Азотні добрива: як економно вносити і підвищити врожайність?

Чи можлива економія на азотних добривах, яка б до того ж збільшила врожайність? Hummingbird Technologies пропонує рішення, яке дозволить досягти такого результату.

Азот — найважливіший елемент для набору рослиною біомаси. Діючи в поєднанні з калієм і фосфором, азот впливає на розвиток озимих культур та їх успішну зимівлю. Також швидкий набір зеленої маси сприяє боротьбі з бур’янистої рослинністю за корисні компоненти грунту, збільшення підсумкової врожайності і т.д.

На різних стадіях вегетації підживлення азотними добривами стимулює ріст рослини. Найважливіше значення добриво має в фазі росту, коли культура набирає вегетативну масу. Азот вноситься в доступній для засвоєння рослин формі (аммонійній або нітратній).

Скільки разів потрібно вносити азотні добрива

Для озимих культур рекомендується мінімум три-чотири підживлення. Перше — пізньої осені для кращої зимівлі, друге — після відновлення вегетації, третє — після настання фази виходу в трубку, четверте — в фазу колосіння для підвищення якості зерна. Іноді також практикується передпосівне внесення азотовмісних фосфорних або комплексних добрив.

Дозоване внесення добрив протягом усього періоду вегетації рослини гарантує наявність необхідної кількості азоту в доступній для засвоєння формі в кореневмісному шарі. Грамотне внесення підвищує ефективність використання добрива.

Терміни та значення підживлення

Припосівне. Припосівне внесення застосовується тільки якщо в ґрунті є дефіцит мінерального азоту. Причиною цього можуть бути стерньові попередники.

Осіннє внесення. При внесенні азотних добрив слід враховувати вологість, тип, фізико-хімічних склад грунтів. Особливо це стосується осіннього азотного підживлення. Дефіцит калію і фосфору в ґрунті погіршує розвиток кореневої системи, надмірне внесення азотних добрив при цьому погіршить зимостійкість рослини. Осіннє внесення азотних добрив здійснюється після зменшення температури нижче +10 ℃. Тоді уповільнюються біологічні процеси для кращої фіксації азоту в ґрунті.

Весняне внесення. Перше весняне підживлення виконується по мерзлоталому грунті, коли з полів сходить сніг і температура встановлюється на рівні +5 ℃. У випадку зі скоростиглими сортами можна вносити трохи раніше.

Для збільшення ефективності прикореневе внутрішньоґрунтове підживлення аміачною селітрою або азотсульфатом здійснюється за допомогою зернотукових сівалок з однодисковими сошниками. Головна мета цього підживлення — стимулювання кущіння рослини. На ефективність підживлення впливає наявність продуктивної вологи в ґрунті і утримання рухомого фосфору в орному горизонті. Підживлення ранньою весною може становити до 40% від загальної кількості азотних добрив, що вносяться протягом вегетаційного періоду.

Час другого весняного підживлення — фаза кущення рослин перед виходом в трубку. Найчастіше це позакоренева (листова) підгодівля розчином аміачної селітри і карбаміду (КАС).

Період виходу в трубку характерний найбільшим споживанням вологи і поживних речовин. У цю фазу йде активний набір біомаси. Внесення КАС стимулює збільшення числа продуктивних стебел і наповнення колоса. Завдяки вкороченню і зміцненню стінок першого і другого міжвузля зменшується ймовірність вилягання рослин.

Третє весняне підживлення виконується в фазу колосіння, після цвітіння рослини. Доза внесення не більше 10% від загальної кількості необхідного азоту. Листове внесення карбаміду в період початку формування зерна сприяє поліпшенню його якості. Внесення азоту в цей період сприяє збільшенню кількості білка і клейковини в зерні. Більш раннє виконання цієї підгодівлі більше впливає на масу зерна, пізніше — на якість.

Як визначити чи потребує рослина азоту?

Є три основні способи діагностики полів з точки зору потреби в азоті: листова діагностика, агрохімічний аналіз ґрунту та створення карти на основі дистанційного моніторингу.

Дозування добрив розраховується з наявності доступного для рослин азоту і кількості азоту, що виноситься з ґрунту з урожаєм. Різниця цих показників і буде сумарною кількістю азотних добрив, що вноситься протягом всього періоду вегетації. Кількість азоту, що виноситься з ґрунту розраховується з урахуванням бажаної врожайності.

