Як зробити парник на дачі з підручних матеріалів

Бажання виростити ранні овочі переслідує практично кожного городника. Придбати повноцінну теплицю , на жаль, можуть не багато, тому доводиться шукати альтернативу, щоб рослини змогли виростати в оптимальних умовах і радували раннім урожаєм. Для цих цілей заведено використовувати парник . Що це за споруда і як створити поширені варіанти? Нумо розбиратися.

Парник: що це? Особливості та будова конструкції

Парник – це споруда, зведена на ділянці, що призначена для створення тепличних умов для вирощування овочевих культур. Багато хто асоціюють парник з міні-теплицею. Перевага парника в його простому спорудженні , але високій ефективності. Особливістю парника служить той факт, що розміри, форми і матеріал можна коригувати і вибирати в залежності від можливостей та самих рослин. Немає чітких шаблонів, лише рекомендації, які можна доповнювати своїм досвідом, коректуючи готову конструкцію до бажаної.

Основні моменти до початку будівництва парника

Перед тим, як ви перейдете до активної фази безпосереднього будівництва, слід починати з більш простих, але важливих моментів.

Правильне місце – запорука успіху

Починати слід саме з вибору місця розташування конструкції. Повинні бути враховані всі «вимоги» рослин, адже тільки так можна домогтися бажаного результату й успіху.

• Температура і освітлення. Обрана ділянка повинна добре освітлюватися, не перебувати в повній тіні, бо парник повинен мати тривалість світлового дня приблизно 10 годин. При цьому температура повинна бути помірно теплою. Денні показники, як мінімум, +25 градусів, а ось нічні – в +15 градусів.
• Рівень вологості повітря і землі. Оптимальна вологість дозволить рослинам активно виростати, тому коригування цих показань бажано до оптимальних. Процентне співвідношення повітря в межах – 85-95%. А ось рівень вологості ґрунту повинен змінюватися в залежності від етапу росту рослин. До старту дозрівання плодів, коли рослина активно росте, відсоток вологості повинен бути на позначці в 95. А коли плоди починає дозрівати, досить і 85%.

Крім цифр і показників, необхідно чітко враховувати кілька характеристик, якими має володіти вибране місце:

• Зручність поливу, джерело води зовсім близько, тому спорудження поливної системи не викличе додаткових турбот.
• Практично немає протягів.
• Розташування на ділянці східно-західне.
• Сама територія повинна бути рівною, або з легким нахилом на південь, а ось західний чи північно-західний схил краще взагалі не розглядати.

З чого заведено споруджувати парник: основні матеріали для парника своїми руками

Багато хто впевнений, що повноцінний парник повинен складатися з дерев’яних дошок або брусів, арматури і плівки – це певна класика. Проте кожен господар має право експериментувати, допускається використання більш не типових матеріалів . Таких як гумові шланги і водопровідні труби з пластика, дерев’яні піддони або палети, різні ящики, старі дерев’яні вікна, а також різні варіанти каркасів – старі меблі і навіть побутова техніка.

Якщо розглядати більш практичні матеріали, то для парника слід використовувати перевірені, практичні матеріали – поліетиленову плівку, що володіє УФ-захистом, біле агроволокно , що по щільності складає 60 г. Можна використовувати популярний полікарбонат, але з товщиною, що варіюється від 4 до 8 мм. Скляні конструкції також цілком підійдуть для парника.

Не виключенням являються і більш масивні конструкції, які включають в себе металевий каркас або масивні дерев’яні бруси. Все можливо, але в таких спорудах обов’язково повинен бути присутнім фундамент . Завдяки якісному фундаменту, можна судити про якість і довговічності парника, так як в таких умовах експлуатація буде тривалою, а будь-які сезонні випробування погодою – не страшні.

Як визначити розмір майбутнього парника

Перед стартом створення конструкції, чітко прорахуйте габарити, адже це слід робити саме на старті. Слід враховувати масштаби своєї ділянки, а також бажані культури, що будуть виростати в цьому парнику. Рослини повинні вирощуватися на певній відстані, не допускаються згущення, тому при розрахунках площі і розмірів парника, слід врахувати цей фактор, а не скористатися народним висловом – «все влізе».

Висота конструкції безпосередньо залежить від овочевої культури і її сорту. Звичайно, огірки потребують двометрової висоти, такого ж розміру повинен бути парник з високорослими томатами, а ось перець, баклажани та інші низькорослі овочі можуть виростати в більш скромних по висоті парниках.

Розміри парника впливають на комфорт догляду за рослинами, якщо теплиця на повний зріст і городник комфортно проходить по всім грядках, таке вирощування принесе задоволення. Інша справа скромні розміри, де завжди потрібно перебувати в зігнутому стані, що суттєво ускладнює догляд. Для зручності можна створити повноцінні двері, що будуть служити входом, а якщо споруда значної довжини, то можна двері створити по обидва боки.

Перед стартом робіт, орієнтуйтеся на обраний матеріал, адже так можна створити сприятливі умови не тільки для рослин, але і догляду.

Популярні види парників своїми руками

Пропонуємо саму практичну добірку парників, які зможе зробити кожен господар, керуючись основними правилами і тонкощами саме такої будови.

