Сингоніум: вирощування вдома, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 08 лютого 2019 Перша редакція: 08 червня 2015 🕒 7 хвилин 👀 28718 разів 💬 2 коментарі

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за сингоніумом
• Квітка сингоніум – опис
• Догляд за сингоніумом у домашніх умовах
  • Як доглядати за сингоніумом
  • Удобрення сингоніума
  • Пересадка сингоніума
  • Шкідники і хвороби сингоніума
  • Сингоніум подофілловий, або ніжколистий (Syngonium podophyllum)
  • Сингоніум вушковатий, або вушкоподібний (Syngonium auritum)
  • Сингоніум Вендланда (Syngonium wendlandii)
  • Сингоніум великолистий (Syngonium macrophyllum)
  • Коментарі

  Сингоніум – родич філодендрона, тому люди наділяють цю рослину чоловікогонними властивостями. Знавці феншуй рекомендують тримати в будинку, де росте сингоніум, захисний амулет.

  Однак ті, хто не звертає уваги на подібні забобони і живе своїм розумом, бачить в сингоніумі лише привабливу вічнозелену ліану.

  • Які види і сорти сингоніума найбільш популярні в кімнатній культурі?
  • В яких умовах слід утримувати сингоніум?
  • Як потрібно доглядати за рослиною в період активного росту і чим відрізняється зимовий догляд за рослиною?
  • Як розмножується сингоніум?

  Відповіді на всі питання про сингоніум ви знайдете в нашій статті.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за сингоніумом

  • Цвітіння: вирощується як декоративно-листяна рослина.
  • Освітлення: яскраве розсіяне світло або притінок (західні або східні підвіконня).
  • Температура: улітку – 20-22 ˚C, взимку – 18-20 ˚C.
  • Полив: рясний. Між поливаннями верхній шар субстрату має просихати.
  • Вологість повітря: вища за звичайну. Рекомендується влітку обприскувати листя водою і протирати вологою губкою, а взимку бажано тримати горщик із рослиною подалі від опалювальних приладів на піддоні з мокрою галькою.
  • Підживлення: з квітня по вересень один раз на 2-3 тижні розчином мінерального добрива для декоративно-листяних рослин зі зниженим умістом кальцію. У решту часу підживлення не проводять.
  • Підв’язування, прищипування, формування: регулярно.
  • Період спокою: приблизно з жовтня по лютий.
  • Пересадка: навесні, на початку активного росту. Молоді рослини пересаджують щорічно, зрілі – один раз на 2-3 роки.
  • Розмноження: верхівковими живцями, рідше – насінням.
  • Шкідники: попелиці, трипси, щитівки.
  • Хвороби: гниль стебел, коренева гниль.

  Рослина сингоніум (лат. Syngonium) належить до роду вічнозелених багаторічників родини Ароїдні, які ростуть у тропічних лісах Південної та Центральної Америки. «Syn» у перекладі з латини – об’єднаний, «gone» – сім’ябрунька. Ліана сингоніум – найближчий родич філодендронів, теж напівепіфіт, але дещо витонченіший в обрисах. У природі зустрічається понад тридцять видів цієї рослини, але кімнатна квітка сингоніум представлена лише двома або трьома видами.

  Квітка сингоніум – опис

  Квіти сингоніум – трав’янисті лазячі рослини з тонкими стеблами, на яких розвиваються повітряні корені, що чіпляються за будь-яку опору. Листя в молодих сингоніумів цілісне, стрілоподібне, його забарвлення набагато яскравіше, ніж у старих, у яких до того ж листова пластина з часом стає розсіченою на кілька сегментів – від 3 до 7. Квітникарів приваблює не тільки витончена форма, а й забарвлення листя сингоніума – однотонна або строката, зі сріблястими штрихами, мазками, розводами. Фон листя теж різноманітний – від яскраво-зеленого до майже білого. Квітки сингоніума, як і у всіх ароїдних – зелений качан із рожевим або червоним приквітком у вигляді покривала, однак сингоніум у домашніх умовах не цвіте. Молочний сік сингоніума отруйний, як і сік усіх ароїдних, при потраплянні на слизову оболонку він викликає подразнення, тому у читачів часто виникає запитання, чи можна сингоніум тримати вдома. Якщо ви помістите сингоніум удома в кухні, у важкодоступному для дітей та тварин місці, то і неприємностей не буде. Можна тримати сингоніум у своїй спальні, в яку завжди повинні бути зачинені двері.

