Багряний сад: топ-14 дерев та чагарників із червоним листям

Восени сад набуває особливого шарму, особливо – якщо в ньому є дерева та чагарники з яскраво-червоним листям. Звичайно, підходять вони не для кожного саду – такі рослини потребують сонця або максимум напівтіні, щоб у листочках утворився потрібний барвник. Та й ландшафтні дизайнери не радять використовувати забагато червоного листя – лише розставити кілька акцентів, урізноманітнивши гаму кольорів. А вибір кущів та дерев для цього – більш ніж достатній, а деякі сорти здатні тішити багряним листям увесь рік.

Клен японський, або клен доленеподібний (Acer Palmatum)

Росте як чагарник або низькоросле дерево (до 5-10 м) з широкою кроною. Восени листя набуває яскраво-червоного кольору. Найкраще зимує на помірно родючому ґрунті і після осіннього мульчування корою. Клен японський має багато декоративних сортів, які відрізняються за рівнем зимостійкості та насиченістю забарвлення листя.

Клен звичайний, або клен гостролистий (Acer Platanoides), сорт Crimson Sentry

Відрізняється густою кроною, яка формується трохи вище землі. Росте повільно, досягаючи близько 10 м у висоту. Не дуже вибагливий до якості та вологості ґрунту.

Клен червоний (Acer Rubrum)

Назва говорить сама за себе. Може досягати до 28 метрів у висоту. Червоний клен часто використовують в озелененні парків, оскільки він комфортно почувається як у сухих, так і вологих ландшафтах, а також стійкий до забрудненого повітря. Водночас він не любить лужних та кислих ґрунтів та може витіснити сусідні рослини.

Слива розлога, або алича (Prunus cerasifera), сорт Nigra

Цей сорт відрізняється тим, що листя має багряний колір цілий рік, а не тільки восени. Навесні слива радує рясним рожевим цвітінням, які з’являються з бруньок винного кольору. Сорт Nigra невибагливий до якості ґрунту, але для пишнішого цвітіння і яскравішого кольору листя можна використати трохи кисліший. Земля не повинна підсихати, але й заболочення допускати не слід. Морозостійкість – до -40°C, також дерево стійке до агресивного міського середовища і забруднення.

Амброве дерево, або ліквідамбар смолоносний (Liquidambar Styraciflua)

Особливо красиве листопадне дерево з пірамідальною симетричною формою крони та блискучим листям, схожим на кленове. Крім яскравих листочків, ще однією цінною властивістю цього дерева є ароматна кора, яку використовують в медицині, парфумерії та миловарінні. Амброве дерево любить родючі, кислі і нейтральні ґрунти та сонячні ділянки, виростає до 10 м заввишки.

Ліщина велика (Corylus Maxima), сорт Purpurea

Декоративний чагарник, який майже не потребує догляду, має низькі вимоги до якості ґрунту та є стійким до посухи. Окрім красивого фіолетового листя, яке зберігає свій колір не лише восени, радує також рясними горіхами. Кущі виростають до 5 м, цвісти починають ще у березні, наповнюючи сад першими кольорами. Обрізки потребує лиш тоді, коли починає менше плодоносити.

Більше корисних порад – у рубриці «Сад»

Пієріс японський, або японська андромеда, кущ-конвалія (Pieris japonica), сорт Red Mill

Популярний декоративний вічнозелений чагарник, один з найбільш зимостійких сортів японського пієріса. Листя в молодих кущів – яскраво-червоне, а відтак стає темно-зеленим. Кущі виростають до 1,5 м. Рекомендується вирощувати в півтіні, а при достатній вологості ґрунту чагарник може рости на сонячному місці, що забезпечить більш яскраве забарвлення листя. Віддає перевагу вологому, родючому, дренованому, злегка кислому ґрунту.

Скумпія звичайна, або райдерево, сумах (Cotinus coggygria), сорт Purpureus

Повільнорослий кущ, висотою та шириною 3-4 м. Як і в пієріса, в молодих кущів листя має червоне забарвлення, проте з часом стає зеленим, а восени – оранжево-червоним. Цвіте у червні жовтими квітами, після чого на кущі з’являються пурпурові, перисто-пухнасті волоски. Найкраще росте на сонячних і напівзатінених ділянках з не надто вологим ґрунтом.

Пухироплідник калинолистий (Physocarpus opulifolius)

Популярний листопадний кущ, який має декілька різних сортів з темно-багряними листками, наприклад Diablo та Red Baron. Пухироплідник дуже невибагливий до умов та ґрунту: його коренева система настільки жорстка, що легко укоріниться навіть в важкому, глинистому ґрунті. Темні сорти найкраще виглядатимуть у комбінації з світло-зеленими та золотистими листяними кущами. Обрізка не обов’язкова, пухироплідник сам чудово відрощує нові густі пагони. Для насиченого кольору листя краще висаджувати на сонці, але рослина чудово росте і в тіні.

Спірея японська (Spiraea japonica)

Невеликий чагарник до 80 см, молоді пагони якого мають червоне листя, а старші – золотисте, створюючи таким чином цікаву кольорову комбінацію. З липня по вересень він утворює парасолькоподібні світло-бузкові суцвіття на верхівках пагонів. Найкраще росте на сонці в будь-якому ґрунті.

Яблуня райська червонолиста (Malus Royalty)

Середньоросле дерево до 3-4 м з кулястою кроною, бордовим листям та малиновими великими квітами. Цвісти починає до розпускання листя, плоди – дрібні червоні яблука з фіолетовим відтінком. Добре росте на сонці і у півтіні. Віддає перевагу добре дренованому, вологому, свіжому ґрунту. Досить морозостійка.

Черемха звичайна (Prunus Padus), сорт Colorata

Невелике дерево з ажурною кроною та незвичайним листям: спершу воно має густий пурпурно-зелений колір, а з настанням осені набуває рожевих і червоних відтінків. У травні з’являються рожево-білі квіти, зібрані в китиці, з приємним мигдальним ароматом. Плоди можна вживати в їжу. Черемха – світлолюбна рослина, хоч може зростати і в тіні. Віддає перевагу вологому, родючому, добре дренованому ґрунту.

Барбарис Тунберга (Berberis Thunbergii)

Декоративна рослина, яку часто використовують в садах, парках, живоплотах, бордюрних, групових та одиночних посадках. Восени листя набуває яскравого фіолетово-кармінного кольору, поміж яким виділяються коралово-червоні ягоди. Кущі можуть виростати до 2,5 м заввишки, проте переважно не перевищують 1 м. Любить легкий, не болотистий, глибоко дренований ґрунт. Невибагливий у догляді: додаткового поливу потребує лише у випадку затяжної посухи, обов’язкова обрізка не потрібна.

Глід колючий (Crataegus oxyacantha), сорт Paul’s Scarlet

Високорослий чагарник або невелике дерево, що виростає до 5 м вважається найпопулярнішим сортом глоду. Декоративний в першу чергу через цвітіння: у період з травня по червень покривається махровими темно-червоними з прожилками білого квітками, зібраними в дугоподібні суцвіття. Восени листя стає жовто-червоного кольору. Світлолюбна та достатньо морозостійка рослина. Зростає на будь-яких ґрунтах, але надає перевагу пухким і багатим. Добре росте в міських умовах. При регулярній обрізці набуває красивої форми.

