Куди подіти землю після копкиКуди подіти землю після копки

0 Comment

Податок на землю 2022: хто має сплачувати та як дізнатися суму

Усі українці, які володіють нерухомим майном, мають сплачувати за нього обов’язкові податки.

Відповідно, власники земельних ділянок щороку повинні платити в державу земельний податок.

Що таке податок на землю та як його вирахувати – читайте в матеріалі Фактів ICTV.

Що таке земельний податок

– Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, – йдеться у Податковому кодексі України.

Земельний податок повинні сплачувати:

Оподатковується така власність:

  • земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
  • земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Нарахування земельного податку власникам здійснюють податкові органи за місцем розташування земельної ділянки.

Встановлювати ставки земельного податку мають право сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад.

Ставки встановлюються виключно в межах визначених ПКУ ставок та затверджуються відповідними місцевими рішеннями щороку до 15 липня.

Як розрахувати суму податку

Насамперед, на це впливають:

  • оціночна вартість земельної ділянки (з урахуванням коефіцієнта індексації);
  • площа земельної ділянки, якщо не була проведена оцінка нерухомості.

Для першого випадку ставка податку становить не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки (НГО):

  • для земель загального користування — не більше 1% НГО;
  • для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3% та не більше 1% НГО;
  • для лісових земель — не більше 0,1% НГО.

За земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання – не більше 12% НГО.

Отож, щоб розрахувати суму земельного податку, варто скористатися спеціальною формулою:

  1. МПЗ = НГОд * К * М / 12 – для тих, у кого була проведена оціночна вартість землі.
  2. МПЗ = НГО * S * К * М / 12 – для тих, у кого не проведена оцінка.

МПЗ — мінімальне податкове зобов’язання.

НГОд — нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації.

К — коефіцієнт, який становить 0,05.

М — кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді або на інших умовах.

НГО — нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по АРК або по області з урахуванням коефіцієнта індексації.

S — площа земельної ділянки (га).

Коли сплачувати податок

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня та не пізніше 20 лютого подають відповідному контролюючому органу за місцеперебуванням земельної ділянки податкову декларацію.

Нарахування фізичним особам розміру податку за землю проводиться контролюючими органами, які надсилають платнику, до 1 липня податкове повідомлення про внесення податку, разом з детальним розрахунком суми податку.

Земельний податок під час воєнного стану

15 березня 2022 року Верховна Рада прийняла закон Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану.

– Згідно з законом, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується плата за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться або велися бойові дії, – йдеться у повідомленні Державної податкової служби.

Куди подіти волосся після стрижки: народні прикмети, чи можна спалювати або викидати

Люди, які захоплюються чорною магією, часто використовують біологічний матеріал людини для своїх моторошних ритуалів. У відьом і чаклунів популярністю користується волосся, яке є найпотужнішим носієм енергетики господаря. За допомогою навіть одного пасма чорні маги можуть навести порчу, яка спричинить життєві проблеми, серйозні захворювання або навіть летальний результат.

Наші предки, знаючи про цей вид чаклунства, намагалися уникнути негативних наслідків. Навіть сьогодні недовірливі люди після відвідування перукарні хвилюються за свої зрізані кучері й задаються питанням, що робити зі зрізаними пасмами?

Що робити з волоссям

Як би ми не ставилися до забобонів, кожній людині час від часу доводиться стригтися, щоб привести свою зовнішність до ладу. Слов’яни з давніх-давен дотримувалися певних правил, які допомагали уникнути негативних наслідків після розставання з локонами.

Під час стрижки дитини

З давніх-давен волосся вважалося накопичувачем енергетики людини та сполучною ланкою з божественним началом. За повір’ями в ньому акумулюється життєвий досвід, розум і фізична сила. Тому в минулі часи стрижка вважалася вкрай небажаною процедурою, що становила особливу небезпеку для дитини.

Слов’яни намагалися не обрізати волосся у малюка, до того як він досягне однорічного віку. Згідно із забобонами, це означало, що батьки своїми руками шкодять чаду:

  • послаблюють біополе немовляти;
  • “зрізають” його розум, роблять недалеким, інтелектуально обмеженим;
  • позбавляють дитину фінансового благополуччя, прирікаючи її на злидні в майбутньому;
  • накликають на дитя недуги, роблять безплідним.

Наші предки вірили, що перша стрижка дитини – це ритуал, що допомагає переступити з одного періоду життя в наступний. Тому під час обряду суворо дотримувалися правил:

  • Першу стрижку проводили, коли дитині виповниться щонайменше рік. Наступні процедури втрачають сакральний сенс.
  • У перший раз волосся зістригають не дуже коротко. Процедура має виключно символічний характер. Наприклад, дівчаткам просто вкорочували локони з 4 сторін. У давні часи для представниць жіночої статі це могла бути єдина стрижка в житті.
  • На обряд, який обов’язково проводили в батьківській хаті, кликали хрещених батьків крихітки та повитуху, яка рік тому приймала пологи.

Посеред кімнати розстеляли овечу шкуру або кожух, на який саджали дитину. Близький родич (батько, мати, бабуся чи дід), але найчастіше хресні, зрізав із верхівки малюка 4 пасма волосся у вигляді хреста.

Ці локони перемотували червоною ниткою і ховали в надійному місці, найчастіше за іконою. Зрізане волосся слугувало оберегом, що захищав від лихого ока і надавав сили господареві. Тому волоски дбайливо зберігалися спочатку батьками, а потім і самим власником протягом усього життя.