Парник з дуг – просто і практично

Це найпоширеніший варіант, який пропонує сучасний ринок. Принцип будови парника – у вигляді арки. Каркас складається із труб, зігнутих в дугу, а покривний матеріал представлений плівкою або спанбондом. Встановлюється такий парник за допомогою кілочок чи інших конструкцій. Якщо каркас куплений, то можна знайти вже повністю готовий парник, який просто маєте в своєму розпорядженні на ділянці. Але такий же варіант можна зробити і власними руками, без особливих труднощів – згинаючи прути і закріплюючи плівку.

Готова конструкція може мати трохи інший вид, так як допустимі власні варіації за розмірами і висотою, кріпленням та матеріалом. Процеси поливів і провітрювання відбуваються без труднощів, підняттям «входу» і «виходу» споруди. Перевага такого парника в тому, що він легко демонтується і залишається на наступний рік.

«Теплий» парник з пляшок і дуг

Альтернативою вищезгаданого виду парника, вважається схожий зовні варіант, але істотно практичний для рослин, бо їх утеплено. Пластикові пляшки, які слід занурити по периметру парника у вигляді щільного паркану – це простий, але ефективний захист рослин і ґрунту від перепадів температури, коренева система культур завжди захищена.

Безперечно, процес створення такого парника трудомісткий, зате конструкція буде по ефективності не поступатися стаціонарній теплиці. Вам знадобитися не мала кількість пластикових пляшок, бажано одного літражу і форми. Пляшки повинні бути чистими, шийку можна зрізати для зручності чи ні, дивіться по стійкості розташування майбутньої конструкції. Пляшки повинні обов’язково бути між собою «пов’язаними». Найчастіше тонку арматуру або щільний дріт пропускають по центру для фіксації пляшок не тільки землею, але і між собою. Розташовані пляшки на відповідному місці треба надійно укутати плівкою, після чого встановити арку, закріплену з пляшками. Фінальним акордом стане повне покриття конструкції плівкою.

Парник у вигляді «будиночка»

Створити теплицю, що за підсумком буде нагадувати будиночок – не складно, так як головна особливість – дах у вигляді трикутника. Основний матеріал – дерев’яні дошки або брус. Незвичайна форма парника створюється не просто так, тому що саме в таких умовах успішно виростають не тільки перець і баклажан, а й огірки. Для створення такої конструкції потрібна досить не мала кількість дерева, а також металовиробів, і за допомогою майстерних рук, можна створити повноцінну, практичну конструкцію.

Щоб створити такого плану парник, необхідно уявляти будиночок, зі стінами і трикутним дахом, так як фінальний результат повинен чітко відображати таку конструкцію. Починати слід зі «стін», які обов’язково повинні мати стійкі перемички. По центру ви ставите брус максимальної висоти трикутника, тим самим формуєте дах, поєднуючи стійки по горизонталі, і прикріплюючи брус під кутом, створюючи трикутник.

Після завершення, необхідно повністю накрити конструкцію плівкою. Бічні стулки слід не щільно фіксувати, а залишити відкритими, з можливістю відкривати або закривати, щоб забезпечувати повноцінне провітрювання.

Віконні рами – головні складові парника

Одним з саамів простих способів при створенні парника вважається саме використання віконної рами, адже цей матеріал має не малі габарити, тому широко використовується новачками. Для такого матеріалу підійдуть будь-які вікна. Найчастіше використовують ті, які були замінені на сучасний пластиковий варіант. Ви не повинні нічого з ними робити попередньо, так як повноцінне вікно не потребує зняття скла, адже саме воно стане відмінним парником.

Вікна – це практичний матеріал, бо у кожного є основа для здійснення будь-яких задумів і форм. Примітивний і найпростіший варіант вважається трикутний парник, більш складний – прямокутник, який рекомендують накривати полікарбонатом, створюючи дах. Якщо хочеться вищого парника, не проблема, створіть спорудження в два ряди, тоді ви вільно і без клопоту зможете пересуватися всередині парника. Така висока альтернатива – можливість виростити будь-які високорослі овочеві культури.

Якщо рама у вас всього одна, не варто впадати у відчай, адже в такій ситуації також є вихід. Створіть повноцінний парник з бруса, а раму розташуйте, як трикутник. Вона буде служити тими самими дверима, що будуть відкриватися і провітрюватися. Недоліком такого варіанту являється невеликий розмір і висота споруди.

Парник з палетів або дерев’яних піддонів

Палети або піддони – це відмінний матеріал, що має значні розміри, помірну кількість дошок, що практично впишуться в план будівництва. Форма такого парника може бути різною – квадрат або трикутник, або навіть п’ятикутник – все, що побажаєте. Матеріал не дорогий, особливо при використанні не нових піддонів. Перевага такої конструкції, можливість дуже швидко створити бажаний каркас. Далі накрийте поверхню плівкою і парник готовий. Продумайте процес провітрювання, залиште одну частину плівки не щільно закріпленої, щоб можна було відкривати парник.

Парник з пластикових пляшок на стінах

Один з найбільш доступних варіантів парника вважається створення конструкції не тільки із брусів, а й пляшок. Каркас повністю зводитися з дерев’яних брусів або дощок, а ось «стіни» з пляшок. Виберіть пляшки одного літражу, помийте і готуйте до нанизування. Розташування може бути вертикальним або горизонтальним. Через кожну пляшку потрібно зробити отвори, за допомогою яких ви начебто нанизуєте пляшки на дріт. Розташування пляшок обов’язково дуже близьке між собою і між рядами, конструкція повинна бути щільною, так як ніяких додаткових укривних матеріалів не потрібно. Порада, в такому парнику двері слід створювати з дощок, щоб при відкритті не порушити герметичність і щільність розташування пляшок. Пластик швидко нагрівається на сонці, тим самим зігріваючи приміщення всередині.

