Кошти для знищення бурянів називаються

У системі інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів при вирощуванні їх за інтенсивними технологіями хімічний метод боротьби з бур’янами відіграє провідну роль.

На даний час світова хімічна індустрія поставляє на аграрний ринок близько 240 спеціальних препаратів для боротьби з бур’янами (гербіцидів). їх асортимент постійно поповнюється і оновлюється: на зміну високотоксичним, стійким, малоефективним, легким, а також тим, що застосовуються у великих нормах, синтезуються, випробовуються і надходять у виробництво екологічно безпечні, дешевші і високоефективніші при низьких нормах витрат гербіциди.

Гербіциди суцільної дії застосовують для знищення всіх бур’янів та іншої небажаної рослинності на землях несільськогосподарського використання (узбіччя доріг, зрошувальні й осушувальні канали, лінії електропередач, майданчики, що готуються під забудову, тощо). На сільськогосподарських угіддях гербіциди суцільної дії можна застосовувати в період відсутності культурних рослин (у системі основного або передпосівного обробітку грунту, на парових полях), а також при спрямованих обробках у садах, виноградниках, плодо- і лісорозсадниках. Для цієї мети використовують препарати: реглон, раундап, арсенал, баста. Багато препаратів при завищених нормах можуть виявити суцільну дію.

Гербіциди вибіркової (селективної) дії здатні знищувати або пригнічувати ріст одних рослин у посівах за наявності інших рослин, які під дією гербіцидів нормально ростуть і розвиваються. Препарати селективної дії при правильному доборі норм витрат, способу застосування, фази розвитку культури і бур’янів забезпечують знищення більшості їх видів, звільнюючи посіви від надзвичайно сильних конкурентів за світло, вологу, поживні речовини, життєвий простір.

Частина гербіцидів відзначається вузькою вибірковістю. Наприклад, тарга, фюзилад, поаст, фуроре супер знищують односім’ядольні бур’яни родини тонконогих у посівах двосім’ядольних сільськогосподарських культур, а препарат пума супер здатний знищити вівсюг і мітлицю звичайну в посівах озимої пшениці, хоча вони й належать до однієї родини.

Вибірковість гербіцидів часто зумовлена відмінностями в анатомічній і морфологічній будові рослин. Така вибірковість називається топографічною. Так, рослини з щільною кутикулою і восковим нальотом, а також з густим опушенням більш стійкі до гербіцидів, оскільки ці анатомічні особливості запобігають надходженню препарату в рослину. У рослин з вузьким вертикальним листям (цибуля, часник та ін.) відбувається стікання робочої рідини з поверхні листової пластинки, при цьому гербіцид майже не проникає в тканини.

У рослин з глибоким заляганням кореневої системи виявляється стійкість до препаратів, що утримуються у верхньому шарі грунту і не досягають зони діяльності коріння. До таких рослин, зокрема, належать осот польовий, гірчак повзучий, хвощ польовий, березка польова та інші багаторічні бур’яни.

Стійкі до гербіцидів культурні рослини виявляють біохімічну вибірковість внаслідок швидкого руйнування молекули гербіциду до неактивних компонентів. В окремих випадках рослини здатні швидко виділяти гербіциди через кореневу систему в незміненому стані без шкоди для них. Стійкість злакових рослин до дії 2,4-Д пояснюється детоксикацією гербіциду шляхом зв’язування його білковими комплексами клітинних структур, білками мембран цитоплазми, а також утворенням комплексів зі сполуками небілкового походження. Чутливість бур’янів до дії гербіцидів пояснюється значними незворотними порушеннями процесів обміну речовин, що призводить до загибелі цих рослин. Вибірковість похідних симетричного триазину пояснюється особливостями переміщення гербіцидів і нагромадженням їх у місцях фітотоксичної дії. Виявлено, що у стійких рослин (кукурудзи) гербіцид накопичується в коренях, у той час як у чутливих видів він швидко нагромаджується в листовому апараті — в місцях фотосинтетичної активності, через що і виявляє свою фітотоксичну дію. Крім того, внаслідок руйнування гербіциду окисно-відновними ферментами (пероксидазою) в рослині кукурудзи сим-триазинові гербіциди руйнуються до нетоксичних сполук.

