Томати-гноми у відкритому ґрунті: рекомендації щодо посадки та вирощування

Виведена зарубіжними селекціонерами (фахівцями з Австралії та США) серія томатів-дварфів, яка отримала назву «Гноми», високо затребувана серед городників. Чим же особливі ці культури? Як виявилося, низькорослі, слаборозгалудженні та одночасно компактні кущики характеризуються підвищеною врожайністю. Крім того, помідори-гноми відрізняються невибагливістю до умов зростання та догляду. Сьогодні ми розповімо, як правильно здійснюються посадка та вирощування томатів-гномів у відкритому ґрунті.

Загальний опис та характеристики культури

Ідея селекційного виведення томатів із низькорослими компактними кущиками з’явилася понад 10 років тому. Над створенням унікальної за своїми характеристиками культури працювало три селекціонери-любителі: Крей Лехоуллі (Craig LeHoullier) із США, Рей Сауз (Ray South) та Патріна Наск (Patrina Nuske) з Австралії. В результаті ряду селекційних експериментів були виведені томати, що отримали назву Dwarf Tomato Project.

Сьогодні дана лінійка томатів представлена ​​декількома десятками сортів. При цьому високою популярністю городників користуються сорти: Арктична троянда, Золоте серце, Шоколадна блискавка, Спляча леді, Сяюча краса, Літній світанок, Лимонний лід, Солодка Сью, Рожева Меррі, Бій із тінню, Смачне вино та інші.

Які характерні риси та особливості томатів-гномів? Представлені в даній серії сорти вимагають небагато вільного простору для зростання, розвитку, плодоношення. Так, на 1 кв.метр висаджують 6-8 кущиків помідорів. Висота стебла варіюється від 40 до 140 см. Кущі відрізняються компактними розмірами та слабким розгалуженням. При цьому стебла щільні та міцні. Листя густо зморшкувате, темного забарвлення.

Розміри та форми плодів визначаються сортовими характеристиками культур. Причому в цій групі зустрічаються помідори зі шкіркою різних забарвлень: червоні, рожеві, жовті, чорні (коричневі), помаранчеві, білі, зелені, смугасті та навіть біколорні. Середня вага плоду, що досягнув стану технічної зрілості, становить 500 грамів. Смак переважно солодкий, присутні пряні нотки. Томати-гноми мають приємний аромат.

Підготовка та посів насіння

Перед посівом насіння томатів обов’язково обробляють розчином перманганату калію (2 грами речовини на 2 склянки води). Дана процедура необхідна для захисту насіння від грибкових та інфекційних захворювань. Наступний етап підготовки передбачає вимочування посівного матеріалу в живильному розчині, приготувати який можна наступним чином:

• розчин гумату натрію – на літр води потрібно взяти чайну ложку речовини;
• комплексний розчин – на літр води знадобиться по одній чайній ложці подрібненої деревної золи та нітрофоски.

Насіння витримують у теплому живильному розчині не менше 10 годин. Потім посівний матеріал промивають проточною водою. Наступний крок – це витримування насіння у звичайній воді протягом 24 годин.

Завершує підготовку процедура загартовування, яка передбачає витримування насіння томатів у холодильній камері протягом 48 годин. Не забувайте періодично обприскувати насіння водою – цей процес дозволяє уникнути пересихання посівного матеріалу.

Посів підготовлених насінин здійснюють у подовгуваті неглибокі ємності, які попередньо заповнюють пухким, живильним, добре дренованим субстратом. Оптимальний час для проведення даної процедури – лютий або березень. Посівний матеріал викладають рядами. Готові «грядки» присипають ґрунтом. Причому висота верхнього шару землі повинна бути не більше 1 см. Ємності з насінням томатів закривають скляними поверхнями або обмотують щільною прозорою плівкою – ефект парника.