Парник на ділянці – це можливість виростити не тільки розсаду власноруч, а й овочеві культури, що обов’язково порадують раннім урожаєм.

Парник на дачі своїми руками : вибір місця, будова і установка парника

У цій статті ми поговоримо про те, що є парником, які бувають його види і, головне, як спорудити його своїми руками. З яких матеріалів його можна створити, як правильно це зробити, де монтувати і чим обігріти? Далі саме про це.

Парник на дачі: як вибрати місце?

Вибираючи місце під парник, слід брати до уваги безліч чинників. Головний з них-це світловий режим. Так, парники, передбачені для дачі, треба розміщувати на ділянках, що добре освітлюються сонцем. Світло потрібне плодовим культурам, особливо в зимовий період. Якщо зневажливо поставитися до освітлення, то вирощування світлолюбних культур в зимовий період стане неможливим. Якщо у вас на дачі немає добре освітлюваної ділянки, тоді парники можна обладнати додатковими джерелами штучного освітлення, хоч це спричинить додаткові витрати на електроенергію. Тобто, собівартість плодів вирощуваних культур зросте.

Слід згадати, що у весняний і літній періоди можуть з’явитися інші турботи, оскільки сонце постійно освітлюватиме парник, а через це температура в нім тільки підвищуватиметься, що приведе до в’янення рослин. І знову з’являються зайві витрати на вентилювання парника з метою підтримки оптимальної температури. Тому, як тільки ви прийняли рішення зробити парник своїми руками, треба в першу чергу визначитися з місцем монтажу. Зокрема, також треба врахувати напрям переважаючих вітрів, адже цей чинник особливо важливий при установці постійного зимового парника.

Чи знаєте ви? Перші прототипи сучасних парників з’явилися ще за часів Древнього Риму. Садівники висаджували рослини в маленькі візки, які викочували вдень під сонячне світло, а вночі прибирали в тепле приміщення.

Види парників на дачі

Вирішивши обзавестися власним парничком, не забудьте відповісти собі на наступні питання:

• Навіщо потрібний парник і що ви збираєтеся в нім вирощувати?
• Чи буде він використовуватися взимку або тільки в теплий сезон?
• Чи будете ви монтувати опалювальні прилади в парничок, який зробили своїми руками?
• Яка мета переслідується-вирощувати рослини на продаж або для себе? Чи чекаєте ви, що витрати швидко окупляться?
• Якого розміру вам потрібний парник?

Відповіли? А тепер давайте розглянемо види парників, які пропонує сучасний ринок, щоб ви могли підібрати конструкцію, що максимально підходить під усі вимоги.

Які бувають парники по конструкції?

Найпростіший і економічніший в конструктивному плані-парник заглиблений. Мабуть, єдиний недолік такої споруди полягає в тому, що при монтажі на глинистих і суглинних грунтах доведеться обладнати системи, що водовідводять і дренажні. Щоб створити такий парник в городі своїми руками, спочатку треба вирити траншею довільних розмірів. Вона повинна проходити по напряму зі сходу на захід. Стінки траншеї слід зміцнити розпірками з обаполка або дощок, зрізаних з обох боків (сторону попадання прямих сонячних променів зробіть трохи вище). З боків поглиблення необхідно висіяти насіння або висадити розсаду, а в смугу посередині-настелити свіжий гній. Коли він почне розкладатися, виділятимуться додаткові речовини для живлення рослин і тепло. Після завершення усіх робіт, стінки із зовнішніх сторін треба засипати землею до верхнього рівня і перетягнути плівкою з поліетилену або накрити склом.

Проста конструкція заглибленого парника змушує вибирати сухе місце, яке добре освітлене і захищене від вітрів. Візьміть до уваги і тіні, які відкидають будівлі і дерева, що стоять поряд. Наземний парник виглядає, як звичайне плівкове укриття грунту, в якому висіяне насіння або висаджена розсада. Для забезпечення оптимального температурного режиму, треба натягувати плівку максимально близько до сіянців, але в той же час так, щоб не перешкоджати їх вільному росту. Можна виділити декілька типів наземних парників, які розрізняються тільки за способом монтажу, висотою і експлуатаційними характеристиками.

Розглянемо основні з них:

Арочний -найпростіший і недорожчий в конструкційному плані парник. Головний недолік такої споруди в тому, що поліетиленова плівка, яка б вона не була за якістю, робиться непридатною дуже швидко. Це пов’язано з її частим згортанням і розгортанням, адже в місцях накладення на каркас постійно утворюється опуклості. Тому для цих парників придбавають найбільш дешеві плівки.

Чи знаєте ви? У Ісландії облаштування теплиць відбувається на гейзерах.

Види матеріалів для парника

В якості світлопрозорого матеріалу для накриття парників можна використати як скло, так і різні полімерні матеріали. Стекло-досить міцний матеріал, тому засклені теплиці служать роками, але основний недолік із-за якого його не часто використовують при створенні теплиць полягає в тому, що він пропускає не увесь спектр сонячного світла, яке таке потрібне для вирощування овочів. В результаті смакові якості їх погіршуються, оскільки вміст вітаміну “С” понижений. До того ж стекло важке і досить крихке. З матеріалів пластинчатої полімерної групи найбільше поширення отримала поліетиленова плівка, здебільшого через свою дешевизну. Крім того, її легко монтувати і вона пропускає необхідну кількість світла. Також такий матеріал легко знімається з будь-якої частини каркаса, якщо треба провітрити парник або загартувати розсаду. Основний недолік полягає в недовговічності, що пояснюється слабкою міцністю матеріалу.