З розвитком досягнень біотехнологій та генної інженерії розкриваються можливості в керуванні стійкістю рослин до дії гербіцидів. Визначення генетичного коду стійкості рослин до гербіцидів дає можливість переносити гени стійкості в культури та вирішувати проблему регулювання рівня забур’яненості посівів цукрових буряків, кукурудзи, сої, ріпаку та інших культур за допомогою гербіцидів суцільної дії, до яких стійкості в культури не було (гліфосату, глуфосинату амонію тощо).

Гербіциди контактної дії — препарати, які здатні уражати рослини в місцях змочування робочою сумішшю. Контактні гербіциди практично не здатні рухатися по провідній системі рослин, через це вони не проникають у кореневу систему багаторічних бур’янів, які спроможні відростати знову.

Гербіциди системної дії здатні рухатися судинно-провідною системою, впливаючи на всю рослину і викликаючи загибель як надземних, так і підземних її органів. Під час переміщення по судинах рослин гербіциди взаємодіють із клітинним вмістом, що призводить до часткової їх інактивації шляхом поглинання клітинами, руйнування ферментами, утворення комплексних сполук. По флоемі гербіциди рухаються в кореневу систему, генеративні органи, нагромаджуються в зонах активного росту, викликаючи глибокі порушення фізіологічних процесів, що призводить до загибелі чутливих рослин. З ґрунтовим розчином гербіциди поглинаються кореневими волосками, передаються до судин ксилеми і з транспіраційною течією пересуваються в надземні органи рослин. Системні препарати доцільно використовувати в боротьбі з багаторічними видами бур’янів, коренева система яких проникає глибоко в грунт.

Поглинання й пересування по рослині системних гербіцидів відбувається пасивним способом, якщо використовується теплова енергія дифузії або енергія транспірації. Активне поглинання і транспортування гербіцидів відбувається за рахунок використання енергії аденозинтрифо-сфорної кислоти (АТФ).

Післясходові гербіциди проникають через надземні органи (листки, стебла, черешки) і застосовуються після появи сходів культури та бур’янів (бетанал, раундап, поаст, гродил та ін.).

Грунтові гербіциди проникають у рослини через кореневу систему і виявляють дію на проростки насіння, також їх називають гербіцидами кореневої дії (дуал, зенкор, прометрин та ін.).

В Україні періодично видається «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», погоджений з Головним державним санітарно-епідеміологічним управлінням МОЗ України, у якому подаються всі дозволені для використання хімічні засоби боротьби з шкідливими організмами, у т. ч. і гербіциди, і регламенти їх застосування, дотримання яких є головною складовою безпеки щодо навколишнього середовища, тварин і людей.

Боротьба З Бур’янами: Переваги Комплексного Підходу

Комплексні заходи боротьби з бур’янами (IWM) спрямовані на знищення та зменшення кількості небажаної рослинності на полях і поєднують різні методи. Найдавніший спосіб розв’язати цю проблему – застосувати фізичні заходи боротьби з бур’янами, а саме їх видалення вручну. Однак, цей підхід потребує великих зусиль і займає багато часу, особливо коли території великі, а робочих рук мало.

Сьогодні серед фермерів великою популярністю користуються отрутохімікати для боротьби з бур’янами, але в межах сталого землеробства та органічного сільського господарства слід віддати перевагу боротьбі із забур’яненням полів без хімії, коли це можливо. Найкращим варіантом у цьому випадку буде комплексний підхід.

Класифікація Методів Боротьби З Бур’янами На Полях

Боротьба із забур’яненістю полів за допомогою хімії необхідно мінімізувати, оскільки залишки гербіцидів у сільськогосподарських культурах становлять небезпеку як для людей, так і для природного довкілля. Навіть більше, у багатьох випадках рослини розвивають резистентність до хімічних речовин. З цих причин боротьба з бур’янами на полях має включати альтернативні заходи та тактики.

Система заходів боротьби з бур’янами поєднує п’ять нижченаведених методів.

Попереджувальні Заходи Боротьби З Бур’янами

Мета попереджувального методу боротьби – запобігти попаданню насіння бур’янових рослин у посівний матеріал і на культивовані території. Як цього не допустити:

• Купуйте високоякісне насіння.
• Перевіряйте воду для поливу на бур’яни.
• Регулярно мийте колеса сільськогосподарської техніки.
• Оглядайте хутро та лапи тварин.
• Використовуйте ретельно компостовані органічні добрива, аби запобігти небажаному проростанню насіння.