Догляд за розсадою помідорів

Томатні сіянці тримають у теплому та добре освітленому місці. Відсутність або нестача світла можуть стати причинами низької схожості, швидкого старіння або навіть загибелі молодих паростків. На перших етапах сіянцям потрібно багато світла – світловий день повинен тривати 11-15 годин. Якщо природного освітлення недостатньо, рекомендуємо залучити спеціальні люмінесцентні лампи для вирощування розсади.

Догляд за розсадою передбачає зрошення ґрунту з пульверизатора та періодичне провітрювання. Для поливу паростків застосовують кип’ячену відстояну воду кімнатної температури. Рекомендовано додавання декількох крапель перманганату калію. Між обприскуваннями/поливами розсади витримують інтервал 6-7 днів. Провітрювання сіянців дозволяє попередити утворення цвілі. Часто стаються такі випадки, коли на ґрунті з’являється пліснявий наліт. Рекомендуємо обробити «грядки» слабким розчином марганцівки або розведеним у воді «Фітоспорином» чи «Фундазолом».

Пікіровку розсади (пересадку в окремі ємності) виконують після утворення двох сім’ядольних та двох справжніх листочків. Окремо посаджену розсаду поливають, провітрюють, підживлюють за потребою. Для підгодівлі використовують гумінові добрива, біогумус або гній. Потім приступають до процедури загартовування, яка триває 9-11 днів. Перші дні рослини тримають на відкритому повітрі зовсім недовго, поступово тривалість загартування збільшують.

Висаджування розсади у відкритий ґрунт

Наступний етап – пересадка розсади у відкритий ґрунт. Проводять цю процедуру приблизно на 60 день від моменту появи перших сходів. Терміни посадки припадають на травень-червень – залежить від кліматичних особливостей регіону культивування. Якщо існує ймовірність пізніх заморозків на ґрунті, краще накрити розсаду плівкою.

Отже, для вирощування томатів-гномів потрібно мати незначну вільну ділянку. Лунки формують на відстані 30-40 см одна від одної. Міжрядковий «крок» – приблизно 50 см. Висадку помідорів краще робити в похмурий день.

Томати-гноми люблять родючий пухкий ґрунт із відмінними дренажними властивостями. Оптимальний варіант – це посадка культури в слабокислий або нейтральний садовий ґрунт. Якщо земля неродюча, необхідно заздалегідь ввести добрива. Наприклад, підвищити родючість ґрунту можна шляхом додавання в готові лунки біогумусу, торфу, подрібненої деревної золи, компосту, мінеральних добрив.

Розсаду поміщають у заготовлені лунки вертикально. Потім рослини акуратно присипають землею, злегка утрамбовують та рясно поливають.

Рекомендації щодо вирощування

Подальший догляд за томатами-гномами вважається необтяжливим. Вирощування помідорів-дварфів у відкритому ґрунті базується на дотриманні нижченаведених правил та рекомендацій:

Полив. Помідори з даної лінійки не люблять ні сухого, ні вологого ґрунту. Поливають рослини по мірі просихання верхнього шару субстрату. Для зволоження культурних рослин застосовують теплу, попередньо відстояну воду. Середня частота поливу – один раз кожні 3-4 дні. Зверніть увагу, що під час зав’язування плодів рослини вимагають більше вологи.

Роботи на ґрунті. Після поливу та просихання ґрунту обов’язково проводять розпушування. Дана процедура необхідна для насичення ґрунту киснем. В іншому випадку кореневища томатів страждають від нестачі кисню, рослини в’януть та гинуть. Також не варто забувати про необхідність видалення бур’янів, які здатні забивати грядки.

Підв’язка. Особливість низько- та середньорослих компактних томатів – це відсутність необхідності підв’язки стебел. Опора може знадобитися лише в тому випадку, якщо на одному кущику зав’язалася велика кількість плодів. Дерев’яні кілочки встановлюють строго з північного боку. Оптимальна відстань від опори до томатного куща – 10-15 см.

Підживлення. Вирощувані у відкритому ґрунті томати-гноми підгодовують традиційно тричі за вегетаційний сезон:

• перше підживлення – початок зростання – фосфорно-калійні добрива;
• друге підживлення – етапи цвітіння та плодоутворення – бор, магній, азот;
• третє підживлення – період дозрівання плодів – калійні добрива.