Листова діагностика. Процентний вміст азоту на суху речовину листа — характеризує потребу в азотному підживленні і визначає дозування добрива. Норми внесення будуть відрізнятися на різних фазах розвитку рослин: вищі — в фазу колосіння і початку цвітіння; нижчі — в кінці цвітіння і початку формування колоса.

Проведення листової діагностики можливе шляхом відбору проб біомаси для аналізу хімічного складу в лабораторіях, або за допомогою портативних міні-лабораторій. Хімічний склад рослинних тканин — основа для визначення особливостей живлення рослини. Використання міні-лабораторій скорочує час діагностики вмісту в ґрунті основних мікро- і макроелементів.

Агрохімічний аналіз ґрунту. Інший спосіб визначення дефіциту азоту — проведення хімічного аналізу ґрунту. Зміст мінерального азоту визначається в кореневмісному шарі ґрунту. Так для фази кущіння глибина забору проб — 20 см. Наявність азоту, що легко гідролізується дозволить скоротити норму внесення азотних добрив. Це резерв доступного для рослин азоту.

Створення карти на основі дистанційного моніторингу. Третій спосіб найбільш ефективний і гарантує точність діагностики, а також подальше підвищення врожайності завдяки збільшенню ефективності використання добрив. Це складання карти забезпеченості рослин азотом із застосуванням вегетаційних індексів на основі даних дистанційного моніторингу. Виявлення проблемних ділянок поля з низьким вмістом азоту допоможе визначити місця для відбору ґрунтових проб.

Також сучасні платформи дозволяють створити на базі цих даних карту-завдання для диференційованого внесення азоту.

Диференційоване внесення азотних добрив

Робота платформи Hummingbird Technologies

Можливості діагностики вмісту азоту на основі мультиспектральної зйомки можна розглянути на прикладі рішення від компанії Hummingbird Technologies.

Аналіз даних, що зібрані дронами, починається з застосування вегетаційного індексу NDVI для оцінки стану рослин. Нормалізований індекс NDVI простий кількісний показник фотосинтетичний активній біомаси. На його основі алгоритми Hummingbird дозволяють розрахувати і скласти карту значень листового індексу (ЛІ).

Застосування індексів NDVI (для пшениці, ячменю та сої) чи GAI (тільки для ріпаку) дозволяє оцінити рівномірність розвитку рослин на полі. Алгоритми Hummingbird Technologies містять калькулятор для автоматичного розрахунку норм внесення азотних добрив. На основі отриманих даних складається карта-завдання для техніки і виконується підживлення.

Стандартна норма азотних добрив розподіляється для вирівнювання показників вегетації різних ділянок поля (більша норма вноситься в ділянки, які відстають у вегетації) або для підтримки найбільш продуктивних зон з метою збільшення їх врожайності (більша норма вноситься в найбільш розвинуті ділянки).

Для посівів ріпаку є можливість створення програми від одного до трьох внесень під заплановану врожайність, а також досягнення оптимального значення ЛІ GAI на різних етапах вегетаційного розвитку для кращої перезимівлі, зменшення ризику вилягання рослин та досягнення максимальної врожайності.

Отримані векторні карти-завдання у вигляді shape-файлів (або iso xml) завантажуються безпосередньо в бортові комп’ютери сільськогосподарської техніки. Для зручності практичної реалізації завдання дискретна сітка карти диференційованого внесення ідентична ширині штанги обприскувача, або ширині роботи розкидача добрив.

Переваги диференційованого внесення

Точне внесення азотних добрив, які необхідні рослинам надає наступні переваги агровиробнику:

– отримання максимального врожаю;

– економія, або більш ефективне використання азотних добрив;

– збереження родючості грунту: запобігання забрудненню ґрунту, стічних вод і відкладення нітратів в результаті перенасичення грунту азотом у гірших ділянках, де через різні ґрунтові відміни не відбуваються повний винос рослинами внесеного азоту, та збереження кращих по родючості ділянок, котрі дозволяють отримувати більшу врожайність, але страждають від більшого виносу азоту, ніж його було внесено при підживленні стандартною нормою.

Що таке листковий індекс?