Більше корисних порад – у рубриці «Сад»

Ліщина: вирощування, посадка і догляд, обрізування і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 30 березня 2023 Опубліковано: 11 лютого 2019 Перша редакція: 11 травня 2017 🕒 17 хвилин 👀 73606 разів 💬 6 коментарів

• Посадка й догляд за ліщиною
• Ліщина – опис
  • Ліщина – дерево або чагарник
  • Коли садити ліщину
  • Посадка ліщини восени
  • Як посадити ліщину навесні
  • Як доглядати за ліщиною
  • Полив ліщини
  • Підживлення ліщини
  • Догляд за ліщиною під час цвітіння
  • Розмноження ліщини
  • Зимівля ліщини
  • Коли обрізати ліщину
  • Як обрізати ліщину
  • Шкідники ліщини
  • Хвороби ліщини
  • Обробка ліщини
  • Ліщина звичайна (лат. Corylus avellana)
  • Ліщина деревоподібна (лат. Corylus colurna)
  • Ліщина маньчжурська (лат. Corylus mandshurica)
  • Ліщина різнолиста (лат. Corylus heterophylla)
  • Ліщина червонолиста (Corylus atropurpurea)
  • Ліщина велика (лат. Corylus maxima)
  • Корисні властивості ліщини
  • Ліщина – протипокази
  • Коментарі

  Рослина ліщина (лат. Corylus) належить до роду листопадних чагарників або дерев родини Березові. У роду близько 20 видів, що виростають у Євразії та Північній Америці й утворюють підлісок у хвойно-широколистяних лісах. Найпоширеніший у культурі вид ліщина звичайна, або лісовий горіх. Такі культурні види ліщини, як ліщину понтійську, велику та звичайну часто називають фундуком. Ліщина є однією з найдавніших культурних рослин Європи.

  Упродовж багатьох століть ліщину вирощували в Туреччині, Іспанії, Італії, Франції, Німеччині й навіть у Великій Британії. У Росії плоди ліщини з’явилися в 1773 році в результаті обміну на шкіру й оксамит. Назва «ліщина» походить від «лѣска» й означає українською «лісовий горіх».

  Посадка й догляд за ліщиною

  • Посадка: навесні, до початку сокоруху, і восени, за 2-3 тижні до стійкого похолодання.
  • Цвітіння: у кінці березня або на початку квітня.
  • Освітлення: яскраве світло, пряме або розсіяне, на відстані щонайменше 4-5 м від інших дерев.
  • Ґрунт: багатий на гумус, легкий, пухкий, зі слабкокислою або нейтральною реакцією.
  • Полив: уперше – через тиждень після посадки. Упродовж сезону потрібно провести 5-6 поливань – приблизно один раз на місяць, витрачаючи на кожен дорослий кущ по 6-8 відер води. У сухе літо можна поливати частіше й рясніше, а в дощовий сезон не поливати взагалі.
  • Підживлення: навесні, щойно набубнявіть бруньки, і в липні, для одночасного дозрівання плодів, у ґрунт уносять азотне добриво, а восени ліщину удобрюють калієм і фосфором. Молодняк краще підживлювати органікою – кожні 2-3 роки вносити по 10 кг компосту або перепрілого гною під кожен кущ.
  • Розмноження: насінням, пагонами, відсадками, живцями, щепленням і поділом куща.
  • Обрізування: навесні, на пізньому етапі цвітіння, щоб допомогти рослині з запиленням. Омолоджувальне обрізування проводять, коли чагарник досягне вісімнадцятирічного віку, і в нього впаде продуктивність. Не забувайте вирізати непотрібну прикореневу парость.
  • Шкідники: горіхові довгоносик, листоїд і вусань, а також попелиця та бруньковий кліщ.
  • Хвороби: уражається іржею, гниллю гілок і борошнистою росою.

  Ліщина – опис

  Ліщина – дерево або чагарник

  У висоту ліщина може сягати 7 м. У неї куляста або яйцеподібна крона з конусоподібною верхівкою. Листя у ліщини велике, широкоовальне або кругле, із зазублинами по краях. Квітки одностатеві й однодомні: чоловічі квітки розвиваються з осені й утворюють густі циліндричні сережки, розташовані на коротких гілочках. Навесні вони розпускаються ще до появи листя. Жіночі квітки утворюють брунькоподібні суцвіття й розташовуються по дві в пазухах приквітків. Зацвітає ліщина в кінці березня або на початку квітня і дає величезну кількість пилку, який є основним кормом бджіл після зимівлі. Квітуча ліщина прикрашена і квітками, і золотистими сережками. Плід ліщини – невеликий (приблизно 2 см у діаметрі) кулястий жовто-коричневий однонасінний горіх, оточений надрізаним трубчастим покривом (кожушком) і дерев’янистим насінником. Дозрівають горіхи в серпні.

  Віддає перевагу горіх ліщина помірному й субтропічному клімату. Її плантації можна побачити на півдні Європи, на Кіпрі, в Туреччині, Грузії, Азербайджані, Білорусі, Україні та середній смузі Росії. На жаль, в аматорських садах ліщину поки можна зустріти не так часто, як інші плодові чагарники – черемху, обліпиху, шипшину, глід, актинідію й інші.

  Посадка ліщини в саду

  Коли садити ліщину

  Посадка ліщини здійснюється й навесні, до початку сокоруху, і восени, за 2-3 тижні до початку стійких холодів, але осіння посадка краща за весняну. Де посадити ліщину? Знайдіть у себе в саду в міру освітлену, захищену від протягів ділянку, на якій ґрунтові води залягають не вище, ніж на півтора метра від поверхні, і краще, якщо це місце буде недалеко від західної чи південної стіни будівлі. Не саджайте ліщину в місцях, де навесні скупчуються талі води. Найближчі великі дерева мають розташовуватися на відстані 4-5 м від ліщини, оскільки оптимальна площа живлення ліщини від 16 до 25 м². Що стосується складу ґрунту, то ліщині не підходять бідні, важкі, суглинкові або заболочені ґрунти. Найкращий ґрунт для ліщини – багаті на гумус легкі й пухкі ґрунти з нейтральною або слабкокислою реакцією. Якщо ви збираєтеся висаджувати кілька саджанців, то перш ніж готувати ями, здійсніть глибоке перекопування ділянки.

  Посадка ліщини восени

  Для посадки вибирають саджанці ліщини без листя, з 3-4 міцними пагонами діаметром не менше 1-1,5 см, із добре розвиненою кореневою системою. Довжина коренів має бути не менше 50 см, але перед посадкою їх обрізають до 25 см. Якщо ви збираєтеся садити кілька кущів, то розміщуйте їх на відстані 4-5 м один від одного в ряду при міжряддях близько 6 м.

  Готують посадочні ями за місяць, щоб ґрунт у них устиг осісти й ущільнитися. Якщо ґрунт на ділянці родючий, то досить буде ями глибиною й діаметром 50 см. У бідному ґрунті глибина і діаметр ями мають бути не менше 80 см. Перед посадкою яму заповнюють родючою сумішшю – ґрунтом із верхнього шару, змішаним із 15 кг перепрілого гною і двома склянками деревної золи або 200 г суперфосфату. Непогано кинути в яму кілька жмень землі з-під лісової ліщини.

  По центру ями формують пагорб, встановлюють на нього саджанець, кореневу систему якого перед посадкою занурюють у глиняно-гнойову бовтанку. Саджанець потрібно розташувати таким чином, щоб коренева шийка після закладення виявилася вище рівня землі на 5 см. Яму засипають, поверхню утрамбовують, поруч забивають кілок і підв’язують до нього саджанець, після чого рослину рясно поливають, витрачаючи від 3 до 5 відер води, незалежно від того, в суху чи вологу землю ви посадили рослину. Коли вода вбереться, замульчуйте пристовбурні кола шаром тирси, перегною або торфу завтовшки 3-5 см.