До інших переваг плівки з поліетилену можна віднести:

• еластичність;
• морозостійкість;
• високу вологонепроникність;
• хорошу можливість проникнення кисню і вуглекислого газу;
• пропускання усього спектру сонячного світла;
• хорошу світлорозсіювальну здатність.

Полівінілхлоридна плівка наділена усіма перевагами поліетиленової плівки, до того ж має триваліший експлуатаційний термін, а з недоліків можна виділити хіба що низьку проникність ультрафіолетових променів (близько 20%). Але, на жаль, популярності ця плівка не набула. Поліетиленові і полівінілхлоридні матеріали, армовані скловолокном, служать до 8 років і мають светопропускную здатність в 75%. Найбільш поширений жорсткий полімерний матеріал-стільниковий полікарбонат. Його, мабуть, можна назвати золотою серединою, адже він має усі достоїнства скла і поліетиленової плівки і майже повністю позбавлений їх недоліків. За ціною стільниковий полікарбонат дорожчий за плівку, але дешевше і легше за скло. В той же час він набагато міцніший, отже довговічніше.

Переваги стільникового полікарбонату :

• висока пропускна спроможність сонячного світла до 86%, яка з часом може впасти максимум до 82%;
• відмінна світлорозсіювальна здатність, а це виключає появу сонячних опіків на рослинах;
• експлуатаційний термін складає 20 років;
• висока удароміцність матеріалу;
• відмінні теплоізоляційні якості;
• хороша стійкість до поганих кліматичних умов, зі збереженням усіх властивостей при екстремальних температурах від-40°C до +120°C;
• полегшений процес монтажу, завдяки невеликій вазі;
• хороша гнучкість (з нього можна робити різні конструкції для даху).

Розрізняють три види поликарбонатного покривного матеріалу : бюджетний, стандартний і преміум. Листи бюджетного класу мають меншу щільність, вони тонше і до їх складу входить більша кількість другосортної сировини. Вони дешевші, але експлуатаційний термін менший. Стандартні листи мають товщину 25 мм. З одного боку вони покриті захисним матеріалом, що оберігає полікарбонат від згубної дії довкілля. Саме у цього полікарбонату є усі переваги, які були описані вище. Його виготовляють відповідно до міжнародних стандартів якості.. Поликарбонат преміального класу має товщину від 4 до 30 мм і на відміну від стандартного класу, захисний матеріал на нім лежить з обох боків.

Ось тільки монтаж полікарбонату преміум класу зажадає від вас певних знань і навичок :

• ребра жорсткості повинні монтуватися вертикально щоб уникнути накопичення конденсату;
• не можна згинати полікарбонат по радіусу меншому, ніж той, який вказаний виробником;
• торці панелей перед монтажем треба загерметизувати;
• різати цей матеріал можна тільки пилою з маленькими зубцями або будівельним ножем;
• кріплять полікарбонат саморезами з термошайбами;
• конструкція парника зробленого своїми руками не припускає монтаж поликарбонатного матеріалу при температурах нижче +10°З;
• монтаж полікарбонату треба проводити тільки внахлест. Категорично заборонено монтувати його встык.

Чи знаєте ви? “Кришталевий палац”, був побудований в Лондоні в XIV повіці. У цій великій теплиці тривалий період проводилися багато фестивалів і різного роду заходу, у тому числі і прийоми королеви.

Як зробити парник своїми руками : покрокова інструкція і необхідні інструменти

Для того, щоб результати вирощеного урожаю виправдали ваші очікування, треба замислитися де поставити парник, який матеріал застосовувати при монтажі і по якому плану діяти, зводячи споруду. Усі ці питання треба вирішити ще до початку будівельних робіт.

Як зробити парник з дуг?

Після того, як дуги і покривний матеріал вибрані, можна починати виготовлення парника своїми руками.

Зборка каркаса :

1. Прикріпіть дуги скобами до основи з рейок або брусків, або прикопайте в землю.
2. Відстань між дугами не повинна перевищувати одного метра (оптимально-80 см). Інакше стійкість каркаса буде під загрозою.
3. Верх парника треба “зв’язати” арматурою для надання конструкції міцності. Можна використати і ПВХ труби потрібного розміру.

Важливо! Парник з дуг покрійте плівкою в усю довжину, щоб з торця вона доходила до землі. Це треба, щоб всередину не потрапляв вітер і не зруйнував повністю парник.

Якщо накривати каркас недорогою поліетиленовою плівкою, то з боків її можна придавлювати до землі підручними матеріалами. Дорожчі види покривного матеріалу треба буде прикріплювати спеціальними скобами до землі, або до основи дуг.

Як зробити парник з дерева?

Парники з дерева, які зроблені своїми руками любителями городниками,-найзручніші в освоєнні перших кроків по вирощуванню рослин. Їх роблять розбірними для зручності їх повторного використання наступного року. Зробити дерев’яний парник з мінімальними фінансовими витратами набагато простіше, ніж це може здатися на перший погляд.