Агротехнічні Методи Боротьби З Бур’янами

Агротехнічні заходи передбачають створення менш сприятливих умов для розвитку бур’янових рослин. Агротехнічні заходи боротьби з бур’янами включають:

• культивування високо адаптивних та конкурентоспроможних сортів;
• обробка насіння та відбір великого насіннєвого матеріалу, у якого вище ймовірність дати сильні та повні енергії сходи;
• правильне чергування культур у сівозміні;
• залишення поля під паром;
• використання покривних культур;
• зменшення ширини міжрядь;
• висів насіння на мінімальну глибину (так культивовані рослини зможуть випередити в зростанні бур’янові);
• висаджування місцевих сільськогосподарських культур, які швидше адаптуються до умов проростання та легше конкурують із бур’янами, ніж завезені рослини.

Наприклад, для боротьби з бур’янами використовують хрестоцвіті (капустяні) культури. Сірковмісні виділення коренів хрестоцвітих культур створюють несприятливе середовище для патогенних бактерій у ґрунті та знижують схожість насіння бур’янів. Крім того, масивне листя хрестоцвітих затіняє бур’янові рослини.

Механічні Заходи Боротьби З Бур’янами

Механічний метод боротьби із забур’яненістю полів передбачає знищення небажаної рослинності за допомогою сільськогосподарської техніки або вручну. Наприклад, одна рослина хрестовника лугового (хрестовника Якова) може продукувати понад 150 000 насінин, які зберігають здатність до проростання в глибоких шарах ґрунту понад 20 років Stinking willie (Senecio jacobaea). MISIN.Midwest Invasive Species Information Network . Утім, переорювання поля восени сприяє вимерзанню насіння бур’янових рослин у зимовий період.

До запобіжних та винищувальних заходів боротьби з бур’янами механічним способом відносять:

• орання;
• прополювання;
• скошування;
• виривання (видалення вручну);
• спалювання;
• мульчування агроволокном;
• накривання міжрядь (наприклад, соломою);
• соляризація ґрунту;
• використання роботизованих прополювальних машин;
• застосування деструкторів насіння бур’янових рослин;
• заготування сіна до утворення насіння.

Біологічні Заходи Боротьби З Бур’янами

У цьому випадку для боротьби із забур’яненістю полів використовуються природні вороги рослин в їхньому середовищі. Так, наприклад, хрестовником луговим харчуються кіноварний метелик і жуки-листоїди Longitarsus jacobaea Andy Hulitng. After three decades, invasive tansy ragwort once again threatening Oregon Oregon State University. August 12, 2011 . Випас худоби – ще один біологічний засіб боротьби з бур’янами, коли забур’яненість контролюється природним шляхом.

До біологічного контролю також відноситься використання патогенних мікроорганізмів (наприклад, грибків або бактерій), які інфікують певні види бур’янових рослин. Патогенні мікроорганізми відрізняються різноманітністю та знищують окремі частини (листя, стебла, насіння, коріння).
Один із випадків успішного застосування біологічних способів боротьби з бур’янами було зафіксовано на північному сході Австралії на початку XX століття, коли вогнівка кактусова зменшила популяцію опунції («колючої груші») Nicole L Elmer Moth Threatens Prickly Pear Cactus. The University of Texas at Austin. Biodiversity Center. March 02, 2020 .

Своєчасне заселення біологічних агентів на поля допомагає фермерам подолати проблему забур’яненості полів простим та екологічно нешкідливим способом – як це відбувається в самій природі.

З усім тим, під великим питанням стоїть застосування біологічного методу боротьби з бур’янами на територіях, які не є природним середовищем для привезених рослин, оскільки цей аспект потребує ретельного вивчення та обережного підходу. Популяції природних ворогів можуть збільшуватися швидше, ніж види рослин, які вони знищують. Така ситуація обертається екологічною катастрофою і приносить більше шкоди, ніж користі – ці біологічні агенти самі стають шкідниками. Щобільше, подеколи завезені шкідники починають становити небезпеку і для рослин, на які їх нашестя не планувалося.

EOSDA Crop Monitoring

Керуйте полями за допомогою супутникових знімків з високою роздільною здатністю – виявляйте зміни точно й оперативно!

Хімічні Заходи Боротьби З Бур’янами

Хімічні методи боротьби передбачають використання продукції хімічної промисловості для знищення бур’янів на полях. Однак, попри те, що такі заходи боротьби дають швидкий результат, хімікати є отруйними та завдають шкоди живим організмам і природним ресурсам.