  Як посадити ліщину навесні

  Весняна посадка ліщини виконується за такою ж процедурою, однак ями бажано викопати ще з осені, щоб за зиму ґрунт у них переповнився вологою й ущільнився. Для гарантованого запилення ліщини потрібно садити на ділянці не менше трьох кущів, і бажано, щоб вони були не одного сорту. І не забудьте додати в яму при посадці кілька жмень землі з-під лісової ліщини: вона містить сприятливі для ліщини грибки. Попервах саджанці краще притінити від яскравого весняного сонця.

  Догляд за ліщиною

  Як доглядати за ліщиною

  Посадка і догляд за ліщиною не трудомісткі, а якщо ви посієте в пристовбурному колі куща гірчицю, люпин або вику з вівсом, щоб використовувати їх після скошування в якості мульчі, то клопоту у вас стане ще менше. Можна тримати ґрунт під ліщиною під чорним паром, час від часу розпушуючи на глибину 4-7 см і очищаючи від бур’янів. Окрім того, вам доведеться весь час боротися з кореневою паростю, причому краще це робити, поки пасинки ще слабкі. Кожен кореневий пагін потрібно відкопати й обрізати в тому місці, де він відходить від кореня. Зрізи на коренях обробляють товченим вугіллям.

  Полив ліщини

  Догляд за ліщиною передбачає полив рослини. Саджанці починають поливати вже за тиждень після посадки. Нестача вологи може погано позначитися на утворенні квіткових бруньок і визріванні плодів ліщини. За вегетаційний сезон ґрунт під ліщиною потрібно поливати 5-6 разів, витрачаючи по 6-8 відер на дорослий кущ. У посушливе літо можна зволожувати ліщину й частіше – вона дуже любить воду. Зате в дощове літо про полив ліщини можна не згадувати. У середньому ліщину поливають один раз на місяць. Воду ллють у пристовбурні кола порціями, щоб вона не стояла калюжею, а вбиралася. На наступний день після поливання або дощу ґрунт у пристовбурних колах бажано розпушувати.

  Підживлення ліщини

  Вирощування ліщини передбачає внесення в пристовбурні кола добрив. Восени ліщину підживлюють калієм і фосфором: один раз на 2-3 роки під кожен кущ уносять 3-4 кг гною, 20-30 г калійної солі і 50 г суперфосфату. А навесні ліщині знадобиться азотне добриво, наприклад, аміачна селітра або сечовина: тільки-но бруньки набубнявіють, унесіть у пристовбурні кола 20-30 г добрива. Азотне підживлення потрібне ліщині і в липні для того, щоб плоди дозрівали одночасно. Молоді рослини бажано підживлювати органікою у вигляді компосту або перепрілого гною – досить вносити їх кожні 2-3 роки в кількості 10 кг на один кущ ліщини.

  Догляд за ліщиною під час цвітіння

  Показником успішного розвитку ліщини є її цвітіння. Коли розпускається ліщина? Цвітіння настає в квітні, ще до появи на чагарнику листя. Коли температура повітря підніметься до 12 ºC, сережки ліщини йдуть у ріст і додають по 3 см на добу, причому що сухіше повітря, то швидше вони подовжуються, а коли сережки сягають у довжину 10 см, вони стають пухкими і починають розкидати пилок. Це запилювання триває від 4 до 12 днів, у той час як жіночі квітки розкриті упродовж двох тижнів. Жіночі квітки ловлять пилок чоловічих квіток або зі своєї, або з сусідньої ліщини. Саме тому краще вирощувати на одній ділянці не менше трьох кущів ліщини.

  Розмноження ліщини

  Розмножується ліщина насінням, відсадками, нащадками, щепленням, живцями та поділом куща. Насіннєвий спосіб розмноження застосовують переважно для виконання селекційних завдань – він дозволяє отримувати нові сорти, пристосовані до відповідних кліматичних умов. Однак в аматорському садівництві генеративний спосіб розмноження ліщини не виправдовує витраченого часу й зусиль, оскільки в кращому разі тільки один сіянець із тисячі відтворює сортові властивості батьківських рослин. Для збереження сортових якостей вдаються до вегетативних способів розмноження, які ми опишемо нижче.

  Щоб розмножити ліщину горизонтальними відсадками, потрібно напровесні чи пізньої осені пригнути низько ростучі однорічні гілки ліщини до землі, укласти їх у борозни завглибшки 10-15 см, закріпити й трохи вкоротити верхівку, що залишилася над поверхнею. Засипати борозни землею не потрібно. Із бруньок на гілках починають відростати вертикальні пагони, які слід кілька разів підгорнути до середини, обірвавши листя ліщини з нижньої частини пагонів. Поступово відростки пустять коріння, і у вас буде велика кількість саджанців, які перед посадкою на постійне місце потрібно дорощувати 1-2 роки.

  За таким самим принципом здійснюється розмноження ліщини дуговими відсадками: навесні гілки пригинають дугоподібно, кору на ділянці гілки, що торкається ґрунту, надрізають, гілку закріплюють у ямці завглибшки 20-30 см, ямку засипають, але так, щоб верхівка пагона залишалася на поверхні – її підв’язують до кілка. Укорінений відсадок восени відокремлюють від материнської рослини, викопують і дорощують 1-2 роки, перш ніж висадити на постійне місце.

  Розмноження ліщини вертикальними відсадками теж зовсім нескладна процедура: після змолоджуючого весняного обрізування пеньки великих гілок герметично вкривають плівкою на висоті 50 см, щоб пробудити сплячі бруньки до зростання. Коли почнеться ріст пагонів, і вони сягнуть у висоту 15 см, їх підгортають перегноєм на висоту 4-5 см, попередньо перев’язавши в самому низу м’яким дротом. Коли довжина пагонів стане 20-25 см, їх підгортають перегноєм на висоту 8-12 см, а коли пагони сягнуть 30-35 см, їх підгортають на висоті 20 см і мульчують. Після третього підгортання плівку знімають. Усе літо кущ поливають і прополюють. Листя ліщини в нижній частині пагонів перед кожним підгортанням видаляють. Восени ґрунт обережно, щоб не пошкодити додаткове коріння, розгрібають і добре вкорінені пагони відламують у місці перетяжки. Слабко вкорінені пагони відокремлювати не потрібно.

  Розростання парості ліщини відбувається в діаметрі 1 м від стовбурів. Пасинки утворюються на другий-третій рік після посадки зі сплячих бруньок на коренях і з’являються із землі на віддалі від куща. Для розмноження використовують пасинки віком 2-3 роки, що ростуть на периферії – їх називають віддирками. Віддирки відокремлюють від кореневища сокирою і висаджують для дорощування в шкілки. Можна висадити їх відразу на постійне місце, помістивши в одну яму 2-3 віддирки.

  При розмноженні ліщини щепленням можна використовувати як підщепу сіянці дикої ліщини, але найкраща підщепа – саджанець ведмежого горіха, який не дає пасинків. Прищеплюють ліщину в літню пору за допомогою окулірування проростаючим вічком або навесні живцевим способом в приклад, в розщіп або за кору. Живці для щеп підходять верхівкові або їх нарізають із середньої частини пагонів. Заготовляють живці взимку й зберігають їх до весни в холодильнику або в снігу.

