Опис та характеристика рослини троянда

Ця рослина здавна вважалося об’єктом захоплення і поклоніння. Не дарма саме її вибрали як символ кохання. Перші згадки про троянду можна зустріти ще в переказах стародавніх індусів. Легенди про прекрасні квіти зустрічаються і в літописах Стародавнього Ірану.

За переказами чарівну білу Троянду з дуже гострими шипами створив сам Аллах. Вона повинна була стати володаркою квітів замість чудового, але вже дуже ледачого Лотоса. Сьогодні ця рослина може стати справжньою окрасою вашого саду.

Троянди є дуже цінні у декоративному садівництві, їх також розводять і для одержання ефірної олії; з пелюстків деяких троянд варять конфітури і готують напій. Троянди розводять майже у всіх країнах. Щороку з’являються все нові сорти, і багато з них стають всесвітньо відомими.

Цілющі властивості троянди були відомі з античних часів. Проте в наш час[коли?] західна медицина мало використовує троянду, у той час як на Сході ставлення до неї не змінилося. У середньовіччя трояндою лікували величезну кількість захворювань: порушення менструального циклу, головний біль, шлункові розлади, застійні явища в печінці, лихоманку (чуму), очні інфекції та шкірні захворювання.

В Україні велику колекцію троянд зібрано в Нікітському (Ялта) й Одеському ботанічних садах та в Ботанічному саду АН УРСР (Київ). В Україні поширені декоративні сорти троянд: ремонтантні (Нікітська рожева, Українка, Катерина, Фрау Карл Дружкі, Ульріх Бруннер), чайно-гібридні (Веснянка, Наталка, Червона Україна, Фрейбурґ 2), пернеціянські (Вільгельм Кордес, Кабардинка, Віль де Парі), поліянтові (Зоя Космодем’янська, Ґлорія Мунді, Кучерява), чайні (Артек, Маруся, Переможець, Батьківщина), виткі (Рубін, Ексцельза, Нью-Давн, Біла Дороті) та ін. Етероолійна (з високим вмістом ефірних олій) троянда, представлена двома видами: трояндою дамаською і трояндою французькою. Урожайність квіток троянд 50 центнерів з га, площа насаджень (за часів СРСР): в УРСР близько 2 000 га (в усьому СРСР близько 4 600), головним чином в Кримській, Запорізькій і Одеській областях; на Кубані та на Чорноморському узбережжі.

Будова рослини

Листя більшості видів троянд 5-15 сантиметрів завдовжки, перисті. Листя, як правило, має зубчасті краї, і часто кілька шипів на нижній частині.

Плоди троянди мають ягідноподібну структуру, та мають загальну назву шипшина. Різновиди троянд, які мають широко відкриті квітки, привабливі для запилення бджіл і інших комах, отже більш схильні до підвищеної «врожайності». Проте більшість культурно-декоративних сортів мають таку щільність бутонів, що вони не забезпечують доступ для комах, отже запилення не відбувається. Більшість різновидів троянди має червоні плоди, але деякі (наприклад pimpinellifolia) мають темно-пурпурові, навіть чорні шипшини. Кожну «ягоду» оточує зовнішній м’ясистий шар, який містить від 5 до 160 насінин, які оточені тонкими, але жорсткими «волосинами». Трояндові плоди деяких сортів (Шипшина собача) дуже багаті вітаміном C, напевно найнасиченіші цим вітаміном серед будь-яких рослин.

Біологічна класифікація

троянда – сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Сорт троянд Керіо (Kerio)

Всі троянди, без сумніву, прекрасні. Але є серед них найвишуканіші, найніжніші, найгарніші. До них по праву можна зарахувати чайно-гібридну троянду сорту “Керіо” – яскраве жовте сонечко, золоту теплий квітку, створену голландськими селекціонерами.

У 2002 році ця троянда була зареєстрована під назвою Luxuries, що в перекладі з англійської означає “предмети розкоші” і як не можна краще характеризує даний сорт.

Дійсно, розкішна квітка! Витягнуті бутони поступово набувають форму граціозної чаші з високим центром, діаметр якої може досягати 13 і навіть 15 см! Серединка квітки залишається закритою, що надає їй особливу красу і завершеність.

Опис троянди Керіо

Колір настільки життєрадісний, яскравий і насичений, що “Керіо” виділяється навіть серед інших рослин, забарвлених в жовті відтінки. Коли квітка повністю розкривається, на краях пелюсток з’являється тонка помаранчева смужка. Природа ніби окреслює межу, підкреслюючи бездоганність свого творіння.

