Будова та головні частини квітки

Квіти мають символічне значення в культурі різних народів. Так, троянда зазвичай асоціюється в людей із любов’ю та красою, ромашка з невинністю, а мак – із вічним спокоєм. А що можна розказати про квітку з наукової точки зору?

Що таке квітка та які функції вона виконує

Квітка – це пристосований до розмноження генеративний орган покритонасінних рослин, що являє собою видозмінений і вкорочений пагін з обмеженою здатністю до росту.

Простими словами, квітка – це орган рослини, що виконує функцію розмноження за допомогою утворення насіння та різноманітних плодів.

Основні функції квітів перераховані нижче:

• Розмноження – з’єднання чоловічих і жіночих гамет.
• У квітках розвиваються гаметофіти.
• Квіти забезпечують нектаром певних птахів і комах, які допомагають у перенесенні пилку з однієї рослини на іншу.
• Квіти можуть утворювати діаспори без запліднення.
• Після запліднення зав’язь квітки розвивається в плід, що містить насіння.
• Квіти можуть сприяти самозапиленню, тобто з’єднанню сперматозоїдів і яйцеклітин з однієї квітки, або перехресному заплідненню – з’єднанню сперматозоїдів і яйцеклітин із різних квітів.

Чим важливі квітки: 10 причин

1. З них виробляють харчові продукти.
2. Вони є головною ланкою в природному процесі походження меду.
3. Використовуються для створення ліків.
4. Сприяють рослинництву та запиленню.
5. Покращують екологічний стан.
6. Є компонентом для створення ароматизаторів та одеколонів.
7. Використовуються у якості прикрас.
8. Є компонентом деяких барвників.
9. Можуть використовуватися як засоби від шкідників.
10. Сприяють процесу розведення тварин.

Читайте також: Що таке фотосинтез?

Будова квітки: головні частини рослини в схемі

Будь-яка квітка складається з трьох частин: стеблової, листкової та репродуктивної. Усі частини квітки мають у складі кілька органів, що виконують важливі функції в процесі розвитку та розмноження рослини.

На картинці основні частини квітки виглядають так:

Стеблова частина: квітконіжка і квітколоже

Квітконіжка – це ніжка квітки або стебло, з якого розпускається скупчення квітів.

Квітколоже – це орган рослини, розташований у верхній частині стебла під основною частиною квітки. Його функція полягає в з’єднанні стебла з квіткою, а також підтримці квітки або плоду під час його розвитку.

Листова частина: оцвітина

Оцвітину відносять до другорядних частин квітки. Попри це, вона виконує вкрай важливу функцію в житті рослини. На картинці вона виглядає так:

Оцвітина – це науковий термін для частин квітки, що оточують репродуктивні органи. Оцвітина може бути розділена на дві частини: внутрішню та зовнішню. Внутрішня оцвітина зазвичай складається з віночка – пелюсток. Зовнішня оцвітина – це чашечка, що складається із чашолистків. Призначення оцвітини полягає в захисті квітки під час її розвитку та привертанні уваги запилювачів (завдяки яскравому забарвленню) для продовження роду.

• Віночок має різну форму залежно від типу квітки. Він утворює внутрішню оцвітину, що оточує репродуктивну частину рослини. Віночок складається із кола різних за формою та забарвленням пелюсток. Проте, іноді він також може складатися з однієї суцільної пелюстки.

Віночок приваблює комах-запилювачів своїм яскравим забарвленням і цікавими запахами. Виняток – квітки, що запилюються вітром. Зазвичай їхні віночки прості або тьмяні.

• Чашолистки – це частини рослини, які захищають внутрішню квітку під час її зростання. Вони, як правило, мають зелене забарвлення та схожі на листки. Чашолисток є першою частиною квітки. Він утворює бруньку навколо рослини, що з’являється. Його основні обов’язки полягають у захисті квітки та запобіганні її висиханню.

Не всі квіти мають чашолистки. У деяких випадках вони видозмінені в приквітку, що оточує рослину. Це модифікований листок, який більше схожий на пелюстку, ніж на лист, оскільки зазвичай має яскраве забарвлення та форму, що відрізняється від інших листків рослини.