  Нескладно також розмножувати ліщину поділом куща. Викопаний кущ потрібно розділити на частини таким чином, щоб кожна з них мала коріння завдовжки 15-20 см. Після обробки зрізів товченим вугіллям діленки розсаджують у заздалегідь підготовлені ями.

  Зимівля ліщини

  Молоді рослини перші 2-3 зими загортають спанбондом або лутрасилом. Деякі садівники вважають за краще пригинати молоді кущі до землі й накривати їх ялиновим гіллям, а потім закидати снігом, щоб убезпечити пагони від підмерзання й обламування. Дорослі рослини нормально зимують без укриття.

  Обрізування ліщини

  Коли обрізати ліщину

  Обрізувати ліщину можна взимку, поки чагарник перебуває в спокої, однак краще це робити навесні, на пізньому етапі цвітіння, оскільки при обрізуванні кущ ворушиться і трясеться, а це підвищує ефективність запилення ліщини.

  Як обрізати ліщину

  Можна вирощувати ліщину як дерево на штамбі заввишки 35-40 см, але зручніше формувати ліщину у вигляді куща. Перше обрізування роблять через тиждень після посадки на висоті 25-30 см над поверхнею ґрунту. За літо на рослині з’являться пагони, які обрізати не потрібно: фундук плодоносить на однорічній деревині. З наступної весни починайте формувати кущ ліщини. На кущі залишають не більше 10 сильних пагонів, що ростуть урізнобіч від центру куща на відстані один від одного. Слабкі, поламані, промерзлі, сплетені, деформовані й уражені захворюванням або шкідниками пагони необхідно видаляти. Не допускайте загущення куща. Плодоносити рослина почне на четвертий рік після посадки, і ваше завдання полягає в своєчасному проріджуванні й санітарному обрізуванні ліщини.

  Омолоджувати починають кущ із 18-20 років, коли у нього падає продуктивність. Щорічно вирізуйте на пень по 2-3 старі стовбури, залишаючи замість них 2-3 прикореневі пагони, що ростуть близько до центру куща. Нові скелетні гілки потрібно злегка вкорочувати, щоб стимулювати утворення на них бічних пагонів.

  Якщо ви вирощуєте дерево ліщину, то через тиждень після посадки обріжте на ньому всі пагони, залишивши тільки стовбур, а потім, у міру появи пагонів, видаляйте їх у нижній частині стовбура, а у верхній сформуйте 4-5 скелетних гілок. Не забувайте знищувати кореневу парость.

  Шкідники і хвороби ліщини

  Шкідники ліщини

  Зі шкідників ліщині можуть докучати горіхові довгоносик, листоїд і вусань, а також попелиця (тля) і бруньковий кліщ.

  Бруньковий кліщ – дрібна комаха завдовжки до 0,3 мм, що зимує в бруньках рослин, а навесні відкладає в них яйця. Такі бруньки можна побачити неозброєним оком: вони розбухають до розмірів великої горошини. У той час, як здорові бруньки починають розпускатися, бруньки, уражені кліщем, засихають і відмирають.

  Попелиця – дрібна сисна комаха, що харчується клітинним соком рослин і переносить вірусні захворювання. Тлю важко розгледіти, і в цьому її небезпека. У результаті життєдіяльності попелиці листя рослини скручується, пагони й бутони деформуються, їхній розвиток сповільнюється, а плоди не визрівають.

  Горіховий довгоносик – жук коричневого кольору завдовжки до 1 см. У гусені жука жовтувато-молочне тіло й червоно-бура головка. Самиця жука відкладає яйця в незрілих плодах, і вони харчуються м’якоттю горіха. При сильному ураженні можна втратити до 50 % урожаю.

  Горіховий (фундучний) вусань – дуже небезпечний шкідник, жучок чорного кольору завдовжки до 15 мм на жовтих ніжках. Він відкладає яйця під кору молодих пагонів. Личинки прогризають серцевину пагонів, і вони сохнуть, а верхні листки на них жовтіють і скручуються.

  Горіховий листоїд – жучок завдовжки 6-7 мм із надкрилами фіолетового кольору, найнебезпечніший листогризучий шкідник ліщини. У личинок жука темно-зелене тіло, погано помітне на тлі листя, на якому протікає їхній розвиток. Пошкоджує цей жук не тільки ліщину, але також вільху та вербу.

  Хвороби ліщини

  До хвороб ліщина більш стійка, ніж до шкідників, але може вражатися іржею, гниллю гілок і борошнистою росою.

  Борошниста роса – добре відоме садівникам захворювання, симптомом якого є білуватий наліт на листках і пагонах, який із часом стає щільним і буріє. Уражені частини припиняють зростання, темніють і відмирають. Суцвіття не утворюють зав’язей, а зимостійкість рослин сильно знижується.

  Іржа – це грибкове захворювання проявляється утворенням на верхній стороні листя темно-рудих горбків, а на споді – круглих або овальних пустул. Плями поступово перетворюються на смуги, а листя рослини жовтіє й опадає.

  Біла гниль паразитує на ліщині в двох варіантах: як змішана гниль гілок і як периферична гниль, і в обох випадках рослина може сильно постраждати аж до загибелі ліщини.

  Обробка ліщини

  Якщо ви виявили на ліщині комах, розстеліть під нею плівку й постарайтеся скинути їх на неї. Якщо окупація ліщини шкідниками дуже сильна, доведеться вдаватися до обробки рослини інсектицидами, а сисних комах знищують акарицидами. Найкращими препаратами для боротьби зі шкідниками є Карбофос, Актеллік, Хлорофос і інші препарати подібної дії.

  Проти грибкових захворювань, якщо вони увійшли в силу, доведеться застосовувати фунгіциди – бордоську суміш, мідний купорос і більш сучасні препарати на основі міді. Але найкращим захистом ліщини від грибків є дотримання агротехніки, а також гарний і своєчасний догляд.

  Види і сорти ліщини

  Як ми вже згадували, в природі налічують близько 20 видів ліщини. У культурних видів ліщини існує безліч різновидів, сортів і гібридів. Найбільш затребувані в культурі такі види ліщини:

  Ліщина звичайна (лат. Corylus avellana)

  – багатостовбурний чагарник, що сягає у висоту 4-6 метрів, з широкою розлогою кроною діаметром до 4 м. Пагони у цієї ліщини опушені, листя округле, завширшки до 9, а завдовжки до 12 см. Цвітіння ліщини звичайної починається до появи листя. Горіхи кулястої форми діаметром до 1,5 см у світло-коричневій шкірці дозрівають у вересні. Зустрічається рослина як у культурі, так і в дикій природі;

  Ліщина деревоподібна (лат. Corylus colurna)

  або ведмежий горіх – декоративна рослина з дуже смачними плодами. Це єдиний вид ліщини, що скидається на дерево. У висоту ліщина деревоподібна зростає до 8 метрів, але в теплих країнах може сягати і 20 м. Живе ліщина деревоподібна до 200 років. Листя у цього виду широкояйцеподібне, розташоване на черешках завдовжки близько 5 см. Попри те, що плоди ліщини деревовидної більші, ніж у інших видів ліщини, ядра у них менші, але на смак вони приємніші, ніж ядра лісового горіха;

  Ліщина маньчжурська (лат. Corylus mandshurica)