  Догляд за сингоніумом у домашніх умовах

  Як доглядати за сингоніумом

  Догляд за сингоніумом простий і необтяжливий. Розташувати квітку краще у притінку або на західних чи східних підвіконнях, хоча кімнатна рослина сингоніум добре витримує і яскраве розсіяне світло – аби на неї не падали прямі сонячні промені, від яких її листя вицвітає. Взимку квітка сингоніум потребує більшої кількості світла, ніж у літній час – у цю пору через недостатнє освітлення її листя робиться дрібним і безбарвним. Найбільш комфортна температура для рослини у літній час – 20-22 ºC, взимку ж температура у приміщенні, де росте сингоніум, не повинна опускатися нижче 16 ºC. Вологість повітря сингоніуму потрібна вище звичайної, тому влітку його листя слід обприскувати або мити теплою відстояною водою, використовуючи м’яку губку, а взимку краще тримати горщик із рослиною подалі від працюючих опалювальних батарей або поставити його на піддон із вологою галькою, але так, щоб дно не стояло у воді. Поливати сингоніум потрібно рясно, використовуючи відстояну воду кімнатної температури, не забуваючи зливати з піддона її надлишок. Між поливаннями верхній шар субстрату повинен підсихати. Взимку полив скорочують, якщо тільки сингоніум не зимує в дуже теплому приміщенні з сухим повітрям.

  Крім того, сингоніум потребує формування, але перед тим, як прищипувати сингоніум, подумайте, якої форми ви б хотіли йому надати. Можна вирощувати його як ампельну рослину, а можна, висадивши в один горщик кілька пагонів, формувати кущ. А якщо скористатися опорою у вигляді трубки, можна виростити цю ліану як деревце. Однак кожної весни необхідно видаляти неякісний торішній приріст, а для більшого розгалуження молоді рослини прищипують над шостим листком.

  Удобрення сингоніума

  З квітня по вересень сингоніум потребує підживлення рідкими мінеральними добривами для декоративно-листяних рослин зі зниженим вмістом кальцію приблизно раз на два-три тижні. Взимку рослина підживлення не потребує.

  Пересадка сингоніума

  Догляд за кімнатним сингоніумом передбачає своєчасну пересадку рослини. Молоді ліани пересаджують кожної весни, а старші – за два-три роки, коли зі зливного отвору горщика покажуться корені. Ґрунт сингоніуму потрібен пухкий, водо- і повітропроникний, нейтральної або слабкокислої реакції – рН 6-7. Ось приблизний склад, який підійшов би для вирощування сингоніума: по одній частині дернової, листової землі, торфу і піску. Якщо ви хочете вирощувати сингоніум у формі деревця, перед перевалкою рослини помістіть у новий горщик для сингоніума шар дренажу, встановіть і закріпіть опору. Потім насипте на дно третину об’єму ґрунту, після цього перемістіть у горщик сингоніум, розправивши все коріння, а потім поступово досипте по колу необхідну кількість ґрунту, злегка його утрамбовуючи. Не забудьте полити сингоніум після пересадки і не удобрюйте його 2-3 тижні.

  Шкідники і хвороби сингоніума

  З комах небезпечні для сингоніума насамперед попелиця, трипси і щитівки. В результаті життєдіяльності цих шкідників рослина втрачає свою декоративність – у сингоніума жовтіє листя, деформується, сохне й опадає, а сама рослина уповільнює або навіть припиняє зростання. Для боротьби з комахами використовують обприскування сингоніума розчинами таких препаратів, як фітоверм, актелік або децис у співвідношенні, зазначеному в інструкції. Але сингоніум жовтіє не тільки від нападу комах, іноді це трапляється від нестачі у ґрунті поживних речовин, про це ж говорить поява занадто дрібного і знебарвленого листя. Якщо у сингоніума темніють і сохнуть кінчики листя, після чого листя опадає, це сигнал про те, що у приміщенні занадто сухе повітря. А коли ви захоплюєтеся зволоженням сингоніума, листя рослини стає тьмяним і матовим. Блякне листя і тоді, коли рослині бракує світла.