Переносний парник

Зробити невеликий арочний парник переносного типу своїми руками зможе навіть недосвідчений городник. Маленькі розміри обмежують повноцінний відхід за овочевими культурами, якщо знаходитися усередині нього, тому доводиться наполовину знімати покриття для проведення поливу, прополки і інших робіт. Теплична плівка приходить в непридатний стан дуже швидко, тому краще потрудитися трохи більше і сконструювати парник у вигляді короба. У такої теплички можуть бути прозорими також і стінки, не лише дах. Для цього треба зібрати декілька дерев’яних рамок і скріпити їх воєдино. Для зручності доступу дах краще зробити відкидним на петлях і обладнати шпінгалетом, щоб вона не відкривалася від сильних вітряних поривів.

Важливо! Для того, щоб такий парник прослужив довше, встановите його на імпровізований цегляний фундамент. Якщо ж використати бруски, то їх треба буде просочити спеціальним складом, який перешкодить гниттю.

Стаціонарний парник

Стаціонарні парники для дачі, які споруджуються своїми руками, вимагають заставляння капітального фундаменту. Його можна збудувати із старої цегли на розчині з цементу, що є більше бюджетним варіантом. Також можна використати готові бетонні блоки або залити розчином, виставивши опалубку. Наступний етап-обв’язування конструкції. По периметру фундаменту укладете вгору дерев’яний брус перерізом 10х15 див. Бруси можна скріплювати будь-яким способом : “ластівчиним хвостом”, “в пів-дерева”, на анкер, або шляхом механічних накладок.

Важливо! У будь-якого парника має бути можливість провітрювання. Відмінно для цього підходить шарнірне кріплення рам або легка можливість зняття матеріалу укриття.

На бруси, що обв’язали, прикріплюють дерев’яне обрешетування, яке складається з вертикальних стійок і горизонтальних брусків з кроком в один метр максимум. Якщо організовувати плівкове покриття, то його можна натягнути над каркасом, закріпивши на крайніх планках, або створити модулі із старих віконних рам з плівкою замість скла, що з’єднуються в одну суцільну конструкцію. Дах може бути будь-яким, але обов’язково з ухилом, нехай навіть і мінімальним, який забезпечить стікання атмосферних опадів. Усередині парника можна вирити неглибоку траншею в довжину усієї конструкції, яку наповнюють добривами, а потім присипають потужним грунтовим шаром. Потужний шар грунту захистить глибокі корені рослини від опіків (висота в 30 см буде оптимальною).

Чи знаєте ви? У північних країнах часто пристроюють теплиці і парники до будинків. Таким чином, зручно одночасно доглядати за рослинами і обігрівати будинок.

Як зробити парник із старих вікон?

Для того, щоб зробити маленький парник із старих віконних рам своїми руками, вам знадобляться наступні матеріали:

• віконні рами в необхідному вам кількості;
• декілька довгих дощок, не товстих колод або брусків;
• стара цеглина або бетон під фундамент;
• елементи кріплення, для з’єднання рам між собою.

Коли матеріал для створення парника буде підібраний, слід точніше визначитися з його розмірами. Такого поняття, як оптимальна довжина парника, не існує, оскільки вона залежатиме від розмірів тих самих віконних рам і їх кількості.

Важливо! Не слід конструювати занадто великий парник, бо він не буде не таким зручним в експлуатаційним плані.

Перш ніж починати збирати конструкцію, упевніться в тому, що усі рами підібрані під один розмір. Підженіть дошки і бруси під необхідні вимоги і промажте бітумною мастикою або відпрацьованою машинною олією. По усьому периметру майбутньої будови викладете цеглу і покладете на них бруски. З внутрішньої сторони до бруса вертикально прикріплюйте саморезами дошки. Відстань між ними необхідно робити трохи меншою ширину рам. Згори, по зовнішній стороні, прикріпите нові дошки так, щоб верхній край перших повністю співпадав з вертикальними торцями. Після, до торців треба прикріпити крокви “будиночком”. Така форма потрібна, як ми вже обговорювали, для нормального стоку опадів. На готовий каркас прикріпите віконні рами, використавши для цього такі ж саморезы.

Важливо! Як мінімум, одна з рам парника повинна відкриватися, тому з одного боку її необхідно посадити на петлі, а з іншої-закріпити шпінгалетом.

Конструюємо металевий парник

Каркас парника, виготовлений з профільної труби,-ця найдовговічніша і надійніша споруда з усіх відомих видів укриттів для вирощування ранніх овочевих, ягідних і квіткових культур. Щоб сконструювати міні або великий парник дачний з металлопрофиля, треба узяти досить потужну трубу. Ідеально підійде профіль 40х20 мм. Для зв’язку рами по горизонталі досить буде труби з перерізом 20х20 мм. До придбання покривних матеріалів, для створення майбутнього каркаса, необхідно спланувати креслення майбутньої теплиці. Це допоможе вам в точніших прорахунках кількості необхідних матеріалів. Також це істотно скоротить час і втрату металу при різанні. Далі ми детальніше розглянемо, як зробити металевий міні парник своїми руками з найпростішим двосхилим дахом.