  – багатостовбурний, сильно розгалужений кущ заввишки до 5 м із тріщинуватою темно-сірою корою. Особливістю виду є довгасті листя й плоди. Чищення горіхів викликає утруднення, оскільки вони укладені в колючу обгортку. Поширений цей вид у Китаї і на Далекому Сході;

  Ліщина різнолиста (лат. Corylus heterophylla)

  – чагарник заввишки до 3 м із дволопатевим листям і усіченою верхівкою. Навесні на ньому з’являються сережки чоловічих суцвіть і майже непомітні червоні бруньки жіночих квіток. Плоди формуються по 2-3 штуки в листовій обгортці. Поширений вид в Японії, Китаї, Кореї та на Далекому Сході. Він невибагливий до кліматичних умов і може прекрасно рости в середній смузі;

  Ліщина червонолиста (Corylus atropurpurea)

  – декоративний чагарник заввишки 4-6 м, що привертає увагу пишною кроною з темно-пурпурового листя, яка набуває зеленого забарвлення тільки до осені. Сережки у цієї ліщини темно-бордові, як і бруньки. Цей вид ліщини послужив основою для виведення безлічі популярних сортів і гібридів культури;

  Ліщина велика (лат. Corylus maxima)

  або ломбардський горіх – чагарник заввишки до 10 м. Плоди рослини розташовуються в трубчастій обгортці, яка за величиною вдвічі більша за самі горіхи. Ядра плодів м’ясисті, подовжені. У природі цей вид зустрічається в лісах Туреччини, Італії, в країнах Азії.

  Існують також ліщина китайська, американська, колхідська, рогата, гімалайська, або страхітлива, Зібольда й інші, менш відомі види.

  Із сортів ліщини найбільшою популярністю в наших кліматичних умовах користуються:

  • Ісаївська – один із найцінніших морозостійких сортів із великими плодами чудового смаку;
  • Маша – урожайний і зимостійкий гібрид червонолистої ліщини з подовженими плодами середнього розміру й чудового смаку, укладеними в тонку шкаралупу;
  • Римська – стійкий до хвороб і шкідників сорт середнього терміну дозрівання італійської селекції з великими плоскоокруглими красивими плодами чудового смаку.

  У середній смузі добре зарекомендували себе такі сорти ліщини: Катерина, Московський рубін, Пам’ять Яблокова, Первісток, Пушкінська червона, Івантеївська червона, Кудрайф, Московська рання, Пурпурова, Цукриста, Цукрова, серія сортів Північна, Тамбовська рання, Тамбовська пізня, Лентина, Аліда, Лена та інші.

  У південних областях Росії та в Україні популярні сорти фундука Панахеський, Алтайський, Черкеський, Кубань, Перебудова, Футкурамі й інші.

  Властивості ліщини – шкода і користь

  Корисні властивості ліщини

  Фундук є найбагатшим джерелом корисних для людського організму речовин. До складу ядра входять вітаміни A, PP, C і E й вітаміни групи B, а також амінокислоти, жирні олії, залізо, йод, кальцій, магній, мідь, фтор, марганець і калій. За біологічними властивостями горіхи прирівнюють до білків, тому вживати їх у їжу найкраще окремо від інших продуктів. Корисні властивості фундука:

  • він позитивно впливає на увагу і пам’ять;
  • сприяє нормалізації функціонування серцево-судинної системи;
  • зміцнює імунну систему організму і прискорює метаболізм;
  • позитивно впливає при виснаженні організми і допомагає відновлюватися після перенесеної хвороби;
  • показаний при недокрів’ї, алергії, ожирінні, ревматизмі, сечокам’яній хворобі, опіках, кору, анемії, епілепсії, для очищення печінки й посилення росту волосся.

  Окрім того, настій із листя ліщини рекомендують пити при тромбофлебіті, розширених венах, трофічних виразках і гіпертрофії передміхурової залози. Настій кори ліщини допомагає при діабетичній ретинопатії, його застосовують для поліпшення циркуляції крові в дрібних судинах і в ролі судинозвужуючого засобу. Відваром кори і кожушка ліщини миють волосся для додання йому темнішого відтінку, а відвар листя знімає почервоніння шкіри й набряклість повік.

  Ліщина – протипокази

  Гіпертонікам потрібно врахувати, що настій листя й кори ліщини підвищує кров’яний тиск, а ядра можуть спровокувати загострення нейродерміту й інших шкірних хвороб. Не показані горіхи при псоріазі й індивідуальній незносності продукту.

  7+ кущів з червоним листям цілий рік (+ наш путівник по листяним кущам з червоним листям!)

  Якщо ви хочете додати до свого саду справжню родзинку, вічнозелені кущі з червоним листям цілий рік Незалежно від того, чи шукаєте ви щось, що витримує прохолодні температури, чи просто яскравий колір, буває складно визначитися з тим, які кущі посадити.

  Отже, давайте розглянемо деякі з найкращих вічнозелених чагарників з червоне листя, яке не в’яне Ми також обговоримо декілька найбільш популярних захоплюючі листопадні кущі з червоним листям Сподіваємось, ви знайдете одну (або декілька), яка вам сподобається.

  7+ Вічнозелені чагарники з червонуватим листям цілий рік!

  Ви коли-небудь гуляли і помічали кущ з червоним листям – навіть взимку? Можливо, ви бачили його у своєму саду або в парку. Ви стоїте, зачаровані його красою, але не можете зрозуміти, що це за кущ. Що ж, якщо це сталося з вами, то не хвилюйтеся, у нас є відповіді на всі ваші запитання.

  Ось декілька з них чудові вічнозелені чагарники з червонуватим листям, яке ефектно виглядає в будь-якому саду, на доріжці чи передньому дворі.

  (І ви можете впізнати деякі з них як старі або нові улюблені).

  Давайте подивимося ближче!

  1. Хойхера

  Не оминайте увагою багаторічні кущі гейхери, якщо хочете мати червоне листя цілий рік. Ось чому! Ми виявили, що деякі сорти гейхери (наприклад, Southern Comfort Coral Bells) є вічнозеленими в теплому кліматі. Ми також читали, що існують сотні сортів гейхери, і щороку виводяться нові чудові сорти. Тож, якщо ви хочете мати коричневе, бордове, фіолетове або помаранчеве листя, ми впевнені, що знайдеться сорт гейхери.Це може допомогти. Листя деяких рослин Heuchera може поступово змінювати колір у міру старіння.

  Ці вічнозелені багаторічники добре відомі своїм красивим листям, яке варіюється від насиченого фіолетового до яскраво-червоного та жовто-золотистого відтінків. Гейхери легко вирощувати і вони потребують мінімального догляду. Але переконайтеся, що їх висаджують у багатий ґрунт з хорошим дренажем і великою кількістю сонячного світла або легкої тіні.

  Вони можуть переносити холодні зими, якщо їх захистити від пошкодження морозом, тому вони чудово підходять для холодного клімату (зони морозостійкості USDA 4-10). Гейхери зазвичай виростають від 12 до 18 дюймів заввишки, хоча деякі більші сорти можуть досягати висоти до 3 футів!

  2. квітка бахрома

  Хочете червоне листя цілий рік? Почніть звідси! Це одна з небагатьох справжні вічнозелені чагарники Китайська бахромчаста квітка! Китайська бахромчаста квітка навесні відрощує нове листя з рубіново-червоним забарвленням. Восени листя набуває набагато темнішого бордового кольору. Деякі сорти бахромчастої квітки мають яскраво-червоне забарвлення – наприклад, Ever Red (Chang Nian Hong) або Red Diamond (Shang-Red).

