Як визначити вагу корови без ваг: таблиця і відео

Більшість людей, які розводять велику рогату худобу, вважають, що доцільніше продавати молодняк, а також корів організаціям і підприємствам, що виготовляють бакалійну продукцію. І скажу вам, це правильне рішення. Звичайно, спочатку варто попрацювати, щоб знайти такого покупця, але в подальшій співпраці він буде неоціненним. Природно, що перед здачею туші, треба вміти визначити жива вага великої рогатої худоби. Іноді доводиться це робити без ваг. Як правильно проводити дані вимірювання, а також як провести переклад сантиметрів в кілограми, ми розповімо далі, в нашій статті.

Необхідно знати, що впливає на закупівельну вартість ВРХ. Існує кілька важливих чинників, від яких ціна може піднятися, або навпаки знизиться.

На вартість худоби впливають такі показники, як жива вага і вгодованість тварини. Останній момент визначають зовнішнім оглядом, промацуванням м’язових тканин, і ділянок відкладання жиру. Зовнішній вигляд худоби може багато про що розповісти.

Після ретельного огляду можна зробити висновки про стан здоров’я тварини, а відповідно, дізнатися про рівні смакових якостей м’яса. Адже, чим здоровіше корова, тим краще продукти, які можна отримати від неї.

Для того, щоб визначити вгодованість тварини, треба знати, де розташовується підшкірний жир. І вміти його промацати. Даний момент є головним чинником, що свідчить про ступеня вгодованості тварин.

У домашнього рогатої худоби жир спочатку відкладається на задній частині тулуба: у кореня хвоста, на сідничних горбах, Крижі, щупі, потім на Маклаков, попереку, ребрах і, в останню чергу, на лопатках і шиї.

корови

Для того щоб можна було правильно визначити ступінь вгодованості ВРХ, необхідно знати, що їх існує три типи. А саме:

Далі розглянемо кожну з них, більш докладно.

До вищої категорії вгодованості відносять тварин, зовнішній вигляд у яких досить розвинений. Особливо привертає увагу сильно розвинена мускулатура тіла. У таких особин форми тулуба помітно округлі. Також можна відносити до даної міри тварин, у яких лопатки не сильно виділяються, а спекулянти і сідничні горби закруглені. Стегна у худоби такої вгодованості повинні бути досить великими і м’ясистими, а остисті відростки спинних і поперечних хребцов не помітні. Все це приховано під гарною красивою шкірою. Ще у тварин даної ступеня вгодованості підшкірний жир розташовується у основи хвоста, на сідничних горбах, Маклаков, двох останніх ребрах, і в цьому можна переконається, ретельно промацавши рукою. Зовнішній вигляд у даного худоби дуже хороший, вони красиві, шкіра блискуча, з м’якою щетиною. З першого погляду, можна помітити, що худоба досить вгодовані, та на його годуванні не економили.

Середня вгодованість – це коли худобу володіє тулубом з добре розвиненою мускулатурою. За зовнішнім виглядом вже з’являються перші претензії. Жівотноевиглядіт, в принципі, задовільно, але не надто ідеально, і не жахливо худорлявий. При огляді можна сказати, що не заважало б його і догодувати. Але, таких особин, все-таки, приймають скупники м’яса. У даній категорії буде вирішальним фактором, скільки ж буде важити худобу. Тварини, які мають такий зовнішній вигляд, як раз і відносяться до середньої вгодованості.

У в міру вгодованого худоби форма тулуба відрізняється невеликою незграбністю, при цьому лопатки дуже добре виділяються, а стегна стрункі. Також у даної тварини остисті відростки спинних і поперечних хребцов, а також сідничні горби і спекулянти значно виступають, але при цьому, не надто різко, злегка приховані підшкірним жиром. Все ж таки присутня якась округлість форм, що не властиво наступного ступеня. Ще до середньої вгодованості відносять тварин, у яких відкладення жиру прощупується у основи хвоста і на сідничних горбах, і щуп наповнений не сильно.

Нижче середньої вгодованість відрізняється від попередньої більш значними кутовими формами тулуба. В цілому, тварина, має виглядати більш-менш задовільно. Хоча, відразу ж видно, що був явний недокорм ската. Характерними моментами для даної ступеня вгодованості належать:

• Відсутність округлих форм;
• Незграбність тулуба, при цьому лопатки капітально випирають;
• Стегна плоскі і підтягнуті;
• Остисті відростки спинних і поперечних хребцов, а також спекулянти і сідничні горби помітно виступають;
• Відкладення підшкірного жиру не прощупується.

