всередину листка, утворюючи в ньому плями і здуття, і продовжують жити там до травня наступного року. При рясному ураженні листя сохне і опадає. При регулярній стрижці і прибирання ураженої частини листя, в якійсь мірі можна стримувати напад комах. Хімічна обробка самшиту від комах робиться з середини весни до кінця першого літнього місяця.

  Також рослина схильна до зараження грибком некрозу. При цьому пагони рослини починають сохнути на кінцях, а на листі з’являються плями. Для боротьби із захворюванням використовують обрізку уражених ділянок і обробку фунгіцидами