Кущі сильні, прямостоячі, більше метра у висоту і 60 см в діаметрі. Стебла прямі і міцні, з невеликою кількістю шипів. Зазвичай формується по одній квітці, рідше – по два – чотири.

Фото троянди Керіо

Троянда “Керіо”, як і всі її чайно-гібридні родичі, має красу чайних троянд і високу життєздатність гібридів. Вона стійка до шкідників і хвороб, здатна переносити морози до двадцяти градусів, спеку і дощ. Правда, забарвлення її може злегка постраждати від дуже сильних сонячних променів, стати блідіше, хоча троянда відрізняється стійкістю і зазвичай не вигоряє на сонці і не змінюється від впливу дощу. Іноді може з’явитися блідо-рожевий відтінок, це говорить про нестачу світла.

В ідеалі рослину слід висаджувати на провітрюваних, але захищених від сильних поривів ділянках, де протягом дня переважає легка півтінь.

Грунт для посадки повинен бути родючим, пухким і легким. Заболочені, кам’янисті, піщані і засолені ділянки для неї не годиться. Посадку краще проводити в кінці квітня або в травні, але в регіонах з теплою осінню підійдуть і осінні посадки.

Посадочні ямки в діаметрі і по глибині повинні складати 50 см, таким же має бути і відстань між кущами. На дно укладають дренаж, потім спеціальний грунт для троянд або суміш з перегною, землі та піску, добрива. Все зволожується.

Коріння саджанців можна попередньо замочити у воді або в розчині біостимулятора. Засипати їх треба так, щоб коренева шийка була на 5-7см нижче рівня грунту. Землю утрамбовують, поливають і мульчують.

Кращим способом розмноження троянди “Керіо” є вегетативне розмноження. Найвищі результати дає живцювання.

Черенок розміром до 15 см з 3 або 5 живими бруньками на початку червня відрізають від здорових пагонів. Нижній косий край замочують в розчині біостимулятора і висаджують в парник в зволожену суміш торфу і перегною. Навесні саджанці з гарною кореневою системою переносять на постійне місце.

Троянда, практично, не піддається грибковим захворюванням, але для профілактики її можна обробити фунгіцидами на початку і в кінці сезону.

Дуже рідко на неї можуть напасти попелиця, павутинний кліщ і трипси. Слід обробляти рослину універсальними інсектицидами і акарицидами. Для відлякування комах рекомендується висаджувати по сусідству пряні трави, чорнобривці, календулу, настурції, лаванду і базилік.

Догляд включає прополювання, щотижневий полив і розпушування. Підгодувати троянду краще мінеральними добривами. На початку вегетації підійдуть азотні добрива, в період цвітіння – комплексні засоби, восени – суперфосфат і сірчанокислий калій.

Троянда потребує обрізання. У перший сезон на рослині залишають по 2 – 4 почки. У другій стебло зрізають на 12-15 см. Восени ті стебла, що не зацвіли, повністю видаляються, а решта обрізаються, як і навесні.

Надалі потрібна обов’язкова санітарна обрізка навесні, а восени тільки в тому випадку, якщо це необхідно. Для омолодження куща навесні треба вкоротити найстаріші пагони, залишивши на них по 3-4 бруньки.

В регіонах, де температура опускається нижче 22 градусів, троянда “Керіо” потребує укриття. Її слід підгорнути, засипати перегноєм. При необхідності пагони пов’язують між собою і вкривають спеціальним матеріалом або мішковиною.

“Керіо” – повторно квітуча троянда. Перші бутони з’являються в червні, повільно розпускаються і в повному обсязі одночасно, що розтягує першу хвилю цвітіння. Друге дихання відкривається в серпні, чудові золоті квіти розфарбовують клумби, сади, сквери та парки. Бутони, відцвітаючи, стають блідими, майже білими, але не втрачають форму і довго не обсипаються.

Будучи сортом для зрізання, троянда довго стоїть у вазі, зберігаючи свіжість та пишність і виділяючи благородний, ледь помітний аромат. Для дорогї людини, якій бажаєш щастя, здоров’я, достатку й удачі, важко придумати букет краще, ніж композиція з цих шикарних квітів.

Роза “Керіо” гідна нашої уваги і любові. Посадіть її в своєму саду, розмістіть у вазі, подаруйте коханим людям, і ви переконаєтеся в справедливості всього сказаного.