Використання листкового індексу (ЛІ) дозволяє оцінити рівномірність розвитку рослин на кожній окремій ділянці поля. На основі цих даних аграрій зможе прийняти необхідні управлінські рішення для підвищення врожайності та скорочення необґрунтованих витрат ТМЦ.

Для озимого ріпаку науково визначені оптимальні показники ЛІ (GAI): 1,5-2 до зимівлі і 3,5 — під час цвітіння. Це дає змогу рослинам перезимувати без вилягання посівів та отримати максимальний урожай.

Якщо ЛІ>4,0 під час цвітіння, то рослини відчувають нестачу необхідної для фотосинтезу сонячної радіації, оскільки більш густа квітуча зелена маса відбиває до 60% денного світла. Оцінка ЛІ дає можливість створювати карти на диференційне внесення азотних добрив (із розрахунку 50 кг діючої речовини для ЛІ=1) та карти на диференційне внесення регуляторів росту рослин.

Для пшениці, ячменю та сої на підставі значень розвитку вегетаційної маси NDVI стандартна норма живлення азотними добривами розподіляється. В результаті азот вноситься або для підживлення кращих ділянок, або для вирівнювання вегетаційної маси. Це підвищує врожайність.

Перед кожною операцією з підживлення азотом за допомогою БПЛА та мультиспектрального сенсору проводиться збір даних щодо стану посівів. Отримані зображення завантажуються на платформу Hummingbird для подальшої обробки та створення картограм листкового індексу (Рис.1).

За допомогою вбудованого в платформу калькулятору визначаються норми внесення добрив і ЗЗР та будується карта завдання на диференційне внесення азотних добрив і регуляторів росту рослин (Рис.2).

Скільки коштів дозволить зекономити диференційоване внесення азоту

В Британії компанія Hummingbird Technologies на тестових полях у своїх клієнтів провела випробування продукту дифвнесення азотних добрив для озимого ріпаку. Головною метою випробувань було визначення економічного ефекту від впровадження диференційованого внесення добрив.

Для тестів було обрано 3 пари полів (одне з диференційованим внесенням, друге — контрольне зі стандартною технологією підживлення) у трьох різних агровиробників.

Карта-завдання на диференційоване внесення розроблялась на основі даних моніторингу дронами.

Дрон, обладнаний мультиспектральною камерою, провів зйомку. За допомогою платформи Hummingbird Technologies було проаналізовано зібрані дані. Використавши індекси NDVI та GAI, отримали карти вегетаційного розвитку рослин та вмісту азоту.

Диференційоване внесення азоту дозволило заощадити: від 965 грн/га (£31,55) до 2800 грн/га (£91,27).

В середньому економія на добривах склала близько 2100 грн/га (£68,01/га) або 40% від звичайної норми внесення. Якщо перевести ці цифри в кількість добрив — то економія склала 87,2 кг діючої речовини азоту/га.

Раціональне використання та економія на добривах не призвели до зменшення врожайності, навпаки — спостерігалось незначне зростання.

Якщо Вас цікавить, як можна заощати на добривах та підвищити врожайність — зв’яжіться з представниками компанії Hummingbird Technologies.

Пишіть: [email protected], або телефонуйте: +38 067 248 51 59.

Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить нам.

Азотні добрива: види, норми та терміни внесення

У статті розповімо про те, що таке азотні добрива та як правильно їх вносити. Ця інформація буде корисна як для досвідчених аграріїв, так і для фермерів-початківців, які прагнуть підвищити врожайність і якість культур.

Що таке азотні добрива

Азотні добрива — це хімічні речовини, які містять азот і застосовуються для покращення поживності ґрунту та стимулювання росту рослин. Азот сприяє утворенню білка та інших важливих органічних сполук. Правильне використання азотних добрив може значно збільшити врожайність.

Через дефіцит цього макроелемента, листя й пагони починають жовтіти. Ранні листочки відмирають, плоди ростуть невеликі, а стебла стають темно-червоними. Оскільки в деяких ґрунтах спостерігається нестача азоту, добрива можуть компенсувати цей дефіцит.

Проте не всі рослини потребують однакової кількості азоту. Наприклад, горох чи боби здатні захоплювати азот із повітря та не вимагають додаткових великих доз. У той час, як кукурудза або пшениця потребують великої кількості азоту. Важливо враховувати потреби конкретної культури та дотримуватися точного дозування.