Інший аспект проблеми – здатність бур’янових рослин адаптуватися до гербіцидів, внаслідок чого застосування хімікатів втрачає свою ефективність. Крім того, хімічні засоби боротьби з бур’янами потребують фінансових витрат, особливо за умови багаторазового застосування. З цієї причини важливо використовувати гербіциди з різними механізмами дії та у різних комбінаціях. Вкрай необхідно дотримуватися інструкцій із застосування.

Істотною складовою у боротьбі з бур’янами хімічним способом є правильно підібраний час не лише обробки гербіцидами, а й внесення добрив. Засоби агрохімії приносять користь тільки якщо використовуються в оптимальний для цього період розвитку рослин.

Наслідки Забур’яненості На Різних Етапах Розвитку Посівів

Як і культурним рослинам, бур’янам потрібні світло, вода та поживні речовини, а на забур’яненому полі сільськогосподарські культури їх недоотримують. Крім того, бур’яни відрізняються більшою життєвою енергією і ростуть швидше, ніж рослини, що культивуються.

Безумовно, бур’яни уповільнюють зростання культурних рослин, але впливають на них по-різному, залежно від етапів розвитку культур. Особливо згубні бур’яни на початкових етапах розвитку посівів, коли вони випереджають і заглушають сходи.

На наступних етапах забур’янення завдає меншої шкоди розвитку сільськогосподарських культур. Однак, бур’яни та боротьба з ними все ще залишаються актуальними проблемами, оскільки відповідні заходи допоможуть зменшити забур’янення в наступному сезоні.

Крім конкретного етапу розвитку культур, на якому з’явилися бур’яни, заподіяна ними шкода також залежить від їх кількості (інтенсивності забур’янення) у полі та видового розмаїття. Тому для ефективної боротьби з бур’янами фермеру необхідно розуміти, наскільки чутливими є посіви до забур’янення на кожному етапі розвитку.

Агроскаутинг Як Метод Виявлення Бур’янів

Супутникові знімки допомагають виявити забур’янення полів на різних етапах вирощування врожаю. Це стає можливим завдяки вегетаційним індексам, які допомагають виявити проблему, щойно вона виникла, і реагувати на неї вчасно. Коли карти на основі супутникових даних вказують на можливе забур’янення полів, наступним кроком буде дати завдання скауту проінспектувати поле. Результати огляду допоможуть обґрунтовано підібрати найефективніші засоби для боротьби з бур’янами.

Ретельна перевірка на забур’янення необхідна не тільки на полях. Насіння небажаних рослин може переноситися з вітром або водою – з живоплотів, зрошувальних каналів та територій несільськогосподарського призначення. У зв’язку з цим такі ділянки також необхідно оглядати та обробляти відповідно.

Передпосівний Період

Коли поле зорано, але ще не засіяне, чи є на ньому бур’янові рослини, можна визначити за наявністю вегетаційного покриву. На свіжозораних полях вегетації бути не має. Коли сільськогосподарські культури ще не висіяні, а вегетацію все ж таки виявлено, це означає, що на цій ділянці ростуть бур’яни. Такий висновок уможливлює прийняття правильних управлінських рішень щодо боротьби з бур’янами на полях.

Ранні Етапи Розвитку

Виявлення бур’янів і боротьба з ними на початкових етапах розвитку культур – досить складні процеси, оскільки вегетація ще недостатньо розвинена та переважають ґрунтові шуми. І все ж це можливо. Коли вегетаційні індекси вказують на відхилення в розвитку культур (надмірне чи недостатнє зростання), причиною цієї аномалії може бути забур’янення полів.

Як правило, бур’янові рослини сильніші за сільськогосподарські культури й розвиваються швидше, і при цьому затіняють та забирають з ґрунту поживні речовини. Користувачі платформи EOSDA Crop Monitoring можуть відстежувати відхилення за картами MSAVI, що значно сприяє ефективній боротьбі з бур’янами.

Графік індексу MSAVI для моніторингу посівів від EOSDA.

Пізні Етапи Розвитку

На етапах дозрівання культур виявити бур’яни простіше. Технології дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) допомагають розрізняти все ще зелені бур’яни та культурні рослини, що засихають і відмирають, тому що в них концентрація хлорофілу знижується (а значить, і зелений колір стає менш насиченим). Рослини, що в’януть, набувають жовтих і коричневих відтінків.