В першу чергу, визначитеся з тим, як конструктивно виглядатиме основа вашого майбутнього парника. Тут можна вибрати з декількох варіантів, починаючи з дерев’яних же/д шпал і закінчуючи гвинтовими палями. У цьому прикладі, ми розглянемо невеликий монолітний фундамент, глибиною в 30-40 см Перед заливкою викопаної траншеї, по усьому периметру закладете анкера для майбутнього кріплення труби. Як тільки ці деталі схопляться, приварите до них профільну трубу 40х20 мм, яка послужить надійною основою для кріплення усіх майбутніх каркасних рам вашого металевого парника. Щоб уникнути яких-небудь перекосів під час зборки рам, збір необхідно проводити на рівній і твердій поверхні. Якщо така є, тоді на ній слід розмітити контур майбутньої рами і нарізувати по ньому профільну трубу. Для спрощення процесу зборки, не обов’язково різати профіль на окремі частини, краще зробити невеликі точні надрізи болгаркою, а потім помалу зігнути трубу. Таким чином, повинна вийти рама потрібної форми. Точно прорахуйте кути надрізів, щоб зрізи труб при згинах зістиковувалися щільно і точно. Після цього ретельно приварите усі стики. Конструкції, до яких слід підходити з максимальною відповідальністю,-це торцеві рами. У одній з них будуть встановлені вхідні двері, а в іншій кватирка.

Якщо ж ви плануєте зробити міні парник, тоді двері можна виключити. Встановіть на петлі ці елементи прямо на рамі, коли вона ще лежить на складальному майданчику, оскільки додаткова вага утруднить монтаж. Профіль 40х20 мм має досить велику жорсткість, тому каркасні рами можна ставити через кожен метр. Між собою їх треба з’єднати відрізками квадратного профілю 20х20 мм. Встановлюють каркасні елементи з торцевої рами. Щоб вона не відхилялася від вертикального положення, її треба зафіксувати двома розкосами куточка, приваривши їх до горизонтальної фундаментної труби. Горизонтальні єднальні елементи профілю приварите на 10 см нижче від точки перегину рами. Це необхідно для того, щоб можна було максимально зручно прикріпити полікарбонат по ширині і по довжині.

Коли зварювання каркаса завершиться, слід приступати до установки поликарбонатных листів. До профільної труби вони кріпляться саморезами 3,2х25 мм з прес шайбами або спеціальними кріпильними елементами для полікарбонату. Усі листи встановлюються встык лицьовою стороною вгору. Торці листів обов’язково захистите якісним герметиком на силіконовій основі або встановите спеціальний захисний профіль з пластика. Довжина листа даху повинна виступати за профіль на 10 см, утворюючи, таким чином, скат. До дверей і кватирки полікарбонат кріпиться так само, як і до стінок. Тільки треба підібрати відповідні розміри, щоб він не заважав відкривати парник.

Парник своїми руками в домашніх умовах + фото, креслення

Функціональність і конструкція парників нічим не відрізняється від теплиць. Всі вони призначені для вирощування овочів та розсади. Єдиним розходженням укриттів є розмір. Теплиці – це великі споруди, що встановлюються стаціонарно на фундамент. При наявності опалення вирощування овочів може відбуватися взимку. Парник є зменшеною копією теплиці і найчастіше використовується для ранньої висадки розсади або вирощування овочів влітку в холодних регіонах. Виготовити парники для дачі набагато простіше, ніж будувати велику теплицю. Про вибір місця установки укриття, розробки креслення, виготовленні каркаса ми зараз і поговоримо.

• 1
  Оптимальне місце розміщення укриття для грядки
• 2
  Способи обігріву
• 3
  З яких матеріалів, і якої форми можна побудувати парник
  • 3.1
    Дугове укриття
  • 3.2
    Розбірне укриття з дерев’яних решіток
  • 3.3
    Стаціонарний парник з дерев’яного бруса
  • 3.4
    Парник з металевим каркасом
  • 3.5
    Використання старих віконних рам для виготовлення парника
  • 3.6
    Схема парника з поглибленням
  1. Оптимальне місце розміщення укриття для грядки
  2. Способи обігріву
  3. З яких матеріалів, і якої форми можна побудувати парник
  4. Дугове укриття
  5. Розбірне укриття з дерев’яних решіток
  6. Стаціонарний парник з дерев’яного бруса
  7. Парник з металевим каркасом
  8. Використання старих віконних рам для виготовлення парника
  9. Схема парника з поглибленням
  10. Креслення стаціонарних парників
  11. Виготовлення стаціонарного парника з дошки

  Оптимальне місце розміщення укриття для грядки
  

  Серед недосвідчених дачників існує думка, що таку просту конструкцію, як парник можна встановити на будь-якому місці своєї ділянки. Найпростіший варіант укриття – це увіткнути в землю дуги і зверху натягнути плівку. Але в чому сутність парника? Всередині цілодобово повинна підтримуватися оптимальна для розсади кімнатна температура. На мікроклімат впливає місце розташування укриття:

  • Деякі дачні ділянки можуть навіть не підійти для установки парників. Укриття розташовують на рівному і сухому місці. Складний рельєф і підтоплювані ділянки є перешкодою для спорудження парника.
  • Під установку укриття вибирають місце з гарним освітленням. Тінисті ділянки під деревами або іншими загородженнями не підійдуть. На парник днем повинно потрапляти сонце, щоб всередині укриття було тепло.
  • Добре коли побудований парник мало вентилюється холодними вітрами. Якщо ділянка дозволяє ставити укриття вздовж і впоперек, то завдовжки його краще повернути на південь. Таке розташування гарантує хороше освітлення всьому укриття.
  • Високе розташування грунтових вод може призвести до підвищеної вогкості усередині парника. Вода буде застоюватися, цвісти, що приведе до загибелі розсади. Вирішити проблему можна тільки облаштуванням дренажу.

  Дотримання цих простих правил допоможе отримати хороший урожай з вирощеної в парнику розсади.