• Чашечка – це технічний термін для групи чашолистків, листоподібних структур, які оточують і захищають бутон, коли він формується у квітку.

Скористайтеся допомогою репетитора, щоби скласти іспити на відмінно. Найкращих викладачів ви можете відшукати на маркетплейсі БУКІ. У розділі репетитори з біології ви точно знайдете педагога, що допоможе вам підготуватися до важливого тесту чи просто покращити власні знання зі шкільної програми.

Читайте також: Як швидко вивчити таблицю Менделєєва?

Маточка та тичинка: репродуктивна система квітки

Маточка та тичинка – це головні частини квітки, що відповідають за її розмноження. Маточка є жіночим репродуктивним органом, а тичинка – чоловічим.

Тичинка

Тичинка – чоловічий репродуктивний орган квітки. Вона містить дві основні частини: тичинкову нитку та пиляк:

• Тичинкова нитка – це довга циліндрична вусикова частина тичинки, що утримує пиляк для його запилення або перенесення пилку вітром.
• Пиляк – це мішечок, що розташовується на вершині нитки. У пиляку утворюється пилок, що містить чоловічі репродуктивні клітини.

Функція тичинки – створювати пилок, робити його доступним для запилювачів і майбутнього розмноження. Коли запилювач (наприклад, бджола чи птах) торкається пиляка, пилок прилипає до його тіла, а потім переноситься на інші квіти.

Маточка

Маточка (або Плодолисток) – жіночий репродуктивний орган квітки. Плодолисток зазвичай має форму кеглі та складається із зав’язі, насінних зачатків, стовпчика та приймочки.

• Зав’язь – мішечок біля основи в центрі квітки, що виробляє яйцеклітини. У разі успішного запилення яйцеклітини стають насінням плоду.
• Стовпчик – подовжена частина плодолистка, яка з’єднує зав’язь із приймочкою. Це трубка, якою пилок доставляється до зав’язі.
• Приймочка – це верхня частина маточки, що має плоску поверхню з липкою текстурою, яка ідеально підходить для захоплення пилку.

Після потрапляння на приймочку пилок із тичинки проростає та переходить на пилкову трубку стовпчика. Досягаючи зав’язі, пилкова трубка запліднює насінні зачатки. На цьому процес запилення завершується.

Одностатеві та двостатеві квітки: пояснення

Статева система

Одностатева квітка складається або із чоловічої, або із жіночої статевої системи.

Двостатева квітка складається із чоловічої та жіночої статевої системи.

Назва

Одностатеву квітку називають неповноцвітою.

Двостатеву квітку називають повноцвітною.

Тип репродуктивних органів

Одностатева квітка – це квітка, що має тільки чоловічі, або тільки жіночі репродуктивні органи.

Двостатева квітка – це квітка, що має чоловічі й жіночі репродуктивні органи.

Тип запилення

Для розмноження одностатеві квітки піддаються перехресному запиленню.

Для розмноження двостатеві квітки піддаються самозапиленню.

Органи запилення

В одностатевій квітці чоловіча квітка має тичинки, а жіноча – маточки.

У двостатевої квітки одна рослина має і пиляки, і зав’язь.

Класифікація

Одностатеві квітки класифікуються на однодомні та дводомні.

Двостатеві квітки класифікуються на гермафродитні та андрогінні.

Приклади

Шовковиця, кукурудза, кавун, папая.

Гірчиця, горох, лілія, гібіскус, троянда.

Вивчайте біологію з професійними репетиторами, щоби якісно підготуватися до будь-якого іспиту. Найкращих викладачів ми зібрали на сайті БУКІ – сучасній платформі для пошуку педагогів із різних дисциплін шкільної та університетської програм.

Цибулинні квіти

Цибулини – це вкорочені й видозмінені підземні пагони. Цибулини квітів є в різних родинах – серед амарилісових, лілійних, ірисових і навіть серед дводольних рослин. У природі цибулинні зазвичай мешкають у сухому та жаркому кліматі – в Середземномор’ї, в Африці, на Кавказі, в Азії, у Латинській Америці.