Тварини, які відносяться до останньої ступеня вгодованості, буду мати значно нижчу вартість, ніж представники першої категорії.

Тому, необхідно не забувати створювати великій рогатій худобі комфортні умови проживання. А саме, правильне харчування, в першу чергу. Також треба стежити за станом здоров’я тварини, і при перших ознаках захворювань, звертатися до ветеринара, а не пускати все на самоплив. І створити хороші умови в приміщенні для утримання корів. Там повинно бути сухо, тепло і без протягів. Обов’язково треба на підлогу класти підстилку, і стежити за її чистотою. Тому, що якщо у корови замерзає вим’я, можуть початися серйозні захворювання, які не тільки впливають на загальний стан здоров’я, але іноді і на життєдіяльність в цілому.

Як визначити жива вага ВРХ?

Існує кілька способів, як встановити точну масу тварин.

Першим, і найбільш точним є визначення за допомогою ваг. В цьому випадку ви можете з точністю встановити, кількість кілограмів продаваного тварини.

Але, бувають випадки, коли в наявності немає ваг, або вони зламані, а іноді, корова або бичок таких великих розмірів, що не вмістяться ні на одну вимірювальну поверхню. В такому випадку можна провести вимірювання живої ваги за промірами. Як це зробити? І який інвентар необхідний для проведення даної процедури?

Отже, нам знадобиться стрічка для виміру тварини. Саме з її допомогою ми будемо встановлювати жива вага рогатої худоби.

Щоб дізнатися точну масу, треба правильно виміряти тварини.

Для цього треба виміряти за допомогою стрічки обхват грудної клітини за лопатками, по лінії, яка проходить вертикально від заднього краю лопатки. Це перший важливий показник. І також потрібно виміряти косу довжину тулуба – від переднього краю плече-лопаткового з’єднання і до виступу сідничних горбів. Це другий показник.

Нижче представлена ​​таблиця визначення живої ваги ВРХ. У ній є два показники вимірів: перший – обхват грудної клітини, і другий – довжина тулуба. Вибравши два виміру, які вийшли у вас, можна дізнатися яка ж маса у вашої тварини.

Ця таблиця, в подальшому вам може знадобитися, якщо ви збираєтеся продовжувати або починати розведення великої рогатої худоби. А тим більше, якщо ви плануєте збільшити поголів’я вашої ферми. Адже, дуже часто треба вміти прорахувати точний вихід м’яса, щоб не постраждати у фінансовому питанні. В цілому, розведення великої рогатої худоби з метою м’ясної продажу, дуже швидко стане приносити прибуток. Тому, що яловичина – це дуже смачне і корисне м’ясо. Його можна їсти і дітям, і людям, що сидять на дієті. А тим, у кого є нестача заліза в організмі, яловичина взагалі є обов’язковим продуктом. Та й вартість на неї досить висока.

Нижче середня вгодованість

канд. екон. наук, доцент Харківського національного технічного університету

сільського господарства ім. Петра Василенка

Ключевые вопросы, которые рассматриваются:

· Раскрыт первичный учет реализации молодняка животных и животных на откорме мясоперерабатывающим предприятиям;

· Проанализированы причины потерь живой массы животных при их транспортировке от хозяйства до мясокомбината;

· Предложена методика отражения в учете потерь живой массы животных в процессе перевозки до мясокомбината.

Key issues that are examined:

· The primary accounting of realization of animals to the a meat-packing enterprises is opened;

· The reasons of losses of alive weight of animals at their transportation up to plant are analysed;

· The technique of reflection in the accounting of losses of alive weight of animals during transportation up to a meat-packing plant is offered.

Україна йде по шляху впровадження ринкових відносин, зміни форм і методів управління економікою, важливою складовою якого є бухгалтерський облік. Вже шостий рік відбувається освоєння та впровадження в практику нових нормативних документів з ведення бухгалтерського обліку на підприємствах. Як свідчать наукові публікації та практичний досвід, виникає багато проблем з адаптацією національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку до нових умов господарювання. Особливо це стосується питань обліку специфічних операцій на будь-якому підприємстві, в тому числі в агроформуваннях. До окремих об’єктів обліку, яких не має жодна інша галузь народного господарства, у сільськогосподарських підприємствах належать тварини продуктивного стада і на вирощуванні та відгодівлі.