  Способи обігріву
  

  Перш ніж побудувати парник своїми руками, треба подумати про спосіб підтримки всередині оптимальної температури. Рослини люблять постійність. Якщо під укриттям будуть часті перепади температури, розсада загальмує зростання. Теплолюбні і примхливі рослини можуть загинути.

  Існує кілька способів обігріву парників:

  • Безкоштовний і простий спосіб обігріву здійснюється з допомогою енергії сонця. Промені проникають крізь плівкове укриття парника, обігріваючи днем рослини і землю. Вночі джерелом тепла служить прогрітий грунт. Обігрів сонячною енергією застосовують більшість городників. Однак такий спосіб отримання тепла нестабільний. Накопиченого грунтом тепла не вистачає на всю ніч. Під ранок усередині парника спостерігається сильне зниження температури.
  • Електричний спосіб обігріву заснований на прокладці кабелю в грунті. Подібні укриття облаштовуються стаціонарно через складність виготовлення. Закладку парника починають з засипки гравійної подушки товщиною 20 мм, Зверху насипають шар піску товщиною 30 мм і разлаживают змійкою гріючий кабель. Все це засипають 50 мм шаром піску, після чого готовий пиріг вкривають металевою сіткою або листовим залізом. Такий захист запобіжить пошкодження кабелю при перекопуванні грядки.Плюс електричного обігріву в постійному підтриманні кімнатної температури всередині укриття, незалежно від погодних умов. Недоліком є дорожнеча матеріалів і зайві витрати на оплату електроенергії.
  • Золотою серединою між двома способами обігріву укриття є використання біопалива. Щоб своїми руками в домашніх умовах побудувати такий парник, дно грядки роблять із поглибленням. Туди засипають гній, рослинність, солому, загалом, всю органіку. В процесі біологічного розкладання відходів виділяється тепло.Спосіб досить простий і безкоштовний, але не дозволяє регулювати кількість тепла, що виділяється. При сильному підвищенні температури повітря в парнику виконують періодичне провітрювання.

  З яких матеріалів, і якої форми можна побудувати парник
  

  Щоб зрозуміти, як побудувати парник, треба розібратися, з чого він складається. Основою укриття служить каркас. Від складності конструкції залежить, буде готове укриття стаціонарним або переносним.

  Рада! Для виготовлення дачних парників зазвичай використовують найдешевші матеріали.

  Отже, найпростіші каркаси встановлюють з дуг. Більш складні конструкції споруджують з дерев’яних або металевих заготовок, віконних рам. В якості обшивки використовують кілька матеріалів:

  • Поліетиленова плівка є самим затребуваним матеріалом для укриття, але зазвичай її вистачає на 1-2 сезону. Більше прослужить армований поліетилен.
  • Ідеальним варіантом для укриття є неткане полотно. Матеріал продається різної щільності. Полотно не боїться сонячних променів і при дбайливому ставленні прослужить кілька сезонів.
  • Стаціонарні каркаси з дерева або металу можна обшити полікарбонатом, оргсклом або простим склом. Така обшивка обійдеться дорожче, а варіант зі склом може бути небезпечний через крихкість матеріалу.

  Зараз ми розглянемо на фото парники своїми руками, зроблені з різних матеріалів. Може, одна з конструкцій укриттів сподобається і вам.

  Дугове укриття
  

  Зовнішній вид парника нагадує тунель. Його схема не містить складних з’єднувальних вузлів. Каркас укриття виготовляють із зігнутих півколом дуг. Чим більше встановити їх в один ряд, тим довше вийде укриття. Виготовляють дуги з будь-якої пластикової труби діаметром 20-32 мм Чим міцніше труба, тим більше можна робити радіус дуги. В землю їх кріплять за допомогою дерев’яних кілочок або надягають на вбиті шматки арматури. Для міцності укриття тунельного між собою дуги можна пов’язати поперечно покладеної трубою.

  Міцніше дуги вийдуть із сталевого прута товщиною 6-12 мм. Якщо завести прут в гнучкий шлаг, він буде захищений від корозії.

  При бажанні готові дуги для укриття можна купити в магазині. На дачній ділянці їх залишиться тільки встановити на місці грядки.

  Рада! Не варто будувати занадто довгі дугові укриття. Хитка конструкція від сильного вітру може завалитися. У будь-якому випадку додатково для міцності по центру крайніх дуг тунелю встановлюють вертикальні опори.

  Укривають дугового каркас плівкою. Знизу її придавлюють до землі дошками чи цеглою. Допускається замість плівки використовувати неткане полотно.

  На відео можна розглянути пристрій дугового парника:

  Розбірне укриття з дерев’яних решіток
  

  Подивившись на фото парника з дерев’яних решіток можна зробити висновок, що це той самий тунель, тільки більш надійний. Решітки збивають з дерев’яної рейки. Причому їх можна зробити невеликими секціями, з’єднаними болтами. Дерев’яний каркас подібної конструкції легко збирати, і також швидко розбирати на зберігання.

  Парник з дерев’яних решіток міцний, не боїться сильних поривів вітру. Тут в якості обшивки може підійти оргскло або полікарбонат, але виникнуть складнощі доступу до рослин. Доведеться робити відкриваються секції на петлях. Простіше всього використовувати традиційне укриття з плівки або нетканого полотна.