Багато цибулинних є ефемероїдами. Значна частина є високодекоративними садовими рослинами – мускарі, гіацинти, рябчики, проліски, пушкінії і, звичайно, лілії. Є й такі, як амариліс та кринум, які краще вирощувати в домашніх умовах. Цибулини садових квітів можна висаджувати взимку на вигонку, щоб отримати до конкретної дати букет у вазоні.

Цибулини квітів можуть бути однорічними, як еритроній або тюльпан, і багаторічними, як амариліс або нарцис. Є дрібноцибулинні культури, як мускарі та проліски, а є квіти з більшими цибулинами, як тюльпани та нарциси. Вирощувати цибулинні квіти зовсім нескладно, а якщо їх вдало підібрати, то можна влаштувати на ділянці ефектну клумбу з одних тільки цибулинних, які цвістимуть із початку сезону й до глибокої осені. Майже всі цибулинні квіти легко розмножуються вегетативним способом – дочірніми цибулинами.

Амариліс

Амариліс прекрасний (Amaryllis belladonna), відомий також як «беладонна лілія» або «прекрасна дама» (дослівний переклад назви з латині) – давній мешканець наших підвіконь. Родом він з пустелі Карру в Південній Африці. Амариліс – ім’я прекрасної пастушки з ідилії давньогрецького поета Теокріта, і, повірте, квітка, названа її ім’ям, дійсно гарна. Початківці квітникарі часто плутають Амариліс з гіпеаструмом, хоча насправді вони не так вже й схожі.

Амариліс – опис цвітіння

Милуючись цвітінням амариліса, чи впевнені ви, що це не гіппеаструм? Адже ці цибулинні квіти мають сильну родинну подібність. Однак є між ними і відмінності. Наприклад, одна квітка формує суцвіття в кінці осені або взимку, а інша цвіте влітку. Одна прекрасно почуває себе і в горщику, і на клумбі, інша ж більше полюбляє затишну домашню обстановку.

Як зрозуміти, яку з квітів ви вирощуєте? Чіткість у цьому питанні необхідна, інакше як ви дізнаєтеся, що настав час припиняти підживлення і готувати рослину до періоду спокою? Прочитавши нашу статтю, ви навчитеся легко визначати різницю між амарилісом і гіпеаструмом, і це напевно принесе вашим рослини користь.

Амариліс (фото видів)

Амариліс належить до родини амарилісових, в природі зустрічається на півдні Африканського континенту. Швидко росте і розвивається. Цвіте Амариліс з кінця літа до середини осені, хоча цвітіння можна зміщувати як завгодно.

Амариліс після цвітіння

Після того, як цибулинні рослини амариліси відцвітуть, їм потрібен час для відновлення сил і закладки квіткових бруньок для наступного цвітіння. Весь цей час цибулини повинні перебувати в землі, а коли процес відновлення і закладки завершиться, цибулини садових амарилісів найчастіше викопують.

Зі статті на нашому сайті ви дізнаєтеся, скільки часу потрібно амарилісу для відновлення сил, коли викопувати його цибулини на зиму і як зберігати їх до наступної посадки. Сподіваємося, що вам також буде цікаво дізнатися, які цибулини можна залишити на зиму в саду і як їх захистити від морозів.

Амариліс: як виростити вдома і в саду

Цибулинні багаторічники – одні з найкрасивіших квітів. Багато з них можна вирощувати як в кімнатній культурі, так і в квітниках. Є серед цибулинних такі чудові рослини, як амариліс та гіпеаструм. Ці близькі родичі дуже схожі один на одного, та й догляд за ними мало чим відрізняється. Однак гіпеаструми цвітуть взимку або ближче до весни, а на амарилісах квітки розпускаються восени.

Як посадити амариліс або гіппеаструм в горщик? Як і коли висаджувати ці рослини у відкритий грунт? В якому порядку і в які терміни здійснюється вигонка амариліса і гіпеаструма? Якими способами розмножуються гіпеаструм і амариліс?

Відповіді на ці та інші питання ви знайдете у нашій статті.

Ацидантера: вирощування і догляд, види і сорти

Ацидантера (лат. Acidanthera) – рід трав’янистих багаторічників родини Ірисові. Назва роду походить від двох грецьких слів, які перекладаються як «гострий» і «квітка» й описують загострені частки оцвітини ацидантери. У роду близько 40 видів, що виростають у тропіках африканського континенту. У культурі ж вирощується переважно ацидантера двоцвітна, або ацидантера Мюріел, або гладіолус Мюріел, або гладіолус гарноквітковий, або гладіолус запашний – популярна садова рослина, уведена в культуру в 1886 році.