Гарна м’ясна якість тварин досягається шляхом нагулу або відгодівлі. Жива вага тварин і вихід від них м’яса при цьому значно підвищуються. Так, вага тварин середньої вгодованості на 15-20% більше, ніж вага таких же тварин нижчесередньої вгодованості. Доведення тварин до вищої кондиції дозволяє збільшити вагу на 25-30% проти первісної [1,с.7].

Основними завданнями обліку продуктивних та молодняку тварин, птиці й тварин на відгодівлі в сільгосппідприємствах є: своєчасне та правильне документальне відображення операцій та забезпечення достовірних даних щодо надходження з виробництва та вибуття тварин і одержання продукції; контроль за збереженням тварин у місцях їх утримання та на всіх етапах їхнього руху; забезпечення щоденної реєстрації даних про рух поголів’я з метою визначення потреби ферми (бригади) в кормах на кожний день; правильне обчислення фактичної вартості тварин при їх надходженні та вибутті; здійснення заходів з метою недопущення нестач, крадіжок та загибелі тварин [ 2 ] .

Облік реалізації тварин на вирощуванні та відгодівлі є найважливішою ділянкою бухгалтерської роботи, оскільки на цьому етапі формується основна частина доходів агроформувань, які спеціалізуються на виробництві продукції вирощування молодняку тварин, птиці та тварин на відгодівлі. Практика свідчить, що при відображенні реалізації худоби виникає ряд питань, пов’язаних з обліком ваги вибувших тварин і виходу м’яса, з нарахуванням виручки.

Поставка-продаж худоби відбуваються на договірних засадах сільськогосподарських підприємств із заготівельними організаціями та іншими покупцями. З цією метою укладаються договори контрактації, які підвищують відповідальність агроформувань за здавання, а переробних підприємств за правильне та своєчасне приймання тварин.

В наш час все більше практикується здавання тварин на м’ясопереробні підприємства безпосередньо із господарств. Наряду з цим здійснюється виробництво м’яса у великих спеціалізованих господарствах, де є цехи по забою і переробці худоби та зберіганню м’яса. Розширення прямих зв’язків тваринницьких господарств з м’ясопереробними підприємствами і торгівельними організаціями дозволяє здешевити заготівлю, прискорити строки доставки продуктів споживачам і підвищити їх якість.

На кожну партію тварин, яких відправляють для продажу, сільськогосподарські підприємства оформляють товарно-транспортні накладні (ф. №1 с.-г. тварини) та ветеринарні свідоцтва (для племінних тварин – племінні свідоцтва).

З 1 січня 2004 року продаж племінних тварин на внутрішньому ринку та експорт будь-якої великої рогатої худоби здійснюється за наявності прикріплених на тваринах бирок, паспорта ВРХ та ветеринарної картки до нього. Для іншої великої рогатої худоби ідентифікація стає обов’язковою з 01.07.2005 р.

Товарно-транспортні накладні на ВРХ, коней заповнюють на основі зважування кожної голови з указанням інвентарного номера тварини, статі, віку, живої маси і вгодованості. На свиней, овець, кіз і кролів дані записують по групам тварин з однаковою вгодованістю. Птицю відображають за видами і віковими групами.

Товарно-транспортну накладну складають в чотирьох примірниках. Перший примірник накладної з розпискою водія залишається на фермі, інші три вручаються водію. З них другий примірник передається вантажоодержувачу, а третій і четвертий з відміткою про приймання тварин м’ясокомбінатом здають в бухгалтерію сільськогосподарського підприємства. Один з них додається до подорожнього листа вантажного автомобіля, а другий – бухгалтеру, який веде облік поголів’я тварин.

За одночасної відправки великої кількості тварин, які мають індивідуальні інвентарні номери, використовують бланки – продовження ТТН. За відправки тварин залізницею ведуть Дорожній журнал худоби, що відправлена залізницею (ф. № 99а).