  Розмноження сингоніума

  Якщо ви губитесь у здогадах, як виростити сингоніум – насінням або вегетативно, то розмножується він верхівковими живцями з двома-трьома вузлами або частиною пагона, на якому має бути хоча б одне очко (брунька). Укорінюють живці або у воді з додаванням однієї таблетки активованого вугілля, або в піску, або у вермикуліті, у сфагнумі чи в суміші піску з торфом або піску зі сфагнумом. Посаджені для вкорінення верхівкові живці, так само як і укладені на ґрунт горизонтально частини пагона, поміщають під прозорий поліетилен і тримають у теплому місці з температурою 25-27 ºC. Коли живці укореняться, їх розсаджують у горщики по одному або по кілька в один, щоб рослина росла кущем.

  Види і сорти сингоніума

  Сингоніум подофілловий, або ніжколистий (Syngonium podophyllum)

  родом із Центральної Америки, є ліаною, що інтенсивно гілкується, з тонким стеблом. Він послужив основою для виведення багатьох чудових сортів кімнатного сингоніума. Молоде листя на довгому черешку темно-зеленого кольору, стрілоподібне, у зрілому віці стає багаторазово розсіченим. Річний приріст становить 45-60 см. Сорти:

  • «Pixie» – карликовий ряболистий сингоніум;
  • «Arrow» – дуже поширена ряболиста, невибаглива у догляді форма, що швидко розростається;
  • «White Butterfly» – великолистий швидкозростаючий культивар до півтора метрів заввишки, невимогливий, розмножується в будь-яку пору року.

  Сингоніум вушковатий, або вушкоподібний (Syngonium auritum)

  – лазяча ліана, зі стеблами завтовшки 2-2,5 см і з повітряними коренями, що утворюються в міжвузлях. Виростає до 180 см, а на рік може дати приріст 70-90 см. Листя блискуче, зеленого кольору, з формою пластини, що змінюється з часом: замолоду листя стрілоподібне, потім три- або п’ятикратно розсічене з двома маленькими вушкоподібними сегментами біля основи, на черешку завдовжки 30-40 см.

  Сингоніум Вендланда (Syngonium wendlandii)

  – видова рослина родом із Коста-Ріки, коренелазяча ліана з трироздільним зеленим листям із оксамитуватою поверхнею. Декоративними якостями перевершує навіть найкращі культивари сингоніума ніжколистого або подофіллового.

  Сингоніум великолистий (Syngonium macrophyllum)

  – унікальна рослина з Еквадору та Мексики. Мало схожа на інші види сингоніума, але приналежність до роду виказує молочний сік рослини. Це велика ліана з округлим, загостреним до вершини листям матово-зеленого забарвлення, з чітко проступаючими на нижній стороні пластини жилками, на довгих, вкритих восковим нальотом черешках. Швидкорослий невибагливий посухостійкий вид. На жаль, у культурі поки не дуже відомий.

  Цикламен: вирощування з насіння, види

  Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 листопада 2023 Опубліковано: 18 лютого 2019 Перша редакція: 18 грудня 2014 🕒 10 хвилин 👀 156878 разів 💬 3 коментарі

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за цикламеном
  • Цикламен домашній – особливості вирощування
  • Вирощування цикламена з насіння
    • Як виростити цикламен
    • Посадка цикламена
    • Як доглядати за цикламеном вдома
    • Як поливати цикламен
    • Розмноження цикламена
    • Цикламен після покупки
    • Цвітіння цикламена
    • Як пересадити цикламен
    • Пересадка цикламена після покупки
    • Вороги цикламена
    • Цикламен жовтіє
    • Цикламен не цвіте
    • Цикламен європейський (Cyclamen repandum), або альпійська фіалка
    • Цикламен перський (Cyclamen persicum), або дряква
    • Коментарі

    Квітучі цикламени нарівні з пуансеттією часто дарують в якості різдвяного чи новорічного подарунка. Ця рослина дуже красива і витривала: деякі холодостійкі сорти цикламена здатні витримувати тридцятиградусне похолодання.

    Однак іноді можна почути: “Не даруйте мені цикламени, вони швидко гинуть”. І правда, це трапляється досить часто. А все від того, що за альпійськими фіалками потрібно вміти доглядати, і якщо ви освоїте цю нескладну премудрість, красень цикламен стане на вашому підвіконні довгожителем.

    Ми розповімо вам про всі тонкощі догляду за цикламеном, і на вашому підвіконні завжди буде до Різдва прекрасний букет.