  Якщо ви шукаєте щось незвичайне, зверніть увагу на цей унікальний вічнозелений чагарник, який з початку літа до осені випускає каскадні грона ароматних жовтих квітів на тлі ефектного бронзового, оливково-зеленого або бордового листя. У зрілому віці він досягає 6 футів заввишки і 8 футів завширшки, віддає перевагу повному сонцю або легкій тіні з вологим ґрунтом.

  3. фотінія з червоним кінчиком

  Фотінія з червоними кінчиками – ще одна чудова рослина, від якої захоплює дух вічнозелений чагарник Хоча фотінія Red Tip є вічнозеленою рослиною, листя не залишається червоним назавжди. Натомість з’являються нові листя яскраво-червоного кольору. Але червоне листя зеленіє через кілька тижнів або місяців. Хороша новина полягає в тому, що червоні бутони часто видно протягом усього року. Завдяки постійному червоному листю фотінія Red Tip займає місце в нашому списку, оскільки вона забезпечує чудове червоне листя і яскравікольорів протягом усіх сезонів.

  Фотінія Ред Тіп – вічнозелений чагарник з глянцево-червоним, приголомшливим листям, який можна підстригти в живопліт або залишити на самоті для неформального вигляду. Він росте шокуюче швидко! Ідеально підходить, якщо ви шукаєте щось, що не займе багато часу. Цей чагарник любить сонячне світло, але добре почуватиметься і в півтіні.

  4. бургундський лоропеталум

  Ось ще один сорт Fringe Flower. Бургундський лоропеталум – один з наших улюблених вічнозелені чагарники з червоним листям цілий рік! Тут ви бачите китайську бахрому з неперевершеним листям від червоного до фіолетового, яке дозріває до глибокого бордово-зеленого відтінку. Як одна з небагатьох справжніх вічнозелених рослин, що зберігає червоне листя цілий рік, ми вважаємо, що лоропеталум бургундський заслуговує на перше місце в нашому переліку.

  Ця красуня має блискучі рожеві квіти на тлі насиченого бордового листя з кінця весни до літа, а взимку набуває глибокого кольору червоного дерева! Цей витривалий чагарник може досягати 10 футів заввишки і 10 футів завширшки. За потреби його можна обрізати. Для оптимального росту забезпечте йому достатньо сонячного світла протягом дня, а також вологі, але добре дреновані ґрунти.

  5. ягідний смузі Coral Bells Berry Smoothie

  Ось одна з наших улюблених вічнозелений Сорт гейхери з фіолетовим, лавандовим або бордовим листям. Це Berry Smoothie! Він ідеально підходить для барвистих зимових садів або присадибних ділянок, що ростуть у холодному кліматі. Berry Smoothie також має білі квіти протягом весни та літа (і так. Запилювачі їх люблять!).

  Ця вічнозелена багаторічна рослина має яскраво-червоне листя, яке додає хвилі кольору цілий рік! Ця рослина любить сонце або півтінь (зони витривалості USDA 4-9) і вимагає вологого, але добре дренованого ґрунту. Вона досягає до 1 футу заввишки з рівномірним розкидистим стеблом – чудово підходить для тих, у кого обмежений простір.

  6. Казкове крило

  Додамо ще один широколиста вічнозелена ґрунтопокривна культура з червоним листям, яке тримається довго. Хочеш? Це Казкове крило! Казкове крило також називають Епімедіум, і існує щонайменше 70 сортів! Деякі з сортів Епімедіуму, які ми бачили, мають червоне, бордове, мідне або зелене листя. Вони також відомі тим, що добре переносять тінисті умови зростання, що робить їх ідеальними для схилів, доріжок, садів і барвистих цікавинок навколо вашої садиби.

  Цей вічнозелений чагарник має яскраве глянцеве зелене листя, яке червоніє при зниженні температури (зони морозостійкості USDA 6-10). Найкраще росте на повному сонці на вологих, але добре дренованих ґрунтах – надмірна вологість може призвести до загнивання коренів.

  7. гібіскус червонолистий

  Перше, що ми помітили в гібіскусі червонолистому, – це чудові темно-бордові стебла і листя. Ми прочитали, що гібіскус червонолистий – це фотоперіодична рослина. Іншими словами, він цвіте, коли дні стають коротшими. Вони дають чудові квіти в листопаді і грудні, що робить їх одними з наших улюблених кущів з червоним листям для холодної пори року. (Слід зазначити, що гібіскус червонолистий, в той час, коли він технічно багаторічна рослина також чутливий до холоду і може не витримувати низьких температур).

  Цей приголомшливий чагарник може похвалитися красивими темно-пурпуровими квітами, оточеними яскраво-червоним листям протягом усього літа (зони морозостійкості USDA 9-11).

  8. чорний гребінець Аджуга

  Чорний морський гребінець Аджуга – відмінний напіввічнозелена багаторічна рослина Грунтопокривна культура з вражаючим темно-бордовим або бордовим до фіолетового листям. Відома своєю компактністю та красивими фіолетовими квітами навесні, які чудово контрастують з темно-червоним листям. Ідеальна як низькоповзучий грунтопокривний кущ, якщо вам потрібне червоне листя цілий рік. (Ми також читали, що бджоли та колібрі люблять кущі аджуги. Ідеально!)

  Ця вічнозелена багаторічна рослина ідеально підходить для додавання текстури вашому саду, оскільки її темно-зелене листя перемежовується з зубчастими краями глибокого пурпурно-червоного кольору. Вона виростає до 6 дюймів заввишки і 12 дюймів завширшки, віддає перевагу вологому ґрунту і півтіні.

  Читайте далі!

  • 21 приголомшливе дерево з фіолетовими квітами, листям і ягодами!
  • Чи можна викидати гілки дерев сусідам на їхньому подвір’ї?
  • Озеленення під соснами – 15 рослин, які будуть процвітати!
  • Чи можете ви пересадити ялинку? Так! Дотримуйтесь цих порад щодо вирощування!
  • 12 найкращих дерев для під’їзної дороги! Барвисті дерева для приватного життя!

  Ще 20 листопадних кущів з чудовим червоним листям, ягодами та квітами!

  Ми не змогли знайти багато кущів з постійним червоним листям або квітами протягом усього року. Лише деякі з них відповідають вимогам! Але ми хочемо продемонструвати шквал червоного, бордового і темно-бордового листя і квіток з різним часом цвітіння.

  Таким чином – ви можете насолоджуватися багряні квіти та червоне листя цілий рік Раунд!

  Тоді ось наш список червонолистих листопадних кущів. І ми починаємо з одного з наших улюблених!

  1. японський барбарис

  Японські барбариси – це листяний Барбарис японський має величний вигляд червоного або пурпурного листя восени та елегантні яскраво-червоні плоди протягом літа і зими. Це популярний ландшафтний чагарник, оскільки він має гарний вигляд і простий у догляді. На жаль, серед деяких садівників барбарис японський має дещо негативну репутацію через те, що в ньому живуть кліщі та він є інвазивним.

  Цей листопадний чагарник виростає до 3 футів заввишки та завширшки і процвітає на сонячних ділянках. Він має невеликі колючки на стеблах і червоне листя протягом усього року, що робить його привабливою акцентною рослиною для будь-якого саду. Японський барбарис витривалий у 4-8 зонах USDA і віддає перевагу вологому, але добре дренованому ґрунту.