Валлота: вирощування вдома, види і сорти

Валлота (лат. Vallota) – рід цибулинних багаторічних рослин родини Амарилісові, представники якого сьогодні переміщені в роди Циртантус і Клівія. Походять ці рослини з Капської області, розташованої в Південній Африці, а назву вони отримали на честь ботаніка з Франції П’єра Валло. У кімнатній культурі вид валлота прекрасна з’явився в XVII столітті. Досі науковці не мають єдиної думки про те, до якого роду мають належати ці рослини, тому ми вам розповімо і про валлоту, і про циртантус, тим більше що цим спорідненим рослинам потрібні однакові умови утримання.

Вирощування тюльпанів

Тюльпани – це квіти, які вже багато років є одними з найбільш улюблених в нашій країні. Та й не тільки у нас, а й в усьому світі. Історію про те, як цибулини цих рідкісних квітів обмінювали на золото і коштовності і про те, як вони потрапили в нашу країну, відомі дуже давно. Але ореол романтики навколо цієї прекрасної квітки за багато років так і не зник. Тюльпани як і раніше вважаються одними з найпрекрасніших весняних квітів. Любителі займаються вирощуванням тюльпанів не тільки в декоративних цілях.

Висаджуємо тюльпани восени за голландською технологією – які є переваги?

Сьогодні я розповім, як я восени висаджую цибулини тюльпанів за голландською технологією.

Гальтонія: вирощування в саду, види і сорти

Гальтонія (лат. Galtonia), або капський гіацинт – цибулинний багаторічник родини Лілійні родом із мису Доброї Надії. Назву рослина отримала на честь Френсіса Гальтона, англійського дослідника флори Південної Африки. У Європі гальтонію культивують як пізньоквітучу рослину з сімдесятих років XIX століття. З чотирьох природних видів роду в культурі вирощується переважно один – гальтонія білувата, або біліюча.

Гемантус: вирощування вдома, види і сорти

Гемантус (лат. Haemanthus) – рід однодольних рослин родини Амарилісові, поширених у природі Південної Америки. У роду понад 40 видів. Піттон де Турнефор назвав рід «гемантус» через яскраво-червоні квітки типового вигляду: в перекладі з грецької мови «гемантус» означає «кривава квітка». У 1753 році Карл Лінней, описуючи рослину, не став міняти назву.

Гіацинти: вирощування в саду, види і сорти

Досвідчені квітникарі говорять, що по цибулині гіацинта можна вгадати, в якій кольоровій гамі він буде цвісти: фіолетова цибулина – будуть сині, голубі чи фіолетові квіти; бордова – рожеві чи червоні; світло-сіра – білі. Беріть на замітку цей простий лайфхак при купівлі посадкового матеріалу!

А ще обов’язково звертайте увагу на стан цибулин, обирайте тільки гладкі, тверді екземпляри без плям та пророслих коренів.

При правильному догляді одна цибулина гіацинта може радувати вас до 12 років! Як же домогтися такого результату?

Який період вважається ідеальним для посадки гіацинтів в наших широтах? Як правильно садити гіацинти «на пісок»? Як уберегти цибулинки від загнивання? Чому дрібнішають квіти гіацинта? Читайте у нашому матеріалі.

Гіменокаліс: вирощування вдома, види і сорти

Гіменокаліс (лат. Hymenocallis) – рід родини Амарилісові, представники якого поширені в тропіках і субтропіках Південної Америки, Вест-Індії та Антильських островів. У культурі їх вирощують як кімнатні або оранжерейні рослини. У літературі гіменокаліс іноді називають «ісмена» («ісмене») або «панкраціум», однак насправді ці рослини належать до різних родів, об’єднаних однією родиною.

Гіпеаструм: вирощування, пересадка, розмноження

Гіпеаструми – дуже гарні рослини, і їх популярність постійно зростає.

