МІФ БЕРЕГИНЯ

Йшли і йшли люди до Сварога та Берегині зранку й до вечора: подивитися на хатину, на піч і жорна, скуштувати того дива, що хлібом зветься й схоже на Сонце.

І нічого не таїв од людей Сварог, все показував і пригощав хлібом. Їли вони той хліб і казали: „Хочемо й ми піч мати та хліб пекти”.

І казав їм Сварог: „Спочатку кутини будуйте, виходьте з печер та бурдеїв. Годі скніти в темряві та холоді. Час жити в світлій хаті. ”

Тоді просили його люди: „Навчи ставити ті кутини”.

І сказав їм Сварог: „Ось піду я від коша до коша показувати, як ставити хатину, як піч мурувати, як жорна тесати”.

„Коли ж се буде?” — нетерпляче доскіпувалися люди.

„Ось тільки закінчу ткацький верстат будувати”.

„Се таке, що на ньому ткатимете полотно так, як навчить вас Берегиня”.

Тоді промовляла до людей Берегиня:

„Ось годі вам, люди, ходити в диких шкурах. Треба ткати біле м’яке полотно та ходити в білій одяганці, як личить дітям Білобога. Я навчу вас, люди, як з конопель куделю робити, як нитку сукати, полотно ткати, як його вибілювати та вишивати”.

Люди слухали й раділи. Та надходила ніч і страх виповзав на Землю з усіх шпарин. Бо починала Земля трястись і гойдатися. То лютував Чорнобог. Він шаленів, метався в своєму похмурому Підземному Царстві, несамовито гупав усім тулубом своїм у Землю, намагаючись її розвалити чи перевернути. Та — дарма.

Тоді гримів його трубний голос:

„Он Сварог вже навчає людей кутини білі ставити, печі мурувати. А Берегиня хоче вдягати людей в біле полотно, аби відлякувати моє чорне військо, що боїться усього світлого. Тож мушу якнайскоріше знищити і Сварога, і Берегиню, і творіння їхнє. ”

І зійшлися Чорнобог і Мара, і стали вони нутрощі свої спорожняти. І з тої твані смердючої вродилося ціле стадо ящерів — чорних панцирних потвор.

І повелів їм Чорнобог іти на Землю й розтоптати хатину Сварога й Берегині, і їхню піч, і жорна, і їх самих разом зі Сварожичами.

Тоді здригнулася й загупотіла Земля, коли по ній важко полізли чорні ящери. Вони нестримно — тупою панцирною лавою — сунули на білу хату Сварога й Берегині.

І вихопилися назустріч потворам хоробрі Сварожичі, але їхні двогострі мечі відскакували від зроговілого панцира ящерів і сини Сварога мусили відступити геть. Не зміг зупинити Чорнобогове військо і бог Сварог — він кидав у плазунів палаючі смолоскипи, проте їхній панцир не горів і не пікся.

І коли загрозливо наблизились ящери й мали ось-ось розчавити першу на Землі хатину, з неї вийшла Берегиня. Вся в яскраво-білому вбранні, з червоними, вишитими на білому полотні „стрілами Перуна” та „соколами”. Богиня здійняла догори руки — і. чорне військо враз зупинилося, ніби заворожене білою красою.

Тоді Берегиня сміливо рушила з піднятими руками на ящерів, і вони стали понуро відповзати.

І йшла вперед богиня в білому сяйві своєму, і відкочувався назад чорний морок потвор. І тоді загнала Берегиня чорних ящерів у річку Рось. І закишіла вода від них, і почорніла, і загнила вмить. І сморід дійшов до Вирію, і в гніві великому Білобог — творець Росі — змахнув чарівною рукою своєю — і тої ж самої миті панцирні потвори перетворились в скелі, що обрамили береги цієї річки.

І Краса засяяла довкруж, і Берегиня була богинею Краси і захисницею її. І пішла по Землі слава про Берегиню як захисницю Білої Хати. І стали люди її віншувати і молитись їй, захисниці дому людського від чорних сил. І, навчившись робити полотно, стали роси, і гукри, і кияни вишивати не тільки „стріли Перуна” та „соколів”, а й Берегиню з піднятими в захисному пориві руками, і почали вони вирізьблювати образ Великої Охоронниці на дверях, на вікнах, вишивати її постать на рушниках, на сорочках, аби Берегиня захищала їх від усього злого завжди й повсюдно.

Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2024 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.

Словник української мови

1. Конопляна, лляна, бавовняна, а також штучна або шовкова тканина особливого переплетення. Яка пряжа, таке й полотно ляже (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 104) ; Стара економка.. винесла з покоїв сувій полотна (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 286) ; — Буде ж у нас лазарет.. Так я оце на полотно дивлюсь. Як ти гадаєш, Іване: згодиться на бинти? (Олесь Гончар, II, 1959, 411) ; В’язальний цех готував з тієї [капронової] нитки синтетичне шерстяне полотно (Василь Козаченко, Листи. 1967, 246) ; * Образно. Зимовий вечір усе ткав і ткав над селом свої полотна, і вони ніжно спадали з невидимих верстатів на прихоплену морозцем землю (Михайло Стельмах, I, 1962, 641) ; * У порівняннях. А он з-за гаю виглядає Ставок, неначе полотно (Тарас Шевченко, II, 1963, 253) ; Юля стояла під повіткою, ..бліда як полотно (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 426) .

2. Те саме, що полотнище 2. Над Дніпром.. Здіймався пам’ятник герою, Іще прикритий полотном (Микола Нагнибіда, Пісня. 1949, 138) ;
// У живопису — шматок тканини для малювання картин (звичайно олійною фарбою). Пекарня була залита таким ясним світом, що полум’я в печі тільки червоніло, буцім намальоване на полотні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 73) ; Перші мазки лягають на полотно, і Степан Васильович приємним тенорком тихенько наспівує (Михайло Стельмах, I, 1962, 251) .

3. Картина художника (звичайно на тканині). З полотна дивились .. змінливі зелені вогні і старе золото пишного волосся (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 437) ; Величні красоти гірської природи показано на численних полотнах (Олександр Ільченко, Вибр., 1948, 46) ; Повернувшись у Росію, Брюллов протягом багатьох років (1836—1843) працює над великим полотном «Осада Пскова» (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 32) ;
// Літературний або музичний твір, який зображує широку картину чого-небудь. Створення великого епічного полотна про життя і діяльність В. І. Леніна — назріле завдання радянської літератури (Радянське літературознавство, 6, 1967, 25) ; «Тарас Бульба» М. В. Лисенка — монументальне епіко-героїчне патріотичне полотно про боротьбу українського народу проти польсько-шляхетських загарбників (Мистецтво, 3, 1955, 28) .

4. Проїзна поверхня залізничної, автогужової та ін. дороги. За насипаним полотном залізниці стримів Солом’янський шпиль (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 258) ; Марія глянула під ноги на полотно шосе і нічого примітного не побачила (Юрій Смолич, Ми разом. 1950, 123) ; Вилетів на полотно красень-паровоз, тягнучи за собою зелені запилені вагони (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 137) ; На центральних вулицях міст трамваї тепер майже не курсують, значно вивільнивши полотно дороги (Літературна Україна, 2.IX 1966, 1) .
Дорожнє (земляне і т. ін. ) полотно , спец. — споруда із ґрунтів, гравію або каміння, яка служить основою залізничної колії або автогужової дороги. Крутість укосів земляного полотна залежить від роду ґрунту, висоти насипу і глибини виїмки (Інженерна геодезія, 1959, 269) .

5. спец. Складова частина якого-небудь механізму, що має вигляд стрічки, смуги. Транспортувальне полотно з людською бережливістю і акуратністю несло колосся в приймальну камеру молотарки (Радянська Україна, 4.VIII 1959, 2) .

6. спец. Плоска тонка частина якого-небудь інструмента, знаряддя і т. ін. Полотно пилки завжди тримають перпендикулярно до різаної площини (Хлібороб України, 6, 1970, 40) ; Складається ножівка з рамки — суцільної або розсувної і ножівкового полотна, закріпленого в рамці (Слюсарна справа, 1957, 159) .

7. Одна з двох половин дверей, воріт і т. ін.; стулка. У Києві вже зроблені перші кроки по впровадженню нового засобу облицювання дверних полотен (Наука і життя, 11, 1964, 29) .