  2. Димовий кущ

  Димчастий кущ – чудовий на вигляд листяний чагарник Ідеально підходить для доріжок, садів-запилювачів або квітників. Навесні та влітку він демонструє чудове рожево-червоне квітуче цвітіння, а восени вкривається чудовим пурпурно-червоним листям. Ви також можете помітити, що восени ваш димчастий кущ набуває вражаючого вогняного кольору листя. Це видовище варто побачити!

  Цей листопадний чагарник округлої форми виростає до 12 футів заввишки і 10 футів завширшки. Листя темно-фіолетового або червоного кольору, коли вперше з’являється навесні, стає бронзовим або жовтим влітку, а восени знову вицвітає до фіолетового або червоного. Димчастий кущ витривалий у 4-9 зонах USDA і віддає перевагу вологим, добре дренованим, злегка кислим ґрунтам.

  4. Spiraea Double Play Big Bang

  Double Play Big Bang – ще один чудовий листяний чагарник з темно-помаранчевим, жовтим або червоним листям. У дендропарку Університету Північної Кароліни в Раульстоні є наші улюблені фотографії Double Play Big Bang. Погляньте на темно-помаранчеві та червоні кольори! Листя зазвичай темнішає, а рожеві квіти цвітуть до кінця літа.

  Цей листопадний чагарник виростає до 4 футів заввишки і завширшки з прямостоячою формою. Має яскраве вічнозелене листя, яке восени стає оранжево-червоним, а з кінця весни до початку літа – білі квіти. Спірея Дабл Плей Біг Бенг витривала в 5-8 зонах USDA і віддає перевагу вологим, добре дренованим ґрунтам.

  5. Diabolo Ninebark

  Діаболо дев’ятикорий – середньорослий листяний чагарник розміром близько десяти футів на десять футів з чудовим червонувато-фіолетовим листям протягом більшої частини сезону. Діаболо дев’ятикорий також має ефектні червоні плоди, які зберігаються до пізньої осені. Ми любимо різні відтінки пурпурного, рожевого, червоного та бордового.

  Цей листопадний чагарник виростає до 6 футів заввишки і 8 футів завширшки у вертикальній формі. Він має глянцеве темно-зелене листя протягом усього вегетаційного періоду, яке восени стає червонувато-фіолетовим. Ми також обожнюємо білі квіти з кінця весни до середини літа. Diabolo Ninebark витривалий у 3-7 зонах USDA. Він може переносити широкий спектр умов, за умови, що росте в добре дренованому ґрунті.

  6. Крейп миртовий Блек Даймонд

  Мирт карпатський (чорний діамант) – один з наших улюблених сорти листяних дерев Вони мають захоплюючі червоно-рожеві квіти влітку та оранжево-червоне листя восени. Мірт також є ідеальним ландшафтним чагарником, оскільки його легко вирощувати, а деякі сорти (наприклад, Cherokee та Acoma) досягають лише десяти футів заввишки.

  Цей листопадний чагарник округлої форми виростає до 10 футів заввишки і 8 футів завширшки. Він має яскраво-зелене листя протягом усього вегетаційного періоду, яке восени набуває приголомшливого оранжево-червоного відтінку, і білі квіти з кінця весни до початку літа. Мірт Блек Даймонд витривалий в 6-10 зонах USDA і віддає перевагу вологим, але добре дренованим ґрунтам.

  7. японський клен Бладгуд

  Японський клен Бладгуд – прекрасний листяний чагарник Це один з наших рекомендованих кущів, якщо ви хочете мати червоне листя протягом усього літа, оскільки він пропонує красиві червоні відтінки в теплу погоду, коли багато інших листяних кущів червоніють лише восени та взимку. На жаль, японський клен Бладгуд може набути бронзового кольору і втратити свій багряний блиск протягом осені.

  Ще один популярний варіант – японський клен Бладгуд. Це невелике дерево найкраще росте в зонах 5-8, висотою 10-15 футів і шириною 8-20 футів, залежно від способу обрізки. Воно віддає перевагу вологому, але добре дренованому ґрунту і може переносити як повне сонце, так і півтінь. Його яскраво-червоне листя чудово поєднується з унікальною формою і текстурою, що робить його привабливим доповненням до будь-якого ландшафту.дизайн.

  8. димчастий кущ оксамитовий або королівський фіолетовий

  Ми обожнюємо Смоукбуш Роял Пурпурний! листяний чагарник з прекрасними лавандовими квітами протягом більшої частини весни та літа. Королівський фіолетовий димчастий кущ також демонструє захоплюючі кольори листя восени з ефектним червоним або бордовим листям (осіннє листя також може виглядати від оранжевого до жовтого).

  Ще один вибір для тих, хто шукає червонувате листя – кущ димчастий ‘Velveteny’ або ‘Royal Purple’. Цей кущ найкраще росте в зонах 4-7, його висота коливається від 6 до 10 футів, а ширина – від 4 до 6 футів. Він віддає перевагу повному сонцю, але може переносити невелику тінь, особливо в спекотне літо. Кущі димчасті відомі своїм яскраво-фіолетовим листям, яке стає червоним в осінні місяці, коли температура починає знижуватися.

  9. японський клен Інаба Шидаре

  Інаба Шидаре – одна з наших улюблених листяний Японські сорти клена! Ідеальний варіант, якщо ви хочете мати червоне листя цілий рік, тому що він має ефектне червоне листя протягом літнього та осіннього сезонів. Це також компактний чагарник або дерево, що досягає лише близько десяти футів у висоту (вони також повільно ростуть, і ви можете виявити, що купити їх дорожче, ніж інші чагарники в цьому списку).

  Це декоративне дерево має глибоко порізане червоно-пурпурове листя, яке створює приголомшливий вигляд протягом усього року. Воно повільно росте, досягаючи 8-12 футів заввишки і 8-10 футів завширшки, і найкраще почувається на повному сонці або в напівтіні з вологим ґрунтом.

  10. Вино з дев’яти корок

  Вино Ninebark Tiny Wine – це прекрасне листяний чагарник для живоплоту Садова культура з темно-фіолетовим або темно-бордовим листям. Зростає всього три-чотири фути заввишки і завширшки, тому ідеально підходить для живоплоту або садової бордюрної культури.

  Цей листопадний сорт досягає лише 4 футів заввишки і 4 футів завширшки, але справляє величезний вплив завдяки насиченому бордово-бордовому листю, яке виділяється на фоні інших рослин у саду. Віддає перевагу сонячним місцям, але може переносити і затінок. Також любить добре дренований ґрунт.

  11. бузина чорноплідна мереживна

  Тут ви бачите темно-бордове листя бузини чорної мереживної. Це темнолиста рослина. листяний чагарник Вона не буде давати яскраво-червоне листя цілий рік, але демонструє чудовий інтерес протягом декількох сезонів. Влітку рослини бузини чорної мереживної дають красиві рожеві квіти і темно-червоні плоди, якими залюбки ласують дикі тварини.

  Якщо ви шукаєте привабливий чагарник, який створює сезонний інтерес, це саме те, що вам потрібно! Мереживне листя з’являється яскраво-червоним навесні, а потім стає темно-фіолетовим влітку і багряним восени. Він досягає 6-8 футів заввишки і 5-7 футів завширшки. Віддає перевагу повному сонцю, а не частковому затіненню і вологому ґрунту.