  Стаціонарний парник з дерев’яного бруса
  

  Стаціонарні парники для дачі зручні тим, що їх не треба щороку збирати і розбирати. Дерев’яний каркас постійно стоїть на своєму місці, достатньо лише підготувати грунт на грядці, і можна висаджувати розсаду. По конструкції таке укриття вже нагадує невелику теплицю. Під дерев’яний каркас облаштовують основу. Фундамент заливають з бетону, викладають з блоків, вертикально закопують азбестові труби або збивають дерев’яний короб з товстого бруса. Кожен дачник вибирає для себе оптимальний варіант.

  Каркас укриття збивають з дерев’яного бруса перерізом 50х50 мм Дах стаціонарних парників роблять, що відкривається, щоб мати доступ до рослин. Плівка для обшивки дерев’яного каркасу – не кращий вибір. Її доведеться міняти кожен сезон. Раму краще засклити, обшити оргсклом або полікарбонатом. На крайній випадок підійде неткане полотно.

  Парник з металевим каркасом
  

  Стаціонарні парники виготовляють з металевим каркасом. Розбірну конструкцію на болтовом з’єднанні роблять рідко через складність виготовлення сполучних вузлів. Зазвичай каркас просто зварюють з труби, куточка або профілю. Рама виходить досить важка і вимагає облаштування бетонної основи.

  В якості укриття підходить оргскло або полікарбонат. Можна з армованого поліетилену або нетканого полотна пошити чохли. Для доступу до рослин на чохлах передбачають застібки.

  Використання старих віконних рам для виготовлення парника
  

  Після установки на дачному будинку пластикових вікон не варто викидати старі дерев’яні рами. З них вийде чудовий парник. Одразу треба зазначити, що споруда вийде тяжкий і під нього обладнали міцну основу. Фундамент найпростіше зробити з покладених без розчину шлакоблоків або цегли. Парник з дерев’яних рам вибудовую як окремо стояча будівля або примкнутое до будинку. У другому варіанті відпадає необхідність будівництва четвертої стіни.

  На підготовлений фундамент з бруса встановлюють короб, причому одну з бічних стінок, роблять вище. Ухил дозволить облаштувати стік дощової води з вікон. Усередині дерев’яного короба встановлюють перемички, а безпосередньо до них кріплять віконні рами. Відкриття вікон краще зробити від себе, тоді спереду парника надається вільний доступ до рослин.

  Схема парника з поглибленням
  

  Надземна частина парника з поглибленням може бути будь-якою. Хоча найчастіше її роблять у вигляді похилого виступу з землі. Особливістю цієї конструкції є облаштування самої грядки, що дозволяє зберегти внутрішнє тепло землі.

  На місці майбутнього парника знімають шар грунту глибиною до 400 мм. Дно ями засипають шлаком або керамзитом. З дерев’яного бруса по периметру ями збивають короб, насипають родючого грунту і організовують верхнє укриття будь-якого типу.

  За представленою схемою на фото можна побачити подібну конструкцію парника з поглибленням під біопаливо. Принцип облаштування однаковий, тільки яму для органіки доведеться копати глибше.

  Креслення стаціонарних парників
  

  Намалювати своїми руками креслення стаціонарних парників досить складно, не маючи в цій справі досвіду. Для ознайомлення представляємо кілька простих схем. Розміри показані в якості прикладу. Їх можна змінювати на свій розсуд для отримання каркаса потрібних габаритів.

  Виготовлення стаціонарного парника з дошки
  

  Зараз ми на простому прикладі розглянемо, як зробити парник своїми руками з дошки шириною – 150 мм, товщиною – 25 мм. Візьмемо ходовий розмір дерев’яного будиночка 3х1,05х0,6 м.

  Знайомимося з порядком ведення робіт:

  • Для виготовлення дерев’яного каркаса парника з дощок збивають два довгих щита розміром 3х0,6 м. Це будуть бічні стінки. Для верхньої і нижньої горизонтальної перемички використовують тільки цілісні дошки завдовжки 3 м. Вертикальні дерев’яні стояки нарізають довжиною 0,6 м Із заготовок на рівній ділянці землі викладають прямокутну бічну стінку парника, і збивають її цвяхами. Для акуратності з’єднання дерев’яних заготовок цвяхи можна замінити саморізами.
  • За таким же принципом виготовляють два менших щита для торцевих стінок. У нашому прикладі розмір щитів становить 1,05х0,6 м. З готових чотирьох дерев’яних щитів збирають прямокутну коробку. Для їх скріплення можна використовувати болти або накладні металеві куточки і саморізи.
  • Далі, приступають до виготовлення крокв. Для даного прикладу беруть шість дощок довжиною 0,55 м. Один кінець запиливают під кутом 60о, а інший – 30о. На землі викладають попарно заготовки. Має вийти три крокви двосхилого даху в формі будиночка. Між собою отримані дерев’яні косинці підсилюють перемичкою.
  • Готові крокви фіксують до зібраної прямокутній коробці, і починають формувати дах. Однією цільною дошкою довжиною 3 м з’єднують крокви між собою в самому верху. У цьому місці утворюється коник. Нижче від гребеня крокви можна збити короткими дошками. Вони потрібні тільки для закріплення обшивального матеріалу.

  Готовий дерев’яний каркас обробляють захисним просоченням, після чого приступають до обшивки будь-яким матеріалом, будь то плівка або неткане полотно.

  На відео представлені різні варіанти дачних парників:

  Парник на дачі є важливою спорудою. На його виготовлення піде мінімум коштів і часу, а користі укриття принесе максимум.