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за цикламеном

    • Цвітіння: напровесні, восени, іноді цілий рік.
    • Освітлення: яскраве розсіяне світло, легкий притінок.
    • Температура: 6-12 ˚C.
    • Полив: у період активного росту регулярний, помірний, способом нижнього поливу.
    • Вологість повітря: вища за звичайну.
    • Підживлення: один раз на два тижні розчином комплексного мінерального добрива для квітучих кімнатних рослин у слабкій концентрації.
    • Період спокою: упродовж 2-2,5 місяців після цвітіння.
    • Пересадка: один раз на два роки в кінці періоду спокою.
    • Розмноження: насінням і поділом бульби, якщо у нього не одна точка зростання.
    • Шкідники: павутинний кліщ, попелиця, трипси, цикламенові кліщики.
    • Хвороби: сіра гниль, ризоктоніоз, фітофтороз, фузаріозне в’янення.

    Рослина цикламен (лат. Cyclamen) належить до роду трав’янистих багаторічників родини Мирсінові, хоча деякі вчені зараховують його до родини Первоцвітові. Назва рослини походить від латинського кореня, що позначає поняття «круглий», як форма бульб цикламена. Рід налічує близько 20 видів. У природі квітка цикламен поширена в Середземномор’ї, в Ірані і Північно-Східній Африці, але найбільше – у Туреччині. Деякі види цикламена з успіхом вирощуються в якості кімнатних рослин. Сік цикламена в розведеному вигляді використовується для лікування гаймориту, але слід дотримуватися обережності, оскільки можна спалити слизову.

    Цикламен домашній – особливості вирощування

    Корінь цикламена – це сплюснута кругла бульбоцибулина до 15 см у діаметрі з однією-єдиною точкою росту. Пошкодите її – занапастите цибулину. Листя у цикламена прикореневе, шкірясте, серцеподібне, росте на ніжках до 30 см завдовжки, темно-зеленого кольору з сірувато-сріблястим малюнком. Оригінальної форми квітки схожі на дивовижних метеликів – пелюстки відігнуті і загострені, іноді мають торочкувату форму, їхня кольорова палітра неймовірно широка – сніжно-білі, рожеві, всі відтінки червоного, бордові і фіолетові. Цвіте цикламен довше трьох місяців.

    • ні в якому разі не зберігайте бульби відцвілого цикламена в холодильнику – після такого зберігання цибулина не прокинеться;
    • цикламен не зносить спеки і задухи, але прекрасно живе в прохолодному приміщенні при температурі, некомфортній для людини – всього 6-12 ºС;
    • прямі сонячні промені можуть викликати опік на прекрасному листі цикламена;
    • не закопуйте бульбу цикламена в землю: на поверхні повинна залишатися як мінімум третина цибулини;
    • цикламен не терпить надлишку мінеральних солей у ґрунті, тому будьте обережні з добривами;
    • горщик для цикламена потрібен маленький, щоб від цибулини до стінки горщика був шар ґрунту не товще 2-3см.

    Вирощування цикламена з насіння

    Як виростити цикламен

    Такий вид, як цикламен перський, розмножується насінням. Висівають насіння цикламена в лютому або березні, хоча цикламен, що зростає в домашніх умовах, можна розмножувати в будь-яку пору року. Напередодні посадки замочіть насіння в блідо-рожевому розчині марганцівки чи в препаратах Епін або Циркон, приготованих відповідно до інструкції, на 12 годин. Після цього висійте насіння в земляну суміш для цикламенів, що складається з двох частин попередньо пропареної землі, однієї частини ґрунтосуміші типу «тюльпан» або «терра віта» і півчастини річкового піску для розпушення ґрунту. Буде краще, якщо ви зробите в ґрунті борозенку завглибшки 1 см, добре проллєте її водою й розкладете в неї насіння через 2-3 см один від одного. Зверху присипте насіння шаром ґрунту і накрийте ємність склом або плівкою. При температурі 18-20 ºС насіння проростає через 30-60 днів, хоча існують тугорослі сорти, що проростають за п’ять і більше місяців!

    Посадка цикламена

    Коли з’явилися паростки, зніміть укриття і переставте ємність із ними на більш освітлене місце, але далеко від прямих сонячних променів! При появі двох справжніх листочків сходи пікірують по 2-3 сіянці в один горщик, повністю вкриваючи бульби ґрунтом. Ґрунт повинен бути пухким, типу суміші «тюльпан» або тієї ж суміші, в яку ви сіяли насіння. Місяців через 6-7 можете пересадити цикламенчики, що підросли, в горщики діаметром 6-7 см з такою ж ґрунтосумішшю. Посадка цикламена в цьому випадку вимагає заглиблення бульбоцибулини не більше ніж на дві третини її розміру, щоб точка росту височіла над поверхнею ґрунту. Якщо догляд за цикламеном в домашніх умовах буде правильним, ви зможете побачити його цвітіння через півтора року після посіву насіння.