  12. вино і троянди Weigela

  Перед вами прекрасний екземпляр для садів з червоним листям – троянда Вейгела (Wine & Roses Weigela)! листяний чагарник Кущі винограду та троянди також вирощують чудові рожеві квіти та листя, які виглядають від темно-бордового до пурпурного.

  Цей популярний квітучий чагарник випускає яскраво-рожеві квіти на тлі темно-пурпурного листя з кінця весни до літа. Він виростає 3-5 футів заввишки і 3-4 фути завширшки, любить повне сонце або часткову тінь з добре дренованим ґрунтом.

  13. Золота кора дротика

  Золота дев’ятихвостка Дартса – це листяний чагарник Листя починає жовтіти влітку, а наприкінці літа набуває виразного лаймово-зеленого кольору. Восени воно починає в’янути і знову стає темно-помаранчевим і жовтим! Ми визнаємо, що у Дартса Голд Дев’ятикорінника не найкращий випадок для включення в цей список червонолистих чагарників. Однак, можливо, ви знайдете його яскраве і барвисте помаранчеве осіннє листя, яке ідеально підходить для будь-якого(Їхнє листя, можливо, восени стає помаранчевим або червонуватим). Не забувайте про них!

  Ще один вічнозелений варіант з червонуватим листям – цей компактний і популярний сорт, який виростає лише 2-3 фути заввишки і 2-3 фути завширшки, що робить його ідеальним для невеликих садів з обмеженим простором. Золотисте листя стає мідно-червоним в холодну погоду, тому це чудовий вибір для зимового інтересу. Він любить повне сонце або легку тінь з добре дренованим ґрунтом.

  14. Піщана вишня з пурпурним листям

  Піщана вишня пурпурова – один з наших улюблених листопадних кущів для створення захисних екранів, акцентів у саду та житла для садових птахів! Навесні вона випускає елегантні рожеві квіти з темно-бордовим листям протягом більшої частини літа. На жаль, ми читали з кількох надійних джерел, що піщана вишня пурпурова може бути недовговічною рослиною, оскільки приваблює листоїдів, японських жуків,попелиці, гусениці та інші неприємні шкідники рослин.

  Піщана вишня з пурпуровим листям може бути саме тим сортом, який вам потрібен, якщо ви хочете чогось більш унікального. Цей невеликий листопадний чагарник має пурпурно-червоне листя і влітку дає їстівні червоні вишні. Його легко вирощувати, і в зрілому віці він досягає лише 5 футів заввишки і 4 футів завширшки. Висаджуйте його на повному сонці, щоб досягти найкращих результатів.

  15. бузина золотиста Сазерленда

  Золота бузина Сазерленда – це листяний чагарник не має найяскравішого червоного листя у цьому списку. Однак ми включили його до нього, оскільки його листя може виглядати бронзовим, золотистим або червонуватим, коли воно з’являється навесні. Бронзовий відтінок недовговічний, оскільки влітку листя стає лаймово-зеленим. Ви також можете помітити, що листя Сазерленд Голд схоже на папороть, сильно порізане або надрізане. (Ми також любимо світло-бордові кольори бруньок листя!).

  Бузина ‘Sutherland Gold’ – ще один барвистий варіант з яскравим жовто-зеленим листям, яке протягом вегетації набуває червоного та бордового забарвлення. Цей швидкорослий чагарник стійкий до вологих ґрунтів та посухи, що робить його ідеальним для багатьох садівників. Дозріває при висоті 6-8 футів і чудово витримує умови як повного сонця, так і часткової тіні.

  16. Пенстемон “Онікс і перли

  Онікс і перли (Beardtongue) – це прекрасний багаторічний чагарник з темно-бордовим листям і світло-рожевими квітами. Онікс і Перли – це темне листя (онікс) і світлі на вигляд квіти (перли). Він також приваблює бджіл і колібрі, тому ми радимо вирощувати його незалежно від того, чи хочете ви червоне листя чи ні!

  Цей вічнозелений напівчагарник має красиве темно-фіолетове листя і білі квіти навесні. Він ідеально підходить, якщо ви шукаєте витривалу рослину, яка витримує сонце або півтінь. Пенстемон “Онікс і перли” найкраще вирощувати в зонах морозостійкості USDA 5-9, і його слід вирощувати в добре дренованому ґрунті, злегка кислому або нейтральному. Він виростає до 2 футів заввишки і 2 футів завширшки, що робить його ідеальним длямаленькі сади.

  17. Гортензія волотиста – Швидкий вогонь

  Ми визнаємо, що волотисті гортензії не зовсім червоні, але це рясні деревні кущі з прекрасним рожевим цвітінням. Вони славляться тим, що залишаються активними протягом усього літа. Ми також читали, що не варто занадто сильно обрізати бутони волотистих гортензій до кінця зими. Якщо ви твердо вирішили вирощувати червоні квіти гортензії, розгляньте інші сорти волотистих гортензій, такі як Ванільна полуниця або Інвінсібелль.Рубі. Обидва ростуть з прекрасними червоними квітами.

  Завдяки яскравим рожевим квітам на темно-червоних стеблах цей листопадний чагарник неодмінно стане окрасою будь-якого саду. Гортензія волотиста ‘Quick Fire’ віддає перевагу сонцю або напівтіні, тому переконайтеся, що її посадили в місці, куди протягом дня потрапляє багато сонячного світла (зони морозостійкості USDA 3-8).

  Цей чагарник виростає до 8 футів заввишки, тому перед посадкою переконайтеся, що у вас достатньо місця! Що стосується типу ґрунту, то він потребує вологих, але добре дренованих умов – надмірна кількість води спричинить гниття коренів.

  18. Маленька міс Дівоча трава

  Little Miss Maiden Grass – один з багатьох сортів дівочої трави з прекрасним червонуватим листям восени. Існують різні сорти дівочої трави, і ми знайшли джерела, які перераховують їх до 20. Дівоча трава також є відомою листопадною багаторічною рослиною, яка повертається щороку.

  Ця трава має ніжно-рожеві квітучі колоски, які восени стають темно-червоними, коли температура починає знижуватися (зони морозостійкості USDA 5-9). Висаджуйте цю траву в півтіні або на сонці на добре дренованих ґрунтах. Вона любить багато вологи влітку, але не потребує багато добрив протягом решти року.

  19. Фіолетовий бук

  Фіолетовий бук – елегантний і водночас потужний листяне дерево Листя, як правило, чудового лавандового або бордового кольору з відтінками темно-помаранчевого або яскраво-червоного восени.

  Це дерево має велике глянцеве пурпурове листя, яке восени стає темно-червоним, перш ніж опаде на зиму (зони морозостійкості USDA 5-10). Посадіть це дерево на сонячному місці, де воно буде отримувати щонайменше шість годин прямих сонячних променів щодня. Воно потребує вологих, але добре дренованих ґрунтів. Тож обов’язково додайте багато компосту під час посадки!

  Заключні думки

  Незалежно від того, в якому кліматі ви живете або якому стилю саду віддаєте перевагу, існує безліч варіантів, як додати червоного кольору цілий рік!

  Від барбарису до японських кленів – ці захоплюючі сорти кущів створюють прекрасний контраст з іншими рослинами, вимагаючи при цьому мінімального догляду! І вирощувати багато з цих кущів напрочуд легко.

  Але який чагарник з червоним листям цілий рік є вашим улюбленим? Або, можливо, ми забули додати ваше улюблене червонолисте дерево або чагарник?

  Дайте нам знати!

  І ще раз дякуємо, що прочитали.