У ситуації, коли вегетаційні індекси вказують на проблемні – можливо забур’янені зони – моніторинг посівів слід доповнити скаутингом. Такий захід допоможе валідувати, чи є причиною відхилення в розвитку сільськогосподарських культур забур’янення поля чи інша конкретна проблема. Щоб визначити необхідність боротьби з бур’янами, фермер може провести агроскаутинг кількома способами: виїхати в поле, використати дрони або поставити задачу скаутам у спеціальних застосунках для сільського господарства.

Особливості Застосування Гербіцидів Для Боротьби З Бур’янами

Гербіциди ніколи не бувають на 100% безпечними для людини, сільськогосподарських культур і ґрунту, тому застосовувати їх як засіб боротьби із забур’яненням полів слід грамотно та лише в разі нагальної потреби.

Наведемо основні фактори, що підвищують або знижують ефективність дії гербіцидів:

• етапи розвитку сільськогосподарських культур;
• кліматичні особливості регіону;
• резистентність бур’янових рослин;
• застосовувана кількість гербіцидів та їх концентрація;
• період збереження хімікатів на листі;
• руйнування хімічних речовин сонячним промінням;
• склад та структура ґрунту;
• методи застосування;
• кількість опадів;
• відносна вологість;
• температура повітря.

Під час боротьби із забур’яненням полів дуже важливо враховувати типи гербіцидів та умови їх застосування. Так, наприклад, пестициди для боротьби з бур’янами втрачають свою ефективність, якщо вони недостатньо вбираються або змиваються з оброблених культур чи ділянок.

Дія певних гербіцидів активується в суху погоду, коли вони залишаються на поверхні ґрунту або рослинах протягом потрібного періоду часу.Інші препарати для боротьби із забур’яненням, навпаки, починають ефективно працювати лише після випадання опадів чи поливу.

Крім того, застосування отрутохімікатів для боротьби з бур’янами в спеку згубно для сільськогосподарських культур – рослини просто «згорять» від опіків, і врожай буде безповоротно втрачено. Якщо час обрано неправильно, застосовувати гербіциди доведеться повторно.

У цьому відношенні для боротьби із забур’яненням особливо корисне програмне забезпечення для сільського господарства з прогнозуванням опадів, оскільки прогнози погоди суттєво допомагають запобігти змиванню хімікатів дощами або їх попаданню на незаплановані території під дією вітру. Мабуть, гербіциди – найшвидші (і найпоширеніші) засоби для боротьби з бур’янами на полях, однак багаторазове або некоректне застосування знижує їх ефективність.

Платформа EOSDA Crop Monitoring надає повну інформацію про прогнозовані опади, що значно спрощує планування польових робіт. Цей застосунок допомагає відстежувати температуру повітря, відносну вологість, хмарність, швидкість та напрямок вітру. Користувачі програми також отримують повідомлення про очікувані опади, що важливо для визначення комплексу заходів боротьби з бур’янами.

Прогноз погоди на платформі EOSDA Crop Monitoring.

Ще одна важлива функція EOSDA Crop Monitoring – це зонування. Різні зони з різною густиною вегетації потребують різного підходу до обробки посівів. Відповідно, обсяги хімічних препаратів для боротьби із забур’яненням необхідно змінювати в залежності від концентрації бур’янових рослин на полях. Коли аграрії володіють ситуацією, вони можуть не використовувати хімікати марно і зменшити їх негативний вплив на вирощувані культури та природні ресурси.

Зонування поля в EOSDA Crop Monitoring.

Комплексні Заходи Боротьби З Бур’янами

Перевагою комплексного підходу є поєднання різних методів боротьби з бур’янами на полях, які застосовуються в сільському господарстві. Такий підхід дає змогу знайти найбільш ефективні та екологічні способи без невиправданого використання хімікатів. Крім того, що гербіциди завдають шкоди природі, сільськогосподарським культурам і людям, бур’янові рослини, як правило, розвивають до них резистентність. У результаті навіть багаторазове застосування обертається марною тратою, крім того, що є небезпечним.

У практиці сталого землеробства важливо і цілком можливо чергувати такі техніки:

• запобіжні заходи боротьби з бур’янами;
• сівозміну (послідовність різних видів культур, особливо, з різними періодами дозрівання);
• залишення поля під паром;
• виявлення забур’яненості та скаутинг;
• використання прогнозів погоди;
• висівання покривних культур;
• випасання худоби;
• грамотне та своєчасне застосування гербіцидів для боротьби з бур’янами;
• правильне розподілення поживних речовин.