Стрілки гіпеаструма з розкішними суцвіттями, більшими, ніж у спорідненого амариліса, можуть стояти у зрізці до двох тижнів, а якщо в приміщенні прохолодно, то і до трьох.

Цибулину гіпеаструма можна посадити на вигонку і отримати букет до святкового різдвяного чи новорічного столу.

Щоб з гіпеаструмом не було проблем, потрібно створити йому близькі до природних умови і дотримуватися нескладних правил догляду за рослиною. Всю необхідну інформацію про вирощування гіпеаструма в кімнатній культурі ви зможете знайти в нашій статті.

Гладіолус – символ мужності та шляхетності

Кажуть, що квіти – це залишки райських садів. Вирощують їх зазвичай для того, щоб милуватися ними в саду, прикрашати житла й дарувати жінкам. А що ж дарувати представникам сильної половини людства? Є одна квітка – прекрасна, елегантна, але водночас мужня. Ім’я їй – гладіолус.

Гладіолус у ландшафтному дизайні

Гладіолус – воістину царська рослина, але дизайнери його чомусь цураються. З’ясуймо причини такої настороженості та спробуймо змінити ставлення до гладіолусів.

Гладіолус: посадка й догляд, викопування і зберігання

У наш час, здається, жодне свято, починаючи з липня і закінчуючи серединою вересня, не обходиться без гладіолусів. Тим складніше нам сьогодні повірити, що колись ці розкішні квіти з гордовитою поставою вважалися бур’яном й затяті хлібороби наполегливо виривали їх ніжні паростки з пшеничних полів.

Як же мав рацію той, хто першим розгледів у гнаній квітці потенціал майбутнього фаворита клумб та святкових букетів!

Популярність гладіолусів серед квітникарів зростає з кожним роком, а значить, з’являються не лише нові приголомшливі сорти, але й перевірені рекомендації, що спрощують догляд за цією рослиною.

Ми зібрали для вас 11 простих правил, дотримання яких гарантує вам регулярне і рясне цвітіння гладіолусів до самої осені.

Гладіолуси – чому вироджуються

Виведення нових сортів гладіолусів для селекціонера стає справою всього його життя. Шлях від насінини до реєстрації нового сорту становить зазвичай довше 10 років. Увесь цей час триває спостереження за тим, як поводиться гібрид, скрупульозно записуються всі зміни, що відбуваються з рослиною, і всі її характеристики.

Гладіолуси та жоржини: найкрасивіші сорти

Гладіолуси та жоржини – прекрасні квітучі рослини, які вирощують не тільки для прикраси саду, а й на зрізання. Ці квіти настільки популярні, що робота з виведення їхніх нових сортів триває безперервно. Ми познайомимо вас із деякими сортами й гібридами, які нам здаються особливо привабливими.

Гладіолуси: вирощування в контейнерах

Одним із напрямків сучасної селекції гладіолусів є виведення дрібноквіткових мініатюрних сортів. Особливо цим захоплюються за кордоном. Це і зрозуміло, адже в європейських країнах вільна земля в дефіциті, а на балкончику великоквіткові сорти виглядатимуть справжніми гігантами.

Дріміопсіс: вирощування вдома, види і сорти

Дріміопсіс (лат. Drimiopsis), або ледебурія – рід квіткових рослин підродини Гіацинтові, що входить до родини Проліскових. Виростають представники роду в Східній і Південній Африці. У роду за різними джерелами від 14 до 22 видів, і два з них вирощуються в кімнатній культурі.

Еритроній: вирощування і догляд в саду

Еритроній (лат. Erythronium) – рід трав’янистих багаторічників родини Лілійні, представники якого виростають у природі в гірських лісах Північної Америки, Європи, Південного Сибіру, Маньчжурії та Японії. Згадку про цей ранньовесняний ефемероїд можна знайти в працях Діоскорида. Латинську назву роду дав Карл Лінней, і утворена вона від грецького імені одного з видів. Деякі види еритронія (кавказький, японський і сибірський) вважаються зникаючими й занесені до Червоної книги. Усього ж у роду 29 видів, і деякі з них вирощуються як культурні рослини.