Віддаєте перевагу підживленню рослини за допомогою народних засобів? Для томатів-гномів рекомендовано використання деревної золи, сухих хлібопекарських дріжджів, подрібненої яєчної шкаралупи, бананової шкірки, молодого листя кропиви, розведеного у воді курячого посліду або коров’яку. Органічні добрива вносять тільки до початку етапу зав’язування плодів.

Хвороби та шкідники – методи боротьби

Томати-гноми підходять для вирощування не тільки досвідченими, але й городниками-початківцями. Чому? Все просто: представлені в цій лінійці культури мають високий імунітет по відношенню до характерних для інших Пасльонових захворювань. Особливо варто відзначити стійкість до збудників фітофторозу та макроспоріозу. Щоб підвищити опірність рослин, рекомендуємо періодично проводити профілактичні обробки слабким розчином марганцівки або мідного купоросу . Також високою ефективністю характеризуються препарати «Фітоспорин» та «Сяйво».

Серед шкідників, які зустрічаються на кущах томатів-гномів, можна відзначити павутинного кліща, дротяного хробака, капустянки. Останні комахи частіше вражають рослини, які ростуть в теплицях та парниках. Перелічимо найбільш ефективні препарати для боротьби із зазначеними шкідливими комахами:

• павутинний кліщ – «Актеллік», «Іскра», «Фуфанон-Нова», «Фітоверм», «Карбофос», «Актара»;
• капустянка – «Антикмедведка», «Медведка Off», «Вофатоксом», «Рембек»;
• дротяний черв’як (дротянка) – «Актара», «Брунька», «Антихрущ», «Рембек», «Рятувальник томатів».

Переваги та недоліки томатів-гномів

Чи варто займатися культивуванням томатів-гномів? Відповісти на це питання допоможуть наведені нижче позитивні та негативні якості культур.

• компактні низько- та середньорослі кущі;
• економія простору на міні-городі;
• багате сортове різноманіття;
• невибагливість до умов зростання;
• відсутність складнощів із вирощуванням;
• стійкість до розповсюджених хвороб та шкідників;
• відмінні показники врожайності;
• універсальне застосування плодів;
• відмінні смакові якості;
• хороші транспортабельність та лежкість.

Особливих недоліків не виявлено. Але варто зазначити, що для деяких сортів помідорів-дварфів характерна зміна смакових якостей при неправильному вирощуванні або змін умов зростання. Також спостерігається погіршення врожайності при недотриманні сівозміни. Наприклад, не найкращими попередниками для томатів стануть інші культури з сімейства Пасльонових: баклажани, перець, картопля і т.д.

Як бачите, томати-гноми підходять для вирощування досвідченими аграріями та городниками-початківцями. Відсутність складнощів із посадкою та доглядом дозволить досягти високих показників урожайності. З продовження нашої статті ви дізнаєтеся, яким саме сортам помідорів-дварфів варто віддати перевагу.

Цибуля-тиканка: рекомендації щодо вирощування

Цибуля — це холодостійка рослина. Сходи гострих сортів витримують заморозки до -6 °C, солодкі — до 3–4 °C. Проростає при 5–7 °C. Тому садити цибулю-тиканку потрібно якомога раніше, у другій половині квітня.

Висіваємо насіння правильно

Можна висівати насіння сухим, без будь-якої підготовки, але в цьому разі сходити воно може довго — до 3 тижнів. Щоб прискорити проростання, замочіть його на 18–24 години у воді або слабкому розчині марганцівки, потім загорніть у вологу тканину, поставте в тепле місце з температурою 20–25 °C і тримайте там, доки насіння проклюнеться: у нього повинні з’явитися коріння, які мають дорівнювати половині довжини насіння. Тепер можна висівати. Якщо погода не дозволяє, пророщене насіння потрібно покласти в холодильник, воно пригальмує в розвитку, коріння не переросте. Втім, навіть у тому разі, якщо з погодою все добре, пророщене насіння не завадить потримати в холодильнику 10–15 днів, це загартує його та підвищить стійкість сходів до заморозків.