Поєднання наведених методів знижує витрати та підвищує врожайність сільськогосподарських культур. Комплексне застосування різних тактик збільшує ефективність кожного окремо взятого методу та зменшує ризики.

• Сівозміна допомагає позбутися певних бур’янів на полях, якщо їх співіснування з новими видами культур виключено.
• Наявність природних ворогів уповільнює забур’янення.
• Випас худоби знищує небажану рослинність до формування насіння та після збирання врожаю.
• Чищення обладнання запобігає розповсюдженню бур’янових рослин.
• Покривні культури та якісний посівний матеріал також знижують необхідність застосування гербіцидів.

Наведемо кілька прикладів, які ілюструють ефективність поєднання біологічних, запобіжних (попереджувальних), хімічних методів в комплексній системі боротьби з бур’янами на полях, а також застосування агротехнік з метою створення несприятливого середовища для зростання бур’янів.

• Механічний та біологічний. Для боротьби з бур’яновою рослиною гірчаком повзучим (рожевим) було застосовано механічний обробіток ґрунту та чергування пару з висаджуванням озимих культур (сівозміна). Спочатку цей бур’ян було знищено агротехнічним методом, а потім його пагони заглушили озимі культури, коли останні зміцніли та розрослися.
• Хімічний та механічний. Посіви кукурудзи було очищено від забур’янення гербіцидом, з подальшою культивацією міжрядь.
• Механічний та хімічний. Поля під паром було зорано на глибину 30 см з метою знищення насіння багаторічних бур’янових рослин. Подальше грамотне застосування хімікатів (у тому числі гербіцидів та фунгіцидів) підвищило врожайність сільськогосподарських культур.

Як показує досвід, поєднання різних технік та планування агротехнічних та хімічних заходів боротьби з бур’янами – оптимальний підхід. Методи боротьби із забур’яненням на полях мають бути економічно вигідними, ефективними (з мінімальною резистентністю) та враховувати вплив на людей та природу.

Бур’яни та заходи боротьби з ними не мають негативно впливати на якість ґрунту та майбутнього врожаю. Такі заходи включають не тільки знищення бур’янових рослин конкретного виду, але й методи щодо запобігання забур’яненню поля надалі.

Таким чином, комплекс різнопланових заходів боротьби з бур’янами – найбільш вигідний варіант у довгостроковій перспективі. Комплексне використання методів сприяє досягненню економічних та екологічних цілей з мінімальними витратами та ризиками навіть у тих випадках, коли застосування окремих методів боротьби із забур’яненням поля є неприйнятним.

Джерела

1. Stinking willie (Senecio jacobaea). MISIN.Midwest Invasive Species Information Network↑Онлайн ресурс
2. Andy Hulitng. After three decades, invasive tansy ragwort once again threatening Oregon Oregon State University. August 12, 2011↑Онлайн ресурс
3. Nicole L Elmer Moth Threatens Prickly Pear Cactus. The University of Texas at Austin. Biodiversity Center. March 02, 2020↑Онлайн ресурс

Про автора:

Василь Черлінка має більш ніж 30-річний досвід роботи в галузі агрономії та педології (ґрунтознавства). Він є доктором біологічних наук зі спеціалізацією в галузі ґрунтознавства.

Доктор Черлінка навчався у машинобудівному технікумі в Україні (1989-1993), потім поглиблював свої знання в галузі агрохімії та агрономії у Чернівецькому національному університеті за спеціальністю “Агрохімія та ґрунтознавство”.

У 2001 році успішно захистив дисертацію “Обґрунтування агроекологічної відповідності моделей родючості ґрунту та його факторів вимогам польових культур” та отримав ступінь кандидата біологічних наук з ухилом у ґрунтознавство в ННЦ “Науково-дослідний інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.М. Соколовського”.

У 2019 році доктор Черлінка успішно захистив дисертацію “Цифрові моделі рельєфу у ґрунтознавстві: Теоретико-методологічні основи та практичне використання” та отримав ступінь доктора біологічних наук зі спеціалізацією в галузі ґрунтознавства.

Василь одружений, має двох дітей (сина та дочку). Протягом усього життя захоплюється спортом (є кандидатом у майстри спорту України з пауерліфтингу та навіть брав участь у змаганнях стронгменів).

З 2018 року доктор Черлінка консультує EOSDA з проблем ґрунтознавства, агрономії та агрохімії.