Види азотних добрив

Існує кілька видів таких добрив, які різняться за формою, вмістом азоту та способом застосування. До найпопулярніших належать:

• карбамід (сечовина);
• сульфат амонію;
• аміачна селітра;
• натрієва селітра;
• кальцієва селітра;
• калійна селітра.

Вибір конкретного азотного добрива залежить від типу ґрунту, культур, які ви вирощуєте, та вимог вашого сільськогосподарського проєкту. Давайте розглянемо докладніше ці види азотних добрив.

Карбамід (сечовина)

Карбамід або сечовина — це добриво у вигляді білого кристалічного порошку чи гранул. Вона містить 46% азоту амідної форми та широко використовується для підживлення зернових, овочів і плодових дерев.

Карбамід найбільш ефективний для внесення в ґрунт під рослини, які потребують великої кількості азоту на пізніших етапах вегетації. Також добриво швидко засвоюється через листову поверхню. Цей склад стійкий до вимивання, тому підходить навіть для вологих ґрунтів.

Застосування сечовини підвищує зростання вегетативної маси рослин, покращує якісні показники зерна, зменшує ризик зараження хворобами та підвищує врожайність.

Сульфат амонію

Сульфат амонію — добриво у вигляді кристалічного порошку або гранул. Воно містить близько 20,5% азоту в амонійній формі. Застосовується для пшениці, ячменю, вівса, а також кукурудзи, соняшника та цукрових буряків.

Ці види азотних добрив цього виду включає також сульфати, які покращують структуру ґрунту, його вологоутримуючі властивості, забезпечують рослини сіркою та сприяє розвитку кореневої системи й приросту врожаю. Сірка благотворно впливає на збереження врожаю, зокрема овочів.

Аміачна селітра

Аміачна селітра — універсальне бюджетне добриво, яке також випускається у вигляді безбарвних кристалів або гранул. Застосовується для удобрення зернових, ягідних, овочів, фруктових дерев та інших рослин.

Аміачна селітра містить 34% азоту у двох формах: нітратній, яка працює одразу, та аміачній, яка засвоюється поступово. Також цей склад збагачений магнієм, що покращує процес фотосинтезу та засвоєння інших елементів. Добриво сприяє формуванню міцного коріння та покращує стійкість рослин до стресових умов.

Натрієва селітра

Натрієва селітра — добриво, доступне у вигляді безбарвних кристалів або порошку. Вона містить до 16% азоту в нітратній формі та найефективніше працює з коренеплодами — картоплею та буряком. Склад має гарну розчинність, тому підходить для підживлення на будь-яких типах ґрунтів у весняно-літній період.

Підживлення азотними добривами на основі натрієвої селітри підвищує стресостійкість рослин і допомагає їм ефективно використовувати воду. Також натрієва селітра має лужну реакцію, тому додатково виступає у ролі нейтралізатора в кислих ґрунтах.

Кальцієва селітра

Кальцієва селітра — кристалічне лужне добриво, яке містить 14% азоту у нітратній формі. Цей склад також добре розчиняється у воді та застосовується як додаткова підживка для всіх видів садових культур протягом усього сезону. Часто вноситься під озиму пшеницю та ячмінь.

Крім посилення зростання та врожайності, кальцієва селітра покращує загальний склад ґрунту та якість продукції. Кальцій полегшує процес засвоєння азоту та є важливим елементом для формування міцної клітинної структури.

Калійна селітра

Калійна селітра — кристалічне добриво, яке містить близько 13% азоту у нітратній формі. Використовується для підживлення картоплі, томатів, перців та інших овочів, а також ягідних і фруктових дерев.

Нітрат калію має позитивний ефект на зростання вегетативної маси та кореневу систему. Це добриво додатково забезпечує рослини калієм, який відіграє ключову роль у регулюванні водного балансу та фотосинтезу. Крім того, нітрат калію підвищує стійкість рослин до посухи та заморозків, а також сприяє покращенню якості врожаю.