У міру дорослішання

Сьогодні навіть містично налаштована людина навряд чи стане повзати по підлозі перукарні, збираючи залишки зрізаної шевелюри. Але якщо процедуру проводять удома, то стрижене волосся рекомендується утилізувати одним зі способів:

Слов’янам був відомий ще один спосіб, як слід чинити зі зістриженим волоссям. Упродовж життя – від раннього дитинства і до глибокої старості – наші пращури ретельно збирали в спеціальний полотняний мішечок власні пасма. Коли людина завершувала свій життєвий шлях, волосся клали разом із господарем у труну, поміщаючи його біля узголів’я.

Продаж волосся

Сьогоднішній ринок реклами рясніє оголошеннями, в яких власницям пишних шевелюр за значну суму пропонують розлучитися зі своїми локонами. Дійсно, якщо ви вирішили змінити імідж, то чому б не заробити на своєму волоссі, якого і так доведеться позбутися, але не отримавши ні копійки. Це чудовий спосіб поліпшити фінансове становище, але тільки якщо ви не забобонні.

Народні прикмети вкрай негативно ставляться до продажу власних локонів, адже волосся – джерело сили та енергії людини.

Потрапивши в чужі руки, воно стає знаряддям негативного впливу на колишнього господаря. Тому не рекомендується розпоряджатися своїми кучерями подібним чином, щоб не накликати на себе нещастя та хвороби.

З гребінця

За нормального функціонування організму з голови людини випадає 50-150 волосинок на добу. Не дивно, що коли ми доглядаємо за своєю зачіскою, деяка частина з них залишається на гребінці. У цьому разі дотримуються тих самих правил, що й зі стриженим волоссям, – пасом позбуваються за допомогою води, землі або вогню.

Найбільш забобонні люди вважають, що збирання локонів у спеціальний мішечок – найнадійніший спосіб захистити себе від впливу чорної магії.

Чому не можна викидати в сміття

Якщо ви стрижетеся в салоні краси, то кучері, які хвилину тому красувалися на голові, потрапляють прямо в смітник. На жаль, під час відвідування перукарні іншого виходу немає. Але якщо процедура проводиться в домашніх умовах, езотерики рекомендують поставитися до утилізації пасом відповідальніше. Викидати волосся забороняється з низки причин:

  • Слов’яни вірили, що якщо з обстрижених локонів людини пташка змайструє гніздо і висидить у ньому потомство, то колишнього власника пасом будуть долати постійні головні болі.
  • Якщо локони, викинуті в сміттєвий бак, підхопить і понесе з собою вітер, у людини буде “кругом голова”, тобто почнуться головні болі.
  • Волосся – біологічний матеріал, який зберігає інформацію про господаря. Викидаючи його в сміттєвий бак, ви наражаєте себе на небезпеку, оскільки локонами можуть скористатися чорні маги для зловісних цілей.

Що робити з обстриженим волоссям

Щоб не стати жертвою темного чаклунства, не варто викидати пасма куди попало. Наші пращури, не бажаючи наражати на ризик власне здоров’я і благополуччя, користувалися перевіреними способами позбавлення від зістриженої шевелюри.

У землю

Надворі XXI століття, але досі залишилися фахівці, що практикують псування та привороти, які високо цінують волосся. Тому, щоб локони не потрапили до рук вороже налаштованих людей, зрізану шевелюру закопують у землі. Щоправда, не всім підійде такий варіант. У деяких людей закопування волосся асоціюється з похованням. Але якщо подібний спосіб не викликає у вас негативних емоцій, сміливо користуйтеся ним.

Закопувати волосся рекомендується в безлюдному місці. Найкраще для цього підійде ліс або посадка. Не полінуйтеся викопати глибоку ямку, щоб дикі звірі та птахи не дісталися до ваших пасом.

У воду

Ще один спосіб позбутися зрізаних локонів – втопити в проточній воді. За повір’ям, течія річки або струмка забере разом із волоссям увесь негатив, що накопичився на людині за час його зростання.

Якщо поблизу немає відповідної водойми, зістрижені кучері можна змити в унітаз.

Щоправда, серед забобонних людей чимало противників цього способу розставання з волоссям. Вони вважають, що разом з негативною енергетикою вода може змити з пасом щастя і здоров’я людини.

Чи можна спалювати волосся

На думку езотериків, найнадійніший і найбезпечніший спосіб позбутися залишків шевелюри – спалити волосся. Цей варіант вважається найбільш дієвим з кількох причин:

  • Маючи доступ до відкритого вогню (піч, камін, багаття), ви благополучно утилізуєте своє волосся без залишку. Адже ніхто не дасть гарантії, що зі сміттєвого бака, води чи землі ваші локони не потраплять до рук темних сил чи гнізда птаха. Піддаючи обрізки шевелюри вогню, ви повністю знищуєте матеріал, через який на вас могли б впливати.
  • Людині, яка позбулася власних кучерів за допомогою вогню, народна прикмета обіцяє сімейне щастя. Якщо стосунки з другою половинкою зайшли в глухий кут, значить, настав час змінити зачіску, а зрізані пасма – спалити.
  • З давніх-давен стихії вогню приписували здатність очищати не тільки на фізичному рівні, а й на енергетичному. Кидаючи в полум’я зрізані залишки шевелюри, людина здійснює своєрідний ритуал, за допомогою якого спалені локони позбавляють її накопиченого негативу.

Народна мудрість, що дійшла з глибини століть через прикмети та повір’я, вчить нас, як слід поводитися зі своїм волоссям, щоб не наражати на ризик здоров’я і добробут. Звісно, можна відмахнутися від забобонів, проігнорувавши багатий досвід предків, але краще прислухатися і замислитися над наслідками своїх дій.