    Догляд за домашнім цикламеном

    Як доглядати за цикламеном вдома

    Цикламен потребує яскравого розсіяного світла і прохолодної (6-12 ºС) температури. Крім того, доведеться часто провітрювати кімнату, але ні в якому разі не влаштовувати в ній протягів – для цикламена це неприйнятно. Часте оббризкування дозволить підвищити вологість повітря в приміщенні, що дуже подобається цикламену, крім того, це може знизити на кілька градусів температуру в літню спеку. Необхідне рослині і підживлення комплексним добривом для квітучих рослин, але будьте обережні з консистенцією – цю рослину краще недогодувати, ніж перегодувати.

    Як поливати цикламен

    У період активного зростання цикламену потрібен регулярний полив, але намагайтеся обійтися в цьому питанні без фанатизму: полив повинен бути достатнім, проте не надмірним. Щоб бути впевненим у тому, що рослині достатньо вологи, використовуйте спосіб нижнього поливу – ставте горщик із цикламеном у ємність з водою і тримайте в ній, доки не промокне верхній шар ґрунту, після цього дістаньте горщик з води і дозвольте стекти її надлишкам. Цей спосіб, до речі, не дозволить волозі потрапити на верхівку бульби, де розташована точка росту, тим самим ризик загнивання рослини буде зведений до мінімуму.

    Розмноження цикламена

    Розмножуються цикламени насіннєвим способом, про який ми детально розповіли в попередньому розділі, і вегетативним – поділом бульби. Але ділити можна тільки ті бульбоцибулини, в яких не одна точка зростання, а таке трапляється дуже рідко. Крім того, процес ділення і вкорінення частини бульби для новачка часто закінчується невдачею, тому можна вважати, що насіннєвий спосіб розмноження цикламена – єдино можливий.

    Цикламен після покупки

    Іноді на наступний день після того, як ви принесли куплений цикламен додому, він опускає квіти і навіть листя. Не панікуйте – для цикламена це цілком природна поведінка. Йому потрібно звикнути до вашого середовища, а ви постарайтеся створити йому ті умови, в яких йому буде комфортно. Цикламен повинен займати вдома найсвітліше і найпрохолодніше місце. Перевірте субстрат, і якщо він сухуватий, дайте рослині попити, використовуючи нижній полив або полив у піддон – у цих випадках рослина отримає рівно стільки вологи, скільки їй необхідно. Обов’язково оббризкуйте рослину. Не підживлюйте цикламен два-три місяці після придбання – рослини у продажі добре і надовго заправлені добривами.

    Цвітіння цикламена

    Цвіте цикламен або влітку, або взимку, а час, тобто тривалість цвітіння цикламена безпосередньо залежить від того, як ви дотримуєтеся правил з догляду за ним. Нагадаємо, що оптимальні умови, за яких цикламен цвістиме довго і рясно, такі: багато світла, але без прямих сонячних променів; оптимальна температура для цвітіння – не нижче 10 ºС і не вище 20 ºС. Полив або нижній, або в піддон, щоб волога не потрапила ні на точку росту, ні на листя з квітами. Обрізайте зів’ялі квіти.

    Пересадка цикламена

    Як пересадити цикламен

    Пересаджують цикламен у новий субстрат приблизно раз на два роки, якщо горщик став цибулині замалий. Робити це слід у кінці періоду спокою перед початком активної вегетації. Але пам’ятайте, що цикламену не потрібен просторий горщик, він добре цвіте тільки в тісному, коли від цибулини до стінки горщика шар землі 2-3 см. Наприклад, для цибулинки віком 1-1,5 року підійде горщик діаметром 7-8 см, а для дво-трирічної цибулини – діаметром 14-15 см. У новий горщик покладіть для дренажу керамзит, шар свіжого субстрату, потім цибулину разом із земляною грудкою та корінням і додайте субстрату стільки, щоб бульба була занурена в нього на дві третини. Добре утрамбуйте ґрунт. Пересадженому цикламену добрива знадобляться не раніше, ніж за місяць.