Насіння цибулі-тиканки висівають на глибину 1,5–2 см. Якщо зробити це глибше, проростати воно буде повільно й недружно. Відстань між рядками — 10–15 см, у рядку — близько 2 см. Посіви повинні бути достатньо густими, щоб сіянка не переросла, ідеальні для посадки цибулини мають бути діаметром 1–2 см.

Цибулю висівають у борозенки, які попередньо потрібно добре полити та засипати сухою землею, у цьому разі не утворюється ґрунтова кірка.

Дозріває тиканка через 90–100 днів, збирають урожай зазвичай у середині серпня. З 1 кв. м грядок можна зібрати близько 1 кг посадкових цибулин. Далі її треба буде зберегти взимку, а навесні садити на город.

Як підготувати тиканку до посадки

Проростки тиканки, як і сходи чорнушки, легко переносять заморозки, але є інша проблема: після мінусових температур цибуля масово йде в стрілку — зацвітає. Тому не варто поспішати. У середній смузі сіянку краще висаджувати в середині травня, але тут важливо, щоб ґрунт прогрівся до 12 °C на глибину 10 см.

Як садити цибулю-тиканку

Перед посадкою цибулі-тиканки у відкритий ґрунт її потрібно підготувати. Насамперед варто прогріти 8–10 годин при температурі 40–45 °C (можна покласти її на батарею). Це допоможе запобігти стрілкуванню цибулі влітку.

Потім рекомендується замочити та знезаразити. Найпростіший спосіб — витримати цибулю-тиканку 30 хвилин у міцному розчині марганцівки. Але ще надійніше замочити її у фунгіциді — спеціальному протигрибковому препараті. Підійдуть «Фітоспорин-М», «Планриз», які треба використовувати згідно з інструкцією виробника.

Після замочування цибулю потрібно просушити, а лише потім садити. Висаджують її на глибину 2–3 см (від плічок). Відстань між рядами — 20 см, у рядку — 8–10 см або 6–7 см, якщо цибулини дуже дрібні. Садити треба в добре политі борозни, а зверху засипати сухою землею.

Як вибрати цибулю-тиканку

Багато дачників вважають за краще недорого купити цибулю тиканку високої якості в інтернет-магазинах. Хороші цибулини повинні бути рівномірно пофарбовані, без плям, плісняви та явних ушкоджень, щільними на дотик та сухими. На пакуванні (зазвичай її продають у сітках) має бути етикетка з зазначенням сорту та терміну реалізації (зберігання).

Догляд за цибулею-тиканкою

Виростити якісний урожай цибулі-тиканки неважко, якщо враховувати деякі особливості:

1. Місце. Щоб отримати великі й соковиті цибулини, варто вибирати сонячну ділянку.
2. Добрива. Перед посівом чорнушки та посадкою цибулі ґрунт треба удобрити, внести (на 1 кв. м):

• перегній — 1/3 відра;
• аміачну селітру — 3 чайні ложки;
• суперфосфат — 2 ст. л.;
• калійну сіль — 1 ст. л.

Добрива потрібно рівномірно розкидати по поверхні ґрунту та перекопати. Свіжий гній вносити під цибулю не можна, тому що вона почне гнити!

1. Полив. У рослини дуже коротке коріння, розташоване воно у верхньому шарі ґрунту, а саме він пересихає найшвидше. Тож поливати її треба, але рідко та потроху: через 10–12 днів по 3–3,5 л на 1 кв. м.

Важливо! Поливати цибулю потрібно лише в першій половині літа, до середини липня. Потім полив протипоказаний, інакше вона не зберігатиметься.

Якщо ви будете слідувати рекомендаціям з агротехніки й висаджувати якісне насіння, то отримаєте задоволення як від вирощування, так і від дегустації цих корисних овочів!