Для запобігання втрат в масі та вгодованості худоби при її транспортуванні, перегоні на м’ясокомбінати і приймальні пункти та при передзабійному утриманні сільськогосподарські підприємства і заготівельні організації повинні приймати необхідні заходи: використовувати спеціалізований транспорт; забезпечувати тварин кормами та водою в період їх знаходження в дорозі; організовувати ветеринарний контроль; проводити дезинфекцію транспортних засобів та тари; надавати при необхідності добовий відпочинок худобі на м’ясопереробних підприємствах, тощо.

Худобу, птицю і кролів обов’язково приймають в присутності представника господарства-здавальника. Тварини, доставлені на м’ясокомбінат, підлягають спочатку ветеринарно-санітарному огляду. Потім визначають вгодованість по розвитку мускулатури та відкладенню жиру. Різниця у вгодованості обумовлює різну вартість тварин.

М’ясопереробні підприємства можуть розрахуватися з сільськогосподарськими підприємствами – здавальниками худоби за живу масу тварин. При цьому вони, приймаючи худобу, роблять знижку з фактично прийнятої живої маси на вміст шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Заготівельні організації використовують знижку на вміст ШКТ у розмірі 3%, якщо тварини доставлені автомобільним транспортом з відстані понад 50 до 100 км включно. Без знижки приймають худобу, птицю і кролів, доставлених автотранспортом з відстані понад 100 км, а також кролів і птицю, які прибули багажем. За кожну повну і неповну годину затримки приймання понад 2 годин знижка зменшується на 0,5%.

Якщо худоба брудна (містить грудки гною на шкірі), приймальник може провести знижку з кожної забрудненої тварини до 1%. З живої маси стільних корів у другому періоді стільності чи відповідно суягних овець, супоросних свиноматок встановлюють знижку у розмірі 10% (понад знижки на вміст ШКТ). Знижки за два або три показники складаються і по одержаному сумарному відсотку роблять загальну знижку з живої маси.

Як свідчить досвід, різниця у вазі приймання і вазі здавання тварин в бухгалтерському обліку агроформувань не відображається. При цьому, жива маса прийнятих м’ясокомбінатом тварин впливає на суму виручки їх постачальникам. Практично об’єктом обліку на сільськогосподарських підприємствах, які реалізують худобу, є тільки жива маса тварин, яка була встановлена в господарствах у момент відправлення худоби. При цьому, якщо м’ясокомбінат нараховує виручку за забиту худобу за вагою парної туші з врахуванням вгодованості тварин, скидки на ШКТ не мають визначального значення. Тому м’ясокомбінат може погодитися з вагою відправлених тварин з господарства.

Однак, дійсно, жива маса тварин може зменшуватися в процесі їх перевезення. До значних втрат ваги тварин призводить збільшення часу їх транспортування та простоїв автотранспорту з худобою у м’ясокомбінату перед її вивантаженням. Тобто, вага відправлених з господарства тварин може не співпадати з вагою прийнятої худоби на м’ясокомбінаті. На наш погляд, різниця в вазі тварин повинна відображатися в обліку в залежності від винних. Однак, щоб запобігти цим негативним явищам, необхідно дотримуватися графіку здавання-приймання худоби, в документах на переміщення тварин доцільно вказувати час здавання, відправлення худоби, простоїв автотранспорту, прийняття тварин м’ясокомбінатом, переробки худоби. Граничний час приймання, транспортування та розвантаження худоби не повинен перевищувати трьох годин, з тим, щоб забезпечити забій худоби в день її відправлення з господарства. При цьому годівлю та поїння тварин необхідно припиняти за три години до їх здавання-приймання. Потрібно суворо контролювати встановлені строки, щоб обґрунтовано пред’являти претензії.

Зараз широко використовується м’ясопереробними підприємствами приймання тварин по забійній вазі та якості м’яса. Встановлюються закупівельні ціни на м’ясо великої та дрібної рогатої худоби і свиней для розрахунків з постачальниками за прийняту від них худобу по вазі та якості м’яса, одержаного після забою тварин. При цьому необхідно, щоб доставлена худоба не знеосіблювалася, а розміщувалася окремими партіями. Це забезпечує об’єктивну оцінку вартості тварин і правильний розрахунок за них з кожним господарством.

Коефіцієнти перерахунку м’яса в живу вагу представлені в табл.1.

Коефіцієнти перерахунку м’яса в живу вагу [ 1, с. 49 ]