    Пересадка цикламена після покупки

    Пересадка цикламена після покупки проводиться, тільки якщо він перебуває в періоді спокою, що саме по собі дивно – ну хто купує цибулину, зариту в ґрунт? Якщо ви купили квітучий цикламен, дочекайтеся, коли він відцвіте і відпочине, а потім, на самому початку вегетації, якщо цибулині буде тісно або ви захочете змінити технічний пластиковий горщик на красивий, пересадіть цикламен описаним способом. Або, якщо рослина добре почувається в старому горщику, краще поставте некрасивий горщик з цикламеном в красиве кашпо.

    Шкідники та хвороби цикламена

    Вороги цикламена

    При дотриманні правил догляду за рослиною ані комахи, ані вірусні або бактеріальні захворювання вашій квітці не загрожують, але неправильний догляд може призвести до загнивання цибулини при хронічному перезволоженні ґрунту або до появи павутинного кліща при недостатньому поливанні. Виправте свої помилки якомога швидше і не допускайте їх знову – і тоді проблем не буде ні у цикламена, ні у вас з ним.

    Цикламен жовтіє

    Якщо ви дотримуєтеся правил поливання рослини, а цикламен усе одно жовтіє, значить, йому може бути просто жарко. Оббризкуйте його якомога частіше і, якщо це можливо, знайдіть для нього більш прохолодне місце, інакше у цикламена від спеки можуть почати сохнути і квітки. Якщо листя почало жовтіти після того, як цикламен відцвів, значить, він просто готується до періоду спокою, і ви марно занепокоїлися.

    Цикламен не цвіте

    Якщо цикламен отримує мало вологи при поливанні або якщо ви не дбаєте про необхідний рівень вологості повітря в приміщенні, навряд чи ви побачите цвітіння цикламена. Не цвіте цикламен і в дуже теплому приміщенні, особливо якщо він до такої температури не звик. Іноді, з часом, рослина звикає до високої температури в житлі і, якщо ви дотримуєтеся всіх інших умов, цикламен зрештою починає цвісти.

    Цикламен після цвітіння

    Коли цвітіння завершується, у цикламена поступово жовтіє листя, що свідчить про те, що він готується до періоду спокою. Жовте листя краще видаляти, але не обрізати, а викручувати, аж доки воно не відділиться від цибулини. Поливання поступово скорочують і лише зрідка поливають бульбу, що відпочиває в землі. У період спокою переставте цикламен у затінене місце, поки у рослини знову не з’являться ознаки життя.

    Види цикламена

    У культурі вирощують в основному два види цикламена – перський і європейський, а також їх похідні.

    Цикламен європейський (Cyclamen repandum), або альпійська фіалка

    Бульбова рослина з невеликим листям і запашними рожево-бузковими квітками, але може мати сортоформи білого, кармінного та інших кольорів. У культурі з 1607 року. Цикламен європейський значно терпиміший до звичайної домашньої температури, ніж інші види, але теж полюбляє прохолодне повітря, а не задуху. Цей вид не має яскраво вираженого періоду спокою, крім того, у його бульб іноді наростають дочірні цибулини, які можна використовувати для розмноження. Цвіте цикламен європейський з кінця весни і майже до зими, прекрасно почувається влітку на балконі або в саду, але під обов’язковим захистом від сонячних променів і від проникнення в горщик слимаків та дощових черв’яків, для чого горщик обтягують звичайною капроновою панчохою.

    Цикламен перський (Cyclamen persicum), або дряква

    найбільш популярний у культурі з усіх інших видів, через неймовірну красу своїх квіток, які, розпустившись, ніби вивертаються навиворіт і ростуть пелюстками вниз, поки рослина не скидає їх без всяких слідів в’янення. Забарвлення квіток – рожеве, темно-пурпурове, бузкове, біле, яскраво-рожеве, причому в більшості випадків зів квітки має інший відтінок. Листя перського цикламена більше і гарніше, ніж європейського, воно не поступається в декоративності квіткам. Останнім часом стали дуже популярні карликові сорти цикламена перського, які набагато краще зносять кімнатну температуру, ніж екземпляри великих сортів. Цвіте цикламен перський з пізньої осені до ранньої весни, а потім настає 9 місяців періоду спокою. У культурі з 1731 року.

    Крім цих двох найпопулярніших у кімнатному квітникарстві видів, існують ще цикламен африканський, цикламен коський, цикламен кіпрський, цикламен грецький, цикламен дивовижний, цикламен дрібноквітковий, цикламен кілікійський та інші види, які зустрічаються найчастіше в дикій природі.