Основні азотні добрива: як вносити

Оскільки азотні добрива — це хімічні сполуки, застосовувати їх слід з обережністю. Ось деякі основні рекомендації, як правильно вносити азотні добрива:

1. Перед застосуванням добрива проведіть ґрунтовий аналіз, щоб визначити потребу в азоті.
2. Виберіть найбільш відповідний вид азотного добрива, орієнтуючись на культуру та ґрунтові умови.
3. Враховуйте рекомендації щодо дозування, які вказані на упаковці добрив. Не перестарайтеся, щоб не нашкодити рослинам.
4. Азотні добрива можна вносити в ґрунт як перед посівом, так і під час вегетації рослин. Дотримуйтеся рекомендацій щодо термінів внесення конкретного виду.
5. Забезпечте їхній рівномірний розподіл. Добрива, які мають кислу реакцію, вносьте разом з нейтралізуючими компонентами.
6. Враховуйте погодні умови та полив, які можуть вплинути на ефективність добрив.
7. При внесенні деяких азотних добрив не допускайте потрапляння речовини на листя та стебла рослин, щоб уникнути їх опіків.
8. Дотримуйтесь екологічних норм і правил безпеки під час роботи з добривами, щоб уникнути забруднення довкілля та водних ресурсів.
9. Дотримуйтеся рекомендованих інтервалів між внесеннями.
10. Використовуйте захисне спорядження — рукавички, маски, респіратори.
11. Зберігайте добрива в сухому захищеному місці. Порушення герметичності упаковки призводить до втрати ефективності підживлення.
12. Не використовуйте після закінчення терміну придатності.
13. Слідкуйте за реакцією ґрунту та рослин, за необхідності коригуйте дозування або метод внесення.

Терміни та норма внесення азотних добрив

Точна норма внесення азотних добрив залежать від різних чинників: біологічних особливостей культури, клімату та способів внесення. Нижче наведено усереднені рекомендації:

1. Сечовина. Зазвичай сечовину вносять навесні перед посівом або на початку вегетаційного періоду рослин. Витрата — до 200 кг на 1 гектар. Це добриво не можна поєднувати з фосфатами, селітрою та калієм, а також вносити в ґрунт з високою кислотністю.
2. Сульфат амонію. В основному використовують восени, але допустимо й для підживлення по мерзлоталому ґрунту, і під час вегетації. Витрата — до 400 кг/га. Не підходить для ґрунту з підвищеною кислотністю. Навіть при внесенні в нейтральний ґрунт бажано використовувати крейду або негашене вапно. Не поєднуйте з іншими сульфатами, селітрою та фосфорними підживками.
3. Аміачна селітра. Вносять навесні перед посівом або на початку вегетації, іноді додатково протягом вегетаційного періоду. Також застосовується як основне добриво для осіннього перекопування. Витрата — близько 300 кг/га. Види азотних добрив на основі аміачної селітри не можна поєднувати з елементами на основі фосфору, кальцію та калію, а також використовувати при вирощуванні овочів з органічною підкладкою.
4. Натрієва селітра. Оптимально використовувати під час посадки. Витрата — 400 кг/га. Не можна змішувати з гноєм, фосфорними та калійними підживками, а також використовувати в тепличних умовах.
5. Кальцієва селітра. Застосовують навесні чи влітку. Витрата — 200 кг/га. Не комбінуйте із суперфосфатом, карбонатом калію та іншими аміачними добривами.
6. Калійна селітра. Можна вносити навесні та влітку як додаткову підживку. Витрата — близько 150 кг/га. Для обприскування листя 2-4 рази протягом вегетації застосовують 2% розчин (25 г добрива на 15 л води).

Якщо вам потрібні кошти для стартапу або масштабування бізнесу, переходьте на сайт AgroApp . Там зібрано банки, фінансові організації та постачальників, які надають різні послуги для аграріїв: кредитування, лізинг, страхування. Залишайте заявку та отримайте попереднє рішення протягом 24 годин.

Часті питання про те, які види азотних добрив є найкращими

У якому добриві найбільше азоту

Карбамід (сечовина) містить найбільше азоту, близько 46-48% від загальної маси. Ще більше азоту тільки в рідкому аміаку — близько 82%, але ця речовина агресивніша, її застосування потребує спеціалізованого обладнання та особливої обережності.

Який азот кращий для рослин

Найшвидше засвоюється нітратна форма азоту, особливо при високій температурі та в кислому середовищі. Як позакоренева підживка найкраще працює амідна форма азоту.