Еукоміс: вирощування і догляд у саду

Еукоміс, або евкоміс, або ананасна лілія (лат. Eucomis) – рід квіткових однодольних цибулинних рослин родини Спаржевих. У природі представники роду зустрічаються в Південній Африці. У перекладі з грецької мови «еукоміс» означає «гарноволосий». Цю назву рослини роду отримали від Шарля Луї Лерітьї де Брютеля в 1788 році. У культурі вирощують чотири види, хоча всього їх у роду налічується 14. Перевага еукоміса – висока декоративність не тільки під час тривалого цвітіння, а й після нього.

Еухарис: вирощування, види і сорти

Великі квітки амазонської лілії віддалено нагадують нарциси: вони так само величні, ароматні і розташовані на безлистих квітконосах. Належить еухарис до родини Амарилісові, представники якого давно оселилися в наших садах і будинках.

Еухарис в наших широтах може рости тільки в оранжереї або на підвіконні, оскільки потрапив до нас із вологих лісів Південної Америки, де можна зустріти цілі зарості амазонської лілії.

Однак в кімнатній культурі в еухариса іноді виникають складності з цвітінням. Про те, як цього уникнути, як організувати для заморського гостя комфортні умови і як розмножити еухаріс самостійно, ви дізнаєтеся зі статті на нашому сайті.

Зефірантес (Zephyranthes): догляд, фото, види

Зефірантес (лат. Zephyranthes) – рослина, що належить до родини Амарілісові і нараховує приблизно 35 видів рослин. У природі зустрічаються у вологих місцевостях Південної та Центральної Америки.

Іксія: вирощування і догляд, види і сорти

Іксія (лат. Ixia) – рід трав’янистих багаторічників родини Ірисові, котрий за різними даними об’єднує від сорока до понад шістдесят видів, що мешкають у Південній Африці, а точніше – в Капській області. Назва роду утворена від грецького слова, що означає «пташиний клей», і пояснює властивість соку іксії – липкість. У квітникарстві ця рослина з’явилась у XVIII столітті. Сьогодні іксія в саду представлена переважно сортами гібридного походження, відомими під загальною назвою іксія гібридна. Видові іксії в культурі зустрічаються все рідше.

Іфейон: вирощування і догляд, види і сорти

Іфейон (лат. Ipheion) – рід трав’янистих багаторічників підродини Цибулеві родини Амарилісові, який за різними джерелами представлений 6-25 видами, що виростають у зонах із субтропічним і тропічним кліматом Америки. Походження наукової назви роду невідоме. У культурі вирощується вид іфейон уніфлорум, або іфейон одноквітковий (Ipheion uniflorum), що зустрічається в природному вигляді в Аргентині й Перу, а також сорти та гібриди цього виду.

Кали: вирощування в саду і вдома

Батьківщина кали – Південна Африка. У цій частині земної кулі каллу називають родичкою гладіолуса. В Європі «ефіопська красуня» з’явилася у XVII столітті, причому вирощували екзотичну квітку як кімнатну рослину.

У наш час кали прикрашають не тільки підвіконня, але й тераси, лоджії, сади.

Більш того, стало відомо, що гостя з африканського континенту володіє унікальною витривалістю: навіть при зміні освітлення, температури чи вологості кала продовжує цвісти!

У наших широтах кали цвітуть з початку літа й до пізньої осені, при цьому кожна «квітка» живе близько місяця. Якщо забезпечити рослині правильний догляд, на кожному кущику буде по 10-12 суцвіть.

Про тонкощі догляду за калами кімнатними та садовими читайте у нашому матеріалі.

Клівія

Клівія (лат. Clivia) – рослина красива і довгоквітуча. Родом вона з Південної Африки, як майже всі амарилісові. Назву свою Клівія отримала на честь Шарлотти Клайв, герцогині Нортумберлендської, гувернантки майбутньої королеви Великобританії Вікторії. Тривалість життя Клівії в домашніх умовах – 15 років. Вона зовсім невибаглива і в той же час надзвичайно красива. Правда, як і будь-яка інша квітка, вона вимагає дотримання певних правил у догляді. Про ці правила ми зараз і поговоримо.

Клівія (Clivia): догляд, фото, види

Клівія (лат. Clivia) належить до родини Амарилісові і нараховує 3 види рослин. У природі поширені в ПАР.